Тиенам - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТІЄНАМ®

(TIENAM®)

Склад:

діючі речовини: іміпенем і циластатин натрію;

1 флакон містить іміпенему 500 мг і циластатину натрію 500 мг;

допоміжні речовини: гідро карбонат натрію.

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для внутрішньо венних інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Іміпенем та інгібітор ферменту.

Код АТС J01D H51.

Клінічні характеристики.

Показання.

Полі мікробні та змішані аеробно-анаеробні інфекції, первинна терапія, що передує визначенню мікро організму-збудника.

Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікро організмами:

• внутрішньочеревних інфекцій;

• інфекції нижніх дихальних шляхів;

• гінекологічні інфекції;

• інфекції сечостатевої системи;

• інфекції кісток і суглобів;

• інфекції шкіри та м’яких тканин.

Профілактика

Для запобігання виникненню деяких після операційних інфекцій у хворих, які зазнають хірургічного втручання, яке супроводжується інфікуванням або його ризиком, або ж тоді, коли ці інфекції призводять до особливо тяжких наслідків.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Загальну добову дозу і спосіб введення препарату ТІЄНАМ^® визначають у перерахуванні на іміпенем, беручи до уваги тип і ступінь тяжкості інфекції; дозу розподіляють на декілька рівних введень, враховуючи ступінь чутливості збудника (-ів), функцію нирок і масу тіла.

Лікування: схема дозування для дорослих з нормальною функцією нирок

Дози, наведені в таблиці 1, призначають для хворих з нормальною функцією нирок (кліренс креатині ну > 70 мл/хв/1,73 м²) і масою тіла не менше 70 кг. Дозу слід знижувати для хворих з кліренсом креатині ну ≤70 мл/хв/1,73 м² (див. таблицю 2) і/або з масою тіла менше 70 кг. У хворих зі значно зниженою масою тіла і/або помірною/тяжкою нирковою недостатністю зниження дози має особливо важливе значення.

Більшість інфекцій піддається лікуванню при добовій дозі 1-2 г (іміпенему), розподіленій на 3 - 4 введення. При лікуванні інфекцій помірної тяжкості можна також застосовувати дозовий розклад 1 г (іміпенему) двічі на день. У випадку інфекцій, спричинених менш чутливими організмами, добова доза препарату ТІЄНАМ^® може бути збільшена до максимальної: 4 г (іміпенему) на день або 50 мг/кг на день, залежно від того, яка менша.

Кожна доза, що не перевищує 500 мг (іміпенему) препарату ТІЄНАМ^® для внутрішньо венного застосування, повинна вводитись протягом 20 - 30 хв. Кожна доза понад 500 мг (іміпенему) повинна вводитись не менше 40 - 60 хв. Якщо у хворого під час інфузії з’являється нудота, необхідно знизити швидкість введення препарату.

Таблиця 1

Кратність дозування для дорослих хворих з нормальною функцією нирок і масою тіла 70 кг і більше*

Ступінь тяжкості інфекції	Доза (мг іміпенему)	Проміжок часу між дозами	Загальна добова доза
Інфекція легкої тяжкості	250** мг	6 годин	1,0 г
Інфекція помірної тяжкості	500 мг 1000 мг	8 годин 12 годин	1,5 г 2,0 г
Тяжка інфекція (високочутливі штами)	500 мг	6 годин	2,0 г
Тяжка і/або із загрозою для життя – інфекція, спричинена менш чутливими організмами (у першу чергу, деякими штамами                 P.aeruginosa)	1000 мг 1000 мг	8 годин 6 годин	3,0 г 4,0 г

* Для хворих з масою тіла менше 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати.

**При необхідності призначення   низьких дозувань препарату рекомендовано застосовувати препарат у більш низькому дозуванні.

Через високу протимікробну ефективність препарату ТІЄНАМ^® не рекомендується перевищувати добову дозу 50 мг/кг на день або 4 г на день, залежно від того, яка з них менша. Однак хворим із кістозним фіброзом і не порушеною функцією нирок призначають   до 80 мг/кг препарату на день, розподілених на кілька введень, за умови, що вони не перевищуватимуть 4 г на день.

ТІЄНАМ^® успішно застосовувався для моно терапії у хворих з онкологічними захворюваннями з ослабленим імунітетом при підтверджених або підозрюваних інфекціях, таких як сепсис.

Лікування: дози для дорослих з порушеною функцією нирок

Для визначення дози хворим з порушенням функції нирок необхідно:

1. Обрати  (таблиця 1) загальну добову дозу, беручи до уваги характеристики інфекції.

2. Підібрати необхідний режим зниження дози (таблиця 2),   беручи до уваги обрану за таблицею 1 добову дозу та показники кліренсу креатині ну у даного хворого. (Тривалість введень вказана у розділі " Спосіб застосування та дози").

Таблиця 2

Схема зниження доз ТІЄНАМ^® внутрішньо венного у дорослих хворих з порушенням функції нирок і масою тіла 70 кг і більше*

Загальна добова доза за (таблицею 1)	Кліренс креатині ну (мл/хв/1,73 м2)
	41 - 70	21 - 40	6 - 20
1,0 г на день	250** мг кожні 8 годин	250** мг кожні 12 годин	250** мг кожні 12 годин
1,5 г на день	250** мг кожні 6 годин	250** мг кожні 8 годин	250** мг кожні 12 годин
2,0 г на день	500 мг кожні 8 годин	250** мг кожні 6 годин	250** мг кожні 12 годин
3,0 г на день	500 мг кожні 6 годин	500 мг кожні 8 годин	500 мг кожні 12 годин
4,0 г на день	750 мг кожні 8 годин	500 мг кожні 6 годин	500 мг кожні 12 годин

  * Для хворих з масою тіла менше 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати.

**При необхідності призначення   низьких дозувань препарату рекомендовано застосовувати препарат у більш низькому дозуванні.

При застосуванні дози 500 мг у хворих із кліренсом креатині ну 6 - 20 мл/хв/1,73 м² значно зростає ризик виникнення судом.

ТІЄНАМ^® для внутрішньо венного введення не слід призначати хворим із кліренсом креатині ну ≤ 5 мл/хв/1,73 м², якщо тільки протягом найближчих 48 годин у цих хворих не проводитиметься гемодіаліз.

Гемодіаліз

При лікуванні хворих, у яких кліренс креатині ну ≤ 5 мл/хв/1,73 м² і які перебувають на гемодіалізі, застосовуються дози, рекомендовані для призначення хворим із кліренсом креатині ну 6 - 20 мл/хв/1,73 м² (див. " Спосіб застосування та дози").

