IНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування препарату

міЄлосан

 (myelosanum)

Загальна характеристика:

мiжнародна та хімічна назви: busulfan; біс-метилсульфоновий ефірбутандіолу-1,4;

основнi фiзико-хiмiчні властивостi: таблетки білого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поверхні таблеток допускається мармуровість;

склад: 1 таблетка містить мієлосану 0,002 г;

допоміжні речовини: цукор-рафінад, крохмаль картопляний, кальціюстеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код АТС L01A B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Діє в першій половині фази G₁, на початку і в кінці фаз S і G₂ (синхронізує фази популяції ракових клітин). Високо реактивні групи молекули утворюють знуклеофільними центрами ДНК і РНК міцні ковалентні зв’язки. При цьому виникаютьзшивки витків і спіралей ДНК, мутації, розриви ланцюгів, мітотичні блоки і втрачається можливість реплікації ДНК.

Фармакокінетика. Швидко всмоктується при застосуванні внутрішньо. Період напів виведення у плазмі крові становить 2 - 3 год. Метаболізується і виводиться із сечею у виглядіметансульфонової кислоти.

Показання для застосування. Хронічний мієлобластний лейкоз, еритремія, справжня поліцитемія (особливо за неефективності радіоізотопної терапії), есенціальна тромбоцитемія, мієлофіброз.

Спосіб застосування та дози. Внутрішньо по 2 мг 1 - 3рази на добу. При загостренні хронічного мієлолейкозу з помірною спленомегалієюз кількістю лейкоцитів до 200 000 у 1 мкл крові – 4 - 6 мг на добу в 1 - 3прийоми. При різко вираженій спленомегалії і великій кількості лейкоцитів – до 8 - 10 мг у 2 - 3 прийоми. При зменшенні кількості лейкоцитів до 40 000 - 50000 добова доза не повинна перевищувати 4 мг. Курс лікування – 3 - 5 тижнів. Вищі дози: разова – 6 мг, добова – 10 мг.

При проведенні підтримуючої терапії звичайно призначають 0,5 - 2 мг на добу; в окремих випадках ефективними можуть бути більш низькі дози. Метою такої терапії є підтримка лейкоцитозу на рівні 10000 - 15 000 в 1 мм³. Дослідження складу периферичної крові необхідно проводити не менше 1 разу на 4 тижні.

При справжній поліцитемії іесенціальній тромбоцитемії для індукції ремісії призначають 4 - 6 мг на добу. Загальна доза, необхідна для індукції ремісії, варіабельна, тому важливо здійснювати ретельний контроль гемограми.

При мієлофіброзі на початку лікування звичайно призначають 2 - 4 мг на добу; при проведенні підтримуючої терапії дозу знижують. Необхідний ретельний контроль складу периферичної крові.

Мієлосан дуже рідко застосовують у педіатричній практиці.

Побічна дія. Мієлосупресія, нудота, блювання, діарея, гіперпігментація шкіри, синдром адреналової недостатності (розвивається при тривалому лікуванні Мієлосаном і характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, анорексією, зменшенням маси тіла, нудотою, блювання мі гіперпігментацією шкіри), дифузний легеневий фіброз із прогресуючою задишкоюі постійним сухим кашлем (на фоні пневмофіброзу частіше розвиваються інфекційно-запальні захворювання легенів), катаракта (іноді двостороння), кропив’янка, поліморфна еритема, вузлувата еритема, алопеція, пізня порфірія шкіри, надмірна сухість шкіри з повним ангідрозом, сухість слизової оболонки порожнини рота і хейліт, гінекомастія, холі статична жовтяниця, ендокардіальний фіброз, міастенія.

Протипоказання. Гострі і підгострілейкози, загострення хронічного мієлолейкозу, алейкемічні і сублейкемічні форми хронічного лейкозу, тромбоцит опенія.

Передозування. При хронічному передозуванні мієло токсичністьМієлосану більш виражена, ніж при гострому. Специфічного антидоту немає. При перевищенні рекомендованої дози необхідно регулярно досліджувати склад периферичної крові; у разі потреби проводити підтримуючу терапію ігемотрансфузії.

