Флуцином - инструкция по применению

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ФЛУЦИНОМ ^®

(FLUCINOM^®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: flutamide;

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки блідо-жовтого кольору з насічкою з одного боку та нанесеним логотипом фірми "SP" з іншого;

склад: кожна таблетка містить 250 мг флутаміду;

допоміжні речовини: лактоза, натрію лаурилсульфат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, кремнію діоксид та магнію стеарат.

Фармакотерапевтична група. Анти андроген ні засоби. Код АТС L02B B01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Флутамід є анілідом, не стероїдним пероральним анти андрогеном. Флуцином чинить високий анти андроген ний ефект шляхом інгібування захвату андрогену та/або інгібування зв’язування андрогену в ядрах клітин тканин-мішеней.   При застосувані флутаміду у комбінації з хірургічною або медичною кастрацією досягається зниження як тестикулярної, так і надниркової андрогенної активності.

Фармакокінетика. Флутамід добре абсорбується після прийому всередину. Максимальна концентрація в плазмі крові основного метаболіту, який є біологічно активним α-гідроксильованим похідним (гідроксифлутамід), досягається через 2 години. З білками зв’язується 94 - 96% флутаміду та 92 - 94% гідроксифлутаміду. З організму препарат видаляється переважно з сечею. Приблизно 2% видаляється з калом протягом 2 днів. Період напів виведення активного метаболіту з плазми становить близько 6 годин (у хворих похилого віку – 8 годин після однократного прийому та 9,6 годин при стабільній концентрації). Після багаторазового прийому всередину флутаміду по 250 мг 3 рази на добу стабільний рівень концентрації препарату та його активного метаболіту в плазмі досягається після четвертої дози флутаміду.

Показання для застосування. Флуцином показаний для лікування прогресуючого раку простати як засіб моно терапії (з або без орхіектомії) або в комбінації з агоністами лютеїнізуючого гормону рілізінг-гормону ЛГРГ (LHRH) у хворих, яким раніше не призначали взагалі ніякого лікування, або ж лікування хворих, які не реагують або у яких розвинулась резистентність до гормональної терапії. Флуцином також може бути застосований як один з засобів для лікування локально обмеженого раку простати В 2 - С 2 (Т 2b - T4). Флуцином також показаний для зменшення об’єму пухлини, посилення контролю над пухлиною та збільшення періоду між загостреннями хвороби.

Спосіб застосування та дози.   Флуцином як моно терапію, так і у комбінації з ЛГРГ призначають по 250 мг (1 таблетка) 3 рази на добу кожні 8 годин.

У випадку комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ обидва препарати можуть призначатися одночасно або прийом Флуциному починають за 24 години до першого прийому агоніста ЛГРГ. У випадку застосування променевої терапії Флуцином призначають за 8 тижнів до її початку та продовжують прийом Флуциному протягом всього курсу променевої терапії.

Побічна дія. При моно терапії. Найчастішими побічними реакціями при лікуванні препаратом Флуцином є гінекомастія   та/або болісність у молочних залозах, що інколи супроводжується галактореєю. Зазначені реакції зникають після припинення лікування або зменшення дози.

Порушення з боку серцево-судинної системи виникають значно рідше порівняно з діетилстильбестролом.

Менш часті побічні реакції: діарея, нудота, блювання, підвищений апетит, безсоння, утомлюваність, транзиторне порушення функції печінки та гепатит.

Поодинокі побічні реакції: зниженння лібідо, порушення функції шлунково-кишкового тракту, анорексія, виразкоподібні болі, печія, констипація, набряк, екхімоз, оперізувальний герпес, свербіж, вовчакоподібний синдром, головний біль, запаморочення, слабкість, погіршення зору, спрага, біль у грудній клітці, неспокій, депресія, лімфедема. У поодиноких випадках відмічалось зниження кількості сперматозоїдів.

При комбінованій терапії. Найбільш частими побічними ефектами при комбінованій терапії із застосуванням Флуциному та ЛГРГ агоністу можуть бути припливи, зниження лібідо, імпотенція, діарея, нудота та блювання. Зазначені побічні ефекти, за винятком діареї, мають місце при моно терапії ЛГРГ агоністами з порівнянно такою ж частотою.

Частота проявів гінекомастії при комбінованій терапії флутамідом та ЛГРГ агоністом значно нижче порівняно з моно терапією флутамідом і істотно не відрізняється від частоти при прийомі плацебо.

Спостерігаються поодинокі випадки анемії, лейкопенії, невизначених шлунково-кишкових розладів, анорексії, подразнення у місцях ін’єкцій та висипів, набряку, нейром’язових симптомів, жовтяниці, порушення функції сечостатевої системи, артеріальної гіпертензії, побічних ефектів з боку центральної нервової системи (сонливість, депресія, сплутаність свідомості, неспокій, нервозність), тромбоцит опенії.

