Нимегезик - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НІМЕГЕЗИК СУСПЕНЗІЯ

(NIMEGESIC SUSPENSION)

Склад:

діюча речовина: nimesulide (німесулід);

1 мл суспензії містить 10 мг німесуліду;

допоміжні речовини: сахароза, натрію бензоат, кислота лимонна моногідрат, натрію цитрат, полісорбат 60, смола ксантанова, кремнію діоксид безводний, тартразин, ароматизатор «стигла диня», вода очищена.

Лікарська форма. Суспензія для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група.

Не стероїдні протизапальні та протиревматичні препарати. Код АТС М 01А Х 17.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гострий біль. Симптоматичне лікування остеоартриту з больовим синдромом. Первинна дисменорея.

Протипоказання.

Виразкова хвороба шлунка і дванадцяти палої кишки у стадії загострення; виражені порушення функції печінки (печінкова недостатність) та гепатотоксичні реакції на прийом препарату в анамнезі, одночасне застосування з потенційно гепато токсичними засобами; тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв), тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату, а також реакції підвищеної чутливості до інших не стероїдних протизапальних засобів в анамнезі; вагітність (III триместр) та період годування груддю. Дитячий вік до 12 років. Алкоголізм, наркотична залежність. Підвищена температура тіла, грипоподібні стани, підозра на гостру хірургічну патологію.

Спосіб застосування та дози.

З метою запобігання виникненню та для послаблення прояву побічних реакцій препарат слід приймати протягом найкоротшого часу та в мінімально ефективній дозі. Призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь.

Препарат приймають внутрішньо після їди.

Для дорослих і дітей старше 12 років – по 1 мірному ковпачку (10 мл – 100 мг) 2 рази на добу – вранці та ввечері. Максимальна тривалість лікування 15 днів.

Для хворих літнього віку зазначена схема дозування корекції не потребує.

Побічні реакції.

При застосуванні препарату можуть виникнути такі побічні ефекти, переважно протягом першого тижня від початку лікування:

з боку шкіри: найчастіше виникають висипи, свербіж, посилене потовиділення, еритема, дерматит; у поодиноких випадках – ангіо невротичний набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз;

з боку травного тракту: нудота, гастрит, біль у животі, діарея, запор, метеоризм; у поодиноких випадках – стоматит, мелена, пептична виразка шлунка або дванадцяти палої кишки, перфорація виразки або шлунково-кишкова кровотеча;

з боку печінки: жовтяниця, холестаз, підвищення рівня печінкових трансаміназ, іноді можливі випадки гострого гепатиту, навіть з летальним кінцем;

з боку центральної нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, енцефалопатія (синдром Рейе);

психічні порушення: відчуття тривоги, нервозність, кошмарні сновидіння;

з боку нирок: набряки, дизурія, гематурія, затримка виділення сечі, поодинокі випадки олігурії, інтерстиціального нефриту і ниркової недостатності;

з боку системи крові: анемія, еозинофілі я, поодинокі випадки панцитопенії, пурпури і тромбоцит опенії;

з боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, анафілаксія;

з боку органів дихання: диспное, у поодиноких випадках – астма, бронхоспазм, особливо у хворих з підвищеною чутливістю до ацетил саліцилової кислоти та інших не стероїдних протизапальних засобів;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, рідко – кровотеча, припливи, коливання артеріального тиску.

Також під час прийому препарату можливі порушення чіткості зору, астенія, гіпотермія гіперкаліємія.

Передозування.

Симптоми. При передозуванні спостерігається летаргія, сонливість, нудота, блювання, біль в надчеревній ділянці, також можуть виникнути шлунково-кишкова кровотеча, артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання, анафілактоїдні реакції та кома.

Лікування. Специфічного антидоту не існує. У випадку передозування слід проводити симптоматичну терапію. Хворим протягом перших 4 годин необхідно промити шлунок та прийняти активоване вугілля. Гемодіаліз не ефективний.

Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Застосування препарату протипоказано в останньому триместрі вагітності.

Застосування німесуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти. Як і інші не стероїдні протизапальні засоби, що пригнічують синтез простагландинів, німесулід може спричинити передчасне закриття боталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, атонії матки та периферичних набряків. Враховуючи також відсутність даних щодо застосування препарату вагітними жінками не рекомендується призначати препарат у І та ІІ триместрах вагітності.

