Строфантин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СТРОФАНТИН -ДАРНИЦЯ

(STROPHANTHIN-DARNITSA)

Склад.

Діюча речовина: 1 мл розчину містить 0,25 мг строфантину G (у перерахуванні на 100 % речовину);

допоміжні речовини: динатрію фосфат додека гідрат, натрію дигідро фосфату дигідрат, динатрію едетат, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіотонічні засоби. Серцеві глікозиди.

Код АТС C01A C01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність ІІb-III стадії (III-IV стадії за класифікацією NYHA), суправентрикулярна тахікардія, мерехтлива аритмія.

Протипоказання.

Глікозидна інтоксикація, гострий інфаркт міокарда, шлуночкова тахікардія, виражена брадикардія, атріовентрикулярна блокада II та III ступенів, синдром слабкості синусового вузла, гіперкальціємія, гіпокаліємія, ізольований мі тральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, перикардит, гострий міокардит, ендокардит, виражений кардіосклероз, синдром каротидного синуса, аневризма грудного відділу аорти, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта. Вагітність, період годування груддю. Дитячий вік до 15 років.

Спосіб застосування та дози.

Строфантин-Дарниця застосовують дорослим внутрішньо венно у дозі 1-2 мл, розчиненій у 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Вводять повільно протягом 5-6 хвилин. Призначають введення 1 або 2 рази на день. У разі можливості краще вводити препарат внутрішньо венно краплинно, для цього 1 мл препарату розчиняють у 100 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду. Краплинне введення зменшує вірогідність токсичних проявів. Через одну годину після внутрішньо венного введення необхідно здійснювати ЕКГ-контроль. При виникненні частої, групової або політопної шлуночкової екстрасистолії введення препарату необхідно припинити, а наступну дозу зменшити у 2 рази. При функціональній недостатності нирок та   хворим літнього віку препарат рекомендується вводити у знижених дозах, починаючи з 0,125 мг, а у подальшому не перевищувати 0,25 мг на добу (за винятком ургентних станів).

За необхідності разову дозу можна збільшити, для чого з інтервалом 0,5-2 години вводять додатково 0,1-0,15 мг (0,2-0,3 мл), при цьому максимальна разова доза не має перевищувати 0,25 мг, а добова – 1 мг (4 мл).

Побічні реакції.

Розвиток побічних реакцій пов’язаний переважно з передозуванням препарату, занадто швидким внутрішньо венним введенням або підвищеною індивідуальною чутливістю пацієнта до серцевих глікозидів. Проявляється такими клінічними симптомами:

з боку центральної нервової системи та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена втомлюваність, сонливість, порушення сну, психічні розлади (депресія, галюцинації, деліріозний психоз);

з боку органів системи чуття: порушення зору;

з боку травного тракту: зниження апетиту, нудота, блювання, пронос, у тяжких випадках –брижовий інфаркт;

з боку ендокринної системи: гінекомастія у чоловіків (у поодиноких випадках);

з боку системи крові: тромбоцит опенічна пурпура, петехії, носові кровотечі;

з боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця (брадиаритмія, шлуночкова тахікардія) та провідності (атріовентрикулярна блокада);

алергічні реакції: анафілактичні реакції.

Передозування.

Клінічна картина передозування Строфантину-Дарниця (глікозидної інтоксикації) може виявлятися різноманітними клінічними симптомами:

з боку серцево-судинної системи: атріовентрикулярна блокада та серцеві аритмії, у тому числі брадикардія, шлуночкова пароксизмальна тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, бігемінія, політопна шлуночкова тахікардія, SA блокада, фібриляція шлуночків, у тяжких випадках можливий розвиток мерехтіння шлуночків та зупинка серця;

з боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея, некроз стінок кишечнику;

з боку центральної нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, парестезії, неврит, радикуліт, рідко – забарвлення навколишніх предметів у зелений та жовтий колір, мерехтіння «мушок» перед очима, зниження гостроти зору, скотоми, макро- та мікропсія; дуже рідко можливі сплутаність свідомості, син копальні стани, маніакально-депресивний синдром.

Лікування: припинення застосування препарату, призначення препаратів калію та магнію, парентеральне введення унітіолу. Подальше лікування – симптоматичне, при ектопічних аритміях призначають анти аритмічні лікарські засоби (лідокаїн, дифенін, аміодарон).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Діти.

Досвіду застосування препарату у дітей немає, тому його не призначають дітям.

Особливості застосування.

Строфантин-Дарниця має малу терапевтичну широту, через що необхідно ретельно підбирати індивідуальну дозу.

Під час внутрішньо венного введення препарату та протягом однієї години після цього необхідно проводити ЕКГ-контроль. При виникненні частої групової або політопної шлункової екстрасистолії введення необхідно припинити, а наступну дозу необхідно зменшити у 2 рази.

При нирковій недостатності для запобігання глікозидній інтоксикації дозу препарату необхідно дещо знизити. При гіпокаліємії, гіпомагніємії, гіперкальціємії підвищується ймовірність відносного передозування препарату.

