Офтаквикс - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ОФТАКВІКС^®

OFTAQUIX^®

Склад:

діюча речовина: левофлоксацин;

1 мл крапель очних містить 5 мг левофлоксацину у вигляді  левофлоксацину напівгідрату;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію хлорид, кислота хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Краплі очні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від  світло-жовтого до світло-зеленувато-жовтого кольору розчин, практично вільний від видимих механічних часток.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Левофлоксацин. Код АТХ  S01A Е05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Левофлоксацин є L-ізомером рацемічної лікарської речовини офлоксацину. Антибактеріальну дію має переважно L-ізомер офлоксацину.

Механізм дії.

Левофлоксацин  − це антибактеріальний засіб групи фторхінолонів, який пригнічує активність бактеріальних топоізомераз II типу − ДНК-гірази та топоізомерази IV. Дія левофлоксацину в грамнегативних бактеріях спрямована переважно на ДНК-гіразу, а в грампозитивних бактеріях на топоізомеразу IV.

Механізми виникнення резистентності.

Існують два основні механізми виникнення резистентності бактерій до левофлоксацину, а саме: зниження концентрації препарату всередині бактеріальної клітини або зміни в наборі ферментів, проти яких спрямована дія препарату. Такі зміни виникають внаслідок мутацій у хромосомальних генах, які кодують ДНК-гіразу (gyrA та gyrB) та топоізомеразу IV (parC та parE; grlA та grlB у Staphylococcus aureus). Причинами виникнення резистентності через зниження концентрації препарату всередині бактеріальної клітини є зміни поринів зовнішньої мембрани (OmpF), що зменшує можливість проникнення фторхінолонів всередину грам- негативних бактерій, або насоси, які сприяють відтоку речовин. Резистентність через відтік речовин описана у пневмококів (PmrA), стафілококів (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій. Нарешті, повідомляється про резистентність до хінолонів через плазму крові (яка визначається геном qnr) у Klebsiella pneumoniae та E. coli.

Перехресна резистентність.

Можливе виникнення перехресної резистентності між фторхінолонами. Одиничні мутації у результаті не спричиняють клінічної резистентності, але множинні мутації зазвичай дійсно спричиняють клінічну резистентність до всіх лікарських засобів класу фторхінолонів. Зміни поринів зовнішньої мембрани та системи відтоку речовин можуть мати широку специфічність субстрату, бути спрямовані проти кількох класів антибактеріальних засобів і призвести до виникнення множинної резистентності.

Граничні значення.

Граничні значення MIC (мінімальної пригнічуючої концентрації), які відділяють чутливі та помірно резистентні організми від резистентних згідно з граничним значенням EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing – Європейський Комітет з Тестування Чутливості до Антимікробних Препаратів), такі:

Pseudomonas spp., Staphylococcus spp., Streptococcus A, B, C, G:

чутливі ≤ 1мг/л, резистентні > 2мг/л;

Streptococcus pneumoniae: чутливі ≤ 2 мг/л, резистентні > 2мг/л;

Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis: чутливі ≤ 1мг/л, резистентні > 1мг/л.

Решта патогенних мікроорганізмів: чутливі ≤ 1мг/л, резистентні > 2мг/л.

Спектр антибактеріальної  дії.

Поширеність набутої резистентності в окремих видів може варіювати в різних географічних точках та в часі, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності, особливо в ході лікування тяжких інфекцій. Отже, представлена інформація надає лише приблизні керівні вказівки та рекомендації щодо можливої чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину. Якщо  поширеність резистентності на місці є такою, що застосування лікарського препарату проти, принаймні, деяких видів інфекцій є  сумнівним, у разі необхідності слід звернутися до фахівця.

У наведеній нижче таблиці представлені тільки ті види бактерій, які зазвичай спричиняють зовнішні інфекційні захворювання очей, такі як кон’юнктивіт.

Спектр антибактеріальної дії – категорії чутливості та характеристики резистентності згідно з вимогами EUCAST.

*    MSSA = штами Staphylococcus aureus, чутливі до метициліну.

**  MRSA = штами Staphylococcus aureus, резистентні до метициліну.

Дані з резистентності, представлені у таблиці, базуються на результатах багатоцентрового наглядового дослідження (офтальмологічне дослідження) з поширеності резистентності серед ізолятів бактерій, отриманих від пацієнтів із очними інфекціями в Німеччині,                           червень – листопад 2004 року.

