Кеппра - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування рецептурного препарату

КЕППРА

(KEPPRA)

Склад:

діюча речовина: levetiracetam;

1 таблетка містить : леветирацетаму  - 250 мг, 500 мг або 1000 мг;  

допоміжні речовини: кроскармелоза натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

плівкове покриття:

250 мг: опадрай (85F20694, блакитний): спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, індигокармін (Е 132);

500 мг: опадрай (85F32004, жовтий): спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172);

1000 мг: опадрай (85F18422, білий): спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протиепілептичн засоби. Леветирацетам. Код ATС N03AХ.

Клінічні характеристики.

Показання.

Моно терапія (препарат першого вибору) при лікуванні:

-     парціальних нападів із вторинною генералізацією або без такої у   дорослих   і підлітків   віком від 16   років, у яких вперше діагностовано епілепсію.

У складі комплексної терапії при лікуванні:                                     

     -    парціальних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей віком від 4 років, хворих на епілепсію;

• міоклонічних   судом у   дорослих   і   підлітків   від 12   років, хворих на ювенільну міоклонічну епілепсію;

• первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих і   підлітків віком від 12   років, хворих на ідіопатичну генералі зовану епілепсію.

Протипоказання. Підвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних   піролі дону, а також до будь-яких компонентів препарату; дитячий вік до 4 років (безпека й ефективність препарату не встановлені); пацієнти літнього віку (старше 65 років); тяжкі порушення функції печінки; ниркова недостатність.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі. Добову дозу ділять на два однакових прийоми.

Моно терапію у дорослих і підлітків віком від 16 років варто починати з дози по 250 мг х 2 рази на добу. Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – по     500 мг х 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 1500 мг х 2 рази на добу, тобто не повинна перевищувати 3 г .

У складі комплексної терапії у дітей віком від 4 років лікування варто починати з дози 10 мг/кг маси тіла х 2 рази на добу. Збільшення добової дози на 20 мг/кг маси тіла може здійснюватися кожні 2 тижні, до досягнення рекомендованої добової дози - по 30 мг/кг маси тіла х 2 рази на добу. При необхідності добову дозу можна знижувати. Рекомендується застосовувати мінімальну ефективну дозу. Рекомендовані дози, в залежності від маси тіла дитини такі:

від l5 до 20 кг*: початкова доза - по 150 мг 2 рази на добу; максимальна - по 450 мг 2 рази на добу;

від 20 до 25 кг*: початкова доза - по 200 мг 2 рази на добу; максимальна - по 600 мг 2 рази на добу;

*Примітка: дітям з масою тіла до 25 кг призначають препарат Кеппра у лікарській формі «оральний розчин, 100 мг\мл» у комплекті з дозуючим пристроєм.

Від 25 до 50 кг: початкова доза - по 250 мг 2 рази на добу; максимальна - по 750 мг 2 рази на добу;

Дітям з масою тіла більше 50 кг дозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.

Дорослим та підліткам від 16 років з масою тіла більше 50 кг лікування слід починати з дози 500 мг х 2 рази на добу. Залежно від клінічної картини і переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної - 1500 мг х 2 рази на добу. Збільшення дози на 500 мг 2 рази на добу може здійснюватися кожні 2-4 тижні.

Оскільки леветирацетам виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю й пацієнтам літнього віку дозу слід коригувати залежно від рівня кліренсу креатині ну (КК).

КК для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатині ну, за формулою:

[140 - вік (у роках)] х маса тіла (кг)
КК (мл/хв.) =--------------------------------------------------------------

72 х КК_{сироват.} (мг/дл)

КК для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення на коефіцієнт 0,85.

Режим дозування при нирковій недостатності.

*У перший день лікування рекомендується прийом насичу вальної дози, 750 мг.

** Після діалізу рекомендується прийом додаткової дози 250-500 мг.

При КК < 70 мл/хв. рекомендується скорочення добової дози на 50 %.

Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого й середнього ступенів тяжкості корекція режиму дозування не потрібна.

Побічні реакції.

До найчастіших побічних ефектів відносяться:

порушення загального характеру: дуже часто — астенія, стомлюваність;

з боку центральної нервової системи: дуже часто – сонливість; часто – головний біль, амнезія, атаксія, судоми, гіперкінезія, тремор, порушення   рівноваги, сплутаність свідомості, погіршення пам’яті, парестезії;

психіатричні розлади: збудження, депресія, емоційна нестабільність, зміни настрою, ворожість, агресивність, безсоння, знервованість, дражливість, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, самогубство, спроби самогубства й думки з боку травної системи: часто — абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання; інколи - панкреатит.

