Иммард - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ІММАРД

(IMMARD)

Cклад:

діюча речовина: hydroxychloroquine;

1 таблетка містить гідроксихлорохіну сульфату 200 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кальцію гідрофосфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, полісорбат 80, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.  

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Протималярійні засоби. Код АТХ P01B A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антималярійні засоби, такі як хлорохін і гідроксихлорохін, мають декілька фармакологічних дій, що зумовлюють їх терапевтичний ефект при лікуванні ревматичних захворювань, хоча роль кожного з цих механізмів невідома. Ці дії включають взаємодію із сульфгідрильними групами, зміну активності ферментів (у тому числі фосфоліпази, НАДН-цитохром С-редуктази, холінестерази, протеаз і гідролаз); зв'язування з ДНК; стабілізацію лізосомальних мембран; інгібування створення простагландину; інгібування хемотаксису і фагоцитозу поліморфноядерних клітин; можливе втручання у синтез моноцитами інтерлейкіну 1 та інгібування вивільнення нейтрофілами супероксиду.

Фармакокінетика. Механізм дії, фармакокінетика та метаболізм гідроксихлорохіну подібні до хлорохіну. Після перорального прийому гідроксихлорохін швидко та майже повністю абсорбується. В одному з досліджень середні пікові концентрації гідроксихлорохіну після прийому здоровими добровольцями разової дози 400 мг коливалися від 53 - 208 нг/мл, при цьому середня концентрація становила 105 нг/мл. Середній час до досягнення пікової концентрації в плазмі крові  становив 1,83 години. Середній період напіввиведення з плазми варіював залежно від часу, що пройшов після прийому, наступним чином: 5,9 години (при C_max−10 годин), 26,1 години (при 10 - 48 годинах) та 299 годин (при 48 - 504 годинах). Споріднена сполука та її метаболіти широко розподіляються по всьому організму, виводяться переважно з сечею, при цьому в одному дослідженні було продемонстровано, що через 24 години було виведено лише 3 % введеної дози.

Клінічні характеристики. 

Показання.

Лікування ревматоїдного артриту, ювенільного ревматоїдного артриту, дискоїдного та системного червоного вовчака,  дерматиту,  причиною виникнення або погіршення перебігу якого є дія сонячного  світла.

Малярія: для лікування гострих нападів і пригнічення малярії, спричиненої Plasmodium vivax, P.ovale і P.malariae, а також чутливими штамами P.alciparum; для радикального лікування малярії, спричиненої чутливими штамами P.falciparum.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до похідних 4-амінохіноліну. Попередня макулопатія, ретинопатія, макулопатія, захворювання нирок, печінки, центральної нервової системи, крові, порфірія.  Хворі з рідкісними вродженими аномаліями, такими як непереносимість галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози-галактози. Період вагітності або годування груддю. Діти з ідеальною масою тіла менше 31 кг. Довготривале застосування у дітей. Застосування пацієнтам з порфірією.

Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гідроксихлорохіну сульфат може спричинити підвищення рівня дигоксину у плазмі крові, тому у хворих, які отримують комбіновану терапію, слід регулярно контролювати рівень дигоксину у сироватці.

Гідроксихлорохіну сульфат може вступати в деякі з відомих взаємодій хлорохіну, навіть якщо про це немає публікацій. До них належать: посилення безпосередньої блокуючої дії аміноглікозидних антибіотиків на нервово-м’язовий синапс; інгібування його метаболізму під впливом циметидину, що призводить до збільшення концентрації антималярійного препарату у плазмі крові; антагонізм дії неостигміну та піридостигміну; зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію інтрадермальною людською диплоїдно-клітинною вакциною сказу.

Як і у випадку з хлорохіном, прийом антацидних засобів може зменшити абсорбцію гідроксихлорохіну, тому інтервал між прийомом Іммарду та антацидних засобів повинен бути не менше 4 годин.

Оскільки гідроксихлорохін може підсилювати ефект гіпоглікемічних засобів, може бути потрібно зменшити дози інсуліну або антидіабетичних препаратів.

