Мевакор - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕВАКОР

(MEVACOR)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: лов астатин; [1S-[1a(R*),3a,7b,8b(2S*,4S*),8ab]]-1,2,3,7,8,8a-гексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідрокси-6-оксо-2H-піран-2-іл) етил]-1-нафталеніл 2-метилбутанот;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 20 мг – таблетки блакитного кольору восьмикутної форми, на одному боці тиснення MSD 731, на іншому - МEVACOR;

таблетки 40 мг – таблетки зеленого кольору восьмикутної форми, наодному боці тиснення MSD 732, на іншому - МEVACOR;

склад: 1таблетка містить 20 мг або 40 мг лов астатину;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль передже латинізований, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, гідроксіанізол бутильований, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, лак алюмінієвий жовтий, лак алюмінієвий блакитний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічний засіб. Код АТС С 10А А 02.

Фармакологічні властивості

Мевакор (ловастатин, MSD) є інгібітором переваг початкової і проміжної стадій ендогенного синтезу холестерину за рахунок специфічного пригнічення 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим А (ГМГ-КоА)-редуктази.

Фармакодинаміка.

Мевакор – гіполіпідемічний та гіпохолестеринемічнийзасіб, який в організмі гідролізу ється до активного продукту вільноїгідроксикислоти. Вільна гідроксикислота, що є конкурентним інгібітором 3-гідрокси-3 метилглутарилкоензиму А (HMG-CoA) редуктази – ферменту, якийкаталізує перетворення HMG-CoA в мевалонат, тобто початковий етап біосинтезу холестерину, і тому запобігає накопиченню потенційно токсичних стеролів. Це призводить до обмеження синтезу холестерину, посиленню катаболізму, падінню переважно рівня ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛДНЩ), а також апопротеїну В, що входить до складу ЛПНШ таінших компонентів ЛПНЩ, які циркулюють в крові, підвищує регуляцію рецепторівЛПНЩ. Препарат викликає помірне збільшення вмісту ліпопротеїдів високої щільності (ЛВЩ) і знижує рівень три гліцеридів у плазмі. Крім того, HMG-CoAшвидко метаболізується зворотньо до ацетил СоА, який бере участь в багатьох процесах біосинтезу в організмі.

Фармакокінетика.

У травному каналі Мевакор при пероральному прийомі всмоктується повільно і не повністю (близько 30% прийнятої дози). Прийом натщесерце знижує абсорбцію приблизно на 30%. Біодоступність препарату, що потрапив у загальний кровообіг, обмежена внаслідок активної екстракції при першому проходженні через печінку з подальшою екскрецією з жовчю. Пік концентрації Мевакору та його активних метаболітів досягається в плазмі крові через 2-4 год після перорального прийому разової дози.

Концентрація метаболітів в плазмі крові лінійно зростає при збільшенні дози МЕВАКОРу до 120мг.

Зв'язування МЕВАКОРу і його активних метаболітів з білками плазми крові перевищує 95%. МЕВАКОР проникає через гемато-енцефалічний бар'єр ігемато-плацентарний бар'єр та накопи чується в печінці, де легко піддається гідролізу, внаслідок якого утворюються активні і неактивні метаболіти. Основними активними метаболітами є 6-гідрокси-; 6-гідроксиметил- і 6-гідроксиметилен- похідні b-гідроксикислоти.

При щоденному одноразовому застосуванні МЕВАКОРу стійка концентрація в плазмі його активних і неактивних інгібіторів досягається на 2-3добу терапії. Ця концентрація приблизно у півтора рази перевищує рівень метаболітів препарату при застосуванні одноразової дози.

Майже 10% МЕВАКОРу виводиться з сечею і близько 83 % – з фекаліями. Фекаліями виводиться як екскретований з жовчю препарат, так ічастина препарату, що не абсорбувалася. Період напів виведення лов астатину – 3год.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренскреатині ну 10-30 мл/хв.) концентрація активних і неактивних метаболітівМЕВАКОРу в плазмі крові після застосування разової дози приблизно в два рази перевищує їх концентрацію в плазмі крові здорових добровольців.

