Солюсептол - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СОЛЮСЕПТОЛ^®

(SOLUSEPTOL)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: co-trimoxazole;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина із характерним запахом;

склад: 4 мл сиропу містять сульфаметоксазолу 100 мг, триметоприму 20 мг;

допоміжні речовини: пропіленгліколь,   гліцерин, сорбіт (Е 420), натрію сахаринат, бензалконію хлорид, ароматизатор (малина), натрію гідроксиду розчин концентрований, вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Сульфаметоксазол та триметоприм. Код АТС J01E E01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ко-тримоксазол – фіксована комбінація двох протимікробних засобів (сульфаметоксазол та триметоприм у співвідношенні 5 : 1), які чинять синергічну дію, блокуючи два ферменти, що каталізують послідовні стадії біосинтезу фолієвої кислоти в мікро організмах. Сульфаметоксазол, схожий по будові з парааміно бензойною кислотою, захоплюється мікробною клітиною і перешкоджає включенню парааміно бензойної кислоти в молекулу дигідрофолієвої кислоти. Триметоприм зворотньо інгібує дигідрофолатредуктазу бактерій, порушує синтез тетрагідрофолієвої кислоти з дигідрофолієвої, утворення пуринових та піримідинових основ, нуклеїнових кислот; пригнічує ріст та розмноження мікро організмів. Завдяки цим механізмам бактерицидна дія in vitro досягається при такій концентрації, в якій окремі компоненти виявляють лише бактерицидний ефект. Крім цього, ко-тримоксазол часто буває ефективний відносно збудників, стійких до одного з його компонентів. У зв'язку з пригніченням життєдіяльності кишкової палички зменшується синтез тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти і ін. вітамінів В-комплексу в кишечнику.

Активний відносно ряду грам позитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides) та грам негативних (Enterobacteriaceae – Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Yersinia spp.; Haemophilus ducreyi, деяких штамів H.influenzae, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Brucella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., деяких штамів Escherichia coli, Vibrio cholerae, Citrobacter spp., Neisseria spp.) мікро організмів, а також Moraxella catarrhalis, Pneumocystis carinii, Toxoplasma gondii, в тому числі стійких до сульфаніламідів.

Неефективний щодо Mycoplasma spp., Mycobacterium tuberculosis, Treponema pallidum.

Фармакокінетика. Обидва компоненти швидко і майже повністю абсорбуються в шлунково-кишковий тракт. Максимальна концентрація в крові досягається через 2 години після прийому. Біодоступність даної лікарської форми ко-тримоксазолу досягає 90 - 100 %.

Одночасне вживання їжі та ко-тримоксазола не впливає на абсорбцію даної комбінації протимікробних компонентів. 45 % триметоприму та 66 % сульфаметоксазолу перебувають у зв'язаному з білками плазми стані. Обидві речовини біотрансформуються в печінці (ацетилювання) з утворенням неактивних метаболітів. Рівномірно розподіляються в організмі, проходять через гістогематичні бар'єри, створюють в легенях і сечі концентрації, що перевищують вміст у плазмі. Меншою мірою накопичуються в бронхіальному секреті, вагінальних виділеннях, секреті і тканині передміхурової залози, рідині середнього вуха, спинномозковій рідині, жовчі, кістках, слині, грудному молоці, интерстиціальній рідині. Мають однакову швидкість елімінації: час напів виведення сульфаметоксазолу 9 ‑ 11  годин, триметоприму – 10 ‑ 12 годин. У дітей час напів виведення істотно менший і залежить від віку: до 1-го року – 7 - 8 годин, 1 - 10 років – 5 ‑ 6 годин. У літніх пацієнтів і пацієнтів з порушенням функції нирок час напів виведення збільшується.

Виводяться, головним чином, нирками (80 % прийнятої дози протягом 72 годин) у формі метаболітів і в незміненому вигляді (50 % триметоприму і 20 % сульфаметоксазолу) за допомогою гломерулярної фільтрації і канальцевої секреції, незначна частина – з калом.

