Ницеромакс - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НІЦЕРОМАКС

(NICEROMAX)

Склад:

діюча речовина: nicergoline;

1 флакон містить 4 мг ніцерголіну;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, кислота винна.

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована біла пориста маса або порошок білого кольору. 

Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Алкалоїди ріжків.

Код АТХ С04А Е02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ніцерголін є похідним ерголіну з альфа-1-адренергічною блокуючою активністю.

У дослідженнях in vitro та in vivo ніцерголін істотно підвищував активність ацетилхолінестерази. У цих експериментальних дослідженнях нейрохімічні ефекти спостерігалися одночасно зі стійким поліпшенням поведінкових реакцій, наприклад, у тесті з лабіринтом, у зрілих тварин, яким застосовували ніцерголін протягом тривалого часу, спостерігали розвиток реакцій, схожих на реакції у молодих тварин.

Під час застосування ніцерголіну у тварин також вдалося зменшити прояви недостатності когнітивної функції, яка була індукована кількома агентами (гіпоксією, електро-конвульсивною терапією (EКT), скополаміном).

Ніцерголін також підвищує активність і перенесення до ділянки мембрани кальційзалежних ізоформ протеїнкінази С. Ці ферменти приймають участь у механізмі секреції розчинного амілоїдного попередника протеїну, що призводить до посилення його вивільнення і до зниження продукування патологічного бета-амілоїду, що було продемонстровано на культурі людської нейробластоми. 

Завдяки своєму антиоксидантному ефекту та здатності активізувати ферменти детоксикації ніцерголін попереджає загибель нервових клітин, що спричиняється оксидантним стресом та апоптозом в in vitro та in vivo експериментальних моделях. Ніцерголін послаблює вікове зменшення експресії мРНК нейрональної синтази оксиду азоту, що також може впливати на поліпшення когнітивної функції.

Фармакокінетика.

Ніцерголін швидко гідролізується внаслідок зв’язування ефірами після внутрішньовенного введення, що призводить до утворення 1,6-диметил-8b-гідроксиметил-10а-метоксиерголіну (MMDL). Наступна біотрансформація призводить до утворення метаболіту 6-метил-8b-гідроксиметил-10а-метоксиерголіну (MDL).

Розподіл препарату у тканинах швидкий та широкий, що відображається короткою фазою розподілу радіоактивності сироватки крові. Об’єм розподілу ніцерголіну досить високий (> 105 л) що, можливо, зумовлено метаболізмом у крові і розподілом у клітинах крові та/або тканинах. Ніцерголін у значній кількості зв’язується з білками плазми крові людини, при цьому спостерігається більша спорідненість до a-кислого глікопротеїну, ніж до альбуміну сироватки крові.

Виведення з сечею є основним шляхом екскреції, оскільки 80 % загальної дози ніцерголіну, міченого радіоактивним ізотопом, визначається у сечі і лише 10-20 % − у фекаліях. 

У пацієнтів із тяжкими порушеннями функцій нирок спостерігається значне зниження секреції MDL із сечею. При вторинному метаболічному шляху за допомогою деметилювання (1-DN) утворюється 1-диметил-ніцерголін, який потім метаболізується до MDL шляхом гідролізу ефірних зв’язків.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гострі та хронічні цереброваскулярні порушення метаболізму внаслідок атеросклерозу, тромбозу та емболії церебральних судин, транзиторних порушень церебрального кровообігу (транзиторні ішемічні атаки).

Головний біль.

Додаткова терапія для лікування артеріальної гіпертензії.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини, алкалоїдів ріжків або до будь-якого компонента препарату. Нещодавно перенесений інфаркт міокарда, гостра кровотеча, ортостатична гіпотензія, тяжка брадикардія. Одночасний прийом симпатоміметиків (агоністи α або β рецепторів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

З обережністю препарат застосовувати із:

•     антигіпертензивними засобами (ніцерголін може потенціювати їх ефекти);
•     препаратами, що також метаболізуються системою цитохрому P450 2D6, тому що неможливо виключити взаємодію з цими засобами (такими як хінідин, більшість антипсихотичних засобів, у тому числі клозапін, рисперидон, галоперидол, тіоридазин);
•     антиагрегантами та антикоагулянтами (наприклад ацетилсаліциловою кислотою): підсилює вплив на гемостаз, внаслідок чого може збільшуватися час кровотечі;
•     препаратами, що впливають на метаболізм сечової кислоти (можуть змінюватися метаболізм та екскреція сечової кислоти).

