Плаквенил - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПЛАКВЕНІЛ

(PLAQUENIL)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна   назви: hydroxychloroquine -(RS)-2-N-[4-(7-хлоро-4-хіноліоаміно) пентил]-N-етиламіноетанолу сульфат;

основні фізико-хімічні властивості:   білі двоопуклі таблетки з плоскими краями, з маркуванням «HСQ» на одному боці та «200» - на іншому;

склад: 1 таблетка містить гідроксихлорохіну сульфату 200 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, Opadry OY-L-28900 (гіпромелоза, макрогол 4000, титану діоксид, лактози моногідрат).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протималярійні препарати. Код АТС Р 01В А 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гідроксихлорохін має декілька фармакологічних властивостей, що зумовлюють його терапевтичний ефект. Ці властивості включають у себе взаємодію із сульфгідрильними групами, зміну активності ферментів (у тому числі фосфоліпази, НАДН-цитохром С-редуктази, холін естерази, протеаз і гідролаз); зв'язування з ДНК; стабілізацію лізосомальних мембран; інгібування створення простагландину; хемотаксис і фагоцитоз поліморфно ядерних клітин; можливо втручання у вироблення   моноцитами інтерлейкіну 1 і інгібування вивільнення нейтрофілсу пероксиду. Завдяки внутрішньоклітинній концентрації та підвищенню рН внутрішньоклітинних кислотних пухирців гідроксихлорохін   має як антипротозойну, так і анти ревматичну активність.

Фармакокінетика. Гідроксихлорохін швидко всмоктується після перорального прийому. Його середня біодоступність становить близько 74 %. Він широко розподіляється в організмі, накопи чується всередині клітин крові й інших тканин, таких як печінка, легені, нирки та очі. У печінці він частково перетворюється в активні етильовані метаболіти та виділяється в основному через нирки (23-25 % - у незміненому вигляді), а також   з жовчю. Виділення препарату повільне, період напівелімінації становить близько 50 днів (суцільна кров) і 32 дня (плазма).

Гідроксихлорохін проникає крізь плацентарний бар'єр і, можливо, потрапляє в грудне молоко.

Показання для застосування.

Малярія: для лікування гострих нападів і пригнічення малярії, спричиненої Plasmodium vivax, P.ovale і P.malariae, а також чутливими штамами P.falciparum; для радикального лікування малярії, спричиненої чутливими штамами P.falciparum.

Ревматичні та дерматологічні захворювання: системний червоний вовчак; дискоїдний червоний вовчак; ревматоїдний артрит; ювенільний хронічний артрит; дерматологічні стани, спричинені або погіршені сонячним світлом.

Спосіб застосування та дози. Плаквеніл повинен застосовуватися тільки перорально. Таблетки необхідно приймати під час їди або запиваючи склянкою молока.

ПРИМІТКА. Всі дози наведені для гідроксихлорохіну сульфату та не еквівалентні дозам гідроксихлорохіну основи!

Ревматичні захворювання. Плаквеніл має кумулятивну дію, для досягнення його терапевтичного ефекту необхідно кілька тижнів, тим часом як незначні побічні ефекти можуть виявлятися відносно рано. Якщо протягом шести місяців стан хворого не поліпшується, застосування препарату слід припинити.

Ревматоїдний артрит. Для дорослих початкова доза становить 400-600 мг/добу. Підтримуюча доза – 200-400 мг/добу.

Ювенільний хронічний артрит.   Доза не   повинна   перевищувати   6,5 мг/кг   маси   тіла або 400 мг/добу,   призначати необхідно найменшу дозу.

Системний   і   дискоїдний   червоний   вовчак.   Для   дорослих   початкова   доза   становить 400-800 мг/добу. Підтримуюча доза - 200-400 мг/добу.

Підвищена світлочутливість. Лікування повинно бути обмежено періодами максимальної     експозиції     світлом.     Для   дорослих     може     бути   достатньою   доза 400 мг/добу.

