Кламеда - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування   препарату

КЛАМЕД

(CLAMED)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: clarythromycin; 6-о-Метил еритроміцин;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить кларитроміцину (в перерахуванні на 100 % безводну речовину)      250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини:   мікрокристалічна целюлоза (тип РН 102), повідон Kollidоn® 25 або Plasdone® K-25, кросповідон Polyplasdone® XL-10, натрію лаурилсульфат, кислота стеаринова, тальк, магнію стеарат, сепіфілм 752 білий.

Форма випуску.  Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.   Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди. Кларитроміцин. Код АТС J01FА 09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка: Кламед - антибіотик групи макролідів, напівсинтетичне похідне еритроміцину. На відміну від еритроміцину, зміна структури молекули зумовила більшу біодоступність клартроміцину, стабільність у кислому середовищі, підвищила концентрацію у тканинах, розширила антимікробний спектр, подовжила   період напів виведення, що дало змогу призначати препарат двічі на день, і тим самим поліпшити процес лікування. Як і еритроміцин Кламед   пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи   з 50 S   субодиницею рибосомальної мембрани мікробної клитини. Препарат стійкий до дії бета-лактамаз мікро організмів, в зв'язку з чим   проявляє високу активність у відноcно широкого спектру   аеробних та анаеробних грам позитивних та грам негативних мікро організмів. Кламед   активний проти більшості штамів таких мікро організмів:   грам позитивні аероби - Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae (pyogenes, viridans, pneumoniae), Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.;

грам негативні аероби- Haemophilus influenzae (parainfluenzae), Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori, Legionella pneumophila, Moraxella  catarrhalis;

мікобактерії -  Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium cansasii, комплекс Mycobacterium avium, до складу якого входять Mycobacterium avium i Mycobacterium intracellulare;

інші мікро організми - Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumonіae,  Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Toxoplasma gondii.

Фармакокінетика.   Фармакокінетика препарату залежить від прийнятої дози.   Після перорального прийом Кламед у дозі 250 мг препарат   швидко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові   через 2-3 години. Біологічна доступність складає приблизно  55 %.   Після абсорбції препарат проникає у більшість тканин, через плацентарний бар'єр, у грудне молоко. Не проникає   через гемато-енцефаличний бар'єр. З білками зв’язується 65-75 % препарату. Метаболізується печінкою з утворенням основного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину, що має таку ж, або на 1 - 2 порядки меншу                 (залежноі від виду мікро організму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина. Період напів виведення ( Т_1\2 ): при прийомі 250 мг – 3-4 години, 500 мг – 5-7 годин ( для незміненої речовини 5,3 години для активного метаболіту 7,7 години ).   З організму виводиться як у незміненому вигляді , так і у вигляді активних метаболітів майже в рівних частинах з сечею та   з калом. У хворих з функціональною недостатністю печінки або нирок середнього ступеня тяжкості період напів виведення препарату збільшується.

Показання для застосування. Інфекції, викликані чутливими до Кламеду мікро організмами: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (ларингіт, фарингіт, тонзиліт і синусити); інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бронхіт, бактеріальна пневмонія, атипова пневмонія); інфекції шкіри і м'яких тканин (фолікуліт, фурункульоз, імпетіго, ранова інфекція); інфекції, викликані Mycobacterium avium, Chlamydia trachomatis, Helicobacter pylori, Ureaplasma urealyticum.

Спосіб застосування та дози. Для дорослих   і дітей старших 12 років середня доза складає по 250 мг 2 рази на добу. У разі потреби   Кламед можна призначати по 500 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування - 6-14 днів.

Для лікування інфекцій, викликаних Mycobacterium avium, призначають по 1 г 2 рази на добу. Тривалість лікування може складати 6 міс. і більше.

Дітям з 4 до 12 років препарат призначають у добовій дозі 7,5 мг/кг маси тіла; максимальна добова доза 500 мг, тривалість курсу лікування  - 7 - 10 днів.

Побічна дія.   Можливі нудота, блювання, біль у епігастральній ділянці, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, висипання на шкірі, головний біль. У разі виникнення алергічних реакцій або реакції підвищеної чутливості необхідно проводити невідкладну підтримуючу терапію.

Під час лікування Кламеду можливе виникнення суперінфекцій, викликаних резистентними бактеріями або грибками, у такому разі необхідно відмовитися від лікування препаратом.

Протипоказання. Кламед протипоказаний пацієнтам, що мають підвищену чутливість   до   макролідів.

Препарат не призначають дітям до 3 років включно.

