Серголин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СЕРГОЛІН

(SERGOLIN)

Склад:

діюча речовина: nicergoline;

1 таблетка містить ніцерголіну 30 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кросповідон, гіпромелоза, пропіленгліколь, тальк, титану діоксид, полісорбат 80, полі етиленгліколь 6000.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему.   Периферичні вазодилататори. Алкалоїди ріжків.

Код АТС C04A E02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Хвороба Альцгеймера легкого та помірного ступеня, васкулярна деменція, пре-сенільни та сенільні когнетивні розлади, які супроводжуються зниженням інтелекту, емоційними, поведінковими   розладами, амнезією, зниженням здатності концентрувати увагу, мінливим настроєм, запамороченням, втомою, вестибулярними і кохлеарними розладами (дзвін у вухах, запаморочення, порушення слуху).

Розлади периферичної циркуляції (хвороба Рейно).

Протипоказання.

Гіпер чутливість до активної субстанції або будь-якого іншого компонента препарату, порфірія, гостра кровотеча, нещодавній інфаркт міокарда, виражена брадикардія  (частота серцебиття < 50 уд./хв), виражена гіпотензія, стенокардія напруження, виражений атеросклероз, дитячий вік, вагітність і період годування груддю.

Спосіб застосування та дози.

Звичайна доза для дорослих становить 30 мг ніцерголіну один раз на день. Доза може бути підвищена до 60 мг на день, за 2 прийоми вранці і увечері, що є максимальною дозою для дорослих. Якщо Серголін застосовують у дозі 30 мг один раз на день, його слід приймати вранці.

Ефект виявляється тільки після тривалого лікування, тому курси лікування препаратом Серголін повинні бути тривалими. Результати лікування звичайно оцінюють один раз на 6 місяців — після закінчення цього періоду лікар повинен прийняти рішення про доцільність подальшого лікування.

Пацієнти літнього віку не потребують корекції дози.

Зниження доз препарату рекомендується пацієнтам з порушеною функцією нирок.

Таблетки приймають перед їдою, не розжовуючи, запивають достатньою кількістю рідини. Якщо виникають проблеми з травленням, таблетки можна приймати під час їжи.

Побічні реакції.

У більшості випадків побічні ефекти є легкими і тимчасовими. Можливі відчуття печії, почервоніння шкіри, сухість у роті, втомлюваність, апатія, запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, розлади сну, розлади шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі), знервованість, занепокоєння, прискорене серцебиття, тахікардія, ортостатичні розлади, відчуття закладеності носа, розлади еякуляції та підвищення рівня сечової кислоти в крові.

Передозування.

Артеріальна гіпотензія.

Специфічного антидоту не існує. Лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату   Серголін в період вагітності протипоказане через недостатній досвід лікування ніцерголіном вагітних жінок.

Ніцерголін проникає в грудне молоко. Тому препарат не слід приймати в період годуння груддю через можливість розвитку тяжких побічних ефектів.

Діти.

Безпека і ефективність лікування препаратом Серголін у дітей не встановлена і тому його не слід застосовувати пацієнтам цієї вікової категорії.

Особливі заходи безпеки.

Співвідношення ризик/користь лікування слід розглядати для пацієнтів із серцевою аритмією або гіперурикемією, пацієнтів, які в минулому лікувалися з приводу подагри або застосовують препарати, що інгібують метаболізм та екскрецію сечової кислоти (петльові діуретики, тіазидні діуретики, амілорид, теофілін, циклоспорин, піразинамід, етамбутол, стрептоміцин, ізотретиноїн, кетоконазол, леводопа, цисплатин, циклофосфамід, вінкристин, саліцилати тощо).

Особливості застосування.

Препарат містить лактозу, тому його можна приймати пацієнтам з вродженою непереносимістю галактози, недостатністю лактази і синдромом недостатнього всмоктування глюкози-галактози. На час лікування виключити вживання алкоголю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослідження оцінки впливу препарату на здатність керувати авто транспортом або працювати з іншими механізмами не проводилися. Препарат може спричинити запаморочення і втомлюваність, тому на час лікування слід утримуватися від керування авто транспортом і роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ніцерголін підсилює ефект пероральних антикоагулянт них та антигіпертензивних засобів. Його не слід застосовувати одночасно з альфа- або бета-блокаторами. Поєднання з симпатоміме тиками може призводити до значних коливань тиску крові.