Годування груддю. Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, застосування препарату протипоказано у період годування груддю.

Діти.

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років. Дозування для дітей віком старше 12 років таке ж, як і для дорослих.

Особливості застосування.

Для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю курсу лікування. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

В разі зростання рівнів печінкових ферментів або виявлення ознак ушкодження печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору) препарат потрібно відмінити. Таким хворим надалі забороняється призначати німесулід.

Під час лікування препаратом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів, аналгетиків, інших не стероїдних протизапальних засобів, а також утримуватися від вживання алкоголю.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть розвинутися в будь-який момент при застосуванні препарату, з попереджуючими симптомами або без них, як при   шлунково-кишкових ускладненнях в анамнезі, так і без них. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам зі шлунково-кишковими порушеннями, виразковим колітом або хворобою Крона в анамнезі.

З обережністю слід призначати препарат хворим із нирковою або серцевою недостатністю, так як його застосування може призвести до погіршення функції нирок. У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити.

У хворих літнього віку найчастіше розвиваються побічні ефекти внаслідок прийому препарату, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі, перфорації, порушення функції серця, нирок і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану пацієнта.

Оскільки німесулід може порушувати функцію тромбоцитів у хворих із геморагічним діатезом, його слід застосовувати з обережністю, під постійним контролем.

Застосування не стероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов'язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів слід припинити прийом препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Протягом лікування необхідно дотримуватися обережності під час керування авто транспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з варфарином і аналогічними антикоагулянтами, ацетил саліциловою кислотою існує підвищений ризик розвитку кровотечі.

Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду потребує обережності при лікуванні хворих з порушеною функцією нирок і серця.

Не стероїдні протизапальні засоби знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі та збільшення його токсичності. Тому при одночасному застосуванні німесуліду та літію необхідно ретельно контролю вати концентрацію літію в плазмі.

При одночасному застосуванні німесуліду з дигоксином, теофіліном, глібенкламідом, ранітидіном, антацидами клінічно значущої взаємодії не відзначалось.

Німесулід пригнічує дію ферменту СYP 2С 9. Тому концентрація в плазмі препаратів, що піддаються впливу цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх з німесулідом.

Необхідно дотримуватися обережності, якщо препарат приймається менш ніж за добу після або за добу до застосування метотрексату, оскільки збільшується концентрація метотрексату в сироватці та його токсичність.

Можливе підвищення нефротоксичності циклоспоринів при одночасному застосуванні з німесулідом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Німесулід – активна речовина, що має протизапальні, аналгезуючі та жарознижувальні властивості. Німесулід селективно інгібує ЦОГ II (циклооксигеназу II) і пригнічує синтез простагландинів у вогнищі запалення.

Німесулід інгібує звільнення ферменту мієлопер оксидази, а також пригнічує утворення вільних радикалів кисню, не впливаючи на процеси фагоцитозу та хемотаксису, пригнічує утворення фактора некрозу пухлин та інших медіаторів запалення.

Фармакокінетика. Після приймання внутрішньо німесулід швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 2 - 3 години. Зв’язування німесуліду з білками плазми досягає 97,5 %.

Препарат метаболізується в печінці, основним продуктом метаболізму є гідроксинімесулід – фармакологічно активна речовина. Близько 65 % прийнятої дози німесуліду виділяється із сечею, решта 35 % – з калом.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: суспензія жовтувато–оранжевого кольору з характерним запахом і смаком.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25º С.

Упаковка.

60 мл суспензії у флаконі бурштинового скла та картонній пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

„Алємбік Лімітед”, Індія.

Місцезнаходження.

Алємбік Роад, Вадодара-390003, Індія.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 100 мг, № 10, № 100

Прочие ингредиенты: крахмал кукурузный, кремния диоксид коллоидный, целлюлоза микрокристаллическая, желатин, магния стеарат, тальк очищенный.