Передозування.  Симптоми: при передозуванні можуть   виникнути нудота, блювання, діарея.

Лікування:   швидко промити шлунок і призначити симптоматичну терапію.

Особливості застосування.   Кламед   слід з обережністю приймати хворим із порушеннями функцій печінки і/або нирок, а також   пацієнтам похилого віку.

У хворих із нирковою недостатністю (при кліренсі креатині ну менше 30 мл/хв) дозу препарату слід знизити в 2 рази.   Максимальна тривалість курсу лікування у пацієнтів цієї групи повинна складати не більше 14 днів.

У першому триместрі вагітності препарат призначають тільки за абсолютними показаннями.

Дані про застосування препарату в період лактації відсутні.

За показниками лабораторних тестів у рідких випадках можливе підвищення активності трансаміназ у сироватці крові, азоту сечовини у крові.

Прийом препарату можна поєднувати з їжею, молоком, приймати на порожній шлунок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному призначенні Кламеду із теофіліном, карбамазепіном, астемізолом, алкалоїдами ріжків, тріазоламом, мідазоламом, циклоспорином спостерігається підвищення вмісту останніх у плазмі крові.

При одночасному застосуванні   Кламеду і рифабутину, рифампіцину концентрація Кламеду сироватці крові зменшується.

Одночасне застосування Кламеду із зидовудином знижує абсорбцію останнього, призводить до більш низьких його максимальних концентрацій: між застосуванням препаратів необхідно робити інтервал не менший 4 годин.

Кламед при одночасному застосуванні посилює дію варфарину. Необхідний контроль протромбі нового часу.

Одночасне   призначення Кламеду та терфенадину призводило до підвищення у 2-3 рази концентрації кислого метаболіту терфенадину   в   сироватці крові. Одночасного застосування цих препаратів необхідно уникати.

При прийомі Кламеду одночасно з дигоксином відмічалось підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові,   в таких випадках необхідно   контролю вати   рівень останнього.

Умови та термін зберігання. Зберігають у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від 15 ^оС до 25 ^оС. Термін придатності – 2 роки.

Умови   відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.

Виробник. ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”.

Адреса. Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська,   13.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. п/о 250 мг контурн. ячейк. уп., № 14

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, повидон, кросповидон, натрия лаурилсульфат, кислота стеариновая, тальк, магния стеарат, сепифилм 752 белый, макрогол 4000.

№  UA/0279/01/01 от 17.12.2008 до 17.12.2013

табл. п/о 500 мг контурн. ячейк. уп., № 14

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, повидон, кросповидон, натрия лаурилсульфат, кислота стеариновая, тальк, магния стеарат, сепифилм 752 белый, макрогол 4000.

№  UA/0279/01/02 от 17.12.2008 до 17.12.2013

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Кламед — антибиотик группы макролидов, полусинтетическое производное эритромицина. В отличие от эритромицина, изменение структуры молекулы обусловило большую биодоступность кларитромицина, стабильность в кислой среде, повысило концентрацию в тканях, расширило антимикробный спектр, удлинило Т_½. Как и эритромицин, кларитромицин угнетает в микробной клетке синтез белка, взаимодействуя с 50S-субъединицей рибосом микробной клетки. Препарат устойчив к действию β-лактамаз микроорганизмов, в связи с чем проявляет высокую активность относительно широкого спектра аэробных и анаэробных грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов.
Кларитромицин активен относительно большинства штаммов следующих микроорганизмов: грамположительных аэробов — Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae (pyogenes, viridans, pneumoniae), Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.; грамотрицательных аэробов – Haemophilus influenzae (parainfluenzae), Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis; микобактерий — Mycobacterium leprae, M. chelonae, M. fortuitum, M.cansasii, комплексов Mycobacterium avium, в состав которых входят M. avium i M. intracellulare; других микроорганизмов — Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumonіae, Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Gardnerella vaginalis, Toxoplasma gondii, Borrelia burgdorferi.
Фармакокинетика. После перорального приема препарат быстро абсорбируется, достигая C_max в плазме крови через 2–3 ч. Биологическая доступность составляет около 55%. После абсорбции препарат хорошо проникает в биологические жидкости и ткани организма, где достигает концентраций, в 10 раз превышающих концентрацию в плазме крови. Не проникает через ГЭБ. С белками связывается 65–75% препарата. Метаболизируется печенью с образованием основного метаболита 14-гидроксикларитромицина, который обладает такой же или на 1–2 порядка меньшей противомикробной активностью. Однако относительно Haemophilus influenzae — одного из основных возбудителей инфекций дыхательных путей и ЛОР-органов — 14-гидроксикларитромицин в несколько раз активнее кларитромицина. Т_½: при приеме 250 мг — 3–4 ч, 500 мг — 5–7 ч (для неизмененного вещества — 5,3 ч, для активного метаболита — 7,7 ч). Из организма выводится как в неизмененном виде, так и в виде активных метаболитов почти в равных частях с мочой и калом. У больных с недостаточностью печени или почек средней тяжести Т_½ препарата увеличивается.

