Симбикорт - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Симбікорт Турбухалер

  (Symbicort Turbuhaler)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:

Інгалятор: дозатор червоного кольору, на якому витиснений код Брайля, що обертається. Кришка білого кольору. Всередині кришки знаходяться п'ять ребер.

У вікні індикатора дозування зазначена цифра «60» або «120» для інгалятора на 60 доз або 120 доз відповідно. Насадка має чотири стрижні і може обертатися.

Вміст: гранули від білого до майже білого кольору, переважно округлої форми;

склад:  1 доза (інгаляція) препарату містить 80 мкг будесоніду мікронізованого,

4,5 мкг формотеролу фумарату дигідрату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат.

Форма випуску.  Порошок для інгаляцій.

Фармакотерапевтична група. Проти астматичні засоби, що застосовуються інгаляційно. Код АТС  R03AK07.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.

Механізм дії та фармакодинамічні ефекти

Симбікорт містить формотерол та будесонід, які мають різні механізми дії та демонструють адитивний ефект щодо зменшення загострень астми. Специфічні властивості будесоніду та формотеролу дозволяють застосовувати їх комбінацію як для підтримуючої та полегшуючої терапії, так і у якості підтримуючого лікування астми.

Будесонід

Будесонід є глюкокортикостероїд ом, який при вдиханні має швидку (в межах годин) та дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, що призводить до полегшення симптомів та зменшення загострень астми. Будесонід, який застосовують у вигляді інгаляції, має менш тяжкі побічні ефекти, ніж системні кортикостероїди. Точний механізм дії, що відповідає за протизапальний ефект глюкокортикостероїдів, не- відомий.

Формотерол

Формотерол є селективним бета₂-адренергічним агоністом, який при вдиханні призводить до швидкого та довго тривалого розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронходилатаційний ефект є дозозалежним, початок дії настає протягом 1-3 хвилин. Тривалість ефекту становить щонайменш 12 годин після застосування одноразової дози.

Симбікорт Турбухалер

Клінічна ефективність підтримуючої терапії Симбікортом при астмі

Клінічні дослідження продемонстрували, що додавання формотеролу до будесоніду полегшувало симптоми астми, покращувало функцію легенів та знижувало частоту загострень. Вплив Симбікорту Турбухалеру, який призначали пацієнтам лише як підтримуючу дозу, на функцію легенів дорівнював ефекту будесоніду та формотеролу в окремих інгаляторах у дорослих та перевищував цей ефект самого будесоніду у дорослих та дітей. Усі групи лікування застосовували бета₂-агоністи з короткою дією у разі потреби. Ознак зменшення анти астматичного ефекту, які б виникали з часом, не спостерігалось.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Симбікорт Турбухалер продемонстрував біоеквівалентність відносно системного впливу будесоніду та формотеролу, відповідно.

Ознак фармакокінетичної взаємодії між будесонідом та формотеролом не спостерігалося.

Фармакокінетичні параметри відповідних речовин були порівнянні після застосування будесоніду та формотеролу у вигляді препаратів або у вигляді Симбікорту Турбухалеру.

Будесонід, що вдихають, швидко абсорбується та досягає максимальної концентрації у плазмі в межах 30 хвилин після інгаляції.

Системна біодоступність становить приблизно 49% від введенної дози. У дітей концентрація в плазмі та відкладання у легенях має такі ж межі, що й у дорослих.

Формотерол, що вдихають, швидко абсорбується та досягає максимальної концентрації у плазмі в межах 10 хвилин після інгаляції. Системна біодоступність становить приблизно 61% від введенної дози.

Розподіл   та метаболізм

Зв’язування з протеїнами плазми становить приблизно 50% для формотеролу та 90% будесоніду. Об’єм розподілу становить приблизно 4 л/кг для формотеролу та 3 л/кг для будесоніду. Формотерол ін активується шляхом реакцій кон’югації (утворюються активні О-дем етильовані та деформильовані метаболіти, проте вони, головним чином, спостерігаються як ін активовані кон’югати). Будесонід зазнає суттєвої (приблизно 90%) біо трансформації першого проходження через печінку до метаболітів з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїд на активність основних метаболітів, 6β-гідрокси-будесоніду та 16α-гідрокси-преднізолону, становить менш ніж 1% від глюкокортикостероїдної активності будесоніду. Ознаки будь-якої метаболічної взаємодії або реакцій заміщення між формотеролом та будесонідом відсутні.

