Триампур - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТРИАМПУР® КОМПОЗИТУМ

(Triampur^® compositum)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: жовті, круглі, плоскі грановані таблетки з роздільною насічкою, гладкою поверхнею;

склад:  1 таблетка мiстить 25 мг трiамтерену та 12,5 мг гiдрохлортiазиду;

допоміжні речовини: лактози моногiдрат, крохмаль картопляний, полiвiдон К 25, кремнiю двоокис високодисперсний, натрію крохмаль гліколят, магнiю стеарат.

Форма випуску.   Таблетки.

Фармакотерапевтична   група. Діуретики з помірно вираженою активністю в комбінації із калій зберігаючи ми засобами. Код АТС   С 03 Е А 01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гідрохлортіазид зменшує реабсорбцію іонів натрію в початковій частині дистальних канальців нирок. Первинний ефект пов’язаний з посиленим виведенням електролітів, а вторинний -   з підвищеним сечевиділенням, спричиненим осмотично зв’язаною водою. Основна дія виявляється посиленим виведенням Na⁺, Cl^- і води, крім того, лікарський засіб викликає підвищене виділення К⁺, а при довго тривалому застосуванні -   затримку виділення Са²⁺ з організму. У зв’язку з пригніченням карбоангідрази при застосуванні лікарського засобу у високих дозах може підсилюватись виведення бікарбонату з організму.

Тріамтерен належить до групи калій зберігаючих салуретиків, діючих в кінцевій частині дистальних канальців. Незалежно від альдостерону він інгібує в цій ділянці обмін іонів Na⁺   на іони K⁺ і H⁺, внаслідок чого здійснюється затримка іонів калію в організмі. Відмічається тільки незначне виведення Na⁺ з організму.

При комбінуванні гідрохлортіазиду і тріамтерену у співвідношенні 1:2 чітко підсилюється їх натрійуретичний і діуретичний ефект. Протилежна дія обох речовин на калійурез приводить до бажаної компенсації і нейтралізації калієвого балансу.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо приблизно 80 % гідрохлортіазиду швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біологічна доступність становить приблизно 70 %. Дві третини лікарського засобу зв’язується з білками плазми. В терапевтичних межах дія лікарського засобу залежить від дози, за цими межами крива “доза – дія” швидко сплощується, тому подальшим збільшенням дози неможливо досягти чіткого підсилення дії. Діуретичний ефект виявляється через 1-2 години після прийому медикаменту, після 4 годин досягає максимуму у зв’язку з реабсорбцією в ниркових канальцях і   залежно від лікарської дози продовжується 10 – 12 годин. Гіпотензивний ефект продовжується більш тривало, приблизно до 24 годин. Період напів виведення становить 6-8 годин. Тіазиди не метаболізуються в печінці. В кількісному відношенні гідрохлортіазид у незміненому вигляді повністю виводиться   з організму нирками шляхом клуб очкової фільтрації і канальцевої секреції. У хворих з нирковою недостатністю знижується кліренс.

Тріамтерен швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. На долю всмоктування приходиться приблизно 80 %. Біологічна доступність зменшується приблизно на 50 % у зв’язку з ефектом першого проходження через печінку. Близько 60 % тріамтерену зв’язується з білками плазми крові. Діуретична дія виявляється в інтервалі від 1 до 2 годин після введення, максимальна дія спостерігається через 4 години. Дія тріамтерену, який затримує іони калію в організмі, може продовжуватись до 24 годин. Період напів виведення становить 4-7 годин. При цирозі печінки період напів виведення може підвищуватись у чотири рази. Тріамтерен швидко метаболізується в печінці. Невелика частина тріамтерену в незміненому вигляді виводиться з організму разом із сечею та жовчю, більша частина основного метаболіту елімінується нирками, а незначна частина його виділяється разом з жовчю.

Показання для застосування.

• артерiальна гiпертензія;

• набряковий синдром, що зумовлений захворюваннями серця, печiнки або нирок, в   основному в тих випадках, коли необхiдно уникнути втрати калiю у органiзмi;

• при серцевій недостатності у комбінації з серцевими глікозидами, якщо необхiдне додаткове виведення рiдини та зменшення видiлення калiю з органiзму.

Спосіб застосування та дози.

Дози препарату добирає лiкар iндивiдуально для кожного хворого.

Для дорослих і пiдлiткiв від 14 років   з масою тiла бiльше 50 кг рекомендуються нижченаведені схеми дозування препарату.

Набряковий синдром.

На початку лiкування вранцi та опiвднi приймають по 2-4 таблетки препарату.   Пiдтримуюча доза становить 1 таблетку на день, яку приймають кожного дня вранцi, або 2 таблетки через день (по 1 таблетцi вранцi та опiвднi). За необхiдностi цю пiдтримуючу дозу можна пiдвищити до 4 таблеток на день.

