Инбутол - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ІНБУТОЛ

(Inbutol)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: етамбутол.  (+)-N,N’-біс-(2-аміно бутан-1-ола, або

(+)-N,N’-біс- [1-(оксиметил)-пропіл] -етилендіїміну дигідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтувата рідина.

рН 3,5 – 4,5;

склад: 1 мл розчину містить 100 мг етамбутолу гідро хлориду;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуска.   Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04A K02.

Фармакологічні   властивості.

Фармакодинаміка. Інбутол справляє специфічну антибактеріальну туберкулостатичну дію відносно Mycobacterium tuberculosis і Mycobacterium bovis, а також деяких атипових (опортуністичних, не туберкульозних) видів мікобактерій, Mycobacterium аvis. Відносно інших бактерій, а також вірусів і грибів активність не виявляє. Діє бактеріостатично. Пригнічує ріст і розмноження мікобактерій туберкульозу, стійких до інших протитуберкульозних препаратів (стрептоміцину, ізоніазиду, ПАСК, етіонаміду, канаміцину та ін.).  

Первинна резистентність Mycobacterium tuberculosis і Mycobacterium bovis до етамбутолу спостерігається рідко, вторинна резистентність розвивається повільно (за винятком випадків моно терапії препаратом), тому препарат необхідно застосовувати в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами. Механізм бактеріостатичної дії етамбутолу пов’язаний з блокуванням ферментів ДНК і РНК, завдяки чому гальмується синтез   білків, ріст і розмноження   мікобактерій туберкульозу. Чутливість до етамбутолу різних мікобактерій коливається від 0,25 до 100 мкг/мл. Суттєвою перевагою етамбутолу є його бактеріостатична активність відносно атипових і пташиних штамів мікобактерій. Інбутол проникає в клітини мікобактерій, що активно ростуть, пригнічуючи   синтез РНК, одного або більше метаболітів, порушує клітинний метаболізм, викликає припинення розмноження і загибель клітини. Виявляє активність тільки відносно клітин, що активно діляться.

Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення 10 мл 10% розчину (1000 мг) дія препарату настає відразу. Максимальна концентрація препарату в крові досягається відразу після введення і утримується протягом 2 - 4 год. Зв’язок з білками плазми крові становить 20-30%. Добре   проникає в тканини, органи і біологічні рідини, за винятком асцитичної і плевральної. Виявляється в спинномозковій рідині при туберкульозному   менінгіті. Найвищі концентрації створюються в нирках, легенях, слині, сечі. Проникає в грудне молоко. Не проходить крізь неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр. Частково метаболізується в печінці (15%) з утворенням   неактивних метаболітів. Основним шляхом метаболізму є   початкове окислення спирту до альдегідного проміжного метаболіту, після чого настає його перетворення в дикарбонову кислоту. Період напів виведення з організму становить близько 6 год, а при порушенні функції нирок - 8 год. Виводиться із сечею 80-90% (50% - в незміненому вигляді, 15% - у вигляді неактивних метаболітів) і з каловими масами - 10-20% (в незміненому вигляді). Виводиться при гемодіалізі і перитонеальному діалізі.

Показання для застосування. Лікування всіх форм і локалізації активного туберкульозу у дорослих і   дітей, особливо при вперше виявлених гострих процесах.

Спосіб застосування та дози. Оптимальна добова доза для дорослих при використанні внутрішньо венної форми етамбутолу (Інбутол^®) для лікування туберкульозу становить 12 - 20 мг/кг маси тіла на добу за 1   введення  (10-12 мл)   при   щоденному   застосуванні, або  20 – 27 мг/кг маси тіла (12-16 мл) на добу при застосуванні препарату через день. При поширеному процесі з масивним бактеріовиділенням і при лікуванні туберкульозного менінгоенцефаліту доза препарату може бути збільшена до 20 - 30 мг/кг маси тіла на добу (12-16 мл). Максимальна добова доза дорослим становить 1,0 – 1,6 г (10-16 мл) залежно від маси тіла. Дітям препарат призначають з 5 років у дозі 15-20 мг/кг маси тіла на добу за 1 введення (10-12 мл), при інтермітуючому застосуванні – до 25 мг/кг маси тіла на добу (14 мл). Максимальна добова доза дітям становить 1,0 – 1,2 г (10-12 мл) залежно від маси тіла.

