Лескол: инструкция по применению, описание, показания, противопоказания, наличие в аптеках. Где купить препарат Лескол в Украине

Поиск лекарств → Лескол - инструкция

Лескол
- Fluvastatin
  Международное название
- Гиполипидемические средства, монокомпонентные.
  Фарм. группа
- C10AA04
  ATС-код
- по рецепту
  Условие продажи
- 20 предложений от 1 250,00 до 1 750,00 грн.
  Наличие в аптеках

Инструкция: украинская, русская

Аналоги

Цены в аптеках

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕСКОЛ XL

(LESCOL XL)

Склад:

діюча речовина: fluvastatin;

1 таблетка містить 84,24 мг флувастатину натрію, що еквівалентно 80 мг вільної кислоти флувастатину

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, гідроксипропіл целюлоза, калію гідро карбонат, повідон, магнію стеарат, титану діоксид (E 171), полі етиленгліколь 8000 (макрогол), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТС С 10А А 04.

Клінічні характеристики.

Показання.

● Дисліпідемія

Лескол XL призначений як додаток до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину (загальний ХЛ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В (апо В) і три гліцеридів (ТГ), а також для підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у дорослих з первинною гіперхолестеринемією і змішаною дисліпідемією (Фредриксона типу IIа і IIb).

Лескол XL призначений як додаток до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину (загальний ХЛ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В (апо В) і три гліцеридів (ТГ) і для підвищення холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у дітей і підлітків старше 9 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

● Уповільнення прогресу вання коронарного атеросклерозу у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією.

● Вторинна профілактика основних ускладнень серцевих реакцій (серцева смерть, не фатальний інфаркт міокарда і коронарна реваскуляризація) у дорослих з ішемічною хворобою серця після транскатетеральної терапії.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний

пацієнтам із встановленою підвищеною чутливістю до флувастатину або до будь-якої допоміжної речовини;
пацієнтам з активним захворюванням печінки або персистуючим підвищенням активності сироваткових трансаміназ, нез'ясованої етіології;
в період вагітності та лактації;
діти до 9 років.

Спосіб застосування та дози. Препарат можна приймати одноразово в будь-який час дня, незалежно від приймання їжі. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи склянкою води. Максимальний ліпідознижуючий ефект для зазначеної дози препарату досягається протягом 4 тижнів. Дозу необхідно коригувати залежно від реакції пацієнта і корекція дози проводиться з інтервалами 4 тижні або більше. Терапевтичний ефект Лескол® XL зберігається при тривалому застосуванні.

Дозування для дорослих. Перед початком, а також під час лікування Лесколом XL пацієнт повинен дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину.

Рекомендована початкова доза - 80 мг 1 раз на добу. Початкову дозу необхідно добирати індивідуально, відповідно до початкових рівнів ЛПНЩ і цілей лікування.

Для пацієнтів з ішемічною хворобою серця після транскатетеральної терапії рекомендована доза становить 80 мг на добу.

Дозування для дітей. Перед початком лікування, препаратом Лескол XL пацієнт повинен дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину протягом 6 місяців. Дієту необхідно продовжувати увесь період лікування.

Рекомендована початкова доза для дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією - 80 мг 1 раз на добу. Початкову дозу необхідно добирати індивідуально, відповідно до початкових рівнів ЛПНЩ. Тривалість лікування визначається індивідуально.

Застосування флувастатину в комбінації з нікотиновою кислотою, холестираміном або фібратами при лікуванні у дітей та підлітків не досліджувалося.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. Фармакокінетика флувастатину не змінюється в пацієнтів з легкою і тяжкою нирковою недостатністю. Для таких пацієнтів коригування дози не потрібно.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. Лескол XL протипоказаний пацієнтам з активним захворюванням печінки або нез’ясованим персистуючим підвищенням трансаміназ сироватки.

Популяції літніх пацієнтів. У старшій групі пацієнтів (> 65 років) реакція на лікування була більш вираженою, і не було проявів зниження толерантності. Тому немає необхідності коригувати дозу відповідно до віку.

Побічні реакції. Побічні реакції представлені виходячи з частоти виникнення і першого ефекту, який найчастіше виявляється першим, у такому порядку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, < 1/10); іноді (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення. У рамках кожної групи за частотою, побічні реакції наведені в порядку зниження тяжкості.

В більшості випадків повідомляється про незначні побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту, безсоння і головний біль.

Порушення з боку системи крові і лімфатичної систем: дуже рідко – тромбоцит опенія.

Психічні порушення: часто – безсоння.

Порушення з боку нервової системи: часто - головний біль; дуже рідко - парестезії, дисестезії, гіпоeстезії, стосовно яких також відомий зв’язок з гіперліпідемічними порушеннями.

Судинні порушення: дуже рідко – васкуліт.

Шлунково-кишкові розлади: часто - диспепсія, абдомінальний біль, нудота, дуже рідко- панкреатити.

