Ранопрост - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РАНОПРОСТ

(RANOPROST)

Склад:

діюча речовина: tamsulosine;

1 капсула містить тамсулозину гідрохлориду 0,4 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, дисперсія метакрилатного сополімеру (дисперсія кополімеру метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) (30 %), натрію гідроксид, триацетин, тальк, титану діоксин (Е 171).

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Препарати, що застосовуються при лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Код АТС G04C A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування функціональних розладів з боку нижніх сечовивідних  шляхів при доброякісній гіперплазії простати.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до тамсулозину гідрохлориду або до будь-якої з допоміжних речовин, включаючи ангіоневротичний набряк Квінке; ортостатична гіпотензія; виражена печінкова недостатність.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим приймати по 1 капсулі 1 раз на добу в один і той же час після прийому їжі (після сніданку). Капсулу ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи 1 склянкою води. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Побічні реакції.

З боку центральної нервової системи:  запаморочення; нечасто – головний біль; рідко – непритомність.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, постуральна гіпотензія, фібриляція передсердь,  аритмія, тахікардія.

З боку дихальної системи: риніт, диспное.

З боку травного тракту: запор, діарея, нудота, блювання.

З боку шкіри та слизових оболонок: висипання, кропив’янка, свербіж; рідко – ангіоневротичний  набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона.

З боку сечостатевої системи:  ретроградна еякуляція; дуже рідко – пріапізм.

Загальні порушення: астенія.

Описані випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром звуженої зіниці) при операції з приводу катаракти у пацієнтів, які тривалий час приймали тамсулозин (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування.

У випадку різкого зниження тиску внаслідок передозування слід проводити підтримуючу терапію, спрямовану на відновлення нормальної функції серцево-судинної системи, (наприклад, пацієнт має прийняти горизонтальне положення). Якщо цей захід не діє, проводять інфузійну терапію та призначають вазопресорні засоби. Необхідно слідкувати за функцією нирок та проводити загальну підтримуючу терапію. Унаслідок високого ступеня зв’язування тамсулозину з білками плазми проведення гемодіалізу навряд чи є доцільним.

З метою припинення подальшого всмоктування препарату можна штучно викликати блювання. При передозуванні значної кількості препарату пацієнту необхідно промити шлунок із застосуванням активованого вугілля та низькоосмотичних проносних лікарських засобів, таких як сульфат натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат застосовують лише для лікування чоловіків.

Діти. Не застосовують.

Особливості застосування.

У деяких пацієнтів, які приймали або приймають тамсулозин, під час хірургічного втручання з приводу видалення катаракти відзначався синдром атонічної зіниці (IFIS, варіант синдрому звуженої зіниці), що може стати причиною збільшення кількості ускладнень при проведенні такої операції. З цієї причини пацієнтам, яким запланована операція з видалення катаракти, не рекомендується призначати тамсулозин.

Як правило, за 1-2 тижні перед проведенням операції з приводу  видалення катаракти рекомендується припинити лікування тамсулозином. Проте доцільність та терміни припинення лікування тамсулозином на сьогоднішній день точно не встановлені.

При підготовці до операції хірурги-офтальмологи мають з’ясувати, чи приймав (або приймає) пацієнт тамсулозин з метою попередження можливих ускладнень, пов’язаних з IFIS.

Як і при застосуванні інших α₁-адреноблокаторів, в окремих випадках при застосуванні Ранопросту можливе зниження артеріального тиску, що може іноді призвести до втрати свідомості. При появі перших ознак ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт має прийняти горизонтальне положення до зникнення вищезгаданих симптомів.

Перед тим як розпочати лікування препаратом Ранопрост, слід пройти медичне обстеження з метою виявлення  інших супутніх захворювань, що можуть спричиняти такі самі симптоми як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перед початком лікування необхідно провести ректальне обстеження передміхурової залози та при необхідності – тест на визначення рівня специфічного антигену передміхурової залози (PSA) до початку та через однакові проміжки часу під час лікування.

