Фазижин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ФАЗИЖИН^®

(FASIGYN^®)

Склад:

діюча речовина: тинідазол;

1 таблетка містить 500 мг тинідазолу;

допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, кислота альгінова, гідроксипропілметилцелюлоза, пропіленгліколь, титану діоксид (E 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 12,7 мм і товщиною приблизно 4,7 мм з гравіюванням «FAS 500» з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТХ J01X D02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фазижин активний як щодо найпростіших, так і облігатних анаеробних бактерій. Активність щодо найпростіших проявляється стосовно Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica і Giardia lamblia.

Спосіб дії препарату Фазижин^® проти анаеробних бактерій та найпростіших проявляється проникненням препарату у клітину мікроорганізму і подальшим пошкодженням ниток ДНК або пригнічення їх синтезу.

Фазижин^® активний щодо Helicobacter pylori, Gardnerella vaginalis та більшості анаеробних бактерій, зокрема Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, Bacteroides spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. і Veillonella spp.

Helicobacter pylori (H. pylori) пов'язують із виникненням пептичних кислотних захворювань травного тракту, включаючи виразку дванадцятипалої кишки та виразку шлунка, при яких приблизно 95 % і 80 % пацієнтів відповідно інфіковані цим мікроорганізмом. H. pylori також є головним чинником у розвитку гастриту та рецидиву виразок у таких пацієнтів. Досвід показує, що існує причинний зв'язок між H. pylori і карциномою шлунка.

Клінічні дані показують, що при застосуванні комбінації препарату Фазижин^® та омепразолу і кларитроміцину ерадикується 91-96 % ізолятів H. pylori.

Різні режими ерадикації H. pylori показали, що ерадикація H. pylori призводить до загоєння дуоденальних виразок та зменшує ризик рецидиву виразок.

Фармакокінетика.

Фазижин^® швидко і повністю абсорбується після перорального застосування. У дослідженнях з участю здорових добровольців, які отримували по 2 г тинідазолу перорально, пікові рівні у сироватці крові, що становили 40-51 мкг/мл, досягалися протягом 2 годин, а на 24-у годину рівні знижувалися до 11-19 мкг/мл. У здорових добровольців, які отримували 800 мг та 1,6 г тинідазолу внутрішньовенно, через 10-15 хвилин максимальні концентрації у плазмі крові становили 14-21 мкг/мл для дози 800 мг та 32 мкг/мл для дози 1,6 г. Через 24 години після проведення інфузії рівні тинідазолу у плазмі крові знижувалися до 4-5 мкг/мл та 8,6 мкг/мл відповідно, що обґрунтовує дозування 1 раз на добу. Рівні у плазмі крові знижувалися повільно, а тинідазол може визначатися у плазмі крові у концентраціях до 1 мкг/мл через 72 години після перорального застосування. Час напіввиведення тинідазолу з плазми крові становить 12-14 годин.

Тинідазол широко розподіляється по всіх тканинах організму, а також проникає через гематоенцефалічний бар'єр, досягаючи клінічно ефективних концентрацій в усіх тканинах. Очевидний об'єм розподілу становить приблизно 50 літрів. Приблизно 12 % з тинідазолу плазми крові зв'язані з білками.

Тинідазол виводиться печінкою та нирками. Дослідження з участю здорових добровольців показали, що через 5 днів 60-65 % прийнятої дози виводиться нирками, а 20-25 % дози виводиться у вигляді незміненого тинідазолу. До 5 % прийнятої дози виділяється з калом.

Дослідження пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 22 мл/хв) вказують на те, що немає статистично значущих змін у показниках фармакокінетики тинідазолу у цих пацієнтів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика післяопераційних інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, особливо після операцій на товстому кишечнику, шлунково-кишковому тракті та після гінекологічних операцій.

Лікування. Ерадикація Helicobacter pylori, асоційованого з виразками дванадцятипалої кишки, разом з антибіотиком та препаратом, що пригнічує продукування кислоти.

Анаеробні інфекції: інтраперитонеальні інфекції (перитоніт, абсцес); гінекологічні інфекції (ендометрит, ендоміометрит, тубооваріальний абсцес); бактеріальна септицемія; післяопераційні інфекції ран; інфекції шкіри та м’яких тканин; інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів (пневмонія, емпієма, абсцес легенів). Неспецифічний вагініт. Гострий виразковий гінгівіт. Урогенітальний трихомоніаз у чоловіків та жінок. Лямбліоз. Кишковий амебіаз. Амебне ураження печінки.