Гепатобіліарні порушення: дуже рідко – гепатит.

Порушення з боку шкіри і підшкірної тканини: рідко - реакції підвищеної чутливості, такі як висип, кропив’янка; дуже рідко - інші шкірні реакції (екзема, дерматит, бульозна екзантема), набряк обличчя, ангіо невротичний набряк.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи: рідко - міалгія, м’язова слабкість, міопатія; дуже рідко - рабдоміоліз, міозит, реакції типу люпус-еритематоза ( вовчакоподібні).

Лабораторні показники. У незначної кількості пацієнтів (1-2 %) підвищувалась активність трансаміназ, яка більше, ніж у 3 рази, перевищувала верхню межу норми.

Передозування.

Немає спеціальних рекомендацій щодо лікування передозування. При виникненні передозування, показана симптоматична терапія та проведення усіх необхідних заходів, направлених на підтримання життєво - важливих функцій організму.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Оскільки інгібітори ГМГ-КоА-редуктази знижують синтез холестерину і, можливо, інших біологічно активних речовин, які є похідними холестерину, при застосуванні для лікування вагітних жінок вони можуть бути небезпечними для плода. Тому препарат протипоказаний в період вагітності. Препарат протипоказаний жінкам, які годують груддю.

Діти.

Ефективність і безпека препарату не були досліджені у пацієнтів молодше 18 років під час лікування, яке тривало більше двох років. Застосування флувастатину було досліджено лише у дітей 9 років та старше з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

Профіль безпеки флувастатину у дітей і підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, був подібний такого у дорослих. У всіх дітей і підлітків спостерігався нормальний ріст і статеве дозрівання.

Особливості застосування.

Як і щодо інших ліпідознижуючих препаратів, перед початком лікування та протягом 12 тижнів терапії чи підвищення дозування і періодично в процесі лікування всім пацієнтам рекомендується проводити визначення показників функції печінки. Якщо рівні АСТ або АЛТ у 3 рази вище за норму і продовжують зростати, терапію необхідно припинити. Дуже рідко відмічалися гепатити, пов’язані з прийомом препарату, що зникали після припинення терапії.

Необхідна обережність при лікуванні Лесколом XL пацієнтів із захворюванням печінки в анамнезі або при тяжких алкогольних ураженнях.

Лескол XL ефективний при застосуванні в моно терапії. Наявні дані підтверджують ефективність і безпеку флувастатину в комбінації з нікотиновою кислотою, холестираміном або фібратами.

При застосуванні флувастатину в окремих випадках відмічали міопатію, дуже рідко - міозит і рабдоміоліз. Що стосується пацієнтів з дифузною міалгією не встановленої етіології, м’язовою слабкістю і/або значним підвищенням рівня креатинкінази (КК), то необхідно враховувати ймовірність розвитку міопатій, міозиту або рабдоміолізу. Тому пацієнтів необхідно попередити про необхідність негайно повідомляти про появу незрозумілого м’язового болю, м’язової слабкості, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або пропасницею.

В даний час немає підстав для проведення постійного моніторингу рівнів у плазмі загальної креатинкінази або інших м'язових ензимів у пацієнтів, які приймають статини, без виражених симптомів. Якщо рівень креатинкінази необхідно встановлювати, це не слід робити після енергійного навантаження або за наявності будь-яких інших можливих причин підвищення КК, що могло б перешкодити інтерпретації результатів.

Як і щодо всіх інших статинів, слід з обережністю призначати флувастатин пацієнтам, схильним до рабдоміолізу та його ускладненням. Перед початком лікування флув астатином рівень креатинкінази необхідно визначати в таких випадках:

- порушення функції нирок;

- гіпотиреоїдизм;

- особистий або сімейний анамнез спадкових м’язових порушень;

- раніше встановлений токсичний вплив на м’язи статинів або фібратів;

- зловживання алкоголем;

- треба розглянути необхідність такого визначення, коли йдеться про лікування пацієнтів літнього віку (старше 70 років), враховуючи наявність у них інших факторів, які призводять до рабдоміолізу.

Якщо рівні кліренса креатині ну (КК) значно підвищені в порівнянні з нормою (у 5 разів і більше), визначення необхідно повторити через 5-7 днів, щоб підтвердити результат. Якщо рівні КК залишаються значно підвищеними в порівнянні з нормою (5 разів і більше), лікування не слід починати.

Якщо в пацієнтів, які одержують флувастатин, виникає м’язовий біль, слабкість або судоми, у них необхідно визначити рівні КК. Лікування необхідно припинити, якщо рівні КК значно підвищені (у 5 разів вище норми).

Якщо м’язові симптоми сильно виражені і спричиняють щоденний дискомфорт, навіть при підвищенні рівнів КК менш ніж у 5 разів, слід розглянути питання про необхідність припинення лікування.