Виведення

Основна частина дози формотеролу виводиться шляхом   метаболізму у печінці з подальшим виведенням через нирки. Після інгаляції 8%-13% введенної дози формотеролу виводиться у незмінному стані з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1,4 л/хв.), а його період кінцевого напів виведення становить в середньому 17 годин.

Будесонід виводиться шляхом метаболізму, який, головним чином, каталізується ферментом CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею у незмінному стані або у кон’югованій формі. У сечі спостерігалися лише незначні кількості незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1,2 л/хв.), його період навів виведення з плазми після   введення становить в середньому 4 години.

У дітей віком 4-6 років, які страждають на астму, системний кліренс будесоніду становить приблизно 0,5 л/хв. В перерахунку на кг маси тіла діти мають кліренс, що приблизно на 50% перевищує кліренс у дорослих. У дітей, які страждають на астму, період кінцевого напів виведення будесоніду після інгаляції становить приблизно 2,3 години. Фармакокінетика формотеролу у дітей не вивчалася.

Фармакокінетика будесоніду та формотеролу в осіб літнього віку та у пацієнтів, які страждають на ниркову недостатність, невідома. Вплив будесоніду та формотеролу може бути посиленим у пацієнтів з захворюваннями печінки.

Показання для застосування.

Лікування бронхіальної астми у тих випадках, коли є доречним застосування комбінації (інгаляційного кортикостероїду та бета₂-агоніста   тривалої дії).

Спосіб застосування та дози.

Дозування Симбікорту Турбухалеру слід підбирати індивідуально, залежно від ступеня та тяжкості захворювання.

Після досягнення контролю над симптомами захворювання дозу слід корегувати до найнижчої дози, при якій підтримується ефективний контроль над симптомами.

Існують два альтернативні способи терапії Симбікортом Турбухалером:

Підтримуюча та полегшуюча терапія Симбікортом Турбухалером:

Симбікорт Турбухалер   застосовують як у якості постійного підтримуючого лікування, так і за потреби, у відповідь на симптоми. Інгаляції, які застосовують за потреби, забезпечують швидке полегшення, а також покращання контролю над астмою. Пацієнтам слід рекомендувати завжди мати при собі Симбікорт Турбухалер як рятівний засіб. Окремий інгалятор для застосування у якості рятівного засобу

непотрібний.

Клінічні дослідження продемонстрували, що підтримуюча та полегшуюча терапія Симбікортом Турбухалером забезпечує клінічно значиме зменшення тяжких загострень при підтримуючому контролі симптомів у порівнянні з підтримуючою терапією Симбікортом Турбухалером у комбінації з окремим швидкодіючим бронходилататором.

Рекомендовані дози:

Дорослі та підлітки (від 18 років): рекомендована підтримуюча доза становить 2 інгаляції на день, які застосовують або по 1 інгаляції вранці та ввечері, або по 2 інгаляції вранці або ввечері. У разі потреби, при виникненні симптомів пацієнтам слід застосовувати 1 додаткову інгаляцію. Якщо через декілька хвилин симптоми зберігаються, слід застосувати додаткову інгаляцію. У будь-якому випадку одноразово слід застосовувати не більше 6 інгаляцій.

Зазвичай загальна добова доза, що необхідна пацієнтам, не перевищує 8 інгаляцій для дорослих і підлітків, проте тимчасово можна застосовувати загальну добову дозу до 12 інгаляцій для дорослих і підлітків.

У пацієнтів, які застосовують збільшену кількість інгаляцій для полегшення симптомів та у яких протягом 2 тижнів не настає покращання контролю над астмою, слід зважати на необхідність перегляду терапії астми.

Дорослі та підлітки (до 18 років): не рекомендована підтримуюча та полегшуюча терапія Симбікортом Турбухалером.

Паціентам, що застосовують потенційні інгібітори CYP3A4 не рекомендовна підтримуюча та полегшуюча терапія Симбікортом Турбухалером.