Призначати препарат пацієнтам з тяжкою формою ниркової недостатності  (кліренс  креатиніну менше 10 мл/хв) необхідно з особливою обережністю, оскільки клінічних досліджень щодо застосування тамсулозину у таких пацієнтів не проводилося.

Здатність впливати  на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з  іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, оскільки у деяких пацієнтів можливе виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи (запаморочення, непритомність).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні тамсулозину гідрохлориду з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном лікарської взаємодії не відзначалося. Одночасне застосування з циметидином підвищує, а з фуросемідом – знижує концентрацію тамсулозину в плазмі крові, але оскільки ці рівні залишаються у межах норми, у спеціальній корекції дозування тамсулозину немає потреби.

У дослідженнях in vitro діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не впливають на вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Подібним чином тамсулозин не змінює рівень вільних фракцій діазепаму, пропанололу, трихлорметіазиду та хлормадинону у плазмі крові.

У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму за участю мікросомальних фракцій у печінці (показовою була система ферментативного метаболізму за участю цитохрому Р450) стосовно амітриптиліну, сальбутамолу, глібенкламіду та фінастериду. Проте диклофенак та варфарин можуть прискорювати елімінацію тамсулозину з плазми крові.

Одночасне застосування з іншими α₁-адреноблокаторами може посилювати гіпотензивний ефект.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ранопрост вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні α₁-адренорецептори, зокрема α_1A та α_1D, що знаходяться в гладенькій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри. Це призводить до зниження тонусу гладенької мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини уретри та поліпшення виділення сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов’язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (утруднення початку сечовипускання, послаблення струменя сечі, крапання після закінчення сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, часті позиви до сечовипускання, позиви до сечовипускання в нічний час, невідкладність сечовипускання).

Як правило, терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні від початку прийому препарату. Ці ефекти довгий час зберігаються при довгостроковому лікуванні і значною мірою стримують проведення хірургічної операції або катетеризації.

Антагоністи α₁-адренорецепторів мають здатність знижувати артеріальний тиск шляхом зниження периферичного тонусу судин. Під час досліджень не відзначалося клінічно вираженого зниження артеріального тиску.

Фармакокінетика.

Всмоктування: тамсулозин добре всмоктується з травного тракту, а його біодоступність становить майже 100 %. Всмоктування тамсулозину відбувається дещо повільніше після прийому їжі. Однорідність всмоктування досягається в тому випадку, коли пацієнт приймає Ранопрост в один і той самий час після прийому їжі. Фармакокінетика тамсулозину має лінійний характер.

Після прийому разової дози препарату після їжі пікова концентрація тамсулозину у плазмі крові досягається приблизно через 6 годин, а стабільна концентрація утворюється на п’яту добу після щоденного прийому препарату. Максимальна концентрація у плазмі крові при цьому є приблизно на 2/3  вищою за ту, що утворюється після прийому разової дози.

Розподіл: у чоловіків тамсулозин приблизно на 99 % зв’язується з білками плазми. Об’єм розподілу препарату незначний (приблизно 0,2 л/кг).

Метаболізм: тамсулозину гідрохлорид не піддається ефекту першого проходження і повільно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α₁-адренорецепторів. Більша частина активної речовини присутня в крові у незміненому вигляді.

Елімінація: тамсулозин та його метаболіти виводяться з організму переважно із сечею. Приблизно 9 % від дози залишається у вигляді незміненої діючої речовини.

Після разового прийому дози препарату після їжі та при стабільній концентрації у плазмі крові періоди напіввиведення відповідно становлять приблизно 10 та 13 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з ковпачком коричневого кольору і корпусом помаранчевого кольору, розміру «2», з маркуванням «R» на ковпачку і «TSN 400» на корпусі чорним харчовим чорнилом; капсули містять білого або майже білого кольору  гранульований матеріал.

Термін придатності.

24 місяці.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 3 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

«Ранбаксі Лабораторіз Лімітед».

Місцезнаходження.

Індастріал Ареа – 3, Девас – 455001, Індія.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

капс. 0,4 мг блистер, № 30

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, 30% дисперсия метакриловой кислоты-этил акрилат кополимера (1:1), натрия гидроксид, триацетин, тальк, титана диоксид.