Галофантрин подовжує інтервал QT та не повинен призначатися разом іншими лікарськими засобами, які можуть сприяти виникненню серцевих аритмій, в тому числі із гідроксихлорохіном. Крім того, може підвищуватися ризик індукування шлуночкових аритмій, якщо гідроксихлорохін  використовується одночасно з іншими аритмогенними лікарськими засобами, такими як аміодарон та моксифлоксацин.

Повідомлялось про підвищення рівнів циклоспорину в плазмі крові при одночасному застосуванні циклоспорину та гідроксихлорохіну.

Гідроксихлорохін може знижувати судомний поріг. Одночасне застосування гідроксихлорохіну та інших протималярійних препаратів, для яких відомий ефект зниження судомного порога (наприклад, мефлохіну), може збільшувати ризик розвитку судом.

Крім того, може спостерігатися зниження ефективності протиепілептичних лікарських засобів при їхньому одночасному застосуванні разом із гідроксихлорохіном.

У дослідженні з вивчення лікарської взаємодії при однократному застосуванні досліджуваного засобу хлорохін знижував біодоступність празіквантелу. Наразі невідомо, чи спостерігатиметься подібний ефект при одночасному застосуванні гідроксихлорохіну і празіквантелу. Екстраполюючі ці дані з огляду на подібність структури та фармакокінетичних параметрів у гідроксихлорохіну і хлорохіну, можна очікувати розвитку подібного ефекту і для гідроксихлорохіну.

При одночасному застосуванні гідроксихлорохіну та агалсидази існує теоретичний ризик інгібування активності внутрішньоклітинної α-галактозидази.

Особливості застосування.

Загальні.

Частота виникнення ретинопатії, якщо не перевищується рекомендована добова доза, невелика. Перевищення рекомендованої добової дози збільшує ризик виникнення ретинопатії та прискорює цей процес.  

Перед початком курсу лікування препаратом Іммард усі пацієнти повинні пройти офтальмологічне обстеження. Надалі таке обстеження слід проводити принаймні кожні 12 місяців.

Під час офтальмологічного обстеження необхідно перевірити гостроту зору, провести ретельну офтальмоскопію та фундоскопію, а також дослідження центрального поля зору з червоною мішенню та кольорового зору.

Обстеження слід проводити частіше, адаптувавши його до особливостей окремого пацієнта, у наступних випадках:

– добова доза препарату перевищує 6,5 мг на кг ідеальної (не збільшеної) маси тіла; використання показника фактичної маси тіла під час розрахунку дози препарату для хворих з надмірною масою тіла може призвести до передозування;

– ниркова недостатність;

– гострота зору нижче 6/8;

– вік > 65 років;

– кумулятивна доза більше 200 г.

Лікування препаратом Іммард слід негайно відмінити, якщо у пацієнта спостерігаються пігментні порушення, дефекти поля зору або інші відхилення від норми, які не можна пояснити порушенням акомодації чи наявністю помутніння рогівки.  Необхідно продовжувати спостереження за станом таких хворих, оскільки ці зміни можуть прогресувати.

У разі появи будь-яких розладів зору, в тому числі при порушенні колірного зору, пацієнтам слід порадити негайно припинити прийом препарату та звернутися до свого лікаря.

Іммард слід з обережністю застосовувати для лікування хворих, які приймають ліки, що можуть викликати побічні реакції з боку органа зору чи шкіри.

З обережністю застосовувати препарат:

– при лікуванні пацієнтів з захворюванням печінки або нирок, а також якщо пацієнти приймають ліки, що можуть негативно вплинути на функцію цих органів. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок або печінки необхідно визначати рівень гідроксихлорохіну в плазмі крові та корегувати дозу препарату відповідним чином;

– у пацієнтів з тяжкими шлунково-кишковими, неврологічними та гематологічними ушкодженнями.

Хоча ризик пригнічення функції кісткового мозку низький, рекомендується періодично проводити аналіз крові, оскільки можуть виникати анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія та тромбоцитопенія. При виявленні патологічних змін застосування препарату Іммард слід припинити.