Крім того, спостерігались такі побічні прояви: гемолітична анемія, макроцитарна анемія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія, реакції фото чутливості (включаючи еритему, виразкоутворення, бульозний висип та епідермальний некроліз) та зміни кольору сечі до янтарного та жовто-зеленого, що може бути пов’язано з флутамідом та/або його метаболітами. Також можуть спостерігатися холестатична жовтяниця, печінкова енцефалопатія, некроз печінки. Порушення функції печінки, зазвичай, оборотні після закінчення терапії; проте є повідомлення про летальний кінець внаслідок тяжкого ушкодження печінки, пов’язаного із застосуванням флутаміду.

Відмічались зміни результатів лабораторних аналізів, які включали порушення функції печінки, підвищення рівня азоту сечовини крові та поодинокі випадки підвищення рівня креатині ну у сироватці крові.

Протипоказання. Підвищена чутливість до флутаміду або будь-яких компонентів препарату.

Передозування. У дослідженнях на тваринах ознаки передозування флутаміду включали гіпоактивність, пілоерекцію, уповільнене дихання, атаксію та/або лакримацію, анорексію, транквілізацію, блювання та метгемоглобінемію.

Одноразова доза Флуциному, яка б викликала симптоми передозування або становила загрозу для життя, не встановлена.

Оскільки флутамід зв’язується з білком, то діаліз, як засіб допомоги при передозуванні, не ефективний.

У разі передозування, якщо є нема спонтанного блювання, слід блювання викликати. Показані стандартні заходи при постійному нагляді за хворим та за важливими життєвими функціями. Рекомендується симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Порушення функції печінки. Лікування препаратом Флуцином не слід розпочинати хворим з рівнями трансамінази у сироватці, що в 2 - 3 рази перевищують верхню межу норми. На фоні лікування всіх хворих слід проводити періодичний контроль тестів функції печінки. Відповідне лабораторне тестування має проводитись щомісяця протягом перших 4 місяців лікування і далі періодично, та при перших симптомах/ознаках дисфункції печінки (наприклад, свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, стала анорексія, жовтяниця, болісність у правому підреберрі або незрозумілі “грипоподібні” симптоми). При лабораторному підтвердженні порушення функції печінки або жовтяниці, за відсутності підтверджених біопсією метастазів у печінці, терапію Флуциномом слід припинити, якщо у хворого продовжує розвиватися жовтяниця або якщо рівні трансамінази у сироватці перевищили у 2 - 3 рази верхню межу норми, навіть при відсутності клінічних симптомів.

При комбінованій терапії Флуциномом та ЛГРГ агоністом можливі побічні ефекти кожного з продуктів повинні прийматись до уваги. Хворий не повинен переривати терапію або підвищувати лікувальну дозу без попередньої консультації з лікарем.

Флуцином показаний для застосування лише чоловікам.

Хворі мають негайно звернутися до лікаря при появі перших сиптомів порушення функції печінки, таких як шкірний свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, стала анорексія, пожовтіння склер та шкіри, болісність у правому підреберрі та “грипоподібні” симптоми.

Вагітність та лактація. Досліджень щодо вагітних жінок або жінок, що годують груддю, не проводилось. Слід враховувати можливість причинення шкоди плоду при призначенні Флуциному вагітним жінкам, та можливість наявності його у грудному молоці.

Взаємодія з лікарськими засобами. Може спостерігатися підвищення протромбі нового часу у хворих при одночасному застосуванні варфарину та флутаміду. Рекомендований ретельний контроль протромбі нового часу, тому що може виникнути потреба у коригуванні дози антикоагулянту.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла та надмірної вологи місці при температурі від 2^оС до 30^оС.

Термін придатності 5 років.

Умови відпуску.   За рецептом.

Упаковка.  Таблетки по 250 мг  № 100 (10 блістер-упаковок по 10 таблеток), які разом з листком-вкладишем містяться в картонній коробці.  

Виробник. Завод Шерінг-Плау Лабо Н. В., Хейст-оп-ден-Берг, Бельгія, власна філія Шерінг-Плау Корпорейшн, США;   дистриб’ютор Шерінг-Плау Сентрал Iст АГ, Люцерн, Швейцарія.

Адреса. Schering-Plough Labo N.V. (Subsidiary of Schering-Plough Corporation, USA), Industriepark 30-2220, Heist-op-den-Berg, Belgium.

