Небиволол - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НЕБІВОЛОЛ ОРІОН

(NEBIVOLOL ORION)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 5,45 мг небівололу гідрохлориду, що еквівалентно
5 мг небівололу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; кросповідон; полоксамер 188; повідон; целюлоза мікрокристалічна; магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, двоопуклі таблетки з двома перехресно розташованими рисками з одного боку.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори β-адренорецепторів.

Код АТХ С07А В12.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Небіволол являє собою рацемат, який складається із двох енантіомерів: SRRR-небівололу (D-небіволол ) та RSSS-небівололу (L-небіволол), у зв’язку з чим поєднує дві фармакологічні властивості:

- є конкурентним і селективним блокатором β₁-адренорецепторів завдяки
D-енантіомеру;

- має помірні вазодилататорні властивості внаслідок метаболічної взаємодії з
L-аргініном/оксидом азоту (NO) завдяки L-енантіомеру.

Небіволол Оріон не має внутрішньої симпатикоміметичної активності. У терапевтичних дозах мембраностабілізуюча активність небівололу відсутня. Небіволол Оріон знижує частоту серцевих скорочень і рівень артеріального тиску в спокої а при навантаженні в пацієнтів як з нормальним артеріальним тиском, так і з підвищеним. Гіпотензивний ефект зберігається при тривалому лікуванні. Не виявляє істотного впливу на толерантність до фізичного навантаження.

Не має блокуючої дії на α-рецептори при застосуванні в терапевтичних дозах.

При гострій і хронічній серцевій недостатності Небіволол Оріон знижує загальний периферичний опір у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Незважаючи на зниження частоти серцевих скорочень, зниження серцевого викиду в спокої та при фізичному навантаженні може бути обмеженим через збільшення систолічного об’єму. Клінічна значущість цих гемодинамічних різниць порівняно з іншими β-блокаторами до кінця не встановлена.

Фармакокінетика.

Небіволол є ліпофільним β-адреноблокатором без внутрішньої симпатикоміметичної активності та мембраностабілізуючого ефекту.

Абсорбція.

Після перорального прийому відбувається швидке всмоктування обох енантіомерів небівололу. Прийом їжі на всмоктування препарату не впливає, тому його можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Метаболізм.

Небіволол Оріон метаболізується в організмі з утворенням активних гідроксиметаболітів. Метаболізм здійснюється шляхом аліциклічного й ароматичного гідроксилювання,
N-дезалкілування і глюкуроніювання, крім того, утворюються глюкуроніди гідрооксиметаболітів. Метаболізм шляхом ароматичного гідроксилювання пов'язаний із генетичним окисним поліморфізмом, що залежать від CYP 2D6. Біодоступність перорально введеного препарату становить у середньому 12 % в осіб зі швидким метаболізмом та є майже повною в осіб з повільною метаболізацією.

При досягненні рівноважного стану при використанні рівних доз препарату максимальна концентрація незміненого Небівололу Оріон в осіб із повільним метаболізмом приблизно в 23 рази вище, чим в осіб зі швидким метаболізмом; враховуючи це, дозу препарату слід підбирати індивідуально, враховуючи рівень метаболізму, вік, наявність порушень функцій печінки та нирок.

В осіб із швидкою метаболізацією значення періоду напіввиведення енантомірів Небівололу Оріон із плазми крові становлять у середньому 10 годин, а в осіб із повільною метаболізацією ці значення у 3-5 разів більші.

В осіб зі швидким метаболізмом рівень RSSS-енантіомерів трохи вищий порівняно з  SRRR-енантіомерами, в осіб з повільним метаболізмом ця різниця помітніша; елімінація гідроксиметаболітів обох енантіомерів у середньому 24 години та є, принаймні, вдвічі швидшою, ніж у осіб з повільним метаболізмом.

Концентрації Небівололу Оріон у плазмі крові є залежними від дози та коливаються у межах від 1 до 30 мг. Фармакокінетика препарату не залежить від віку.

Розподіл.

Обидва енантіомери зв'язуються з білками плазми крові, переважно з альбуміном. Зв'язування з білками плазми крові SRRR-Небівололу Оріон становить 98,1 %,
RSSS- Небівололу Оріон – 97,9 %.  Об’єм розподілення становить 10,1-39,4 л/кг.

Виведення.

Через 1 тиждень після застосування приблизно 38 % дози препарату виводиться із сечею, 48 % – з калом. У незмінному виді з сечею виводиться не більше, ніж 0,5 % Небівололу Оріон.

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Як допоміжна терапія при лікуванні стабільної хронічної серцевої недостатності м’якого та середнього ступеня у хворих літнього віку (віком від 70 років).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до одної із допоміжних речовин.

Порушення функцій печінки або обмеження функцій печінки.

Гостра серцева недостатність, кардіогенний шок або випадки компенсованої серцевої недостатності, яка потребує інотропної терапії.

Синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоаурикулярну блокаду.

Бронхоспазм і бронхіальна астма в анамнезі, тяжкі хронічні обструктивні  захворювання органів дихання.

AV-блокада ІІ та ІІІ ступенів (без водія ритму).

Нелікована феохромоцитома.

Метаболічний ацидоз.

Брадикардія (частота серцевих скорочень < 60 ударів за хвилину).

Тяжкі порушення периферичного кровообігу.

Артеріальна гіпотензія (систолічний тиск < 90 мм.рт.ст.).

Одночасне застосування з флоктафеніном та сультопридом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакологічна взаємодія.

