Латрен - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛАТРЕН®

(LATRENUM)

Склад:

діюча  речовина: 1 мл розчину містить 0,5 мг пентоксифіліну;

допоміжні речовини: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид, натрію лактату розчин, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або слабко-жовтуватого кольору прозора рідина.

Фармакотерапевтична група.

Периферичні вазодилататори. Похідні пурину.

Код АТХ C04A D03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Пентоксифілін є похідним метилксантину. Механізм дії пентоксифіліну пов'язують з пригніченням фосфодіестерази і накопиченням 3,5-АМФ у клітинах гладкої мускулатури судин, клітинах крові, а також в інших тканинах і органах. Пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів та еритроцитів, підвищує їх гнучкість, зменшує підвищену концентрацію фібриногену у плазмі крові та посилює фібриноліз, що зменшує в'язкість крові і поліпшує її реологічні властивості. Крім того, пентоксифілін спричиняє слабку міотропну судинорозширювальну дію, дещо зменшує загальний периферичний судинний опір та має позитивний інотропний ефект. Унаслідок застосування пентоксифіліну покращується мікроциркуляція та постачання тканин киснем, найбільше – в кінцівках, ЦНС, помірно – у нирках. Препарат незначно розширює коронарні судини.

Фармакокінетика.

Головний фармакологічно активний метаболіт 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин (метаболіт І) визначається у плазмі крові у концентрації, що перевищує у
2 рази концентрацію незмінної речовини і перебуває з ним у стані зворотної біохімічної рівноваги. У зв'язку з цим пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як активне ціле. Період напіввиведення пентоксифіліну становить 1,6 години.

Пентоксифілін метаболізується повністю, понад 90 % виводиться нирками у вигляді некон'югованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4 % введеної дози виводиться з калом. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів із порушеною функцією печінки відзначено подовження періоду напіввиведення пентоксифіліну.

Клінічні характеристики.

Показання.

Атеросклеротична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом (включно з діабетичною ангіопатією), запаленням; трофічні розлади у тканинах, пов'язані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляції (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); облітеруючий ендартериїт; ангіонейропатії (хвороба Рейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хронічна недостатність кровообігу у сітківці і судинній оболонці ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного генезу, які супроводжуються зниженням слуху.

Протипоказання.

Латрен® протипоказаний:

• пацієнтам із підвищеною чутливістю до пентоксифілліну, до інших метилксантинів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату Латрен®;
• пацієнтам із масивною кровотечею (ризик посилення кровотечі);
• пацієнтам з обширним крововиливом у сітківку ока, при крововиливах у мозок (ризик посилення кровотечі). Якщо під час лікування пентоксифіліном відбувається крововилив у сітківку ока, застосування лікарського засобу слід одразу припинити;
• пацієнтам у гострий період інфаркту міокарда;
• пацієнтам із виразкою шлунка та/або кишковими виразками;
• пацієнтам із геморагічним діатезом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ефект зниження рівня цукру у крові, властивий інсуліну або пероральним протидіабетичним засобам, може посилюватися. Тому пацієнти, які отримують медикаментозне лікування при цукровому діабеті, мають перебувати під ретельним наглядом.

У постмаркетинговому періоді повідомлялося про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнтів, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном та антивітамінами К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль антикоагулянтної активності у цієї групи пацієнтів.

Латрен® може посилювати гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів та інших препаратів, які можуть спричиняти зниження артеріального тиску.

Супутнє застосування пентоксифіліну і теофіліну у деяких пацієнтів може призводити до зростання рівня теофіліну у крові. Тому можливе збільшення частоти та посилення проявів побічних реакцій теофіліну.

У деяких пацієнтів одночасне застосування з ципрофлоксацином може призводити до підвищення концентрації пентоксифіліну в сироватці крові. Як наслідок, може зростати частота і вираженість побічних реакцій, пов’язаних з одночасним застосуванням препаратів.

