Экстра - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕКСТРА

(EXTRA)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: sildenafil; цитрат 1-[(3-(6,7-дигідро-1метил-7-оксо-3-пропіл-1Н-піразоло [4,3-a]піримідин-5-іл)-4-етоксифеніл]сульфоніл]піперазину;

основні фiзико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, ромбоподібної форми, червоного кольору;

склад: 1 таблетка містить силденафілу цитрату у перерахуванні на силденафіл 50 або 100 мг;

допоміжні речовини: гідроксипропіл целюлоза, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, натрію крохмальгліколят, гідпроксипропілм етилцелюлоза, тальк очищений, барвник кармазин, баврник сансет жовтий, титану діоксид, тріацетин.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична   група. Засоби, що застосовуются при еректильній дисфункції.

Код АТС  G04B ЕОЗ.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пероральний препарат для лікування порушень ерекції. Відновлює порушену здатність до ерекції і забезпечує природну відповідь на сексуальне збудження. Фізіологічний механізм ерекції статевого члена полягає у вивільненні оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. Оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що призводить до підвищення рівня цГМФ, розслаблення гладеньких м’язів кавернозного тіла і посилення кровотоку у статевому члені.

Силденафіл є потужним і селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДК 5), яка забезпечує розпад цГМФ у кавернозному тілі. Cилденафіл виявляє периферичну еректильну дію. Силденафіл не чинить прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло, однак посилює релаксуючу дію NO у тканині кавернозного тіла. При активації шляху NO/цГМФ, що спостерігається при сексуальному збудженні, пригнічення ФДЕ 5 під впливом силденафілу призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі. Через це для досягнення сприятливого фармакологічного ефекту препарату необхідна адекватна сексуальна стимуляція.

При одноразовому прийомі внутрішньо в дозах до 100 мг у здорових добровольців препарат не викликав клінічно значущих змін ЕКГ. Максимальне зниження систолічного AT, у положенні лежачи, при застосуванні препарату внутрішньо в дозі 100 мг становило в середньому 8,4 мм рт. ст. Відповідне зниження діастолічного AT у положенні лежачи, становило 5,5 мм рт. ст. Зниження АТ пояснюється вазодилатуючим ефектом силденафілу, можливо, за рахунок підвищення рівня цГМФ у гладеньких м'язах судин.

Активність силденафілу in vitro щодо ФДЕ 5 у 10 - 10 000 разів перевищує його активність порівняно з іншими ізоформами фосфодіестерази (ФДЕ за типами 1, 2, 3, 4 та 6). Зокрема, активність силденафілу щодо ФДЕ 5 у 4000 раз   перевищує його активність щодо ФДЕ 3 - цАМФ-специфічної фосфодіестерази, яка регулює скорочувальну активність міокарда. У деяких пацієнтів через 1 год після прийому препарату в дозі 100 мг виявлено легке, минуще порушення кольоровідчуття (синього/зеленого) за допомогою тесту Frаnsworth-Munsell 100; через 2 год після прийому препарату це порушення минало. Припускають, що механізмом такого порушення зору є пригнічення ФДЕ 6, яка бере участь у процесі передачі світла в сітківці. Результати дослідження in vitro свідчать, що ефект илденафілу на ФДЕ 6 у 10 разів поступається його активності щодо ФДЕ 5. Препарат несе впливає на гостроту зору і контрастність сприйняття.

Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Концентрація препарату в плазмі крові після перорального прийому натще досягає максимального значення протягом 30 - 120 хв (в середньому 60 хв). Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо становить в середньому 41% (25 - 63%). Фармакокінетика препарату при прийомі внутрішньо в рекомендованих дозах (25 - 100 мг) є лінійною. При прийомі силденафілу разом з жирною їжею швидкість всмоктування знижується, період досягнення максимальної концентрації збільшується на 60 хв, а максимальна концентрація у плазмі крові знижується в середньому на 29%. Об'єм розподілу силденафілу в рівноважному стані становить в середньому 105 л/кг. Силденафіл та його основний циркулюючий М-десметиловий метаболіт приблизно на 96% зв'язується з білками плазми крові. Зв'язування з білками не залежить від концентрації препарату. У здорових добровольців, які одержували препарат одноразово по 100 мг, менше 0,0002% (в середньому 188 мг) дози виявляли у спермі через 90 хв після прийому. Одноразовий прийом препарату внутрішньо у дозі 100 мг не супроводжувався зміною рухливості або морфології сперматозоїдів.

