Эфлоран - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕФЛОРАН

(EFLORAN®)

Загальна характеристика:

міжнародна   назва: метронідазол;

основні фізико-хімічні властивості: чистий, майже безбарвний або жовтуватий розчин, без видимих включень;

склад: 100 мл розчину (1 флакон) містять 500 мг метронідазолу;

1 мл розчину містить 5 мг метронідазолу;

допоміжні речовини: натрію едетат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні   імідазолу. Метронідазол. Код АТС J01X D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метронідазол – це синтетична протибактеріальна і протипротозойна речовина, яка належить до групи нітроімідазолів. Ефлоран є ефективним засобом проти Trichoimonas  vaginalis, Entamoeba histolytica і Giardia lamblia, також він діє проти анаеробних мікро організмів – грам негативних і грам позитивних бактерій (різні види Clostridium, Eubacterium, Peptococcus, Peptostreptococcus, а також інші анаеробні бактерії, чутливі до метронідазолу).

Препарат є менш ефективним засобом проти Aspergillus spp. і Penicillium marneffei і не діє проти C. krusei, C. glabrato, Fussarium spp. i зигоміцетів.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація у сироватці крові майже однакова після внутрішньо венного або перорального введення; біодоступність становить від 90 до 100 %. Через 4-6 годин концентрація метронідазолу у тканинах і лікворі досягає 80-90 % від концентрації у сироватці крові. З білками плазми зв'язується лише незначна кількість – не більше 20 %. Період напів виведення активної речовини становить 8 годин. Вона добре проникає усі тканини, органи та рідини організму.

Неметаболізований метронідазол виділяється головним чином із сечею. Метаболіти разом з глюкоронідами, що утворюються під час розпаду в печінці, також виводяться із сечею. З фекальними масами виділяється від 6 до 15 % від введеної дози. Метронідазол та його метаболіти швидко виводяться при гемодіалізі. Пре системний розпад активної речовини дуже незначний.

Показання для застосування.

• Анаеробні бактеріальні інфекції (гінекологічні та черевні інфекції, інфекції центральної нервової системи, бактеріємія, сепсис, ендокардит, інфекції кісток, суглобів, шкіри, м'яких тканин, зубні інфекції, інфекції дихальних шляхів), спричинені різними видами Bacteroides, Clostridium, Eubacterium, Peptococcus, Peptostreptococcus, а також іншими анаеробними бактеріями, чутливими до метронідазолу;

• лікування ентероколіту, спричиненого бактерією Clostridium difficile;

• лікування бактеріального вагінозу;

• передопераційна профілактика   ускладнень з боку органів травного каналу та статевих органів;

• лікування кишкових і поза кишкових форм амебіазу та інфекцій, спричинених Giardia lamblia і Trichomonas vaginalis.

Спосіб застосування та дози.

Лікування анаеробних інфекцій.

Доза для дорослих становить 500 мг через кожні 8 годин внутрішньо венно краплинно з середньою швідкістю інфузії (5 мг/хв.). Лікування продовжується протягом 7 днів, залежно від показання. Доза для дітей до 12 років становить 7,5 мг/кг маси тіла (1,5 мл/кг) через кожні 8 годин внутрішньо венно краплинно з середньою швідкістю інфузії (5 мг/хв.). За першої можливості слід переходити на лікування таблетками.  

Передопераційна профілактика   ускладнень з боку органів травного каналу та статевих органів

Перед початком операції дорослим призначають метронідазол у разовій дозі 500 мг при повільній внутрішньо венній інфузії. Дозу можна повторити ще тричі. Профілактика перед операцією не повинна тривати довше 24 годин. Для дітей до 12 років доза становить 7,5 мг/кг маси тіла (1,5 мл/кг) через кожні 8 годин при повільній внутрішньо венній інфузії за такою ж схемою, як і для дорослих. При появі після операційної інфекції лікування необхідно продовжувати не менше 7 днів.

У розчин метронідазолу для інфузій забороняється додавати інші препарати. Крім того, метронідазол не можна вводити спільно з іншими розчинами для інфузії.