Як іміпенем, так і циластатин виводяться шляхом гемодіалізу. Пацієнту необхідно ввести ТІЄНАМ^® одразу ж після сеансу гемодіалізу і далі вводити кожні 12 годин після його закінчення. Хворі, які перебувають на гемодіалізі, і особливо ті, у яких відмічені порушення з боку ЦНС, потребують уважного спостереження; призначати ТІЄНАМ^® таким хворим рекомендується тільки за умови, що очікуваний ефект переважить можливий ризик появи судом (див. " Особливості застосування").

На сьогодні відсутні достатні дані щодо застосування препарату ТІЄНАМ^® хворим, які перебувають на перитонеальному діалізі, тому не рекомендується застосовувати його для лікування в цієї категорії пацієнтів.

Рівні креатині ну та азоту сечовини крові можуть недостатньо точно відображати стан функції нирок в осіб літнього віку. У таких хворих для належного підбору дози пропонується визначати кліренс креатині ну.

Профілактика: дози для дорослих

Для профілактики після операційних інфекцій дорослим слід вводити внутрішньо венно

1000 мг препарату ТІЄНАМ^® під час вступної анестезії і 1000 мг – через 3 години. У випадку хірургічного втручання з високим ступенем ризику (наприклад, при операції на ободовій чи прямій кишці) можна призначати дві додаткові дози по 500 мг через 8 та 16 годин після першої.

Достатніх даних щодо профілактичного застосування препарату ТІЄНАМ^® внутрішньо венний хворим із кліренсом креатині ну ≤ 70 мл/хв/1,73 м² не існує.

Лікування: дози для дітей (віком від 3 міс.)

Для дітей рекомендується така схема дозування:

- дітям з масою тіла більше 40 кг застосовують такі ж дози, як і для дорослих;

- дітям з масою тіла менше 40 кг застосовують 15 мг/кг з 6-годинними інтервалами.

Загальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 3 місяців або з порушеною функцією нирок (креатинін сироватки > 2 мг/дл) через недостатню кількість клінічних даних.

ТІЄНАМ^® не рекомендується застосовувати для лікування менінгіту. При виникненні підозри на менінгіт слід призначати відповідні антибіотики.

ТІЄНАМ^® може застосовуватися для лікування сепсису у дітей за умови відсутності у них підозри на менінгіт.

Приготування розчину для внутрішньо венного введення.

ТІЄНАМ^® для внутрішньо венної інфузії випускається у вигляді стерильного порошку у флаконах, які містять 500 мг еквіваленту іміпенему і 500 мг еквіваленту циластатину.

До складу препарату ТІЄНАМ^® як буфер входить бікарбонат натрію, який забезпечує отримання розчину з рН від 6,5 до 8,5. Ці зміни рН не мають істотного значення, якщо розчини готуються і зберігаються згідно з наведеними вказівками. У препараті ТІЄНАМ^® для внутрішньо венного застосування (500 мг) міститься 37,5 мг натрію (1,6 мЕкв).

Стерильний порошок ТІЄНАМ^® розводять, як це зазначено у таблиці 3. Отриманий розчин слід струшувати до утворення прозорої рідини. Відмінності кольору розчину, від безбарвного до жовтого, не впливають на активність препарату.

Таблиця 3

Приготування розчину ТІЄНАМ^®   для внутрішньо венного введення.

Доза ТІЄНАМ®  (мг іміпенему)	Потрібний об’єм розчинника (мл)	Приблизна середня концентрація ТІЄНАМ® (мг/мл іміпенему)
500	100	5

Приготування розчину ТІЄНАМ^® у флаконах об’ємом 20 мл.

Вміст флакона має бути суспендований та доведений до 100 мл відповідним розчином для інфузій.

Рекомендується додати приблизно 10 мл відповідного розчину для інфузій препарату (розчинники: ізотонічний розчин хлориду натрію; 5 % або 10 % водний розчин декстрози;

5 % декстрози і 0,9 % NaCl; 5 % декстрози і 0,45 % NaCl; 5 % декстрози і 0,225 % NaCl; 5 % декстрози і 0,15 % KCl; манітол 5 % і 10 %) до флакона. Добре струсити та перенести суспензію, що утворилася, до ємності з розчином для інфузій.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: СУСПЕНЗІЯ НЕ Є ГОТОВИМ РОЗЧИНОМ ДЛЯ ІНФУЗІЙ.

Повторити процедуру, додавши знов 10 мл розчину для інфузій для того, щоб увесь вміст флакона перейшов до розчину для інфузій. Суміш, що утворилася, потрібно струшувати доки вона не стане прозорою.

Розчини зберігаються при кімнатній температурі (25 °С) протягом 4 годин або при температурі не вище 4 °С протягом 24 годин.

Побічні реакції.

ТІЄНАМ^®   у цілому добре переноситься. Побічні реакції рідко вимагають припинення лікування і, як правило, є помірними і минущими; тяжкі побічні прояви зустрічаються рідко. Серед відомих побічних ефектів найчастіше спостерігаються місцеві.

Місцеві прояви (однакові для різних шляхів введення)

Еритема, біль та інфільтрати в місці введення препарату, тромбофлебіти.

Алергічні реакції/шкірні прояви

Анафілактичні реакції, висипи, свербіж, кропив'янка, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ангіо невротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз (рідко), ексфоліативний дерматит (рідко), кандидоз, гарячка (включаючи гарячку, спричинену медикаментами).

З боку шлунково-кишкового тракту

Нудота, блювання, пронос, забарвлення зубів і/або язика. Як і при застосуванні майже всіх інших антибіотиків широкого спектра, зрідка може виникати псевдомембранозний коліт.

Кров

Еозинофілі я, лейкопенія, нейтропенія, включаючи агранулоцит оз, тромбоцит опенія, тромбоцит оз, зниження рівня гемоглобіну, панцитопенія і подовження протромбі нового часу. У деяких осіб може відмічатись пряма позитивна реакція Кумбса.

Функція печінки

Підвищення рівня трансаміназ, білірубіну і/або лужної фосфатази сироватки; печінкова недостатність (рідко), гепатит (рідко) та фульмінантний гепатит (дуже рідко).

Функція нирок

Олігурія/анурія, поліурія, гостра ниркова недостатність (рідко). Важко оцінити, чи впливає ТІЄНАМ^® на функцію нирок, оскільки одночасно існують, як правило, й інші чинники, що сприяють порушенню їх функції і розвитку азотемії.

Спостерігалось підвищення рівнів креатині ну сироватки та азоту сечовини крові. Відмічалась зміна кольору сечі. Це не становить будь-якої загрози, і його не слід плутати з гематурією.

З боку нервової системи

При застосуванні препарату ТІЄНАМ^®, як і інших b-лактамних антибіотиків, зустрічаються побічні прояви, такі як міоклонія, психічні відхилення (включаючи галюцинації), сплутаність свідомості і судоми. Парестезії, енцефалопатія.