Ніцерголін метаболізується CYP450 2D6; таким чином, не можна виключати взаємодії з лікарськими засобами, які метаболізуються тим же шляхом: знеболювальні засоби — фенацетин, метадон, морфін, оксикодон, петидин, трамадол; анорексигенні засоби — дексфенфлурамін, фенфлурамін; проти аритмічні засоби – аміодарон, енкаїнід, флекаїнід, хінідин, мексилетин, пропафенон; антидепресанти – амітриптилін, бупропіон, циталопрам, дезипрамін, доксепін, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамін, іміпрамін, кломіпрамін, мапротилін, моклобемід, мінаприн, нортриптилін, пароксетин, сертралін, тразодон, венлафаксин; проти блювотні засоби — метоклопрамід, ондансетрон; протизапальний засіб - целекоксиб; антигістамінний препарат -   хлорфенірамін; антигіпертензивні засоби – алпренолол, бісопролол, буфуралол, каптоприл, карведилол, дебризохін, метопролол, прегексилін, пропранолол, мібефраділ; антикоагулянт - тиклопідин; протималярійний засіб - галофантрин; протигрибковий засіб - тербінафін; протикашльові засоби – декстрометорфан, гідро кодон, кодеїн; проти виразкові засоби – циметидин, ранітидин; противірусний засіб - ритонавір; цитостатики – доксорубіцин, тамоксифен; місцевий анестетик - лідокаїн; міорелаксант -   циклобензаприн; нейролептики – флуфеназин, галоперидол, хлорпромазин, клозапін, левомепромазин, пер феназин, рисперидон, тіоридазин; тимолол – очні краплі; пероральний гіпоглікемічний засіб - фенформін; психостимулятор - донепезил та інші.

Гіпотензивний вплив ніцерголіну посилюється під дією алкоголю.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ніцерголін - напівсинтетичне похідне алкалоїдів ріжків, що добре проникає в центральну нервову систему (ЦНС). Він має альфа-адренолітичні, вазодилатаційні та антиагрегаційні властивості та покращує метаболізм ЦНС.

Ніцерголін покращує динаміку мозкового і периферичного кровотоку, зменшує опірність судин і посилює кровотік. Він зменшує в'язкість крові, інгібуючи агрегацію тромбоцитів, зменшує утворення мікро тромбів і покращує транспорт кисню, особливо в тканинах мозку. Препарат виявляє низку нейрофармакологічних ефектів. Він підсилює захоплення та утилізацію глюкози, а також біосинтез білків і нуклеїнових кислот у тканині мозку; він також впливає на системи різних нейромедіаторів і механізмів перетворення. Ніцерголін покращує холінергічні функції мозку, підвищує перетворення допаміну, особливо в мезолімбічній ділянці (шляхом модуляції допамінергічних рецепторів), а також покращує механізми клітинної передачі сигналу (підсилює перетворення фосфоінозитиду і підвищує транс локацію кальцій залежних ізоформ протеїнкінази С в мембранних відділах).

Вплив на розумову функцію. Ніцерголін нормалізує дані електроенцефалографії як у пацієнтів літнього віку, так і в молодших людей, які страждають на гіпоксію, — ніцерголін підвищує ά- і β-активність, а також зменшує δ- і τ-активність. У пацієнтів з помірною деменцією різного генезу (стареча деменція за типом Альцгеймера і судинна деменція) тривале лікування ніцерголіном (протягом 2–6 місяців) призводить до позитивних змін в біоелектричній активності головного мозку.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому ніцерголін швидко і майже повністю всмоктується (90–100  %) та піддається значному перед системному метаболізму. Головними метаболітами ніцерголіну, що утворюються в ході перед системного метаболізму, є ММДЛ (1,6-диметил-8b-гідроксиметил-10a-метокси-ерголін) та MДЛ (6-метил-8b-гідроксиметил-10a-метокси-ерголін). Після перорального прийому максимальні рівні ніцерголіну в плазмі досягаються через 1–1,5 години, ММДЛ — через 1 годину, MДЛ  — через 4 години. Їжа не чинить істотного впливу на швидкість і повноту абсорбції. Понад 90 % ніцерголіну зв'язується з білками плазми, здебільшого з глікопротеїнами. Концентрація глікопротеїнів в плазмі збільшується з віком, а також в результаті гострих запальних процесів і в результаті злоякісних новоутворень або стресу. Такі стани спричиняють зниження концентрації ніцерголіну в плазмі. 90  % введеної дози піддається метаболізму, здебільшого шляхом гідролізу та дезметилювання. Процес дезметилювання опосередковується каталітичною активністю ізоферменту CYP2D6. Приблизно 80 % ніцерголіну та його метаболітів виводиться з сечею, решта з калом. Ніцерголін і ММДЛ піддаються швидкій елімінації (біологічний період напів виведення становить 2,5 години для ніцерголіну і 2–4 години для ММДЛ), тоді як MДЛ виводиться повільніше (біологічний період напів виведення становить 10–12 годин).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

білі круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, без розколів.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в захищенному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 14 таблеток у блістері, по 2 або 4 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску.  За рецептом.