з боку гепатобіліарної системи: печінкова недостатність, гепатити. Препарат впливає на результати печінкових проб;

з боку обміну речовин: часто — анорексія (ризик підвищується при одночасному застосуванні з топіраматом), втрата маси тіла;

з боку органу слуху та вестибулярного апарату: запаморочення;

з боку органу зору: диплопія, втрата чіткості зору;

з боку скелетних м’язів та з’єднувальної тканини: міальгія;

рани, інтоксикації та ускладнення: випадкові травми;

інфекції та інвазії: інфекційні захворювання , назофарингіт;

з боку дихальної системи: часто — кашель;

з боку шкірних покривів: часто — шкірний висип; окремі повідомлення — алопеція (у багатьох випадках відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату);
з боку систем крово-   та лімфообігу: тромбоцит опенія; інколи — лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія.

Передозування. Симптоми. Сонливість, збудження, агресія, пригнічення дихання, сплутаність свідомості, кома.

Лікування: прийом активованого вугілля й промивання шлунка. Спеціального антидоту немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (виводиться   до 60 %).

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Не застосовують препарат у період вагітності, за винятком випадків призначення препарату за життєвими показаннями, оскільки необхідно   враховувати, що перерви в проведенні проти епілептичної терапії можуть призвести до погіршення стану, а це може завдати шкоди здоров’ю як матері, так і плоду. Препарат виділяється в грудне молоко, тому при необхідності застосовувати препарат для матері годування груддю необхідно припинити.

Діти. Препарат   не рекомендований для застосування у дітей віком до 4 років у зв’язку з відсутністю даних з безпеки й ефективності препарату. Вікові обмеження, зумовлені формою захворювання, надані у розділі «Показання до застосування». Дітям, маса тіла яких нижче 25 кг, застосовують   препарат   Кеппра, оральний розчин, 100 мг\мл у комплекті з дозуючим пристроєм (див. примітку (*) до розділу «Спосіб застосування та дози»).

Особливості застосування. У разі необхідності   припинення прийому препарату відміну рекомендується проводити поступово (наприклад, у дорослих - зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні; у дітей - зменшення разової дози повинно здійснюватись не більш ніж на 10 мг/кг кожні 2 тижні). Відомі на сьогодні дані щодо застосування препарату у   дітей не виявили впливу на процеси росту і статевого дозрівання.

У дорослих і дітей, які страждають на парціальну форму епілепсії та приймали леветирацетам, можливе збільшення частоти нападів (приблизно на 25% у дорослих та на  14% у дітей). Але на сьогодні не доведено зв’язок з прийомом препарату, тому що у дорослих і дітей, що одержували плацебо, подібне спостерігалося в 26% і 21% випадків, відповідно. При використанні препарату для терапії первинних тоніко-клонічних нападів у дорослих і підлітків з ідіопатичною генералізованою епілепсією, збільшення частоти нападів не відзначалося. Оскільки леветирацетам виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю й пацієнтам літнього віку дозу варто коригувати залежно від рівня кліренсу креатині ну.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Досліджень з вивчення впливу препарату на здатність до керування авто транспортом і роботі з механізмами не проводилося. Через можливу індивідуальну чутливість деякі пацієнти можуть відзначати сонливість і інші симптоми, пов'язані із впливом на центральну нервову систему, особливо на початку лікування або в процесі збільшення дози. Тому таким пацієнтам слід бути обережними при занятті діяльністю, що вимагає підвищеної концентрації уваги, наприклад керуванні автомобілем або роботі з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарат не взаємодіє з іншими проти епілептичними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин і примідон). Необхідно враховувати, що   кліренс леветирацетаму на 22% вище у дітей, що приймають ферментовмісні проти судомні засоби.

Леветирацетам у добовій дозі 1000 мг не змінює фармакокінетику пероральних протизаплідних засобів (етинілест радіолу і левоноргестрелу). Леветирацетам у добовій дозі 2000 мг не змінює фармакокінетику дигоксину й варфарину. Дигоксин, пероральні протизаплідні засоби, й варварин, у свою чергу, не впливають на фармакокінетику леветирацетама.