З боку органів чуття

Зниження слуху, спотворення смакових відчуттів.

Хворі з гранулоцит опенією

Спричинені застосуванням ТІЄНАМ^® нудота і/або блювання виникають частіше у хворих з гранулоцит опенією, ніж без неї.

Передозування.

Не існує достатньої інформації щодо лікування передозування препаратом. Видаляється шляхом гемодіалізу. Однак ефективність цієї процедури при передозуванні не встановлена. Лікування – симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Застосування препарату для лікування вагітних жінок належним чином не вивчене, тому призначати його під час вагітності можна тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Період годування груддю.

Іміпенем був виявлений у грудному молоці. У разі необхідності застосування препарату, годування груддю слід припинити.

Діти.

Так як недостатньо клінічних даних, не рекомендовано застосовувати ТІЄНАМ^® у дітей віком до 3 місяців та в дітей з порушенням функції нирок (креатинін сироватки > 2 мг/дл).

Особливості застосування.Відомі деякі клінічні та лабораторні дані, які вказують на часткову перехресну алергенність препарату ТІЄНАМ^® та інших b-лактамних антибіотиків, пеніциліні в та цефалоспоринів. Тяжкі реакції (включаючи анафілаксію) зустрічаються при застосуванні більшості b-лактамних антибіотиків. Перед початком терапії препаратом слід ретельно вивчити анамнез хворого на наявність реакції гіпер чутливості до b-лактамних антибіотиків. Якщо під час застосування препарату розвинулася алергічна реакція, препарат слід відмінити і вжити відповідних заходів.

Розвиток псевдомембранозного коліту був зареєстрований як ускладнення при застосуванні майже всіх антибіотиків; форми його можуть бути від легких до таких, що загрожують життю хворого. Через це антибіотики необхідно з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких виявляються шлунково-кишкові захворювання, особливо коліти. Важливо пам’ятати про можливість розвитку псевдомембранозного коліту, коли у хворого під час лікування антибіотиками розвивається діарея. Попри існуючі дані досліджень, які вказують на те, що токсин, продукований Clostridium difficile, є першочерговою причиною коліту, пов’язаного із застосуванням антибіотиків, не слід випускати з поля зору й інші можливі чинники.

Центральна нервова система

Як і при терапії іншими антибіотиками групи β-лактамів, при застосуванні препарату ТІЄНАМ^® описані такі побічні ефекти з боку ЦНС, як міоклонія, сплутаність свідомості або судоми, особливо в тих випадках, коли були перевищені рекомендовані дози залежно від функції нирок та маси тіла. Звичайно подібні розлади відмічалися у пацієнтів з ураженням ЦНС (травмами головного мозку або нападами судом в анамнезі) та/або у пацієнтів з порушеною функцією нирок, у   яких можлива кумуляція препарату в організмі. У зв’язку з цим, особливо у подібних хворих, вкрай необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз та лікувального режиму. Терапія проти судомними препаратами повинна бути продовжена у хворих із судомами в анамнезі.

Якщо в процесі лікування препаратом виникають фокальний тремор, міоклонія або судомні напади, пацієнти мають пройти неврологічне обстеженння з призначенням проти судомної терапії, якщо до цього вона не була призначена. Якщо симптоми порушень з боку ЦНС зберігаються, то доза препарату ТІЄНАМ^® має бути зменшена або препарат має бути зовсім відмінений.

ТІЄНАМ^® не показаний для лікування пацієнтів із кліренсом креатині ну ≤20 мл/хв/1,73 м² за винятком тих випадків, коли через 48 годин має проводитися гемодіаліз. Для пацієнтів,   які перебувають на гемодіалізі, ТІЄНАМ^® рекомендується тільки в тих випадках, коли позитивні результати лікування перевищують потенційний ризик розвитку судом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Враховуючи ризик виникнення таких побічних явищ, як міоклонія, галюцинації, сплутаність свідомості і судоми, слід уникати керування авто транспортом та роботи з іншими механізмами при застосуванні препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У хворих, які застосовували ганцикловір разом з препаратом ТІЄНАМ^®   для внутрішньо венного застосування, відмічались генералізовані судоми. Ці препарати повинні застосовуватись сумісно тільки у випадку, коли очікувана користь від застосування препарату переважає можливий ризик.

Під час пост маркетингових досліджень   повідомлялося про зниження рівня вальпроєвої кислоти в плазмі крові при сумісному застосуванні з карбапенемами, а   у деяких випадках повідомлялося про раптові судоми. При сумісному застосуванні іміпенему з вальпроєвою кислотою потрібно ретельно контролю вати рівень вальпронової кислоти в плазмі крові.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

ТІЄНАМ^® показаний для лікування змішаних інфекцій, спричинених чутливими до нього штамами аеробних та анаеробних бактерій. Більшість із цих змішаних інфекцій пов’язані із зараженням фекальною флорою або флорою, що походить з піхви, зі шкіри або з ротової порожнини. Bacteroides fragilis – анаеробний патоген, що найчастіше зустрічається при таких змішаних інфекціях і є звичайно стійким до аміноглікозидів, цефалоспоринів та пеніциліні в. Проте Bacteroides fragilis є, як правило, чутливим до препарату ТІЄНАМ^®.

ТІЄНАМ^® виявив свою ефективність при лікуванні багатьох інфекцій, спричинених аеробними та анаеробними грам позитивними та грам негативними бактеріями, стійкими до цефалоспоринів, у тому числі й до цефазоліну, цефоперазону, цефалотину, цефокситину, цефотаксиму, моксалактаму, цефамандолу, цефтазидиму і цефтріаксону. Велика кількість інфекцій, зумовлених стійкими до аміноглікозидів (гентаміцину, амікацину, тобраміцину) та/або пеніциліні в (ампіциліну, карбеніциліну, пеніциліну-G, тикарциліну, піперациліну, азлоциліну, мезлоциліну) збудниками, також піддається лікуванню препаратом ТІЄНАМ^®.

ТІЄНАМ^® не показаний для лікування менінгіту.  

ТІЄНАМ^® складається з двох компонентів: іміпенему, першого представника нового класу b-лактамних антибіотиків – тієнаміцинів, і циластатину натрію, особливого інгібітору ферменту, що блокує метаболізм іміпенему в нирках   та істотно підвищує концентрацію незміненого іміпенему в сечовивідних шляхах. Вагове співвідношення іміпенему й циластатину натрію в препараті ТІЄНАМ^® становить 1:1.

Клас тієнаміцинових антибіотиків, до якого належить іміпенем, характеризується ширшим спектром потужної бактерицидної дії, ніж той, що забезпечується будь-яким із   вивчених антибіотиків.