Пригнічення малярії. Для дорослих - 400 мг в один і той самий день тижня.
Для дітей   старше 6 років щотижнева   пригнічуюча   доза   становить  6,5 мг/кг маси тіла, але, незалежно від маси тіла, не повинна перевищувати дозу для дорослих.

Якщо умови дозволяють, то пригнічуючу терапію слід почати за два тижні до впливу сонячного світла. Якщо це неможливо, дорослим можна призначати початкову подвійну дозу  800 мг, дітям - 12,9 мг/кг (але не перевищуючу 800 мг), розподілену на два прийоми з інтервалом 6 годин. Пригнічуючу терапію слід продовжувати протягом восьми тижнів після залишення ендемічної зони.

Лікування гострих нападів малярії. Для дорослих початкова доза становить 800 мг, потім  400 мг через шість або вісім годин і по 400 мг два наступних дні (всього 2 грами гідроксихлорохіну сульфату). Як альтернативний метод була показана ефективність одноразової дози  800 мг. Дозування для дорослих, так само як і для дітей, може бути розраховано на основі маси тіла (див. нижче).

Для дітей старше 6 років загальна доза 32 мг/кг (але що не перевищує 2 г) застосовується більше трьох днів   таким чином:

• перша доза: 12,9 мг/кг (але не перевищуючи одноразової дози 800 мг);

• друга доза: 6,5 мг/кг (але не перевищуючи 400 мг) через 6 годин після першої дози;

• третя доза: 6,5 мг/кг (але не перевищуючи 400 мг) через 18 годин після другої дози;.

• четверта доза: 6,5 мг/кг (але не перевищуючи 400 мг) через 24 години після третьої дози.

Побічна дія.

Офтальмологічні ефекти.   Рідко - ретинопатія зі зміною пігментації та дефектами поля зору. На ранній стадії вона оборотна після відміни препарату. Якщо Плаквеніл вчасно не відмінити, існує ризик прогресії ретинопатії навіть після відміни препарату. Зміни сітківки можуть бути спочатку безсимптомними, або у хворих може бути пара центральна, пери центральна або минуща скотома.

Зміни рогівки, включаючи набряк і помутніння. Вони можуть бути або безсимптомними, або спричинювати такі порушення, як ореоли, неясність зору або фотофобію. Ці зміни можуть бути тимчасовими або оборотними при припиненні лікування. Неясність зору може бути спричинена порушенням акомодації,   залежить від дози й оборотна.

Дерматологічні ефекти. Рідко - шкірні висипання; свербіж, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, знебарвлення волосся та алопеція. Ці зміни звичайно швидко минають після припинення лікування.

Бульозний висип, включаючи поодинокі випадки мультиформної еритеми та синдрому Стівенса - Джонсона, світлочутливість і окремі випадки ексфоліативного дерматиту.

Дуже рідко - гострі генералізовані екзантематозні пустульозні висипання, які необхідно відрізняти від псоріазу, хоча Плаквеніл може спричинювати напади псоріазу. Це може бути пов'язано з підвищенням температури та гіперлейкоцитозом. Після відміни препарату прогноз звичайно сприятливий.

Вплив на травний тракт. Скарги з боку травного тракту: нудота, пронос, анорексія, біль у ділянці живота; рідко - блювання. Ці симптоми звичайно минають відразу ж після зниження дози або припинення лікування.

Вплив   на   ЦНС. Іноді - запаморочення, шум у вухах, втрата слуху, головний біль, нервозність, емоційна нестійкість, психози, судоми.

Нейром’язові ефекти. Міопатії скелетних м'язів або нейроміопатії, що призводять до прогресуючої слабкості та атрофії проксимальних груп м'язів. Міопатія може бути оборотною після відміни препарату, але для повного відновлення може бути потрібним декілька місяців.