Потенціальний адитивний ефект з інгібіторами агрегації тромбоцитів: через підвищений ризик виникнення кровотечі одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцитів (наприклад, клопідогрелю, ептифібатиду, тирофібану, епопрестенолу, ілопросту, абциксимабу, анагреліду, НПЗП, крім селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетилсаліцилатів [АСК/ЛАС], тиклопідину, дипіридамолу) з пентоксифіліном слід проводити з обережністю.

Одночасне застосування з циметидином може підвищувати концентрацію пентоксифіліну та метаболіту І у плазмі крові.

Особливості застосування.

При перших ознаках розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції лікування препаратом Латрен® слід негайно припинити інфузію та звернутися за допомогою до лікаря.

У разі застосування препарату Латрен® пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю попередньо слід досягти фази компенсації кровообігу.

У хворих, які страждають на цукровий діабет і отримують лікування інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами, при застосуванні високих доз препарату Латрен® можливе посилення впливу цих препаратів на рівень цукру у крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У цих випадках слід зменшити дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів і особливо ретельно доглядати за пацієнтом.

Хворим на системний червоний вовчак (СЧВ) або з іншими захворюваннями сполучної тканини пентоксифілін можна призначати тільки після ґрунтовного аналізу можливих ризиків і користі.

Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, потрібен регулярний контроль загального аналізу крові.

У пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути уповільнене. Потрібен належний моніторинг.

Особливо уважне спостереження необхідне для:

• пацієнтів із тяжкими серцевими аритміями;
• пацієнтів з артеріальною гіпотензією;
• пацієнтів із вираженим атеросклерозом церебральних та коронарних судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії та порушеннях серцевого ритму. У цих пацієнтів при прийомі препарату можливі напади стенокардії, аритмії та артеріальна гіпертензія;
• пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв);
• пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю;
• пацієнтів із високою схильністю до кровотеч, зумовленою, наприклад, лікуванням антикоагулянтами або порушеннями згортання крові. Щодо кровотеч – див. розділ «Протипоказання»;
• пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне лікування (підвищений ризик виникнення кровотечі, у зв’язку з чим потрібен систематичний контроль рівня гемоглобіну та гематокриту);
• пацієнтів, для яких зниження артеріального тиску становить високий ризик (наприклад, пацієнтів з тяжкою ішемічною хворобою серця або стенозом судин, які постачають кров до мозку);
• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та антивітамінами К або інгібіторами агрегації тромбоцитів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та протидіабетичними засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та ципрофлоксацином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та теофіліном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Існує недостатньо досвіду застосування препарату вагітним жінкам. Через це призначати Латрен® у період вагітності не рекомендується.

Годування груддю

Пентоксифілін у незначних кількостях проникає у грудне молоко. Якщо призначати лікування препаратом Латрен®, необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Оскільки препарат застосовують в умовах стаціонару, даних про такі впливи немає.

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньовенні інфузії є найефективнішими формами парентерального введення препарату, які краще переносяться. Режим дозування визначається лікарем і залежить від ступеня тяжкості циркуляторних порушень, маси тіла і переносимості лікування. Інфузію можна проводити тільки у випадку, якщо розчин є прозорим.

Рекомендовані дорослим такі схеми лікування: 1. Внутрішньовенна інфузія 100-600 мг пентоксифіліну 1-2 рази на добу. Тривалість внутрішньовенної крапельної інфузії становить 60-360 хвилин, тобто введення 100 мг пентоксифіліну має тривати щонайменше 60 хвилин.

При тяжкому стані пацієнта (особливо при постійному болю, при гангрені або трофічних виразках) можливе проведення інфузії пентоксифіліну протягом 24 годин. При такій схемі введення дозу визначати з розрахунку 0,6 мг/кг/год. Розрахована таким чином добова доза для пацієнта з масою тіла 70 кг становить 1000 мг, для пацієнта з масою тіла 80 кг – 1150 мг. Незалежно від маси тіла пацієнта максимальна добова доза становить 1200 мг. Об'єм інфузійного розчину розраховується індивідуально, зважаючи на супутні захворювання, стан пацієнта, та становить у середньому 1-1,5 л на добу.

Тривалість парентерального курсу лікування визначається лікарем, який проводить лікування.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям відсутній.

Передозування.