Силденафіл метаболізується переважно під впливом CYP3A4 (основний шлях) та CYP2C9 (неосновний шлях) мікросомольних ізоферментів печінки. Основний циркулюючий метаболіт утворюється   внаслідок N-десметилювання силденафілу. За селективністю дії на ФДЕ метаболіт можна спів ставити з силденафілом, а його активність щодо ФДЕ 5 становить приблизно 50% активності самого препарату. Концентрація метаболіту у плазмі крові становить приблизно 40% від такої у силденафілі. N-десметилметаболіт піддається подальшому метаболізму; кінцевий період його напів виведення - приблизно 4 год. Загальний кліренс силденафілу з організму дорівнює 41 л/год, а кінцевий період напів виведення – 3 - 5 год. Після прийому внутрішньо силденафіл виводиться у вигляді метаболітів переважно з калом (майже 80% введеної дози) і меншою мірою з сечею (приблизно 13% уведеної дози).

У здорових добровольців віком 65 років і старше кліренс силденафілу   знижений, а концентрація вільної лікарської речовини у плазмі крові приблизно на 40% перевищує рівень його у здорових добровольців молодшого віку (18 - 45 років). Проте, аналіз даних про безпеку показав, що вік не впливає на частоту негативних побічних ефектів.

В   осіб   з   легкою  (кліренс   креатині ну  50  -  80   мл/хв) та помірною (кліренс креатину 30 - 49 мл/хв) нирковою недостатністю фармакокінетика силденафілу після одноразового прийому внутрішньо у дозі 50 мг не змінювалася. В осіб з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до збільшення AUC (100%) та максимальної концентрації (88%) у плазмі крові порівняно з такими у здорових добровольців.

Показання для застосування. Порушення ерекції у чоловіків.

Спосіб застосування та дози. Екстру приймають внутрішньо. Призначають у дозі 50 мг за 1 год до статевого акту. З урахуванням ефективності та переносимості дозу можна підвищити до 100 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг 1 раз на добу.

Побічна дія. Препарат переноситься добре. Най вірогіднішими побічними ефектами є головний біль, припливи крові, запаморочення, диспептичні реакції, закладеність носа, минущі порушення зору (головним чином зміни кольоровідчуття об'єктів, а також посилення сприйняття світла й затуманення зору); при застосуванні препарату у дозах, що перевищували рекомендовані, небажані явища були подібними до відзначених вище, однак реєструвалися частіше. Відзначені міалгія та випадки пріапізму, артралгія, люмбалгія, безсоння, схильність до інфекцій сечовивідних шляхів, тривала ерекція (більше 4 годин).

Протипоказання. Застосування силденафілу протипоказано пацієнтам з відомою гіперчутливістю до будь-якого компонента препарату. Оскільки силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів, його спільне призначення з дона торами оксиду азоту (такими як, амілнітрити) або нітратами у будь-якій формі протипоказано. Препарати для лікування порушень ерекції, включаючи сильденафіл, не повинні використовуватися пацієнтами, для яких сексуальна активність небажана (наприклад, пацієнти з тяжкими формами серцево-судинних захворювань, такими як нестабільна стенокардія або тяжка серцева недостатність).

Дитячий вік до 18 років.

Передозування.

Симптоми: відчуття жару, запаморочення, головний біль, набряк слизової оболонки носа, порушення зору, зниження артеріального тиску, нудота, блювання.

У разі передозування проводять стандартне симптоматичне лікування. Застосування діалізу, напевно, не збільшує кліренс силденафілу, оскільки останній активно зв'язується з білками плазми й не виводиться з сечею.

Особливості застосування. Для діагностики порушень ерекції, визначення їх можливих причин та вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез і провести ретельне фізичне обстеження пацієнта. Сексуальна активність становить певний ризик за наявності захворювань серцево-судинної системи. Через це перед початком лікування з приводу порушень ерекції необхідне кардіологічне обстеження хворого. Після широкого впровадження препарату в практику надійшли повідомлення про серйозні порушення з боку серцево-судинної системи, які включали стенокардію, інфаркт міокарда, раптову коронарну смерть, шлуночкові аритмії, геморагічний інсульт, минущу ішемію, артеріальну гіпер- або гіпотензію. Вказані випадки переважно розвивалися під час або відразу після сексуальної активності.   У   більшості   пацієнтів спостерігалися фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, з обережністю застосовують у хворих   з   анатомічною   деформацією   статевого   члена,   наприклад   при   ангуляції, кавернозному фіброзі (хвороба Пейроні) та в осіб із захворюваннями, що сприяють розвитку пріапізму (серпоподібно-клітинна анемія, множинна мієлома або лейкоз).

