ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КАРИПАЗИМ
(СARIPAZYM)
Склад.
Діюча речовина:1 флакон містить висушеного молочного соку папаї 350 ПО.
Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для зовнішнього застосування.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування ран та виразкових уражень. Протеолітичні ферменти рослинного походження. Код АТС: D03B А.
Клінічні характеристики.
Показання. Опіки III ступеня (як засіб для прискорення відторгнення струпів та очищення гранулюючих ран від залишків гнійно-некротичних тканин); остеохондроз хребта, в тому числі при різних формах гриж між хребцевих дисків та диско генних радикулітах, грижах Шморля; пост травматичні згинальні контрактури пальців, келоїдні рубці різного походження, артрозо-артрити великих суглобів, плечо-лопатковий періартрит, церебральний (у тому числі оптохіазмальний) та спінальний арахноїдит, неврит лицьового нерва, у стоматології - при хронічних періодонтитах, пульпітах, гінгівітах, пародонтозах, афтозних та виразково-некротичних стоматитах.
Протипоказання.
Не застосовувати: підшкірно, внутрішньом’язово та внутрішньо венно; при гострих запальних процесах у тканинах; при секвестрації грижі диска та фораменальному розташуванні секвестру.
Спосіб застосування та дози. Препарат застосовується у дорослих.
Карипазим застосовують місцево при опіках та ранових інфекціях у вигляді розчинів із концентраціями 17,5 ПО/мл, 35 ПО/мл або 70 ПО/мл залежно від товщини струпа. Розчини готують перед застосуванням на 0,5 % розчині новокаїну або на ізотонічному розчині хлориду натрію. Серветку, змочену препаратом, накладають на опікову поверхню, закривають вологонепроникною пов’язкою. Одночасно обробляють не більше 30 % загальної поверхні тіла. Пов’язку міняють 1 раз на добу або 1 раз на 2 доби, видаляючи некротичні тканини, які відшарувалися.
Курс лікування - від 4 до 12 днів.
У стоматології - при хронічних пульпітах промивають кореневі канали зубів розчином Карипазиму, розчиняючи 1 флакон у 5-10 мл дистильованої води або фізіологічному розчині. При хронічних періодонтитах проводять промивання кореневих каналів та внутрішньо канальний електрофорез (3-5 сеансів) із 35 ПОЕ/мл – 70 ПО/мл розчином Карипазиму та залишають у каналі змочений тампон на 3-4 дні. При гінгівітах, пародонтитах, афтозних стоматитах, травматичних ерозіях та виразках проводять аплікацію на 15-20 хв. (4-10 процедур).
Препарат застосовують у стаціонарних або в амбулаторних умовах.
При вищезазначеній патології опорно-рухової системи, колоїдних рубцях, невритах Карипазим вводять методом електрофорезу.
Методи електрофоретичного введення Карипазиму:
Карипазим вводять методом електрофорезу тільки з позитивного полюса.
I. Електрофорез Карипазиму в ділянці хребта при остеохондрозі та диско генному радикуліті.
Лікування курсове - 3 курси (1 курс - від 20 до 30 процедур). Допускаються перерви в 1-2 дні між процедурами. Повторні курси - через 30-60 днів.
1 або 0,5 флакона Карипазиму розчиняють у 5-10 мл фізіологічного розчину безпосередньо перед процедурою. У розчин додають 1-2 краплі димексиду. Розчин наносять на фільтрувальний папір, розміщений на прокладках електрода. Розмір прокладки 10х 15, 15х 20 см.
Варіанти розташування прокладки:
уздовж а) Карипазим на ділянку шиї (+)
Еуфілін на ділянку попереку (-)
б) Карипазим на ділянку шиї (+)
Еуфілін на ділянку плеча (-)
в) Карипазим на ділянку шиї (+)
Еуфілін на обидва плеча роздвоєним електродом (-)
г) Карипазим на ділянку попереку (+)
Еуфілін на точку виходу сідничного нерва (-)
(задня частина стегна)
д) Карипазим на ділянку попереку (+)
Еуфілін на ділянку стегон (-)
роздвоєним електродом
упоперек е) Карипазим на ділянку попереку (+)
Еуфілін на ділянку живота (-)
Температура прокладок становить 37-39 °С (контролюється водяним термометром).