Підтримуюча терапія Симбікортом Турбухалером:

Симбікорт Турбухалер застосовують як постійне підтримуюче лікування у комбінації з окремим швидкодіючим бронходилататором, що використовується як рятівний засіб. Пацієнтам слід рекомендувати завжди мати при собі окремий швидкодіючий бронходилататор для застосування у якості рятівного засобу.

Рекомендовані дози:

Дорослі ( від 18 років): 1-2 інгаляції 2 рази на день. У деяких випадках максимальна доза 4 інгаляції 2 рази на день може бути необхідною у якості підтримуючої дози або як тимчасовий захід під час посилення астми.

Підлітки (12-17 років): 1-2 інгаляції 2 рази на день.

Діти (від 6 років та старше): 2 інгаляції 2 рази на день.

Збільшення використання окремого швидкодіючого бронходилататора вказує на погіршення основного стану та вимагає перегляду терапії астми.

Діти (до 6 років): не рекомендована підтримуюча терапія Симбікортом Турбухалером.

Загальна інформація

Для досягнення оптимального результату пацієнтів слід проінструктувати як застосовувати підтримуючу дозу Симбікорту Турбухалеру навіть при відсутності симптомів.

Вказівки щодо правильного застосування Симбікорту Турбухалеру:

Симбікорт Турбухалер потрапляє в організм за рахунок повітря, що вдихається, тобто, коли пацієнт робить вдих через насадку, речовина потрапляє до дихальних шляхів разом з повітрям, яке він вдихає.

Примітка:

Важливо проінструктувати пацієнта, що необхідно:

• дотримуватись інструкції для застосування;

• сильно та глибоко вдихати через насадку, щоб забезпечити потрапляння до легенів оптимальної дози;

• ніколи не видихати через насадку;

• після застосування закривати Симбікорт Турбухалер ковпачком;

• полоскати рот водою після вдихання підтримуючої дози, щоб мінімізувати ризик кандидозу ротової порожнини.

При застосуванні препарату пацієнт може не відчувати лікарського засобу та його смаку, оскільки в організм потрапляє невелика   йог кількість.

Побічна дія.

Оскільки Симбікорт Турбухалер містить будесонід та формотерол, можуть виникнути небажані ефекти такого типу та ступеня інтенсивності, про які повідомляється відносно цих речовин. Після супутнього застосування цих двох складових не спостерігалося підвищення частоти виникнення побічних реакцій. Най поширенішими небажаними реакціями, пов’язаними з лікарським засобом, є фармакологічно передбачувані побічні ефекти терапії бета₂-агоністами, такі як тремор та прискорене серцебиття. Ці побічні ефекти, як правило, були помірними та зникали впродовж кількох днів лікування.

Небажані реакції, які пов’язані з застосуванням будесоніду або формотеролу, наведені нижче у Таблиці 1.

Таблиця 1. Небажані реакції на лікарський засіб, згруповані за частотою виникнення та впливом на системи та органи організму

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будесоніду, формотеролу або лактози.

Симбікорт Турбухалер не призначають паціентам з астмою тяжкого ступеня.

Передозування.

Передозування формотеролу, ймовірно, призводить до ефектів, які є типовими для бета₂-адренергічних агоністів: тремор, головний біль, прискорене серцебиття і тахікардія. Також можуть розвинутися гіпотензія, метаболічний ацидоз, гіпокаліємія та гіперглікемія. Можуть бути рекомендовані підтримуюче та симптоматичне лікування. Доза 90 мкг, яку протягом трьох годин застосовували пацієнти з гострою бронхіальною обструкцією, не викликала занепокоєння щодо безпеки.

Малоймовірно, щоб гостре передозування будесоніду, навіть у дуже високих дозах, викликало значні реакції у пацієнта. При хронічному застосуванні дуже високих доз може проявитися системна дія глюкокортикостероїдів.

Особливості застосування.

При припиненні довго тривалого лікування рекомендується поступово зменшувати дозу. Не слід різко припиняти лікування.

Раптове та прогресуюче погіршення контролю над астмою потенційно становить загрозу для життя, тому необхідно, щоб стан пацієнта був терміново оцінений лікарем. У такому випадку слід розглянути необхідність посиленої терапії кортикостероїдами, наприклад, курсу пероральних кортикостероїдів або лікування антибіотиками при наявності інфекції.