ПОКАЗАНИЯ:

• лечение инфекций, вызванных чувствительными к кларитромицину микроорганизмами;
• инфекции нижних дыхательных путей (бронхит, пневмония и т.п.);
• инфекции верхних дыхательных путей (синусит, фарингит и т.п.);
• инфекции кожи и мягких тканей (фолликулит, эризипелоид и т.п.);
• диссеминированные или локализованные микобактериальные инфекции, вызванные Mycobacterium avium или Mycobacterium intracellulare. Локализованные инфекции, вызванные Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum или Mycobacterium kansasii;
• профилактика диссеминированных инфекций, вызванных комплексом Mycobacterium avium (МАК) у ВИЧ-инфицированных пациентов с количеством СD4-лимфоцитов ≤100/мм³;
• эрадикация Н. pylori у пациентов с язвой двенадцатиперстной кишки при угнетении секреции соляной кислоты, которое оказывают омепразол или ланзопразол (активность кларитромицина против Н. pylori является высшей при нейтральном рН, чем при кислом рН);
• одонтогенные инфекции.

ПРИМЕНЕНИЕ:

таблетки Кламед принимают внутрь, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды. Взрослым и детям в возрасте старше 12 лет обычно назначают по 250 мг препарата 2 раза в сутки. При тяжелых инфекциях дозу можно повысить до 500 мг 2 раза в сутки.
Продолжительность лечения, как правило, составляет 5–14 дней, за исключением негоспитальной пневмонии и синусита, которые требуют лечения на протяжении 6–14 дней.
Кламед можно применять независимо от приема пищи, поскольку пища не влияет на биодоступность кларитромицина.
Применение для пациентов с микобактериальной инфекцией
Рекомендуемая доза для взрослых составляет 500 мг 2 раза в сутки.
Лечение МАК-инфекций у больных со СПИДом продлевается столько, сколько длится клиническая и микробиологическая эффективность препарата. Кларитромицин следует применять в комплексе с другими антимикобактериальными средствами.
Продолжительность лечения других нетуберкулезных микобактериальных инфекций определяется врачом индивидуально.
Профилактика МАК-инфекций
Рекомендуемая доза кларитромицина для взрослых составляет 500 мг 2 раза в сутки.
Одонтогенные инфекции
Применяется по 250 мг 2 раза в сутки на протяжении 5 дней.
Эрадикация Н. pylori у пациентов с язвой двенадцатиперстной кишки (взрослые)
Схема лечения двумя препаратами: обычная доза кларитромицина составляет 500 мг 3 раза в сутки в течение 14 дней; кларитромицин следует применять вместе с омепразолом 40 мг 1 раз в сутки внутрь.
Схема лечения тремя препаратами: обычная доза кларитромицина составляет 500 мг 2 раза в сутки, ланзопразол 30 мг 2 раза в сутки, амоксициллин 1 г 2 раза в сутки на протяжении 7–14 дней.
Применение для лиц пожилого возраста такое же, как для взрослых.
Применение для пациентов с почечной недостаточностью
Коррекция дозы обычно необходима для пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл/мин): назначают 250 мг 1 раз в сутки или — при более тяжелых инфекциях — 250 мг 2 раза в сутки. У таких пациентов продолжительность лечения не должна превышать 14 дней.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к кларитромицину или какому-либо компоненту препарата. Повышенная чувствительность к препаратам макролидного ряда.
Одновременное лечение цизапридом, пимозидом, терфенадином, астемизолом, эрготамином, дигидроэрготамином и другими макролидами. Порфирия. Тяжелые поражения печени. Детский возраст до 12 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны органов ЖКТ: тошнота, рвота, запор/диарея, боль в эпигастрии, метеоризм, псевдомембранозный колит, повышение уровней печеночных ферментов, гепатоклеточный и/или холестатический гепатит с или без желтухи. Нарушения функции печени могут быть тяжелыми, но обычно временными.
Со стороны нервной системы и органов чувств: головная боль, головокружение, ощущение тревоги, бессонница, тревожные сновидения, звон в ушах, временная потеря слуха, которая восстанавливается после прекращения лечения препаратом, спутанность сознания, дезориентация.
Со стороны системы кроветворения: гипогликемия, лейкопения и тромбоцитопения.
Со стороны слизистой оболочки полости рта: нарушение восприятия вкуса, стоматит, глоссит, грибковые поражения слизистой оболочки рта и обесцвечивание языка.
Аллергические реакции: зуд, высыпания, гиперемия кожи, крапивница, экзема, ангионевротический отек, бронхоспазм, анафилактический шок, синдром Стивенса — Джонсона.
Другие: гипогликемия, особенно при одновременном лечении пероральными гипогликемическими средствами или инсулином, лейкопения и тромбоцитопения, кандидоз.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