Ризик розвитку міопатії підвищується в пацієнтів, які одержують імуносупресори (у т. ч. циклоспорин), фібрати, нікотинову кислоту або еритроміцин разом з іншими інгібіторами ГМГ КоА-редуктази. Однак у клінічних випробуваннях не спостерігали міопатії в пацієнтів, які одержували флувастатин у комбінації з нікотиновою кислотою, фібратами або циклоспорином. Окремі випадки міопатії відмічені в пост маркетингових спостереженнях при одночасному прийомі флувастатину з циклоспорином. Лескол XL слід з обережністю призначати пацієнтам, які одночасно одержують згадані препарати.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Немає даних про застосування флувастатину в пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

Немає даних про вплив флувастатину на здатність керувати авто транспортом та працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаимодія з їжею. Не встановлено суттєвих різниць у ліпідознижуючих ефектах флувастатину при його введенні з вечірнім прийомом їжі або через 4 години після нього. Беручи до уваги відсутність взаємодії флувастину з іншими субстратами CYP3A4, вважають, що флувастин не взаємодіє з грейпфрутовим соком.

Похідні фібратової кислоти (фібрати) та ніацин (нікотинова кислота). Одночасне введення флувастатину з безафібратом, гемфіброзилом, ципрофібратом або ніацином (нікотинова кислота) не спричиняє клінічно значущого впливу на біодоступність флувастатину або інших ліпідознижуючих агентів. Однак, оскільки в пацієнтів, які одержують інші інгібітори ГМГ КоА-редуктази разом з будь-якою з цих сполук, існує ризик розвитку міопатії, такі комбінації слід застосовувати з обережністю.

Ітраконазол і еритроміцин. Одночасне введення флувастатину з потужними інгібіторами цитохрому Р₄₅₀ (СYР) 3А 4 з ітраконазолом та еритроміцином чинить мінімальний вплив на біодоступність флувастатину. Враховуючи мінімальне залучення цього ферменту до метаболізму флувастатину, можна вважати малоймовірним, що й інші СYР 3А 4-інгібітори (наприклад, кетоконазол, циклоспорин) будуть впливати на біодоступність флувастатину.

Флуконазол. Введення флувастатину здоровим добровольцям, які попередньо приймали флуконазол (СYР 2С 9 інгібітор), призводить до підвищення накопичення і пікової концентрації флувастатину на 84% і 44%, відповідно. Хоча немає клінічного підтвердження, що профіль безпечності флувастатину змінюється у пацієнтів, які попередньо приймали флуконазол протягом 4 днів, слід з обережністю застосовувати флувастатин одночасно з флуконазолом.

Циклоспорин. Дослідження пацієнтів із трансплантованою ниркою показують, що біодоступність флувастатину (до 40 мг на день) не підвищується до клінічно значущих значень у пацієнтів, які приймають циклоспорин у стабільному режимі. Коли препарат вводили пацієнтам з трансплантованою ниркою, які знаходяться на стабільному режимі циклоспорину, було показано, що накопичення і максимальна концентрація (С_max) флувастатину підвищуються у 2 рази в порівнянні з показниками для здорових суб’єктів. Хоча таке підвищення рівнів флувастатину не було клінічно значущим, слід з обережністю застосовувати цю комбінацію препаратів.

Секвестр анти жовчних кислот. Флувастатин необхідно вводити не раніше, ніж через 4 години після секвестр анту жовчних кислот (наприклад холестираміну), щоб уникнути значної взаємодії, зумовленої зв’язуванням препарату.

Рифампіцин (рифампін). Введення флувастатину здоровим добровольцям, які попередньо приймали рифампіцин (рифампін), призводить до зниження біодоступності флувастатину майже на 50%. Хоча на даний час немає клінічного підтвердження, що ліпідознижуюча ефективність флувастатину змінюється у пацієнтів, які тривалий час приймали рифампіцин (наприклад при лікуванні туберкульозу), для отримання задовільного зниження рівня ліпідів може знадобитися відповідна корекція дозування флувастатину.

Антагоністи Н₂-рецепторів гістаміну та інгібітори протонного насоса. Одночасне введення флувастатину з циметидином, ранітидином або омепразолом приводить до підвищення біодоступності флувастатину, що однак, не є клінічно значущим. Хоча додаткові дослідження цих взаємодій поки що не проводилися, можна вважати малоймовірним, що інші антагоністи Н₂-рецепторів/інгібітори протонного насоса будуть змінювати біодоступність флувастатину.

Фенітоїн. Фенітоїн виявляє мінімальний вплив на фармакокінетику флувастатину, тому корекція дози флувастатину при спільному застосуванні з фенітоїном не потрібна.

Препарати, що впливають на серцево-судинну систему. При одночасному введенні флувастатину з пропранололом, дигоксином, лозартаном або амлодипіном не відбувається клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій. Виходячи з фармакокінетичних даних про спільне застосування флувастатину з цими препаратами, не потрібні клінічне спостереження або корекція дози.

Циклоспорин. Лескол XL не впливає на біодоступність циклоспорину при сумісному застосуванні.