Не слід розпочинати застосування Симбікорту Турбухалеру для лікування тяжких загострень захворювання.

Слід ретельно відстежувати вплив на зростання дітей та підлітків, які протягом тривалого часу приймають кортикостероїди будь-якого шляху введення, та оцінювати користь терапії кортикостероїдами у порівнянні з можливим ризиком пригнічення росту.

Особливої уваги потребують пацієнти, які перебувають у перехідному періоді з терапії пероральними стероїдами, оскільки у них протягом значного часу може зберігатися ризик недостатності функції надниркових залоз. До групи ризику також можуть відноситися пацієнти, яким були потрібні високі дози невідкладної терапії кортикостероїдами. У випадку сильного стресу у таких пацієнтів можуть виникати ознаки та симптоми недостатності надниркових залоз. Під час стресу або планових хірургічних втручань слід зважати на необхідність додаткової системної компенсації кортикостероїдами.

Симбікорт Турбухалер слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які страждають на тяжкі серцево-судинні порушення (включаючи порушення серцевого ритму), цукровий діабет, неліковану гіпокаліємію або тиреотоксикоз.

Високі дози бета₂-агоністів можуть знизити рівень s-калію, спричиняючи перерозподіл калію з позаклітинного до внутрішньоклітинного простору, шляхом стимуляції Na⁺/K⁺-АТФ-ази у клітинах м’язів. Клінічна значимість цього ефекту точно невідома.

Не існує спеціальних вимог до дозування для пацієнтів літнього віку.

Не існує даних щодо застосування Симбікорту у пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю. Оскільки будесонід та формотерол головним чином виводяться шляхом печінкового метаболізму, у пацієнтів, які страждають на тяжкий цироз печінки, слід очікувати посилення впливу препарату.

Симбікорт Турбухалер містить лактозу (< 1 мг/інгаляцію). Звичайно ця кількість не шкідлива для осіб, які не переносять лактозу.

Вагітність і лактація.

Не існує клінічних даних щодо застосування Симбікорту Турбухалеру або супутньої терапії будесонідом та формотеролом під час вагітності. Дослідження токсичного впливу цієї комбінації на репродуктивну функцію тварин не проводилися.

Достатніх даних щодо застосування формотеролу у вагітних жінок не існує. При проведенні досліджень репродуктивної функції у тварин формотерол викликав побічні ефекти при   застосуванні дуже високих системних доз.

Дані спостереження за приблизно 2500 вагітностям, під час яких застосовувався будесонід, не продемонстрували підвищення тератогенного ризику, який би асоціювався з застосуванням інгаляцій будесоніду.

Застосовувати Симбікорт Турбухалер під час вагітності, особливо у першому триместрі та незадовго до пологів, слід лише після ретельного аналізу всіх факторів. Під час вагітності слід застосовувати найнижчу ефективну дозу, необхідну для підтримання адекватного контролю над астмою.

Невідомо, чи потрапляє будесонід або формотерол у жіноче молоко. Можливість застосування Симбікорту жінками, які годують груддю, слід розглядати лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для дитини.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Симбікорт Турбухалер не впливає на здатність керувати автомобілями або механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фармакокінетичні взаємодії

Метаболізм будесоніду є головним чином опосередкованим CYP3A4, під сімейством цитохрому Р₄₅₀. Таким чином, інгібітори цього ферменту, наприклад, кетоконазол, можуть підвищувати системний вплив будесоніду. Цей факт має обмежену клінічну значимість для короткотривалого (1-2 тижні) лікування кетоконазолом, проте його слід враховувати під час довго тривалого лікування кетоконазолом.

Підтримуюча та полегшуюча терапія не рекомендована паціентам, що застосовують потенційні інгібітори CYP3A4.

Фармакодинамічні взаємодії

Бета-адренергічні блокатори (включаючи очні краплі) можуть ослаблювати або інгібувати дію формотеролу.

Взаємодії будесоніду та формотеролу з будь-якими іншими ліками, що застосовуються для лікування астми, не спостерігалося.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі нижче 30º С .

Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності - 2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови відпуску.  За рецептом.