Препарат не можна застосовувати з такими препаратами як:

- флоктафенін: β-блокатори можуть перешкоджати компенсаторним реакціям серцево-судинної системи, що асоційовані з  артеріальною гіпотензією чи шоком, які можуть бути спричинені флоктафеніном;

-  сультоприд: при сумісному застосуванні препаратів спостерігається підвищений ризик виникнення шлуночкової аритмії.

Небажано одночасно застосовувати Небіволол Оріон з такими препаратами як:

- антиаритмічні засоби 1-го ряду (квінідин, гідроквінідин, цибензолін, флекаїнід, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон): можливе посилення AV-провідності й збільшення негативного інотропного ефекту;

- блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем): можливе посилення
AV-провідності та здатності до скорочування. Внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, що застосовують лікування блокаторами β-адренорецепторів, може призвести до сильної артеріальної гіпотензії та AV-блокади;

- антигіпертензивні препарати центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рилменідин): супутнє використання цих препаратів із Небівололом Оріон може збільшувати симптоми серцевої недостатності внаслідок зниження центрального симпатикоміметичного тонусу (зниження частоти серцевих скорочень і серцевого викиду, вазодилатація). Раптова відміна препарату, особливо якщо йому передує відміна блокаторів β-адренорецепторів, може підвищити ризик виникнення феномену віддачі.

Комбінації, при застосуванні яких необхідно бути обережними:

- антиаритмічні препарати 3-го ряду (аміодарон): можливе посилення AV-провідності;

- анестетики − летючі галогени: сумісне застосування може послаблювати рефлекторну тахікардію і підвищувати ризик виникнення артеріальної гіпотензії;

- інсулін і пероральні гіпоглікемічні препарати: незважаючи на те, що Небіволол Оріон не впливає на рівень глюкози, одночасне застосування може маскувати симптоми гіпоглікемії (такі як серцебиття, тахікардія);

- баклофен, аміфостин: сумісне застосування сприяє загостренню артеріальної гіпотензії, доза гіпотензивних препаратів має бути знижена.

- мефлоквин: теоретично одночасне застосування препаратів може призвести до подовження інтервалу QT.

Комбінації, що вимагають розгляду:

- глікозиди наперстянки: одночасне вживання препаратів може викликати посилення
AV-провідності. Небіволол Оріон не впливає на кінетику дигоксину;

- антагоністи кальцію дигідропіридинового типу (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін): одночасне застосування таких препаратів у пацієнтів із серцевою недостатністю підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, послаблення нагнітальної функції шлуночків;

- антипсихотичні препарати, антидепресанти (трициклічні, барбітурати та фенотіазини), органічні нітрати: посилюється гіпотензивна дія блокаторів β-адренорецепторів;

- НПВП: одночасне застосування НПВП не зменшує гіпотензивну дію Небівололу Оріон. Безпечним є одночасне  застосування небівололу та низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (50-100 мг) в якості антиагреганту.

- Симпатикоміметичні засоби при сумісному застосуванні можуть протидіяти активності  β-адреноблокаторів. Блокатори β-адренорецепторів можуть призвести до безперешкодної α-адренергічної активності симпатикотонічних засобів як з α-адренергічною, так і зβ-адренергічною дією (небезпека розвитку артеріальної гіпертензії, тяжкої брадикардії,

атріовентрикулярної блокади).

Фармакокінетична взаємодія.

Оскільки в метаболізмі Небівололу Оріон бере участь ізофермент CYP 2D6, то супутнє медикаментозне лікування інгібіторами ізоферменту CYP 2D6, таких як пароксетин, флуоксетин, тіорідазин, квінідин, тербінафін, бупропіон, хлороквін та левомепромазин може призводити до підвищення рівня Небівололу Оріон у плазмі крові, результатом чого може бути брадикардія та побічні реакції.

Спільне застосування із циметидином підвищує рівень Небівололу Оріон у плазмі крові без зміни клінічних ефектів. Одночасне застосування ранітидину не впливає на кінетику небівололу.  Небіволол Оріон можна застосовувати разом із антацидними препаратами, що приймаються у періоди між прийомами їжі.

Застосування препарату разом із нікардипіном  сприяє незначному підвищенню концентрації обох препаратів у плазмі крові без зміни клінічного ефекту.

Спільне застосування з алкоголем, фуросемідом або гідрохлоротіазидом не впливає на фармакокінетику препарату.

Небіволол Оріон не впливає на фармакодинаміку та фармакокінетику варфарину.

Особливості застосування.

Анестезія.

Підтримування блокади β-адренорецепторів зменшує ризик порушень серцевого ритму під час введення у наркоз і інтубації. Якщо при підготовці до хірургічного втручання блокаду β-адренорецепторів переривають, то не менше, ніж за 24 години до цього застосування блокаторів β-адренорецепторів слід припинити.

Обережність потрібна при супутньому застосуванні окремих анестетиків, які спричиняють пригнічення міокарду, таких як циклопропан, ефір або трихлоретилен. Появу вагальних реакцій у пацієнта можна попередити за допомогою внутрішньовенного введення атропіну.

Серцево-судинна система.

Як правило, пацієнтам із нелікованою застійною серцевою недостатністю блокатори
β-адренорецепторів не слід призначати доти, доки їх стан не стане стабільним.

Припиняти терапію блокатором β-адренорецепторів пацієнтам, які мають ішемічну хворобу серця, слід поступово, протягом 1-2 тижнів. За необхідності, щоб запобігти загостренню захворювання, рекомендується одночасно починати лікування препаратом-замінником.

Блокатори β-адренорецепторів можуть спричиняти брадикардію. Якщо пульс у стані спокою знижується до 50-55 ударів на хвилину і/чи у пацієнта розвиваються симптоми, які вказують на брадикардію, то дозу необхідно зменшити.