Фенітоїн. Загальні зміни фармакокінетики фенітоїну при сумісному введенні з флув астатином відносно незначні і не мають клінічного значення. Тому при сумісному застосуванні з флув астатином досить звичайного моніторингу рівнів фенітоїну в плазмі.

Варфарин та інші похідні кумарину. У здорових добровольців застосування флувастатину і варфарину (одноразова доза) не спричиняло побічного впливу на рівні варфарину в плазмі і на протромбі новий час, у порівнянні з впливом тільки варфарину. Однак дуже рідко повідомлялося про окремі епізоди кровотечі і/або підвищення протромбі нового часу в пацієнтів, які отримували одночасно флувастатин і варфарин або інші похідні кумарину. Рекомендується проводити моніторинг протромбі нового часу в пацієнтів, які приймають варфарин або інші похідні кумарину і на цьому фоні розпочинають лікування флув астатином, продовжують його або змінюють дозування флувастатину.

Пероральні протидіабетичні засоби. У пацієнтів, які приймають пероральні препарати сульфанілсечовини (глібенкламід, тол бутамід) для лікування інсулін незалежного діабету (2-го типу), введення флувастатину не призводить до клінічно значущих змін показників глікемії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Флувастатин, синтетичний холестеринзнижуючий агент, є конкурентним інгібітором ГМГ КоА-редуктази, яка відповідає за перетворення ГМГ-КоА в мевалонат, попередник стеринів, у т. ч. холестерину.

Флувастатин чинить основну дію в печінці і є, головним чином, рацематом двох еритроенантіомерів, один з яких має фармакологічну активність. Інгібування біосинтезу холестерину знижує його вміст у клітинах печінки, що стимулює синтез рецепторів ЛПНЩ і тим самим підвищує захоплення часток ЛПНЩ. Кінцевим результатом цих механізмів є зниження концентрації холестерину в плазмі.

Лескол® XL знижує рівень загального холестерину (загальний ХЛ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В (апо В) і три гліцеридів (ТГ) і дещо підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у пацієнтів з гіперхолестеринемією і змішаною дисліпідемією. Протягом 2 тижнів встановлюється терапевтична реакція, а максимальна відповідь досягається протягом 4 тижнів після початку лікування і стабілізується в ході тривалої терапії.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Флувастатин швидко і повністю (98%) всмоктується після перорального введення натще. Після перорального прийому таблеток Лесколу® XL, і у порівнянні з прийомом капсул, швидкість всмоктування флувастатину майже на 60% повільніша, тоді як середній час знаходження флувастатину в плазмі збільшується приблизно на 4 години. Після приймання їжі препарат всмоктується повільніше.

Розподіл. Флувастатин чинить основний ефект у печінці, яка є також основним місцем його метаболізму. Абсолютна біодоступність, оцінена на підставі системної концентрації в крові, становить 24%. Уявний об’єм розподілу для препарату становить 330 л. Більше 98% циркулюючого препарату зв’язується з білками плазми, і на це зв’язування не впливає концентрація ні флувастатину чи варфарину, ні саліцилової кислоти і глібуриду.

Метаболізм. Флувастатин метаболізується головним чином у печінці. Основними компонентами, які циркулюють у крові, є флувастатин і фармакологічно неактивний метаболіт N-дезізопропілпропіонова кислота. Гідроксильовані метаболіти мають фармакологічну активність, але не переходять у системний кровообіг. Гепатичний шлях метаболізму флувастатину в людини повністю вивчений. Існують різноманітні, альтернативні цитохрому Р₄₅₀ (СYР₄₅₀). шляхи біо трансформації флувастатину, а тому метаболізм флувастатину відносно малочутливий до інгібування СYР₄₅₀ .

Деякі детальні in vitro дослідження присвячені інгібуючому потенціалу флувастатину відносно СYР-ферментів. Флувастатин інгібує лише метаболізм речовин, які метаболізуються СYР 2С 9. Незважаючи на можливість, яка, виходячи з вищезазначеного, існує для конкурентної взаємодії між флув астатином і сполуками, які є субстратами СYР 2С 9, такими як диклофенак, фенітоїн, тол бутамід і варфарин, клінічні дані вказують на малу ймовірність такої взаємодії.

Виведення. Після введення Н³-флувастатину здоровим добровольцям виведення радіо активності становить майже 6% із сечею і 93% - з калом, а сам флувастатин - менше 2% загальної радіо активності, яка виводиться. Плазмовий кліренс флувастатину в людини становить 1,8 ± 0,8 л/хв. Рівноважна концентрація в плазмі не свідчить на користь кумуляції флувастатину після введення 80 мг на добу. Після перорального введення 40 мг флувастатину термінальний період напів виведення флувастатину становить 2,3 ± 0,9 годин.

Не встановлено істотних відмінностей у площі під фармакокінетичною кривою (AUC), якщо флувастатин вводили з вечірнім прийманням їжі або через 4 години після нього.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Концентрація флувастатину в плазмі не залежить від статі або віку хворого. Проте, клінічні спостереження показали наявність більш вираженого ефекту від застосування препарату у жінок і пацієнтів літнього віку.