Можуть спостерігатися слабкі сенсорні зміни, пригнічення сухо жильного рефлексу й аномальна нервова провідність.

Вплив на серцево-судинну систему. У поодиноких випадках - кардіоміопатія. При виявленні порушень провідності (атріовентрикулярна блокада/блокада пучка Гісса) та гіпертрофії обох шлуночків слід запідозрити хронічну інтоксикацію. Відміна препарату може привести до відновлення провідності.

Гематологічні ефекти. Рідко - депресія кісткового мозку. Плаквеніл може загострювати порфірію.

Вплив на функцію печінки. В окремих випадках можуть спостерігатися аномальні показники функції печінки, повідомлялося про декілька випадків печінкової недостатності, що розвивалася раптово.

Протипоказання.   Підвищена чутливість до похідних 4-аміно хіноліну. Попередня макулопатія. Діти до 6 років (таблетки по 200 мг не адаптовані до маси тіла менше 35 кг). Хворі з рідкісними уродженими аномаліями, такими як непереносимість   галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози/галактози.

Передозування. Передозування 4-аміно хінолінів небезпечне особливо для маленьких дітей, навіть 1-2 грами препарату можуть призвести до фатального кінця.

Симптоми передозування можуть включати головний біль, порушення зору, серцево-судинний колапс і судоми, гіпокаліємію, порушення ритму та провідності, за якими настає раптово рання зупинка серця і подиху. Оскільки ці ефекти можуть розвитися відразу ж після прийому великої дози препарату, втручання повинно бути негайним. Вміст шлунка необхідно   негайно видалити, викликавши   блювання або промивши шлунок. Активоване вугілля в дозі, що як мінімум у п'ять разів перевищує прийняту дозу препарату, може припинити подальшу абсорбцію Плаквенілу. Активоване вугілля повинно вводитись у шлунок через трубку після промивання та не пізніше, ніж через 30 хвилин після прийому препарату.

Парентеральне введення діазепаму може зменшити кардіо токсичність Плаквенілу.

За необхідності слід проводити заходи щодо підтримування дихання та протишокову терапію.

Особливості застосування.

Загальні.

Частота ретинопатії, якщо не перевищується рекомендована добова доза, невелика. Перевищення рекомендованої добової дози збільшує ризик пошкодження сітківки та прискорює цей процес.  

Перед початком курсу лікування препаратом слід провести ретельну офтальмоскопію обох очей для дослідження гостроти зору, колірного зору й оптичного поля, а також фундоскопію. Потім таке обстеження необхідно повторювати, як мінімум, щорічно.

Обстеження повинно бути більш частим і адаптованим до хворого у таких ситуаціях:

• денна доза перевищує 6,5 мг/кг ідеальної (не підвищеної) маси тіла; реальна маса, що використовується для встановлення дози для повних хворих, може призвести до передозування;

• ниркова недостатність;

• загальна доза   перевищує 200 г;

• хворі похилого віку (старше 65 років);

• знижена гострота зору.

Якщо зір погіршується (гострота зору, колірний зір і т. п.), слід негайно відмінити препарат. Хворі повинні знаходитися під наглядом, тому що зміна сітківки та порушення зору можуть прогресувати навіть після відміни лікування.

Рекомендується дотримуватися обережності при лікування препаратом пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок. Може виникнути необхідність у зниженні дози препарату для зменшення його токсичного впливу на ці органи.

З обережністю застосовувати препарат для лікування пацієнтів, які мають шлунково-кишкові, неврологічні або гематологічні захворювання; хворих, чутливих до хініну, які мають дефіцит глюкози-6-фосфат-дегідрогенази, порфірію і псоріаз.

Хворим, які приймають препарат протягом тривалого часу, слід періодично проводити повний аналіз крові, при виявленні аномальних показників Плаквеніл необхідно   відмінити.

Маленькі діти особливо чутливі до токсичних ефектів 4-аміно хінолінів, тому необхідно зберігати Плаквеніл   у   недоступному для дітей місці.