Побічна дія. Можливими побічними ефектами є реакції підвищеної чутливості (висип, кропив'янка, анафілактичні реакції, ангіо невротичний набряк), місцеві реакції у місці введення препарату, травні розлади (нудота, біль у животі, металевий присмак у роті, анорексія, дуже рідко - блювання, діарея або панкреатит), транзиторна нейтропенія, темний або червоно-коричневий колір сечі, відчуття печіння в уретрі або піхві. Іноді можуть виникати головний біль, запаморочення, підвищення температури тіла, сухість у роті, кандидоз ротової порожнини або піхви. Можлива також поява тромбофлебіту. Під час лікування також відмічали печінкову недостатність, периферичну нейропатію, гінекомастію, реакцію Герксхаймера, а також зміни на електрокардіограмі.

При появі неврологічних побічних реакцій, наприклад судом, дезорієнтації, збудження, атаксії тощо, необхідно негайно припинити застосування препарату.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний   при підвищеній чутливості до метронідазолу або до інших ліків з аналогічною хімічною будовою (нітроімідазолів), а також до інших компонентів Ефлорану; перший триместр вагітності.

Передозування.

При надто високих дозах   можуть виникнути такі побічні явища, як нудота, блювання та запаморочення, у більш тяжких випадках - атаксія, парестезія та спазми. Спеціальних антидотів не існує. Лікування - симптоматичне.

Особливості застосування.

Попередження та застереження.

Пацієнтам із значним порушенням функції печінки і з нирковою недостатністю препарат слід призначати з обережністю, тому що через уповільнений метаболізм препарату може збільшитись концентрація метронідазолу та його метаболітів у плазмі крові.

Метронідазол слід вводити з обережністю пацієнтам із захворюваннями кісткового мозку або центральної нервової системи, а також пацієнтам похилого віку.

Пацієнтам з порфірією не рекомендується застосовувати метронідазол.

При тривалому застосуванні метронідазолу (більше 10 днів) необхідно контролю вати кількість кров'яних клітин і функцію печінки.

Протягом курсу лікування метронідазолом і не менше 3 днів після його закінчення пацієнти не повинні вживати спиртних напоїв через можливу появу реакцій, подібних до синдрому при застосуванні антабусу.

Вплив на психофізичну активність.

Метронідазол може впливати на психофізичні здатності, особливо при одночасному вживанні алкоголю. Лікар повинен звернути на це увагу пацієнта, якщо той керує автомобілем або працює з іншими механізмами під час лікування метронідазолом.  

Вагітність і годування груддю.

Препарат протипоказаний у перший триместр вагітності; пізніше його можна застосовувати лише у випадках, коли переваги такого лікування виправдовують ризик для плода.

Під час лікування метронідазолом необхідно припинити годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Метронідазол посилює дію варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів, тому при паралельному лікуванні дозу цих препаратів необхідно зменшити.

Фенітоїн та барбітурати знижують ефективність метронідазолу, при цьому дія фенітоїну та барбітуратів може посилюватись.

При одночасному прийомі метронідазолу та препаратів   літію нейро токсичність останніх збільшується.

Циметидин подовжує час напів виведення метронідазолу.

Паралельне застосування метронідазолу і дисулфіраму забороняється через можливий розвиток гострих психозів. Після закінчення лікування дисулфірамом метронідазол не можна застосовувати протягом двох тижнів.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ^оС в захищеному   від світла місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 5 років.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 100 мл розчину для інфузії у флаконах.

Виробник. КРКА, д. д., Ново место.

Адреса. Ново место, Словенія.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 400 мг, № 10

Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат, повидон, крахмал кукурузный, целлюлоза микрокристаллическая, натрия крахмалгликолят, тальк, магния стеарат.

№  UA/0928/01/01 от 21.04.2009 до 21.04.2014

р-р инф. 500 мг фл. 100 мл, № 1

Прочие ингредиенты: натрия хлорид, натрия эдетат, вода для инъекций.