Упаковка.  

Один інгалятор містить 60 або 120 доз порошку для інгаляцій.

Один інгалятор у картонній коробці.

Виробник. АстраЗенека АБ, Швеція/AstraZeneca AB, Sweden.

Адреса.  SE-151 85 Содертал’є, Швеція /SE-151 85 Sodertalje, Sweden.

СИМБИКОРТ
пор. д/инг. дозир. 160 мкг/доза + 4,5 мкг/доза турбухалер 120 доз, № 1     

Будесонид микронизированный 160 мкг/доза
Формотерола фумарат дигидрат 4,5 мкг/доза
Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: Симбикорт содержит формотерол и будесонид (INN — budesonidum), которые имеют различные механизмы действия и проявляют аддитивный эффект относительно снижения обострений бронхиальной астмы. Специфические свойства будесонида и формотерола позволяют применять их комбинацию как для поддерживающей и облегчающей терапии и купирования симптомов, так и в качестве поддерживающего лечения при бронхиальной астме.
Будесонид — глюкокортикостероид, который при вдыхании оказывает быстрое (в пределах нескольких часов) и дозозависимое противовоспалительное действие в отношении дыхательных путей, что приводит к облегчению симптомов и уменьшению выраженности обострений бронхиальной астмы. Будесонид, применяемый в виде ингаляции, имеет менее тяжелые побочные эффекты, чем системные кортикостероиды. Точный механизм противовоспалительного действия глюкокортикостероидов неизвестен.
Формотерол — селективный агонист β2-адренорецепторов. При вдыхании приводит к быстрому и длительному расслаблению гладких мышц бронхов у пациентов с обратимой обструкцией дыхательных путей. Бронходилатационный эффект дозозависимый, начало действия наступает на протяжении 1–3 мин. Продолжительность эффекта — минимум 12 ч после применения разовой дозы.
Симбикорт Турбухалер
Клиническая эффективность поддерживающей терапии Симбикортом при бронхиальной астме. Результаты клинических исследований показали, что добавление формотерола к будесониду уменьшало выраженность симптомов астмы, улучшало функцию легких и снижало частоту обострений. Влияние Симбикорта Турбухалера, назначаемого пациентам в поддерживающей дозе, на функцию легких соответстовало эффекту будесонида и формотерола в отдельных ингаляторах у взрослых и превышало эффект будесонида у взрослых и детей. Пациенты применяли агонисты β2-адренорецепторов короткого действия по требованию. Снижение антиастматического эффекта с течением времени не отмечали.
Клиническая эффективность при ХОБЛ. В двух исследованиях продолжительностью 12 мес, в которых принимали участие пациенты с ХОБЛ, эффективность применения Симбикорта Турбухалер превышала эффективность плацебо, формотерола и будесонида относительно функции легких. Также отмечено существенное снижение обострений по сравнению с плацебо и формотеролом. Лечение переносилось хорошо.
Абсорбция. Симбикорт Турбухалер продемонстрировал биоэквивалентность относительно системного влияния будесонида и формотерола. Признаков фармакокинетического взаимодействия между будесонидом и формотеролом не отмечали. Фармакокинетические параметры сравнивали после применения будесонида и формотерола в виде препаратов или в виде Симбикорта Турбухалера. Будесонид в форме аэрозоля быстро абсорбируется и достигает максимальной концентрации в плазме крови в течение 30 мин после ингаляции. Системная биодоступность составляет приблизительно 49% введенной дозы. У детей концентрация в плазме крови и депонирование в легких имеет такие же границы, как у взрослых. Формотерол в форме аэрозоля быстро абсорбируется и достигает максимальной концентрации в плазме крови в течение 10 мин после ингаляции. Системная биодоступность составляет приблизительно 61% введенной дозы.
Распределение и метаболизм. Связывание с протеинами плазмы крови составляет приблизительно 50% для формотерола и 90% — будесонида. Объем распределения составляет приблизительно 4 л/кг для формотерола и 3 л/кг для будесонида. Формотерол инактивируется путем реакций конъюгации (образуются активные О-деметилированные и деформилированные метаболиты, которые главным образом отмечают в качестве инактивированных конъюгатов). Будесонид подвергается существенной (приблизительно 90%) биотрансформации первого прохождения в печени до метаболитов с низкой глюкокортикостероидной активностью.
Глюкокортикостероидная активность основных метаболитов, 6β-гидрокси-будесонида и 16α-гидрокси-преднизолона составляет менее 1% глюкокортикостероидной активности будесонида. Симптомов метаболического взаимодействия или реакций замещения между формотеролом и будесонидом не отмечают.
Выведение. Основная часть дозы формотерола выводится путем метаболизма в печени с дальнейшим выведением через почки. После ингаляции 8–13% введенной дозы формотерола выводится в неизмененном виде с мочой. Формотерол имеет высокий системный клиренс (приблизительно 1,4 л/мин), а его период полувыведения составляет в среднем 17 ч.
Будесонид выводится путем метаболизма, который в основном катализируется ферментом CYP 3A4. Метаболиты будесонида выводятся с мочой в неизмененном виде или конъюгированной форме. В моче отмечают незначительное количество неизменного будесонида с высоким системным клиренсом (приблизительно 1,2 л/мин), периодом полувыведения из плазмы крови в среднем 4 ч.
У детей в возрасте 4–6 лет с бронхиальной астмой системный клиренс будесонида составляет приблизительно 0,5 л/мин. В перерасчете на 1 кг массы тела дети имеют клиренс приблизительно на 50% выше, чем клиренс взрослых. Период полувыведения будесонида у детей после ингаляции около 2,3 ч. Фармакокинетику формотерола у детей не изучали.
Фармакокинетика будесонида и формотерола у лиц пожилого возраста и пациентов с почечной недостаточностью не известна. Влияние будесонида и формотерола может повышаться у лиц с заболеваниями печени.