Протипоказання.

Фазижин^® не слід призначати пацієнтам із відомою гіперчутливістю до тинідазолу, інших похідних 5-нітроімідазолу або до будь-якого допоміжного компонента препарату.

Застосування тинідазолу протипоказане протягом І триместру вагітності та у період годування груддю.

Препарат протипоказаний пацієнтам з органічним ураженням нервової системи.

Як і при застосуванні інших препаратів, що мають подібну структуру, тинідазол протипоказаний пацієнтам із захворюваннями крові (або з такими в анамнезі), хоча стійкі гематологічні порушення не спостерігалися у клінічних дослідженнях або дослідженнях на тваринах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Алкоголь. Одночасне застосування тинідазолу та алкоголю може призводити до дисульфірамоподібної реакції, тому такої комбінації слід уникати.

Антикоагулянти. Препарати з подібною хімічною структурою потенціюють ефекти антикоагулянтів для перорального застосування. Слід часто перевіряти показники протромбінового часу та, при необхідності, коригувати дозу антикоагулянту.

Особливості застосування.

Як і при застосуванні інших подібних препаратів, не слід приймати алкогольні напої протягом застосування препарату Фазижин^® через можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (припливи, спазми у животі, блювання, тахікардія). Не слід приймати алкоголь протягом 72 годин після припинення прийому препарату Фазижин^®.

Препарати з подібною хімічною будовою також спричиняють різні неврологічні порушення, такі як запаморочення, вертиго, порушення координації, атаксія. Якщо протягом періоду застосування препарату Фазижин^® виникають ознаки порушень з боку нервової системи, лікування слід припинити.

Канцерогенність була помічена у мишей і щурів, які постійно отримували метронідазол, іншу нітроімідазольну сполуку. Хоча для тинідазолу інформація щодо канцерогенності відсутня, ці дві сполуки мають подібну структуру і тому існує потенціал для подібних біологічних ефектів. Результати досліджень мутагенності при застосуванні тинідазолу були змішані (позитивні і негативні). Застосування тинідазолу довше, ніж зазвичай потрібно, повинно бути ретельно обґрунтованим.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування у період вагітності. У дослідженні фертильності у щурів, яким вводили тинідазол у дозі 100 мг та 300 мг на кілограм маси тіла, не спостерігалося впливу на фертильність, масу тіла дорослих тварин та потомства, гестацію, життєздатність або лактацію. Спостерігалося незначне підвищення частоти спонтанних абортів при введенні дози 300 мг/кг.

Тинідазол проникає через плацентарний бар’єр. Оскільки вплив препаратів цього класу на фетальний розвиток невідомий, застосування тинідазолу протягом І триместру вагітності протипоказане. Немає доказів, що Фазижин^® чинить шкідливий вплив протягом останніх періодів вагітності, але необхідно зважити потенційну користь та можливий шкідливий вплив для матері та плода при застосуванні препарату протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності.

Застосування у період годування груддю. Тинідазол проникає у грудне молоко. Тинідазол проникає у грудне молоко протягом 72 годин після застосування. Жінкам не слід годувати груддю протягом як мінімум 3 днів після припинення застосування препарату Фазижин^®.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає необхідності в особливих застереженнях. Однак слід враховувати, що препарати з подібною хімічною структурою, включаючи Фазижин^®, пов’язані з виникненням таких неврологічних порушень як запаморочення, вертиго, атаксія, периферична невропатія (парестезії, порушення чутливості, гіпестезія) та рідко – судоми. Якщо при застосуванні препарату Фазижин^® виникають будь-які порушення з боку нервової системи, препарат слід відмінити.

Спосіб застосування та дози.

Фазижин^® слід застосовувати перорально під час прийому їжі або після їди. Таблетку слід ковтати цілою.

Ерадикація H. pylori, асоційованого з виразками дванадцятипалої кишки.

Дорослі. Звичайна доза препарату Фазижин^® – 500 мг 2 рази на добу разом з омепразолом у дозі 20 мг 2 рази на добу та кларитроміцином у дозі 250 мг 2 рази на добу протягом 7 днів. Клінічні дослідження із застосуванням такого семиденного режиму продемонстрували схожі рівні ерадикації H. pylori, коли омепразол застосовували 1 раз на добу.