№  UA/1833/01/01 от 01.10.2009 до 01.10.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Нимесулид — активное вещество, обладающее противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим свойствами. Нимесулид селективно ингибирует ЦОГ-2 и подавляет синтез простагландинов в очаге воспаления.
Нимесулид ингибирует высвобождение фермента миелопероксидазы, подавляет образование свободных радикалов кислорода, не влияя на процессы фагоцитоза и хемотаксиса, а также угнетает образование фактора некроза опухоли и других медиаторов воспаления.
Фармакокинетика. После приема внутрь нимесулид быстро всасывается в ЖКТ. С_max в плазме крови определяется через 2–3 ч. Связывание нимесулида с белками плазмы крови — около 97,5%.
Препарат метаболизируется в печени, основным продуктом метаболизма является гидроксинимесулид — фармакологически активное вещество. Около 65% принятой дозы нимесулида выводится с мочой и 35% — с калом.

ПОКАЗАНИЯ:

Острая боль. Симптоматическое лечение остеоартрита с болевым синдромом. Первичная дисменорея.

ПРИМЕНЕНИЕ:

с целью предотвращения возникновения и для уменьшения выраженности проявлений побочных реакций препарат следует принимать в течение кратчайшего времени и в минимально эффективной дозе. Назначать лекарственное средство необходимо только после тщательной оценки соотношения «риск/польза».
Принимают внутрь, после еды, запивая достаточным количеством жидкости. Взрослым и детям в возрасте старше 12 лет — по 1 таблетке (100 мг) 2 раза в сутки: утром и вечером. Максимальная продолжительность лечения — 15 дней.
Для больных пожилого возраста указанная схема дозирования в коррекции не нуждается.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения; выраженные нарушения функции печени (печеночная недостаточность) и гепатотоксические реакции на препарат в анамнезе, одновременное применение с потенциально гепатотоксическими средствами; тяжелые нарушения функции почек (клиренс креатинина <30 мл/мин); тяжелые нарушения свертывания крови; тяжелая сердечная недостаточность; повышенная чувствительность к действующему веществу или к компонентам препарата, а также реакции повышенной чувствительности к другим НПВП в анамнезе; период беременности (III триместр) и кормления грудью. Возраст до 12 лет. Алкоголизм, наркотическая зависимость. Гипертермия, гриппоподобные состояния, подозрение на острую хирургическую патологию.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

при применении препарата могут возникнуть такие побочные эффекты, преимущественно в течение 1-й недели от начала лечения.
Со стороны кожи: чаще всего возникают сыпь, зуд, повышенное потоотделение, эритема, дерматит; в отдельных случаях — ангионевротический отек, отек лица, мультиформная эритема, крапивница, синдром Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны ЖКТ: тошнота, гастрит, боль в животе, диарея, запор, метеоризм; в отдельных случаях — стоматит, мелена, пептическая язва желудка или двенадцатиперстной кишки, перфорация язвы или желудочно-кишечное кровотечение.
Со стороны печени: желтуха, холестаз, повышение уровня печеночных трансаминаз; иногда — случаи острого гепатита с летальным исходом.
Со стороны ЦНС: сонливость, головная боль, головокружение, энцефалопатия (синдром Рейе).
Психические нарушения: ощущение тревоги, нервозность, кошмарные сновидения.
Со стороны почек: отеки, дизурия, гематурия, ишурия, отдельные случаи олигурии, интерстициального нефрита и почечной недостаточности.
Со стороны системы крови: анемия, эозинофилия, отдельные случаи панцитопении, пурпуры и тромбоцитопении.
Со стороны иммунной системы: реакции повышенной чувствительности, анафилаксия.
Со стороны органов дыхания: диспноэ, в отдельных случаях — БА, бронхоспазм, особенно у пациентов с повышенной чувствительностью к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВП.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, АГ; редко — кровотечение, приливы, колебания АД.
Также во время приема препарата возможны нарушения четкости зрения, астения, гипотермия, гиперкалиемия.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