Ніцеромакс не можна застосовувати одночасно з засобами, які збуджують ЦНС, α- та β-адреноміметиками. Оскільки ніцерголін підвищує ефект антикоагулянтів та антиагрегантів, то при їх одночасному застосуванні з ніцерголіном необхідно контролювати параметри зсідання крові.

Препарат може посилювати ефекти холіноміметичних засобів.

Ніцерголін може потенціювати вплив β-блокаторів на серце.

Особливості застосування.

Дослідження з однократним або багаторазовим застосуванням ніцерголіну показали, що ніцерголін може знижувати систолічний артеріальний тиск та, значно меншою мірою, діастолічний артеріальний тиск у пацієнтів із нормальним артеріальним тиском і пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском. Ці ефекти можуть варіювати, оскільки інші дослідження не виявили змін систолічного або діастолічного артеріального тиску.

На початку лікування можливий розвиток ортостатичної гіпотензії.

Препарат необхідно з обережністю застосовувати хворим зі стенокардією навантаження та вираженим атеросклерозом.

Ніцерголін слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперурикемією або подагрою в анамнезі або під час лікування препаратами, що впливають на метаболізм та екскрецію сечової кислоти.

Оскільки приблизно 80 % метаболітів ніцерголіну виділяється з сечею, бажано зменшувати дозу препарату пацієнтам з порушенням функції нирок (креатинін сироватки крові ≥ 2 мг/дл або 175 ммоль/л).

На час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю.

Виникнення фіброзу (наприклад фіброзу легень, серця, серцевих клапанів та ретроперитонеального фіброзу) асоціювалося з використанням деяких алкалоїдів ріжків, яким притаманна агоністична активність до 5-HT-рецепторів серотоніну.

Повідомлялося про виникнення симптомів ерготизму (включаючи нудоту, блювання, діарею, абдомінальний біль та звуження периферичних судин) при застосуванні деяких алкалоїдів ріжків та їх похідних.

Перед призначенням цього класу лікарських засобів лікарям необхідно ознайомитися з ознаками та симптомами передозування ріжків.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Токсикологічні дослідження не виявили тератогенного впливу ніцерголіну. Враховуючи показання препарату Ніцеромакс, його призначення вагітним жінкам та жінкам, які годують груддю, малоймовірне. Якщо показання до призначення лікування обґрунтоване, лікування необхідно розпочинати тільки після оцінки співвідношення «ризик/користь».

Невідомо, чи проникає ніцерголін у грудне молоко, тому Ніцеромакс не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Хоча клінічні ефекти Ніцеромаксу спрямовані на покращення пильності та  концентрації, вплив прийому препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами при цьому  не досліджували.

У будь-якому випадку необхідно проявляти обережність, приймаючи до уваги основне захворювання пацієнта та враховуючи, що інколи при застосуванні препарату можуть виникати запаморочення, сонливість та підвищена втомлюваність, особливо на початку застосування.

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньом’язові ін’єкції: 2-4 мг (2-4 мл) двічі на добу (ліофілізат розводити водою для ін’єкцій або фізіологічним розчином хлориду натрію до 2-4 мл).

Повільна внутрішньовенна інфузія: 4-8 мг, розчинених у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Відповідно до рішення лікаря цю дозу можна повторно застосовувати протягом дня.

При необхідності препарат можна застосовувати внутрішньоартеріально: 4 мг, розчинених у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, повільно, протягом 2 і більше хвилин.