Відомості про застосування препарату при пептичній виразці та геморагічному діатезі   відсутні,   із-за чого препарат   хворим   з   такою   патологією   призначають   з обережністю.

У невеликої кількості хворих зі спадковим пігментним ретинітом відзначені спадкові порушення фосфодіестераз сітківки. Відомості про   застосування   препарату у хворих з пігментним ретинітом відсутні, тому препарат у них слід застосовувати з обережністю.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, не слід призначати чоловікам, для яких   сексуальна активність   небажана (тяжкі захворювання серцево-судинної системи).

Оскільки під час клінічних випробувань силденафілу спостерігалися запаморочення та   порушення   зору,   не   слід   керувати   транспортом   та   працювати   з   потенційно небезпечними механізмами до з‘ясування індивідуальної реакції на препарат.

З обережністю слід застосовувати препарат при артеріальній гіпотензії, захворюваннях нирок та печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Безпека та ефективність застосування препарату у комбінації з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції, не вивчалися, тому подібні комбінації застосовувати не рекомендується.

Одночасне призначення Екстри та ритона віру, високо специфічного інгібітора Р-450, не рекомендується. Одночасний прийом інгібітора протеаз ВІЛ ритона віру на стадії рівноважної концентрації (500 мг 2 рази на добу) з Екстрою (100 мг одноразово) призводить до 300% підвищення (у 4 рази) максимальної концентрації силденафілу в плазмі крові та 1 000% (у 11 разів) збільшення AUC силденафілу.

Циметидин у дозі 800 мг, що є неспецифічним інгібітором CYP3A4, при одночасному прийомі з препаратом спричиняв підвищення концентрації Екстри в плазмі крові на 56% у здорових добровольців. Популяційний фармакокінетичний аналіз результатів клінічного дослідження продемонстрував зниження кліренсу Екстри при одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (таких, як кетоконазол, еритроміцин, циметидин).

Одноразовий прийом антациду (магнію/алюмінію гідроксиду) не впливав на біодоступність препарату.

За даними популяційного фармакокінетичного аналізу інгібітори CYP2C9 (тол бутамід, варфарин), CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди й тіазидоподібні діуретики, петльові та калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, блокатори b-адренорецепторів та індуктори метаболізму CYP450 (рифампіцин, барбітурати) не впливали на фармакокінетику силденафілу. Препарат є слабким інгібітором ізоферментів цитохрому Р-450-1А 2. 2С 9. 2С'І 9. 2D6, 2Е 1 та ЗА 4 (ІК 5о > 150 мкмоль). При застосуванні Екстри у рекомендованих дозах максимальна концентрація його у плазмі крові становить майже 1 мкмоль, тому є малоймовірним, що силденафіл   здатний   впливати на кліренс субстратів цих ізоферментів.

Ознак істотної взаємодії з тол бутамідом у дозі 250 мг або варфарином у дозі 40 мг, які метаболізуються CYP2C9, не виявлено.

Препарат (50 мг) не посилював гіпотензивної дії алкоголю у здорових добровольців при максимальному рівні алкоголю в крові в середньому 80 мг/дл. У хворих на артеріальну гіпертензію ознак взаємодії препарату (100 мг) з амлодипіном не виявлено. Середнє додаткове зниження AT у положенні лежачи (систолічного - на 8 мм рт. ст., діастолічного - на 7 мм рт. ст.) було подібним до такого при прийомі однієї таблетки препарату у здорових добровольців. Дані про безпеку застосування свідчать про відсутність відмінностей у характері побічних ефектів у хворих, які одержували препарат разом з антигіпертензивними препаратами і без них.

Екстра підвищує гіпотензивний ефект нітратів. Застосування його з нітратами та дона торами NО протипоказане.

Екстра (50 мг) не призводить до збільшення тривалості кровотечі, спричиненої ацетил саліциловою кислотою (150 мг).

Одночасний прийом Екстри α-блокаторів (доксазозин) може спричинювати симптоматичну гіпотензію у деяких пацієнтів.

Умови   та   термін   зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному   від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Таблетки у блістерах №1 або № 4, у картонній пачці.

Виробник. Туліп Лаб. Приват Лімітед, Індія.

Адреса. 215, Anandraj Industrial Estate, Sonapur Lane, off L.B.S. Marg, Bhandur-W, Mumbai-400078.