Анаеробні інфекції.

Дорослі та діти віком від 12 років. Початкова доза – 2 г у перший день з подальшим застосуванням по 1 г 1 раз на добу або по 500 мг 2 рази на добу. Застосування препарату протягом 5-6 днів, як правило, буде достатньо, але визначення тривалості лікування має залежати від клінічного стану, особливо коли ерадикація збудника інфекції певної локалізації може виявитися тяжкою. При необхідності продовжувати терапію протягом більше 7 днів рекомендовано проводити стандартне клінічне та лабораторне обстеження.

Діти віком до 12 років – не застосовують, оскільки інформація відсутня.

Неспецифічний вагініт.

Дорослі. При неспецифічному вагініті оптимальним був разовий прийом 2 г препарату. Ефективність лікування підвищувалася при застосуванні препарату у дозі 2 г 1 раз на добу протягом 2 послідовних днів (загальна доза – 4 г).

Гострий виразковий гінгівіт.

Дорослі. Рекомендована доза – 2 г перорально, одноразово.

Урогенітальний трихомоніаз (при підтвердженні інфікування Trichomonas vaginalis рекомендовано одночасне лікування партнера).

Дорослі. Рекомендована доза – 2 г перорально, одноразово.

Діти віком від 3 років. Рекомендована доза становить 50-75 мг/кг маси тіла одноразово. Може знадобитися повторення цієї дози.

Лямбліоз.

Дорослі. Рекомендована доза – 2 г перорально, одноразово.

Діти віком від 3 років. Рекомендована доза становить 50-75 мг/кг маси тіла одноразово. Може знадобитися повторення цієї дози.

Кишковий амебіаз.

Дорослі. Добова доза становить 2 г одноразово, протягом 2-3 днів.

Діти віком від 3 років. Добова доза становить 50-60 мг/кг маси тіла одноразово, протягом 3 послідовних днів.

Амебне враження печінки.

Дорослі. Загальна доза – 4,5-12 г, залежно від вірулентності Entamoeba histolytica. При амебному враженні печінки може знадобитися проведення аспірації гною в доповнення до застосування препарату Фазижин^®. Лікування розпочинати у дозі 1,5-2 г 1 раз на добу протягом трьох днів. Іноді, коли триденний курс лікування неефективний, лікування можна продовжувати до 6 днів.

Діти віком від 3 років. 50-60 мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 5 послідовних днів.

Застосування при порушенні функції нирок.

Зазвичай немає потреби у коригуванні дози пацієнтам з порушенням функції нирок. Проте, оскільки тинідазол легко виводиться при проведенні гемодіалізу, може виникнути необхідність у прийомі додаткової дози препарату.

Профілактика післяопераційних інфекцій.

Дорослі та діти віком від 12 років. Доза становить 2 г одноразово, приблизно за 12 годин до проведення оперативного втручання.

Діти віком до 12 років – не застосовують, оскільки інформація відсутня.

Застосування пацієнтам літнього віку. Немає спеціальних рекомендацій для цієї групи пацієнтів.

Діти. Тинідазол рекомендовано застосовувати дітям віком від 3 років і старше та віком від 12 років і старше відповідно до затверджених показань як зазначено вище (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Передозування.

Симптоми передозування.

Немає повідомлень щодо випадків передозування препарату Фазижин^® у людей.

Лікування передозування.

Немає специфічного антидоту для лікування передозування тинідазолом. Лікування – симптоматичне та підтримуюче. Може бути ефективним промивання шлунка. Тинідазол легко виводиться під час гемодіалізу.

Побічні реакції.

Побічні реакції, про які повідомлялось, як правило, виникали нечасто, були легкими та минали самостійно.

З боку системи крові та лімфатичної системи: транзиторна лейкопенія.

З боку нервової системи: атаксія, судоми (рідко), запаморочення, головний біль, гіпестезія, парестезія, периферична нейропатія, порушення чутливості, вертиго, металевий присмак у роті, припливи крові.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, анорексія, діарея, наліт на язиці, глосит, нудота, стоматит, блювання.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: реакції гіперчутливості, іноді тяжкі, спостерігаються рідко та проявляються у формі висипань на шкірі, свербежу, кропив’янки та ангіоневротичного набряку.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: забарвлення сечі у темний колір.

