Миразеп - инструкция по применению

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

МІРАЗЕП

(MIRTAZEP)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 15 мг або 30 мг міртазапіну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза (примелоза), крохмаль преже латинізований, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид, пропіленгліколь, заліза оксид жовтий (таблетки 15 мг), заліза оксид червоний (таблетки 30 мг).

Лікарська форма.   Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевнична група. Антидепресанти.   Код АТС N 06A X11.

Клінічні характеристики.

Показання. Депресивні стани.

Протипоказання. Підвищена чутливість до міртазапіну або будь-якої іншої речовини, що входить до складу цього препарату.

Спосіб застосування та дози. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Лікування   слід розпочати з добової дози 15 мг. Звичайно для досягнення оптимального терапевтичного ефекту необхідно підвищувати дозу. Ефективна терапевтична доза коливається в межах 15 – 45 мг. Звичайно добова доза становить 30 мг.

Розпад і виведення міртазапіну можуть бути сповільнені у хворих з нирковою та печінковою недостатністю. Це треба мати на увазі при призначенні міртазапіну вищезазначеним категоріям пацієнтів (необхідно застосовувати якомога менші дози).

Цей препарат слід застосовувати одноразово ввечері перед сном. Міразеп також можна приймати в менших дозах, рівномірно розподілених протягом доби (вранці та ввечері).

Лікування необхідно продовжувати до повного зникнення симптомів – протягом 4 – 6 місяців.

У подальшому припинення вживання препарату слід проводити поступово.

У разі правильного підбору дози препарату позитивний ефект досягається через 2 – 4 тижні. У разі недостатньої ефективності доза може бути підвищена до максимальної. При відсутності ефекту протягом наступних 2 – 4 тижнів лікування повинно бути припинено.

Побічні реакції. Під час лікування найчастіше відзначалися такі побічні ефекти: збільшення апетиту і маси тіла, запаморочення, сонливість, які здебільшого виникають в перші тижні лікування (зменшення дози, як правило, не призводить до зменшення сонливості, але може послабити антидепресанту дію).

Рідко можуть виникати   такі побічні ефекти: ортостатична гіпотензія, манія, судоми (інсульти),   тремор, міоклонус, набряки і відповідне збільшення маси тіла, пригнічення функції кісткового мозку (гранулоцит опенія, а пластична анемія і тромбоцит опенія), збільшення концентрації   трансаміназ у сироватці крові, екзантема.

Передозування. При передозуванні може з’явитися сонливість, загальмованість. Рекомендується зробити промивання шлунка, провести симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності, незважаючи на те, що в дослідженнях не було виявлено   тератогенної чи ембріотоксичної дії. Препарат дозволяється застосовувати вагітним лише в невідкладних випадках.

Препарат потрапляє в грудне молоко, тому годування груддю під час лікування слід припинити.

Діти. Безпеку та ефективність міртазапіну у дітей не вивчали, тому цей препарат не рекомендується застосовувати в педіатрії.

Особливості застосування. При застосуванні Міразепу, як і всіх інших антидепресантів, може спостерігатися пригнічення функції кісткового мозку, що проявляється гранулоцит опенією або агранулоцит озом. У більшості випадків ці явища з’являються через

4 – 6 тижнів лікування, вони є транзиторними і здебільшого зникають після припинення лікування. Слід звертати увагу на такі симптоми, як підвищення температури тіла, біль у горлі, стоматит та інші ознаки інфекції. При появі таких симптомів лікування слід припинити і зробити аналіз крові.

Обережне дозування і регулярні ретельні обстеження також необхідні при лікуванні пацієнтів з такою патологією: епілепсія і органічне ураження мозку (в окремих випадках може розвинутися інсульт), печінкова і ниркова недостатність, захворювання серця (наприклад, порушення провідності,   стенокардія, недавній інфаркт міокарда), гіпотензія, порушення сечовипускання при гіпертрофії простати, гостра закрито кутова глаукома і підвищення внутрішньо очного тиску,   цукровий діабет. При розвитку жовтяниці лікування слід одразу ж припинити.

Під час лікування міртазапіном, як і при застосуванні інших депресантів, необхідно брати до уваги наступне:

• при застосуванні антидепресантів пацієнтам з шизофренією або іншими психічними розладами можуть посилюватись психотичні симптоми і маревні ідеї;

• під час лікування депресивної фази маніакально-депресивного психозу може відбутись прогресу вання депресивної фази до маніакальної;

• через існуючий ризик суїциду, особливо в початкову фазу лікування дається початкова доза препарату 15 мг на добу;

• антидепресанти не викликають звикання, але раптове припинення лікування може призвести до появи нудоти, головного болю і нездужання;

• пацієнти похилого віку мають здебільшого підвищену чутливість до препарату, особливо відносно появи побічних ефектів антидепресантів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Міразеп може знижувати увагу і концентрацію, тому під час лікування антидепресантами пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем та використовувати інші механічні засоби.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші   форми взаємодії. При одночасному застосуванні міртазапін може посилювати седативний ефект бензодіазепінів, депресивну дію алкоголю на центральну нервову систему.