ТІЄНАМ^® є потужним інгібітором синтезу клітинної стінки бактерії і чинить бактерицидну дію щодо широкого спектра грам позитивних і грам негативних, аеробних і анаеробних патогенних мікро організмів.

ТІЄНАМ^® разом з новітніми цефалоспоринами та пеніцилінами має широкий спектр дії відностно грам негативних видів, але його визначною рисою є висока активність щодо грам позитивних видів, яка раніше спостерігалась лише у b-лактамних антибіотиків вузького спектра. Спектр активності препарату ТІЄНАМ^® охоплює Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis та Bacteroides fragilis, різноманітну за складом і проблемну в клінічному плані групу збудників, стійких, як правило, до інших антибіотиків.

ТІЄНАМ^® стійкий до руйнування b-лактам азами бактерій, за рахунок чого він ефективний проти великої кількості мікро організмів, таких як Pseudomonas aeruginosa, види Serratia та Enterobacter, які є від природи стійкими до більшості b-лактамних антибіотиків.

Антибактеріальний спектр препарату ТІЄНАМ^® ширший, ніж будь-якого іншого з уже відомих антибіотиків, і охоплює всі клінічно важливі патогенні мікро організми. До мікро організмів, щодо яких ТІЄНАМ^®   зазвичай ефективний in vitro, належать:

Грам негативні аеробні бактерії:

Види Achromobacter

Види Acinetobacter (раніше Mima-Herellea)

Aeromonas hydrophila

Види Alcaligenes

Bordetella bronchicanis

Bordetella bronchiseptica

Bordetella pertussis

Brucella melitensis

Види Campylobacter

Види Capnocytophaga

Види Citrobacter

Citrobacter diversus

Citrobacter freundii

Eikenella corrodens

Види Enterobacter

Enterobacter aerogenes

Enterobacter agglomerans

Enterobacter cloacae

Escherichia coli

Gardnerella vaginalis

Haemophilus ducreyi

Haemophilus influenzae (включаючи b-лактамазопродукуючі

штами)

Haemophilus parainfluenzae

Hafnia alvei

Види Klebsiella

Klebsiella oxytoca

Klebsiella ozaenae

Klebsiella pneumoniae

Види Moraxella

Morganella morganii (раніше Proteus morganii)

Neisseria gonorrhoeae (включаючи пеніцилін азопродукуючі штами)

Neisseria meningitidis

Види Pasteurella

Pasteurella multocida

Plesiomonas shigelloides

Види Proteus

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

Види Providencia

Providencia alcalifaciens

Providencia rettgeri (раніше Proteus rettgeri)

Providencia stuartii

Види Pseudomonas*

Pseudomonas fluorescens

Pseudomonas putida

Pseudomonas aeruginosa

Види Salmonella

Salmonella typhi

Види Serratia

Serratia proteamaculans (раніше Serratia liquefaciens)

Serratia marcescens

Види Shigella

Види Yersinia (раніше Pasteurella)

Yersinia enterocolitica

Yersinia pseudotuberculosis

*Xanthomas maltophilia (раніше Pseudomonas maltophilia) та штами Pseudomonas cepacia в цілому нечутливі щодо препарату ТІЄНАМ^®.

Грам позитивні аеробні бактерії:

Види Bacillus

Enterococcus faecalis

Erysipelothrix rhusiopathiae

Listeria monocytogenes

Види Nocardia

Види Pediococcus

Staphylococcus aureus (включаючи пеніцилін азопродукуючі штами)

Staphylococcus epidermidis (включаючи пеніцилін азопродукуючі штами)

Staphylococcus saprophyticus

Streptococcus agalactiae

Streptococcus групи С

Streptococcus групи G

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes

Viridans Streptococci (включаючи α та γ-гемолітичні штами)

Enterococcus faecium та деякі стійкі до метициліну стафілококи нечутливі до препарату ТІЄНАМ^®.

Грам негативні анаеробні бактерії:

Види Bacteroides

Bacteroides distasonis

Bacteroides fragilis

Bacteroides ovalus

Bacteroides thelaiotaomicron

Bacteroides uniformis

Bacteroides vulgatus

Bilophila wadsworthia

Види Fusobacterium

Fusobacterium necrophorum

Fusobacterium nucleatum

Porphyromonas asaccharolytica (раніше Bacteroides asaccharolyticus)

Prevotella bivia (раніше Bacteroides bivius)

Prevotella disiens (раніше Bacteroides disiens)

Prevotella intermedia (раніше Bacteroides intermedius)

Prevotella melaninogenica (раніше Bacteroides melaninogenicus)

Veilonella spp.

Грам позитивні анаеробні бактерії:

Види Actinomyces

Види Bifidobacterium

Види Clostridium

Clostridium perfringens

Види Eubacterium

Види Lactoballus

Види Mobiluncus

Microaerophilic streptococcus

Види Peptococcus

Види Peptostreptococcus

Види Propionibacterium (включаючи P. acnes)

Інші:

Mycobacterium fortuitum

Mycobacterium smegmatis

Випробування in vitro свідчать, що іміпенем діє синергічно з аміноглікозидами відносно деяких ізолятів Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика.

У здорових добровольців внутрішньо венна інфузія препарату ТІЄНАМ^® у дозі 500 мг протягом 20 хв призводила до пікових рівнів у плазмі іміпенему від 21 до 58 мкг/мл. Період півжиття іміпенему в плазмі становив одну годину. Приблизно 70 % застосованого антибіотика виявляли в інтактному вигляді у сечі протягом 10 годин, і подальшого виведення   препарату з сечею не спостерігалось. При застосуванні препарату ТІЄНАМ^® за схемою кожні 6 годин не спостерігалось накопичення іміпенему в плазмі або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Сумісне застосування препарату ТІЄНАМ^® і пробенециду призводило до мінімального підвищення рівнів у плазмі і часу півжиття іміпенему в плазмі. При застосуванні окремо іміпенем метаболізується в нирках дегідропептидазою-І. Індивідуальне відновлення в сечі було в діапазоні від 5 до 40 %, в середньому у кількох дослідженнях – 15-20 %. Зв’язування іміпенему з протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 20 %.