ПОКАЗАНИЯ: Бронхиальная астма . Симбикорт Турбухалер показан в случае, когда необходимо применение комбинации ингаляционного кортикостероида и агониста β2-адренорецепторов длительного действия.
Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ).
Симбикорт Турбухалер 160/4,5 мкг/доза и 320/9 мкг/доза показан для регулярного лечения пациентов с ХОБЛ умеренной и тяжелой степени тяжести с часто повторяющимися симптомами и обострениями в анамнезе.

ПРИМЕНЕНИЕ: дозу подбирают индивидуально в зависимости от степени тяжести заболевания. После достижения контроля над симптомами заболевания дозу нужно откорректировать до наиболее низкой, при которой поддерживается эффективный контроль над симптомами.
Бронхиальная астма
Существуют два альтернативных способа терапии Симбикортом Турбухалером.
•  Поддерживающая терапия и купирование симптомов с помощью Симбикорта Турбухалера. (Внимание! Назначается только взрослым старше 18 лет). Применяют в качестве постоянного поддерживающего лечения и для купирования симптомов. Ингаляции, применяемые по требованию, обеспечивают быстрое устранение симптомов и улучшают контроль бронхиальной астмы. Пациентам рекомендовано иметь при себе Симбикорт Турбухалер в качестве средства первой помощи. Отдельный ингалятор с препаратом агонистом β2-адренорецепторов короткого действия при этом не требуется.
Поддерживающее лечение и купирование симптомов Симбикортом Турбухалером обеспечивает уменьшение тяжелых обострений при поддерживающем контроле симптомов по сравнению с поддерживающей терапией Симбикортом Турбухалером в комбинации с быстро действующим бронходилататором.
Рекомендованные дозы:
В зависимости от степени тяжести бронхиальной астмы может применяться доза 80/4,5 мкг или 160/4,5 мкг.
Взрослые: 1 ингаляция 2 раза в сутки (утром и вечером), или 2 ингаляции однократно утром или вечером. Некоторым пациентам может быть рекомендовано 2 ингаляции 2 раза в сутки. При возникновении симптомов пациентам необходимо применять дополнительно 1 ингаляцию. Если через несколько минут симптомы сохраняются, ингаляцию нужно повторить. В любом случае можно применять не более 6 ингаляций подряд. Максимально допустимая суточная доза составляет 12 ингаляций.
•  Поддерживающая терапия Симбикортом Турбухалером:
Применяют как постоянное поддерживающее лечение в комбинации с отдельным быстродействующим бронходилататором, который используют как средство первой помощи. Пациентам рекомендовано всегда иметь при себе отдельный ингалятор с быстродействующим бронходилататором.
Рекомендованные дозы: в зависимости от степени тяжести бронхиальной астмы может применяться доза 80/4,5 мкг или 160/4,5 мкг.
Взрослые (старше 18 лет): 1–2 ингаляции 2 раза в сутки. В отдельных случаях максимальная доза 4 ингаляции 2 раза в сутки необходима как поддерживающая доза или как временное мероприятие во время усиления приступов бронхиальной астмы.
Подростки (12–17 лет): 1–2 ингаляции 2 раза в сутки.
Дети и подростки (6–11 лет): Внимание! Рекомендуется только доза 80/4,5 мкг 2 раза в сутки.