Экстра ЭРБИСОЛ

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

р-р д/ин. амп. 1 мл, № 10

р-р д/ин. амп. 2 мл, № 10

1 мл р-ра содержит: 11–17 мл сухого остатка комплекса природных небелковых низкомолекулярных органических соединений негормонального происхождения (гликопептиды, пептиды, нуклеотиды, аминокислоты).

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Фармакологическая активность препарата определяется содержанием в нем низкомолекулярных биологически активных пептидов, активизирующих природные, эволюционно сформированные контролирующие системы организма, ответственные за поиск и устранение патологических изменений. Препарат активизирует иммунную систему на ускорение восстановления поврежденных и уничтожение аномальных клеток и тканей.
Основной иммуномодулирующий эффект препарата проявляется прежде всего через действие на макрофагальное звено, ответственное за репарацию поврежденных клеток и восстановление функциональной активности органов и тканей, а также через NК-клетки (CD3-16+56+) и Т-киллеры (CD3+16+56+), ответственные за уничтожение поврежденных клеток, неспособных к регенерации, или аномальных клеток (мутирующих, злокачественных, клеток-вирусоносителей и т.п.) и тканей. В то же время препарат оказывает иммунокорригирующее действие и при нарушениях иммунологического состояния способствует его нормализации, активируя Т-лимфоциты, Тh1-хелперы и Т-киллеры и ингибируя активность Тh2-хелперов, что важно для восстановления баланса между клеточным и гуморальным иммунитетом. В зависимости от состояния иммунной системы организма препарат корригирует активность и некоторых других факторов гуморального и клеточного иммунитета: индуцирует синтез α-, β- и γ-интерферонов, ФНО, интерлейкина-2 (ИЛ-2) и ИЛ-12, ингибирует синтез ИЛ-10. Экстра ЭРБИСОЛ угнетает процессы перекисного окисления липидов, повышает активность глутатионзависимой антиоксидантной системы крови, не изменяя при этом активность ферментов микросомального окисления и содержания цитохрома Р450, оказывает мембраностабилизирующий эффект на уровне плазматических мембран, что определяет терапевтическую эффективность и целесообразность его применения в лечении как острых, так и хронических заболеваний, возникших вследствие генерализованного атеросклероза (ИБС, инфаркт миокарда, церебральный атеросклероз, инсульт, облитерирующий атеросклероз аорты и магистральных артерий и т.д.).
Препарат потенцирует действие антибиотиков, экзогенных интерферонов и вместе с тем уменьшает выраженность их токсического побочного действия.
Препарат ускоряет процессы репарации при эрозивно-язвенных поражениях ЖКТ, способствуя заживлению повреждений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки, эрозий при неспецифическом язвенном колите. Препарат повышает регенеративно-репаративный потенциал тканей, что приводит к быстрому заживлению травматических, гнойных и послеоперационных ран, трофических язв различной этиологии, к ускоренной консолидации костных фрагментов при переломах, лечению пародонтитов и пародонтозов. Активизация процессов регенерации приводит к восстановлению функций нервной и сердечно-сосудистой систем, а также паренхимы органов при их функциональной недостаточности.
Высокую эффективность препарат проявляет при лечении острых и хронических токсических и медикаментозных гепатитов, активизируя процессы регенерации печени, способствуя замещению погибших гепатоцитов здоровыми, что позволяет отнести Экстра ЭРБИСОЛ к препаратам, снижающим степень тяжести течения заболевания. Препарат способствует нормализации функций гепатоцитов, проявляет четкий антиоксидантный и мембраностабилизирующий эффекты на уровне плазматических мембран, предотвращает развитие дистрофии, цитолиза и холестаза при поражениях печени, нормализует уровни билирубина и трансаминаз. Это приводит к более быстрому исчезновению астеновегетативного, диспептического и болевого синдромов. Нормализация функции печени приводит к ускоренному выведению из организма токсических агентов и вредных продуктов их жизнедеятельности. Препарат обладает противовоспалительными свойствами, однако лечение хронических воспалительных процессов может проходить через фазу обострения на протяжении 2–5 дней.
При инсулинзависимом сахарном диабете Экстра ЭРБИСОЛ, активизируя Тh1-хелперы, снижает интенсивность аутоиммунного процесса, а активизируя макрофаги, способствует репарации поврежденных бета-клеток, что приводит к снижению суточной потребности в инъекционном инсулине, а также к стойкой компенсации углеводного и липидного обменов, уменьшению перекисного окисления липидов. Это способствует уменьшению или устранению клинических проявлений и улучшению функции печени, миокарда, сердечно-сосудистой системы. В комплексной терапии препарат положительно влияет на лечение диабетических полинейропатий, макро- и микродиабетических ангиопатий, способствует улучшению микроциркуляции, снижая при этом частоту развития гангрены конечностей. При первично выявленном сахарном диабете предрасполагает к значительному снижению суточной дозы инсулина, стойкой и продолжительной ремиссии. У больных с инсулиннезависимым сахарным диабетом препарат выравнивает показатели метаболического синдрома, улучшает сократительную способность миокарда. Препарат способствует повышению уровня качества жизни пациентов с сахарным диабетом.
Иммуномодулирующий эффект начинает развиваться на 5–7-й день и достигает максимальных значений на 20–21-й день, удерживаясь после окончания применения препарата на том же уровне еще 8–10 дней. Репаративное действие начинает развиваться на 2–3-и сутки лечения, а гепатопротекторный эффект проявляется после 2–3 инъекций препарата.
Препарат нетоксичен, не обладает аллергенной, тератогенной, кумулятивной, мутагенной и канцерогенной активностью.
Фармакокинетика. Не изучена.

