Квадроприл - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Квадроприл^®

(Quadropril^®)

Склад:

діюча речовина: spirapril;

1 таблетка мiстить 6,21 мг спiраприлу гiдрохлориду моногідрату, що вiдповiдає 6,0 мг спiраприлу гiдрохлориду;

допомiжнi речовини: лактози моногiдрат, крохмаль кукурудзяний, повiдон К 30,   гліцину гiдрохлорид, альгiнова кислота, кремнiю діоксид колоїдний безводний, магнiю стеарат, заліза оксид червоний  (Е 172).

Лікарська форма.   Таблетки.

Фармакотерапевтична   група.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).

Код АТС   С 09А А 11.

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна артерiальна гiпертензія.

Протипоказання.

Квадроприл^® протипоказаний при таких станах:

- пiдвищена чутливiсть до будь-якого компонента, що входить до складу препарату;

- ангiо невротичний набряк в анамнезі (наприклад, внаслідок проведення терапії іншими інгібіторами АПФ);

- звуження ниркових артерiй (в обох або в єдинiй нирцi);

- тяжкi порушення функцiї нирок (клiренс креатинiну <10 мл/хв);

- стани пiсля трансплантацiї нирки;

- певнi труднощi з вiдтоком кровi з лiвого шлуночка серця ( істотне для гемодинамiки

звуження аортального або мiтрального клапана, гiпертрофiчна кардiомiопатiя);

- первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна);

- другий та третій триместр вагітності.

Оскiльки досi досвiд лiкування Квадроприлом^® недостатнiй, його не слiд застосовувати при:

- дiалiзі;

- некомпенсованій серцевій недостатності;

- дитячий вік.

Спосiб застосування та дози.

Хворим Квадроприл^® призначають у початковiй дозi 1/2 таблетки (що вiдповiдає 3 мг спiраприлу гiдрохлориду), яку приймають вранцi. Якщо пiсля прийому такої дози кров’яний тиск не нормалiзується, дозу Квадроприлу^® можна пiдвищити до 1 таблетки (що вiдповiдає

6 мг спiраприлу гiдрохлориду). Дозу Квадроприлу^® пiдвищують лише через 3 тижнi.

Пiдтримуюча доза, як правило, становить 1 таблетку Квадроприлу^® на добу.

Дозування при тяжкому порушеннi функцiї нирок (клiренс креатинiну 10-30 мл/хв.).

Рекомендована доза Квадроприлу^® - ½ таблетки, яку приймають вранцi. Лiкування починають, встановивши ретельний клiнiчний нагляд за хворим. Залежно вiд показникiв функцiї нирок, в окремих обгрунтованих випадках дозу Квадроприлу^® можна пiдвищити максимально до 1 таблетки, яку приймають вранцi. У хворих із клiренсом креатинiну менше 10 мл/хв, лiкування Квадроприлом^® не проводять.

Для пацiєнтiв зi зниженою функцiєю нирок (клiренс креатинiну 30-60 мл/хв) або печiнки, а також для пацiєнтiв літнього вiку не треба знижувати дозу.

Таблетки Квадроприлу^® приймають внутрiшньо вранці до, пiд час або пiсля їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кiлькiстю рiдини.  

Тривалiсть курсу лiкування залежить від тяжкості та перебігу хвороби, а також досягнутого терапевтичного ефекту, встановлює її лікар.

Рекомендацiя.

Особливо у пацiєнтiв із сольовою недостатнiстю i/або дефiцитом рiдини в органiзмi (який виникає, наприклад, у результатi блювання, проносу або лiкування дiуретиками), послабленою скоротливою здатнiстю серця або тяжкою формою гiпертонiї, на початку лiкування Квадроприлом^® може спостерiгатись рiзке падiння кров’яного тиску. Якщо це можливо, перед початком лiкування Квадроприлом^® слiд лiквiдувати дефiцит мiнеральних солей i/або рiдини в органiзмi та обмежити терапiю, що застосовується, дiуретиками, i, якщо це необхiдно, припинити їх прийом. Для того, щоб запобiгти непередбачуваному рiзкому падiнню кров’яного тиску пiсля прийому першої дози, а також пiсля пiдвищення дози дiуретикiв i/або пiдвищення дози Квадроприлу^®, за такими хворими лiкарi повиннi наглядати протягом принаймнi 6 годин.

Хворим з тяжкою формою пiдвищеного кров’яного тиску (злоякiсна гiпертонiя) або з супутньою серцевою недостатністю у тяжкій формі фазу входження в терапiю Квадроприлом^® слід проводити в лiкарнi.

Побiчнi реакцiї.

Оцінка побічних явищ ґрунтується на класифікації з урахуванням частоти їх виникнення:

дуже часто: (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1 000, < 1/100), рідко (> 1/10 000,             < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), в тому числі ізольовані випадки.

З боку серцево-судинної системи.

Інодi, в основному на початку лiкування Квадроприлом^®, а також у хворих з дефiцитом мiнеральних солей i/або рiдини (наприклад, у зв’язку з попереднiм лiкуванням сечогiнними засобами/дiуретиками), послабленою скоротливою здатнiстю серця, дуже високим кров’яним тиском, а також при пiдвищеннi дози дiуретикiв i/або пiдвищеннi дози Квадроприлу^® може спостерiгатись рiзке зниження кров’яного тиску, яке супроводжується типовими симптомами, такими, як запаморочення, відчуття слабкостi, порушення функцiй зору, iнколи навiть втрата свiдомостi (глибока непритомнiсть).