З обережністю слід застосовувати препарат для лікування пацієнтів, чутливих до хініну, які мають дефіцит глюкози-6-фосфат-дегідрогенази, хворим, які страждають на хронічну гематопорфірію, оскільки перебіг цих захворювань під впливом гідроксихлорохін може погіршуватися, а також хворим на псоріаз, оскільки зростає ризик виникнення шкірних реакцій. Гідроксихлорохін може викликати напад псоріазу.

Так як гідроксихлорохін може концентруватися в печінці, препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, що зловживають алкоголем та алкогольним ураженням печінки, та у поєднанні з відомими гепатотоксичними препаратами. Проявляти обережність при метаболічному ацидозі. У пацієнтів з епілепсією, хлорохін викликав судоми.

Маленькі діти особливо чутливі до токсичної дії 4-амінохінолінів; тому пацієнтів необхідно попередити про те, що Іммард необхідно зберігати у недоступному для дітей місці.

У пацієнтів, які приймають препарат впродовж тривалого часу, необхідно періодично проводити дослідження функції скелетних м’язів та сухожильних рефлексів. При виникненні м’язової слабкості препарат слід відмінити.

Малярія. Гідроксихлорохінін неефективний відносно хлорохінрезистентних штамів   P. falciparum, неактивний щодо екзоеритроцитних форм P. vivax, P. ovale та P. мalariae. Тому Іммард не запобігає ні інфікуванню цими мікроорганізмами при застосуванні в профілактичних цілях, ні рецидиву хвороби, спричиненої ними.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протипоказаний у період вагітності або годування груддю.  

Здатність  впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Оскільки невдовзі після початку лікування може виникати порушення акомодації, пацієнти повинні бути обережними при керуванні транспортом і виконанні робіт, що потребують підвищеної уваги. Якщо цей стан не проходить самостійно, він минає при зменшенні дози чи припиненні лікування.

Спосіб застосування та дози.

Іммард призначений для перорального застосування.  

Дорослі та пацієнти літнього віку. Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу. Ця доза не повинна перевищувати 6,5 мг на кг маси тіла (у розрахунку на ідеальну, а не фактичну масу тіла хворого) на добу та повинна становити або 200 мг, або 400 мг на добу.

Для пацієнтів, які можуть застосовувати дозу 400 мг на добу. Початкову добову дозу 400 мг розподіляти на 2 прийоми. Доза може бути зменшена до 200 мг, якщо не спостерігається очевидного покращання стану хворого. Підтримуюча доза повинна бути збільшена до 400 мг на добу у разі зменшення ефективності препарату.

Діти. Необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу, яка не повинна перевищувати 6,5 мг на кг ідеальної маси тіла на добу. Тому таблетки по 200 мг не можна застосовувати для лікування дітей з ідеальною масою тіла менше 31 кг.

Пригнічення малярії.

Дорослі: 400 мг в один і той самий день тижня.

Діти з ідеальною масою тіла більше 31 кг. Тижнева пригнічувальна доза становить 6,5 мг на кг маси тіла, однак, незалежно від маси тіла, вона не повинна перевищувати дозу, рекомендовану для дорослих.

Якщо дозволяють обставини, то пригнічувальну терапію необхідно розпочинати за 2 тижні до поїздки в ендемічну зону. Однак якщо це неможливо, то дорослим можна призначити початкову подвійну (навантажувальну) дозу 800 мг, а дітям – 12,9 мг на кг маси тіла (але не більше 800 мг), розподілену на 2 прийоми з інтервалом у 6 годин. Пригнічувальну терапію слід продовжувати протягом 8 тижнів після від’їзду з ендемічної зони.

Лікування гострих нападів малярії.

Дорослі. Початкова доза становить 800 мг, потім ще через 6-8 годин 400 мг і по 400 мг упродовж двох наступних діб (усього 2 г гідроксихлорохіну сульфату). Як альтернативний метод, який також довів свою ефективність, можливе однократне застосування препарату у дозі 800 мг. Доза для дорослих може бути розрахована з урахуванням маси тіла як для дітей (див. нижче).