ПОКАЗАНИЯ:

кардиология: АГ, кардиомиопатия, миокардит, ИБС, инфаркт миокарда, постинфарктный кардиосклероз, диффузный кардиосклероз;
неврология: церебральный атеросклероз, инсульт, неврологические нарушения, связанные с расстройством мозгового кровообращения (после перенесенного инсульта), полиневриты различного генеза, демиелинизирующие полинейропатии, болезнь Паркинсона;
гастроэнтерология: острые и хронические гепатиты различной этиологии, гепатозы, цирроз печени, панкреатит, эрозивный гастродуоденит, язва желудка и двенадцатиперстной кишки, неспецифический язвенный колит;
терапия: неспецифические заболевания легких (пневмония, хронические бронхиты), метаболические дистрофии, ангиопатии, для улучшения микроциркуляции, нормализации тонуса и кровенаполнения сосудов, хроническая почечная недостаточность, ревматизм, диффузные болезни соединительной ткани, системные васкулиты, артриты различной этиологии, деформирующий остеопороз, подагра. Экстра ЭРБИСОЛ используется в комплексном лечении лиц, пострадавших от последствий радиационного воздействия и экологического загрязнения, препарат обладает выраженными адаптивно-корригирующими свойствами, повышая компенсаторные и защитные функции организма;
эндокринология: сахарный диабет, тиреоидит, аутоиммунный инсулиновый синдром;
стоматология: пародонтит и пародонтоз;
хирургия и травматология: облитерирующие заболевания аорты и ее ветвей атеросклеротического генеза, облитерирующий эндартериит, диабетическия макро- и микроангиопатия, травматические, послеоперационные и гнойные раны, трофические язвы различной этиологии, пролежни, переломы (для ускорения консолидации костный фрагментов);
аллергология: аллергические заболевания, включая БА, атопический дерматит и атопический риноконъюнктивит;
дерматология: гнойничковые заболевания кожи, дерматиты и токсикодермии, нейродерматозы, экзема, псориаз;
геронтология: функциональная недостаточность, связанная с возрастными нарушениями функции печени, иммунной, нервной и сердечно-сосудистой систем. Для повышения физической активности и общего жизненного тонуса, потенции.

ПРИМЕНЕНИЕ:

Взрослые. Препарат Экстра ЭРБИСОЛ вводят в/м ежедневно по 2–4 мл в течение 20–30 дней и, учитывая хроноритмы организма, желательно утром в 6:00–8:00 за 1–2 ч до еды (при лечении заболеваний поджелудочной железы в 9:00–11:00 через 2–3 ч после еды) и вечером, перед сном, в 20:00–22:00 через 2–3 ч после еды.
При терапии неврологических заболеваний (демиелинизирующие полинейропатии, болезнь Паркинсона) Экстра ЭРБИСОЛ применяют в/м ежедневно 2 раза в сутки: в 6:00–8:00 и 20:00–22:00 по 2 мл в течение первых 3 дней, следующие 10–20 дней вводят 2 раза в сутки: в 6:00–8:00 по 2 мл и в 20:00–22:00 по 4 мл, а затем в течение 7–17 дней 2 раза в сутки по 2 мл.
При неврологических нарушениях, связанных с расстройством мозгового кровообращения (после перенесенного инсульта), в постинфарктный период Экстра ЭРБИСОЛ рекомендуется назначать через 7–10 дней после эпикриза в/м ежедневно по 2 мл утром в течение 20–30 дней.
При ИБС, нарушениях периферического кровообращения препарат назначают в/м ежедневно 2 раза в сутки по 2 мл в течение 20 дней.
При облитерирующих заболеваниях сосудов препарат назначают в/в капельно по 4 мл в 250 мл физиологического р-ра в течение 1–2 ч. Поддерживающая доза обеспечивается в/м введением препарата ежедневно 2 раза в сутки по 2 мл утром и вечером. Курс лечения составляет 10–15 дней.
При неспецифическом язвенном колите Экстра ЭРБИСОЛ назначают в/м ежедневно 2 раза в сутки по 2 мл утром и вечером в течение 20–30 дней, а затем ежедневно по 2 мл утром в течение 10–20 дней.
При ранах, пародонтитах и пародонтозах первые 10 дней назначают в/м ежедневно 2 раза в сутки по 2 мл утром и вечером, а следующие 10 дней, в случае необходимости, по 2 мл. При генерализованных пародонтитах дополнительно назначают аппликации и электрофорез Экстра ЭРБИСОЛа с катода (+) на десна.
При гепатозах, гепатитах, эрозивно-язвенных поражениях ЖКТ, диффузных заболеваниях соединительной ткани, травматических повреждениях тканей и органов, трофических язвах различной этиологии, пролежнях, для ускорения консолидации костных фрагментов, а также в реабилитационной и восстановительной терапии, для повышения физической активности и общего жизненного тонуса, улучшения защитных функций организма, Экстра ЭРБИСОЛ назначают в/м ежедневно 2 раза в сутки по 2 мл утром и вечером в течение 20 дней, или в течение первых 3 дней по 2 мл утром, а следующие 10 дней вводят 2 раза в сутки по 2 мл угром и вечером, затем в течение 7 дней по 2 мл утром.
При терапии панкреатита в течение первых 10–20 дней Экстра ЭРБИСОЛ назначают в/м ежедневно 2 раза в сутки: по 2 мл утром в 9:00–11:00 и вечером в 20:00–22:00, а затем следующие 10–20 дней по 2 мл утром.
При сахарном диабете в течение первых 20 дней Экстра ЭРБИСОЛ назначают в/м ежедневно 2 раза в сутки: по 2 мл утром в 9:00–11:00 и вечером в 20:00–22:00, а затем следующие 10 дней по 2 мл утром. Курс лечения можно повторять 2–3 раза в год.
Дети. Детям в возрасте от 10 лет Экстра Эрбисол следует назначать в дозах в 2 раза ниже, чем взрослым.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

индивидуальная непереносимость, повышенная чувствительность к какому-либо компоненту препарата.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

в некоторых случаях в течение первых 2–5 дней приема препарат может вызывать обострение хронического воспалительного процесса, что в большинстве случаев является стадией лечебного процесса. Возможны реакции повышенной чувствительности, повышение АД и температуры тела.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Холецистит Назначение Экстра ЭРБИСОЛА следует сочетать с терапией, нормализующей деятельность билиарной системы Гипертония Экстра ЭРБИСОЛ назначают по 2 мл 1 раз в  сутки вечером, при кризовом течении — по 2 мл 1 раз в 2 дня Пептическая язва При повышенной кислотопродукции желудка следует применять антисекреторные и антацидные препараты Сахарный диабет Начиная с 3-го дня применения препарата, следует контролировать уровень глюкозы в крови. В случае его снижения необходимо снизить дозу инсулина. В первые 10–12 дней возможны колебания уровня глюкозы в крови, затем отмечена тенденция к его снижению

При повышенном АД, а также в фазе обострения патологического процесса препарат следует применять с осторожностью, снижая дозу.
В период беременности и кормления грудью Экстра Эрбисол следует назначать под наблюдением врача.
Дети. Применяют для лечения детей в возрасте от 10 лет.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

Экстра Эрбисол потенцирует действие антибактериальных средств. Для эффективной реализации направленного иммуномодулирующего действия Экстра Эрбисол не рекомендуется назначать с иммуномодуляторами, которые стимулируют гуморальный иммунитет. Экстра ЭРБИСОЛ повышает чувствительность рецепторов, в связи с чем при одновременном применении препарата с гормональными средствами и биостимуляторами следует контролировать дозу последних, снижая ее в случае необходимости.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

возможна кратковременная повышенная возбудимость, не требующая специфической терапии.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре 4–12 °C. При хранении допускается появление опалесценции.