Сила струму - 10-15 мА (збільшувати поступово).
Час експозиції - від 10 до 20 хв. - також збільшується поступово.
Недотримання даних параметрів призводить до різкого зниження ефективності препарату.
Після процедури обробити шкіру на місці введення препарату теплою мильною водою. Можливий варіант поєднаного введення Карипазиму з хлористим літієм (у вигляді 3 % розчину).
Лікарські засоби розміщують на одній прокладці, але на різному фільтрувальному папері. Умови введення такі, як і раніше.
II. Електрофорез Карипазиму на ділянку колоїдних рубців:
а) Карипазим безпосередньо на рубець (+)
Еуфілін або йодистий калій на протилежну поверхню, впоперек (-)
б) Карипазим безпосередньо на рубець (+)
Еуфілін уздовж на відстані 15-20 см від 1-ї прокладки (-)
Електрофорез Карипазиму при деяких формах невриту лицьового нерва.
Сила струму - від 1 до 5 мА.
Карипазим на обличчя у вигляді на півмаски Берганьє (+)
Еуфілін на між лопаткову ділянку або на протилежне плече (-)
Електрофорез Карипазиму при арахноїдиті головного мозку (в т. ч. оптохіазмальному).
Сила струму - від 1 до 2 мА.
Карипазим ендоназально (+)
Еуфілін на верхньогрудному відділі хребта (-)
Не застосовувати частіше ніж 1 раз на добу.
Побічні реакції. При застосуванні Карипазиму можливі алергічні реакції. У випадку підвищеної чутливості, яка проявляється свербежем та підвищенням температури, проводять антигістамінну терапію (тавегіл, діазолін та ін.), місцеву обробку гідрокортизоном або іншими антиалергічними препаратами.
Передозування. Не спостерігалось.
Застосування в період вагітності або годування груддю. У зв’язку з відсутністю даних застосування не рекомендується.
Діти. Безпека та ефективність застосування у дітей не вивчалось.
Особливості застосування. Не застосовувати частіше ніж 1 раз на добу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не відома.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Препарат містить сульфгідрильні протеолітичні ферменти: папаїн, хімопапаїни А та Б, пептидази папаї А та Б, лізоцин папаї, а також деяку кількість амін окислот, вуглеводів, солі Na, K, Mg, Ca. Препарат чинить вибіркову протеолітичну активність - гідролізу є білки некрозованих тканин до полі пептидів, неактивний щодо здорових тканин фермент через наявність у них інгібіторів протеаз.
Карипазим належить до протеолітичних сполук рослинного походження. Властивості препарату обумовлені активністю трьох протеолітичних ферментів: папаїну, хімопапаїну та протеїн ази, а також муколітичного ферменту - лізоциму, які містять у своїх активних центрах сульфгідрильні групи.
Шляхом проникнення в тканини та створення депо в ділянці уражених між хребцевих дисків чинить місцево вибіркову дію на сполучну тканину, в тому числі тканину самого диска та грижового випинання. Препарат спричиняє підвищену секрецію колагенового білка, що призводить до помірного рубцювання розсипчасто-волокнистої оболонки диска. Збереження біосинтезу хондроїтинсульфатів частиною клітин підвищує трофічну роль пульпозного ядра та відновлює тургор диска, роблячи його еластичнішим.
Окрім протеолітичної активності ферменти, які входять до складу препарату, чинять також сильну проти набрякову та протизапальну дію. Вони покращують кровообіг, стимулюють фагоцитоз, пригнічують активність гіалуронідази та посилюють регенерацію тканин.
Фармакокінетика.