Блокатори β-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю при лікуванні:

- пацієнтів із порушеннями периферичного кровообігу (синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки може розвинутися загострення зазначених захворювань;

- пацієнтів із атріовентрикулярною блокадою І ступеня у зв’язку з негативним впливом блокаторів β-адренорецепторів на провідність;

- хворих на стенокардію Принцметала внаслідок безперешкодної, опосередкованої, через α-адренорецептори вазоконстрикції коронарних артерій (блокатори β-адренорецепторів можуть збільшувати частоту та тривалість нападів стенокардії).

Комбінація Небівололу Оріон із блокаторами кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), з антиаритмічними препаратами 1-го класу та з іншими гіпотензивними препаратами центральної дії не рекомендується.

Обмін речовин та ендокринна система.

Небіволол Оріон не впливає на вміст глюкози у хворих на цукровий діабет. Незважаючи на це, необхідно бути обережним при застосуванні його для лікування хворих цієї

категорії, оскільки препарат може маскувати деякі симптоми гіпоглікемії, наприклад тахікардію та підсилене серцебиття.

Блокатори β-адренорецепторів можуть маскувати тахікардію при гіпертиреоїдизмі. При раптовому припиненні терапії симптоми захворювання можуть підсилюватися.

Органи дихання.

Пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів блокатори
β-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю через можливе посилення констрикції дихальних шляхів.

Інше.

Перш ніж призначати терапію блокаторами β-адренорецепторів хворим із псоріазом в анамнезі, слід ретельно зважити співвідношення між можливим ризиком і користю від їх застосування.

Блокатори β-адренорецепторів можуть підвищити чутливість до алергенів і ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Носії контактних лінз повинні бути попереджені про можливе зниження вироблення сліз.

Препарат містить лактозу. При рідкісній спадковій непереносимості галактози, лактазній недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози застосовування препарату не показано.

На початку лікування хронічної серцевої недостатності небівололом необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів. Відміна препарату має проводитись поступово, за винятком чітких показань.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фармакологічні ефекти небівололу чинять негативну дію на вагітність, плід та новонародженого. Інформації щодо застосування Небіволол Оріон під час вагітності та годування груддю недостатньо. Блокатори β-адренорецепторів зменшують кровопостачання плаценти, що може призвести до затримки розвитку плода, внутрішньоутробної загибелі та спонтанного аборту або передчасних пологів. Крім того, можливий негативний вплив на плід та на новонародженого (виникнення гіпоглікемії та брадикардії). Саме тому застосування Небівололу Оріон у період вагітності не показане. При необхідності застосування препарату необхідно контролювати матково-плацентарний кровообіг та подальший ріст плода. Новонароджені мають бути ретельно оглянуті. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії зазвичай очікуються протягом перших 3 днів.

Більшість блокаторів β-адренорецепторів та їх метаболіти є ліпофільними речовинами, що проникають у грудне молоко. Тому вживання Небівололу Оріон не рекомендується у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами.

При керуванні автотранспортом чи роботі з іншими механізмами слід враховувати, що іноді, на початку лікування препаратом, може мати місце зниження артеріального тиску, запаморочення та відчуття втоми. У такі моменти треба утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат вживати незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Прийом препарату бажано здійснювати в один і той же час.

Артеріальна гіпертензія.

Добова доза складає 5 мг. Антигіпертензивний ефект проявляється через
1-2 тижні лікування, у ряді випадків оптимальний рівень артеріального тиску встановлюється до 4-го тижня лікування.

Блокатори β-адренорецепторів можна застосовувати як монотерапію або в комбінації з

іншими гіпотензивними препаратами. Додатковий гіпотензивний ефект досягається при комбінованому прийомі 5 мг Небівололу Оріон та 12,5-25 мг гідрохлоротіазиду.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Хворим при порушенні функції нирок рекомендована початкова доза складає 2,5 мг на добу. При необхідності добову дозу можна збільшити до 5 мг.

При м'якому та помірному порушенні функції нирок необхідність у корегуванні дози відсутня, тому необхідно підбирати дозу індивідуально, з поступовим підвищенням до максимально переносимої.

Досвіду вживання препарату у пацієнтів з важкою нирковою дисфункцією не існує (рівень креатиніну ≥ 250µmol/L), у зв'язку з чим його вживання не показане даній категорії пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Інформації про вживання Небівололу Оріон при порушенні функцій печінки недостатньо. Тому вживання Небівололу Оріон таким пацієнтам протипоказано.

Пацієнти літнього віку.

Для пацієнтів віком від 65 років рекомендована початкова добова доза становить
2,5 мг. При необхідності добова доза може бути збільшена до 5 мг. Проте, зважаючи на обмежений досвід застосування препарату пацієнтам літнього віку, необхідно бути обережними та проводити ретельне обстеження пацієнтів віком від 75 років.

Необхідність в корегуванні дози відсутня, тому необхідно індивідуально підбирати дозу поступовим підвищенням до максимально переносимої.

Діти та підлітки.

Інформації про безпеку та ефективність застосування препарату дітям та підліткам недостатньо, тому застосовувати препарат у педіатричній клініці не рекомендується.

Хронічна серцева недостатність.

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності необхідно починати з поступового збільшення дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтримуючої дози.

У пацієнтів не повинно спостерігатися гострих нападів серцевої недостатності за останні
6 тижнів. Рекомендовано здійснювати лікування під ретельним наглядом лікаря.

Для пацієнтів, що приймають серцево-судинні препарати, включаючи діуретики, глікозиди наперстянки, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II, дозування препаратів має бути стабілізоване за 2 тижні до початку терапії Небівололом Оріон.