Особливості застосування. Під час лікування необхідно регулярно контролю вати склад периферичної крові з метою раннього виявлення мієлосупресії і необоротної аплазії кісткового мозку. Особливу обережність слід виявляти при вихідному низькому вмісті тромбоцитів. На будь-якій стадії лікування Мієлосан необхідно негайно відмінити у випадку різкого зниження вмісту тромбоцитів і розвиткутромбоцит опенічної пурпури.

У хворих на хронічний мієлоцитарний лейкоз, які не проводили раніше лікування, часто спостерігаються гіперурикемія і гіперурикозурія, які слід усунути до початку терапії Мієлосаном. Під час лікування необхідно вживати заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіперурикемії і сечокислої нефропатії.

У пацієнтів, які приймають Мієлосан, виявляються різні хромосомні аберації. Відомі випадки розвитку вираженої епітеліальної дисплазії і виникнення карцином на фоні терапії Мієлосаном.

У жінок, які приймають Мієлосан упередменопаузальний період, часто спостерігаються пригнічення функції яєчниківі аменорея. У чоловіків Мієлосан порушує сперматогенез і може спричинюватиазооспермію і тестикулярну атрофію.

Вагітність і період лактації.

Мієлосан – потенційно тератогенний і ембріотоксичнийагент. Незважаючи на те, що існує ряд повідомлень про народження здорових дітейвід матерів, які проводили лікування Мієлосаном у період вагітності, його неслід призначати вагітним, особливо в першому триместрі.

За необхідності проведення терапії в період вагітності в кожному конкретному випадку слід оцінити потенційну небезпеку препарату для плоду в порівнянні з його позитивним ефектом для здоров’я жінки. Під час лікування Мієлосаном необхідно припинити годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При спільному прийомі з клозапіном виникає токсична дія на кістковий мозок, з лов астатином - підвищується ризик ураження серця і нирок, з тіогуаніном - збільшується ймовірність розвитку вузлової регенеративної гіперплазії печінки, портальної гіпертензії, варикозного розширення вен стравоходу. При одночасному прийомі з хлорамфеніколом зростає ймовірність токсичної дії обох препаратів. При застосуванні інших протипухлинних препаратів взаємно підвищується їх ефективність.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності -3 роки.

Цитостатическое (препятствующее росту клеток) средство, избирательно угнетающее гранулоцитопоэз (процесс образования различных форм лейкоцитов /форменных элементов крови/ в организме) и оказывающее сильное антилейкемическое (направленное на лечение рака крови) действие.

Показания к применению:
Обострение хронического миелолейкоза - лейкемическая форма (рак крови, при котором источником опухолевого процесса являются гранулоцитарные клетки /клетки костного мозга, из которых развиваются форменные элементы крови - лейкоциты/, сопровождающийся появлением в кровеносном русле наряду со зрелыми лейкоцитами большого числа их предшественников, в норме определяемых только в костном мозге).

Способ применения:
Внутрь. В зависимости от формы заболевания (степень спленомегалии /увеличения массы печени и селезенки/, число лейкоцитов) по 2-10 мг/сут. в 1-3 приема. Курс лечения - 3-5 нед. При рецидиве (повторном появлении признаков заболевания) курс лечения повторяют.

Побочные действия:
При передозировке возможны гранулоцитопения (уменьшение содержания гранулоцитов в крови) и тромбоцитопения (уменьшение числа тромбоцитов в крови), которая иногда сопровождается геморрагиями (кровотечениями). У больных пожилого возраста иногда отмечаются головокружение и головная боль, боль в области сердца, При длительном применении аменорея (отсутствие менструации) у женщин и снижение потенции (половой активности) у мужчин.

Противопоказания:
Острый лейкоз (злокачественная опухоль крови, возникающая из властных клеток /клеток костного мозга, из которых образуются лейкоциты, лимфоциты, эритроциты и т. д./, и характеризующаяся их появлением в кровеносном русле), обострение хронического миелолейкоэа, протекающее по типу острого лейкоза, алейкемические и сублейкемические формы (формы течения) хронического лейкоза.

Форма выпуска:
В таблетках по 0,002 г (2 мг) в упаковке по 50 штук.

Условия хранения:
Список А, В сухом, защищенном от света месте.

Синонимы:
Цитосульфан, Лейкосульфан, Миелуцин, Мисульбан, Митостан, Миелолейкон, Милецитан, Сульфабутин, Милукон.

Внимание!
Перед применением препарата Миелосан вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция приведена в свободном переводе и предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.