Показання для застосування. Інфекції, спричинені чутливими до препарату збудниками:

- інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів: синусит, середній отит, бронхіт, бронхоектатична хвороба, пневмонія. Лікування і профілактика пневмонії, викликаної   Pneumocystis carinii при СНІДі;

- інфекції травного тракту: сальмонельоз, черевний тиф, СНІД-асоційований ізоспоріаз, холера, ентеротоксигенні ешерихіози;

- інфекції органів сечостатевої системи: бактеріальний неускладнений гострий і хронічний цистит; епідидиміт, гострий пієлонефрит, пієліт, уретрит (в т. ч. гонококовий); простатит, аднексит, м’який шанкр, викликаний Haemophilus ducreyi, пахова   гранульома;

- інфекції шкіри і м’яких тканин: піодермія, фурункульоз, абсцеси, інфіковані рани;

- інші інфекції: остеомієліт, гострий бруцельоз (у комбінації з іншими препаратами), нокардіоз, токсоплазмоз, коклюш, бластомікоз, малярія (у складі комплексної терапії), фасціольоз.  

Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза для дітей становить 6 мг триметоприму і 30 мг сульфаметоксазолу на кг маси тіла після їжі і запивати великою кількістю рідини:

– дітям   віком   від  3 до 6 місяців – по 4 мл (120 мг) 2 рази на добу, від 6 місяців до 3 років – по 4 - 8 мл (120 - 240 мг) сиропу 2 рази на добу; від 5 до 6 років – по 8 - 12 мл (240 - 360 мг) 2 рази на добу; від 6 до 12 років – по 12 - 16 мл (360 - 480 мг) сиропу 2 рази на добу.

Дорослим і дітям старше 12 років: рекомендована початкова доза становить по 16 мл (480 мг) сиропу 2 рази на добу. Максимальна разова доза не повинна перевищувати 24 мл (720 мг) 2 рази на добу. За необхідності проведення підтримуючої терапії протягом 14 днів і більше рекомендується застосовувати по 8 мл (240 мг) 2 рази на добу.

Тривалість лікування.

При гострих інфекціях (крім гонореї) рекомендується 5-денний курс лікування. Лікування можно також продовжувати до зникнення симптомів захворювання, а після цього ще не менше 2 днів. Жінкам з неускладненим гострим циститом може бути достатнім 3-денне лікування, дітям курс лікування – 5 - 7 днів. При простатиті та гострому бруцельозі, курс лікування повинен тривати не менше 4 тижнів, а при нокардіозі лікування має тривати ще довше.

Неускладнена гонорея: лікування слід проводити, застосовуючи препарат у вигляді таблеток.

При пневмонії, спричиненій Pneumocystis carinii, рекомендується застосовувати 20 мг триметоприму і 100 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла на добу. Цю дозу слід ділити на 4 прийоми на добу, а лікування має тривати протягом 14 - 21 днів.

Для профілактики інфекції, спричиненої Pneumocystis carinii, дорослим з високим ризиком рекомендується призначати добову дозу 32 мл (960 мг). Можна також приймати 32 мл на добу або по 32 мл двічі на добу через день. Для профілактичного лікування дітей дозу необхідно підбирати, враховуючи вік дитини і масу тіла, а також схему лікування – введення препарату 1 раз на добу або лікування протягом 3-х послідовних днів. При такому лікуванні застосовується добова доза, яка еквівалентна 150 мг триметоприму і 750 мг сульфаметоксазолу на 1 м² поверхні тіла, розподілена на 2 прийоми.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок дозу можна підбирати за такою схемою:

* Крім випадків, коли проводиться гемодіаліз.

Пацієнтам, яким проводиться гемодіаліз, можна застосовувати половину від звичайної дози перед гемодіалізом. Після закінчення цієї процедури можна ввести 50 % від раніше застосовоної дози. Гемодіаліз триває 4 год, протягом яких з організму виводиться 44 % триметоприму і 57 % сульфаметоксазолу. Солюсептол^® не рекомендується застосовувати у дні, коли гемодіаліз не проводиться.

Побічна дія.

З боку органів шлунково-кишкового тракту: часто виникають нудота, блювання, діарея та анорексія. Іноді розвивається стоматит, глосит, дуже рідко панкреатит, псевдомембранозний коліт. Лікування Солюсептолом^® може привести   до збільшення рівня білірубіну і трансаміназ у сироватці крові. Гепатит і холестаз розвивається рідко.

