Онкорил - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ОНКОРИЛ

(ONCORIL)

Склад:

діюча речовина: 1 флакон містить гемцитабіну 200 мг або 1г;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію ацетат, натрію гідроксид.

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для   ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код АТС  L01B C05.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Не дрібноклітинний рак легенів: як препарат першого ряду при локально-прогресуючому метастазую чому не дрібноклітинному раку легенів (для моно терапії або у поєднанні з циспластином);

• Рак сечового міхура;

• Рак підшлункової залози  (локально прогресуючий або метастазую чий, у тому числі резистентний до 5-фтор урацилу);

• Рак молочної залози  (як моно терапія або у комбінації з іншими засобами).

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, комбіноване застосування гемцитабіну із цисплатином у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Вагітність, годування груддю, дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози. Для розчинення стерильного порошку „Онкорил” застосовують 0,9 % розчин натрію хлориду   для ін’єкцій без консервантів. Максимальна концентрація Онкорилу після приготування розчину не повинна перевищувати 40 мг/мл, в іншому випадку можливо неповне розчинення речовини. Для приготування розчину додають не менше 5 мл         0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій у флакон, який містить 200 мг порошку Онкорилу, та 25 мл до 1000 мг. Можна вводити безпосередньо отриманий розчин або додатково розвести 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій.

Перед введенням кожної дози препарату визначають кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у периферичній крові, за наявності проявів гематологічної токсичності дозу коректують:

Для встановлення інших проявів токсичності проводять періодичні клінічні дослідження і контроль функцій нирок і печінки. Доки прояви токсичності не будуть скоректовані, від застосування препарату потрібно утриматись. Може виникнути необхідність у зниженні дози з кожним циклом або протягом будь-якого циклу з урахуванням вираженості токсичних реакцій у пацієнта.

Не дрібноклітинний рак легенів.

Моно терапія

Дорослі: у дозі 1000 мг/м² внутрішньо венна інфузія протягом 30 хв. 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів, після чого роблять перерву на 1 тиждень. Цикл повторюють. Необхідність зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу визначають залежно від токсичних проявів у пацієнта.

Комбіноване застосування

Дорослі: Онкорил призначають у комбінації з цисплатином, використовується один з двох режимів дозування:

• при використанні 3-тижневої схеми Онкорил у дозі 1 250 мг/м² вводять шляхом 30-хвилинної внутрішньо венної інфузії в 1-й, 8-й день кожного 21-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.

• При використанні 4-тижневої схеми Онкорил у дозі 1 000 мг/м²   вводять шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 30 хв. у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.

Рак сечового міхура.

Моно терапія

Дорослі: рекомендована доза Онкорилу – 1250 мг/м² внутрішньо венно протягом  30 хвилинної інфузіїї. Призначають у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу, потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів.

Комбіноване застосування

Дорослі: у дозі 1000 мг/м², внутрішньо венна інфузія протягом 30 хв. у 1, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу у комбінації з цисплатином. Цисплатин призначають у дозі 70 мг/м² в 1-й день після Онкорилу на другий день кожного 28-денного циклу на фоні гіпергідратації. Потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози протягом кожного циклу або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів. Мієлосупресія більш виражена, якщо цисплатин застосовують у дозі 100 мг/м².

Рак підшлункової залози.

Дорослі: Онкорил у дозі 1 000 мг/м² вводять шляхом внутрішньо венного вливання протягом 30 хв. 1 раз на тиждень протягом 7 тижнів, після чого роблять перерву на один тиждень. Наступні цикли складаються з щотижневих ін’єкцій   протягом 3 тижнів підряд з перервою кожний 4-й тиждень. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності. Для людей літнього   віку доза не коректується.

Рак молочної залози.

Моно терапія

Дорослі: рекомендована доза становить 1 000-1 200 мг/м²   та   вводиться шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 30 хв у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28- денного циклу. Потім цей 4-тижневий цикл повторюється. Доза препарату може зменшуватися з кожним циклом або протягом якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий.

Комбіноване застосування

Дорослі: Онкорил   у комбінації з паклітакселом рекомендовано вводити у такому режимі: паклітаксел (175 мг/м²)   вводиться в 1-й день протягом 3-годинної внутрішньо венної інфузії після гемцитабіну (1 250 мг/м²), який   вводиться протягом  30-хвилинної   внутрішньо венної інфузії у 1-й та 8-й день кожного 21-денного циклу. Доза препарату може зменшуватися з кожним циклом або протягом якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий. Перед першим введенням комбінації гемцитабіну та паклітакселу пацієнти повинні мати абсолютну кількість гранулоцитів щонайменше 1,500 (х 10⁶/л).

Побічні реакції. Найчастіше виникає нудота ( з блюванням або без); підвищення показників печінкових трансаміназ та лужної фосфатази ( в 60% пацієнтів); протеїнурія та гематурія ( у 50% пацієнтів); задишка (10–40% пацієнтів); алергічні висипи на шкірі у 25%

( супроводжується свербежем у 10%).

Частота: дуже часто ( >1/10); часто ( >1/100, <1/10); іноді ( >1/1000, <1/100); рідко ( >1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000, у тому числі одиничні випадки).

Кровотворна   система: дуже часто – лейкопенія, тромбоцит опенія, нейтропенія, анемія; дуже рідко – тромбоцитемія.

Імунна система: дуже рідко –анафілактичні реакції.

Нервова система: часто – сонливість.

Серцево-судинна система: рідко –   артеріальна гіпотензія; дуже рідко – інфаркт міокарда, застійна серцева недостатність, аритмії; клінічні прояви недостатності периферичних судин, гангрена.