№  UA/0928/02/01 от 21.04.2009 до 21.04.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Метронидазол — синтетическое противобактериальное и антипротозойное средство группы нитроимидазолов. Эфлоран активен в отношении Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica и Giardia lamblia, а также анаэробных грамотрицательных и грамположительных бактерий (разные виды Clostridium, Eubacterium, Peptococcus, Peptostreptococcus и другие анаэробные бактерии, чувствительные к метронидазолу).
Метронидазол проникает в бактериальную клетку, его нитрогруппа восстанавливается до гидроксиламина и взаимодействует с ДНК микробной клетки, что приводит к угнетению или гибели ДНК микроорганизма.
Фармакокинетика. Максимальная концентрация в плазме крови почти одинакова после в/в введения или перорального приема; биодоступность составляет 90–100%. Через 4–6 ч концентрация метронидазола в тканях и биологических жидкостях организма достигает 80–90% его концентрации в плазме крови. С белками плазмы крови связывается незначительная часть метронидазола — не более 20%. T_1/2 активного вещества составляет 8 ч. Хорошо проникает во все ткани, органы и биологические жидкости организма.
Метронидазол превращается в печени в окисные метаболиты, которые в основном выводятся с мочой в виде глюкуронидов.
Пресистемный метаболизм активного вещества незначительный. Метаболизм замедлен у пациентов с заболеваниями печени. У пациентов с почечной недостаточностью метаболиты могут накапливаться.
Неметаболизированный метронидазол выводится преимущественно с мочой. От 6 до 15% введенной дозы выводится с калом. Метронидазол и его метаболиты быстро удаляются при гемодиализе.

ПОКАЗАНИЯ:

•лечение и профилактика бактериальных инфекций, вызванных чувствительными микроорганизмами (различные виды Bacteroides spp., Fusobacteria spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Gardnerella vaginalis, а также анаэробные кокки, Trichomonas, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia, Balantidium coli);
•профилактика послеоперационных анаэробных инфекций, вызванных различными видами Bacteroides spp. и Streptococci;
•лечение септицемии, бактериемии, перитонита, абсцесса головного мозга, некротической пневмонии, остеомиелита, послеродового сепсиса, абсцесса малого таза и послеоперационной раневой инфекции;
•урогенитальный трихомониаз у женщин (трихомонадный вагинит) и мужчин;
•неспецифические вагиниты;
•все формы амебиаза;
•лямблиоз;
•язвы нижних конечностей и пролежни, вызванные анаэробными микроорганизмами;
•острые дентальные инфекции (острый перикоронит, острая апикальная инфекция).

ПРИМЕНЕНИЕ:

Перорально
Таблетки глотают не разжевывая, запивая водой, во время или после еды. Лечение длится на протяжении 7 дней. При необходимости и учитывая тип инфекции продолжительность лечения может быть увеличена, в зависимости от показаний.
Профилактика анаэробных инфекций (особенно при оперативных вмешательствах на органах ЖКТ и при гинекологических операциях)
Лечение обычно начинают с в/в введения. При первой возможности следует перейти на лечение в таблетированной форме.
Доза для взрослых составляет 400 мг через каждые 8 ч.
Лечение анаэробных инфекций
Доза для взрослых составляет 800 мг через каждые 8 ч.
Протозойные и другие инфекции

Амебиаз

У детей применяют препарат в пропорционально более низких дозах в жидких лекарственных формах.
Пациенты пожилого возраста. У пациентов пожилого возраста фармакокинетика метронидазола может изменяться, поэтому может понадобиться контроль уровня метронидазола в плазме крови.
Парентерально
Перед применением необходимо сделать кожные пробы на переносимость препарата.
Терапию обычно начинают с медленного в/в введения (средняя скорость инфузии — 5 мл/мин). При первой возможности следует перейти на лечение таблетками.
Профилактика послеоперационных анаэробных инфекций: абдоминальных (особенно толстого кишечника) и гинекологических
Доза для взрослых составляет 500 мг через каждые 8 ч в/в медленно. При первой возможности необходимо перейти на лечение таблетками — 200 или 400 мг через каждые 8 ч. В случае необходимости и с учетом типа инфекции лечение может быть продолжительнее, в зависимости от показаний.
Доза для детей в возрасте младше 12 лет составляет 7,5 мг/кг массы тела (1,5 мл/кг) через каждые 8 ч в/в медленно.
При развитии послеоперационной инфекции терапию необходимо продолжать не менее 7 дней.
Лечение анаэробных инфекций
Доза для взрослых составляет 500 мг через каждые 8 ч в/в медленно.
Для детей в возрасте младше 12 лет доза составляет 7,5 мг/кг массы тела путем медленной в/в инфузии по такой же схеме, как и для взрослых. Лечение длится на протяжении 7 дней.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