Починати лікування хронічної серцевої недостатності β-блокаторами необхідно при клінічній стабільності стану протягом останніх 2 тижнів, приймаючи мінімальні з можливих доз із поступовим їх збільшенням протягом 2-4 тижнів, залежно від індивідуальної чутливості організму. Збільшувати дозу необхідно з 1,25 мг до 2,5 мг на добу, далі – до 5-10 мг на добу. Максимальна рекомендована доза – 10 мг на добу.

Початок терапії та кожне підвищення дози препарату слід проводити під ретельним наглядом лікаря щонайменше впродовж перших 2 годин, оскільки клінічний стан пацієнта (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, порушення провідності, ознаки погіршення серцевої недостатності) має бути стабільним.

Виникнення побічних реакцій у всіх пацієнтів, що приймають максимальні рекомендовані дози, можна попередити. При необхідності досягнену дозу можна зменшувати та знову підвищувати.

Протягом періоду підбору дози препарату в разі погіршення симптомів серцевої недостатності або розвитку непереносимості препарату рекомендовано знизити дозу або припинити прийом препарату (у випадках тяжкої артеріальної гіпотензії, погіршення симптомів серцевої недостатності, що супроводжується гострим набряком легень, кардіогенним шоком, симптоматичної брадикардії, AV-блокади).

Лікування стабільної хронічної недостатності зазвичай є довготривалим.

Лікування Небівололом Оріон не рекомендується припиняти різко, оскільки це може призвести до тимчасового загострення симптомів серцевої недостатності.

Якщо необхідно припинити прийом препарату, відміну виконують поступово, зменшуючи дозування вдвічі на тиждень.

Діти.

Небіволол не бажано застосовувати для лікування дітей та підлітків, оскільки інформації про безпеку та ефективність застосування препарату цій категорії пацієнтів недостатньо.

Передозування.

Симптоми передозування: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм та гостра серцева недостатність.

Лікування. У випадку передозування чи гіперчутливості, пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря у палаті інтенсивної терапії. Необхідно контролювати рівень глюкози в крові. Абсорбцію будь-яких залишків препарату можна попередити за допомогою промивання шлунка, введення активованого вугілля та проносних засобів.  Може знадобитися штучне дихання. Брадикардія чи надмірні вагальні реакції лікують введенням  атропіну чи метилатропіну. Артеріальну гіпотензію та шок необхідно лікувати плазмозамінниками та при необхідності катехоламінами. β-блокуючий ефект може бути послаблений повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну гідрохлориду, починаючи з дози 5 мкг/хв, чи добутаміну, починаючи з дози 2,5 мкг/хв,  продовжуючи до досягнення бажаного ефекту. У складних випадках ізопреналін можна застосовувати разом із допаміном. Якщо така комбінація не дає необхідного ефекту, можна проводити внутрішньовенне введення глюкагону із розрахунку 50-100 мкг/кг маси тіла, при необхідності ін'єкцію можна повторити протягом 1 години і провести в/в інфузію глюкагону із розрахунку 70 мкг/кг/год. В екстремальних випадках при стійкій до лікування брадикардії необхідно застосовувати водій ритму.

Побічні реакції.

При застосуванні препарату пацієнтам із артеріальною гіпертензією, повідомлялося про розвиток наступних побічних реакцій:

психічні розлади.

Нечасто: депресія, нічні жахіття.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль, парестезія, запаморочення.

Дуже рідко: слабкість, синкопе.

З боку органів зору.

Нечасто: зниження зору.

Зменшення сльозотечі.

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: брадикардія, серцева недостатність, уповільнення AV-провідності, AV-блокада, артеріальна гіпотензія, загострення переміжної кульгавості.

З боку органів дихання.

Часто: диспное.

Нечасто: бронхоспазм.

З боку кишково-шлункового тракту.

Часто: нудота, запор, діарея.

Нечасто: диспепсія, метеоризм.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Нечасто: еритематозні висипання, свербіж.

Дуже рідко: набряк Квінке, погіршення перебігу псоріазу.

З боку репродуктивної системи.

Нечасто: імпотенція.

З боку імунної системи.

Реакції гіперчутливості.

Загальні порушення.

Часто : підвищена втомлюваність, набряки.

Також повідомлялося про поодинокі випадки виникнення галюцинацій, психозів, сплутання свідомості, похолодання та синюшності кінцівок, синдром Рейно, сухості слизової оболонки очей, окуломукокутанної токсичності по практололовому типу.

Хронічна серцева недостатність.

Дані про побічні реакції у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю отримані при проведенні одного плацебо-контрольованого клінічного випробування за участю 1067 пацієнтів, які приймали небіволол і 1061 пацієнтів, які приймали плацебо. У цьому дослідженні побічні реакції, можливо, пов'язані з застосуванням небівололу, виникали у 449 пацієнтів (42,1%) порівняно з побічними реакціями у 334 пацієнтів (31,5%) які приймали плацебо.

Найбільш поширеними побічними реакціями, що виникали близько у 11 % пацієнтів були брадикардія та запаморочення. Відповідна частота даних побічних ефектів у пацієнтів, які приймали плацебо близько 2 % та 7 % відповідно.

Ризик погіршення симптомів серцевої недостатності зустрічався у 5,8 % пацієнтів, які застосовували препарат порівняно з 5,2 % пацієнтів, які приймали плацебо.

Виникнення ортостатичної гіпотензії повідомлялося у 2,1 % пацієнтів порівняно з 1,0 % пацієнтів, які приймали плацебо.