Спостерігались ізольовані випадки, пов’язані з підвищенням кров’яного тиску: тахікардія, прискорене серцебиття, серцева аритмія, стенокардія, інфаркт міокарду, церебральний інсульт, ішемія головного мозку.

З боку нирок.

Інодi можуть виникати або посилюватись порушення функцiї нирок, в окремих випадках до гострої ниркової недостатностi.

Рiдко спостерiгалось посилене виведення бiлка iз сечею (протеїнурiя), яке частково супроводжувалось погiршенням функцiї нирок.

З боку дихальних шляхів.

Інодi можуть виникати сухий кашель вiд подразнення i бронхiт, рiдко – задишка, запалення придаткових носових порожнин (синусит), нежить (ринiт), окремi випадки спастичного звуження просвiту бронхiв, яке супроводжується задишкою (бронхоспазм), змiни слизової оболонки язика, викликанi запаленням (глосит) i сухiсть у ротi.

В окремих випадках спостерiгалися набряки тканин (ангiоневротичнi набряки), якi охоплювали гортань, глотку i/або язик.

З боку травного тракту та печінки.

Інодi можуть виникати нудота, ускладнення з боку епiг астральної дiлянки й порушення травлення, рiдше блювання, пронос, запор i вiдсутнiсть апетиту (до анорексії).

Рідко може виникнути холестатична   жовтяниця, що може призвести до некрозу тканин печінки (іноді і з летальним наслідком). Зв`язок ще досі не відомий. При виникненнi жовтяницi або при чiткому пiдвищеннi вмiсту ферментiв печiнки в кровi лiкування iнгiбiторами АПФ припиняють i за хворим встановлюють лiкарський нагляд.

Описувались окремі випадки порушення функції печінки, гепатиту, панкреатиту, кишкової непрохідності. Дуже рідко сповіщалось про кишковий ангіо невротичний набряк.

З боку шкiри, кровоносних судин.

Інодi можуть виникати алергiчнi шкiрнi реакцiї, такi як висипання на шкiрi (екзантема), рiдко - кропив’янка (уртикарiя), свербiж, а також ангiо невротичний набряк на губах, обличчi i/або кiнцiвках.

У поодиноких випадках були описанi реакцiї шкiри (з тяжким перебiгом), такi як ексудативна мультиформна еритема. Реакцiї шкiри можуть супроводжуватись пропасницею, болем у м’язах i суглобах (мiалгiя, артралгiя), запаленням стiнок кровоносних судин (васкулiт) i змiнами певних показникiв лабораторних аналiзiв (еозинофiлiя i/або пiдвищений титр антинуклеарних антитiл). При підозрі тяжких шкірних реакцій слід негайно проконсультуватись з лікарем і при необхідності лікування Квадроприлом^® слід припинити.

В окремих випадках спостерiгались псоріатичні висипання на шкірі, фото сенсибілізація, алопеція, оніхоліз та погіршення стану при хворобі Рейнода.

З боку нервової системи.

Інодi може виникати головний бiль, втомлюваність, рiдше – запаморочення, депресiя, порушення сну, статеве безсилля, парестезiя, порушення рiвноваги, сплутанiсть свiдомостi, шум у вухах, нечіткість зору, а також змiни смаку або тимчасова його втрата.

Показники лабораторних аналiзiв.

Інодi можуть знижуватись концентрацiя гемоглобiну в кровi, гематокрит, вмiст лейкоцитiв або тромбоцитiв у периферичнiй кровi. Рiдко, зазвичай у хворих з обмеженою функцiєю нирок, колагеновими хворобами або таких, якi паралельно лiкуються алопуринолом, прокаїнамiдом або певними лiками, якi пригнiчують захиснi реакцiї органiзму, може спостерiгатись патологічне зниження кiлькостi або iншi змiни клiтин кровi (анемiя, тромбоцит опенiя, нейтропенiя, еозинофiлiя), в окремих випадках – повне зникнення деяких i навiть усiх формених елементiв кровi (агранулоцит оз, панцитопенiя).

Є повідомлення про окремi випадки певних змiн картини кровi (гемолiз/гемолiтична анемiя), також у зв’язку з нестачею глюкозо-6-фосфатдегiдрогенази, без чiткого доведення причинного зв’язку з iнгiбiторами АПФ.

Рiдко, здебільшого у хворих з порушеннями функцiї нирок, можуть пiдвищуватись концентрацiї сечовини, креатинiну i калiю в сироватцi кровi, а також може знижуватись вмiст натрiю в сироватцi кровi. У хворих з вираженим цукровим дiабетом спостерiгалось пiдвищення вмiсту калiю в сироватцi кровi. Може спостерiгатись посилене виведення бiлка iз сечею. В окремих випадках може спостерiгатись пiдвищення концентрацiї бiлiрубiну та ферментiв печiнки в кровi.

Рекомендацiї.

Наведенi вище показники лабораторних аналiзiв слiд контролю вати до i  (систематично)

– пiд час лiкування Квадроприлом^®.

Якщо в ходi лiкування Квадроприлом^® у хворого виникнуть такi симптоми, як пропасниця, збiльшення лiмфатичних вузлiв i/або ангiна, то лiкар, який проводить лiкування, повинен термiново зробити аналiз кровi на вмiст лейкоцитiв.

Передозування.

Симптоми.

Залежно вiд ступеня передозування можуть спостерігатись такі симптоми: виражена|виказана, висловлена| артеріальна гіпотензія, брадикардія, колапс, порушення водно-електролітного балансу, ниркова недостатність.

Лікування у випадках інтоксикації.