• повышенная чувствительность к метронидазолу или другим препаратам с подобной химической структурой (нитроимидазол), а также к другим компонентам препарата;
•I триместр беременности — для препарата в форме таблеток;
•период беременности — для препарата в форме р-ра для инфузий;
•период кормления грудью.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

побочные эффекты, которые могут возникать при применении препарата, классифицированы в следующие группы согласно частоте их возникновения: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); редко (≥1/10 000, <1/1 000); очень редко (1<10 000); неизвестно (не может быть оценена по имеющимся данным).
В каждой такой группе побочные эффекты представлены в порядке снижения тяжести.
Со стороны системы крови: редко — агранулоцитоз, нейтропения, тромбоцитопения, панцитопения; неизвестно — лейкопения.
Со стороны иммунной системы: редко — анафилаксия; неизвестно — ангионевротический отек, крапивница.
Инфекции и инвазии: нечасто — кандидоз слизистой оболочки ротовой полости или влагалища.
Со стороны обмена веществ: неизвестно — анорексия.
Психические расстройства: очень редко — психические нарушения, включая галлюцинации.
Со стороны нервной системы: нечасто — обратимая энцефалопатия (спутанность сознания, лихорадка, головная боль, галлюцинации, паралич, фотосенсибилизация, нарушение зрения и двигательные нарушения, ригидность затылочных мышц) и подострый мозговой синдром (атаксия, дизартрия, нистагм, тремор); головная боль, головокружение, сонливость, судороги; неизвестно — периферическая нейропатия, транзиторные эпилептические приступы.
Если возникают побочные явления со стороны ЦНС, например судороги, нарушение ориентации, возбуждение, атаксия и др., применение препарата немедленно прекращают. В большинстве случаев нарушения со стороны нервной системы исчезают после прекращения применения препарата.
Со стороны органа зрения: очень редко — диплопия, миопия.
Со стороны ЖКТ: неизвестно — нарушение вкуса, мукозит слизистой оболочки ротовой полости, обложенность языка, тошнота, рвота, желудочно-кишечные нарушения.
Со стороны печени: очень редко — нарушение функциональных проб печени, холестатический гепатит, желтуха и обратимый панкреатит.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: очень редко — сыпь, пустулезная сыпь, крапивница; неизвестно — мультиформная эритема.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: очень редко — миалгия, артралгия.
Со стороны мочевыделительной системы: редко — окрашивание мочи в темный или красно-коричневый цвет.
В месте введения: тромбофлебит.
При возникновении тяжелых побочных эффектов лечение препаратом следует прекратить.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