Міразеп не рекомендується застосовувати одночасно з інгібіторами МАО або раніше, ніж через два тижні після припинення введення інгібіторів МАО.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Міртазапін – це антагоніст α₂-рецепторів ЦНС, який збільшує норадренергічну і серотонінергічну передачу. Посилення серотонінергічної передачі здійснюється через 5-НТ₁-рецептори, оскільки міртазапін блокує 5-НТ₂- і 5-НТ₃-рецептори. Антидепресивна активність препарату зумовлена дією обох його енантіомерів: L (+) енантіомер блокує α₂- і 5-НТ₂-рецептори, а D(-) енантіомер блокує 5-НТ₃-рецептори.

Міртазипін є сильним антагоністом гіста мінових рецепторів, що пояснює виражену седативну дію. Крім того, міртазапін є антагоністом мускаринових рецепторів середньої сили, що може пояснити відносно низьку частоту антихолінергічних побічних ефектів у пацієнтів, що застосовують цей препарат.

Фармакокінетика. Після перорального застосування міртазапін швидко і добре всмоктується (його біодоступність становить 50%), при цьому максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 2 год. З білками плазми зв’язується приблизно 85% міртазапіну. Період напів виведення становить приблизно 20 – 40 год.; у молодих чоловіків відмічали як збільшення періоду напів виведення (до 65 год.), так і його зменшення. Такий великий період напів виведення дає змогу вводити препарат один раз на добу. Постійна концентрація у плазмі досягається через 3 – 4 дні, після чого накопичення не відбувається. При застосуванні міртазапіну в рекомендованих дозах   фармакокінетичні параметри змінюються лінійно.

Міртазапін активно метаболізується і виводиться з сечею та калом протягом декількох днів. Основними метаболітичними шляхами є деметилювання і окислення з наступною кон’югацією. Дем етильований метаболіт має фармакологічну активність і такий самий фармакокінетичний профіль, як і початкова сполука.

Виведення міртазапіну може уповільнюватись у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 15 мг – круглі, двоопуклі, жовтого кольору, вкриті оболонкою;

таблетки по 30 мг -   круглі, двоопуклі, світло-коричневого кольору, вкриті оболонкою.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі до 25 º С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Мікро Лабс Лімітед.

Адреса. 92, Сіпкот, Хосур – 635126, Індія.

Состав лекарственного препарата
табл. п/о 15 мг, № 30

Миртазапин 15 мг

№ UA/5310/01/01 от 27.10.2006 до 27.10.2011

табл. п/о 30 мг, № 30

Миртазапин 30 мг

№ UA/5310/01/02 от 27.10.2006 до 27.10.2011

Лекарственная форма
Таблетки

Фармакологические свойства
миртазапин — антагонист α2-рецепторов ЦНС, увеличивающий норадренергическую и серотонинергическую передачу. Усиление серотонинергической передачи осуществляется через 5-НТ1-рецепторы, поскольку миртазапин блокирует 5-НТ2- и 5-НТ3-рецепторы. Антидепрессивная активность препарата обусловлена действием обоих его энантиомеров: L (+) энантиомер блокирует α2- и 5-НТ2-рецепторы, а D(-) энантиомер блокирует 5-НТ3-рецепторы.

Миртазапин — сильный антагонист гистаминовых рецепторов, что объясняет выраженное седативное действие. Кроме того, миртазапин является антагонистом мускариновых рецепторов средней силы, что может объяснить относительно низкую частоту развития антихолинергических побочных эффектов у пациентов, применяющих этот препарат.

После перорального применения миртазапин быстро и хорошо всасывается (его биодоступность — 50%), при этом максимальная концентрация в плазме крови достигается приблизительно через 2 ч. С белками плазмы крови связывается приблизительно 85% миртазапина. Период полувыведения — 20–40 ч; у мужчин молодого возраста отмечали как увеличение периода полувыведения (до 65 ч), так и его уменьшение. Такой большой период полувыведения дает возможность вводить препарат 1 раз в сутки. Постоянная концентрация в плазме крови достигается через 3–4 дня, после чего накопление не происходит. При применении миртазапина в рекомендуемых дозах фармакокинетические параметры изменяются линейно.

Миртазапин активно метаболизируется и выводится с мочой и калом на протяжении нескольких дней. Основными путями метаболизма являются деметилирование и окисление с последующей конъюгацией. Деметилированный метаболит обладает фармакологической активностью и имеет такой же фармакокинетический профиль, как и начальное соединение.