№  UA/4497/01/01 от 18.05.2011 до 18.05.2016

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Ранопрост избирательно и конкурентно блокирует постсинаптические α₁-адренорецепторы, в частности α_1A и α_1D, которые находятся в гладких мышцах предстательной железы, шейки мочевого пузыря и простатической части уретры. Это способствует снижению тонуса гладких мышц предстательной железы, шейки мочевого пузыря и простатической части уретры и улучшению выделения мочи. Одновременно уменьшается выраженность симптомов обструкции и раздражения, связанных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (затруднение начала мочеиспускания, ослабление струи мочи, капание после окончания мочеиспускания, ощущение неполного опорожнения мочевого пузыря, частые позывы к мочеиспусканию, позывы к мочеиспусканию в ночное время, неотложность мочеиспускания).
Как правило, терапевтический эффект развивается через 2 нед после начала приема препарата. Эти эффекты продолжительное время сохраняются при долгосрочном лечении и в значительной мере сдерживают проведение хирургической операции или катетеризации.
Антагонисты α₁-адренорецепторов имеют способность снижать АД путем снижения периферического тонуса сосудов. Во время исследований не отмечалось клинически выраженного снижения АД.
Фармакокинетика. Всасывание: тамсулозин хорошо всасывается в ЖКТ, а его биодоступность составляет почти 100%. Всасывание тамсулозина происходит несколько медленнее после приема пищи. Равномерность всасывания достигается в том случае, когда пациент принимает Ранопрост в одно и то же время после еды. Фармакокинетика тамсулозина имеет линейный характер.
После приема разовой дозы препарата после еды пиковая концентрация тамсулозина в плазме крови достигается приблизительно через 6 ч, а стабильная концентрация создается на 5-е сутки после ежедневного приема препарата. С_max в плазме крови при этом примерно на ⅔ выше той, которая образовывается после приема разовой дозы.
Распределение: у мужчин тамсулозин приблизительно на 99% связывается с белками плазмы. Объем распределения препарата незначителен (приблизительно 0,2 л/кг).
Метаболизм: тамсулозина гидрохлорид не подвергается эффекту первого прохождения и медленно метаболизируется в печени с образованием фармакологически активных метаболитов, которые сохраняют высокую селективность к α₁-адренорецепторам. Большая часть активного вещества присутствует в крови в неизмененном виде.
Элиминация: тамсулозин и его метаболиты выводятся из организма преимущественно с мочой. Приблизительно 9% дозы выводится в виде неизмененного действующего вещества.
После разового приема дозы препарата после еды и при стабильной концентрации в плазме крови T_½ соответственно составляет приблизительно 10 и 13 ч.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение функциональных расстройств со стороны нижних мочевыводящих путей при доброкачественной гиперплазии простаты.

ПРИМЕНЕНИЕ:

взрослым принимать по 1 капсуле 1 раз в сутки в одно и то же время после еды (завтрака). Капсулу глотать целиком, не разжевывая, запивая 1 стаканом воды. Продолжительность лечения определяет врач индивидуально.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

гиперчувствительность к тамсулозина гидрохлориду или к любому из вспомогательных веществ, включая ангионевротический отек Квинке; ортостатическая гипотензия; выраженная печеночная недостаточность.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

со стороны ЦНС: головокружение; иногда — головная боль; редко — обморок;
со стороны сердечно-сосудистой системы: ощущение сердцебиения, постуральная гипотензия, фибрилляция предсердий, аритмия, тахикардия;
со стороны дыхательной системы: ринит, диспноэ;
со стороны ЖКТ: запор, диарея, тошнота, рвота;
со стороны кожи и слизистых оболочек: кожная сыпь, крапивница, зуд; редко — ангионевротический отек Квинке, синдром Стивенса — Джонсона;
со стороны мочеполовой системы: ретроградная эякуляция; очень редко — приапизм;
общие нарушения: астения;
Описанные случаи интраоперационной нестабильности радужной оболочки глаза (синдром суженного зрачка) при операции по поводу катаракты у пациентов, которые продолжительное время принимали тамсулозин (см. ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ).