Увеличение частоты использования отдельного быстродействующего бронходилататора указывает на ухудшение состояния и требует пересмотра терапии астмы.
ХОБЛ
Взрослые: 2 ингаляции 2 раза в сутки.
Для достижения оптимального результата пациентов необходимо проинструктировать о необходимости применения поддерживающей дозы Симбикорта Турбухалера даже при отсутствии симптомов.
Нет специальных требований к дозированию для пациентов преклонного возраста.
Нет данных относительно применения Симбикорта у пациентов с печеночной или почечной недостаточностью. Поскольку будесонид и формотерол главным образом выводятся путем печеночного метаболизма, у больных с тяжелым циррозом печени необходимо с осторожностью применять препарат.
Примечание. Важно проинструктировать пациента о необходимости придерживаться инструкции по применению; сильно и глубоко вдыхать через насадку для обеспечения попадания в легкие оптимальной дозы; никогда не выдыхать через насадку; после применения закрывать Симбикорт Турбухалер колпачком; полоскать рот водой после вдыхания поддерживающей дозы, чтобы минимизировать риск развития кандидоза ротовой полости.
При применении препарата пациент может не ощущать вкуса лекарственного средства, поскольку в организм попадает его небольшое количество.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность к будесониду, формотеролу или лактозе.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: поскольку Симбикорт Турбухалер содержит будесонид и формотерол, могут возникнуть нежелательные эффекты разного типа и степени интенсивности, обусловленные этими веществами. После сопутствующего применения этих двух составляющих не отмечали повышения частоты возникновения побочных реакций. Наиболее распространены побочные эффекты, связанные с действием агонистов β2-адренорецепторов: тремор и тахикардия (как правило, умеренные и исчезают в течение нескольких дней после начала лечения).
Нежелательные реакции, связанные с применением будесонида или формотерола, приведены в таблице.
Частота    Системы и органы    Реакция
Распространенные 1–10%    Сердечно-сосудистая система    Тахикардия
Нарушения вследствие присоединения инфекции    Кандидоз ротовой полости и глотки
Нервная система    Головная боль, тремор
Дыхательная система    Раздражение горла, кашель, охриплость
Нераспространенные 0,1–1%    Сердечно-сосудистая система    Тахикардия
ЖКТ    Тошнота
Скелетно-мышечная система    Судороги
Нервная система    Головокружение, возбуждение, нервозность, нарушение сна
Редкие 0,01–0,1%    Сердечно-сосудистая система    Аритмии, например фибрилляция предсердий, суправентрикулярная тахикардия, экстрасистолия
Иммунная система    Реакции гиперчувствительности немедленного и замедленного типа, например дерматит, экзантема, крапивница, зуд и ангионевротический отек
Дыхательная система    Бронхоспазм
Кожа и подкожная клетчатка    Образование кровоподтеков на коже
Очень редкие ≤0,01%    Сердечно-сосудистая система    Стенокардия
Эндокринная система    Признаки или симптомы системного действия глюкокортикостероидов, например гипофункции надпочечников; гипергликемия
Нервная система    Депрессия, нарушение поведения