З боку органів кровотворення: тромбоцит опенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцит оз, еозинофілі я, гіпопротромбінемія, мегалобластична анемія, а пластична анемія, метгемоглобінемія. Гемоліз можливий у пацієнтів з дефіцитом глюкози-6-фосфатдегідрогенази. Збільшується ймовірність розвитку анемії, мегалобластичного стану або нейтропенії при дефіциті фолієвої кислоти та вітаміну В₁₂. Ризик розвитку серйозних побічних реакцій з боку системи крові при лікуванні Солюсептолом^® збільшується у хворих на хронічний алкоголізм, у людей похилого віку, при сумісному лікуванні з фенітоїном, у людей, які погано харчуються, у пацієнтів з порушенням функції печінки і/або нирок, у пацієнтів, яким проводять діаліз, а також при гемолізі.

З боку сечовивідної системи: кристалурія, ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, підвищення креатині ну плазми, токсична нефропатія з олігоурією і анурією.

Неврологічні симптоми: головний біль, запаморочення, стомленість. Іноді з’являється атаксія, судоми і периферичний неврит.

Алергічні реакції: часто з’являються висипи, в деяких випадках – ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). У поодиноких випадках відзначались такі небажані ефекти, як підвищення температури, алергічний міокардит, сироваткова хвороба, ангіотичний набряк, вузловий пері артеріїт, червоний системний вовчак. Дуже рідко може з’явитись алергічний еозинофільний альвеоліт, який є потенційно небезпечним для життя. Сильні алергічні реакції виникають дуже рідко, але вони також можуть бути загрозливими для життя. Тому при появі еритродермії, висипу, свербежу і перших ознак розладу дихання рекомендується припинити лікування Солюсептолом^®.

Інші симптоми: гіперкаліємія, гіпонатріємія, асептичний менінгіт, периферичні неврити, головний біль, депресія, артралгії, міалгії, слабкість, фото сенсибілізація.

Протипоказання. Дитячий вік до 3  місяців. Підвищена чутливість до сульфаніламідів, триметоприму або інших компонентів препарату. Період вагітності і годування груддю. Гострий гепатит, порушення функції печінки, порфірія, гіпербілірубінемія у дітей. Захворювання крові, порушення гемопоезу, анемія, викликана дефіцитом фолієвої кислоти, дефіцит глюкози-6-фосфатдегідрогенази. Ниркова недостатність, яка характеризується кліренсом креатині ну менше 15 мл/хв.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, порушення зору, втрата свідомості, слабкість, анорексія, болі в животі, головний біль, депресія, сонливість, підвищення температури, петехії, пурпура, жовтяниця, анорексія, коліки, пригнічення функції кісткового мозку. Зміни з боку системи кровотворення здебільшого виникають пізніше. Може з’являтись гематурія, виділення із сечею кристалів та анурія.

Лікування: симптоматичне, промивання шлунка. У виведенні сульфаметоксазолу може допомогти алкалізація сечі, але при цьому зменшується виділення триметоприму. При необхідності – гемодіаліз (перитонеальний діаліз не ефективний), призначення кальцію фолінату внутрішньом'язово, дозою 5-15 мг протягом 5‑7  днів. Реакції підвищеної чутливості можна усунути за допомогою стероїдних препаратів.

Особливості застосування. Сироп Солюсептол^® призначений для застосування дітям, однак, його можна використовувати і для лікування дорослих пацієнтів.

При появі висипу, кашлю, артралгії та інших симптомів прийом потрібно негайно припинити.

Пацієнтам з порушенням функції нирок при кліренсі креатині ну 15-25 мл/хв всередину призначають в середніх дозах протягом 3 днів, далі – 50% від середньої добової дози; при значеннях кліренсу креатині ну менше  15 мл/хв застосовують (1/2 середньої дози) тільки на фоні гемодіалізу.

Для запобігання кристалурії рекомендується вживання великої кількості лужного питва.

З обережністю використовують при можливому дефіциті фолієвої кислоти (у т. ч. у літніх пацієнтів, хворих на хронічний алкоголізм, при синдромі мальабсорбції – в цих випадках при зниженій масі тіла показане додаткове призначення фолату), ускладненому алергологічному анамнезі, бронхіальній астмі, порушеннях функції печінки і щитовидної залози.

Тривале призначення проводиться при систематичному контролі клітинного складу периферичної крові, функціонального стану печінки і нирок.