У хворих, які тривало приймають препарат, необхідно періодично проводити обстеження   функцій скелетних м'язів і сухо жильного рефлексу. Якщо при прийомі препарату спостерігається слабкість, його слід відмінити.

Малярія. Плаквеніл неефективний відносно хлорохінрезистентних штамів P.falciparum, неактивний щодо екзоеритроцитних форм P.vivax, P.ovale і P.malariae. Тому Плаквеніл не запобігає   ні інфікуванню цими мікро організмами при застосуванні в профілактичних цілях, ні рецидиву хвороби, спричиненої ними.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Хворі повинні дотримувати обережності при керуванні транспортом і виконанні робіт, що потребують підвищеної уваги, тому що Плаквеніл може порушувати акомодацію та спричинювати помутніння зору. Якщо цей стан не проходить сам по собі, доза може бути тимчасово знижена.

Вагітність. Плаквеніл проникає крізь плаценту. Даних про застосування Плаквенілу під час вагітності недостатньо. Відомо, що 4-аміно хіноліни в терапевтичних дозах можуть спричинювати ушкодження центральної нервової системи, у тому числі ото токсичність (слухову та вестибулярну токсичність, уроджену глухоту), ретинальні кровотечі і аномальну пігментацію ретини. Тому слід уникати застосування Плаквенілу при вагітності.

Лактація. Слід ретельно зважити необхідність застосування препарату при лактації, тому що він у невеликій кількості виділяється в материнське молоко, а маленькі діти особливо чуттєві до токсичних ефектів 4-аміно хінолінів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Плаквенілу та дигоксину може спричинити підвищення рівня дигоксину в сироватці, тому у хворих, які отримують комбіноване лікування, слід ретельно контролю вати рівень дигоксину в сироватці.

Оскільки Плаквеніл може підсилювати ефект гіпоглікемічних засобів, може знадобитися зменшення дози інсуліну або антидіабетичних препаратів.

Плаквеніл може вступати в деякі з відомих взаємодій хлорохіну, навіть якщо про це немає публікацій. Тобто можливо підсилення його прямої підсилюючої дії на нейром’язовий   перехід аміно глікозидними антибіотиками; пригнічення його метаболізму циметидином, що може підвищувати концентрацію Плаквенілу в плазмі; антагонізм дії неостигміну та піридостигміну; зменшення утворення антитіл у відповідь на первинну імунізацію інтрадермальною людською диплоїдно-клітинною вакциною сказу.

При одночасному застосуванні антацидів інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин (зниження абсорбції).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі (до 25С). Термін придатності - 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів в картонній коробці.

Виробник. «САНОФІ-СИНТЕЛАБО Лтд.», Великобританія /

                  «SANOFI- SYNTHELABO Ltd.», United Kingdom.

Адреса. Edgefield Avenue, Fawdon  Newcastle-upon-Tyne,  NE3 3TT, United Kingdom.

Фармакологические свойства
гидроксихлорохин (-(RS)-2-N-[4-(7-хлоро-4-хинолиоамино)пентил]-N-этиламиноэтанола сульфат) обладает несколькими фармакологическими свойствами, которые обусловливают его терапевтический эффект. Эти свойства включают в себя взаимодействие с сульфгидрильными группами, изменение активности ферментов (в том числе фосфолипазы, НАДН-цитохром С-редуктазы, холинэстеразы, протеаз и гидролаз); связывание с ДНК; стабилизацию лизосомальных мембран; ингибирование образования простагландинов; хемотаксис и фагоцитоз полиморфноядерных клеток; возможно вмешательство в выработку моноцитами интерлейкина-1 и ингибирование высвобождения нейтрофилсупероксида. Благодаря внутриклеточной концентрации и повышению рН внутриклеточных кислотных пузырьков гидроксихлорохин обладает как антипротозойной, так и антиревматической активностью