Зазначались реакції непереносимості ліків у 1,6 % пацієнтів, які застосовували препарат у порівнянні з 0,8 % пацієнтів, які застосовували плацебо.

Перший ступень AV-блокади виникав у 1,4 % пацієнтів, які застосовували препарат порівняно з 0,9 % пацієнтів, які приймали плацебо.

Частота розвитку набряків нижніх кінцівок повідомлялося у 1,0 % пацієнтів, які приймали препарат у порівнянні з  0,2 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник. Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження. Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie, 1, 02200 Espoo, Finland.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 5 мг, № 30

Небиволол

5 мг

№ UA/9972/01/01 от 25.08.2009 до 25.08.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Небиволол представляет собой рацемат, состоящий с двух энантиомеров: SRRR-небиволола (D-небиволол) и RSSS-небиволола (L-небиволол), в связи с чем сочетает два фармакологических свойства:
•является конкурентным и селективным блокатором β₁-адренорецепторов благодаря D-энантиомеру;
•обладает умеренным вазодилататорным свойством вследствие метаболического взаимодействия с L-аргинином/оксидом азота (NO) благодаря L-энантиомеру.
Небиволол Орион не имеет внутренней симпатикомиметической активности. В терапевтических дозах мембраностабилизирующая активность небиволола отсутствует. Небиволол Орион снижает ЧСС и уровень АД в покое и при нагрузке у пациентов как с нормальным АД, так и повышенным. Гипотензивный эффект сохраняется при продолжительном лечении. Не выявляет существенного влияния на толерантность к физической нагрузке.
Не оказывает блокирующего действия на α-рецепторы при применении в терапевтических дозах.
При острой и хронической сердечной недостаточности Небиволол Орион снижает ОПСС у пациентов с АГ. Несмотря на снижение ЧСС, снижение сердечного выброса в покое и при физической нагрузке может быть ограниченным в связи с увеличением систолического объема. Клиническая значимость этих гемодинамических отличий по сравнению с другими блокаторами β-адренорецепторов до конца не установлена.
Фармакокинетика. Небиволол является липофильним блокатором β-адренорецепторов без внутренней симпатикомиметической активности и мембраностабилизирующего эффекта.
Абсорбция. После перорального приема происходит быстрое всасывание обоих энантиомеров небиволола. Прием пищи не влияет на всасывание препарата, поэтому его можно принимать независимо от еды.
Метаболизм. Небиволол Орион метаболизируется в организме с образованием активных гидроксиметаболитов. Метаболизм осуществляется путем алициклического и ароматического гидроксилирования, N-дезалкилирования и глюкуронирования. Кроме того, образуются глюкурониды гидрооксиметаболитов. Метаболизм путем ароматического гидроксилирования связан с генетическим окислительным полиморфизмом, который зависит от CYP 2D6. Биодоступность перорально введенного препарата составляет в среднем 12% у лиц с быстрым метаболизмом и является почти полной у лиц с медленной метаболизацией.
При достижении равновесного состояния при применении постоянных доз препарата максимальная концентрация неизмененного Небиволола Орион у лиц с медленным метаболизмом приблизительно в 23 раза выше, чем у лиц с быстрым метаболизмом; учитывая это, дозу препарата нужно подбирать индивидуально, с учетом уровня метаболизма, возраста, наличия печеночной и почечной недостаточности.
У лиц с быстрым метаболизмом значение периода полувыведения энантомеров Небиволола Орион из плазмы составляет в среднем 10 ч, а у лиц с медленной метаболизацией эти значения в 3–5 раз больше.
У лиц с быстрым метаболизмом уровень RSSS-энантиомеров немного высше по сравнению с SRRR-энантиомерами, у лиц с медленным метаболизмом это различие более заметно; элиминация гидроксиметаболитов обоих энантиомеров составляет в среднем 24 ч и проходит по крайней мере в 2 раза быстрее, чем у лиц с медленным метаболизмом.
Концентрации Небиволола Орион в плазме крови зависят от дозы и колеблются в пределах от 1 до 30 мг. Фармакокинетика препарата не зависит от возраста.
Распределение. Оба энантиомера связываются с белками плазмы крови, преимущественно с альбумином. Связывание с белками плазмы крови SRRR-небиволола составляет 98,1%, RSSS-небиволола — 97,9%. Объем распределения составляет 10,1–39,4 л/кг.
Выведение. Через 1 нед после применения приблизительно 38% дозы препарата выводится с мочой, 48% — с калом. В неизменном виде с мочой выводится не больше, чем 0,5% небиволола.

ПОКАЗАНИЯ:

Эссенциальная АГ.
Как вспомогательная терапия при лечении стабильной хронической сердечной недостаточности легкой и средней степени у больных пожилого возраста.

ПРИМЕНЕНИЕ:

препарат принимают независимо от еды, запивая достаточным количеством жидкости. Прием препарата желательно осуществлять в одно и то же время.
АГ
Взрослые. Суточная доза составляет 5 мг. Антигипертензивный эффект проявляется через 1–2 нед лечения, в ряде случаев оптимальный уровень АД устанавливается к 4-й неделе лечения.
Блокаторы β-адренорецепторов можно применять как монотерапию или в комбинации с другими гипотензивными препаратами. Дополнительный гипотензивный эффект достигается при комбинированном приеме 5 мг Небиволола Орион и 12,5–25 мг гидрохлоротиазида.
Пациенты с почечной недостаточностью.
Больным с почечной недостаточностью рекомендованная начальная доза составляет 2,5 мг в сутки. При необходимости суточную дозу можно повысить до 5 мг.
Пациенты с печеночной недостаточностью.
Нет достаточной информации о применении Небиволола Орион при печеночной недостаточности или нарушении функции печени. Поэтому таким пациентам противопоказан прием Небиволола Орион.
Пациенты пожилого возраста.
Для пациентов в возрасте ≥65 лет рекомендованная начальная суточная доза составляет 2,5 мг. При необходимости суточная доза может быть повышена до 5 мг. Однако, принимая во внимание ограниченный опыт применения препарата у пациентов пожилого возраста, необходимо быть осторожными и проводить тщательное обследование пациентов в возрасте старше 75 лет.
Дети и подростки.
Нет достаточной информации о безопасности и эффективности применения препарата у детей и подростков, поэтому применять препарат в педиатрической клинике не рекомендуется.
Хроническая сердечная недостаточность
Лечение стабильной хронической сердечной недостаточности необходимо начинать с постепенного повышения дозы до достижения индивидуальной оптимальной поддерживающей дозы.
У пациентов не должно быть приступов острой сердечной недостаточности в течение последних 6 нед. Рекомендовано осуществлять лечение под тщательным наблюдением врача.
Пациентам, которые принимают сердечно-сосудистые лекарственные средства, включая диуретики, сердечные гликозиды, ингибиторы АПФ, антагонисты ангиотензина II, дозирование препаратов должно быть стабилизировано за 2 нед до начала терапии Небивололом Орион.
Начинать лечение хронической сердечной недостаточности блокаторами β-адренорецепторов необходимо при клинически стабильном состоянии на протяжении последних 2 нед, принимая минимально эффективные дозы с постепенным их повышением на протяжении 2–4 нед, в зависимости от индивидуальной чувствительности организма. Повышать дозу необходимо с 1,25 мг до 2,5 мг в сутки, далее — до 5–10 мг в сутки. Максимальная рекомендованная доза — 10 мг в сутки.
Начало терапии и каждое повышение дозы препарата нужно проводить под строгим наблюдением врача по крайней мере на протяжении первых 2 ч, поскольку клиническое состояние пациента (АД, ЧСС, нарушение проводимости, признаки ухудшения сердечной недостаточности) должно быть стабильным.
Возникновение побочных реакций у всех пациентов, принимающих максимальные рекомендованные дозы, можно предупредить. При необходимости достигнутую дозу можно снижать и снова повышать.
На протяжении периода подбора дозы препарата в случае ухудшения симптомов сердечной недостаточности или развития непереносимости препарата, рекомендовано снизить дозу или прекратить прием препарата (при тяжелой артериальной гипотензии, ухудшении симптомов сердечной недостаточности, которая сопровождается острым отеком легких, кардиогенным шоком, симптоматической брадикардией, AV-блокадой).
Лечение стабильной хронической недостаточности обычно является продолжительным.
Лечение Небивололом Орион не рекомендуется прекращать резко, поскольку это может привести к временному обострению симптомов сердечной недостаточности.
Если необходимо прекратить прием препарата, отмену проводят постепенно, снижая дозирование в 2 раза в течение недели.
Пациенты с почечной недостаточностью.
При легкой и умеренной почечной недостаточности необходимость в корректировании дозы отсутствует, поэтому необходимо подбирать дозу индивидуально, постепенно повышая до максимально переносимой.
Опыта применения препарата у пациентов с тяжелой почечной дисфункцией нет (уровень креатинина ≥25 мл/мин), в связи с чем его прием у таких больных не рекомендуется.
Пациенты с печеночной недостаточностью.
Информации о применении препарата недостаточно, поэтому назначение Небиволола Орион таким пациентам не рекомендовано.
Пациенты пожилого возраста.
Необходимость в корректировании дозы отсутствует, поэтому необходимо индивидуально подбирать дозу, постепенно повышая до максимально переносимой.
Дети и подростки.
Информации о безопасности и эффективности применения препарата у детей и подростков недостаточно, поэтому применять препарат в педиатрической клинике не рекомендуется.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к действующему веществу или любому из компонентов препарата;
печеночная недостаточность или снижение функции печени;
острая сердечная недостаточность, кардиогенный шок или случаи компенсированной сердечной недостаточности, нуждающейся в инотропной терапии;
синдром слабости синусного узла, включая синоаурикулярную блокаду;
бронхоспазм и БА в анамнезе, тяжелые ХОБЛ;
AV-блокада II и III степени (без водителя ритма);
нелеченная феохромоцитома;
метаболический ацидоз;
брадикардия (ЧСС <60 уд./мин);
тяжелые нарушения периферического кровообращения;
артериальная гипотензия (систолическое АД< 90 мм рт. ст.);
одновременное применение с флоктафенином и сультопридом (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ)

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

во время применения препарата пациентами с АГ сообщалось о развитии таких побочных реакций:

Системы органов	Часто (>1/100, (1/10)	Нечасто (>1/1000;< 1/100)	Редко (>1/10 000; <1/1000)
Расстройства психики		Депрессия, ночные страхи
Нарушения со стороны ЦНС	Головная боль, парестезия, головокружение		Слабость, синкопе
Нарушения со стороны органа зрения		Снижение зрения
Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы		Брадикардия, сердечная недостаточность, замедление AV-проводимости, AV-блокада, артериальная гипотензия, обострение перемежающейся хромоты
Нарушения со стороны органов дыхания	Диспноэ	Бронхоспазм
Нарушение со стороны ЖКТ	Тошнота, диарея, запор	Диспепсия, метеоризм, тошнота
Нарушения со стороны кожи		Кожная сыпь эритематозного характера, зуд	Отек Квинке, ухудшение течения псориаза
Нарушение со стороны репродуктивной системы		Импотенция
Общие нарушения	Утомляемость, отеки

