Реополиглюкин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РЕОПОЛІГЛЮКІН

(RHEOPOLYGLUCIN)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: dextran;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина;

склад: 1 мл розчину міститьдекстрану 40 – 100 мг;

допоміжні речовини:натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтичнагрупа.Кровозамінники і пер фузійні розчини. Декстран.

Код АТС В 05АА 05.

Фармакологічні властивості.

Фармодинаміка. Препарат низь комолекулярногодекстрану. Його специфічна дія полягає в підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровотоку у капілярах, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні об’єм плазми може збільшуватися майже в 2 рази порівняно з об’ємомвведеного препарату.

Фармакокінетика. За першу добу приблизно 70% препарату виводиться з організму нирками. Решта декстрану 40 надходить до ретикулоендотеліальної системи, де він поступово розпадається до глюкози.

Показання для застосування. Для поліпшення капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного й опікового шоків; поліпшення артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання допер фузійної рідини в апарати штучного кровообігу при операціях на серці; для поліпшення мікро циркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.

Спосіб застосування та дози. Розчин можна вводити лише після попереднього проведеннявнутрішньо шкірної проби за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).

Внутрішньо шкірнапроба проводиться за 24 год до введення Реополіглюкіну-Новофарм.

Методика проведеннявнутрішньо шкірної проби для визначення індивідуальної чутливості до препарату.

Із пляшки зРеополіглюкіном-Новофарм шприцом відбирають 0,2 - 0,3 мл розчину і після зміни голки на шприці на стерильну голку внутрішньо шкірно  вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.

Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонної” кірочки).

Оцінку реакції лікар здійснює через 24 год.

Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення) свідчать про підвищену чутливість організму до Реополіглюкіну-Новофарм і неможливість застосування цього препарату у даного хворого.

Слідпам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію доРеополіглюкіну-Новофарм у 100% хворих. Тому в перші 5 - 10 хв внутрішньо венного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого.

Дози та швидкість введення препарату встановлюють індивідуально.

При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) Реополіглюкін-Новофарм вводять внутрішньо венно краплинно одноразово в дозі до 10 мл/кг маси тіла. Добова доза для дорослих і дітей – до 15 мл/кг. Слід враховувати, що разом ізРеополіглюкіном-Новофарм доцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини втакій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний й електролітний баланси. При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін-Новофарм вводять внутрішньо венно краплинно: безпосередньо перед операцією – у дозі 5 - 10 мл/кг (дітям – 10 мл/кг); під час операції – 5 мл/кг (дітям 10 мл/кг); після операції протягом 5 - 6 днів – краплинно з розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення (дітям віком до 2 - 3 років – до 10 мл/кг). При операціях із штучним кровообігом Реополіглюкін-Новофарм додають до крові з розрахунку 10 - 20 мл/кгмаси тіла для заповнення насоса оксигенатора. У після операційному періоді дози препарату такі ж, як і при порушеннях капілярного кровотоку.

Дітям при різних формах шоку вводять по 5 - 10 мл/кг маси тіла (до 15 мл/кг). При серцево-судинних операціях вводять дітям віком від 2 до 3 років по 10 мл/кг 1 раз на добу; 3 - 6 років – 7- 10 мл/кг  (1 - 2 рази на добу);  8 - 13 років – 5 - 7мл/кг (1 - 2рази на добу); дітям старше 14 років –10 мл/кг на добу. Вводять краплинно 60 -90 хв.

Побіч надія. Якправило, препарат збільшує діурез, однак якщо при введенніРеополіглюкіну-Новофарм спостерігається зменшення діурезу з виділенням в’язкоїсечі, то це може вказувати на зневоднення організму хворого. У такому випадку необхідно внутрішньо венно ввести кристалоїд ні розчини для поповнення і підтримання рідинного та електролітного балансів. Можливі алергічні реакції аждо розвитку анафілактичного шоку: у таких випадках Реополіглюкін-Новофармвідміняють і призначають препарати кальцію, протигістамінні, серцево-судинні таінші засоби.

Протипоказання.Тромбоцит опенія, кровоточивість, захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, серцева недостатність, порушення гемостазу, схильність до алергічних реакцій тау випадках, коли не можна вводити великі об’єми рідини.

Передозування. При передозуванні можуть розвинутися алергічні реакції. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування.При зниженій функціональній здатності нирок або необхідності обмежити введення натрію хлориду призначають Реополіглюкін-Новофарм з 5% розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну і при інших станах, коли протипоказане введення вуглеводів, застосовують Реополіглюкін-Новофарм з ізотонічним розчином натрію хлориду. Застосовують тільки під наглядом лікаря.

У період вагітності слід призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

За необхідності застосування у період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не змішувати з іншими лікарськими засобами.

Умови та термін зберігання.Зберігатиу недоступному для дітей, сухому місці при температурі від +10°С до +25°С.