Артеріальна гіпертензія.

Початкова доза препарату - по 2 таблетки 2 рази на добу (вранці та опівдні). Потім дозу знижують до 2 таблеток на добу (2 таблетки вранці чи по 1 таблетці вранці та опівдні) При додатковому прийомi iнших гiпотензивних медикаментiв добова доза також становить 2 таблетки.

Супровідна терапiя при лiкуваннi серцевої недостатностi глiкозидами.

Дози препарату добираються залежно вiд даних обстеження хворого. Звичайно хворим призначають по 2 таблетки на день, за необхідності - максимально 4 таблетки на день.

У разi зниженої функцiї нирок (концентрація креатині ну в сироватці 1,5 –1,8 мг/100 мл або клiренс креатині ну 50-30 мл/хв) добова доза не повинна бути більше 1 таблетки. Таблетки приймають пiсля їди, не розжовуючи та запиваючи невеликою кiлькiстю рiдини.

Пiд час лiкування Триампуром® композит ум необхiдно вживати достатню кiлькiсть рiдини.

Тривалість курсу лiкування визначається індивідуально залежно від стану пацієнта та перебігу захворювання.

Побічна дія.

При прийомi препарату перед їдою у хворих може виникати нудота, блювання, iнодi -   пронос.

Інодi спостерiгаються симптоми з боку центральної нервової системи: атаксія, втомлюваність, сонливiсть, сухiсть у ротi, відчуття спраги, головний біль, нервозність, напруження; рідко – слабовираженi розлади зору, ускладнення стану при короткозоростi або зменшення слізної секрецiї (на що необхiдно звернути увагу тих, хто застосовує контактнi лiнзи).

З боку серцево-судинної системи і крові: серцебиття, порушення серцевого ритму та регуляцiї кровообiгу iз запамороченням, приглушенням свiдомостi або схильнiстю до втрати свiдомостi. В основному на початку лiкування може тимчасово пiдвищуватися концентрацiя азоту, сечовини, креатинiну у сироватці кровi. При довго тривалому безперервному застосуваннi препарату можуть вiдмiчатися порушення електролiтногo бaлaнсу, в основному зменшення вмiсту Na⁺, Mg⁺ та Cl^- у кровi, зниження або пiдвищення вмiсту Ka⁺, а також порушення водного обмiну. У зв'язку з великою втратою рiдини та зменшенням об'єму циркулюючої кровi при застосуваннi препарату у високих дозах та/або масивному видiленнi сечi можуть утворюватися тромбози та емболiї кровоносних судин, у поодиноких випадках можуть розвинутися судоми, стани затьмарення свiдомостi, судинний колапс і гостра ниркова недостатнiсть.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, іноді - колікоподібний біль у животі,   запори, часткова непрохідність кишечнику; в деяких випадках – жовтуха, геморагічний панкреатит, запалення жовчного міхура (за наявності жовчнокам'яної хвороби).

З боку обміну речовин: порушення електролітної рівноваги, водного обміну, метаболічний ацидоз, підвищення рівня холестерину, три гліцеридів, глюкози, дегідратація, гіповоліємія. Можливо збiльшення вмiсту сечової кислоти у кровi, що може спровокувати напади подагри у деяких хворих, якi особливо схильнi до цього.

З боку опорно-рухового апарату: в'ялiсть м'язiв, судоми литкових м'язiв.

Алергічні реакції: зрiдка можуть виникати такi алергiчнi реакцiї шкiри, як гіперемія, свербiж, фото сенсибілізуюча реакція, кропив'янка, червоний вовчак (шкiрний еритематоз).

Побiчнi дiї, що виникають у поодиноких випадках.

Спостерiгалися змiни картини кровi, наприклад зменшення кiлькостi еритроцитiв, лейкоцитiв або тромбоцитiв у кровi (а пластична анемiя, лейкопенiя, тромбопенiя, агранулоцит оз, мегалобластна анемiя при попередньому дефiцитi фолiєвої кислоти в органiзмi), ураження кровi (гемолiз), що виникають унаслiдок появи у кровi автоантитiл   дiючої речовини гiдрохлортiазиду при одночасному застосуваннi метилдопи, реакцiї пiдвищеної чутливостi (анафiлактоїднi реакцiї), асептичний iнтерстицiальний нефрит, набряк легенів iз симптомами шоку, що виникає раптово. Причиною цього, можливо, слугує алергiчна реакцiя хворих на дiючу речовину гiдрохлортiазид.

Протипоказання.