Початковими симптомами гострого передозування пентоксифіліном є нудота, запаморочення або зниження артеріального тиску. Крім того, можуть розвиватися такі симптоми як гарячка, збудження, відчуття жару (припливи), тахікардія, втрата свідомості, арефлексія, аритмія, тоніко-клонічні судоми та блювання у вигляді «кавової гущі» як ознака шлунково-кишкової кровотечі.

Лікування передозування

З метою лікування гострого передозування і попередження виникнення ускладнень необхідне загальне і специфічне інтенсивне медичне спостереження та вжиття терапевтичних заходів.

Побічні реакції.

Нижче наведені випадки побічних реакцій, що виникали під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. Частота виникнення невідома.

Термін придатності.  2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Не заморожувати.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

Упаковка.

По 100 мл або 200 мл, або 400 мл розчину у пляшках скляних.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

р-р инф. 0,05 % бутылка 100 мл

р-р инф. 0,05 % бутылка 200 мл

р-р инф. 0,05 % бутылка 400 мл

№ UA/6388/01/01 от 28.04.2007 до 28.04.2012

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

активный компонент препарата — пентоксифиллин, периферический вазодилататор группы пуринов. Улучшает микроциркуляцию и реологические свойства крови, ингибирует фосфодиэстеразу, повышает содержание циклического 3,5-АМФ в гладкомышечных клетках сосудов, тромбоцитах. Повышает содержание АТФ в эритроцитах с одновременным насыщением энергетического потенциала, что, в свою очередь, ведет к вазодилатации, снижению ОПСС, увеличению систолического и МОК без значительного изменения ЧСС. Препарат расслабляет гладкие мышцы коронарных артерий, увеличивает доставку кислорода к миокарду, что обусловливает антиангинальный эффект препарата. Расширяя сосуды легких, Латрен улучшает оксигенацию крови, повышает тонус дыхательной мускулатуры (межреберных мышц и диафрагмы), приводит к усилению коллатерального кровообращения, увеличению объема притекающей крови. Препарат приводит к повышению содержания АТФ в клетках головного мозга, благоприятно влияет на биоэлектрическую деятельность ЦНС. Снижает вязкость крови, вызывает дезагрегацию тромбоцитов, повышает эластичность эритроцитов за счет воздействия на свойства их оболочки. Улучшает микроциркуляцию крови в зонах нарушенного кровоснабжения. При окклюзионном поражении периферических артерий (перемежающейся хромоте) пентоксифиллин приводит к удлинению дистанции ходьбы, устранению ночных судорог икроножных мышц и боли в состоянии покоя.
Препарат почти полностью метаболизируется с образованием 5 метаболитов, из которых (М-I) — гидроксипениоксифиллин является главным. Другие (М-ГУ) и (М-У) — образуются за счет окислення (М-I) и обладают такой же фармакологической активностью, как и исходное вещество. Более 90% выделяется почками независимо от пути введения в виде неконъюгированных водорастворимых полярных метаболитов. Т_½ активного вещества и его метаболитов составляет 0,5–1,5 ч. При нарушении функции печени и почек Т_½ увеличивается.

ПОКАЗАНИЯ:

нарушение периферического кровообращения, перемежающаяся хромота, диабетическая нейропатия, облитерирующий эндартериит, синдром и болезнь Рейно. Нарушение трофики тканей, посттромботический синдром, варикозное расширение вен, трофические язвы голени, гангрена, отморожения. Нарушение мозгового кровообращения, ишемический инсульт. Церебральный атеросклероз: головокружение, головная боль, нарушение памяти, нарушение сна. Дисциркуляторная энцефалопатия. Нарушение кровообращения в сетчатой и сосудистой оболочке глаза. Дегенеративные изменения на фоне сосудистой патологии внутреннего уха с постепенным ухудшением слуха.