Доза, тривалість лікування та шлях введення залежать від вираженості клінічних проявів захворювання. У деяких випадках доцільно розпочинати лікування із введення препарату парентерально, а потім перейти на пероральний прийом.

Пацієнти літнього віку. Відповідно до результатів фармакокінетичних досліджень та досліджень переносимості препарату, пацієнтам літнього віку не потрібно проводити корекцію дозування.

Діти.

Препарат не застосовувати у педіатричній практиці.

Передозування.

При застосуванні ніцерголіну у високих дозах може спостерігатися тимчасове зниження артеріального тиску. Спеціальне лікування зазвичай не потрібне, достатньо пацієнта покласти у положення лежачи. У виняткових випадках недостатності кровопостачання головного мозку і серця рекомендовано симпатоміметики і постійний моніторинг показників артеріального тиску.

Побічні реакції.

Рідко повідомлялося про наступні нетяжкі побічні ефекти.

З боку травного тракту: запор, нудота, блювання, підвищення кислотності шлункового соку, діарея, біль у животі, відчуття дискомфорту в животі.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, запаморочення, напади стенокардії, похолодання кінцівок, тахікардія, гіперемія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, ажитація, відчуття жару, тривожне збудження.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, свербіж, шкірні висипання.

Репродуктивні порушення у чоловіків: порушення еякуляції.

Загальні розлади: відчуття жару, приплив, пітливість, біль у кінцівках, підвищення температури тіла, фіброз.

Результати досліджень: підвищена концентрація сечової кислоти в крові.

Під час клінічних досліджень ніцерголіну спостерігалося підвищення рівня сечової кислоти в крові, що не залежало від призначеної дози та від тривалості лікування.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Не змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки рекомендовані розчинники.

Упаковка.

По 1 або по 4 флакони з ліофілізатом в контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в картонній пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

НИЦЕРОМАКС

(NICEROMAX)

Состав:

действующее вещество: nicergoline;

1 флакон содержит 4 мг ницерголина;

вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, кислота винная.

Лекарственная форма. Лиофилизат для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: лиофилизированная белая пористая масса или порошок белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Периферические вазодилататоры. Алкалоиды спорыньи. Код АТХ С04А Е02.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Ницерголин является производным эрголина с альфа-1-адренергической блокирующей активностью.

В исследованиях in vitro и in vivo ницерголин существенно повышал активность ацетилхолинэстеразы. В этих экспериментальных исследованиях нейрохимические эффекты наблюдались одновременно с устойчивым улучшением поведенческих реакций, например, в тесте с лабиринтом, у зрелых животных, которым применяли ницерголин в течение длительного времени, наблюдали развитие реакций, похожих на реакции у молодых животных.

Во время применения ницерголина у животных также удалось уменьшить проявления недостаточности когнитивной функции, которая была индуцирована несколькими агентами (гипоксией, электро-конвульсивной терапией (ЭКT), скополамином).

Ницерголин также повышает активность и перенесение к участку мембраны кальцийзависимых изоформ протеинкиназы С. Эти ферменты принимают участие в механизме секреции растворимого амилоидного предшественника протеина, что приводит к усилению его высвобождения и к снижению продукции патологического бета-амилоида, что было продемонстрировано на культуре человеческой нейробластомы.

Благодаря своему антиоксидантному эффекту и способности активизировать ферменты детоксикации ницерголин предупреждает гибель нервных клеток, вызываемой оксидантным стрессом и апоптозом в in vitro и in vivo экспериментальных моделях. Ницерголин ослабляет возрастное уменьшение экспрессии мРНК нейрональной синтазы оксида азота, что также может влиять на улучшение когнитивной функции.

Фармакокинетика.

Ницерголин быстро гидролизуется в результате связывания эфирами после внутривенного введения, что приводит к образованию 1,6-диметил-8b-гидроксиметил-10а-метоксиерголину (MMDL). Следующая биотрансформация приводит к образованию метаболита 6-метил-8b-гидроксиметил-10а-метоксиерголину (MDL).