Показання для застосування

Зниження підвищених рівнів загального холестерину і холестерину ЛПНЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією при відсутності ефектуне медикаментозних заходів, в тому числі дієтотерапії.

Комбінована гіперхолестеринемія з гіпертри гліцеридемією, колигіперхолестеринемія є основним захворюванням.

Лікування коронарного атеросклерозу у хворих з ішемічною хворобою серця, спрямоване на уповільнення розвитку захворювання.

Спосіб застосування та дози

Пацієнту потрібно призначити стандартну холестеринзнижуючу дієту допочатку прийому МЕВАКОРУ (R), і вони повинні продовжувати дотримуватись цієїдієти під час лікування МЕВАКОРОМ (R).

Гіперхолестеринемія

Звичайна початкова доза становить 20 мг на добу одноразово під часвечері. Корекція дози, якщо вона необхідна, може здійснюватися з інтервалами неменше 4 тижнів, до максимальної дози 80 мг на добу, яку призначають в один прийом або розподіляють для прийому під час сніданку і вечері.

Дозування МЕВАКОРу потрібно зменшити, якщо рівні холестерину ЛПНЩзменшуються нижче 75 мг/дл (1.94 ммоль/л) або рівні загального холестерину вплазмі зменшуються нижче 140 мг/дл (3.6 ммоль/л).

Коронарний атеросклероз

Для лікування коронарного атеросклерозу Мевакор застосовують в дозахвід 20 до 80 мг на день в один або декілька прийомів.

Супутня терапія

МЕВАКОР ефективний при окремому застосуванні або в поєднанні зсеквестр антами жирних кислот.

У пацієнтів, які приймають циклоспорин, фібрати або ніацин у поєднанні з МЕВАКОРом, максимальна рекомендована доза становить 20 мг на добу (див." Особливості застосування", М’язові ефекти, " Взаємодія з іншими лікарськими засобами").

Дозування при нирковій недостатності

Оскільки МЕВАКОР не підлягає істотній екскреції з нирками, модифікація доз не потрібна пацієнтам з помірною нирковою недостатністю.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну <30мл/хв) слід ретельно підходити до призначення дози понад 20 мг на добу і, якщовона розцінюється як необхідна, слід обережно призначати препарат (див." Особливості застосування", М’язові ефекти).

Побічна дія

Мевакор, зазвичай, добре переноситься.

Можливі метеоризм, здуття живота, пронос, запор, нудота, диспепсія, запаморочення, нечіткість зору, головний біль, м’язові судоми, міалгія, висипи і біль у животі. Рідко спостерігаються: втомлюваність, свербіж, сухість у роті, безсоння, порушення сну і розлади смаку, міопатії ірабдоміоліз.

Після надходження препарату на ринок, були відмічені такі побічні прояви: гепатит, холестатична жовтяниця, блювання, анорексія, парестезії, периферичні невропатії, психічні порушення (у тому числі відчуття тривоги), алопеція, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема (включаючи синдром Стівенса-Джонсона).

В поодиноких випадках - виражений синдром підвищеної чутливості: анафілаксія, ангіо невротичний набряк, вовчаковоподібний синдром, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцит опенія, лейкопенія, гемолітична анемія, позитивний тест на антинуклеарні антитіла, збільшенням ШОЕ, артрит, артралгія, кропив’янка, астенія, фото сенсибілізація, жар, приплив, озноб, задишка, нездужання.

Можливе підвищення рівнів трансаміназ сироватки, рідко - відхилення від норми показників функції печінки, в тому числі підвищення рівня лужної фосфатази та білірубіну, підвищення рівня КК сироватки (яке можна віднести до несерцевої фракціїКК). Ці порушення були незначними і скороминущими.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якої зі складових цього препарату.

Виражене порушення функції печінки, підвищення рівнів сироваткових трансаміназ.

Вагітність і годування груддю.

Передозування.

При передозуванні МЕВАКОРУ не рекомендується проведення спеціального лікування. Необхідне проведення симптоматичної терапії та ретельно слідкувати за функцією печінки.