Торговое наименование:

Флуцином

Международное наименование:

Флутамид (Flutamide)

Групповая принадлежность:

Противоопухолевое средство, антиандроген

Описание действующего вещества (МНН):

Флутамид

Лекарственная форма:

таблетки, таблетки покрытые оболочкой

Фармакологическое действие:

Противоопухолевое средство, антиандроген. Конкурентно блокирует взаимодействие андрогенов с их клеточными рецепторами; препятствует проявлению биологических эффектов мужских половых гормонов в андрогенчувствительных органах. Взаимодействуя с рецепторами андрогенов в гипоталамусе и гипофизе, прерывает отрицательную обратную связь между семенниками и гипоталамо-гипофизарной системой. В результате растормаживается секреция гонадотропных гормонов и возрастает их концентрация в крови и моче, а также тестостерона в плазме. Способность флутамида препятствовать действию тестостерона на клеточном уровне служит дополнением к лекарственной "кастрации", вызываемой агонистами ЛГ-рилизинг гормона (ЛГРФ). Не обладает эстрогенной, антиэстрогенной, гестагенной и антигестагенной активностью. Способствует уменьшению размеров и плотности предстательной железы, уменьшает количество и размеры метастазов в тканях при раке предстательной железы, ослабляет боли в костях.

Показания:

Паллиативное лечение рака предстательной железы с метастазами (в т.ч. больных без адекватного ответа на гормонотерапию). Дифференциальная диагностика мужского гипогонадизма.

Противопоказания:

Гиперчувствительность.C осторожностью. Состояния, предрасполагающие к интоксикации анилином (один из метаболитов флутамида - метиланилиновое производное): дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, курение, гемоглобинопатия (М Hb), печеночная недостаточность.

Побочные действия:

Наиболее часто (10% и выше), менее часто (1-10%), редко (менее 1%). Наиболее часто: диарея, импотенция, снижение либидо, тошнота, "приливы" крови к лицу (ощущение тепла, повышенное потоотделение). Менее часто: анемия, отеки (лица, пальцев, стоп, голеней), лейкопения, невропатия и симптомы нарушения нервно-мышечной проводимости (оцепенение, парестезии, миалгия и/или миастения в руках, кистях, ступнях, ногах), кожная сыпь (в т.ч. эритематозная - проявление фотосенсибилизации и буллезная сыпь), токсический эпидермальный некролиз, изъязвление кожи, волчаночноподобный синдром, изменение аппетита (снижение или повышение), гинекомастия и/или боли в области грудных желез, иногда сопровождаемые галактореей, рвота. Редко: транзиторное нарушение функции печени, гепатит или желтуха (в т.ч. холестатическая), повышение АД, зуд кожи, угнетение сознания, нарушение дыхательной функции (боль в грудной клетке, кашель, укорочение вдоха, затруднение дыхания), тромбоцитопения, спутанность сознания, повышенная утомляемость, головная боль, головокружение, нервозность, беспокойство, депрессия, сонливость или бессонница (нарушение засыпания), изжога, запор, гастралгия, отеки, подкожные кровоизлияния, жажда. При длительном лечении отмечено подавление сперматогенеза.Передозировка. Лечение: симптоматическое, вследствие высокой степени связи с белками плазмы гемодиализ и перитонеальный диализ практически неэффективны.

Способ применения и дозы:

Внутрь, по 250 мг 3 раза в день. В случае достижения положительного эффекта препарат применяется до появления признаков прогрессирования опухолевого заболевания. В случае сочетанной терапии с агонистами ЛГРФ оба препарата могут быть назначены одновременно или прием флутамида начинают за 3 дня до первого приема агониста ЛГРФ. Для дифференциальной диагностики мужского гипогонадизма - по 10 мг/кг/сут в 3 приема, в течение 3 сут, с исследованием суточного выведения лютропина и/или суммарных гонадотропинов до и на 3 день приема препарата. Допустимо проведение пробы в течение 5 дней, с исследованием суточного выведения лютропина и суммарных гонадотропинов на фоне пятого дня приема.

Особые указания:

Лечение флутамидом следует проводить под контролем активности "печеночных" трансаминаз в крови (1 раз в месяц в течение первых 4 мес и далее 1 раз в 3 мес). При оценке результатов дифференциальной диагностики мужского гипогонадизма необходимо ориентироваться на следующие показатели: у здоровых лиц при нормальном базальном выведении гонадотропинов после введения препарата наблюдается увеличение их выделения в 1.5 раза и более; при первичном гипогонадизме базальная секреция гонадотропинов значительно повышена (реже - нормальная); применение препарата приводит к дальнейшему увеличению их выделения в 1.5-2 раза и более; при вторичном гипогонадизме исходная секреция гонадотропинов снижена (реже - нормальная).

Взаимодействие:

При одновременном назначении непрямых антикоагулянтов и флутамида возможно усиление антикоагулянтного действия (дозу антикоагулянтов следует подбирать под контролем протромбинового действия).