Оскільки флувастатин виводиться головним чином біліарним шляхом і зазнає пре системного метаболізму, існує імовірність кумуляції препарату в пацієнтів з печінковою недостатністю.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

жовті круглі, злегка двоопуклі таблетки зі скошеними краями; з надписом “LE” на одному боці та “NVR” на другому.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30^oС, в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Таблетки 80 мг № 28.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. Новартіс Фармасьютика С.A., Іспанія для Новартіс Фарма АГ, Швейцарія

Місцезнаходження.

Барбера дел Валес, Барселона, Іспанія

ЛЕСКОЛ ФОРТЕ (LESCOL FORTE)
fluvastatin
Представительство: НОВАРТИС ГРУПП	14 шт. - блистеры (2) - пачки картонные. Клинико-фармакологическая группа: Гиполипидемический препарат Регистрационные №№: таб. пролонгир. действия, покр. оболочкой, 80 мг: 28 шт. - П №013398/01, 16.06.06
Фармакологическое действие Флувастатин, полностью синтетический гипохолестеринемический препарат, является конкурентным ингибитором ГМГ-КоА-редуктазы, которая ответственна за превращение ГМГ-КоА в мевалонат - предшественник стеринов, в частности холестерина. Флувастатин осуществляет свое основное действие в печени. Он представляет собой в основном рацемат двух эритроэнантиомеров, один из которых и обладает фармакологической активностью. Подавление биосинтеза холестерина уменьшает его содержание в клетках печени, что стимулирует образование рецепторов к липопротеинам низкой плотности (ЛПНП) и тем самым увеличивает захват циркулирующих частиц ЛПНП гепатоцитами. Конечным результатом действия этих механизмов является снижение уровня холестерина плазмы. У больных с гиперхолестеринемией и смешанной дислипидемией флувастатин снижает уровни в плазме общего холестерина (общий Хс), холестерина липопротеинов низкой плотности (Хс-ЛПНП), аполипопротеина В (апо-В) и триглицеридов (ТГ), а также повышает уровень холестерина липопротеинов высокой плотности (Хс-ЛПВП). Эффект отмечается через 2 недели, достигает максимальной выраженности в пределах 4 недель от начала лечения и сохраняется в течение всей длительной терапии. При назначении Лескола Форте (80 мг) 1 раз/сут пациентам с первичной гиперхолестеринемией или смешанной дислипидемией максимальный терапевтический эффект достигается через 4 недели и сохраняется в течение всего периода лечения. Лечение Лесколом Форте в течение 24 недель привело к достоверному снижению концентраций общего Хс на 23%, Хс-ЛПНП - на 34%, апо-В - на 26%, ТГ - на 19%, к повышению концентрации Хс-ЛПВП - на 9%. У пацинтов с исходно низкими значениями Хс-ЛПВП (≤33 мг/дл) прирост этого показателя составил 14%. У больных с первичной смешанной дислипидемией (тип IIb по классификации Фредриксона) концентрация ТГ в плазме снизилась на 25% (исходные значения этого показателя составляли от 200 до 400 мг/дл). У пациентов, страдающих ИБС с сопутствующей гиперхолестеринемией (Хс-ЛПНП 115-190 мг/дл), применение флувастатина в дозе 40 мг/сут в течение 2.5 лет вызывало достоверное замедление прогрессирования коронарного атеросклероза. Была показана эффективность флувастатина у пациентов с ИБС при различных исходных показателях холестерина в отношении снижения риска первого серьезного сердечно-сосудистого события (кардиальная смерть, нефатальный инфаркт миокарда, необходимость реваскуляризации и коронарного шунтирования) на протяжении длительного времени наблюдения (4 года). Эти положительные эффекты особенно выражены у пациентов с сахарным диабетом и поражением сосудов. Терапия Лесколом Форте снижает на 31% риск коронарной смерти и/или инфаркта миокарда. Фармакокинетика Всасывание Такие фармакокинетические параметры как C_max , AUC, T_1/2 флувастатина зависят от принимаемой лекарственной формы, приема пищи, содержания жиров в пище, длительнрости приема препарата и индивидуальных особенностей метаболизма. После приема внутрь таблеток пролонгированного действия, покрытых оболочкой (Лескол Форте), всасывание происходит на 60% медленнее по сравнению с обычными лекарственными формами (капсулы), при этом среднее время удержания флувастатина в плазме возрастает примерно на 4 ч. После приема пищи скорость всасывания флувастатина несколько снижается. Биодоступность препарата составляет 24%. Распределение Кажущийся V_d равен 330 л. Более 98% циркулирующего флувастатина связано с белками плазмы, причем степень связывания не зависит ни от концентрации самого флувастатина, ни от наличия в плазме варфарина, салициловой кислоты или глибурида. Метаболизм Флувастатин метаболизируется в основном в печени. Окончательно установлено, что пути биотрансформации флувастатина не связаны с цитохромом Р₄₅₀, поэтому метаболизм флувастатина практически не изменяется под действием препаратов, влияющих на цитохром Р₄₅₀. Основные компоненты, циркулирующие в крови, - флувастатин и фармакологически неактивный метаболит - N-дезизо-пропил-пропионовая кислота. Гидроксилированные