Терапевтичні заходи при передозуванні або отруєнні вживаються залежно від способу i часу прийому препарату, а також від характеру й тяжкості симптомів.

Разом і|поряд з, поряд із|з загальними|спільний| лікувальними заходами, спрямованими|спрямований| на виведення спіраприлу з організму (промивання шлунка, застосування|вживання| адсорбуючих речовин і натрію сульфату в перші 30 хвилин після|потім| прийому Квадроприлу^®), у відділенні|відокремлення| інтенсивної терапії слід встановити спостереження за показниками життєво важливих|поважний| функцій організму, і при необхідності проводити їх корекцію.

Спіраприл і спираприлат виводяться з організму при діалізі.

При вираженій|виказаній, висловленій| артеріальній гіпотензії, перш за все|передусім| слід заповнити дефіцит мінеральних речовин і об'єм|обсяг| циркулюючої крові в організмі. Пацієнтам, для яких така терапія є неефективною, слід забезпечити внутрішньо венне введення катехоламинів.

При брадикардії, що не коригується заходами медикаментозної терапії, пацієнту слід встановити електронний стимулятор серця.

Необхідно постійно контролю вати концентрацію електролітів і креатині ну в плазмі крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосовувати інгібітори АПФ не рекомендується протягом перших трьох місяців вагітності.

Дані стосовно ризику виникнення вроджених аномалій розвитку дитини, пов`язаних з прийомом інгібіторів АПФ протягом перших трьох місяців вагітності, не є остаточними; однак невеликий ризик не можна виключити. Якщо продовження лікування інгібіторами АПФ є необхідним, пацієнткам, які планують завагітнити, слід перейти на альтернативне антигіпертензивне лікування з встановленою безпекою при застосуванні в період вагітності. У випадку встановленої вагітності, лікування інгібіторами АПФ слід негайно зупинити та, якщо необхідно, розпочати альтернативну терапію.

Застосування інгібіторів АПФ протипоказано протягом другого та третього триместрів вагітності у зв`язку з можливістю спричинення фетотоксикозу та інтоксикації новонародженого.

Новонароджених, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід обстежувати на гіпотензію.

Оскільки недостатньо інформації щодо застосування Квадроприлу^® у період годування груддю, тому призначення Квадроприлу^® не рекомендується та віддається перевага альтернативному лікуванню з краще встановленою безпекою в період годування груддю.

Діти.

Препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Особливості застосування.

Пiд час лiкування Квадроприлом^® не можна проводити дiалiз або гемофiльтрацiю через полiакрилнiтрил-металiлсульфонатнi високопродуктивнi мембрани (наприклад, «AN 69 ®»), оскільки при проведеннi дiалiзу або гемофiльтрацiї iснує загроза виникнення реакцiй пiдвищеної чутливостi (анафiлактоїднi реакцiї) до розвитку шокового стану, який становить загрозу для життя хворого. Тому, у випадку невiдкладного дiалiзу або гемофiльтрацiї, перед цим хворому призначають iнший засiб проти пiдвищеного кров’яного тиску (гiпертензії), який не є iнгiбiтором АПФ, або застосовують iншу мембрану для дiалiзу.

Пiд час проведення плазмоферезу для видалення з кровi лiпопротеїнiв низької щільності (при тяжкiй гiперхолестеринемiї) сульфатом декстрану при терапiї iнгiбiтором ангiотензинперетворюючого ферменту можуть виникати реакцiї пiдвищеної чутливостi, що становлять загрозу для життя хворого.

Пiд час лiкування, спрямованого на послаблення або усунення розвитку алергiчних реакцiй (десенсибiлiзуюча терапiя) на отруту комах (наприклад, бджiл або ос), i паралельному застосуваннi iнгiбiтора АПФ можуть розвиватися реакцiї пiдвищеної чутливостi, якi iнодi становлять загрозу для життя хворого (наприклад, зниження артерiального тиску, задишка, блювання, алергiчнi висипи на шкiрi).

Якщо потрiбно призначити плазмоферез для видалення з кровi лiпопротеїнiв низької густоти або десенсибiлiзуючу терапiю проти отрути комах, Квадроприл^® замiнюють на деякий час iншим лiкaрським засобом проти пiдвищеного кров’яного тиску, який не є бета-адреноблокатором.

Тiльки пiсля ретельного порiвняння лiкарем ризику втручання й очiкуваного позитивного ефекту, а також за умови проведення перiодичних перевiрок певних клiнiчних даних i показникiв лабораторних аналiзiв Квадроприл^® можна застосовувати при:

-клiнiчно істотних порушеннях сольового обмiну (порушення електролiтногo балансу);

-порушеннях захисних реакцiй органiзму або колагеновiй хворобi (наприклад, системний червоний вовчак, склеродермiя);

-паралельному лiкуваннi засобами, що пригнiчують захиснi реакцiї органiзму (наприклад, глюкокортикоїди, цитостатики, антиметаболiти), алопуринолом, прокаїнамiдом або лiтiєм;

-посиленому видiленнi бiлка iз сечею (бiльше 1 г на добу);

-первинному захворюваннi печiнки або порушеннi функцiї печiнки;

-тяжкому порушеннi функцiї нирок (клiренс креатинiну 10 –30 мл/хв);

- пацієнти, які потребують хірургічного втручання.

У хворих літнього вiку, яких лiкували Квадроприлом^®, не було виявлено будь-яких ознак гiршої переносимостi або необхiдностi змiни дозування. Проте пацієнти літнього віку можуть виявляти підвищену чутливість навіть до звичайних доз препарату.