Также сообщают о единичных случаях возникновения галлюцинаций, психозов, спутанности сознания, похолодения и синюшности конечностей, сухости слизистой оболочки глаза.
Хроническая сердечная недостаточность.
Существует риск ухудшения симптомов сердечной недостаточности, возникновения ортостатической гипотензии, непереносимости препарата, AV-блокады I степени, отеков нижних конечностей, брадикардии, головокружения.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Анестезия.
Поддержка блокады β-адренорецепторов снижает риск нарушений сердечного ритма во время введения в наркоз и интубации. Если при подготовке к хирургическому вмешательству блокаду β-адренорецепторов перерывают, то не менее, чем за 24 ч до этого применение блокаторов β-адренорецепторов нужно прекратить.
Следует соблюдать осторожность при сопутствующем применении отдельных анестетиков, которые вызывают угнетение миокарда, таких как циклопропан, эфир или трихлорэтилен. Появление вагальных реакций у пациента можно предупредить с помощью в/в введения атропина.
Сердечно-сосудистая система.
Как правило, пациентам с нелеченной застойной сердечной недостаточностью блокаторы β-адренорецепторов не следует назначать до тех пор, пока их состояние не станет стабильным.
Прекращать терапию блокатором β-адренорецепторов пациентам с ИБС нужно постепенно, на протяжении 1–2 нед. При необходимости с целью предотвращения обострения заболевания рекомендуется одновременно начинать лечение препаратом-заменителем.
Блокаторы β-адренорецепторов могут служить причиной брадикардии. Если ЧСС в состоянии покоя снижается до 50–55 уд./мин и/или у пациента развиваются симптомы, указывающие на брадикардию, дозу необходимо снизить.
Блокаторы β-адренорецепторов нужно применять с осторожностью при лечении:
•пациентов с нарушением периферического кровообращения (синдром Рейно, перемежающаяся хромота), поскольку может развиться обострение указанных заболеваний;
•пациентов с AV-блокадой I степени в связи с негативным влиянием блокаторов β-адренорецепторов на функцию проводимости;
•больных стенокардией Принцметала вследствие беспрепятственной, опосредованной через α-адренорецепторы вазоконстрикции коронарных артерий (блокаторы β-адренорецепторов могут повышать частоту и увеличивать продолжительность приступов стенокардии).
Комбинация Небиволола Орион с блокаторами кальциевых каналов (верапамил, дилтиазем), антиаритмическими препаратами 1-го класса и другими гипотензивными препаратами центрального действия не рекомендуется.
Обмен веществ и эндокринная система.
Небиволол Орион не влияет на содержание глюкозы в крови у больных сахарным диабетом. Несмотря на это необходимо соблюдать осторожность при применении его в лечении больных этой категории, поскольку препарат может маскировать некоторые симптомы гипогликемии, например тахикардию и усиленное сердцебиение.
Блокаторы β-адренорецепторов могут маскировать тахикардию при гипертиреоидизме. При внезапном прекращении терапии симптомы заболевания могут усиливаться.
Органы дыхания.
Пациентам с ХОБЛ блокаторы β-адренорецепторов следует применять с осторожностью в связи с возможным усилением констрикции дыхательных путей.
Прочие.
Прежде чем назначать терапию блокаторами β-адренорецепторов больным псориазом в анамнезе, нужно тщательно взвесить соотношение вероятного риска и пользы от их применения.
Блокаторы β-адренорецепторов могут повысить чувствительность к аллергенам и степень тяжести анафилактических реакций.
Пациенты, которые носят контактные линзы, должны быть предупреждены о возможном снижении выработки слез.
Препарат содержит лактозу. При редкой наследственной непереносимости галактозы, лактазной недостаточности Лаппа или мальабсорбции глюкозы/галактозы применение препарата не рекомендуется.
В начале лечения хронической сердечной недостаточности небивололом необходимо тщательно контролировать состояние пациентов. Отмена препарата должна проводиться постепенно, за исключением четких показаний.
Применение в период беременности и кормления грудью. Нет достаточной информации о приеме Небиволола Орион в период беременности и кормления грудью. Блокаторы β-адренорецепторов снижают кровоснабжение плаценты, что может привести к задержке развития плода, внутриутробной гибели и спонтанному аборту или преждевременным родам. Кроме того, возможно негативное влияние на плод или новорожденного (возникновение гипогликемии и брадикардии). Именно поэтому применение Небиволола Орион в период беременности не рекомендуется. В случае необходимости применения препарата следует контролировать маточно-плацентарное кровообращение и дальнейший рост плода. Новорожденные должны находиться под строгим наблюдением. Симптомы гипогликемии и брадикардии обычно ожидают на протяжении первых 3 дней.
Большинство блокаторов β-адренорецепторов и их метаболиты являются липофильными веществами, которые проникают в грудное молоко. Поэтому прием Небиволола Орион в период кормления грудью не рекомендуется.
Дети. Информации о безопасности и эффективности препарата у детей недостаточно, поэтому применение препарата в педиатрической практике не рекомендуется.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. При управлении транспортом или работе с другими механизмами нужно учитывать, что иногда, в начале лечения препаратом, может отмечаться снижение АД, головокружение и ощущение усталости. В такие моменты нужно воздержаться от управления транспортом или работы с другими механизмами