метаболиты обладают фармакологической активностью, однако в системный кровоток они не поступают. Выведение Выводится в основном с калом (93%) и около 6% с мочой, причем на долю неизмененного флувастатина приходтся менее 2%. Расчетная величина плазменного клиренса флувастатина у человека составляет 1.8±0.8 л/мин. После однократного приема Лескола Форте 80 мг натощак T_1/2 флувастатина составлял 7.0±3.8 ч. Значения равновесных концентраций свидетельствуют об отсутствии кумуляции флувастатина после его назначения в дозе 80 мг/сут. Существует вероятность кумуляции препарата у пациентов с печеночной недостаточностью. Фармакокинетика в особых клинических случаях При назначении флувастатина во время ужина или через 4 ч после ужина значимых различий в величине AUC выявлено не было. Концентрации флувастатина в плазме крови не зависят от пола или возраста больного. Однако отмечено наличие более выраженного эффекта от применения Лескола Форте у женщин и пациентов пожилого возраста. Показания - первичная гиперхолестеринемия и смешанная дислипидемия (тип IIa и IIb по классификации Фредриксона) в сочетании с диетотерапией; - коронарный атеросклероз у больных с ИБС и первичной гиперхолестеринемией, в т.ч. незначительно выраженный (для замедления прогрессирования заболевания); - вторичная профилактика основных серьезных сердечно-сосудистых событий (смерть, нефатальный инфаркт миокарда и коронарная реваскуляризация) у пациентов с ИБС после проведения чрескожной транслюминальной балонной ангиопластики. Режим дозирования Перед началом лечения Лесколом Форте пациента следует перевести на стандартную гипохолестериновую диету. Диету необходимо соблюдать и во время лечения. Рекомендуемая доза составляет 80 мг (1 таблетка) 1 раз/сут. Препарат можно принимать в любое время суток, независимо от приема пищи. Таблетки следует проглатывать целиком, запивая стаканом воды. Максимум гиполипидемического действия наблюдается через 4 недели. Терапевтический эффект Лескола Форте сохраняется при его длительном применении. Лескол Форте эффективен при применении в качестве монотерапии. Имеются данные, подтверждающие эффективность и безопасность применения флувастатина в комбинации с никотиновой кислотой, колестирамином или фибратами. Поскольку флувастатин выделяется печенью и лишь менее 6% поступившей в организм дозы экскретируется с мочой, у больных с нарушениями функции почек любой степени тяжести нет необходимости проводить коррекцию дозы препарата. Эффективность и хорошая переносимость Лескола Форте были продемонстрированы для пациентов как старше 65 лет, так и моложе этого возраста. В возрастной группе старше 65 лет ответная реакция на лечение была более выраженной, при этом каких-либо данных, которые свидетельствовали бы о худшей переносимости, получено не было. Таким образом, нет необходимости изменения дозировки Лескола Форте с учетом возраста. Побочное действие Приведенные ниже нежелаемые явления перечислены по частоте, начиная с самых частых. Частоту встречаемости нежелательных реакций оценивали следующим образом: возникающие "очень часто" - ≥0.1, "часто" - ≥0.01 <0.1, "иногда" - ≥0.001 <0.01, редко ≥0.0001 <0.001, "очень редко" - <0.0001, включая отдельные сообщения. Среди наблюдаемых побочных эффектов препарата наиболее часто отмечались незначительные симптомы со стороны ЖКТ, бессонница и головная боль. Со стороны системы кроветворения: очень редко - тромбоцитопения. Со стороны нервной системы: бессонница; часто - головная боль; очень редко - парестезии, дизестезия, гипестезия, возможно, связанные с основным заболеванием. Со стороны пищеварительной системы: часто - диспепсия, боли в животе, тошнота; очень редко - гепатит. Дерматологические реакции: редко - реакции повышенной чувствительности (сыпь, крапивница); очень редко - другие кожные реакции (экзема, дерматит, буллезная экзантема), отек лица, ангионевротический отек Со стороны костно-мышечной системы: редко - миалгия, мышечная слабость, миопатия; очень редко - миозит, рабдомиолиз, волчаночноподобные реакции. Со стороны лабораторных показателей: повышение уровней трансаминаз до значений, более чем в 3 раза превышающих верхнюю границу нормы (1-2%), выраженное повышение уровней КФК более чем 5-кратное превышение верхнюю границу нормы (0.3-1%). Противопоказания - активные заболевания печени или стойкое повышение концентрации сывороточных трансаминаз неясной этиологии; - беременность; - лактация; - повышенная чувствительность к компонентам препарата. Беременность и лактация Поскольку ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы снижают синтез холестерина и, вероятно, других биологически активных веществ - производных холестерина, при назначении этих препаратов беременным женщинам они могут нанести вред плоду. Поэтому ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы противопоказаны к применению при беременности, в период лактации (грудного вскармливания) и у женщин детородного возраста, не применяющих адекватных методов контрацепции. Если на фоне лечения препаратом этой фармакологической группы наступает беременность, лечение следует прекратить. Особые указания Следует соблюдать осторожность при назначении Лескола Форте при заболеваниях печени в анамнезе или больным, злоупотребляющим алкоголем. Следует соблюдать осторожность при назначении пациентам с предрасположенностью к рабдомиолизу, а также с наследственными мышечными заболеваниями, случаями мышечной токсичности при применении других статинов или фибратов в анамнезе. Всем больным рекомендуется проводить оценку функции печени перед началом лечения, через 12 недель после начала терапии или повышения дозы и периодически в процессе терапии.