Перед застосуванням Квадроприлу^® слiд виключити наявнiсть звуження (стенозу) артерiй в обох нирках (або в однiй нирцi), а також дослiдити функцiю нирок. Тiльки при ретельному контролi кров’яного тиску i/або певних лабораторних параметрiв лiкування Квадроприлом^® розпочинають у таких випадках:

-у пацiєнтiв iз сольовою недостатнiстю i/або дефiцитом рiдини в органiзмi;

-у пацiєнтiв iз тяжкою формою пiдвищеного кров’яного тиску;

-у пацiєнтiв із серцевою недостатністю;

-у хворих літнього вiку (старше 65 рокiв).

Контроль показникiв лабораторних аналiзiв.

Показники лабораторних аналiзiв, зазначенi в роздiлi ”Побiчнi реакцiї”, треба контролю вати до i (систематично) – пiд час лiкування Квадроприлом^®.

Зазвичай, на початку лiкування та у хворих з групи ризику (хворi з порушеннями функцiї нирок, колагеновими хворобами, такi, що отримують алопуринол, прокаїнамiд або лiки, що пригнiчують захиснi механiзми органiзму – iмуносупресивнi та цитостатичнi засоби) необхiдно проводити частi перевiрки вмiсту електролiтiв та креатинiну в сироватцi кровi, а також аналiзи картини кровi.

Квадроприл^® не слiд застосовувати разом з полiакрилнiтрил-металiлсульфонатними високопродуктивними мембранами (наприклад, «AN 69 ®») при проведеннi плазмоферезу

для видалення з кровi лiпопротеїнiв низької густоти сульфатом декстрану або при десенсибiлiзуючiй терапiї проти отрути комах (див. також роздiл ”Протипоказання”).

Реакція підвищеної чутливості.

Ангіоневротичні набряки обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини, та / або гортані спостерігались у пацієнтів в період проведення терапії з застосуванням інгібіторів АПФ дуже рідко (дивись розділ „Побічні реакції”). Ці реакції можуть розпочатись на будь-якому етапі терапії.

У таких випадках прийом Квадроприлу слід скасувати негайно, та розпочати проведення належної терапії під наглядом лікаря, для гарантування повного проходження симптомів до виписки пацієнта. Навіть у випадках, коли набряк лише язик та не спостерігається задишка, слід встановити довготривалий нагляд за пацієнтом, оскільки застосування антигістамінних препаратів та кортикостероїдів може бути недостатньо ефективним. Лише у дуже рідких випадках повідомлялося про летальний кінець через ангіоневротичні набряки, а саме набряки гортані або язика. Переважно у пацієнтів з набряками язику, голосової щілини або гортані, у випадках якщо їм проводились операції органів дихальних шляхів є імовірною закупорка дихальних шляхів. У таких випадках слід негайно починати проведення невідкладної терапії, наприклад, введення адреналіну та/або вживання заходів для утримання дихальних шляхів вільними. Такі пацієнти потребують ретельного лікарського моніторингу на період до повного та надійного усунення симптомів.

Ангіоневротичні набряки внаслідок прийому інгібіторів АПФ спостерігаються у пацієнтів з чорним кольором шкіри частіше, ніж у пацієнтів іншого кольору шкіри.

У пацієнтів, в анамнезі яких були ангіоневротичні набряки, не пов’язані з прийомом інгібіторів АПФ, ризик розвитку ангіо невротичного набряку в період проведення терапії з застосуванням інгібіторів АПФ може бути підвищеним.

Пацієнтам, які страждають на такі рідкісні спадкові хвороби, як непереносимість галактози,

дефіцит лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози, не слід призначати

Квадроприл^®.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими   механізмами.

У зв’язку з iндивiдуальними вiдмiнностями реакцiї хворих на цi лiки, їхня здатнiсть до концентрування може настiльки послабшати, що вони не зможуть брати активну участь у дорожньому русi, обслуговувати машини i виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Це явище найсильніше проявляється на початку лiкування, при пiдвищеннi доз, замiнi одних лiкiв iншими.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші форми взаємодій.

Наведенi далi взаємодiї Квадроприлу^® або iнших iнгiбiторiв АПФ були описанi при oднoчaсному застосуваннi з:

- кухонною сіллю: послаблення гiпотензивної дiї Квадроприлу^®;

- гiпотензивними медикаментами: пiдсилення гiпотензивної дiї Квадроприлу^®, зокрема за рахунок діуретичної дії;

- знеболювальними та не стероїдними протизапальними засобами (наприклад, ацетилсалiцилова кислота, iндометацин): можливе послаблення гiпотензивної дiї Квадроприлу^®;

- препаратами калiю, дiуретиками, що затримують калiй (наприклад, спіронолактон, амiлорид, триамтерен), а також з iншими лiкарськими засобами, якi самi можуть пiдвищувати концентрацiю калiю в сироватцi кровi (наприклад, гепарин): значне пiдвищення концентрацiї калiю в сироватцi кровi;

- препаратами лiтiю: пiдвищення концентрацiї лiтiю в сироватцi крові (потрiбно систематично перевiряти рiвень лiтiю в сироватцi кровi!);

-снодiйними, наркотичними засобами: значне падiння кров’яного тиску (лiкаря-анестезiолога треба повiдомити про паралельне лiкування Квадроприлом^®!);

-алопуринолом, прокаїнамiдом, лiками, якi пригнiчують захиснi реакцiї органiзму (цитостатичнi, iмуносупресивнi засоби, системнi кортикостероїди): зниження кiлькостi лейкоцитiв у периферичнiй кровi (лейкопенiя);

-iнсулiном, пероральними протидiабетичними засобами (бiгуанiди, препарати, що мiстять

сульфонiлсечовину, акарбоза): значне зниження вмiсту глюкози в кровi (гiпоглiкемiя).