для снижения риска развития побочных эффектов необходимо применять минимальную эффективную дозу с наименьшей продолжительностью курса терапии. Если состояние больного не улучшается, лечение следует прекратить.
В случае роста уровня печеночных ферментов или выявления признаков повреждения печени (например анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, ощущение усталости, моча темного цвета) препарат необходимо отменить. Таким больным в дальнейшем запрещается назначать нимесулид.
Во время лечения лекарственным средством рекомендуется избегать одновременного применения гепатотоксических препаратов, анальгетиков, других НПВП, а также воздержаться от употребления алкоголя.
Желудочно-кишечное кровотечение или язва/перфорация могут развиться в любой момент при применении препарата, с симптомами или без них, как при желудочно-кишечных осложнениях в анамнезе, так и без них. При возникновении желудочно-кишечного кровотечения или язвы лекарственное средство следует отменить.
С осторожностью назначают препарат пациентам с желудочно-кишечными нарушениями, язвенным колитом или болезнью Крона в анамнезе.
С осторожностью необходимо назначать препарат больным с почечной или сердечной недостаточностью, поскольку его применение может привести к ухудшению функции почек. В таком случае препарат следует отменить.
У больных пожилого возраста чаще всего развиваются побочные эффекты вследствие приема препарата, в том числе желудочно-кишечные кровотечения, перфорации, нарушение функции сердца, почек и печени. Поэтому рекомендуется регулярный клинический контроль состояния пациента.
Поскольку нимесулид может нарушать функцию тромбоцитов у пациентов с геморрагическим диатезом, его следует применять с осторожностью, под постоянным контролем.
Применение НПВП может маскировать повышение температуры тела, связанное с фоновой бактериальной инфекцией. В случае повышения температуры тела или появления гриппоподобных симптомов прием препарата необходимо прекратить.
Применение в период беременности и кормления грудью
Беременность. Применение препарата противопоказано в ІІІ триместр беременности.
Применение нимесулида может нарушать женскую фертильность и не рекомендуется женщинам, планирующим беременность. Как и другие НПВП, подавляющие синтез простагландинов, нимесулид может служить причиной преждевременного закрытия боталлова протока, легочной гипертензии, олигурии, маловодия. Возрастает риск развития кровотечения, атонии матки и периферических отеков. Учитывая также отсутствие данных относительно применения препарата у беременных, не рекомендуется назначать лекарственное средство в І и ІІ триместр беременности.
Кормление грудью. Поскольку неизвестно, проникает ли нимесулид в грудное молоко, применение препарата противопоказано в период кормления грудью.
Дети. Препарат противопоказан детям в возрасте до 12 лет. Дозы для детей в возрасте старше 12 лет такие же, как и для взрослых.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. На протяжении лечения необходимо соблюдать осторожность во время управления транспортными средствами и работы с другими потенциально опасными механизмами, требующими повышенной концентрации внимания и скорости психомоторных реакций.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

при одновременном применении с варфарином и аналогичными антикоагулянтами, ацетилсалициловой кислотой существует повышенный риск развития кровотечения.
С осторожностью одновременно применяют нимесулид и фуросемид при лечении пациентов с нарушением функции почек и сердца.
НПВП снижают клиренс лития, что приводит к повышению концентрации лития в плазме крови и увеличению его токсичности. Поэтому при одновременном применении нимесулида и лития необходимо тщательно контролировать концентрацию лития в плазме крови.
При одновременном применении нимесулида с дигоксином, теофиллином, глибенкламидом, ранитидином, антацидами клиническое взаимодействие не отмечалось.
Нимесулид угнетает действие фермента CYP2C9. Поэтому концентрация в плазме крови препаратов, подвергающихся влиянию этого фермента, может быть повышена при одновременном применении их с нимесулидом.
Следует соблюдать осторожность, если препарат принимается менее чем через 1 сут после или за 1 сут до применения метотрексата, поскольку повышается концентрация метотрексата в плазме крови и его токсичность.
Возможно повышение нефротоксичности циклоспоринов при одновременном применении с нимесулидом.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы. При передозировке отмечается летаргия, сонливость, тошнота, рвота, боль в эпигастральной области, также могут возникать желудочно-кишечное кровотечение, АГ, ОПН, угнетение дыхания, анафилактоидные реакции и кома.
Лечение. Специфического антидота не существует. В случае передозировки проводят симптоматическую терапию. Больным в течение первых 4 ч следует промыть желудок и принять активированный уголь. Гемодиализ не эффективен. Необходим тщательный контроль функции почек и печени.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.