Незмочування внутрішньої поверхні пляшок не є протипоказанням для застосування препарату. При транспортуванні допускається заморожування препарату. Термін придатності – 4 роки.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:
Реополиглюкин (обе врачебные формы) представляет собой плазмозаменный раствор, специфическое действие которого состоит в повышении суспензийных свойств крови, уменьшении ее вязкости, содействии восстановлению кровотока в мелких капиллярах, предотвращении и устранении агрегации форменных элементов крови. При быстром переливании его объем плазмы может увеличиваться почти в 2 раза по сравнению с объемом введенного препарата.
Из организма препарат выводится в основном почками (за первые сутки около 70%). Остаток реополиглюкина поступает в ретикулоэндотелиальную систему, где он постепенно распадается до глюкозы.
ПОКАЗАНИЯ К ПРИМЕНЕНИЮ:
Реополиглюкин применяют для улучшения капиллярного кровотока с целью профилактики и лечения травматического, операционного, токсичного и ожогового шока; для улучшения артериального и венозного кровообращения с целью профилактики и лечение тромбозов, тромбофлебитов, эндартеритов, болезни Рейно; для добавления к перфузийної жидкости в аппаратах искусственного кровообращения (АИК) при операциях на сердце; для улучшения микроциркуляции и уменьшение тенденции к тромбозам в трансплантате при сосудистых и пластических операциях.
СПОСОБ ПРИМЕНЕНИЯ И ДОЗЫ:
Реополиглюкин можно вводить лишь после предшествующего проведения внутрикожной пробы за исключением случаев предоставления неотложной (ургентной) помощи при шоковом состоянии (в этом случае надо иметь все необходимые препараты для устранения возможных аллергических реакций).
Внутрикожная проба проводится за 24 часа до инфузии препарата.
Методика проведения внутрикожной пробы для определения индивидуальной чувствительности к реополиглюкину.
Из бутылки с препаратом, следуя правилам асептики, шприцем отбирают 0,2-0,3 мл реополиглюкина и после замены иглы на шприце на стерильную иглу для внутрикожных инъекций внутрикожно вводят 0,05 мл препарата в среднюю треть внутренней поверхности предплечья.
Правильность введения препарата контролируется визуально (получение “лимонной кожицы”). Оценку реакции врач осуществляет через 24 часа.
Наличие местной реакции в виде покраснения (площадь, диаметр которой более 1,5см) или возникновение папулы, а также симптомов общей реакции организма (тошнота, головокружение и др.) свидетельствуют о повышенной чувствительности организма к реополиглюкину и невозможность использования этого препарата у данного больного.
При отсутствии любых реакций больному вводят необходимое количество препарата той серии, которая была использована для проведения внутрикожной пробы. Результат пробы регистрируется в истории болезни.
Следует помнить, что кожная проба не дает возможности обнаружить сенсибилизацию к реополиглюкину у 100% больных. Поэтому в первые 5-10 минут по мере внутривенного введения препарата в каждом случае необходимо внимательно следить за состоянием больного.
Дозы и скорость введения препарата следует выбирать соответственно показаниям и состоянию больного.
При нарушении капиллярного кровообращения (различные формы шока) реополиглюкин вводят внутривенно капельно однократно в дозе до 10 мл/кг массы тела. Суточная доза для взрослых и детей - до 15 мл/кг. Следует учитывать, что совместно с реополиглюкином целесообразно вводить сбалансированные кристалоидные растворы в таком количестве, чтобы пополнить и поддержать жидкостный и электролитный баланс (это в особенности важно при лечении обезвоживания больных и после хирургических операций).
При сердечно-сосудистых и пластических операциях реополиглюкин вводят внутривенно капельно: непосредственно перед операцией - в дозе 5-10 мл/кг (детям до 10 мл/кг); во время операции - 5мл/кг (детям - 10мл/кг); после операции на протяжении 5-6 дней - капельно из расчета 10 мл/кг на однократное введение (детям до 2-3-х лет - до 10 мл/кг).
При операциях с искусственным кровообращением реополиглюкин добавляют до крови из расчета 10-20 мл/кг массы тела для заполнения насоса оксигенатора. Концентрация полимера с глюкозой в перфузионном растворе не должна превышать 3%. В послеоперационном периоде дозы препарата такие же, как и при нарушении капиллярного кровообращения.
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ:
При сниженной функциональной способности почек или необходимости ограничить введение натрия хлорида назначают реополиглюкин с 5% раствором глюкозы. При нарушениях углеводного обмена и при других состояниях, если противопоказано введение углеводов, используют реополиглюкин с изотоническим раствором натрия хлорида. Применяют только под контролем врача.
ПОБОЧНОЕ ДЕЙСТВИЕ:
Как правило, препарат вызовет увеличение диуреза, однако, если при введении реополиглюкина наблюдается уменьшение диуреза с выделением вяжущей мочи, то это может указывать на обезвоживание организма больного. В этом случае необходимо внутривенно ввести кристалоидные растворы для пополнения и поддержания жидкостного и электролитного балансов.
При введении реоплиглюкина возможны аллергические реакции: в этих случаях назначают препараты кальция, противогистаминные, сердечно-сосудистые и прочие средства.
ПРОТИВОПОКАЗАНИЕ:
Реополиглюкин противопоказан при тромбоцитопении, заболеваниях почек, которые сопровождаются анурией, сердечной недостаточности и в случаях, когда нельзя вводить большие объемы жидкости.
Реоплиглюкин с 0,9% раствором натрия хлорида не следует вводить при патологических изменениях в почках, а реополиглюкин с 5% глюкозой - при нарушениях углеводного обмена и, в особенности, при диабете.ФОРМА ВЫПУСКА
Реополиглюкин выпыскается в флаконах по 200 мл и 400 мл.
УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
Хранить в сухом месте при температуре не ниже +10 0С и не выше +25 0С. Применять только в клинических условиях.