Фармакокинетика
Гидроксихлорохин быстро всасывается в пищеварительном тракте после перорального приема. Его биодоступность составляет около 74%. Широко распределяется в организме, накапливается в клетках крови и тканях различных органов (печень, легкие, почки, глаза). В печени частично превращается в активные этилированные метаболиты и выделяется в основном почками (23–25% — в неизмененном виде), а также с желчью. Выделение препарата медленное, период полувыведения составляет около 50 дней (цельная кровь) и 32 дня (плазма крови). Гидроксихлорохин проникает через плацентарный барьер и, возможно, проникает в грудное молоко.

Показания к применению
малярия — для купирования острых приступов и подавления малярии, вызванной Plasmodium vivax, P. ovale и P. malariae, а также чувствительными штаммами P. falciparum; для радикального лечения малярии, вызванной чувствительными штаммами P. falciparum. Ревматические и дерматологические заболевания — системная красная волчанка, дискоидная красная волчанка, ревматоидный артрит, хронический ювенильный артрит, дерматологические заболевания, вызванные солнечным светом.

Способ применения и дозы
Плаквенил применяют только перорально. Таблетки принимают во время еды или запивают их стаканом молока. Все дозы приведены для гидроксихлорохина сульфата и не эквивалентны дозам гидроксихлорохина основания. Ревматические заболевания. Плаквенил обладает кумулятивным действием, и для достижения его терапевтического эффекта необходимо несколько недель, тогда как незначительные побочные эффекты могут проявляться относительно рано. Если в течение 6 мес состояние больного не улучшается, препарат отменяют. Ревматоидный артрит. Начальная доза для взрослых составляет 400–600, поддерживающая — 200–400 мг/сут. Хронический ювенильный артрит. Доза не должна превышать 6,5 мг/кг или 400 мг/сут, назначать следует минимальную эффективную дозу. Системная и дискоидная красная волчанка. Начальная доза для взрослых составляет 400–800, поддерживающая — 200-400 мг/сут. Повышенная светочувствительность. Лечение должно быть ограничено периодами максимальной экспозиции светом. Для взрослых может быть достаточной доза 400 мг/сут. Подавление малярии. Для взрослых — 400 мг в один и тот же день недели. Для детей в возрасте старше 6 лет еженедельная подавляющая доза составляет 6,5 мг/кг, но, независимо от массы тела, она не должна превышать дозу для взрослых. Если позволяют условия, подавляющую терапию следует начать за 2 нед до поездки в эндемичную зону. Если это невозможно, взрослым можно назначить начальную двойную дозу 800 мг, детям — 12,9 мг/кг (но не более 800 мг), разделенную на 2 приема с интервалом 6 ч. Подавляющую терапию следует продолжать в течение 8 нед после отъезда из эндемической зоны. Лечение при острых приступах малярии. Начальная доза для взрослых составляет 800 мг, затем — 400 мг через 6 или 8 ч и по 400 мг двое следующих суток (всего 2 г гидроксихлорохина сульфата). В качестве альтернативного метода возможен однократный прием в дозе 800 мг. Доза для взрослых, как и для детей, может быть рассчитана с учетом массы тела (см. ниже). Для детей в возрасте старше 6 летобщая доза 32 мг/кг (но не превышающая 2 г) применяется в течение более 3 дней следующим образом: - первая доза — 12,9 мг/кг (но не более 800 мг на прием); - вторая доза — 6,5 мг/кг (но не более 400 мг) через 6 ч после 1-й дозы; - третья доза — 6,5 мг/кг (но не более 400 мг) через 18 ч после 2-й дозы; - четвертая доза — 6,5 мг/кг (но не более 400 мг) через 24 ч после 3-й дозы.