Діти з ідеальною масою тіла більше 31 кг. Загальну дозу 32 мг на кг маси тіла (але не більше 2 г) застосовувати впродовж 3 днів, як вказано нижче.

Перша доза: 12,9 мг на кг маси тіла (але не перевищуючи разової дози 800 мг).

Друга доза:  6,5 мг на кг маси тіла (але не більше 400 мг) через 6 годин після прийому першої дози.

Третя доза: 6,5 мг на кг маси тіла (але не більше 400 мг) через 18 годин після прийому другої дози.

Четверта доза: 6,5 мг на кг маси тіла (але не більше 400 мг) через 24 години після прийому третьої дози.

Кожну дозу необхідно приймати під час їди або запивати склянкою молока.

Гідроксихлорохін має кумулятивну дію, тому для досягнення терапевтичного ефекту потрібно декілька тижнів, тоді як незначні побічні ефекти можуть виникати досить рано. Якщо при лікуванні ревматичного захворювання стан хворого не покращується впродовж 6 місяців, лікування слід припинити. При хворобах, пов’язаних із підвищеною чутливістю до світла, лікування повинно бути обмежено періодами максимальної  експозиції  світлом.    

Діти.

Необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу, яка не повинна перевищувати 6,5 мг на 1 кг ідеальної маси тіла на добу. Тому таблетки по 200 мг не можна застосовувати для лікування дітей з ідеальною масою тіла менше 31 кг. Застосовувати нетривало, лише для лікування ювенільного ревматоїдного артриту.

Передозування.

Передозування 4-амінохінолінів особливо небезпечне для немовлят, оскільки прийом навіть 1 - 2 г може призвести до летальних наслідків.

Симптоми: головний біль, порушення зору, серцево-судинний колапс, судоми, гіпокаліємія, порушення ритму та провідності, включаючи подовження інтервалу QT, шлуночкову тахікардію torsade de pointe, шлуночкові тахікардію та фібриляцію шлуночків, за якими раптово настає іноді летальна зупинка дихання та серця. Лікування. Оскільки ці ефекти можуть розвитися відразу ж після прийому значної дози препарату, то слід негайно провести симптоматичне лікування. Вміст шлунка необхідно негайно видалити, викликавши  блювання або промивши шлунок. Активоване вугілля в кількості, що як мінімум у п'ять разів перевищує прийняту кількість препарату, може припинити подальшу його абсорбцію, якщо  активоване вугілля вводиться у шлунок через зонд після промивання та не пізніше, ніж через 30 хв після прийому препарату.

У випадку передозування слід розглянути можливість парентерального введення діазепаму. Доведено, що цей препарат може зменшити явища кардіотоксичності, викликані хлорохіном.

За необхідності слід вживати заходи для підтримування дихання та протишокову терапію.

Побічні реакції.

З боку органа зору: ністагм. Можливе виникнення ретинопатії зі зміною пігментації та появою дефектів поля зору, однак якщо рекомендовану добову дозу не перевищувати, то це явище виникає рідко. На ранній стадії ретинопатія оборотна після відміни препарату. Якщо Іммард вчасно не відмінити, існує ризик прогресії ретинопатії навіть після відміни препарату.

Зміни сітківки спочатку можуть бути безсимптомними або вони можуть проявлятися парацентральною, перицентральною чи скроневою скотомою або порушенням колірного зору.

Можуть спостерігатися зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути безсимптомними або викликати такі порушення, як поява ореолів, нечіткість зору чи фотофобія. Ці зміни можуть бути тимчасовими та оборотними при припиненні лікування.

Нечіткість зору може бути спричинена порушенням акомодації,  залежить від дози й оборотна.