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

у некоторых пациентов, которые принимали или принимают тамсулозин, во время хирургического вмешательства по поводу удаления катаракты отмечался синдром атонического зрачка (IFIS, вариант синдрома суженного зрачка), что может стать причиной увеличения количества осложнений при проведении такой операции. По этой причине пациентам, у которых запланирована операция по удалению катаракты, не рекомендуется назначать тамсулозин.
Как правило, за 1–2 нед перед проведением операции по поводу удаления катаракты рекомендуется прекратить лечение тамсулозином. Однако целесообразность и сроки прекращения лечения тамсулозином точно не установлены.
При подготовке к операции хирурги-офтальмологи должны выяснить, принимал ли (или принимает) пациент тамсулозин с целью предупреждения возможных осложнений, связанных с синдром атонического зрачка.
Как и при применении других блокаторов α₁-адренорецепторов, в отдельных случаях при применении Ранопроста возможно снижение АД, которое способно иногда приводить к потере сознания. При появлении первых признаков ортостатической гипотензии (головокружение, слабость) пациент должен принять горизонтальное положение до исчезновения упомянутых симптомов.
Перед началом лечения препаратом Ранопрост нужно пройти медицинское обследование с целью выявления других сопутствующих заболеваний, которые могут вызывать такие же симптомы, например доброкачественная гиперплазия предстательной железы. Перед началом лечения необходимо провести ректальное обследование предстательной железы и, при необходимости, — тест на определение уровня специфического антигена предстательной железы (PSA) к началу и через одинаковые промежутки времени в период лечения.
Назначать препарат пациентам с тяжелой формой почечной недостаточности (клиренс креатинина <10 мл/мин) необходимо с особой осторожностью, поскольку клинических исследований относительно применения тамсулозина у таких больных не проводилось.
Применение в период беременности и кормления грудью. Препарат применяют только у мужчин.
Дети. Не применяют.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать со сложными механизмами. Во время применения препарата нужно быть осторожным при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами, поскольку у некоторых пациентов возможно возникновение побочных реакций со стороны ЦНС (головокружение, обморок).

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

При одновременном применении тамсулозина гидрохлорида с атенололом, эналаприлом, нифедипином или теофиллином лекарственного взаимодействия не отмечалось. Одновременное применение с циметидином повышает, а с фуросемидом — снижает концентрацию тамсулозина в плазме крови, но поскольку эти уровни остаются в пределах нормы, в специальной коррекции дозирования тамсулозина нет необходимости.
В исследованиях in vitro было доказано. что диазепам, пропранолол, трихлорметиазид, хлормадинон, амитриптилин, диклофенак, глибенкламид, симвастатин и варфарин не влияют на свободную фракцию тамсулозина в плазме крови человека. Подобным образом тамсулозин не меняет уровня свободных фракций диазепама, пропанолола, трихлорметиазида и хлормадинона в плазме крови.
В исследованиях in vitro не были выявлены взаимодействия на уровне печеночного метаболизма при участии микросомальных фракций в печени (показательной была система ферментативного метаболизма при участии цитохрома Р450) относительно амитриптилина, сальбутамола, глибенкламида и финастерида. Однако диклофенак и варфарин могут ускорять элиминацию тамсулозина из плазмы крови.
Одновременное применение с другими блокаторами α₁-адренорецепторов может усиливать гипотензивный эффект.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

в случае резкого снижения АД вследствие передозировки нужно проводить поддерживающую терапию, направленную на восстановление нормального функционирования сердечно-сосудистой системы, (например пациент должен принять горизонтальное положение). Если эта мера неэффективна, проводят инфузионную терапию и назначают вазопрессорные средства. Необходимо следить за функцией почек и проводить общую поддерживающую терапию. Вследствие высокой степени связывания тамсулозина с белками плазмы проведение гемодиализа не целесообразно.
С целью прекращения дальнейшего всасывания препарата можно искусственно вызвать рвоту. При передозировке значительным количеством препарата пациенту необходимо промыть желудок с применением активированного угля и низкоосмотических слабительных лекарственных средств, таких как сульфат натрия.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в сухом месте при температуре до 25 °С.