 Особливості застосування

Вплив на м'язи

Лов астатин та інші інгібіториHMG-CoA редуктази іноді викликають міопатію, яка проявляється болем у м”язахабо слабістю, і пов”язана з вираженим підвищенням креатинкінази (КК) (більш, ніж у 10 разів більше верхньої межі норми (ULN)). Рабдоміоліз, з або без гострої ниркової недостатністі внаслідок міоглобінурії, виникає рідко і може виникати коли завгодно.

Міопатія, зумовлена взаємодією ліків

Частота і вираженість міопатії збільшується при супутньому призначенні інгібіторів HMG-CoA редуктази разом з препаратами, які можуть викликати міопатію при моно терапії, такими якгемфіброзил та інші фібрати, а також у ліпідознижуючих (більше 1 г на добу) дозах ніацину (нікотинова кислота).

Крім того, ризик міопатії здається підвищеним при високих рівнях активності інгібіторів HMG-CoA редуктазив плазмі. Певні препарати, які мають виражений пригнічу вальний ефект у терапевтичних дозах на цей шлях метаболізму, можуть істотно підвищувати рівні вплазмі інгібіторів HMG-CoA редуктази і, таким чином, збільшувати ризик міопатії. До них належать циклоспорин, антогоніст кальцію класу тетралолівмібефрадил, ітраконазол, кетоконазол та інші протигрибкові азоли, антибіотики із групи макролідів еритроміцин і кларитроміцин, та антидепресант нефазодон.

Зменшення ризику міопатії

1. Загальні заходи

Пацієнтів, які починають терапіюлов астатином, слід проінформувати про можливе виникнення міопатії і застерігати про необхідність негайного повідомляти про виникнення незрозумілого болю ум”язах, болючості або слабості у м”язах. Рівень КК, який у 10 разів перевищуєULN у пацієнта з нез’ясованими м”язовими симптомами, вказує на міопатію. Терапіюлов астатином слід припиняти при діагностуванні або підозрі на міопатію. У більшості випадків, коли пацієнтам різко припиняли лікування, м”язові симптомиі підвищення КК зникали.

Вимагає обережності призначення препарату хворим з нирковою недостатністю, тривалим перебігом діатезу, що підвищує ризик рабдоміолізу. Лікування Мевакором слід припинити за кілька днівдо хірургічного втручання і при одночасному виникненні іншої суттєвої терапевтичної або хірургічної патології.

2. Заходи для зменшення ризику міопатії, викликаної взаємодією препаратів (див. вище)

Лікарі, які планують комбіновану терапію лов астатином і будь-яким із взаємодіючих препаратів, повинні зважити на потенційну користь і ризик і ретельно обстежувати пацієнтів на предмет наявності в них будь-яких ознак і симптомів м”язового болю, болючості або слабкості, особливо у перші місяці терапії і під час періодів титраційногопідвищення доз будь-яких препаратів. Для запобігання виникненню міопатії необхідне періодичне визначення КК.

Поєднаного застосування лов астатину з фібратами або ніацином слід уникати, за винятком тих випадків, коли користь подальшої зміни рівнів ліпідів перевищить збільшений ризик застосування цієї комбінації препаратів.

Вплив на печінку

Рекомендується визначати рівень трансаміназ перед початком лікування і періодично в процесі лікування, особливо у пацієнтів, уяких відмічались відхилення від норми показників функції печінки і/або, яків живали у великій кількості алкоголь, або у пацієнтів, доза для яких становила 40 мг на добу і більше.

При зростанні рівня трансаміназ понад трикратну ULNнеобхідно зважити на потенційний ризик та очікуваний позитивний ефект від лікування Мевакором. Визначення рівня трансаміназ необхідно незабаром повторити і, якщо вони залишаються високими або відмічається їх подальше зростання, препарат слід відмінити.

Обережність необхідна при призначенні препарату пацієнтам із захворюваннями печінки в анамнезі. (див. " протипоказання").

Офтальмологічне обстеження

За відсутності будь-якого лікування збільшення області помутніння кришталика з плином часу вважається проявом процесу старіння. Результати довгострокових клінічних досліджень не вказують на побічний вплив лов астатину на кришталик ока людини.