Распределение препарата в тканях быстрое и широкое, что отражается короткой фазой распределения радиоактивности сыворотки крови. Объем распределения ницерголина достаточно высокий (> 105 л) что, возможно, обусловлено метаболизмом в крови и распределением в клетках крови и/или тканях. Ницерголин в значительном количестве связывается с белками плазмы крови человека, при этом наблюдается сродство больше к α-кислому гликопротеину, чем к альбумину сыворотки крови.

Выведение с мочой является основным путем экскреции, поскольку 80 % общей дозы ницерголина, меченного радиоактивным изотопом, определяется в моче и лишь 10-20 % – в фекалиях.

У пациентов с тяжелыми нарушениями функций почек наблюдается значительное снижение секреции MDL с мочой. При вторичном метаболическом пути с помощью деметилирования   (1-DN) образуется 1-диметил-ницерголин, который затем метаболизируется до MDL путем гидролиза эфирных связей.

Клинические характеристики.

Показания.

Острые и хронические цереброваскулярные нарушения метаболизма вследствие атеросклероза, тромбоза и эмболии церебральних сосудов, транзиторных нарушений церебрального кровообращения (транзиторные ишемические атаки).

Головная боль.

Дополнительная терапия для лечения артериальной гипертензии.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к активному веществу, алкалоидам спорыньи или к любому компоненту препарата. Недавно перенесенный инфаркт миокарда, острое кровотечение, ортостатическая гипотензия, тяжелая брадикардия. Одновременный прием симпатомиметиков (агонисты α или β рецепторов).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

С осторожностью препарат применяют с:

•     антигипертензивными средствами (ницерголин может потенцировать их эффекты);
•     препаратами, которые также метаболизируются системой цитохрома P450 2D6, потому что невозможно исключить взаимодействие с этими средствами (такими как хинидин, большинство антипсихотических средств, в том числе клозапин, рисперидон, галоперидол, тиоридазин);
•     антиагрегантами и антикоагулянтами (например ацетилсалициловой кислотой): усиливает влияние на гемостаз, вследствие чего может увеличиваться время кровотечения;
•     препаратами, влияющими на метаболизм мочевой кислоты (могут изменяться метаболизм и экскреция мочевой кислоты).

Ницеромакс нельзя применять одновременно со средствами, которые возбуждают ЦНС, α- и β-адреномиметиками. Поскольку ницерголин повышает эффект антикоагулянтов и антиагрегантов, то при их одновременном применении с ницерголином необходимо контролировать параметры свертывания крови.

Препарат может усиливать эффекты холиномиметических средств.

Ницерголин может потенцировать влияние β-блокаторов на сердце.

Особенности применения.

Исследования с однократным или многократным применением ницерголина показали, что ницерголин может снижать систолическое артериальное давление и, в значительно меньшей степени, диастолическое артериальное давление у пациентов с нормальным артериальным давлением и пациентов с повышенным артериальным давлением. Эти эффекты могут варьировать, поскольку другие исследования не выявили изменений систолического или диастолического артериального давления.

В начале лечения возможно развитие ортостатической гипотензии.

Препарат необходимо с осторожностью применять больным со стенокардией нагрузки и выраженным атеросклерозом.

Ницерголин следует с осторожностью назначать пациентам с гиперурикемией или подагрой в анамнезе или во время лечения препаратами, которые влияют на метаболизм и экскрецию мочевой кислоты.

Поскольку примерно 80 % метаболитов ницерголина выделяется с мочой, желательно уменьшать дозу препарата для пациентов с нарушением функции почек (креатинин сыворотки крови ≥ 2 мг/дл или 175 ммоль/л).

На время применения препарата следует воздерживаться от употребления алкоголя.

Возникновение фиброза (например фиброза легких, сердца, сердечных клапанов и ретроперитонеального фиброза) ассоциировалось с использованием некоторых алкалоидов спорыньи, обладающих агонистической активностью к 5-HT-рецепторам серотонина.