Если активность АСТ или АЛТ в 3 раза превышает ВГН и стойко сохраняется на этом уровне, лечение следует прекратить. В очень редких случаях наблюдался гепатит, который, возможно, был связан с приемом препарата и проходил после прекращения лечения. При применении флувастатина описаны редкие случаи развития миопатии и имеются отдельные сообщения о развитии миозита и рабдомиолиза. У больных с диффузными миалгиями, мышечной слабостью или болезненностью и/или выраженным повышением уровня КФК следует заподозрить миопатию, миозит или рабдомиолиз. Больным необходимо рекомендовать незамедлительно сообщать о непонятных мышечных болях, болезненности или слабости мышц, особенно если они сопровождаются недомоганием или повышением температуры. В настоящий момент нет доказательств необходимости обязательного контроля концентрации КФК или других мышечных ферментов в плазме крови при отсутствии вышеперечисленных симптомов. Не следует проводить измерение КФК или других мышечных ферментов в плазме крови при отсутствии вышеперечисленных симптомов. Не следует проводить измерение концентрации КФК после физических нагрузок, а также при наличии любых других факторов, вызывающих повышение концентрации КФК. Перед началом терапии рекомендуется провести измерение концентрации КФК перед началом терапии в следующих случаях: почечная недостаточность, гипотиреоз, наследственные мышечные заболевания (в анамнезе, в т.ч. в семейном), сведения в анамнезе о проявлениях мышечной токсичности при применении статинов или фибратов, злоупотребление алкоголем. У пожилых пациентов (старше 70 лет) следует оценить необходимость определения уровня КФК при наличии других факторов, предрасполагающих к развиию рабдомиолиза. В перечисленных случаях следует оценить ожидаемую пользу терапии и риск возникновения нежелательных явлений и тщательно наблюдать за пациентом. При выраженном исходном повышении концентрации КФК (более чем 5-кратное превышение ВГН) следует провести ее повторное определение через 5-7 дней для подтверждения результата. При стойком выраженном повышении концентрации КФК (>5×ВГН) не следует начинать лечение. Во время терапии при возникновении мышечных симптомов (боль, слабость, судороги) у пациентов, получающих Лескол Форте, следует определить концентрацию КФК. Лечение следует прекратить при выраженном повышении концентрации КФК (>5×ВГН). При сильно выраженных мышечных симптомах, вызывающих дискомфорт ежедневно, и при менее выраженном повышении концентрации КФК (≤5×ВГН) следует рассмотреть вопрос о прекращении терапии. При разрешении симптомов и нормализации концентрации КФК возобновление лечения флувастатином или любым другим статином следует начинать с минимальной дозы и под тщательным наблюдением. Было отмечено повышение риска развития миопатии при совместном назначении ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы и таких препаратов, как иммунодепрессанты (в частности, циклоспорин), фибраты, никотиновая кислота или эритромицин. Однако, по данным клинических исследований, при назначении флувастатина в комбинации с никотиновой кислотой, фибратами или циклоспорином случаи миопатии не отмечались. У больных, получающих подобную сопутствующую терапию, Лескол Форте следует применять с осторожностью. В настоящее время нет данных о применении флувастатина у больных с таким редким заболеванием, как гомозиготная семейная гиперхолестеринемия. Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами Какие-либо данные о влиянии флувастатина на способность водить автомашину и работать с механизмами отсутствуют. Передозировка При случайной передозировке препарата показано симптоматическое лечение и проведение всех необходимых мероприятий, обеспечивающих поддержание жизненно важных функций организма. Лекарственное взаимодействие Существенных различий в гиполипидемическом действии флувастатина при назначении с вечерним приемом пищи или через 4 ч после него не наблюдалось. Флувастатин не взаимодействует с грейпфрутовым соком (равно как и с другими веществами, являющимися субстратами для изофермента CYP3A4). Флувастатин следует принимать не менее чем через 4 ч после приема колестирамина, чтобы избежать значительного лекарственного взаимодействия из-за связывания препарата со смолой. При одновременном назначении флувастатина с