при выраженном нарушении функции печени и почечной недостаточности препарат назначают с осторожностью, поскольку ввиду замедленного метаболизма препарата может повышаться концентрация метронидазола и его метаболитов в плазме крови.
Метронидазол следует с осторожностью применять у пациентов с заболеваниями костного мозга или ЦНС, а также у лиц пожилого возраста.
Пациентам с порфирией не рекомендуют применение метронидазола.
Метронидазол неэффективен в отношении аэробных и факультативных анаэробных микроорганизмов.
После лечения Trichomonas vaginalis вероятность возникновения гонококковой инфекции остается.
Метронидазол и его метаболиты выводятся при гемодиализе на протяжении 8 ч. Поэтому метронидазол принимают после гемодиализа.
Для пациентов с почечной недостаточностью, находящихся на фракционном перитонеальном диализе или непрерывном амбулаторном перитонельном диализе, корригирование дозы не требуется.
Поскольку метронидазол в основном метаболизируется в печени, клиренс метронидазола может снижаться у пациентов с нарушением фунции печени. Значительная кумуляция метронидазола может наблюдаться у пациентов с печеночной энцефалопатией. Вследствие повышения концентрации метронидазола в плазме крови могут усиливаться симптомы энцефалопатии. При необходимости суточная доза может быть снижена до ¹/₃ и применяться 1 раз в сутки.
Метронидазол влияет на определение уровня глутамат-оксалоацетат-аминотрансферазы и глутамат-пируват-аминотрансферазы в плазме крови, что может приводить к ложноотрицательному результату.
При продолжительном применении метронидазола (>10 дней) необходим регулярный контроль функции печени и лабораторный контроль гемограммы.
На протяжении курса лечения метронидазолом и не менее 3 дней после его окончания пациенты не должны употреблять спиртных напитков из-за вероятности появления дисульфирамоподобного синдрома (головокружение, рвота).
Поскольку в литературе есть сообщения относительно карциногенности метронидазола, продолжительное применение препарата не рекомендуют.
Особые предупреждения относительно неактивных компонентов препарата
Препарат в форме таблеток содержит лактозу. Пациенты с наследственной непереносимостью лактозы, с галактоземией или синдромом глюкоза-галактозной мальабсорбции не должны принимать эту форму препарата. Препарат в форме инфузионного р-ра содержит 276,61 мг натрия, что следует учитывать у пациентов, придерживающихся диеты с контролируемым содержанием натрия.
Дети. Препарат в форме таблеток не рекомендуют применять у детей. Дозы препарата в форме инфузионного р-ра для детей в возрасте старше 12 лет рассчитываются в соответствии с массой тела.
Период беременности и кормления грудью. Препарат в форме таблеток противопоказан в I триместр беременности, во II и III триместр беременности назначается только короткими курсами и в том случае, если ожидаемый терапевтический эффект для будущей матери превышает потенциальный риск для плода. Препарат в форме инфузионного р-ра противопоказан в период беременности.
Поскольку метронидазол проникает в грудное молоко, во время терапии препаратом кормление грудью следует прекратить.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. Во время лечения метронидазолом необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. Во время применения метронидазола могут возникать судороги, нарушение ориентации, головокружение. Врач должен обратить на это внимание пациента, если тот управляет транспортом или работает с другими механизмами во время лечения метронидазолом.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

метронидазол усиливает действие варфарина и других антикоагулянтов кумаринового ряда, поэтому в случае их одновременного применения дозу этих препаратов необходимо снизить. Следует контролировать протромбиновое время. Метронидазол не взаимодействует с гепарином.
Фенитоин и барбитураты снижают эффективность метронидазола, тогда как эффект самих фенитоина и барбитуратов может повышаться.
При сочетанном приеме метронидазола и препаратов лития нейротоксичность последних повышается. Необходимо контролировать концентрации лития, креатинина и электролитов в плазме крови при одновременном применении препаратов лития и метронидазола.
Циметидин увеличивает T_1/2 метронидазола.
Метронидазол повышает уровень циклоспорина в плазме крови. При сочетанном применении препаратов необходимо контролировать концентрацию циклоспорина и креатинина.
Метронидазол снижает клиренс флуороурацила, что способствует повышению токсичности последнего.
Метронидазол повышает уровень бусульфана в плазме крови, что может привести к выраженному токсическому действию бусульфана.
Сочетанное применение метронидазола и дисульфирама запрещено ввиду возможности развития острых психозов. После завершения лечения дисульфирамом нельзя принимать метронидазол на протяжении 2 нед.
Несовместимость. Инфузионный р-р метронидазола не вводить с другими р-рами для инфузий. Не смешивать с другими препаратами.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: тошнота, рвота и головокружение, в более тяжелых случаях — атаксия, парестезия и судороги. Лечение симптоматическое. Специфического антидота нет. Метронидазол и его метаболиты быстро выводятся при гемодиализе.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в защищенном от света месте (для инфузионного р-ра) при температуре до 25 °С.