для медичного застосування препарату
(HYMECROMON)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: хімекромон;
основні фізико-хімічні властивості:круглі двоопуклі таблетки білого кольору;
склад: 1 таблетка міститьхімекромону 400 мг;
допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль, крохмаль пшеничний, магнію стеарат.
Фармакотерапевтична група. Препарат з жовчогінною і спазмолітичною дією.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Хімекромон виявляє селективну спазмолітичну дію на жовчні шляхи, яка комбінується з вираженим холеретичнимефектом. Безпосередній міотропний вплив поліпшує функціональну активність гладкої мускулатури жовчних проток. Полегшує виділення жовчі з міхура іхоледоха через сфінктер Одді та зменшує там тиск, спричинений затримкою жовчі. Не впливає на скорочувальну здатність жовчного міхура. Збільшує об’ємсекретованої жовчі та вміст кислот і холестеролу в ній. Таким чином активізується ліпаза підшлункової залози, поліпшується емульгування жирів і полегшується їх резорбція.
Фармакокінетика. Після перорального прийому швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації в плазмі досягаються на 2–3-й год. Об’єм розподілення варіюється у межах 20,8-36,4 л. Фармакокінетика препарату не залежить від дози. Період напіврозпаду у плазмі становить у середньому годину. Кумулюється у жовчі, при цьому ступінь елімінації залежить від активності її секреції. Загальний кліренс становить 1413 мл/хв-1. Виводиться із сечею, при цьому 93 % у форміглюкуроніду, 1,4 % - у формі сульфату і 0,3 % - у незміненому вигляді.
Показання для застосування. Гіперкінетичні дискінезіїжовчних проток; під гострий і хронічний холедохолітіаз і холелітіаз; не обструктивний холестаз; запори у результаті недостатньої жовчної секреції.
Спосіб застосування та дози. Дорослим призначають по 1таблетці, тричі на добу під час їди. Тривалість курсу лікування визначає лікар.
Безпечність і ефективність препарату у дитячому віці не встановлена, тому не рекомендується призначати його дітям.
Побічна дія. Описані такі побічні ефекти:
при підвищеній чутливості – свербіж, еритема, висипання на шкірі, кропив’янка;
з боку шлунково-кишкового тракту – діарея, що зникає після зменшення дози;
у рідких випадках – тяжкі алергічні реакції.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до хімекромону або іншого компонента препарату;
тяжкі захворювання печінки, у тому числі гострий гепатит і холангіт;
тяжкі порушення функції нирок;
повна або часткова механічна закупорка жовчних шляхів;
виразково-геморагічний коліт;
хвороба Крона;
гостра жовчна коліка;
гострий холецистит і холангіт;
емпієма жовчного міхура.
Передозування. Даних щодо передозуванняХімекромону немає.
Особливості застосування. До початку лікування препаратом необхідно точно визначити вид і етіологію холестазу. Механічні перепони можуть призвести до закупорки, збільшення об’єму і підвищення тиску ужовчному міхурі. Препарат із обережністю слід призначати при захворюваннях підшлункової залози та гострих і хронічних колітах.
Даних щодо безпечності застосування Хімекромону під час вагітності немає. Рекомендується припинити годування груддю, якщо необхідно лікування препаратом, оскільки немає даних про його екскрецію з молоком.
Даних про несприятливий вплив на активну увагу, рефлекси і рухову активність немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Хімекромону одночасно із метоклопрамідом спостерігається взаємне пригнічення їх ефекту.
Через можливість виникнення діареї з подальшою гіпокаліємією препарат з обережністю призначають хворим, які приймають серцеві глікозиди, оскільки підвищується їх чутливість доцих медикаментів.
Хімекромон можна застосовувати із спазмолітичними тааналгетичними засобами.
Инструкция отсутствует