Побочные эффекты
редко — ретинопатия с изменением пигментации и дефектами поля зрения. На ранней стадии она обратима после отмены препарата. Если Плаквенил вовремя не отменить, существует риск прогрессирования ретинопатии даже после отмены препарата. Изменения сетчатки могут быть сначала бессимптомными, или могут проявляться парацентральной, перицентральной или преходящей скотомой. Возможны изменения роговицы, включая отек и помутнение. Они могут быть бессимптомными, или вызывать такие нарушения, как ореолы, нечеткость зрения или фотофобия. Эти изменения могут быть временными или обратимыми при прекращении лечения. Нечеткость зрения вызвана нарушением аккомодации, она дозозависима и обратима. Редко — кожная сыпь, зуд, изменения пигментации кожи и слизистых оболочек, обесцвечивание волос и алопеция. Эти изменения обычно быстро проходят после прекращения лечения. Возможны буллезная сыпь, включая очень редкие случаи полиморфной эритемы и синдрома Стивенса—Джонсона, светочувствительность и отдельные случаи эксфолиативного дерматита. Очень редко — острые генерализованные экзантематозные пустулезные высыпания, которые необходимо отличать от псориаза, хотя Плаквенил может вызывать обострение псориаза. Это может быть сопряжено с повышением температуры и лейкоцитозом. После отмены препарата прогноз обычно благоприятен. Возможны тошнота, диарея, анорексия, боль в области живота, редко — рвота. Эти симптомы обычно проходят после снижения дозы или прекращения лечения. Изредка отмечаются головокружение, шум в ушах, потеря слуха, головная боль, нервозность, эмоциональная лабильность, психозы, судороги. Вероятна миопатия скелетных мышц или нейромиопатия, ведущие к прогрессирующей слабости и атрофии проксимальных групп мышц. Миопатия обычно обратима после отмены препарата, но для полного восстановления может потребоваться несколько месяцев. Могут отмечаться слабо выраженные сенсорные изменения, угнетение сухожильного рефлекса и аномальная нервная проводимость. В редких случаях — кардиомиопатия. При обнаружении нарушений проводимости (AV-блокада, блокада пучка Гисса) и гипертрофии обоих желудочков следует заподозрить хроническую интоксикацию. После отмена препарата проводимость, как правило, восстанавливается. Редко наблюдается угнетение костного мозга. Плаквенил может обострять порфирию. В отдельных случаях могут наблюдаться изменения показателей функциональных печеночных проб, сообщалось о нескольких случаях внезапно развившейся печеночной недостаточности.

Противопоказания
повышенная чувствительность к производным 4-аминохинолина, предшествующая макулопатия, возраст до 6 лет (таблетки по 200 мг не адаптированы для применения у детей с массой тела менее 35 кг); такие редкие врожденными аномалии, как непереносимость галактозы, дефицит лактазы или синдромом мальабсорбции глюкозы/галактозы.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
одновременное применение Плаквенила и дигоксина может вызвать повышение уровня дигоксина в сыворотке крови, поэтому у больных, получающих комбинированную терапию, следует регулярно контролировать уровень дигоксина в сыворотке крови. Поскольку Плаквенил может усиливать эффект гипогликемизирующих средств, может потребоваться снижение дозы инсулина или антидиабетических препаратов. Плаквенил может вступать в некоторые из известных взаимодействий хлорохина, то есть возможно усиление блокирующего действия аминогликозидных антибиотиков на нейромышечную передачу; подавление его метаболизма циметидином, что может повышать концентрацию Плаквенила в плазме крови; антагонизм действия неостигмина и пиридостигмина; уменьшение образования антител в ответ на первичную иммунизацию диплоидно-клеточной вакциной против бешенства. При одновременном применении антацидов интервал между приемом должен составлять не менее 4 ч (уменьшение абсорбции).