При вираженій деметації порожнин серця, легеневому серці, алкалозі у літніх хворих необхідно здійснювати корекцію дози препарату для запобігання передозування.

При порушенні AV провідності I ступеня введення препарату супроводжується обов'язковим ЕКГ-контролем.

Якщо хворому раніше призначали інші препарати серцевих глікозидів, перед застосуванням Строфантину-Дарниця необхідно зробити перерву, оскільки його дія може приєднатися до ефекту глікозидів наперстянки, що накопичились в організмі. Тривалість перерви – 5 днів, але якщо застосовувались препарати з сильним кумулятивним ефектом (дигітоксин), перерва має бути збільшена до 10-14 днів.

При порушенні функцій нирок та у хворих літнього та старечого віку препарат рекомендується вводити у дещо знижених дозах, починаючи з 0,125-0,15-0,2 мг, а у подальшому не перевищувати дозу 0,25 мг на добу (за винятком ургентних станів).

З особливою обережністю застосовують препарат у хворих на тиреотоксикоз та предсердну екстрасистолію.

При швидкому внутрішньо венному введенні можливий розвиток брадиаритмії, шлуночкової тахікардії, атріовентрикулярної блокади, зупинки серця. Для профілактики цього ефекту добову дозу розподіляють на 2-3 введення або одну з доз вводять внутрішньом’язово.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Потрібно утриматись від керування авто транспортом та роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Симпатоміметики, метилксантини, резерпін, трициклічні антидепресанти, блокатори фосфодіестерази (наприклад, теофілін) – при одночасному застосуванні зі Строфантином-Дарниця підвищується ризик розвитку порушень ритму серця.

Метилдопа, клонідин, спіронолактон, верапаміл, хінідин, аміодарон, каптоприл, антагоністи кальцію, еритроміцин, тетрацикліни – при одночасному застосуванні підвищується концентрація Строфантину-Дарниця у плазмі крові.

Діуретики (більшою мірою тіазидні та інгибітори карбоангідрази), глюкокортикоїди, катехоламіни, інсулін, препарати кальцію – при одночасному застосуванні зі Строфантином-Дарниця підвищують ризик розвитку глікозидної інтоксикації.

Глюкокортикоїди та діуретики – при одночасному застосуванні зі Строфантином-Дарниця підвищується ризик розвитку гіпокаліємії та гіпомагніємії.

Блокатори АПФ, блокатори ангіотензинових рецепторів – при одночасному застосуванні зі Строфантином-Дарниця знижується ризик розвитку гіпокаліємії та гіпомагніємії.

Бета-адреноблокатори і анти аритмічні лікарські засоби Ia класу, верапаміл, магнію сульфат – при одночасному застосуванні зі Строфантином-Дарниця виразніше знижується атріовентрикулярна провідність.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Строфантин-Дарниця являє собою серцевий глікозид, виділений із strophanthus gratus, це один з головних “полярних” серцевих глікозидів. Препарат чинить кардіотонічну дію, підвищує силу і швидкість скорочення міокарда (позитивний інотропний ефект), знижує частоту серцевих скорочень (негативний хронотропний ефект), зменшує атріовентрикулярну провідність (негативний дромотропний ефект). При серцевій недостатності збільшує ударний і хвилинний об'єм серця, поліпшує спорожнення шлуночків, що приводить до покращання кровообігу.

Механізм дії строфантину G полягає у частковому пригніченні натрій/калій-АТФ-ази в мембранах клітин міокарда, внаслідок чого зменшується повернення калію у кардіоцити, а також вихід із них натрію. Стимулює виникнення вагот ропного ефекту (брадикардії) за рахунок затримки проведення імпульсів через провідну систему серця. Зміни ЕКГ при застосуванні Строфантину-Дарниця мають вигляд подовження інтервалу QT, зниження інтервалу ST нижче ізолінії, збільшення інтервалу РР, збільшення інтервалу PQ, Т-зубець згладжується і може інвертувати.

Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення приблизно 40 % уведеної кількості препарату зв’язується з білками плазми. Час досягнення максимальної концентрації (Т_max) у плазмі крові перебуває в інтервалі 0,5-2 години. Біотрансформацію майже не проходить. На 70-90 % виводиться нирками у незміненому вигляді, решта – з жовчю через кишечник. Період напів виведення (Т_1/2) у середньому становить 23 год, дія препарату триває 2-3 доби. У хворих на хронічну ниркову недостатність період напів виведення препарату збільшується.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Несумісність. Препарат несумісний при введенні в одному шприці   чи крапельниці з такими розчинами: натрію гідро карбонат, аміназин, глюкоза. Такі комбінації зменшують фармакологічну активність строфантину.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці; по 5 або 10 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці по 10 ампул або по 2 контурні чарункові упаковки по 5 ампул в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження. Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

Фармакодинамика. Строфантин К является смесью сердечных гликозидов, (К-строфантин-β, К-строфантозид и др.) из семян тропической лианы Strophanthus Kombe Oliver и относится к группе так называемых полярных (гидрофильных) сердечных гликозидов, которые малорастворимы в липидах и плохо всасываются в ЖКТ. Механизм действия связан с блокадой Na⁺/К⁺-АТФазы, влиянием на Na⁺-Са²⁺ обмен, что улучшает сократительную способность миокарда. Препарат потенцирует силу и скорость сокращения сердца, удлиняет диастолу, улучшает приток крови к желудочкам сердца, увеличивает его ударный объем, мало влияет на функцию n. vagus.
Фармакокинетика. Терапевтический эффект отмечают уже через 5–10 мин после в/в введения, он достигает максимума через 15–30 мин. Период полувыведения Строфантина К из плазмы крови составляет в среднем 23 ч. Кумулятивный эффект практически отсутствует.