При зовнішньому застосуванні препарат не всмоктується та не виявляє системного впливу на організм. При електрофоретичному введенні селективно накопи чується в ділянці уражених між хребцевих дисків. Ферменти, які входять до складу препарату, руйнуються і повністю біотрансформуються в печінці.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білий, із жовтуватим відтінком ліофілізований порошок або пориста маса, зі слабким запахом.
Несумісність. Не вивчалась.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 мл (350 ПО) у скляних флаконах, по 1 флакону у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник. Інститут Фармакохімії Іовела Кутателадзе, Грузія.
Місцезнаходження. Вул. П. Сараджишвіллі № 36, Тбілісі, 0159 Грузія.
Фармакодинамика. Препарат содержит сульфгидрильные протеолитические ферменты: папаин, химопапаины А и Б, пептидазы папайи А и Б, лизоцин папайи, а также некоторое количество аминокислот, углеводов, соли Na, K, Mg, Ca. Препарат характеризуется выборочной протеолитической активностью — гидролизует белки некротизированных тканей до полипептидов, но является неактивным по отношению к здоровым тканям в связи с наличием в них ингибиторов протеаз.
Карипазим относится к протеолитическим соединениям растительного происхождения. Свойства препарата обусловлены активностью трех протеолитических ферментов: папаина, химопапаина и протеиназы, а также муколитического фермента лизоцина, содержащих в активных центрах сульфгидрильные группы.
Проникая в ткани и создавая депо в области пораженных межпозвонковых дисков, оказывает местное действие на соединительную ткань, в том числе ткань самого диска и грыжевого выпячивания. Препарат обусловливает повышенную секрецию белка коллагена, что приводит к умеренному рубцеванию сетчато-волокнистой оболочки диска. Сохранение биосинтеза хондроитинсульфатов частью клеток диска повышает трофическую роль пульпозного ядра и восстанавливает тургор диска, делая его более эластичным.
Кроме протеолитической активности, ферменты, входящие в состав препарата, оказывают также выраженное противоотечное и противовоспалительное действие. Улучшают кровообращение, стимулируют фагоцитоз, подавляют активность гиалуронидазы и усиливают регенерацию тканей.
Фармакокинетика. При наружном применении препарат не всасывается и не оказывает системного влияния на организм. При введении методом электрофореза селективно накапливается в участке пораженных межпозвонковых дисков. Ферменты, входящие в состав препарата, разрушаются и полностью биотрансформируются в печени.
— ожоги III степени (как средство для ускорения отторжения струпов и очищения гранулирующих ран от остатков гнойно-некротических тканей);
остеохондроз позвоночника, в том числе при разных формах грыж межпозвонковых дисков и дискогенных радикулитах, грыжах Шморля;
посттравматические сгибательные контрактуры пальцев, келлоидные рубцы различного происхождения;
артрозо-артриты крупных суставов, плечелопаточный периартрит,
церебральный (в том числе оптохиазмальный) и спинальный арахноидит;
неврит лицевого нерва;
в стоматологии при хроническом периодонтите, пульпите, гингивите, пародонтозе, афтозном и язвенно-некротическом стоматите.
у взрослых пациентов.
Карипазим применяют местно при ожогах и раневых инфекциях в виде р-ров с концентрациями 17,5 ПЕ/мл, 35 ПЕ/мл или 70 ПЕ/мл в зависимости от толщины струпа. Р-ры готовят перед применением, растворяя лиофилизированный порошок в 0,5% р-ре прокаина или изотонического р-ра натрия хлорида. Салфетку, смоченную препаратом, накладывают на ожоговую поверхность, закрывают влагонепроницаемой повязкой. Одновременно обрабатывают не более 30% общей поверхности тела. Повязку меняют 1 раз в сутки или 1 раз в 2 сут, удаляя отслоившиеся некротические ткани.
Курс лечения — 4–12 дней.