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

Фармакологическое взаимодействие.
Препарат нельзя применять с такими препаратами, как:
•флоктафенин: блокаторы β-адренорецепторов способны препятствовать компенсаторным реакциям сердечно-сосудистой системы, ассоциированным с артериальной гипотензией или шоком, которые могут быть вызваны флоктафенином.
•сультоприд: при совместном применении препаратов отмечается повышенный риск возникновения желудочковой аритмии.
Нежелательно одновременно применять Небиволол Орион с такими препаратами, как:
•антиаритмические средства 1-го ряда (квинидин, гидроквинидин, цибензолин, флекаинид, дизопирамид, лидокаин, мексилетин, пропафенон) — возможно повышение AV-проводимости и повышение негативного инотропного эффекта;
•блокаторы кальциевых каналов (верапамил, дилтиазем) — возможно повышение AV-проводимости и сократительной способности. В/в введение верапамила пациентам, которые получают терапию блокаторами β-адренорецепторов, может привести к выраженной артериальной гипотензии и AV-блокаде;
•антигипертензивные препараты центрального действия (клонидин, гуанфацин, моксонидин, метилдопа, рилменидин): сочетанный прием этих препаратов с Небивололом Орион может увеличивать симптомы сердечной недостаточности вследствие снижения центрального симпатомиметического тонуса (снижение ЧСС и сердечного выброса, вазодилатация). Внезапная отмена препарата, особенно если ему предшествует отмена блокаторов β-адренорецепторов, может повысить риск возникновения феномена отдачи.
Комбинации, при применении которых необходимо быть осторожным:
•антиаритмические препараты 3-го ряда (амиодарон) — возможно повышение AV-проводимости;
•летучие анестетики группы галогенов — совместное применение может ослаблять рефлекторную тахикардию и повышать риск возникновения артериальной гипотензии;
•инсулин и пероральные гипогликемизирующие препараты — несмотря на то что Небиволол Орион не влияет на уровень глюкозы, одновременное применение может маскировать симптомы гипогликемии (такие как сердцебиение, тахикардия);
•баклофен, амифостин: совместное применение приводит к усилению артериальной гипотензии, доза гипотензивных препаратов должна быть снижена;
•мефлоквин: теоретически одновременное применение препаратов может привести к удлинению интервала Q–T.
Комбинации, требующие рассмотрения:
•гликозиды наперстянки — одновременное применение препаратов может вызвать повышение AV-проводимости. Небиволол Орион не влияет на кинетику дигоксина;
•антагонисты кальция дигидропиридинового типа (амлодипин, фелодипин, лацидипин, нифедипин, никардипин, нимодипин, нитрендипин): одновременное применение таких препаратов у пациентов с сердечной недостаточностью повышает риск развития артериальной гипотензии, снижение насосной функции желудочков;
•антипсихотические препараты, антидепрессанты (трициклические, барбитураты и фенотиазины), органические нитраты — усиливается гипотензивное действие блокаторов β-адренорецепторов;
•НПВП — одновременное применение НПВП не снижает гипотензивного действия Небиволола Орион. Безопасным является одновременное применение небиволола и низких доз ацетилсалициловой кислоты (50–100 мг) в качестве антиагрегантного средства;
•симпатомиметические средства при совместном применении могут снижать активность блокаторов β-адренорецепторов. Блокаторы β-адренорецепторов могут привести к беспрепятственной α-адренергической активности симпатикотонических средств как с α-адренергическим, так и с β-адренергическим действием (опасность развития АГ, тяжелой брадикардии, AV-блокады).
Фармакокинетическое взаимодействие.
Поскольку в метаболизме Небиволола Орион принимает участие изофермент CYP 2D6, сопутствующее применение ингибиторов изофермента CYP 2D6, таких как пароксетин, флуоксетин, тиоридазин, квинидин, тербинафин, бупропион, хлороквин и левомепромазин способно приводить к повышению уровня Небиволола Орион в плазме крови, результатом чего может быть брадикардия и появление побочных реакций.
Совместное применение с циметидином повышает уровень Небиволола Орион в плазме крови без изменения клинических эффектов. Одновременное применение ранитидина не влияет на кинетику небиволола. Небиволол Орион можно применять вместе с антацидными препаратами, которые следует принимать в периоды между употреблением пищи.
Применение препарата совместно с никардипином способствует незначительному повышению концентрации обоих препаратов в плазме крови без изменения клинического эффекта.
Совместное применение с алкоголем, фуросемидом или гидрохлоротиазидом не влияет на фармакокинетику препарата.
Небиволол Орион не влияет на фармакодинамику и фармакокинетику варфарина.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

симптомы: брадикардия, артериальная гипотензия, бронхоспазм и острая сердечная недостаточность.
Лечение: в случае передозировки или гиперчувствительности пациент должен находиться под строгим наблюдением врача в палате интенсивной терапии. Необходимо контролировать уровень глюкозы в крови. Абсорбцию любых остатков препарата можно предупредить с помощью промывания желудка, введения активированного угля и слабительных средств. Может возникнуть необходимость в проведении ИВЛ. Брадикардия или чрезмерные вагальные реакции купируют введением атропина или метилатропина. При артериальной гипотензии и шоке необходимо назначать плазмозаменители и, при необходимости, катехоламины. β-блокирующий эффект может быть ослаблен медленным в/в введением изопреналина гидрохлорида, начиная с дозы 5 мкг/мин, или добутамина, начиная с дозы 2,5 мкг/мин, продолжая до достижения желаемого эффекта. В тяжелых случаях изопреналин можно применять вместе с добутамином. Если такая комбинация не дает необходимого эффекта, можно проводить в/в введение глюкагона, доза которого составляет 70 мг/кг/ч. При необходимости инъекции можно повторить через 1 ч после введения глюкагона. В экстремальных случаях при брадикардии, не поддающейся лечению, необходимо применять водитель ритма.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

хранить при комнатной температуре 15–25 °С.