З боку шкіри: рідко – шкірні висипання, свербіж, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, порфірія, знебарвлення волосся та алопеція. Ці зміни зазвичай швидко минають після припинення лікування. Можливі бульозні висипання, включаючи поодинокі випадки мультиформної еритеми та синдрому Стівенса-Джонсона, світлочутливість і окремі випадки ексфоліативного дерматиту; дуже рідко − гострі генералізовані екзантематозні пустульозні висипання, які необхідно відрізняти від псоріазу, хоча гідроксихлорохін може спричинювати загострення псоріазу. Це може бути пов'язано з підвищенням температури та гіперлейкоцитозом. Після відміни препарату прогноз зазвичай сприятливий.

З боку травного тракту: нудота, пронос, анорексія, абдомінальний біль; рідко − блювання. Ці симптоми зазвичай минають відразу ж після зниження дози або припинення лікування.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, вертиго, шум у вухах, втрата слуху, головний біль, нервозність, емоційна нестійкість, токсичні психози та судоми, суїцидальна поведінка, нічні кошмари, атаксія.

З боку кістково- м’язової системи: міопатія скелетних м'язів або нейроміопатія, що призводять до прогресуючої слабкості та атрофії проксимальних груп м'язів. Міопатія може бути оборотною після відміни препарату, але для повного одужання може знадобитися декілька місяців.

Можуть спостерігатися помірні сенсорні зміни, пригнічення сухожильного рефлексу та аномальна нервова провідність. Біль у гомілках.

З боку серцево-судинної системи: у поодиноких випадках − кардіоміопатія.

При виявленні порушень провідності (блокада пучка Гісса / атріовентрикулярна блокада), а також гіпертрофії обох шлуночків слід запідозрити хронічну інтоксикацію. Відміна препарату може призвести до відновлення провідності.

З боку системи крові: рідко − пригнічення функції кісткового мозку; у поодиноких випадках – анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія та тромбоцитопенія, гемоліз в осіб з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Гідроксихлорохін може спричиняти загострення або погіршувати перебіг порфірії.

Гепатобіліарні порущення: зміни показників функціональних проб печінки, повідомлялося про декілька випадків фульмінантної печінкової недостатності.

Реакції підвищеної чутливості: алергічні реакції, включаючи кропив’янку, ангіоневротичний набряк і бронхоспазм, почервоніння, свербіж шкіри.

Інші: зниження маси тіла.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній упаковці.

Категорія  відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Іпка Лабораторіз Лімітед.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Плот №255/1, віладж – Атал, Ю.T. Дадра та Нагар Хавелі, 396 230 – Сильвасса, Індія.

Инструкция по применению Иммард (Immard)

Торговое название: Иммард

Действующее вещество:ГИДРОКСИХЛОРОХИН

Английское название:Immard

Украинское название:Іммард

ATC классификация:P01BA02

Фармакологические свойства

Фармакодинамика. Иммард (гидроксихлорохин) по механизму действия подобен хлорохину. Вызывает гибель эритроцитарных форм всех видов малярийных плазмодиев, а также оказывает гамонтоцидное действие. Терапевтический эффект при диффузных заболеваниях соединительной ткани обусловлен противовоспалительной и умеренно выраженной иммуносупрессивной активностью. Гидроксихлорохин взаимодействует со свободными радикалами, стабилизирует мембраны лизосом, угнетает хемотаксис лейкоцитов и активность ферментов в очаге воспаления, тормозит агрегацию эритроцитов.
Фармакокинетика. Гидроксихлорохин быстро всасывается в пищеварительном тракте после приема внутрь. Биодоступность — около 74%. Связывание с белками плазмы крови составляет около 45%. Широко распределяется в тканях и органах. Концентрация в эритроцитах в 2–3 раза выше, чем в плазме крови. Биотрансформация происходит в печени с образованием активных метаболитов. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 3,2 ч после приема. Период полувыведения составляет приблизительно 32 дня, выводится из организма очень медленно, в моче может определяться на протяжении нескольких лет после окончания лечения. От 23 до 25% принятой дозы выводится с мочой в неизмененном состоянии.

Показания

ревматоидный и ювенильный артрит, системная красная волчанка, фотодерматит, малярия.