Виробник. АЙВЕКС Фармасьютикалз с. р. о., Чеська Республіка.

Місцезнаходження. Остравска 29, 747 70 Опава-Комаров, Чеська Республіка.

Фармакодинамика.Ницерголин — полусинтетическое производное алкалоидов спорыньи, хорошо проникающий в ЦНС. Обладает альфа-адренолитическими, вазодилатационными и антиагрегантными свойствами, улучшает метаболизм ЦНС.
Ницерголин улучшает динамику мозгового и периферического кровообращения, снижает сопротивляемость сосудов и усиливает кровоток. Ингибируя агрегацию тромбоцитив, снижает вязкость крови, уменьшает образование микротромбов и улучшает транспорт кислорода, особенно в тканях мозга. Препарат оказывает ряд нейрофармакологических эффектов. Усиливает усвоение и утилизацию глюкозы, а также биосинтез белков и нуклеиновых кислот в ткани мозга; влияет на системы различных нейромедиаторов и механизмы их преобразования. Ницерголин улучшает холинергические функции мозга, повышает преобразование допамина, особенно в мезолимбическом участке (путем модуляции допаминергических рецепторов), а также улучшает механизмы клеточной передачи сигнала (усиливает превращение фосфоинозитида и повышает транслокацию кальцийзависимых изоформ протеинкиназы С в мембранных отделах).
Влияние на умственную функцию. Ницерголин нормализует данные ЭЭГ как у пациентов пожилого, так и молодого возраста с симптомами гипоксии мозга — ницерголин повышает α- и β-активность, а также снижает δ- и  -активность. У пациентов с умеренной деменцией различного генеза (старческая деменция по типу Альцгеймера и сосудистая деменция) продолжительное лечение ницерголином (на протяжении 2–6 мес) приводит к положительным изменениям в биоэлектрической активности головного мозга.
Фармакокинетика. После перорального приема ницерголин быстро и почти полностью (90–100%) всасывается и подвергается значительному пресистемному метаболизму. Основными метаболитами ницерголина, образующимися в ходе пресистемного метаболизма, являются ММДЛ (1, диметил-8 β-гидроксиметил-10 β-метокси-эрголин) и МДЛ (метил-8 β-гидроксиметил-10 α-метокси-эрголин). После перорального приема максимальный уровень ницерголина в плазме крови достигается через 1–1,5 ч, ММДЛ — через 1 ч, МДЛ — через 4 ч. Прием пищи не существенно влияет на скорость и полноту абсорбции. Более 90% ницерголина связывается с белками плазмы крови, в основном — с гликопротеинами. Концентрация гликопротеинов в плазме крови повышается с возрастом в результате острых воспалительных процессов, злокачественных новообразований или стресса. Такие состояния вызывают снижение концентрации ницерголина в плазме крови. 90% введенной дозы подвергается метаболизму, в основном путем гидролиза и десметилирования. Процесс десметилирования обусловливается каталитической активностью изофермента CYP 2D6. Приблизительно 80% ницерголина и его метаболитов выводится с мочой, остальное — с калом. Ницерголин и ММДЛ подвергаются быстрой элиминации (биологический T½ составляет 2,5 ч для ницерголина и 2–4 ч — для ММДЛ), тогда как МДЛ выводится медленнее (биологический T½ составляет 10–12 ч).

Болезнь Альцгеймера легкой и умереной степени, васкулярная деменция, пресенильные и сенильные когнитивные расстройства, сопровождающиеся снижением интеллекта, эмоциональными, поведенческими расстройствами, амнезией, снижением способности концентрации внимания, непостоянством настроения, головокружением, повышенной утомляемостью, вестибулярными и кохлеарными расстройствами (звон в ушах, головокружение, нарушение слуха). Расстройства периферической циркуляции (болезнь Рейно).

обычная доза для взрослых составляет 30 мг ницерголина 1 раз в сутки. Доза может быть повышена до 60 мг/сут в 2 приема утром и вечером, что является максимальной дозой для взрослых. Если Серголин применяют в дозе 30 мг 1 раз в сутки, его следует принимать утром.
Эффект проявляется только после продолжительной терапии, поэтому курс лечения препаратом Серголин должен быть продолжительным. Результаты лечения обычно оценивают 1 раз в 6 мес — в конце этого периода врач должен принять решение о целесообразности дальнейшего лечения. Пациенты пожилого возраста не нуждаются в коррекции дозы.
Снижение доз препарата рекомендуется пациентам с нарушением функции почек.
Таблетки принимают до еды, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Если возникают проблемы с пищеварением, таблетки можно принимать во время приема пищи.