Органи дихання: дуже часто – задишка; часто – транзиторний бронхоспазм; рідко – гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальні пневмонії з легеневими інфільтратами, набряк легенів (у цих випадках терапія гемцитабіном повинна бути припинена).

Шлунково-кишковий тракт: дуже часто – нудота, блювання; часто – стоматити, виразки слизової оболонки рота; проноси, запори.

Гепатобіліарна система: дуже часто – підвищення активності печінкових трансаміназ та лужної фосфатази; часто – підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові; рідко –підвищення рівня гамаглютамілтрансфер ази; дуже рідко – гостра печінкова   недостатність може розвинутись у хворих, які приймали гемцитабін в комбінації з іншими потенційно гепато токсичними препаратами. Тому гемцитабін слід дуже обережно призначати пацієнтам з хронічною печінковою недостатністю.

Шкіра та придатки шкіри: дуже часто – алергічні висипи, що часто супроводжуються свербежем; облисіння зазвичай, незначне, з мінімальною втратою волосся; рідко – утворення везикул та виразок; дуже рідко – десквамація.

Нирки та сечовивідні шляхи: дуже часто – гематурія, протеїнурія (без зміни рівня креатініну та сечовини в сироватці крові); рідко – ниркова недостатність, гемолітичний уремічний синдром. Тому гемцитабін слід дуже обережно призначати пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю. Ниркова недостатність, навіть після припинення лікування гемцитабіном, може бути необоротна, в таких випадках необхідне лікування діалізом.

Загальні розлади: дуже часто – периферичні набряки у 30% пацієнтів; описані випадки набряку обличчя, що не пов’язані з серцевою, печінковою та нирковою недостатністю, були оборотними після припинення лікування гемцитабіном; грипоподібні симптоми (пропасниця, головний біль, біль у спині та м’язах, озноб, астенія, анорексія, кашель, риніт, пітливість і порушення сну); часто – лихоманка, астенія; рідко – подразнення у місці введення.

Передозування. Специфічних антидотів не існує. Клінічно допустима токсичність спостерігалася при призначенні дози до 5.7 г/м² шляхом 30-хвилинної внутрішньо венної інфузії протягом 2 тижнів При підозрі на передозування необхідно контролю вати стан периферичної крові і, за необхідності, призначати симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Було доведено у тварин мутагенну, тератогенну і канцерогенну дію гемцитабіну. Тому Онкорил   не слід призначатися протягом вагітності і протягом годування груддю. Жінки дітородного віку повинні уникати вагітності протягом лікування гемцитабіном.

Діти. Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не вивчались. Дітям до 18 років призначати Онкорил не рекомендується.

Особливості застосування. Збільшення тривалості і підвищення частоти введення препарату підвищує токсичність. Препарат з обережністю призначають пацієнтам з нирковою і печінковою недостатністю, при цьому контролюють функціональний стан нирок та печінки (активність трансаміназ і рівень креатині ну у сироватці крові). Введення гемцитабіну   при метастазах у печінку, при гепатиті та алкоголізмі в анамнезі, а також при цирозі печінки призводить до збільшення печінкової недостатності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Онкорил може спричиняти сонливість, тому хворим потрібно утримуватись від керування авто транспортом і від роботи з потенційно небезпечними механізмами до зникнення сомноленції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Дані відсутні.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат групи антиметаболітів. Має клітиннофазову специфічність, діє головним чином на клітини, які знаходяться в S-фазі, але за певних умов може порушувати перехід клітин із фази G1 у фазу S. Гемцитабін (dFdC) метаболізується внутрішньоклітинно за участі нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFdCDP) і три фосфатних (dFdCDТP) нуклеозидів. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена пригніченням синтезу ДНК активними метаболітами препарату. По-перше, дифосфатний нуклеозид (dFdCDP) інгібує рибонуклеотидредуктазу. Вона є каталізатором реакції, за якої утворюються дизоксинуклеозидтри фосфати для синтезу ДНК. Пригнічення активності рибонуклеотидредуктази призводить до зниження вмісту дезоксинуклеозидів, особливо dСTP. По-друге, dFdCTP конкурує з dCTP при побудові ДНК. Зниження внутрішньоклітинної концентрації dСTP робить можливим включення три фосфатних нуклеозидів в ланцюжок ДНК. Епсилон ДНК-полімер аза не спроможна видалити гемцитабін і відновити синтезуючі спіралі ДНК. Після включення внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну в ДНК до синтезуючої спіралі ДНК приєднується один додатковий нуклеозид, після чого відбувається повне пригнічення її синтезу і загибель клітини.

Фармакокінетика. Гемцитабін швидко виводиться з плазми крові головним чином шляхом метаболізму з утворенням неактивних метаболітів 2’-дезокси-2’,2’-дифторуридину (dFdU). Менше 10 % внутрішньо венно введеної дози виводиться з сечею у вигляді незміненого гемцитабіну. Гемцитабін і метаболіти dFdU становлять 99 % від введеної дози препарату і виводяться із сечею. Зв’язування гемцитабіну з білками плазми крові   незначне. Обсяг розподілу значною мірою залежить від статі. Загальний кліренс становить 40-10 л/г в 1 м² і приблизно на 30 % нижчий у жінок, ніж у чоловіків. При дотриманні рекомендованої тривалості інфузії період напів виведення становить 32–94 хв.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса білого кольору.

Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Розчин використовувати свіжо приготовленим.

Упаковка. По 200 мг або 1000 мг порошку у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.  За рецептом.

Виробник. Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія.

Місцезнаходження. G-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн-401506,   Махараштра, Індія.

Инструкция отсутствует