Вагітність

Мевакор під час вагітності протипоказаний.

Жінкам дітородного віку МЕВАКОР слід призначати лише в тих випадках, коли ймовірність вагітності дуже мала. У разі виникнення вагітності під час лікування МЕВАКОРом, його прийом слід негайно відмінити, а жінку потрібно ознайомити з можливою небезпекою, яку препарат становить для плода.

Оскільки безпечність для вагітних не гарантована інемає користі від терапії МЕВАКОР^®ом під час вагітності, лікування необхідно терміново припинити відразу ж після констатації факту вагітності (див. " протипоказання").

Призначення матерям-годувальницям

Невідомо, чи виділяється Мевакор з молоком матері. Але з огляду на те, що велика кількість препаратів виділяється з материнським молоком, жінкам, які приймають Мевакор, не рекомендується годувати дитину груддю через можливість виникнення тяжких побічних явищ у немовлят (див. " протипоказання").

Застосування в педіатрії

Безпека та ефективність застосування МевакорУ у дітей невстановлені.

Призначення особам похилого віку

Під час контрольованого дослідження у хворих похилого віку (старше 60 років) була показана ефективність препарату аналогічна тій, що встановлена для популяції в цілому. Підвищення частоти клінічних або лабораторних побічних проявів не спостерігалося.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія

У пацієнтів з рідкісною гомозиготною сімейноюгіперхолестеринемією Мевакор виявився менш ефективним. Можливою причиною є відсутність у цих хворих функціонуючих ЛНЩ-рецепторів. У таких хворих існує найбільша ймовірність підвищення рівня трансаміназ при застосуванні Мевакору.

Гіпертри гліцеридемія

Мевакору властива лише незначнатри гліцеридознижуюча дія; він не показаний у тих випадках, колигіпертри гліцеридемія є основним захворюванням (тобто, при гіперліпідеміях I, IVі V типів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Гемфіброзил та інші фібрати, ніацин (нікотинова кислота) в ліпідознижуючих дозах (>1 г/добу)

При одночасному застосуванні з лов астатином ці препарати підвищують ризик розвитку міопатії, можливо тому, що вони можуть викликати міопатію і саміпо собі (див. " Особливості застосування", Вплив на м'язи).

Взаємодія з CYP3A4

Лов астатин не пригнічуєCYP3А 4. Виражені інгібітори CYP3А 4 (циклоспорин, ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази і нефазодон) можуть підвищувати ризик міопатії за рахунок збільшення рівня в плазмі інгібіторівГМГ-КоА-редуктази під час лікування Мевакором (див. " Особливості застосування" Вплив на м'язи).

Сік грейпфруту містить один і більше компонентів, які пригнічуютьCYP3А 4, і можуть підвищувати в плазмі крові рівень препаратів, щометаболізуються CYP3A4. Тому необхідно уникати вживання дуже великої кілько стісоку грейпфруту (більше 1 літру на день), оскільки при лікуванні Мевакором цесуттєво підвищує рівень в плазмі крові пригнічуючої активностіГМГ-КоА-редуктази.

 Похідні кумарину

При одночасному застосуванні Мевакору і антикоагулянтів, що є похідними кумарину, у деяких хворих можливе збільшенняпротромбі нового часу. У пацієнтів, що приймають антикоагулянти, необхідно визначати протромбі новий час до початку лікування Мевакором, а також у подальшому для впевненості у відсутності важливих змін у показникахпротромбі нового часу.

Після встановлення стабільних показників протромбі нового часу, його величина повинна визначатися через рекомендовані при проведенні антикоагулянтної терапії проміжки часу. Терапіялов астатином не може бути призначена пацієнтам з кровотечею чи зміненими показниками протромбі нового часу, які не приймають антикоагулянти.

Якщо доза лов астатину змінюється, цю процедуру необхідно повторити. Ухворих, що не приймають антикоагулянти, лікування лов астатином несу проводжується кровотечами або змінами протромбінованого часу.

Умови татермін зберігання.

Зберігати при температурі нижче 30^oС, у захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.

Не можна застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Инструкция отсутствует