Потрібно уникати надмірного сонячного і УФ-опромінення.

Ризик побічних ефектів значно вищий у хворих на СНІД. Одночасне призначення фолієвої кислоти ВІЛ-інфікованим пацієнтам підвищує ймовірність розвитку резистентності до сульфаніламідів   штамів Pneumocystis carinii.

Не рекомендується застосовувати при тонзилітах і фарингітах, викликаних b-гемолітичним стрептококом групи А через поширену резистентність штамів.

Вагітність і годування груддю. Оскільки сульфаметоксазол і триметоприм проникають через плацентарний бар'єр, таким чином вони можуть вплинути на обмін фолієвої кислоти.

Триметоприм і сульфаметоксазол проникають у грудне молоко. Рекомендується припинити грудне годування під час лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Неспецифічні протизапальні засоби, протидіабетичні препарати (похідні сульфанілсечовини), дифенін, непрямі антикоагулянти, тіазидні діуретики, барбітурати посилюють терапевтичні (і побічні) ефекти ко-тримоксазолу (витісняють із зв'язку з білками плазми і підвищують концентрацію в крові), анестезин і новокаїн - знижують (в результаті їх гідролізу утвориться ПАБК). Гексаметилентетрамін (уротропін), аскорбінова кислота збільшують кристалурію (спричиняють закислення сечі). Підвищує дію фенітоїну, дифеніну, варфарину. Знижує надійність пероральної контрацепції (пригнічує кишкову мікрофлору і зменшує кишково-печінкову циркуляцію гормональних сполук). Піриметамін (більше  25 мг/тиждень) збільшує ймовірність мегалобластної анемії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі від 2 до 25°С у захищеному від світла місці. Розкритий флакон зберігати не більше 30 діб при температурі від 8°С до 15°С.   Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 100 і 200 мл у флаконах із скла або пластмаси. Флакон з дозуючим пристроєм вміщують у пачку.

Виробник. ТОВ “Юрія-Фарм".

Адреса. Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, тел. 275-01-08.

СОЛЮСЕПТОЛ® (SOLUSEPTOLUM)

CO-TRIMOXAZOLUM*     J01E E01
Юрия-Фарм

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

сироп 120 мг/4 мл фл. 100 мл, № 1

сироп 120 мг/4 мл фл. 200 мл, № 1 Триметоприм 5 г/л
 Сульфаметоксазол 25 г/л

Прочие ингредиенты Пропиленгликоль 450 г/л
 Глицерин 150 г/л
 Сорбитол 250 г/л
 Натрия сахаринат 0,4 г/л
 Бензалкония хлорид 0,1 г/л
 Ароматизатор 1 г/л
 Натрия гидроксида раствор концентрированный 11,4 г/л
 Вода очищенная до 1л