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Спіраприлу гідро хлорид зазнає гідролізу в печінці з утворенням спіраприлату, речовини, що є інгібітором ангіотензин-перетворюючих ферментів.

Ангiотензин-перетворюючий фермент (АПФ) – пептидил дипептидаза, що каталізує перетворення ангіотензину І в ангіотензин ІІ, фермент, що обумовлює звуження судин. Пригнічення АПФ призводить до зниження рівня виділення ангіотензину ІІ, який обумовлює звуження судин, в тканинах та плазмі крові, що, в свою чергу, може призвести до зниження виділення альдостерону та, як наслідок, підвищення концентрації калію в сироватці крові. Оскільки негативний вплив ангіотензину ІІ на виділення реніну усунено, в результаті може зрости активність реніну в плазмі крові.

Оскільки АПФ відповідає також і за розпад брадикініну, пептиду, що сприяє розширенню судин, внаслідок пригнічення АПФ спостерігається підвищення активності циркулюючої та локальних систем калікреїн-кініну (активація системи простагландинів). Цей механізм і є основою антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ, а також побічні явища, що спостерігаються на фоні їх прийому.

У пацієнтів, що страждають на гіпертензію, прийом спіраприлу призводить до зниження кров’яного тиску в положенні лежачи та стоячи, без компенсаторного підвищення частоти серцевих скорочень.

Результати гемодинамічних досліджень довели, що спіраприл призводить до значного скорочення опору периферичних артерій. Як правило, терапевтично значущі зміни циркуляції плазми крові в нирках та гломерулярної фільтрації не спостерігаються.

Дія препарату, а саме: зниження кров’яного тиску зберігається протягом 24 годин. Завдяки цьому прийом препарату здійснюється один раз на добу.

Рекомендована добова доза препарату забезпечує антигіпертензивну дію навіть в умовах довго тривалої терапії. Короткочасне припинення прийому спіраприлу призводить до швидкого та надмірного зростання кров’яного тиску (поновлення симптомів після відміни терапії).

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо приблизно 45 % спіраприлу всмоктується із травного тракту. Максимальний рівень спіраприлу в плазмі крові досягається через 45-90   хвилин. Спіраприл майже повністю перетворюється в активний метаболіт спіраприлат, максимальний рівень якого в плазмі крові досягається через 2-3   години після прийому Квадроприлу^®. Приблизно 90 % спіраприлу і спіраприлату неспецифічним шляхом зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу спіраприлу становить 25 л, а період напів виведення становить приблизно

20-30 хвилин. Виведення спіраприлу з організму здійснюється двухфазно, де фаза α складає 2 години, фаза β – 40 годин. Спіраприл та його активний метаболіт приблизно в однакових частинах виводяться з організму разом із сечею та калом. При проведенні досліджень із залученнями здорових волонтерів встановлено, що після досягнення постійної концентрації речовини в плазмі крові приблизно 44 % пероральної дози виводиться з сечею та приблизно 51 % - з калом. Існує лінійна залежність між плазматичним кліренсом спіраприлату і кліренсом креатині ну.

Біологічна доступність спіраприлу становить приблизно 50 %, а спіраприлату – 70 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки, рожевого кольору, з гладенькою поверхнею, з фасками і рискою з одного боку. З одного боку огнуті до середини.

Термін придатності. 3 роки.

Забороняється застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. АВД. фарма ГмбХ   і Ко. KГ. Клоке Фарма-Сервіс ГмбХ.

Місцезнаходження виробника. Вазаштрассе 50, 01445 Радебойль, Німеччина.

Штрассбургер Штрассе 77, 77767 Аппенвайер, Німеччина.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 6 мг, № 30

Прочие ингредиенты: кислота альгиновая, кремния диоксид высокодисперсный, лактозы моногидрат, магния стеарат, крахмал кукурузный, повидон К30, краситель Е172, глицина гидрохлорид.

№  UA/7111/01/01 от 10.11.2009 до 10.11.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Спираприла гидрохлорид подвергается гидролизу в печени с образованием спираприлата — ингибитора АПФ.
АПФ — пептидилдипептидаза, катализирует преобразование ангиотензина І в ангиотензин ІІ, фермент, обусловливающий сужение сосудов. Угнетение АПФ приводит к снижению высвобождения ангиотензина ІІ в тканях и плазме крови, что, в свою очередь, может привести к снижению высвобождения альдостерона и, как следствие, — к повышению концентрации калия в плазме крови. Также может повышаться активность ренина в плазме крови.
Поскольку АПФ способствует распаду брадикинина, пептида, способствующего расширению сосудов, вследствие угнетения АПФ наблюдается повышение активности циркулирующей и локальных калликреин-кининовой систем (активация системы простагландинов). Этот механизм и является основой антигипертензивного действия ингибиторов АПФ, а также побочных эффектов, которые отмечают на фоне их приема.
У пациентов с АГ прием спираприла приводит к снижению АД в положении лежа и стоя, без компенсаторного повышения ЧСС.
Результаты гемодинамических исследований показали, что спираприл приводит к значительному снижению ОПСС. Как правило, клинически значимых изменений почечного кровотока и гломерулярной фильтрации не выявляют.
Антигипертензивное действие препарата сохраняется на протяжении 24 ч. Благодаря этому спираприл применяют 1 раз в сутки.
Рекомендуемая суточная доза препарата обеспечивает антигипертензивный эффект даже в условиях продолжительной терапии. Кратковременное прекращение приема спираприла приводит к быстрому и выраженному повышению АД (рецидив симптомов после отмены терапии).
Фармакокинетика. После приема внутрь около 45% спираприла всасывается в ЖКТ. Максимальная концентрация спираприла в плазме крови достигается через 45–90 мин. Спираприл почти полностью превращается в активный метаболит спираприлат, максимальный уровень которого в плазме крови достигается через 2–3 ч после приема Квадроприла. Около 90% спираприла и спираприлата неспецифическим путем связывается с белками плазмы крови. Объем распределения спираприла составляет 25 л, а период полувыведения — около 20–30 мин. Выведение спираприла из организма осуществляется двухфазно, где фаза α составляет 2 ч, фаза β — 40 ч. Спираприл и его активный метаболит приблизительно в одинаковых частях выводятся из организма с мочой и калом. При проведении исследований у здоровых волонтеров установлено, что после достижения постоянной концентрации вещества в плазме крови около 44% принимаемой внутрь дозы выводится с мочой и около 51% — с калом. Существует линейная зависимость между плазматическим клиренсом спираприлата и клиренсом креатинина.
Биологическая доступность спираприла составляет около 50%, а спираприлата — 70%.