Циластатин – специфічний інгібітор ензиму дегідропептидази-І, він ефективно пригнічує метаболізм іміпенему, тому супутнє застосування іміпенему і циластатину дозволяє досягнути терапевтичних антибактеріальних рівнів іміпенему в сечі і плазмі. Пікові рівні в плазмі циластатину після 20-хвилинної внутрішньо венної інфузії препарату ТІЄНАМ^® у дозі 500 мг знаходилися в діапазоні від 21 до 55 мкг/мл. Період півжиття в плазмі циластатину становить приблизно одну годину. Приблизно 70 – 80 % дози циластатину протягом  10 годин після застосування ТІЄНАМ^® виводиться у незміненому вигляді з сечею. Після цього циластатин не виявлявся в сечі. Приблизно 10 % виявляли у вигляді метаболіту N-ацетилу, який чинить пригнічу вальну дію щодо дегідропептидази, порівняну з такою материнського препарату. Сумісне застосування препарату ТІЄНАМ^® і пробенециду призводило до збільшення удвічі рівня в плазмі і періоду півжиття циластатину, але не мало ефекту на відновлення з сечею циластатину. Зв’язування циластатину з протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 40 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Несумісність.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: ТІЄНАМ^® для внутрішньо венного введення хімічно не сумісний з лактатами (солями молочної кислоти) і не повинен розводитися розчинниками, до складу яких вони входять. Незважаючи на це, ТІЄНАМ^® може вводитися через ту ж внутрішньо венну систему, через яку здійснюється інфузія розчинів лактату.

ТІЄНАМ^® для внутрішньо венного введення не дозволяється змішувати з іншими антибіотиками.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі нижче 25 ° С у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Для флаконів об'ємом 115 мл:

Флакон із скла типу III або типу I за Європейською Фармакопеєю, що закупорений гумовою пробкою (за Європейською Фармакопеєю) та обтиснутий алюмінієвим ковпачком та пластиковою кришечкою " фліпп-офф". Етикетка флакона має подовження з проріззю (для зручності користування флаконом при введенні інфузій). По 5 флаконів у картонній коробці у комплекті з рівною кількістю з'єднувальних трубок.

Для флаконів об'ємом 20 мл:

Флакон із скла типу I за Європейською Фармакопеєю, що закупорений гумовою пробкою (за Європейською Фармакопеєю) та обтиснутий алюмінієвим ковпачком та пластиковою кришечкою " фліпп-офф". 10 флаконів у піддоні пластиковому, що обтягнутий поліетиленовою плівкою.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Мерк Шарп і Доум Б. В./ Merk Sharp & Dohme B.V.

Місцезнаходження. Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди /

Waarderweg 39, 2031 BN Haarlem, The Netherlands.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

пор. д/п р-ра для в/м ин. 500 мг + 500 мг фл., № 1

Имипенем

500 мг

Циластатина натрия

500 мг

1 флакон Тиенама для в/м введения содержит 32 мг натрия (1,4 мэкв).

№  UA/0524/02/01 от 02.06.2009 до 02.06.2014

пор. д/п р-ра для в/в инф. 500 мг + 500 мг фл., № 5

пор. д/п р-ра для в/в инф. 500 мг + 500 мг фл., № 10

Имипенем

500 мг

Циластатина натрия

500 мг

1 флакон Тиенама для в/в введения содержит 37,5 мг натрия (1,6 мэкв).