Мікроорганізми класифікували як чутливі до левофлоксацину на підставі чутливості, визначеної in vitro, та концентрацій у плазмі крові після системної терапії. При місцевому застосуванні були досягнуті більш високі максимальні концентрації, ніж у плазмі крові. Проте невідомо, чи може кінетика препарату після місцевого закапування в око змінити антибактеріальну дію левофлоксацину і яким чином.

Пацієнти дитячого віку.

Фармакодинамічні властивості однакові у дорослих та дітей віком від 1 року.

Фармакокінетика.

Після закапування в очі левофлоксацин  добре зберігається у слізній плівці.

У ході дослідження здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого дозування, становили 17,0 і 6,6 мкг/мл відповідно. Через 4 години після введення дози у п’яти з шести досліджуваних добровольців концентрації становили 2 мкг/мл або вище. У чотирьох із шести досліджуваних добровольців ця концентрація спостерігалась і через 6 годин після введення дози.

Концентрацію левофлоксацину в плазмі крові вимірювали у 15 здорових дорослих добровольців у різні моменти часу впродовж 15-денного курсу лікування препаратом. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування  дози варіювала від 0,86 нг/мл у день 1-й до 2,05 нг/мл у день 15-й. Найвища максимальна концентрація левофлоксацину − 2,25 нг/мл − була зафіксована у день 4-й після 2 днів застосування  дози кожні 2 години (загалом 8 доз на добу). Максимальні концентрації левофлоксацину збільшилися від 0,94 нг/мл у день 1-й до 2,15 нг/мл у день 15-й, що у 1000 разів менше, ніж концентрації, про які повідомлялося після застосування стандартних пероральних доз левофлоксацину.

Концентрації левофлоксацину в плазмі крові, що були досягнуті після застосування препарату в уражене око, невідомі.

Клінічні  характеристики.

Показання.

Місцеве лікування зовнішніх бактеріальних очних інфекцій у пацієнтів від 1 року, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину.

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини левофлоксацину, підвищена чутливість до інших хінолонів, або до будь-якого з компонентів препарату.

Пацієнти віком до 1 року.

Взаємодія з  іншими  лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не проводилися спеціальні дослідження щодо взаємодії цього препарату з іншими ліками.

Тим не менш, системне застосування деяких хінолонів, продемонструвало збільшення плазмової концентрації теофіліну, інтрерферування метаболізму кофеїну,  посилювання  впливу перорального антикоагулянту варфарину і його похідних, а також асоціювався з  тимчасовим збільшенням  креатиніну в сироватці крові у пацієнтів, які одночасно отримують системний циклоспорин.

Оскільки максимальні концентрації левофлоксацину в плазмі крові після закапування в очі щонайменше у 1000 разів менші за ті, що спостерігалися після стандартних пероральних доз, тому взаємодії, зазначені для системного застосування, навряд чи будуть клінічно значущими при застосуванні очних крапель Офтаквікс^®.

При паралельному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів інтервал між закапуваннями має становити щонайменше 15 хвилин.

Пацієнти дитячого віку.

Ніякі дослідження щодо взаємодії лікарських препаратів не проводилися.

Особливості застосування.

Препарат не можна вводити під кон’юнктиву. Розчин не слід вводити безпосередньо у передній відділ ока.

Системні фторхінолони пов’язані з серьойзними та інколи  зі смертельним результатом алергічними (анафілактичними) реакціями, навіть після застосування однократної дози.

Деякі реакції супроводжувались серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком (у тому числі гортані, глотки або набряком обличчя), обструкції дихальних шляхів, диспное, кропив’янкою та свербежем.

При появі алергічної реакції на левофлоксацин, застосування препарату слід припинити.

Як і у випадку з протиінфекційними лікарськими засобами, тривале застосування може призвести в результаті до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів, у тому числі грибів. При погіршенні стану пацієнта через інфекцію або відсутності клінічного покращення впродовж відповідного періоду часу, слід припинити застосування препарату та розпочати альтеративний метод лікування.

За клінічними показаннями хворого слід провести обстеження з використанням збільшувальних приладів, таких як, наприклад, біомікроскопія із застосуванням щілинної лампи та, при потребі, фарбування флуоресцеїном.