В стоматологии — при хроническом пульпите промывают корневые каналы зуба р-ром Карипазима, растворяя 1 флакон в 5–10 мл дистиллированной воды или физиологического р-ра. При хроническом периодонтите проводят промывание корневых каналов и внутриканальный электрофорез (3–5 сеансов) 35–70 ПЕ/мл р-ра Карипазима и оставляют в канале смоченный тампон на 3–4 дня. При гингивите, пародонтите, афтозном стоматите, травматических эрозиях и язвах проводят аппликацию на 15–20 мин (4–10 процедур).
Препарат применяют в стационарных или амбулаторных условиях.
При перечисленной патологии опорно-двигательного аппарата, келлоидных рубцах, невритах Карипазим вводят методом электрофореза.
Введение Карипазима методом электрофореза: Карипазим вводят методом электрофореза только с положительного полюса.
I. Электрофорез Карипазима на участке позвоночника при остеохондрозе и дискогенном радикулите.
Лечение курсовое — 3 курса (1 курс — 20–30 процедур). Допускается перерыв 1–2 дня между процедурами. Повторные курсы — через 30–60 дней.
Приготовление: 1 или 0,5 флакона Карипазима растворяют в 5–10 мл физиологического р-ра непосредственно перед процедурой. В р-р добавляют 1–2 капли димексида. Р-р наносят на фильтровальную бумагу, размещенную на прокладках электрода. Размер прокладки 10×15, 15×20 см.
Варианты расположения прокладки:
продольное
а) Карипазим на область шеи (+), эуфиллин на область поясницы (–);
б) Карипазим на область шеи (+), эуфиллин на область плеча (–);
в) Карипазим на область шеи (+), эуфиллин на оба плеча раздвоенным электродом (–);
г) Карипазим на область поясницы (+), эуфиллин на точку выхода седалищного нерва (–) (задняя часть бедра);
д) Карипазим на область поясницы (+), эуфиллин на область бедер (–) раздвоенным электродом.
поперечное
е) Карипазим на область поясницы (+), эуфиллин на область живота (–).
Температура прокладок должна быть 37–39 °С (контролируется водным термометром).
Сила тока — 10–15 мА (увеличивать постепенно).
Время экспозиции 10–20 мин также увеличивается постепенно.
Несоблюдение данных параметров приводит к резкому снижению эффективности препарата.
После процедуры обработать кожу на месте введения препарата теплой мыльной водой. Возможен вариант сочетанного введения Карипазима с хлористым литием (в виде 3% р-ра).
Лекарственные средства размещают на одной прокладке, но на разной фильтровальной бумаге. Условия введения такие же, как ранее.
II. Электрофорез Карипазима на участок келлоидных рубцов:
а) Карипазим непосредственно на рубец (+), эуфиллин или йодистый калий на противоположную поверхность, поперек (–);
б) Карипазим непосредственно на рубец (+), эуфиллин вдоль на расстоянии 15–20 см от 1-й прокладки (–).
Электрофорез Карипазима при некоторых формах неврита лицевого нерва.
Сила тока — 1–5 мА.
Карипазим на лицо в виде полумаски Берганье (+), эуфиллин на межлопаточную область или на противоположное плечо (–).
Электрофорез Карипазима при арахноидите головного мозга (в том числе оптохиазмальном).
Сила тока — 1–2 мА.
Карипазим эндоназально (+), эуфиллин на область верхнегрудного отдела позвоночника (–).
Не применять чаще 1 раза в сутки.
не применять подкожно, внутримышечно и внутривенно;
при острых воспалительных процессах в тканях;
при секвестрации грыжи диска и фораменальном расположении секвестра.
возможны аллергические реакции. В случае повышенной чувствительности, которая проявляется зудом и повышением температуры тела, проводят антигистаминную терапию, местную обработку гидрокортизоном или другими противоаллергическими препаратами.
не применять чаще 1 раза в сутки.
Период беременности и кормления грудью. В связи с отсутствием данных применение не рекомендуется.
Дети. Безопасность и эффективность применения у детей не изучали.
Не влияет на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами.
не известны.
не отмечали.
хранить при температуре 2–8 °С.