ПРИМЕНЕНИЕ:

препарат применяют в/в. Режим дозирования устанавливается индивидуально в зависимости от степени тяжести нарушения кровообращения, массы тела, переносимости терапии, сопутствующих заболеваний. При этом в/в взрослым и детям в возрасте старше 12 лет могут быть рекомендованы такие схемы: при в/в капельном введении содержимое флакона 200 мл (100 мг) вводят в течение 90–180 мин, в дальнейшем доза препарата при струйном в/в введении может быть повышена до 200–300 мг (400–500 мл); максимальная суточная доза — 300 мг.
Длительность курса лечения определяется позитивной динамикой признаков заболевания и в среднем составляет 5–7 сут, после чего больного при необходимости переводят на прием таблетированной формы препарата.
Детям в возрасте младше 12 лет доза препарата составляет 5 мг (10 мл) на 1 кг массы тела. Допускается введение препарата новорожденным в дозе 5 мг (10 мл) на 1 кг массы тела, однако следует учитывать, что суммарная доза вводимой жидкости таким пациентам ограничена 80–100 мл/сут.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

гиперчувствительность к компонентам препарата и производным ксантина. Острый инфаркт миокарда. Порфирия. Массивные кровотечения на момент назначения препарата или диагностированные накануне его назначения. Геморрагический инсульт, кровоизлияние в сетчатку глаза. Аритмии, тяжелый атеросклероз коронарных или мозговых сосудов, неконтролируемая артериальная гипотензия. Печеночная и/или почечная недостаточность. Период беременности и кормления грудью.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, тревожность, нарушения сна, судороги, асептический менингит.
Со стороны кожных покровов и подкожно-жировой клетчатки: гиперемия кожи лица, приливы крови к коже лица и верхней части грудной клетки, отеки, повышенная ломкость ногтей.
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, анорексия, атония кишечника, обострение холецистита, холестатический гепатит.
Со стороны органов чувств: нарушение зрения, скотома.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, аритмия, кардиалгия, стенокардия, снижение АД.
Со стороны системы крови и органов кроветворения: тромбоцитопения, лейкопения, панцитопения, гипофибриногенемия, кровотечения из сосудов кожи, слизистых оболочек желудка, кишечника.
Аллергические реакции: зуд, гиперемия кожи, крапивница, ангионевротический отек, анафилактический шок.
Со стороны лабораторных показателей: повышение активности печеночных трансаминаз и ЩФ.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

в период лечения следует контролировать АД. У больных сахарным диабетом, принимающих гипогликемические средства, препарат может вызвать выраженную гипогликемию, поэтому данной категории пациентов необходим индивидуальный подбор дозы. При сочетанном применении с антикоагулянтами необходимо тщательно следить за показателями свертывающей системы крови. С осторожностью применять при лабильности АД (склонности к артериальной гипотензии), сердечной недостаточности, пептической язве желудка и двенадцатиперстной кишки. У пациентов, недавно перенесших оперативное вмешательство, при применении препарата необходимо контролировать уровень гемоглобина и гематокрита. Для больных с пониженным или нестабильным АД среднетерапевтическая доза препарата должна быть снижена. Для людей пожилого возраста также может понадобиться снижение среднетерапевтической дозы из-за повышения биодоступности и снижения скорости выведения активного вещества. Курение может уменьшать терапевтическую эффективность препарата.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

Латрен может усиливать действие лекарственных веществ, влияющих на свертывающую систему крови (непрямые и прямые антикоагулянты, тромболитики). Усиливает действие цефалоспориновых антибиотиков (пефамандола, цефоперазона, цефотетапа) посредством улучшения проникновения антибиотиков в ткани за счет увеличения периферического сосудистого кровотока. Усиливает действие вальпроевой кислоты. Увеличивает эффективность гипотензивных препаратов, инсулина и пероральных гипогликемизирующих препаратов. Циметидин повышает концентрацию Латрена в плазме крови, вследствие чего повышается риск возникновения побочных эффектов. Сочетанное применение препарата с другими производными ксантина может приводить к нервному перевозбуждению.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: слабость, головокружение, снижение АД, обморочное состояние, тахикардия, сонливость или возбуждение, потеря сознания, гипертермия, арефлексия, судороги, желудочно-кишечные кровотечения.
Лечение: симптоматическое. Может потребоваться проведение специальных неотложных мероприятий для предупреждения кровотечения.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

хранить при температуре от 0 до 25 °С.