Применение

внутрь во время еды или запивая стаканом молока. Курсовая доза для взрослых при лечении малярии составляет 2 г: в 1-й день — 800 мг на 1-й прием, через 6–8 ч — еще 400 мг; во 2-й и 3-й день — по 400 мг в один прием. Детям с массой тела 40 кг назначают в суточной дозе 25 мг/кг массы тела на протяжении 3 дней согласно такой схеме: 1-я доза — 10 мг/кг (в разовой дозе не более 620 мг); 2-я доза — 5 мг/кг (в разовой дозе не более 310 мг) через 6 ч после приема 1-й дозы; 3-я доза — 5 мг/кг через 18 ч после приема 2-й дозы; 4-я доза — 5 мг/кг через 24 ч после 3-й дозы.
При системных заболеваниях соединительной ткани взрослым обычно назначают в дозе 400–600 мг/сут в 1–2 приема. После прекращения прогрессирования заболевания дозу можно снизить до 200 мг/сут. По показаниям поддерживающую суточную дозу можно снизить на 50%. Рекомендуется принимать препарат в минимальной эффективной дозе, которая не превышает 6,5 мг/кг в сутки, особенно у детей с массой тела 30 кг.
Начальная доза для взрослых при системной красной волчанке составляет 400 мг 1–2 раза в сутки на протяжении нескольких недель или месяцев в зависимости от реакции на терапию. При продолжительном лечении адекватной считается доза 200–400 мг/сут.
Продолжительность и кратность приема препарата определяется индивидуально. При ревматоидном и ювенильном артрите, системной красной волчанке курс лечения нужно прекратить, если эффект от него не достигается на протяжении 6 мес.

Противопоказания

повышенная чувствительность к компонентам препарата и хинину, период беременности и кормления грудью, ретинопатия, макулопатия, заболевание почек, печени, ЦНС, крови, порфирия.

Побочные эффекты

ретинопатия, отложения в роговице с обратимыми фотофобией и помутнением, нарушение аккомодации; нарушения со стороны пищеварительного тракта (тошнота, диарея, анорексия, спазмы кишечника, рвота); мышечная слабость, головокружение, шум в ушах, тугоухость, головная боль, эмоциональные расстройства, токсический психоз, судороги, кардиомиопатия, нарушение сократительной функции миокарда, нарушение нейромышечной проводимости, миелосупрессия, снижение аппетита, выпадение волос, увеличение массы тела; анемия, тромбоцитопения.

Особые указания

перед началом лечения необходима консультация офтальмолога. Офтальмологическое обследование повторяют каждые 6 мес (определение остроты зрения, проведение офтальмоскопии). При выявлении любых нарушений нужно немедленно прекратить лечение. Вероятность развития ретинопатии прямо пропорциональна величине суточной дозы. У больных с тяжелыми нарушениями функции почек или печени необходимо контролировать уровень гидроксихлорохина в плазме крови. Следует периодически контролировать клеточный состав периферической крови и при выявлении патологических изменений прекратить курс лечения. У больных псориазом возможно появление кожной сыпи. Особая осторожность необходима при лечении пациентов с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
Во время лечения препаратом следует воздержаться от управления транспортными средствами и обслуживания потенциально опасных механизмов.

Взаимодействия

возможно повышение содержания дигоксина в плазме крови под влиянием Иммарда. Аминогликозидные антибиотики потенцируют прямое блокирующее действие хлорохина на нервно-мышечную передачу. При одновременном применении Иммарда с антацидными средствами снижается биодоступность первого, поэтому рекомендуется принимать их с интервалом в 4 ч.

Передозировка

проявляется потерей сознания, тошнотой, рвотой, головной болью, нарушениями зрения, сосудистым коллапсом.
Лечение: промывание желудка, симптоматическая терапия. Во всех случаях передозировки показано введение диазепама (коррекция кардиотоксичности хлорохина). В крайне тяжелых случаях показано введение допамина. После устранения острых симптомов передозировки пациент должен находиться под врачебным наблюдением не менее 6 ч.

Условия хранения

в сухом, защищенном от света месте при температуре до 25 °С.