№  UA/0524/01/01 от 25.02.2009 до 25.02.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Тиенам показан для лечения смешанных инфекций, вызванных чувствительными к нему штаммами аэробных и анаэробных микроорганизмов. Большинство возбудителей смешанных инфекций являются представителями фекальной микрофлоры, микрофлоры влагалища, кожи или ротовой полости. Bacteroides fragilis — анаэробный патогенный микроорганизм, наиболее часто выделяется у пациентов со смешанными инфекциями и, как правило, устойчив к действию аминогликозидов, цефалоспоринов и пенициллинов, однако чувствителен к Тиенаму.
Тиенам эффективен при лечении многих инфекций, вызванных аэробными и анаэробными грамположительными и грамотрицательными микроорганизмами, резистентными к цефалоспоринам, в том числе к цефазолину, цефоперазону, цефалотину, цефокситину, цефотаксиму, моксалактаму, цефамандолу, цефтазидиму и цефтриаксону. Большинство инфекций, вызванных резистентными к аминогликозидам (гентамицин, амикацин, тобрамицин) и/или пенициллинам (ампициллин, карбенициллин, пенициллин-G, тикарциллин, пиперациллин, азлоциллин, мезлоциллин) возбудителями, чувствительны к лечению препаратом. Тиенам не показан для лечения менингита.
Тиенам состоит из двух компонентов: имипенема — первого представителя нового класса β-лактамных антибиотиков — тиенамицинов и циластатина натрия — специфического ингибитора фермента, который блокирует метаболизм имипенема в почках и значительно повышает концентрацию неизмененного имипенема в мочевых путях. Соотношение по массе имипенема и циластатина натрия в Тиенаме составляет 1:1.
Класс тиенамициновых антибиотиков, к которым принадлежит имипенем, характеризуется более широким спектром бактерицидного действия по сравнению с любым из уже изученных антибиотиков.
Тиенам является мощным ингибитором синтеза клеточной стенки бактерий и оказывает бактерицидное действие в отношении широкого спектра грамположительных и грамотрицательных патогенных аэробных и анаэробных микроорганизмов.
Как и современные препараты цефалоспоринов и пенициллинов, Тиенам имеет широкий спектр действия в отношении грамотрицательных микроорганизмов, но в отличие от других является единственным препаратом, оказывающим выраженное действие в отношении грамположительных микроорганизмов, прежде чувствительных только к действию более ранних β-лактамных антибиотиков узкого спектра действия. Спектр действия Тиенама включает Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis и Bacteroides fragilis, разнообразную по составу группу проблемных патогенных микроорганизмов, обычно устойчивых к другим антибиотикам.
Тиенам устойчив к действию бактериальной β-лактамазы, что делает его эффективным в отношении многих микроорганизмов, таких как Pseudomonas aeruginosa, виды Serratia и виды Enterobacter, которые обладают природной устойчивостью к большинству β-лактамных антибиотиков.
Антибактериальный спектр действия Тиенама шире, чем любого другого из уже изученных антибиотиков, и включает практически все клинически значимые патогенные микроорганизмы. К микроорганизмам, к которым Тиенам обычно эффективен in vitro, относятся:
грамотрицательные аэробные бактерии: виды Achromobacter, виды Acinetobacter (ранее Mima-Herellea), Aeromonas hydrophila, виды Alcaligenes, Bordetella bronchicanis, Bordetella bronchiseptica, Bordetella pertussis, Brucella melitensis, виды Campylobacter, виды Capnocytophaga, виды Citrobacter, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, виды Enterobacter, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (включая штаммы, образующие β-лактамазу), Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, виды Klebsiella (Klebsiella oxytoca, Klebsiella ozaenae, Klebsiella pneumoniae), виды Moraxella, Morganella morganii (ранее Proteus morganii), Neisseria gonorrhoeae (включая штаммы, образующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, виды Pasteurella, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, виды Proteus (Proteus mirabilis, Proteus vulgaris), виды Providencia (Providencia alcalifaciens, Providencia rettgeri (ранее Proteus rettgeri), Providencia stuartii), виды Pseudomonas*, в том числе Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas putida, Pseudomonas aeruginosa, виды Salmonella, Salmonella typhi, виды Serratia, Serratia proteamaculans (ранее Serratia liquefaciens), Serratia marcescens, виды Shigella, виды Yersinia (ранее Pasteurella), Yersinia enterocolitica, Yersinia pseudotuberculosis;
* Xanthomonas maltophilia (ранее Pseudomonas maltophilia) и некоторые штаммы Pseudomonas cepacia (в целом нечувствительны к Тиенаму),
грамположительные аэробные бактерии: виды Bacillus, Enterococcus faecalis, Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, виды Nocardia, виды Pediococcus, Staphylococcus aureus (включая штаммы, образующие пенициллиназу), Staphylococcus epidermidis (включая штаммы, образующие пенициллиназу), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus группы C, Streptococcus группы G, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Viridans Streptococci (включая α- и γ-гемолитические штаммы); Enterococcus faecium и некоторые стафилококки, устойчивые к метициллину, нечувствительны к Тиенаму;
грамотрицательные анаэробные бактерии: виды Bacteroides (Bacteroides distasonis, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Bacteroides vulgatus), Biophilia wadsworthia, виды Fusobacterium (Fusobacterium necrophorum, Fusobacterium nucleatum), Porphyromonas asaccharolytica (ранее Bacteroides asacchrolyticus), Prevotella bivia (ранее Bacteroides bivius), Prevotella disiens (ранее Bacteroides disiens), Prevotella intermedia (ранее Bacteroides intermedius), Prevotella melaninogenica (ранее Bacteroides melaninogenicus), виды Veillonella spp.;
грамположительные анаэробные бактерии: виды Actinomyces, виды Bifidobacterium, виды Clostridium, Clostridium perfringens, виды Eubacterium, виды Lactobacillus, виды Mobiluncus, Microaerophilic streptococcus, виды Peptococcus, виды Peptostreptococcus, виды Propionibacterium (включая P. acnes);
другие: Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium smegmatis.
Результаты исследований in vitro свидетельствуют, что имипенем оказывает синергическое с антибиотиками-аминогликозидами действие относительно некоторых изолятов Pseudomonas aeruginosa.
Фармакокинетика. У здоровых добровольцев в/в инфузия препарата Тиенам в дозе 500 мг в течение 20 мин сопровождалась достижением пиковых уровней имипенема в плазме крови от 21 до 58 мкг/мл.
Период полувыведения имипенема в плазме крови составлял 1 ч. Около 70% введенного антибиотика выявляли в неизмененном виде в моче в течение 10 ч, дальнейшего выведения препарата с мочой не отмечали. При применении препарата Тиенам по схеме каждые 6 ч не установлено накопления имипенема в плазме крови или моче у пациентов с нормальной функцией почек. Сочетанное применение препарата Тиенам и пробенецида приводило к минимальному повышению уровня в плазме крови и периода полувыведения имипенема. При применении отдельно имипенем метаболизируется в почках дигидропептидазой-1. Индивидуальное восстановление в моче происходит в диапазоне 5–40%, в среднем в нескольких исследованиях — 15–20%. Связывание имипенема с протеинами сыворотки крови человека составляет около 20%.
Циластатин — специфический ингибитор энзима дегидропептидазы-1, эффективно подавляет метаболизм имипенема, поэтому одновременное применение имипенема и циластатина позволяет достичь терапевтических антибактериальных уровней имипенема в моче и плазме крови. Пиковые уровни циластатина после 20-минутной в/в инфузии препарата Тиенам в дозе 500 мг находились в диапазоне 21–55 мкг/мл. Период полувыведения циластатина из плазме крови составляет около 1 ч. Около 70–80% дозы циластатина в течение 10 ч после применения препарата Тиенам выводится в неизмененном виде с мочой. После этого циластатин не определяется в моче. Около 10% определялось в виде метаболита N-ацетила, оказывающего угнетающее действие на дегидропептидазу, что сравнимо с таковым материнского препарата циластатина. Сочетанное применение препарата Тиенам и пробенецида приводило к повышению уровня в плазме крови в 2 раза и увеличению периода полувыведения циластатина, но не влияло на восстановление циластатина в моче. Связывание циластатина с протеинами сыворотки крови человека составляет около 40%.

ПОКАЗАНИЯ:

полимикробные и смешанные аэробно-анаэробные инфекции, первичная терапия, предшествующая определению микроорганизма-возбудителя.
Инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
•интраабдоминальные инфекции;
•инфекции нижних дыхательных путей;
•гинекологические инфекции;
•инфекции мочевыводящих путей;
•инфекции костей и суставов;
•инфекции кожи и мягких тканей.
Профилактика
Для предупреждения возникновения некоторых послеоперационных инфекций у больных, которым проводится хирургическое вмешательство, сопровождающееся инфицированием или его риском, или если эти инфекции приводят к особенно тяжелым последствиям.

ПРИМЕНЕНИЕ:

общую суточную дозу и способ введения препарата Тиенам определяют в перерасчете на имипенем, учитывая тип и степень тяжести инфекции; дозу распределяют на несколько равных введений, учитывая степень чувствительности возбудителя(-ей), функцию почек и массу тела.
Лечение: схема дозирования для взрослых пациентов с нормальной функцией почек
Дозы, приведенные в табл. 1, назначают больным с нормальной функцией почек (клиренс креатинина >70 мл/мин/1,73 м²) и массой тела ≥70 кг. Дозу необходимо снижать у больных с клиренсом креатинина ≤70 мл/мин/1,73 м² (табл. 2) и/или с массой тела <70 кг. У больных со значительно сниженной массой тела и/ или умеренной/тяжелой почечной недостаточностью снижение дозы имеет особенно важное значение.
Большинство инфекций поддается лечению при суточной дозе 1–2 г (имипенема), разделенной на 3–4 введения. При лечении инфекций умеренной тяжести можно также применять суточный дозовый расклад 1 г (имипенема) 2 раза в сутки. В случае инфекций, вызванных менее чувствительными организмами, суточная доза препарата Тиенам может быть повышена до максимальной — 4 г (имипенема) в сутки или 50 мг/кг в сутки в зависимости от того, какая доза будет ниже.
Каждую дозу, не превышающую 500 мг (имипенема) препарата Тиенам для в/в применения, следует вводить в течение 20–30 мин. Каждая доза >500 мг (имипенема) должна вводиться не менее 40–60 мин. Если у больного во время инфузии появляется тошнота, следует замедлить скорость введения препарата.
Таблица 1
Кратность дозирования у взрослых больных с нормальной функцией почек и массой тела 70 кг и более*