острая сердечная недостаточность и застойная хроническая сердечная недостатность в стадии декомпенсации.

в/в — 0,25–0,5 мг на одно введение. Р-р Строфантина К разводят предварительно в 10–20 мл 5; 20 или 40% р-ра глюкозы или изотонического р-ра натрия хлорида. Вводят медленно (в  течение 5–6 мин), так как быстрое введение может вызвать развитие шока.

органическое поражение сердца и сосудов, острый миокардит, эндокардит, выраженный кардиосклероз, острый инфаркт миокарда, AV-блокада II–III степени, выраженная брадикардия, гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия, констриктивний перикардит, гиперкальциемия, гипокалиемия, синдром каротидного синуса, аневризма грудного отдела аорты, гликозидная интоксикация.

со стороны ЖКТ: снижение аппетита, тошнота, рвота, диарея;
со стороны сердечно-сосудистой системы: аритмии, AV-блокада;
со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, нарушение сна, редко — нарушение цветового зрения;
прочие: аллергические реакции, тромбоцитопения, тромбоцитопеническая пурпура, носовые кровотечения, петехии, гинекомастия.

с осторожностью следует назначать препарат при гипокалиемии, гипомагниемии, гипернатриемии, гипотериозе, выраженной делатации полостей сердца, легочном сердце, миокардите, при ожирении и у лиц пожилого возраста, поскольку в этих случаях повышается вероятность возникновения интоксикации.
При быстром в/в введении препарата возможно развитие брадиаритмии, желудочковой тахикардии, AV-блокады и остановки сердца. На максимуме действия может развиться экстрасистолия, иногда в виде бигемении. Для профилактики возникновения этого эффекта дозу можно разделить на 2–3 в/в введения или первую из доз вводить в/м. В случае предшествующего лечения другими сердечными гликозидами перед в/в применением Строфантина К делают перерыв (иначе может возникнуть токсический эффект суммации действия гликозидов). Продолжительность перерыва — 5–24 дня в зависимости от выявления кумулятивных свойств предшествующего лекарственного средства.
Вследствие выраженного кардиотропного эффекта препарата и быстрого его действия необходима максимальная точность в дозировании и показаниях для применения.
Лечение проводят под постоянным ЭКГ-контролем.
Данные о применении препарата в период беременности и кормления грудью отсутствуют.

при применении Строфантина К совместно с барбитуратами (фенобарбитал, этаминал-натрий и др.) кардиотонический эффект гликозида снижается. Одновременное применение Строфантина К с симпатомиметиками, метилксантинами, резерпином и трициклическими антидепрессантами повышает риск развития аритмии. Концентрация Строфантина К в плазме крови повышается при одновременном назначении хинидина, амиодарона, каптоприла, антагонистов кальция, эритромицина и тетрациклина.
На фоне приема магния сульфата повышается возможность снижения проводимости и возникновения AV-блокады сердца.
Салуретики, АКТГ, ГКС, инсулин, препараты кальция, слабительные средства, карбеноксолон, амфотерицин В, бензилпенициллин, салицилаты повышают риск развития гликозидной интоксикации.
Антиаритмические средства, в том числе и блокаторы β-адренорецепторов, потенцируют отрицательное хроно- и дромотропное действие гликозида.
Индукторы микросомальных ферментов печени (фенитоин, рифампицин, фенобарбитал, фенилбутазон, спиронолактон), а также неомицин и цитостатические средства снижают концентрацию Строфантина К в плазме крови.
Препараты кальция повышают чувствительность к сердечным гликозидам.

симптомы передозировки разнообразны:
со стороны сердечно-сосудистой системы: аритмии, в том числе брадикардия, AV-блокада, желудочковая тахикардия или экстрасистолия, фибрилляция желудочков;
со стороны ЖКТ: анорексия, тошнота, рвота, диарея;
со стороны ЦНС и органов чувств: головная боль, повышенная утомляемость, очень редко — спутанность сознания, синкопальное состояние.
Лечение: отмена препарата или снижение последующих доз и увеличение интервала между введениями препарата, введение антидотов (унитиол, ЭДТА), симптоматическая терапия (антиаритмические препараты — лидокаин, фенитоин, амиодарон; препараты калия: калия хлорид, блокаторы холинорецепторов).

в защищенном от света месте при температуре 15–25 °С.