Загальна курсова доза залежить від тяжкості перебігу захворювання і визначається лікарем. Курс лікування залежить від ефективності терапії і сприйняття препарату і становить у середньому  2 - 4 місяці.

Пацієнтам з порушенням функції нирок при рівні креатині ну вище 1,3% необхідний контроль аналізу сечі з метою контролю швидкості його виведення. При показниках, що   перевищують 50 мл/хв, дозу Інбутолу 20 мг/кг (12 мл) можна не змінювати. При швидкості виведення менше 50 мл/хв дозу слід зменшити до 12 мг/кг (10 мл). При швидкості виведення менше 20 мл/хв слід визначити рівень Інбутолу   в   сироватці,   щоб   він   становив   приблизно  5 мкг/мл.  

Як альтернативний метод хворим з нирковою недостатністю або хворим, які перебувають на діалізі, Інбутол призначають по 40 мг/кг маси тіла (20 мл) 2 рази на тиждень. Пацієнтам, яким призначено діаліз, препарат слід вводити за 6 год. до   його початку.

Вводити препарат слід внутрішньо венно краплинно, попередньо розчинивши необхідний об’єм у 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози. Рекомендована тривалість введення 200 мл розчину – 90-120 хв.

Побічна дія. Можливий розвиток   ретробульбарного неврозу, обмеження ділянок зору, порушення гостроти зору і здатності розрізняти зелений колір, крововилив   у сітківку, запаморочення, головний біль, парестезії, диспептичні явища, підсилення кашлю, утруднення від ходження мокротиння і підвищення його в’язкості. При тривалому застосуванні у великих дозах можливі ураження серцевого м’яза і розвиток серцевої недостатності, загострення подагри, лейкопенія, алергічні реакції.

Протипоказання. Індивідуальна непереносимість препарату, ураження зорового нерва в анамнезі, подагра, катаракта, діабетична ретинопатія, період лактації, термінальна стадія ниркової недостатності, вік дітей до 5 років.

Передозування. Виявляється симптомами запаморочення, нудоти, блювання, проносу, периферичних неврозів, погіршенням зору. В таких випадках препарат слід відмінити. Внутрішньо венно краплинно вводять розчин Рінгера, сорбілакт, реосорбілакт,   проводять форсований діурез. Призначають вітаміни групи В.

Особливості застосування. З обережністю призначають   хворим з порушенням функції нирок. Етамбутол проникає крізь плаценту в тканини плоду, де його вміст може досягати  74,5% від його концентрації в материнській   сироватці. Етамбутол дифундує в материнське молоко, де досягає приблизно тої ж концентрації, що і в плазмі крові. Зв’язку між застосуванням етамбутолу під час вагітності і аномаліями розвитку плода не виявлено. Призначення вагітним і жінкам в період лактації можливо якщо ризик для плода не перевищує користі від застосування   препарату для матері.

Хворим, які перебувають на   дискретному гемодіалізі, необхідна корекція дози в бік її збільшення   або перехід на інтермітуючий спосіб введення. Не рекомендується призначення етамбутолу дітям до 5 років через недостовірність результатів перевірки стану зору. З обмеженням призначають дітям до 10 років. Лікування етамбутолом може підвищувати   концентрацію уратів в крові, що пов’язано з ослабленням виведення сечової кислоти через нирки. При появі побічних ефектів необхідна корекція дози в бік її зменшення, а при неможливості такого кроку – перехід на інтермітуючий прийом препарату (через день або 2 раза на тиждень). Для зменшення зазначеної симптоматики призначають вітаміни групи В, відхаркувальні засоби.

Препарат призначають   у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами, а також одночасно з антибактеріальними засобами широкого спектра дії, фторхінолонами, сульфаніламідами та ін.). З обережністю призначають хворим із підвищеним рівнем сечової кислоти в крові.  

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Виявляється фармакологічний антагонізм з етіонамідом, сперміном, спермідином, магнієм. Етамбутол реагує в крові з фентоламіном і може призводити до підвищення артеріального тиску. Підсилює нейро токсичність аміноглікозидів, аспарагін ази, ципрофлокса цину, метотрексату.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі 15 - 25°С.  