безафибратом, гемфиброзилом, ципрофибратом или никотиновой кислотой (ниацином) каких-либо клинически значимых изменений биодоступности этих препаратов не отмечено. Однако поскольку при одновременном применении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы с вышеуказанными лекарственными средствами отмечалось повышение риска миопатии, применять такие комбинации следует с осторожностью. Одновременное назначение флувастатина и таких мощных ингибиторов CYP3A4, как итраконазол и эритромицин, оказывает очень незначительное влияние на биодоступность флувастатина. Поскольку CYP3A4 не играет сколько-нибудь существенной роли в метаболизме флувастатина, можно ожидать, что и другие ингибиторы этого изофермента (кетоконазол, циклоспорин) не будут оказывать влияния на биодоступность флувастатина. Назначение флувастатина здоровым добровольцам, предварительно получавшим флуконазол (ингибитор CYP2C9), приводило к повышению AUC и C_max флувастатина в плазме на 84% и 44% соответственно. Хотя не было получено каких-либо клинических подтверждений изменения профиля безопасности флувастатина у пациентов, получавших предшествующее 4-дневное лечение флуконазолом, следует соблюдать осторожность при применении флувастатина совместно с флуконазолом. В клинических исследованиях у больных с пересаженной почкой, получавших стабильные поддерживающие дозы циклоспорина, не было отмечено клинически значимого повышения биодоступности флувастатина, назначаемого в суточной дозе до 40 мг. Флувастатин, в свою очередь, не оказывал никакого влияния на уровни циклоспорина в крови. При назначении флувастатина здоровым добровольцам, получавшим предшествующую терапию рифампицином, было отмечено уменьшение биодоступности флувастатина примерно на 50%. Хотя в настоящее время нет убедительных клинических свидетельств изменения липидоснижающей активности флувастатина при его назначении больным, получающим длительное лечение рифампицином (например, при туберкулезе), тем не менее для достижения необходимого снижения уровня липидов может потребоваться соответствующая коррекция дозы флувастатина. У больных инсулиннезависимым сахарным диабетом, получающих лечение производными сульфонилмочевины (глибенкламид, толбутамид), присоединение к терапии флувастатина не приводит к клинически значимым изменениям показателей гликемии. Было показано, что у 32 пациентов с инсулиннезависимым сахарным диабетом, получавшим терапию глибенкламидом, на фоне применения флувастатина в дозе 40 мг 2 раза/сут в течение 14 дней отмечалось увеличение средних значений C_max, AUC и T_1/2 примерно на 50%, 69% и 121% соответственно. При этом глибенкламид в дозе от 5 мг до 20 мг обуславливал увеличение средних значений C_max и AUC флувастатина на 44% и 51% соответственно. В этом исследовании не было отмечено изменений уровней глюкозы, инсулина и С-пептида. Однако пациентам, принимающим одновременно флувастатин и глибенкламид, рекомендуется соответствующее наблюдение при повышении дозы флувастатина до 80 мг/сут. Изменения фармакокинетических параметров фенитоина при одновременном назначении флувастатина относительно невелики и клинически незначимы, поэтому при использовании подобных комбинаций достаточно проводить общепринятое мониторирование концентраций фенитоина в плазме. Влияние фенитоина на фармакокинетические параметры флувастатина весьма незначительно, поэтому изменять дозу флувастатина не требуется. Не было отмечено клинически значимого фармакокинетического взаимодействия при одновременном применении флувастатина с пропранололом, дигоксином или лозартаном, поэтому при использовании подобных комбинаций не требуется мониторирования концентраций препаратов в плазме и коррекции их доз. Одновременное назначение флувастатина с циметидином, ранитидином или омепразолом увеличивает биодоступность флувастатина, что, однако, не имеет клинического значения. Хотя исследования по изучению взаимодействия флувастатина с другими препаратами этих фармакологических групп не проводились, тем не менее сколько-нибудь существенное влияние этих препаратов на биодоступность флувастатина маловероятно. У здоровых добровольцев применение флувастатина и варфарина (разовая доза) не оказывало неблагоприятного влияния на концентрацию варфарина в плазме и на протромбиновое время, по сравнению с применением одного варфарина. Однако имеются очень редкие сообщения о кровотечениях и/или увеличении протромбинового времени, отмечавшихся у больных, получавших одновременно с флувастатином варфарин. Поэтому у пациентов, находящихся на терапии варфарином, рекомендуется мониторировать протромбиновое время в случае начала или отмены терапии флувастатином, а также в случае изменения его дозы. Условия и сроки хранения Препарат следует хранить в оригинальной упаковке, в недоступном для детей месте при температуре не выше 25°C. Препарат не следует использовать после срока, отмеченного на упаковке. Условия отпуска из аптек Препарат отпускается по рецепту.

Лескол - инструкция по применению

Лескол