Застосування у пацієнтів літнього віку.

Немає необхідності коригувати дозу для пацієнтів літнього віку.

Контактні лінзи.

Пацієнтам із бактеріальною зовнішньою очною інфекцією не слід носити контактні лінзи. Очні краплі  містять консервант бензалконію хлорид,  що може спричинити подразнення очей.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Немає достатніх даних про використання левофлоксацину у вагітних жінок. Дослідження на тваринах не свідчать про прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Очні краплі Офтаквікс^® 5 мг/мл слід використовувати в період вагітності тільки, якщо очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Годування груддю.

Левофлоксацин проникає у материнське молоко. Однак не передбачається ніякого впливу на дитину, що знаходиться на грудному годуванні, при терапевтичних дозах препарату Офтаквікс^®. Очні краплі Офтаквікс^® слід використовувати в період годування груддю тільки, якщо очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для немовляти.

Здатність до запліднення.

Левофлоксацин не спричиняв зниження здатності до запліднення щурів при експозиціях, що значно перевищують максимальний вплив на людину після офтальмологічного застосування.

Здатність впливати  на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Офтаквікс^® чинить незначний вплив на здатність керувати транспортним засобом і використовувати різні механізми.

Якщо спостерігається будь-який тимчасовий вплив на зір, пацієнту необхідно зачекати, доки зір проясниться, перед тим, як керувати автомобілем або використовувати механізми.

Спосіб застосування та дози.

По 1-2 краплі в уражене(-ні) око (очі) кожні 2 години  до 8 разів на добу, відразу після пробудження впродовж перших 2 днів, потім  −  4 рази на добу з 3-го по 5-й день.

Для запобігання забрудненню кінчика піпетки та розчину, кінчик піпетки не повинен контактувати з повіками або оточуючими ділянками ока.

Тривалість лікування залежить від тяжкості розладу, а також від клінічного та бактеріологічного перебігу хвороби. Зазвичай термін лікування становить 5 днів.

При паралельному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів, інтервал між закапуваннями має становити щонайменше 15 хвилин.

Безпека й ефективність лікування виразки рогівки та офтальмії новонароджених не встановлені.

Спосіб застосування.

Офтальмологічне застосування.

Діти.

Дози препарату для таких пацієнтів подібні тим, що застосовуються для дорослих і дітей віком від  1 року.

Безпека та ефективність препарату Офтаквікс у дітей віком від 1 року встановлені.

Безпека та ефективність препарату Офтаквікс^® у дітей віком до 1 року ще не встановлені. Немає відповідних даних.

Передозування.

Загальна кількість левофлоксацину у флаконі очних крапель занадто мала, щоб спричинити токсичні ефекти після випадкового перорального застосування. Якщо необхідно, пацієнта слід клінічно обстежити та вжити підтримуючих заходів. Після місцевого передозування препарату очі необхідно промити чистою водою кімнатної температури.

Пацієнти дитячого віку.

Вживання заходів у випадку передозування подібне до тих, що вживаються у дорослих і дітей віком від 1 року.

Побічні реакції.

Приблизно у 10 % пацієнтів можна очікувати побічні реакції. Ці реакції зазвичай слабкі або помірні, є тимчасовими, в основному обмежуються ділянкою ока.

Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, активна речовина цього консерванту може спричинити контактну екзему та/або подразнення.

Нижче наведені побічні реакції визначені, як точно, ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням, про які повідомлялося у ході  клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду.

З боку імунної системи.

Рідкісні (>1/10000, <1/1000): екстраокулярні очні алергічні реакції, у тому числі висипання на шкірі.

Дуже рідкісні (< 1/10000), невідомі (не можна оцінити виходячи з існуючих даних): анафілаксія.

З боку нервової системи.

Непоширені (>1/1000, <1/100): головний біль.

З боку органів  зору.

Поширені (>1/100, <1/10): печіння в очах, послаблення зору та поява тяжів слизу.

Непоширені (>1/1000, <1/100): матування повік, хемоз, папілярна реакція кон’юнктиви, набряк повік, дискомфорт в очах, відчуття стороннього тіла, свербіж в очах, біль в очах, кон’юнктивальна інфекція, кон’юнктивальні фолікули, сухість очей, еритема повік та фотофобія.