ПОКАЗАНИЯ:

эссенциальная АГ.

ПРИМЕНЕНИЕ:

Квадроприл назначают в начальной дозе ^1/₂ таблетки (что соответствует 3 мг спираприла гидрохлорида) 1 раз в сутки (утром). При недостаточном эффекте через 3 нед дозу повышают до 1 таблетки (что соответствует 6 мг спираприла гидрохлорида) в сутки. Поддерживающая доза, как правило, составляет 1 таблетка в сутки.
При тяжелом нарушении функции почек (клиренс креатинина 10–30 мл/мин) рекомендуемая доза Квадроприла составляет ^1/₂ таблетки, которую принимают утром. Лечение начинают, установив тщательное наблюдение за состоянием пациента. С учетом функциональных почечных показателей и эффективности лечения она может быть максимально повышена до 1 таблетки в сутки, которую принимают утром. Пациентам с клиренсом креатинина <10 мл/мин Квадроприл не назначают. Для пациентов со снижением функции почек (клиренс креатинина 30–60 мл/мин) или печени, а также для пациентов пожилого возраста коррекции дозы не требуется.
Таблетки Квадроприла принимают утром до, во время или после приема пищи, не разжевывают, запивая их достаточным количеством жидкости.
Длительность курса терапии зависит от тяжести и течения заболевания, а также достигнутого терапевтического эффекта и устанавливается врачом.
Рекомендация.
Особенно у пациентов с солевой недостаточностью и/или дегидратацией (например в результате рвоты, диареи или терапии диуретиками), снижением сократительной способности сердца или тяжелой формой АГ, в начале лечения Квадроприлом может развиваться резкое снижение АД. По возможности, перед началом лечения Квадроприлом следует устранить дефицит минеральных солей и/или жидкости в организме и ограничить терапию диуретиками, а при необходимости, прекратить их прием. Во избежание непредвиденного резкого снижения АД после приема первой дозы, а также после повышения дозы диуретика и/или Квадроприла, за состоянием таких пациентов необходимо наблюдать на протяжении по меньшей мере 6 ч.
Больным с тяжелой формой АГ (злокачественная АГ) или с сопутствующей тяжелой сердечной недостаточностью начинать терапию Квадроприлом следует в больнице.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к компонентам препарата; наличие в анамнезе ангионевротического отека, обусловленного приемом ингибиторов АПФ; стеноз почечных артерий (билатеральный или единственной почки); тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина <10 мл/мин); состояние после трансплантации почки; нарушение оттока крови из левого желудочка сердца (гемодинамически значимый стеноз отверстия аортального или митрального клапана, гипертрофическая кардиомиопатия); первичный гиперальдостеронизм (синдром Конна); II и III триместр беременности. В связи с недостаточным опытом применения Квадроприл не следует использовать при гемодиализе, декомпенсированной хронической сердечной недостаточности, в педиатрической практике.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