№ UA/7737/01/01 от 13.03.2008 до 13.03.2013

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Ко-тримоксазол — фиксированная комбинация двух противомикробных средств (сульфаметоксазол и триметоприм в соотношении 5:1), оказывающих синергическое действие, блокируя два фермента, катализирующих последовательные стадии биосинтеза фолиевой кислоты в микроорганизмах. Сульфаметоксазол, сходный по строению с ПАБК, захватывается микробной клеткой и препятствует включению ПАБК в молекулу дигидрофолиевой кислоты. Триметоприм обратимо ингибирует дигидрофолатредуктазу бактерий, нарушает синтез тетрагидрофолиевой кислоты из дигидрофолиевой, образование пуриновых и пиримидиновых оснований, нуклеиновых кислот; подавляет рост и размножение микроорганизмов. Благодаря этим механизмам бактерицидное действие комбинации in vitro достигается при такой концентрации, в которой ее компоненты по отдельности проявляют лишь бактериостатический эффект. Помимо этого, ко-тримоксазол часто эффективен в отношении возбудителей, устойчивых к одному из его компонентов. В связи с угнетением жизнедеятельности кишечной палочки снижается синтез тиамина, рибофлавина, никотиновой кислоты и других витаминов группы B в кишечнике.
Активен в отношении ряда грамположительных (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides) и грамотрицательных (Enterobacteriaceae — Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Yersinia spp.; Haemophilus ducreyi, некоторых штаммов H. influenzae, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Brucella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., некоторых штаммов Escherichia coli, Vibrio cholerae, Citrobacter spp., Neisseria spp.) микроорганизмов, а также Moraxella catarrhalis, Pneumocystis carinii, Toxoplasma gondii, в том числе устойчивых к сульфаниламидам.
Неэффективен по отношению к Mycoplasma spp., Mycobacterium tuberculosis, Treponema pallidum.
Фармакокинетика. Оба компонента быстро и практически полностью абсорбируются в ЖКТ. Сmax в плазме крови достигается через 2 ч после приема. Биодоступность компонентов ко-тримоксазола в данной лекарственной форме достигает 90–100%.
Одновременный прием пищи не влияет на абсорбцию данной комбинации противомикробных компонентов. 45% триметоприма и 66% сульфаметоксазола находятся в связанном с белками плазмы крови состоянии. Оба вещества биотрансформируются в печени (ацетилирование) с образованием неактивных метаболитов. Равномерно распределяются в организме, проходят через гистогематические барьеры, создают в легких и моче концентрации, превышающие содержание в плазме крови. В меньшей степени накапливаются в секрете бронхиальных желез, влагалищных выделениях, секрете и ткани предстательной железы, жидкости среднего уха, СМЖ, желчи, костной ткани, слюне, грудном молоке, интерстициальной жидкости. Имеют одинаковую скорость элиминации: T1/2 сульфаметоксазола — 9–11 ч, триметоприма — 10–12 ч. У детей T1/2 существенно меньше и зависит от возраста: до 1 года — 7–8 ч, 1 год–10 лет — 5–6 ч. У пациентов пожилого возраста и лиц с нарушением функции почек T1/2 увеличивается.
Препарат выделяется в основном почками (80% принятой дозы на протяжении 72 ч) в форме метаболитов и неизмененном виде (50% триметоприма и 20% сульфаметоксазола) посредством клубочковой фильтрации и канальцевой секреции, незначительная часть — с калом.

ПОКАЗАНИЯ:

инфекции, вызванные чувствительными к препарату возбудителями:
•инфекции дыхательных путей и ЛОР-органов — синусит, средний отит, бронхит, бронхоэктатическая болезнь, пневмония. Лечение и профилактика пневмонии, вызванной Pneumocystis carinii у больных СПИДом;
•инфекции пищеварительного тракта — сальмонеллез, брюшной тиф, СПИД-ассоциированный изоспориаз, холера, энтеротоксигенный эшерихиоз;
•инфекции органов мочеполовой системы — бактериальный неосложненный острый и хронический цистит, эпидидимит, острый пиелонефрит, пиелит, уретрит (в том числе гонококковый); простатит, аднексит, мягкий шанкр, вызванный Haemophilus ducreyi, паховая гранулема;
•инфекции кожи и мягких тканей — пиодермия, фурункулез, абсцесс, инфицированные раны;
•другие инфекции — остеомиелит, острый бруцеллез (в комбинации с другими препаратами), нокардиоз, токсоплазмоз, коклюш, бластомикоз, малярия (в составе комплексной терапии), фасциолез.

ПРИМЕНЕНИЕ:

рекомендованная доза для детей составляет 6 мг триметоприма и 30 мг сульфаметоксазола на 1 кг массы тела после еды, запивая большим количеством жидкости:
•детям в возрасте 3–6 мес — по 4 мл (120 мг) 2 раза в сутки, от 6 мес до 3 лет — по 4–8 мл (120–240 мг) сиропа 2 раза в сутки; 5–6 лет — по 8–12 мл (240–360 мг) 2 раза в сутки; 6–12 лет — по 12–16 мл (360–480 мг) сиропа 2 раза в сутки.
Взрослым и детям в возрасте старше 12 лет: рекомендованная начальная доза составляет по 16 мл (480 мг) сиропа 2 раза в сутки. Максимальная разовая доза не должна превышать 24 мл (720 мг) 2 раза в сутки. При необходимости проведения поддерживающей терапии на протяжении 14 дней и больше рекомендуется применять по 8 мл (240 мг) 2 раза в сутки.
Продолжительность лечения
При острых инфекциях (кроме гонореи) рекомендуется 5-дневный курс лечения. Лечение необходимо продолжать после исчезновения симптомов заболевания еще не меньше 2 дней. Женщинам с неосложненным острым циститом может быть достаточно 3-дневного лечения, для детей курс лечения составляет 5–7 дней. При простатите и остром бруцеллезе курс лечения должен продолжаться не меньше 4 нед, а при нокардиозе — еще дольше.
Неосложненная гонорея: лечение необходимо проводить, применяя препарат в форме таблеток.
При пневмонии, вызванной Pneumocystis carinii, рекомендуется применять 20 мг триметоприма и 100 мг сульфаметоксазола на 1 кг массы тела в сутки. Эту дозу следует делить на 4 приема в сутки, а лечение должно длиться на протяжении 14–21 дней.
Для профилактики инфекции, вызванной Pneumocystis carinii, взрослым с высоким риском рекомендуется назначать суточную дозу 32 мл (960 мг). Можно также принимать 32 мл в сутки или по 32 мл 2 раза в сутки через день. Для профилактического лечения детей дозу необходимо подбирать, учитывая возраст ребенка и массу тела, а также схему лечения — введение препарата 1 раз в сутки или лечение на протяжении 3 последовательных дней. При таком лечении применяется суточная доза, эквивалентная 150 мг триметоприма и 750 мг сульфаметоксазола на 1 м2 поверхности тела, распределенная на 2 приема.
Для пациентов с нарушением функции почек дозу можно подбирать по такой схеме:Уровень креатинина в сыворотке крови Суточная доза (% обычной дозы) Частота применения
Клиренс креатинина, мл/мин Клиренс креатинина, мкмоль/л
>25 Мужчины: <265
Женщины: <175 100 Через каждые 12 ч
15–25 Мужчины: 265–620
Женщины: 175–400 50 Через каждые 12 или 24 ч
<15 Мужчины: >620
Женщины: >400 Препарат не рекомендуется применять*

*Кроме случаев, когда проводится гемодиализ.
Пациентам, которым проводится гемодиализ, можно применять половину обычной дозы перед гемодиализом. После окончания этой процедуры можно ввести 50% ранее применяемой дозы. Гемодиализ длится 4 ч, на протяжении которых из организма выводится 44% триметоприма и 57% сульфаметоксазола. Солюсептол не рекомендуется применять в дни, когда гемодиализ не проводится.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

детский возраст до 3 мес; повышенная чувствительность к сульфаниламидам, триметоприму или другим компонентам препарата; период беременности и кормления грудью.
Острый гепатит, нарушение функции печени, порфирия, гипербилирубинемия у детей; заболевание крови, нарушение гемопоэза, анемия, вызванная дефицитом фолиевой кислоты, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; почечная недостаточность при клиренсе креатинина <15 мл/мин.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

со стороны органов ЖКТ: часто — тошнота, рвота, диарея и анорексия; иногда — стоматит, глоссит; очень редко — панкреатит, псевдомембранозный колит. Лечение Солюсептолом может привести к повышению уровня билирубина и трансаминаз в сыворотке крови. Гепатит и холестаз развиваются редко.
Со стороны органов кроветворения: тромбоцитопения, нейтропения, лейкопения, агранулоцитоз, эозинофилия, гипопротромбинемия, мегалобластная анемия, апластическая анемия, метгемоглобинемия. Гемолиз возможен у пациентов с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы. Повышается вероятность развития анемии, мегалобластического состояния или нейтропении при дефиците фолиевой кислоты и витамина В12. Риск развития серьезных побочных реакций со стороны системы крови при лечении Солюсептолом повышается у больных хроническим алкоголизмом, у людей пожилого возраста, при дефиците питания, нарушении функции печени и/или почек, при сопутствующем лечении фенитоином, у пациентов, находящихся на диализе, а также при гемолизе.
Со стороны мочевыводящей системы: кристаллурия, почечная недостаточность, интерстициальный нефрит, повышение уровня креатинина плазмы крови, токсическая нефропатия с олигурей и анурией.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, утомляемость; иногда — атаксия, судороги и периферический неврит.
Аллергические реакции: часто — кожная сыпь; редко — эксфолиативный дерматит, мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, синдром Лайелла (токсический эпидермальный некролиз). В единичных случаях отмечались такие побочные эффекты, как повышение температуры тела, аллергический миокардит, сывороточная болезнь, ангионевротический отек, узелковый периартериит, системная красная волчанка. Очень редко может появиться аллергический эозинофильный альвеолит, являющийся потенциально опасным для жизни. Выраженные аллергические реакции возникают очень редко, но могут представлять угрозу для жизни. Поэтому при появлении эритродермии, кожной сыпи, зуда и первых признаков расстройства дыхания рекомендуется прекратить лечение Солюсептолом.
Прочие симптомы: гиперкалиемия, гипонатриемия, асептический менингит, периферические невриты, головная боль, депрессия, артралгия, миалгия, слабость, фотосенсибилизация.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