Відкладення на рогівці у ході клінічних досліджень не спостерігалися.

З  боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Непоширені (>1/1000, <1/100): риніт, фарінгіт.

Дуже рідкісні (<1/10000), невідомі (не можна оцінити виходячи з існуючих даних): набряк гортані.

Порушення  загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення

Дуже рідкісні (<1/10000), невідомі (не можна оцінити виходячи з існуючих даних): лихоманка.

Пацієнти дитячого віку.

Частоту, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей можна очікувати подібними до тих, що виникають у дорослих.

Термін придатності.

3 роки.

Відкритий флакон слід використати впродовж 1 місяця.

Умови зберігання.

Зберігати  в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 5 мл у флаконі з крапельницею.  По 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Сантен АТ/ Santen Oy.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Нііттихаанкату 20, 33720 Тампере, Фінляндія/

Niittyhaankatu 20, 33720 Tampere, Finland.

Офтаквикс относится к противомикробным препаратам группы фторхинолонов. Действующее вещество препарата Офтаквикс левофлоксацин является L-изомером рацемической субстанции лекарственного вещества офлоксацина. L-изомер офлоксацина обладает выраженной антимикробной активностью. Действие левофлоксацина заключается в блокировании ДНК-гиразы и топоизомеразы IV, что приводит к нарушению суперспирализации и сшивки разрывов ДНК. В результате этого подавляется образование ДНК, развиваются грубые изменения в морфологии цитоплазмы, мембранах и стенке клетки. Левофлоксацин оказывает выраженное противомикробное действие в отношении грамотрицательных и грамположительных аэробов: Branchamella (Moraxella) cataralis, Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Pseudomonas aeruginosa, Staphyloccocus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes. Анаэробные микроорганизмы устойчивы или умеренно устойчивы к действию левофлоксацина. Препарат не действует на грибы и Treponema pallidum. Резистентность к левофлоксацину развивается постепенно, медленно.

 Препарат может применяться при воспалительных поражениях глаз, вызванных микроорганизмами, устойчивыми к действию аминогликозидов, макролидов и бета-лактамных антибиотиков, включая пенициллин и тетрациклины.
 После закапывания препарата в глаз левофлоксацин длительное время сберегается в слезной пленке. Проведение исследований на добровольцах показало, что средняя концентрация левофлаксазина в слезной пленке через 4 и 6 часов после инстилляции препарата в глаз составила 17.0 мкг/мл и 6.6 мкг/мл. Концентрация левофлоксацина через четыре часа после инстилляции в глаза составляет 2 мкг/мл эта концентрация препарата сохраняется у 50% исследуемых и через шесть часов после инстилляции.

 Концентрация левофлоксацина при использовании Офтаквикса в водянистой влаге выше средней концентрации офлоксацина. Через один час после применения средняя концентрация левофлоксацина в плазме крови составляет от 0.86 нг/мл до 2.05 нг/мл. Максимальная концентрация левофлоксацина в плазме крови равная 2.25 нг/мл была определена на четвертые сутки, при использовании препарата в течение двух дней каждые два часа до восьми раз в сутки. Максимальная концентрация левофлоксацина, которую определяли через две недели была более, чем в 1000 раз ниже той концентрации, которая была определена в крови после приема препарата внутрь в стандартных дозах назначения. 
 Клинический эффект применения левофлоксацина в виде глазных капель при проведении рандомизированного двойного слепого контролируемого испытания во время лечения бактериального конъюнктивита по окончанию курса лечения, продолжавшегося на протяжении шести дней составил 79%. Микробиологическая эрадикация достигла 90%.

Показания к применению:
Глазные капли Офтаквикс применяют для лечения различных поверхностных инфекций глаза и его придаткову пациентов старше 1 года: острых и подострых конъюнктивитов, блефаритов, блефароконъюнктивитов, бактериальных язв роговицы, кератитов, кератоконъюнктивитов бактериальной этиологии, хронических дакриоциститов, мейбомитов. 
 Применение препарата показано для профилактики осложнений в предоперационном и послеоперационном периоде после проведения оперативных вмешательств на глазах. 
 Препарат назначают для лечения инфекционных осложнений после проведения офтальмологических оперативных вмешательств, а также лечения и профилактики посттравматических инфекционных осложнений со стороны глазного яблока и его придаточного аппарата с наличием или без инородных тел.