оценка побочных эффектов основана на классификации с учетом частоты возникновения: очень часто: (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1 000, <1/100), редко (>1/10 000, <1/1 000), иногда (<1/10 000), в том числе отдельные случаи.
Со стороны сердечно-сосудистой системы
Иногда, в основном в начале лечения Квадроприлом, а также у больных с дегидратацией и дефицитом электролитов (например при предшествующем лечении диуретиками), сердечной недостаточностью, а также при повышении дозы диуретиков и/или дозы Квадроприла, может отмечаться резкое снижение АД, сопровождающееся типичными симптомами: головокружение, ощущение слабости, нарушение зрения, иногда обморок и другие нарушения сознания. Наблюдали отдельные случаи, связанные с повышением АД: тахикардия, сердечная аритмия, стенокардия, инфаркт миокарда, церебральный инсульт, ишемия головного мозга.
Со стороны почек
Иногда может возникать или усиливаться нарушение функции почек, в отдельных случаях — ОПН, редко — протеинурия, сопровождающаяся частичным нарушением функции почек.
Со стороны дыхательной системы
Иногда могут возникать сухой кашель, бронхит, редко — одышка, синусит, ринит, единичные случаи бронхоспазма (сопровождающиеся одышкой), глоссит и сухость во рту. В отдельных случаях отмечали отеки тканей (ангионевротический отек гортани, глотки и/или языка).
Со стороны ЖКТ и печени
Иногда могут возникать тошнота, дискомфорт в эпигастральной области и нарушение пищеварения, реже — рвота, диарея, запор, нарушение аппетита вплоть до анорексии. Редко может возникать холестатическая желтуха, которая может привести к гепатонекрозу (иногда с летальным исходом). Связь до сих пор не установлена. При возникновении желтухи или при выраженном повышении уровня ферментов печени в плазме крови лечение ингибиторами АПФ прекращают и за состоянием пациента устанавливают наблюдение.
Были описаны единичные случаи нарушения функции печени, гепатита, панкреатита и кишечной непроходимости. Очень редко сообщали об ангионевротическом отеке кишечника.
Со стороны кожи, кровеносных сосудов
Иногда могут возникать кожно-аллергические реакции (экзантема), редко — зуд, крапивница, ангионевротический отек губ, лица и/или конечностей, в единичных случаях — тяжелые реакции (экссудативная мультиформная эритема). Кожные реакции могут сопровождаться лихорадкой, миалгией, артралгией, васкулитом, эозинофилией и/или повышением титра антинуклеарных антител. При подозрении на развитие тяжелых кожных реакций следует проконсультироваться с врачом и при необходимости отменить применение Квадроприла. В единичных случаях при лечении ингибиторами АПФ выявляли псориатическую сыпь, фотосенсибилизацию, алопецию, онихолиз и ухудшение течения болезни Рейно.
Со стороны нервной системы
Иногда могут отмечать головную боль, повышенную утомляемость, реже — головокружение, спутанность сознания, депрессию, нарушение сна, равновесия, импотенцию, парестезию, шум в ушах, нечеткость зрения, а также изменение вкуса или временную его потерю.
Показатели лабораторных исследований
Иногда могут отмечать снижение концентрации гемоглобина в крови, гематокрита, лейкопению и тромбоцитопению. Редко, в основном у больных с нарушением функции почек, коллагенозами или при одновременном приеме аллопуринола, прокаинамида или иммуносупрессантов, могут развиваться патологическое снижение количества или другие изменения клеток крови — анемия, тромбоцитопения, нейтропения, эозинофилия, в отдельных случаях — агранулоцитоз, панцитопения. Сообщалось о единичных случаях гемолиза/гемолитической анемии, также при дефиците глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, однако четкая причинно-следственная связь с приемом ингибиторов АПФ не установлена. Редко, в основном у больных с нарушением функции почек, могут отмечать повышение концентрации мочевины, креатинина и калия в сыворотке крови, а также гипонатриемию. У пациентов с сахарным диабетом иногда выявляли гиперкалиемию. Возможна протеинурия, в отдельных случаях — гипербилирубинемия и повышение активности печеночных ферментов в плазме крови.
Рекомендации.
Приведенные выше лабораторные показатели следует контролировать до и систематически во время лечения Квадроприлом. Если при применении Квадроприла у пациента возникают лихорадка, увеличение лимфатических узлов и/или ангина, необходимо срочно провести анализ крови для определения количества лейкоцитов.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