Выведение миртазапина может замедляться у пациентов с почечной или печеночной недостаточностью

Показания к применению

депрессивные состояния

Противопоказания

повышенная чувствительность к миртазапину или любому другому веществу, которое входит в состав препарата

Предостережения при использовании
при применении Миразепа, как и других антидепрессантов, возможно угнетение функции костного мозга, которое проявляется гранулоцитопенией или агранулоцитозом. В большинстве случаев эти явления возникают через 4–6 нед лечения, они транзиторные и большей частью исчезают после прекращения лечения. Следует обращать внимание на такие симптомы, как повышение температуры тела, боль в горле, стоматит и другие признаки инфекции. При появлении этих симптомов лечение следует прекратить и сделать анализ крови.

Осторожное дозирование и регулярные тщательные обследования также необходимы при лечении пациентов с такой патологией, как эпилепсия и органическое поражение мозга (в отдельных случаях может развиться инсульт), печеночная и почечная недостаточность, заболевание сердца (нарушение проводимости, стенокардия, недавний инфаркт миокарда), артериальная гипотензия, нарушение мочеиспускания при гипертрофии предстательной железы, острая закрытоугольная глаукома и повышение внутриглазного давления, сахарный диабет. При развитии желтухи лечение следует сразу же прекратить.

В период лечения миртазапином, как и при применении других антидепрессантов, необходимо принимать во внимание следующее:

– при применении антидепрессантов у пациентов с шизофренией или другими психическими расстройствами могут усиливаться психотические симптомы и бредовые идеи;

– в период лечения при депрессивной фазе маниакально-депрессивного психоза возможно прогрессирование депрессивной фазы до маниакальной;

– в связи с риском суицида, особенно в начале лечения, препарат назначают в начальной дозе 15 мг/сут;

– антидепрессанты не вызывают привыкания, но внезапное прекращение лечения может привести к появлению тошноты, головной боли и недомогания;

– у пациентов преклонного возраста повышена чувствительность к препарату, особенно относительно появления побочных эффектов антидепрессантов.

Безопасность и эффективность миртазапина у детей не изучали, поэтому препарат не рекомендуется применять в педиатрии.

Препарат не рекомендуется применять в период беременности, несмотря на то что в исследованиях не выявлено тератогенного или эмбриотоксического действия. Применение препарата разрешено у беременных лишь в экстренных случаях.

Препарат проникает в грудное молоко, поэтому кормление грудью в период лечения следует прекратить.

Миразеп может снижать концентрацию внимания, поэтому в период лечения антидепрессантами пациентам не рекомендуется управлять транспортными средствами и использовать другие механизмы.

Взаимодействие с лекарственными препаратами
при одновременном применении миртазапин может усиливать седативный эффект бензодиазепинов, депрессивное действие алкоголя на ЦНС.

Миразеп не рекомендуется применять одновременно с ингибиторами МАО или ранее чем через 2 нед после прекращения введения ингибиторов МАО

Способ применения и дозы
таблетку следует глотать целиком, запивая небольшим количеством жидкости. Лечение следует начинать с суточной дозы 15 мг. Обычно для достижения оптимального терапевтического эффекта необходимо повышение дозы. Эффективная терапевтическая доза колеблется в пределах 15–45 мг. Обычно суточная доза — 30 мг.

Распад и выведение миртазапина могут быть замедлены у больных с почечной и печеночной недостаточностью. Это следует учитывать при назначении миртазапина вышеуказанным категориям пациентов (следует применять препарат по возможности в более низких дозах).

Миразеп следует применять одноразово вечером перед сном. Препарат также можно принимать в более низких дозах, равномерно распределенных на протяжении суток (утром и вечером).

Лечение необходимо продолжать до полного исчезновения симптомов — на протяжении 4–6 мес. Отменять препарат следует постепенно.

В случае правильного подбора дозы препарата положительный эффект достигается через 2–4 нед. При недостаточной эффективности доза может быть повышена до максимальной. При отсутствии эффекта на протяжении последующих 2–4 нед лечение следует прекратить

Побочные эффекты
Часто: повышение аппетита и увеличение массы тела, головокружение, сонливость, которые большей частью возникают в первые недели лечения (снижение дозы не приводит к уменьшению сонливости, но может ослабить антидепрессивное действие).

Редко: ортостатическая гипотензия, маниакальный синдром, судороги (инсульт), тремор, миоклонус, отеки и увеличение массы тела, угнетение функции костного мозга (гранулоцитопения, апластическая анемия и тромбоцитопения), повышение концентрации трансаминаз в сыворотке крови, экзантема.

Передозировка
может появиться сонливость, заторможенность. Рекомендуется провести промывание желудка, симптоматическое лечение

Условия хранения
в сухом месте при температуре до 25 °С

Фирмы-производители
Micro-Labs