Способ применения:
Офтаквикс применяют местно, закапывая раствор препарата в пораженный инфекцией глаз. На протяжении двух первых суток лечения Офтаквикс применяют по одной-две капли через каждые два часа в пораженный глаз, но не более восьми раз за день. В течение следующих трех дней препарат используют по одной-две капли в пораженный глаз четыре раза в сутки. Длительность курса лечения определяет лечащий врач. Обычная продолжительность лечения составляет пять дней.

Побочные действия:
Применение Офтаквикса может сопровождаться появлением ощущения жжения в глазу, некоторым снижением остроты зрения, появлением на конъюнктиве слизистых тяжей. Реже возможно развитие блефарита, хемоза, сосочковых разрастаний на конъюнктиве, отека век, неприятных ощущений в глазу, зуда в глазу, боли в глазу, гиперемии конъюнктивы, появления фолликулов на конъюнктиве, синдрома "сухого глаза", эритемы век, раздражения глаза, контактного дерматита, светобоязни и аллергических реакций. При проведении клинических исследований препарата выявляли головную боль и катаральный ринит. 
 Применение левофлоксацина может вызывать побочные действия со стороны разных органов и систем организма. 
 Со стороны нервной системы и органов чувств возможно появление головной боли, головокружения, повышенной утомляемости, нарушения вкусовой и обонятельной чувствительности, астении, нарушений координации, галлюцинаций, нервозности, нарушений мышления, снижения концентрации внимания, нарушений сна, диплопии, шума в ушах, нарушений слуха и зрения. 
 Со стороны сердечно-сосудистой системы возможно развитие гипертензии, ортостатической гипотензии, сердечной недостаточности, различных аритмий, блокад, недостаточности кровообращения, инфаркта миокарда, тромбоэмболий, флебитов. В анализе крови определяется тромбоцитопения, лейкоцитоз, лейкопения, лимфопения, гранулоцитопения, лимфаденопатия.
 Со стороны органов дыхания – развитие синусита, ринита, астмы, острого респираторного дистресс-синдрома, сухого кашля, одышки, дыхательной недостаточности.
 Со стороны органов желудочно-кишечного тракта – появление тошноты, боли в животе, диспептических расстройств, рвоты, метеоризма, сухости во рту, дисфагии, гастроэнтерита, колита, нарушений функции печени, желтухи.

 Со стороны мочевыделительной и половой систем возможно развития вагинита, генитального зуда, снижения функции почек, увеличение креатинина в сыворотке крови, нарушения эякуляции и импотенции. 
 Со стороны опорно-двигательного аппарата возможно развитие артритов и артрозов, артралгий, мышечной слабости, миалгии, синовиита, тендинита, парестезий, увеличения мышечного тонуса. 
 Со стороны кожных покровов возможно появление кожного зуда, сыпи, узловатой эритемы, кожного шелушения, изъязвлений, крапивницы, повышенного потоотделения. 
 К прочим побочным действиям относятся местная реакция, воспаление и боль в месте введения препарата, боль в груди и спине, снижение массы тела, гипертермия, увеличение или снижение содержания калия в сыворотке крови, дегидратация тканей, снижение или увеличение уровня глюкозы в крови, отек тканей лица, развитие синдрома отмены.
 Указанные побочные действия возможны только при употреблении значительных доз препарата внутрь, что невозможно при назначении левофлоксацина в растворе для глазных капель. 
 Применение глазных капель с левофлоксацином может сопровождаться развитием преходящего снижения остроты зрения, чувства жжения в глазах, боли, дискомфорта и ощущения инородного тела в глазу, незначительной лихорадки, головной боли, воспаления глотки, фотофобии, а также аллергических реакций, отечности век, ощущения сухости и зуда в глазах.

Противопоказания:
Применение препарата Офтаквикс противопоказано во время беременности, в период грудного вскармливания, при повышенной индивидуальной чувствительности к препаратам хинолонового ряда и дополнительным компонентам, входящим в состав препарата. Детям в возрасте до одного года назначение препарата противопоказано. Требуется особая осторожность при использовании препарата в детском возрасте.