Степень тяжести инфекции	Доза имипенема, мг	Интервал между введением доз, ч	Общая суточная доза, г
Инфекции легкой тяжести	250**	6	1,0
Инфекции умеренной тяжести	500 1000	8 12	1,5 2,0
Тяжелая инфекция (высокочувствительные штаммы)	500	6	2,0
Тяжелая и/или угрожающая жизни инфекция, вызванная менее чувствительными организмами (в первую очередь некоторыми штаммами P. aeruginosa)	1000 1000	8 6	3,0 4,0

*У больных с массой тела <70 кг назначенную дозу следует пропорционально снижать; **при необходимости рекомендовано применять препарат в более низких дозах.
В связи с высокой антимикробной эффективностью препарата Тиенам не рекомендуется превышать суточную дозу 50 мг/кг/сут или 4 г в сутки в зависимости от того, какая доза будет ниже. Однако больным с кистозным фиброзом и нормальной функцией почек назначают до 80 мг/кг препарата в сутки, разделенных на несколько введений при условии, что они не будут превышать 4 г в сутки.
Тиенам успешно применяется в качестве монотерапии у больных с онкологическими заболеваниями и ослабленным иммунитетом при подтвержденных или подозреваемых инфекциях, таких как сепсис.
Лечение: дозы для взрослых с нарушением функции почек
Для определения дозы больным с нарушением функции почек необходимо:
1. Выбрать (см. табл. 1) общую суточную дозу, принимая во внимание характеристики инфекции.
2. Подобрать необходимый режим снижения дозы (табл. 2), учитывая выбранную суточную дозу и показатели клиренса креатинина у данного больного (см. табл. 1).
Таблица 2
Схема снижения доз препарата Тиенам для в/в введения у взрослых больных с нарушением функции почек и массой тела 70 кг и более*

Общая суточная доза, г/сут (по табл. 1)	Клиренс креатинина (мл/мин/1,73 м2)
	41–70	21–40	6–20
1,0	250** мг каждые 8 ч	250** мг каждые 12 ч	250** мг каждые 12 ч
1,5	250** мг каждые 6 ч	250** мг каждые 8 ч	250** мг каждые 12 ч
2,0	500 мг каждые 8 ч	250** мг каждые 6 ч	250** мг каждые 12 ч
3,0	500 мг каждые 6 ч	500 мг каждые 8 ч	500 мг каждые 12 ч
4,0	750 мг каждые 8 ч	500 мг каждые 6 ч	500 мг каждые 12 ч

*У больных с массой тела <70 кг назначенную дозу следует пропорционально снижать; **при необходимости рекомендовано применять препарат в более низких дозах.
При применении в дозе 500 мг у больных с клиренсом креатинина 6–20 мл/мин/1,73 м^{2 с}ущественно повышается риск возникновения судорог.
Тиенам для в/в введения не следует назначать больным с клиренсом креатинина ≤5 мл/мин/1,73 м², если только в течение ближайших 48 ч у этих больных не будут проводить гемодиализ.
Гемодиализ
При лечении больных, у которых клиренс креатинина составляет ≤5 мл/мин/1,73 м² и которым проводят диализ, применяют дозы, рекомендованные для назначения больным с клиренсом креатинина 6–20 мл/мин/1,73 м².
Как имипенем, так и циластатин выводятся во время гемодиализа. Пациенту необходимо ввести Тиенам сразу же после сеанса гемодиализа и далее вводить каждые 12 ч после его окончания. Больным, которые находятся на гемодиализе, и особенно тем, у которых выявлены нарушения со стороны ЦНС, требуется внимательное наблюдение; назначать Тиенам таким больным рекомендуется только при условии, если ожидаемый эффект превышает вероятный риск возникновения судорог (см. ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ).
В настоящее время нет достаточных данных относительно применения препарата Тиенам больными, которые находятся на перитонеальном диализе, потому не рекомендуется применять его для лечения этой категории пациентов.
Уровни креатинина и азота мочевины крови могут недостаточно точно отображать состояние функции почек у лиц пожилого возраста. У таких больных для надлежащего подбора дозы рекомендуется определить клиренс креатинина.
Профилактика: дозы для взрослых
Для профилактики послеоперационных инфекций взрослым следует вводить внутривенно 1000 мг препарата Тиенам при вводной анестезии и 1000 мг — через 3 ч. В случае хирургического вмешательства с высокой степенью риска (например при операции на толстой или прямой кишке) следует вводить две дополнительные дозы по 500 мг через 8 и 16 ч после вводного наркоза.
Достаточных данных относительно профилактического применения препарата Тиенам в/в больным с клиренсом креатинина ≤70 мл/мин/1,73 м² нет.
Лечение: дозы для детей (с 3-месячного возраста)
Для детей рекомендуется такая схема дозирования:
•детям с массой тела >40 кг применяют такие же дозы, как и для взрослых;
•детям с массой тела <40 кг дозы применяют из расчета 15 мг/кг массы тела с 6-часовыми интервалами.
Общая суточная доза не должна превышать 2 г.
Не рекомендуется применять препарат у детей в возрасте до 3 мес или с нарушением функции почек (креатинин сыворотки крови >2 мг/дл) в связи с недостаточным количеством клинических данных.
Тиенам не рекомендуется применять для лечения менингита. При возникновении подозрения на менингит следует назначить соответствующие антибиотики.
Тиенам можно применять для лечения сепсиса у детей при отсутствии у них подозрения на менингит.
Приготовление р-ра для в/в введения

Доза Тиенама, мг имипенема	Необходимый объем растворителя, мл	Приблизительная средняя концентрация Тиенама, мг/мл имипенема
500	100	5