дозирование для пациентов с небольшими нарушениями функции печени не требует коррекции, если функция почек у таких пациентов нормальная. Однако следует снизить дозы для пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек.
Продолжительное или повторное применение Кламед может привести к развитию суперинфекции, вызванной нечувствительными к препарату микроорганизмами.
В случае тяжелой и продолжительной диареи, которая может свидетельствовать о псевдомембранозном колите, необходимо прекратить прием препарата.
Необходимо избегать назначения Кламеда больным с порфирией.
Применение в период беременности или кормления грудью. Безопасность применения препарата Кламед во время беременности и кормления грудью не изучали. Препарат не следует применять в период беременности, за исключением случаев, когда ожидаемая польза для женщины преобладает над риском для плода. Кларитромицин выделяется в грудное молоко, поэтому во время лечения необходимо прекратить кормление грудью.
Дети. Детям в возрасте до 12 лет назначают препараты кларитромицина в другой лекарственной форме.
Способность влиять на скорость реакций при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. На период лечения необходимо удерживаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

как и при назначении других антибиотиков макролидного ряда, пациентам, одновременно применяющим препараты, которые метаболизируются системой цитохрома Р450 (CYP 3A: алпразолам, астемизол, карбамазепин, цилотазол, цизаприд, метилпреднизолон, омепразол, пимозид, хинидин, сильденафил, симвастатин, такролимус, терфенадин, винбластин, варфарин, триазолам, мидазолам, дизопирамид, ловастатин, рифабутин, циклоспорин; другими изоферментами системы Р450: фенитоин, теофиллин, вальпроевая кислота), применение Кламеда может вызвать повышение уровня этих препаратов в сыворотке крови. При одновременном приеме Кламеда и ингибиторов ГМГ-КоА редуктазы, например ловастатина или симвастатина, очень редко отмечали рабдомиолиз.
Одновременное применение Кламед с цизапридом, пимозидом может привести к удлинению интервала Q–T и сердечной аритмии.
Метаболизм терфенадина, астемизола изменяется при одновременном применении его с Кламедом, что иногда приводило к сердечной аритмии, желудочковой тахикардии, фибрилляции и трепетанию/фибрилляции желудочков.
Кламед при одновременном применении с теофиллином или карбамазепином может вызывать повышение уровней в сыворотке крови и усиление их токсичности.
При одновременном применении Кламеда с хинидином или дизопирамидом отмечали случаи фибрилляции/трепетания желудочков. Необходим контроль уровня этих препаратов в крови во время лечения Кламедом.
Применение препарата Кламед пациентами, которые применяют дигоксин или варфарин, может привести к усилению их действия за счет уменьшения уровня экскреции. Поэтому больным, применяющим варфарин, необходимо контролировать величину протромбинового времени. Также необходимо контролировать уровень дигоксина в сыворотке крови.
Необходимо учитывать возможность перекрестной устойчивости между кларитромицином и другими препаратами макролидного ряда и линкомицином и клиндамицином.
Ритонавир увеличивает величину AUC кларитромицина при их одновременном применении. Нет необходимости изменять дозы препарата Кламед для пациентов с нормальной функцией почек. У больных с нарушением функции почек с клиренсом креатинина 30–60 мл/мин доза Кламеда должна быть снижена на 50%, а при величине клиренса креатинина <30 мл/мин — на 75%. Дозу Кламеда >1 г/сут нельзя назначать одновременно с ритонавиром.
Одновременное применение таблеток Кламед и зидовудина ВИЧ-инфицированными пациентами может вызвать снижение постоянных уровней зидовудина в крови.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: рвота, боль в животе, головная боль, головокружение.
Лечение: промывание желудка, симптоматическая терапия. Гемодиализ неэффективен.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.