гиперчувствительность к активному веществу или любому другому компоненту препарата, порфирия. Острое кровотечение, недавно перенесенный инфаркт миокарда, выраженная брадикардия (ЧСС ≤50 уд./мин), выраженная гипотензия, стенокардия напряжения, выраженный атеросклероз, детский возраст, период беременности и кормления грудью.

в большинстве случаев побочные эффекты являются легкими и временными. Возможны ощущения изжоги, гиперемия кожи, сухость во рту, повышенная утомляемость, апатия, головокружение, звон в ушах, головная боль, расстройства сна, расстройство функции ЖКТ (тошнота, рвота, диарея, запор, боль в животе), нервозность, беспокойство, тахикардия, ортостатические расстройства, ощущения заложенности носа, расстройства эякуляции и повышение уровня мочевой кислоты в крови.

препарат содержит лактозу, поэтому его нельзя принимать пациентам с врожденной непереносимостью галактозы, недостаточностью лактазы и синдромом недостаточного всасывания глюкозы-галактозы. На период лечения необходимо исключить употребление алкоголя.
Особые меры безопасности. Соотношение польза/риск лечения следует рассматривать для пациентов с сердечной аритмией или гиперурикемией, больных, у которым в прошлом проводили лечение по поводу подагры или в настоящее время они получают препараты, ингибирующие метаболизм и экскрецию мочевой кислоты (петлевые диуретики, тиазидные диуретики, амилорид, теофиллин, циклоспорин, пиразинамид, этамбутол, стрептомицин, изотретиноин, кетоконазол, леводопа, цисплатин, циклофосфамид, винкристин, салицилаты и т.п.).
Период беременности или кормления грудью. Применение препарата Серголин в период беременности противопоказано в связи с недостаточным опытом лечения ницерголином в этот период.
Ницерголин проникает в грудное молоко. Поэтому препарат не следует принимать в период кормления грудью в связи с возможностью развития тяжелых побочных эффектов.
Дети. Безопасность и эффективность лечения препаратом Серголин у детей не установлена, потому его не следует применять пациентам этой возрастной категории.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с механизмами. Исследование оценки влияния не проводили. Препарат может вызвать головокружение и повышенную утомляемость, поэтому на время лечения следует воздержаться от управления транспортными средствами и работы с другими механизмами.

Ницерголин усиливает эффект пероральных антикоагулянтных и антигипертензивных средств. Его не следует применять одновременно с блокаторами α- и β-адренорецепторов. Сочетанное применение с симпатомиметиками может приводить к значительным колебаниям АД. Ницерголин метаболизируется посредством CYP 2D6, поэтому нельзя исключать взаимодействия с лекарственными средствами, которые метаболизуються тем же путем: обезболивающие средства — фенацетин, метадон, морфин, оксикодон, петидин, трамадол; анорексигенные средства — дексфенфлурамин, фенфлурамин; противоаритмические средства — амиодарон, энкаинид, флекаинид, хинидин, мексилетин, пропафенон; антидепрессанты — амитриптилин, бупропион, циталопрам, дезипрамин, доксепин, эсциталопрам, флуоксетин, флувоксамин, имипрамин, кломипрамин, мапротилин, моклобемид, минаприн, нортриптилин, пароксетин, сертралин, тразодон, венлафаксин; противорвотные средства — метоклопрамид, ондансетрон; противовоспалительные средства — целекоксиб; антигистаминные препараты — хлорфенирамин; антигипертензивные средства — алпренолол, бисопролол, буфуралол, каптоприл, карведилол, дебризохин, метопролол, прегексилин, пропранолол, мибефрадил; антикоагулянты — тиклопидин; противомалярийные средства — галофантрин; противогрибковые средства — тербинафин; противокашлевые средства — декстрометорфан, гидрокодон, кодеин; противоязвенные средства — циметидин, ранитидин; противовирусные средства — ритонавир; цитостатики — доксорубицин, тамоксифен; местные анестетики — лидокаин; миорелаксанты — циклобензаприн; нейролептики — флуфеназин, галоперидол, хлорпромазин, клозапин, левомепромазин, перфеназин, рисперидон, тиоридазин; тимолом — в форме глазных капель; пероральные гипогликемизирующие средства — фенформин; психостимуляторы — донепезил и прочие. Гипотензивное влияние ницерголина усиливается под действием алкоголя.

артериальная гипотензия. Специфического антидота нет. Лечение симптоматическое.

при температуре не выше 25 °С.