Є дані, що   пробеніцид (500 мг чотири рази на добу), блокуючи секрецію ниркових канальців, пригнічує нирковий кліренс первинного метаболіту леветирацетама. Допускається, що таким же чином взаємодіють і деякі інші лікарські засоби, наприклад, не стероїдні протизапальні засоби, сульфаніламіди, метотрексат. Немає даних про вплив антацидних препаратів на всмоктування леветирацетаму. Ступінь всмоктування леветирацетаму не змінювався залежно від прийому їжі, але швидкість всмоктування знижувалась. Дані по взаємодії леветирацетама з алкоголем відсутні.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Леветирацетам - є похідним піролі дону (S-енантіомер альфа-етил-2-оксо-1-піролідин- ацетаміда),     за   хімічною     структурою     відрізняється     від     відомих проти епілептичних       лікарських       засобів.       Механізм     дії леветирацетаму недостатньо вивчений, але встановлено, що він відрізняється від механізму дії відомих     проти епілептичних       препаратів.     На     підставі проведених досліджень in vitro і in vivo припускають, що леветирацетам не змінює основні характеристики нервової клітини і нормальну нейротрансмісію. Активність   препарату   підтверджена   щодо   як   фокальних,   так   і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви /фото пароксизмальна реакція).

Фармакокінетика. Всмоктування. Після перорального застосування леветирацетам добре абсорбується з шлунково-кишкового   тракту.   Всмоктування   відбувається   повністю   й   носить лінійний характер, завдяки чому концентрація в плазмі крові передбачувана,   залежно від прийнятої дози леветирацетаму, вираженої в мг/кг маси тіла.   Ступінь   всмоктування   не залежить від дози й часу прийому їжі. Біодоступність становить приблизно 100 %. Максимальна концентрація в плазмі (С_mах) досягається через 1,3 години після перорального застосування леветирацетаму в дозі 1000 мг і при одноразовому затосуванні становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) - 43 мкг/мл. Рівноважна концентрація досягається через 2 доби при дворазовому затосуванні препарату. Фармакокінетика леветирацетаму у дітей носить лінійний характер в межах доз від 20 до 60 мг/кг/добу, С_mах досягається через 0, 5-1 годину.

Розподіл. Зв’язування леветирацетаму і його основного метаболіту з білками плазми становить менше 10 %. Об’єм розподілу (V_d) становить приблизно 0,5-0,7 л/кг.

Метаболізм. Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі цитохрому Р 450 печінки. Леветирацетам не впливає на ферментативну активність гепатоцитів.

Виведення. Період напів виведення (T_1/2) препарату   із плазми крові дорослої людини становить 7 ± 1 години і не залежить від способу введення й режиму дозування. Середій рівень загального кліренсу становить 0,96 мл/хв./кг. 95 % препарату виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму й неактивного первинного метаболіту (ucb L057) становить відповідно 0,6 і 4,2 мл/хв/кг.

У пацієнтів літнього віку період напів виведення збільшується на 40 % і становить 10-11 годин, що пов’язано з порушенням функції нирок у цієї категорії людей. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51 % леветирацетаму. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого й середнього ступенів тяжкості значимих змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. У більшості пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50 % через супутню ниркову недостатність. Період напів виведення у дітей після одноразового перорального застосування препарату у дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 годин. Загальний кліренс леветирацетаму в дітей приблизно на 40 % вищий, ніж у дорослих, і прямо залежить від маси тіла.

Фармацевтичні характеристики:

Основні фізико – хімічні властивості:

Таблетки 250 мг: довгасті таблетки, вкриті   плівковою оболонкою блакитного кольору, з рискою; на одному боці від риски   способом тиснення нанесено «usb», на другому – «250».

Таблетки 500 мг: довгасті таблетки, вкриті   плівковою оболонкою яскраво - жовтого кольору, з рискою; на одному боці від риски способом тиснення нанесено  «usb», на другому – «500».

Таблетки 1000 мг: довгасті таблетки, вкриті   плівковою оболонкою білого кольору, з рискою; на одному боці від риски способом тиснення нанесено «usb», на другому – «1000».

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; № 30 (3 х 10) або № 60 (6 х 10) у пачці картонній.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник

UCB Farma S.A., Belgium.

ЮСБ Фарма С. А., Бельгія.

Місцезнаходження.

Allee de la Recherche 60,B-1070 Bruxells – Belgium.

Аллее де ла   Речерч 60, Б -1070 Брюсель – Бельгія.