Порушення загального стану та пов’язані зі способом застосування препарату: підвищення температури тіла, підвищена втомлюваність.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.  

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 4 таблетки, вкриті плівковою оболонкою, у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Фарева Амбуаз / Fareva Amboise.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Зоне Індастріале, 29 роут дес Індастріс, 37530 Посе-сюр-Сіс, Франція /

Zone Industrielle, 29 route des Industries, 37530 Poce-sur-Cisse, France.

Фармакологические свойства
антибактериальное и антипротозойное средство группы имидазолов. Механизм действия в отношении анаэробных бактерий и простейших обусловлен способностью препарата проникать в клетки микроорганизмови вызывать нарушение синтеза и повреждение структуры ДНК. Тинидазол активен в отношении простейших и облигатных анаэробных бактерий. Из простейших к тинидазолу чувствительны Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolyca и Giardia lamblia. Тинидазол активен в отношении Gardnerella vaginalis и большинства анаэробных бактерий, включая Bacteroides spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. и Veillonella spp.

Фармакокинетика
Быстро и полностью всасывается из пищеварительного тракта. У здоровых добровольцев, которые принимали тинидазол в дозе 2 г перорально, максимальная концентрация в сыворотке крови — 40–51 мкг/мл достигалась в течение 2 ч, через 24 ч концентрация снижалась до 11–19 мкг/мл. Уровень тинидазола в плазме крови снижался медленно; тинидазол выявляли в плазме крови(в концентрации до 1 мкг/мл) через 72 ч после перорального приема. Период полувыведения тинидазола составляет 12–14 ч. Тинидазол распределяется во всех тканях организма, создавая в них терапевтические концентрации. Объем распределения составляет около 50 л. Приблизительно 12% тинидазола связывается с белками плазмы крови. Препарат проникает через ГЭБ, выделяется печенью и почками. На протяжении 5 дней 60–65% тинидазола экскретируется с мочой, 20–25% — в неизмененном виде. Приблизительно 12% тинидазола выводится с калом. Фармакокинетика тинидазола у больных с почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 22 мл/мин) существенно не изменяется, поэтому коррекции дозы препарата при почечной недостаточности не требуется.

Показания к применению
профилактика послеоперационных инфекций, вызванных анаэробными бактериями, особенно после оперативных вмешательств на толстом кишечнике, других отделах ЖКТ и после гинекологических операций; лечение анаэробных инфекций: инфекции брюшной полости (перитонит, интраперитонеальный абсцесс), гинекологические инфекции (эндометрит, эндомиометрит, абсцесс маточных труб и яичников), бактериальная септицемия, послеоперационная раневая инфекция, инфекции кожи и мягких тканей, инфекции верхних и нижних дыхательных путей (пневмония, эмпиема плевры, абсцесс легкого), неспецифический вагинит, острый язвенный гингивит, урогенитальный трихомониаз у мужчин и женщин; смешанные трихомонадные и кандидозные инфекции; лямблиоз; кишечный амебиаз; амебный абсцесс печени.