Сообщалось об возникновении симптомов эрготизма (включая тошноту, рвоту, диарею, абдоминальную боль и сужение периферических сосудов) при применении некоторых алкалоидов спорыньи и их производных.

Перед назначением этого класса лекарственных средств врачам необходимо ознакомиться с признаками и симптомами передозировки спорыньи.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Токсикологические исследования не выявили тератогенного влияния ницерголина. Учитывая показания препарата Ницеромакс, его назначение беременным женщинам и женщинам, которые кормят грудью, маловероятно. Если показание к назначению лечения обоснованное, лечение необходимо начинать только после оценки соотношения «риск/польза».

Неизвестно, проникает ли ницерголин в грудное молоко, поэтому Ницеромакс не следует применять женщинам, которые кормят грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Хотя клинические эффекты Ницеромакса направлены на улучшение бдительности и концентрации, влияние приема препарата на скорость реакции при управлении автотранспортом или во время работы с другими механизмами при этом не исследовали.

В любом случае необходимо проявлять осторожность, принимая во внимание основное заболевание пациента и учитывая, что иногда при применении препарата могут возникать головокружение, сонливость и повышенная утомляемость, особенно в начале применения.

Способ применения и дозы.

Внутримышечные инъекции: 2-4 мг (2-4 мл) дважды в сутки (лиофилизат разводить водой для инъекций или физиологическим раствором хлорида натрия до 2-4 мл).

Медленная внутривенная инфузия: 4-8 мг, растворенных в 100 мл 0,9 % раствора натрия хлорида или 5 % раствора глюкозы. Согласно решению врача эту дозу можно повторно применить в течение дня.

При необходимости препарат можно применять внутриартериально: 4 мг, растворимых в 10 мл 0,9 % раствора натрия хлорида, медленно, в течение 2 и более минут.

Доза, длительность лечения и путь введения зависят от выраженности клинических проявлений заболевания. В некоторых случаях целесообразно начинать лечение с введения препарата парентерально, а затем перейти на пероральный прием.

Пациенты пожилого возраста. Согласно результатам фармакокинетических исследований и исследований переносимости препарата, пациентам пожилого возраста не следует проводить коррекцию дозы.

Дети.

Препарат не применять в педиатрической практике.

Передозировка.

При применении ницерголина в высоких дозах может наблюдаться временное снижение артериального давления. Специальное лечение обычно не требуется, достаточно пациента положить в положение лежа. В исключительных случаях недостаточности кровоснабжения головного мозга и сердца рекомендованы симпатомиметики и постоянный мониторинг показателей артериального давления.

Побочные реакции.

Редко сообщалось о следующих нетяжелых побочных эффектах.

Со стороны пищеварительного тракта: запор, тошнота, рвота, повышение кислотности желудочного сока, диарея, боль в животе, ощущение дискомфорта в животе.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипотензия, головокружение, приступы стенокардии, похолодание конечностей, тахикардия, гиперемия.

Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, спутанность сознания, сонливость, бессонница, ажитация, ощущение жара, тривожное возбуждение.

Аллергические реакции: ангионевротический отек, зуд, кожные высыпания.

Репродуктивные нарушения у мужчин: нарушение эякуляции.

Общие расстройства: ощущение жара, прилив, потливость, боль в конечностях, повышение температуры тела, фиброз.

Результаты исследований: повышенная концентрация мочевой кислоты в крови.

Во время клинических исследований ницерголина наблюдалось повышение уровня мочевой кислоты в крови, что не зависело от назначенной дозы и от продолжительности лечения.

Срок годности. 2 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 оС. Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость.

Не смешивать с другими лекарственными средствами. Использовать только рекомендуемые растворители.

Упаковка.

По 1 или по 4 флакона с лиофилизатом в контурной ячейковой упаковке, по 1 контурной ячейковой упаковке в картонной пачке.

Категория отпуска.

По рецепту.

Производитель.

ООО «ФАРМЕКС ГРУП».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 08300, Киевская обл., г. Борисполь, ул. Шевченко, 100.