Передозировка
передозировка 4-аминохинолинов особенно опасна для маленьких детей, прием даже 1–2 г препарата может привести к летальному исходу. Симптомы передозировки включают головную боль, нарушения зрения, сердечно-сосудистый коллапс и судороги, гипокалиемию, нарушения ритма и проводимости, за которыми наступает остановка сердца и дыхания. Поскольку эти эффекты могут развиться сразу же после принятия высокой дозы препарата, вмешательство должно быть немедленным. Проводят промывание желудка, назначают активированный уголь в дозе, как минимум в 5 раз превышающей принятую дозу препарата. Активированный уголь должен вводиться в желудок через зонд после промывания и не позднее чем через 30 мин после принятия препарата. Парентеральное введение диазепама может уменьшить кардиотоксичность Плаквенила. При необходимости проводят мероприятия по поддержанию дыхания и противошоковую терапию.

Особенности применения
частота ретинопатии, если при лечении не превышается рекомендуемая суточная доза, невелика. Превышение рекомендуемой суточной дозы повышает риск повреждения сетчатки и ускоряет этот процесс. Перед началом курса лечения препаратом следует провести офтальмоскопию обоих глаз для исследования остроты зрения, цветового зрения и оптического поля, а также фундоскопию. Впоследствии такое обследование необходимо повторять, как минимум, ежегодно. Обследование должно быть более частым и в таких ситуациях: суточная доза препарата превышает 6,5 мг/кг идеальной (не повышенной) массы тела; реальная масса, используемая для установки дозы для тучных больных, может привести к передозировке; почечная недостаточность; общая доза превышает 200 г; больные пожилого возраста (старше 65 лет); сниженная острота зрения. Если зрение ухудшается (острота зрения, цветовое зрение и др.), следует немедленно отменить препарат. Больные должны находиться под наблюдением, так как изменения сетчатки и нарушение зрения могут прогрессировать даже после отмены лечения. Рекомендуется соблюдать осторожность при лечении пациентов с заболеваниями печени и почек. Может возникнуть необходимость в снижении дозы препарата для уменьшения его токсического воздействия на эти органы. С осторожностью применют препарат при лечении пациентов с желудочно-кишечными, неврологическими или гематологическими заболеваниями; больных, чувствительных к хинину и страдающих дефицитом глюкозо-6-фосфат-дегидрогеназы, порфирией и псориазом. Больным, принимающим препарат в течение длительного времени, следует периодически проводить развернутый анализ крови. При выявлении отклонений от нормы Плаквенил отменяют. Маленькие дети особенно чувствительны к токсическим эффектам 4-аминохинолинов, поэтому необходимо хранить Плаквенил в недоступном для детей месте. У больных, длительно принимающих препарат, необходимо периодически проводить исследование функции скелетных мышц и сухожильных рефлексов. Если при приеме препарата возникает мышечная слабость, его следует отменить. Плаквенилнеэффективен в отношении хлорохинрезистентных штаммов P. falciparum, неактивен в отношении экзоэритроцитных форм P. vivax, P. ovale и P. malariae. Поэтому Плаквенил не предотвращает ни инфицирование этими микроорганизмами при назначении его в профилактических целях, ни рецидив болезни, вызванной ими. Больные должны соблюдать осторожность при управлении транспортом и выполнении работ, требующих повышенного внимания, так как Плаквенил может нарушать аккомодацию и вызывать нечеткость зрения. Если это состояние не проходит самопроизвольно, дозу можно временно снизить. Плаквенил проникает через плаценту. Данных о применении Плаквенила в период беременности недостаточно. Известно, что 4-аминохинолины в терапевтических дозах могут вызвать повреждение ЦНС плода, в том числе оказывать ото- и вестибулотоксическое действие, приводя к врожденной глухоте, вызывать кровоизлияния в сетчатку и приводить к ее аномальной пигментации. Поэтому следует избегать применения Плаквенила в период беременности. Следует тщательно взвесить необходимость применения препарата в период кормления грудью, так как он в небольшом количестве выделяется в грудное молоко.

Условия и сроки хранения
при комнатной температуре (до 25 °С).