Беременность:
Лабораторные исследования левофлоксацина показали, что препарат, как и другие ингибиторы ДНК-гиразы, вызывает у животных поражение крупных суставов конечностей и позвоночника, несущих осевую нагрузку. После введения препарата в пораженный инфекцией глаз неизвестна концентрация левофлоксацина в плазме крови. Левофлоксацин проникает в грудное молоко кормящих женщин, что может вызывать названные побочные реакции у детей раннего возраста, находящихся на грудном вскармливании. В связи с этим не рекомендуется использовать глазные капли Офтавикс в течение беременности и периода грудного вскармливания. При необходимости приема левофлоксацина кормящими женщинами необходимо прекратить грудное вскармливание, либо замена препарата на другое средство.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
Исследования взаимодействия Офтаквикса с другими лекарственными препаратами не проводились. Максимальная концентрация действующего вещества Офтаквикса левофлоксацина при местном применении в 1000 раз ниже, чем после применения препарата внутрь. Следовательно, взаимодействие препарата с другими препаратами при местном применении клинического значения не имеет.

Передозировка:
Токсическое действие левофлоксацина возможно при приеме препарата внутрь, однако в одном флаконе глазных капель Офтаквикс левофлоксацина содержится незначительное количество, которое не может привести к развитию токсических реакций даже в результате случайного употребления препарата внутрь. При местном использовании излишней дозы препарата Офтаквикс глаз необходимо промыть достаточным количеством чистой воды комнатной температуры.

Форма выпуска:
Офтаквикс выпускается в виде светло-желтого или светлого зеленовато-желтого раствора для глазных капель в полиэтиленовых флаконах по 5 мл с наконечником-капельницей, упакованных в картонные коробки.

Условия хранения:
Препарат Офтаквикс сберегают в сухом, недоступном для детей темном месте при температуре не более 25 градусов Цельсия. Срок годности препарата не превышает 3 года. После вскрытия флакона препарат необходимо использовать в течение одного месяца, по истечению этого срока применять Офтаквикс не рекомендуется.

Синонимы:
Левофлоксацин, Левофлоксацина гемигидрат, Ципролет.

Состав:
1 мл Офтаквикса содержит 5,12 мг левофлоксацина гемигидрата, что соответствует 5 мг левофлоксацина. Во флаконе Офтавикса содержится 25,6 мг левофлоксацина гемигидрата, соответствующие 25 мг левофлоксацина. 
 Вспомогательные вещества, входящие в состав Офтавикса: бензалкония хлорид, натрия хлорид, хлористоводородная кислота, натрия гидроксид, вода для инъекций.

Дополнительно:
Препарат Офтаквикс нельзя использовать субконъюнктивально либо вводить в переднюю камеру глаза. При назначении врачом одновременного применения нескольких офтальмологических препаратов, необходимо выдерживать интервал между инсталляциями разных препаратов не менее 10-15 минут. 
 Так как Офтаквикс содержит в качестве дополнительного вещества хлорид бензалкония, который поглощается гидрофильными (мягкими) контактными глазными линзами и может вызывать раздражение глаза, ношение мягких линз на время лечения препаратом противопоказано. 
 Для предупреждения попадания инфекции на кончик капельницы флакона и в раствор во время инсталляции глазных капель не рекомендуется дотрагиваться кончиком капельницы к периорбитальным тканям пораженного глаза. 
 После инсталляции глазных капель Офтавикс возможно временное снижение остроты зрения. Поэтому, после введения препарата необходимо некоторое время подождать, пока зрение полностью прояснится и только потом приступать к управлению автомобилем или работе с различными механизмами.

 При появлении симптомов гиперчувствительности в виде кожного зуда, сыпи, гиперемии, явлений ринита и слезотечения использование препарата следует прекратить. 
 При ухудшении состояния пациента применение препарата необходимо прекратить и назначить альтернативный метод лечения заболевания.
 Офтаквикс может применяться для лечения пациентов пожилого возраста без коррекции дозы препарата.
 Препарат не назначается детям в возрасте до 1 года.
 Перед назначением Офтаквикса рекомендуется проведение тестов для определения типа возбудителя заболевания и его чувствительности к левофлоксацину. Периодическое проведение тестирования в период лечения левофлоксацином дает возможность получить необходимую информацию о чувствительности микроорганизмов к препарату и о возможном развитии бактериальной резистентности.