во время лечения Квадроприлом нельзя проводить диализ или гемофильтрацию с использованием полиакрилнитрил-метилсульфонатных высокопроницаемых мембран (например AN 69), поскольку существует риск возникновения анафилактоидных реакций вплоть до развития шокового состояния, угрожающего жизни. Поэтому при необходимости проведения диализа или гемофильтрации пациента переводят на применение другого антигипертензивного средства (не ингибитор АПФ), или применяют другую мембрану для диализа.
При проведении ЛПНП-афереза при тяжелой гиперхолестеринемии с использованием декстрана сульфата и одновременной терапии ингибитором АПФ могут возникать угрожающие жизни реакции гиперчувствительности.
При проведении десенсибилизирующей терапии на яд насекомых (например пчел или ос) и параллельном применении ингибитора АПФ могут развиваться реакции гиперчувствительности, иногда представляющие угрозу для жизни (например снижение АД, одышка, рвота, аллергическая кожная сыпь).
При необходимости применения ЛПНП-афереза или десенсибилизирующей терапии против яда насекомых Квадроприл заменяют на некоторое время другим антигипертензивным средством.
Только после тщательного анализа риска и ожидаемого положительного эффекта, а также при условии периодического контроля определенных клинических данных и лабораторных показателей Квадроприл применяют при:
•клинически значимых нарушениях электролитного обмена;
•нарушениях иммунитета или коллагенозах (например системная красная волчанка, склеродермия);
•одновременном применении иммуносупрессантов (например ГКС, цитостатики, антиметаболиты), аллопуринола, прокаинамида или лития;
•протеинурии >1 г/сут;
•первичном заболевании печени или нарушении функции печени;
•тяжелом нарушении функции почек (клиренс креатинина 10–30 мл/мин);
•при хирургическом вмешательстве.
У пациентов пожилого возраста при применении Квадроприла не было выявлено признаков плохой переносимости или необходимости изменения дозирования. Однако пациенты пожилого возраста могут быть более чувствительны к обычным дозам препарата.
Перед применением Квадроприла следует исключить билатеральный стеноз почечных артерий или стеноз почечной артерии единственной почки, а также определить функцию почек. Только при тщательном контроле АД и/или определенных лабораторных параметрах лечение Квадроприлом начинают:
•у пациентов с дефицитом электролитов и/или дегидратацией;
•у пациентов с тяжелой формой АГ;
•у пациентов с сердечной недостаточностью;
•у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет).
Контроль лабораторных показателей.
Лабораторные показатели, указанные в разделе ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ, необходимо контролировать до и систематически во время лечения Квадроприлом.
Как правило, в начале терапии и у пациентов группы риска (больные с нарушением функции почек, коллагенозами, при применении аллопуринола, прокаинамида или иммуносупрессантов и цитостатиков) необходимо часто контролировать уровень электролитов и креатинина в плазме крови, а также анализ гемограммы.
Реакции повышенной чувствительности
Ангионевротический отек лица, конечностей, губ, языка, голосовой щели, и/или гортани выявляли у пациентов при применении ингибиторов АПФ очень редко (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ). Эти реакции могут возникать на любом этапе терапии.
В таких случаях прием Квадроприла следует немедленно отменить и начать соответствующую терапию под наблюдением врача до полного купирования симптомов и выписки пациента. Даже при отеке только языка и отсутствии одышки следует установить наблюдение за состоянием пациента, поскольку применение антигистаминных препаратов и ГКС может быть недостаточно эффективным. В очень редких случаях сообщали о летальном исходе при возникновении ангионевротического отека гортани или языка. Преимущественно у пациентов с отеком языка, голосовой щели или гортани, в случаях если им проводили операции на органах дыхательных путей, существует риск обструкции дыхательных путей. В таких случаях необходимо немедленно начать неотложную терапию, например, введение адреналина и/или принятие мер по восстановлению и поддержанию проходимости дыхательных путей. Такие пациенты требуют пристального наблюдения врача до полного купирования симптомов.
Ангионевротический отек при применении ингибиторов АПФ отмечают у пациентов с темным цветом кожи чаще, чем у остальных.
У больных, в анамнезе которых были ангионевротические отеки, не связанные с приемом ингибиторов АПФ, риск развития ангионевротического отека в период проведения терапии с применением ингибиторов АПФ может быть повышен.
При наследственной непереносимости галактозы, дефиците лактазы или нарушении всасывания глюкозы-галактозы, не следует назначать Квадроприл.
Дети. Препарат не применяют в педиатрической практике.
Период беременности и кормления грудью
Применение ингибиторов АПФ не рекомендуют в I триместр беременности.
Нет окончательных данных относительно риска возникновения врожденных пороков развития у ребенка, связанных с приемом ингибиторов АПФ в I триместр беременности; однако риск нельзя исключить. При необходимости антигипертензивной терапии ингибиторами АПФ и планировании беременности следует перейти на альтернативное антигипертензивное лечение с установленной безопасностью при применении в период беременности. В случае установленной беременности лечение ингибиторами АПФ следует немедленно прекратить и при необходимости начать альтернативную терапию.
Применение ингибиторов АПФ противопоказано во II и III триместр беременности в связи с возможностью фетотоксического действия и интоксикации новорожденного.
Новорожденных, матери которых принимали ингибиторы АПФ, необходимо обследовать на предмет артериальной гипотензии.
Поскольку недостаточно информации относительно применения Квадроприла в период кормления грудью, применение Квадроприла не рекомендуют и отдают предпочтение альтернативному лечению с применением препаратов с установленной безопасностью в этот период.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. В связи с индивидуальными особенностями реакции пациентов на препарат, может снижаться способность к концентрации внимания, что требует воздержаться от управления транспортными средствами и работы с другими механизмами. Это более характерно проявляется в начале лечения, при повышении дозы, замене препаратов.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

приведенные ниже взаимодействия Квадроприла или других ингибиторов АПФ были описаны при одновременном применении с:
•поваренной солью — уменьшение выраженности гипотензивного действия Квадроприла;
•гипотензивными препаратами — усиление гипотензивного действия Квадроприла, в частности за счет диуретического действия;
•анальгетиками и НПВП (например ацетилсалициловая кислота, индометацин) — возможно уменьшение выраженности гипотензивного действия Квадроприла;
•препаратами калия, калийсберегающими диуретиками (например спиронолактон, амилорид, триамтерен), а также с другими лекарственными средствами, которые могут повышать концентрацию калия в плазме крови (например гепарин) — выраженная гиперкалиемия;
•препаратами лития — повышение концентрации лития в плазме крови (необходим систематический контроль уровня лития в плазме крови!);
•снотворными, наркотическими средствами — значительное снижение АД (анестезиолога следует информировать о параллельном применении Квадроприла!);
•аллопуринолом, прокаинамидом, иммуносупрессантами, цитостатиками, системным применением ГКС — лейкопения;
•инсулином, пероральными противодиабетическими средствами (бигуаниды, производные сульфонилмочевины, акарбоза) — выраженная гипогликемия.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы. В зависимости от степени передозировки могут отмечать такие симптомы — выраженную артериальную гипотензию, брадикардию, коллапс, нарушение водно-электролитного баланса, почечную недостаточность.
Лечение интоксикации. В зависимости от времени, способа применения препарата, а также от характера и тяжести симптомов передозировки или интоксикации применяют соответствующую терапию. Наряду с общими лечебными мероприятиями, направленными на выведение спираприла из организма, (промывание желудка, применение адсорбентов и сульфата натрия в первые 30 мин после приема Квадроприла) в отделении интенсивной терапии следует проводить мониторирование и, при необходимости, коррекцию жизненно важных функций организма. Спираприл и спираприлат выводятся из организма при гемодиализе. При выраженной артериальной гипотензии показаны прежде всего коррекция дефицита электролитов и восстановление ОЦК. При недостаточном эффекте в/в вводят катехоламины. При выраженной брадикардии, которая не поддается медикаментозной коррекции, устанавливают временный водитель ритма сердца. Необходимо постоянно контролировать уровень электролитов и креатинина в плазме крови.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре до 25 °С.