Способ применения и дозы
Профилактика послеоперационных инфекций Взрослым и детям в возрасте старше 12 лет назначают внутрь однократно в дозе 2 г приблизительно за 12 ч до операции. Отсутствуют данные, которые позволили бы рекомендовать применение препарата для профилактики анаэробных инфекций у детей в возрасте до 12 лет. Анаэробные инфекции Начальная доза для взрослых и детей в возрасте старше 12 лет составляет 2 г в первый день лечения, затем — по 1 г 1 раз в сутки или по 0,5 г 2 раза в сутки. Продолжительность курса лечения, как правило, составляет 5–6 дней, однако ее следует определять исходя из клинических данных, особенно в тех случаях, если элиминация возбудителей инфекций определенной локализации затруднена. При необходимости продолжить терапию более 7 дней рекомендуется регулярно контролировать показатели клинических лабораторных исследований. Отсутствуют данные, которые позволили бы рекомендовать применение препарата для профилактики анаэробных инфекций у детей в возрасте до 12 лет. Неспецифический вагинит Взрослым назначают однократно внутрь в дозе 2 г. Более эффективна схема с назначением препарата в дозе 2 г 1 раз в сутки на протяжении 2 дней подряд (суммарная доза —4 г). Острый язвенный гингивит Взрослым назначают внутрь однократно в дозе 2 г. Урогенитальный трихомониаз В случае подтвержденной инфекции, вызванной Trichomonas vaginalis, взрослым препарат назначают внутрь одновременно в дозе 2 г. Рекомендуется одновременное лечение половых партнеров. Детям назначают однократно в дозе 50–75 мг/кг. В некоторых случаях может возникнуть необходимость повторного применения препарата в указанной дозе. Лямблиоз Взрослым назначают перорально однократно в дозе 2 г, детям однократно из расчета 50–75 мг на 1 кг массы тела. В некоторых случаях может возникнуть необходимость повторного применения препарата в указанной дозе. Кишечный амебиаз Взрослым назначают в дозе 2 г 1 раз в сутки на протяжении 2–3 дней. Иногда, если трехдневный курс лечения оказывается неэффективным, его продлевают до 6 дней. Детям назначают 1 раз в сутки в дозе 50–60 мг/кг в течение 3 дней подряд. Амебный абсцесс печени Для лечения амебного абсцесса печени Фазижин целесообразно назначать после пункции абсцесса и аспирации гноя. Взрослым назначают в суммарной дозе от 4,5 до 12 г в зависимости от вирулентности Entamoeba histolytica. Назначают перорально в дозе 1,5–2 г 1 раз в сутки в течение 3 дней подряд. Иногда, если трехдневный курс приема препарата неэффективен, лечение продолжают до 6 дней. Детям назначают по 50–60 мг на 1 кг массы тела 1 раз в сутки в течение 5 дней подряд. Фазижин рекомендуется принимать во время или после еды.

Побочные эффекты
развиваются редко, обычно слабо выражены и исчезают самостоятельно. Возможные тошнота, рвота, анорексия, диарея, металлическй привкус во рту и боль в желудке. Изредка могут наблюдаться реакции гиперчувствительности — кожная сыпь, крапивница и ангионевротический отек. Неврологические нарушения, обусловленные приемом Фазижина, включали головокружение, атаксию, периферическую нейропатию (парестезия, гиперестезия), иногда — судороги. Как и другие азолы, Фазижин иногда может вызывать развитие преходящей лейкопении. Иногда во время применения препарата отмечалась головная боль, повышенная утомляемость, обложеннность языка и потемнение мочи.

Противопоказания
I триместр беременности, период кормления грудью, органические поражения нервной системы, повышенная чувствительность к любому компоненту препарата. Как и другие имидазолы, Фазижин противопоказан больным с патологическими изменениями крови в анамнезе, хотя в экспериментальных и клинических исследованиях не было отмечено стойких изменений со стороны показателей крови при применении тинидазола.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
следует избегать употребления алкоголя в период применения препарата и в течение 72 ч после отмены Фазижина вследствие возможного развития дисульфирамоподобной реакции.

Передозировка
специфического антидота нет. Проводят промывание желудка, назначают симптоматическое и поддерживающее лечение. Тинидазол хорошо выводится при проведении диализа.

Особенности применения
в период лечения Фазижином следует избегать употребления алкоголя, учитывая возможность развития дисульфирамоподобной реакции (приливы крови, коликоподобная боль в животе, рвота, тахикардия). Вещества, имеющие сходную с Фазижином химическую структуру, иногда вызывают различные неврологические нарушения (головокружение, атаксию, периферическую нейропатию, изредка — судороги). В случае развития любых неврологических нарушений на фоне лечения Фазижином препарат следует отменить. По данным лабораторных исследований на крысах, тинидазол в дозе 100–300 мг/кг не влияет на фертильность, течение беременности, массу и жизнеспособность новорожденных или лактацию. Тинидазол проникает через плаценту. Влияние препаратов этой группы на развитие плода у человека неизвестно, поэтому применение тинидазола в I триместре беременности противопоказано. Хотя сведения о неблагоприятных эффектах Фазижина в поздние сроки беременности отсутствуют, применять препарат во II–III триместрах беременности можно лишь в том случае, если потенциальная польза от его применения значительно превышает возможный риск для матери и плода. Тинидазол проникает в грудное молоко, где обнаруживается в течение более 72 ч после приема. Женщинам следует прервать грудное вскармливание не менее чем на 3 дня после отмены Фазижина.

Условия и сроки хранения
при температуре до 30 °C.