Приготовление р-ра Тиенама во флаконах объемом 20 мл
Содержание флакона должно быть суспензировано и доведено до 100 мл соответствующим р-ром для инфузий.
Рекомендуется прибавить около 10 мл соответствующего р-ра для инфузий (применяемые растворители: изотонический р-р хлорида натрия; 5–10% водный р-р декстрозы; 5% р-р декстрозы и 0,9% р-р NaCl; 5% р-р декстрозы и 0,45% р-р NaCl; 5% р-р декстрозы и 0,225% р-р NaCl; 5% р-р декстрозы и 0,15 р-р КCl; маннитол 5 и 10% р-р) к флакону. Хорошо взболтать и добавить полученную суспензию в емкость с р-ром для инфузий.
Предупреждение: суспензия не является готовым р-ром для инфузий. Повторить процедуру, добавив снова 10 мл р-ра для инфузий для того, чтобы все содержимое флакона перешло в р-р для инфузий. Полученную смесь необходимо встряхивать, пока не станет прозрачной.
Р-ры сохраняются при комнатной температуре (25 °С) на протяжении 4 ч или при температуре не выше 4 °С на протяжении 24 ч.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к любому компоненту препарата.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Тиенам в целом хорошо переносится. Побочные реакции редко требуют прекращения лечения и, как правило, носят умеренный и преходящий характер; тяжелые побочные проявления отмечают редко. Среди известных побочных эффектов чаще выявляют местные.
Местные проявления (одинаковы для разных путей введения): эритема, боль и инфильтраты в местах введения препарата, тромбофлебиты.
Аллергические реакции/кожные проявления: анафилактические реакции, сыпь, зуд, крапивница, мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, ангионевротический отек, токсический эпидермальный некролиз (редко), эксфолиативный дерматит (редко), кандидоз, лихорадка (включая медикаментозную лихорадку).
Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, диарея, пигментация зубов и/или языка. Как и при применении почти всех других антибиотиков широкого спектра действия, изредка может возникать псевдомембранозный колит.
Со стороны системы кроветворения: эозинофилия, лейкопения, нейтропения, включая агранулоцитоз, тромбоцитопения, тромбоцитоз, снижение уровня гемоглобина, панцитопения и увеличение протромбинового времени. У некоторых больных может быть отмечен положительный прямой тест Кумбса.
Со стороны гепатобилиарной системы: повышение уровня трансаминаз, билирубина и/или ЩФ; печеночная недостаточность (редко), гепатит (редко) и фульминантный гепатит (очень редко).
Со стороны мочевыводящей системы: олигурия/анурия, полиурия, ОПН (редко). Тяжело оценить, влияет ли Тиенам на функцию почек, поскольку одновременно присутствуют, как правило, и другие факторы, предрасполагающие к нарушению их функции и развитию азотемии.
Выявляли повышение уровня креатинина сыворотки и азота мочевины в крови. Отмечали изменение цвета мочи, что не представляет никакой угрозы, и его не следует путать с гематурией.
Со стороны ЦНС: при применении препарата Тиенам, как и других β-лактамных антибиотиков, развиваются такие побочные явления, как миоклония, психические расстройства (включая галлюцинации), спутанность сознания и судороги, парестезии, энцефалопатия.
Со стороны органов чувств: снижение слуха, изменение вкуса.
Больные с гранулоцитопенией
Вызванные применением препарата Тиенам тошнота и/или рвота возникают чаще у больных с гранулоцитопенией, чем без нее.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

известны некоторые клинические и лабораторные данные, которые указывают на частичную перекрестную аллергенность препарата Тиенам и других β-лактамных антибиотиков, пенициллинов и цефалоспоринов. Тяжелые реакции (включая анафилаксию) отмечают при применении большинства β-лактамных антибиотиков. Перед началом терапии препаратом следует тщательно изучить анамнез больного на наличие реакции гиперчувствительности к β-лактамным антибиотикам. Если во время применения препарата развивается аллергическая реакция, препарат необходимо отменить и предпринять соответствующие меры.
Развитие псевдомембранозного колита зарегистрировано как осложнение при применении почти всех антибиотиков; формы его могут быть от легких до угрожающих жизни больного. В связи с этим антибиотики необходимо с осторожностью назначать больным, в анамнезе которых имеются желудочно-кишечные заболевания, особенно колит. Важно помнить о возможности развития псевдомембранозного колита, если у пациента во время лечения антибиотиком развивается диарея. Несмотря на имеющиеся данные исследований, которые указываю на то, что токсин, продуцируемый Clostridium difficile, является первоначальной причиной колита, связанного с применением антибиотиков, следует помнить и о других возможных этиологических факторах.
ЦНС. Как и при терапии другими β-лактамными антибиотиками, при применении препарата Тиенам описаны такие побочные эффекты со стороны ЦНС, как миоклония, спутанность сознания или судороги, особенно в тех случаях, когда были превышены рекомендуемые дозы в зависимости от функции почек и массы тела. Обычно подобные расстройства отмечали у пациентов с поражением ЦНС (травма головного мозга или приступы судорог в анамнезе) и/или у пациентов с нарушением функции почек, у которых возможна кумуляция препарата в организме. Поэтому у таких больных необходимо тщательно соблюдать рекомендуемые дозы и режим дозирования. Терапия противосудорожными препаратами должна быть проведена у больных с судорогами в анамнезе.
Если в процессе лечения препаратом возникают фокальный тремор, миоклония или приступы судорог, пациентам необходимо провести неврологическое обследование с назначением противосудорожной терапии, если до этого такое лечение не было назначено. Если симптомы нарушений со стороны ЦНС сохраняются, то доза препарата Тиенам должна быть снижена или препарат должен быть отменен.
Тиенам не показан для лечения пациентов с клиренсом креатинина ≤20 мл/мин/1,73 м², за исключением тех случаев, когда через 48 ч должен проводиться гемодиализ. У пациентов, получающих гемодиализ, Тиенам рекомендуется только в тех случаях, когда положительные результаты лечения превышают потенциальный риск развития судорог.
Несовместимость: Тиенам для в/в введения химически несовместим с лактатами (солями молочной кислоты) и его нельзя разводить растворителями в состав которых они входят. Несмотря на это, Тиенам можно вводить через ту же систему для в/в введения, через которую проводится инфузия лактата.
Тиенам для в/в введения нельзя смешивать с другими антибиотиками.
Период беременности и кормления грудью. Применение в период беременности достаточно не изучено, поэтому назначать препарат можно только в случае, если ожидаемая польза для матери превышает возможный риск для плода.
Имипенем проникает в грудное молоко. В случае необходимости применения препарата у матери кормление грудью следует прекратить.
Дети. В связи с недостаточностью клинических данных не рекомендуется применять Тиенам у детей в возрасте до 3 мес и у детей с нарушением функции почек (креатитин сыворотки крови >2 мг/дл).
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. Учитывая риск возникновения таких побочных явлений, как миоклония, галлюцинации, спутанность сознания и судороги, следует избегать управления транспортными средствами и работы с другими механизмами при применении препарата.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

у больных, получавших одновременно ганцикловир и Тиенам для в/в инфузий, выявляли генерализованные судороги. Эти препараты нельзя назначать одновременно, за исключением тех случаев, когда ожидаемая польза от применения превышает вероятный риск.
Во время постмаркетинговых исследований сообщалось о снижении уровня вальпроевой кислоты в плазме крови при одновременном применении с карбапенемами, а в некоторых случаях сообщалось о появлении внезапных судорог. При одновременном применении имепенема с вальпроевой кислотой необходимо тщательно контролировать уровень вальпроевой кислоты в плазме крови.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

нет достаточных данных о лечении при передозировке Тиенама. Имипенем и циластатин натрия выводятся при гемодиализе, однако целесообразность проведения этой процедуры при передозировке не установлена. Лечение симптоматическое.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре ниже 25 °C.