сироп Солюсептол предназначен для применения у детей, однако его можно использовать и для лечения взрослых пациентов.
При появлении сыпи, кашля, артралгии и других симптомов гиперчувствительности прием препарата следует немедленно прекратить.
Пациентам с нарушением функции почек при клиренсе креатинина 15–25 мл/мин внутрь назначают в средних дозах в течение 3 дней, далее — 50% средней суточной дозы; при значениях клиренса креатинина <15 мл/мин применяют (1/2 средней терапевтической дозы) только на фоне гемодиализа.
Для предупреждения кристаллурии рекомендуется обильное щелочное питье.
С осторожностью применяют при возможном дефиците фолиевой кислоты (в том числе у пациентов пожилого возраста, больных хроническим алкоголизмом, при синдроме мальабсорбции — в этих случаях при недостаточной массе тела показано дополнительное назначение фолиевой кислоты), отягощенном аллергологическом анамнезе, БА, нарушениях функции печени и щитовидной железы.
Длительное применение назначают при систематическом контроле клеточного состава периферической крови, функционального состояния печени и почек.
Следует избегать чрезмерной инсоляции и УФ-облучения.
Риск развития побочных эффектов значительно выше у больных СПИДом. Одновременное назначение фолиевой кислоты ВИЧ-инфицированным пациентам повышает вероятность развития резистентности к сульфаниламидам у штаммов Pneumocystis carinii.
Не рекомендуется применять при тонзиллите и фарингите, вызванных β-гемолитическим стрептококком группы А из-за широкой распространенности резистентных штаммов.
Применение в период беременности и кормления грудью. Поскольку сульфаметоксазол и триметоприм проникают через плацентарный барьер и таким образом могут повлиять на обмен фолиевой кислоты, в период беременности ко-тримоксазол следует назначать только в том случае, если ожидаемый эффект от его применения превосходит возможный риск для плода.
Триметоприм и сульфаметоксазол проникают в грудное молоко. Рекомендуется прекратить грудное вскармливание во время лечения препаратом.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

НПВП, противодиабетические препараты (производные сульфонилмочевины), дифенин, непрямые антикоагулянты, тиазидные диуретики, барбитураты усиливают терапевтические (и побочные) эффекты ко-тримоксазола (вытесняют из связи с белками плазмы крови и повышают концентрацию в крови), бензокаин и прокаин — снижают (поскольку в результате их гидролиза образуется ПАБК). Гексаметилентетрамин (уротропин), аскорбиновая кислота повышают кристаллурию (вызывают закисление мочи).
Повышает действие фенитоина, дифенина, варфарина. Снижает надежность пероральной контрацепции (угнетает кишечную микрофлору и уменьшает кишечно-печеночную рециркуляцию гормональных соединений). Пириметамин (>25 мг/нед) повышает вероятность мегалобластной анемии.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

симптомы: тошнота, рвота, нарушение зрения, потеря зрения, слабость, анорексия, боль в животе, головная боль, депрессия, сонливость, лихорадка, петехии, пурпура, желтуха, колики, угнетение функции костного мозга.
Изменения со стороны системы кроветворения в основном возникают позже. Может появляться гематурия, выделение с мочой кристаллов и анурия.
Лечение: симптоматическое, промывание желудка. Выведение сульфаметоксазола усиливается при алкализации мочи, но при этом снижается выведение триметоприма. При необходимости — гемодиализ (перитонеальный диализ неэффективен), назначение кальция фолината в/м в дозе 5–15 мг на протяжении 5–7 дней. Реакции повышенной чувствительности можно устранить с помощью стероидных препаратов.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

хранить при температуре 2–25 °С в защищенном от света месте. Открытый флакон хранить не больше 30 сут при температуре 8–15 °С.