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За   рецептом.

Упаковка. По 10 і  20 мл розчину у флаконах   або по 10 і 20 мл - у шприцах.

Виробник. ТОВ “Юрія-Фарм”.

Адреса. 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10; тел./факс: 275-01-08, 275-92-42.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

р-р д/ин. 100 мг/1мл фл. 10 мл, № 1

р-р д/ин. 100 мг/1мл фл. 20 мл, № 1

р-р д/ин. 100 мг/1мл шприц 10 мл, № 1

р-р д/ин. 100 мг/1мл шприц 20 мл, № 1

Прочие ингредиенты: вода для инъекций.

№  UA/4798/01/01 от 03.08.2011 до 03.08.2016

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Инбутол оказывает специфическое антибактериальное туберкулостатическое действие в отношении Mycobacterium tuberculosis и Mycobacterium bovis, а также некоторых атипичных (оппортунистических, нетуберкулезных) видов микобактерий, Mycobacterium аvis. В отношении других бактерий, а также вирусов и грибов активность не проявляет. Действует бактериостатически. Подавляет рост и размножение микобактерий туберкулеза, устойчивых к другим противотуберкулезным препаратам (стрептомицину, изониазиду, ПАСК, этионамиду, канамицину и др.).
Первичную устойчивость Mycobacterium tuberculosis и Mycobacterium bovis к этамбутолу отмечают редко, вторичная устойчивость развивается медленно (за исключением случаев монотерапии препаратом), поэтому препарат необходимо применять в комбинации с другими противотуберкулезными средствами. Механизм бактериостатического действия этамбутола связан с блокированием ферментов ДНК и РНК, в связи с чем тормозится синтез белков, рост и размножение микобактерий туберкулеза. Чувствительность к этамбутолу различных микобактерий колеблется от 0,25 до 100 мкг/мл. Существенное преимущество этамбутола — его бактериостатическая активность в отношении атипичных и птичьих штаммов микобактерий. Инбутол проникает в активно растущие клетки микобактерий, ингибируя синтез РНК, одного или более метаболитов, нарушает клеточный метаболизм, вызывает прекращение размножения и гибель клетки. Проявляет активность только в отношении интенсивно делящихся клеток.
Фармакокинетика. После в/в введения 10 мл 10% р-ра (1000 мг) действие препарата наступает сразу. C_max препарата в плазме крови выявляется сразу после введения и сохраняется в течение 2–4 ч. Связывание с белками плазмы крови составляет 20–30%. Хорошо проникает в ткани и органы, а также биологические жидкости, за исключением асцитической и плевральной. Выявляется в СМЖ при туберкулезном менингите. Наибольшие концентрации определяют в почках, легких, слюне, моче. Проникает в грудное молоко. Не проникает через неповрежденный ГЭБ. Частично метаболизируется в печени (15%) с образованием неактивных метаболитов. Основным путем метаболизма является первоначальное окисление спирта до альдегидного промежуточного метаболита, после чего следует превращение в дикарбоновую кислоту. Т_½ из организма составляет около 6 ч, а при нарушении функции почек — 8 ч. Выводится с мочой (80–90%, из них 50% — в неизмененном виде, 15% — в виде неактивных метаболитов) и калом (10–20% в неизмененном виде). Выводится при гемодиализе и перитонеальном диализе.

ПОКАЗАНИЯ:

активный туберкулез всех форм и локализаций у взрослых и детей, особенно при впервые выявленном остром процессе.

ПРИМЕНЕНИЕ:

оптимальная суточная доза для взрослых при применении в/в формы этамбутола (Инбутол) для лечения туберкулеза составляет 12–20 мг/кг массы тела в сутки в одно введение (10–12 мл) при ежедневном применении, или 20–27 мг/кг массы тела (12–16 мл) в сутки при применении препарата через день. При распространенном процессе с массивным бактериовыделением и при лечении туберкулезного менингоэнцефалита доза препарата может быть повышена до 20–30 мг/кг массы тела в сутки (12–16 мл). Максимальная суточная доза для взрослых составляет 1,0–1,6 г (10–16 мл) в зависимости от массы тела. Детям препарат назначают в возрасте старше 5 лет в дозе 15–20 мг/кг массы в сутки в одно введение (10–12 мл), при интермиттирующем применении — до 25 мг/кг массы тела в сутки (14 мл). Максимальная суточная доза для детей составляет 1,0–1,2 г (10–12 мл) в зависимости от массы тела. Общая курсовая доза зависит от тяжести заболевания и определяется врачом. Продолжительность курса лечения зависит от эффективности терапии и чувствительности к препарату и составляет в среднем 2–4 мес.
Пациентам с нарушением функции почек при уровне креатинина >1,3% необходим контроль клиренса. При показателях более 50 мл/мин дозу Инбутола 20 мг/кг (12 мл) можно не изменять. При скорости выведения менее 50 мл/мин дозу следует снизить до 12 мг/кг (10 мл). При скорости выведения менее 20 мл/мин следует контролировать уровень Инбутола в сыворотке крови; он должен составлять примерно 5 мкг/мл. В качестве альтернативного метода больным с почечной недостаточностью или больным, находящимся на диализе, Инбутол назначают по 40 мг/кг массы тела (20 мл) 2 раза в неделю. Пациентам, которым назначен диализ, препарат следует вводить за 6 ч до начала процедуры. Вводить препарат следует в/в капельно, предварительно разведя нужный объем в 200 мл 0,9% р-ра натрия хлорида или 5% р-ра глюкозы. Рекомендуемая длительность введения 200 мл р-ра — 90–120 мин.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

индивидуальная непереносимость препарата, поражения зрительного нерва в анамнезе, подагра, катаракта, диабетическая ретинопатия, период кормления грудью, терминальная стадия почечной недостаточности, возраст до 5 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

возможно развитие ретробульбарного неврита, ограничение полей зрения, нарушение остроты зрения и способности различать зеленый цвет, кровоизлияние в сетчатку, головокружение, головная боль, парестезии, диспептические явления, усиление выраженности кашля, затруднение отхождения мокроты и повышение ее вязкости. При длительном применении в высоких дозах возможны поражение миокарда и развитие сердечной недостаточности, обострение подагры, лейкопения, аллергические реакции.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

с осторожностью назначают больным с нарушением функции почек. Этамбутол проникает через плацентарный барьер в ткани плода, где его содержание может достигать 74,5% его концентрации в плазме крови матери. Этамбутол проникает в грудное молоко, где достигает примерно той же концентрации, что и в плазме крови. Связи между приемом этамбутола в период беременности и аномалиями развития плода не выявлено. Назначение в период беременности и кормления грудью возможно, если степень риска для плода не превышает пользу от применения препарата для матери.
Больным, находящимся на дискретном гемодиализе, необходима коррекция дозы в сторону ее повышения либо переход на интермиттирующий способ введения. Не рекомендуется назначение этамбутола детям в возрасте до 5 лет из-за недостоверности результатов проверки состояния зрения. С ограничениями назначают детям в возрасте до 10 лет. Лечение этамбутолом может повышать концентрацию уратов в плазме крови, что связано с ослаблением выделения мочевой кислоты через почки. При появлении побочных эффектов необходима коррекция дозы в сторону ее снижения, а при невозможности такого шага — переход на интермиттирующий прием препарата (через день или 2 раза в неделю). Для уменьшения выраженности побочных эффектов назначают витамины группы В, отхаркивающие средства.
С осторожностью назначают больным с повышенным уровнем мочевой кислоты в крови.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

препарат назначают в комбинации с другими противотуберкулезными препаратами, а также одновременно с антибиотиками широкого спектра действия, фторхинолонами, сульфаниламидами и др.
Проявляется фармакологический антагонизм с этионамидом, спермином, спермидином и магнием. Этамбутол реагирует в крови с фентоламином и может приводить к повышению АД. Усиливает нефротоксичность аминогликозидов, аспарагиназы, ципрофлоксацина, метотрексата.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

проявляется головокружением, тошнотой, рвотой, диареей, периферическими невритами, ухудшением зрения. В таких случаях препарат следует отменить. В/в капельно вводят р-р Рингера, сорбилакт, реосорбилакт, проводят форсированный диурез. Назначают витамины группы В.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в сухом, защищенном от света месте при температуре 15–25 °C.