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: при прекращении продолжительного лечения рекомендуется постепенно снижать дозу. Не следует резко прекращать лечения.
Внезапное и прогрессирующее ухудшение контроля астмы или ХОБЛ представляет потенциальную угрозу для жизни, состояние пациента должно быть срочно оценено врачом. В таком случае необходимо рассмотреть необходимость усиленной терапии кортикостероидами, например курса пероральных кортикостероидов или лечение антибиотиками при наличии инфекции.
Не следует начинать применение Симбикорта Турбухалер для лечения тяжелых обострений заболевания.
Необходимо контролировать влияние на рост детей и подростков, которые на протяжении продолжительного времени принимают различные лекарственные формы кортикостероидов, и оценивать пользу терапии по сравнению с возможным риском угнетения роста.
Особого внимания требуют пациенты, которым отменяют лечение пероральными стероидами, поскольку у них на протяжении длительного времени может сохраняться риск развития недостаточности надпочечников. К группе риска могут относить и больных, нуждающихся в высоких дозах неотложной терапии кортикостероидами или длительно принимающих наиболее высокие рекомендованные дозы ингаляционных кортикостероидов. При сильном стрессе у таких пациентов могут возникать признаки и симптомы недостаточности надпочечников. Во время стресса или плановых хирургических вмешательств необходимо учитывать необходимость дополнительной системной компенсации кортикостероидами.
Симбикорт Турбухалер с осторожностью применяют у пациентов с тяжелыми сердечно-сосудистыми нарушениями, включая нарушения сердечного ритма, с сахарным диабетом, нелеченной гипокалиемией или тиреотоксикозом.
Высокие дозы агонистов β2-адренорецепторов могут снижать уровень s-калия, приводя к перераспределению калия из внеклеточного во внутриклеточное пространство путем стимуляции Na+/K+-АТФазы в мышечных волокнах. Клиническая значимость этого эффекта точно не известна.
Симбикорт Турбухалер содержит лактозу (≤1 мг/ингаляцию),что обычно не опасно для лиц с непереносимостью лактозы.
Период беременности и кормления грудью. Не существует клинических данных относительно применения Симбикорта Турбухалер или сопутствующей терапии будесонидом и формотеролом в период беременности. Исследования токсического влияния этой комбинации на репродуктивную функцию животных не проводили.
Достаточных данных относительно применения формотерола в период беременности нет. Применение высоких системных доз формотерола у животных сопровождалось побочными эффектами со стороны репродуктивной функции.
Данные наблюдения женщин в период беременности (2500 случаев), применявших будесонид, не выявили повышения тератогенного риска, который бы ассоциировался с применением ингаляций будесонида.
Применять Симбикорт Турбухалер в период беременности, особенно в I триместр и незадолго до родов, можно лишь после тщательного анализа всех факторов. В период беременности применяют наиболее низкую эффективную дозу, необходимую для поддержания адекватного контроля астмы.
Не известно, проникает ли будесонид или формотерол в грудное молоко. В период кормления грудью Симбикорт применяют в случае, когда ожидаемая польза для матери превышает возможный риск для ребенка.
Не влияет на способность управления транспортными средствами и другими механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: Фармакокинетические
Метаболизм будесонида опосредствован CYP 3A4, подсемейством цитохрома Р450. Ингибиторы этого фермента (кетоконазол) могут повышать системное влияние будесонида. Этот факт имеет ограниченную клиническую значимость для кратковременного (1–2 нед) лечения кетоконазолом, тем не менее его нужно учитывать во время длительного лечения кетоконазолом. Поддерживающая терапия и купирование симптомов не рекомендована пациентам, применяющим потенциальные ингибиторы CYP 3A4.
Фармакодинамические
Лекарственные средства с агонистами β2-адренорецепторов (включая глазные капли) могут ослаблять или ингибировать действие формотерола.
Взаимодействия будесонида и формотерола с любым другим препаратом, который применяли для лечения астмы, не отмечали.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: применение в дозе 90 мкг на протяжении 3 ч пациентами с острой бронхиальной обструкцией было безопасным.
Острая передозировка будесонида при применении высоких доз маловероятна. При длительном применении высоких доз может проявиться системное действие глюкокортикостероидов.
Симптомы передозировки формотерола типичны для агонистов β2-адренорецепторов: тремор, головная боль, тахикардия. Может развиться гипотензия, метаболический ацидоз, гипокалиемия и гипергликемия.
Лечение поддерживающее и симптоматическое.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: при температуре до 30 о С.