Пiдвищена чутливость до дiючих речовин, якi мiстяться у препаратi, або до сульфанiламiдiв; при тяжких порушеннях функцiї нирок; при анурiї, гострому гломерулонефриті, тяжких порушеннях функцiї печiнки (прекома та печiнкова кома), порушеннях електролiтногo бaлaнсу, гiповолемiї.

Триампур® композит ум протипоказано застосовувати пiд час вагiтностi та годування груддю.

Триампур® композит ум протипоказаний дітям до 14 років.

Передозування.  

При передозуваннi Триампуру® композит ум вiдмiчаються частi позиви до сечовипускання,

слабкiсть, втома, запаморочення, відчуття " повзання мурашок" у руках і ногах, падiння кров'яного тиску, порушення ритму серця та iнколи - судоми.

У поодиноких випадках може виникати адинамія, стан збуждення, алкалоз чи ацидоз.

У хворих на цукровий діабет, після перенесених захворюваннях нирок і печінки, а також при одночасному насиченні серцевими глікозидами можливо виникнення коматозного стану.

При перших симптомах отруєння викликають блювання чи промивають шлунок, для припинення всмоктування призначають активоване вугілля.

Контролюють і за необхідності коригують електролітну рівновагу, рідинний і кислотно-лужний баланс, вміст цукру в крові, функцію серцево-судинної системи.

Щоб запобігти викристалізовуванню тріамтерену в нирках слідкують за вживанням достатньої кількості рідини.

Основний ацидоз можна швидко компенсувати внутрішньо венною інфузією ізотонічного розчину гідро карбонату натрію.

Особливості застосування.

При проведеннi тривалого лiкування Триампуром® композит ум необхiдно перiодично контролю вати окремi лабораторнi параметри (залишковий азот, концентрацiя електролiтiв у сироватцi кровi, особливо вмiст калiю, креатині ну у сироватцi кровi, показники жиру, цукру та сечової кислоти у кровi). Особливо у людей похилого вiку або при одночасному проведеннi лiкування серцевими глiкозидами, гормонами кори надниркових залоз (глюкокортикоїди, наприклад бетаметазон, преднiзон, трiамцинолон) або проносними засобами концентрацiю калiю, креатині ну та глюкози у кровi визначають частiше.

При пiдозрi на дефiцит фолiєвої кислоти в органiзмi (нестача вiтамiну В, наприклад при алкогольному цирозi печiнки) необхiдно проводити регулярнi аналiзи картини кровi.

Перед дослiдженнями функцiї пара щитовидної залози та не менше нiж за три днi до проведення проби з цукровим навантаженням лiкування Триампуром® композит ум переривають, інакше можна отримати хибнi показники.

Лiкування цим лiкарським засобом проводиться пiд постiйним лiкарським контролем. У зв'язку з iндивiдуально рiзною реакцiєю хворих на медикамент, їх здатнiсть швидко реагувати в окремих випадках може настiльки змiнюватися, що вони не зможуть бiльш самостійно знаходитися на вулицi, керувати авто транспортом, обслуговувати машини або виконувати роботу без надійного страхування. Це явище особливо сильно виявляється на початку лiкування, при пiдвищеннi дози та замiнi одного препарату на iнший, а також при одночасному вживаннi алкоголю.

Пацієнти, якi користуються контактними лiнзами, повиннi враховувати те, що пiд час лiкування Триампуром® композит ум може зменшуватися слізна секрецiя (див. роздiл " Побiчна дiя").

Докладно порівняти користь лiкування з ризиком, а також встановити суворий лiкарський нагляд за хворим необхiдно при зниженiй функцiї нирок, за наявностi ниркових каменiв, при порушеннях функцiї печiнки, подагрi, цукровiй хворобi (цукровий дiабет) і при пiдозрi на дефiцит фолiєвої кислоти в органiзмi (наприклад при цирозi печiнки, що зумовлений хронiчним вживанням алкоголю).

Триампур® композит ум протипоказано застосовувати пiд час вагiтностi та годування груддю. Якщо необхiдно проводити лiкування за життєвими показaннями, годування груддю припиняють.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуваннi Триампуру® композит ум з iншими гiпотензивними, сечогiнними, судинорозширювальними, заспокiйливими (наприклад з барбiтуратами) засобами, a також засобами, щo пригнiчують функцiю ЦНС (фенотiазини) або усувають депресiю (трициклiчнi антидепресанти), посилюється гiпотензивна дiя. При додатковому застосуваннi iнгiбiторiв ангiотензинпeретворюючого ферменту на початку лiкування може вiдмiчатися досить рiзке зниження кров'яного тиску.

Сечогiнна та гіпотензивна дiя гiдрохлортiазиду може послаблюватися пiд впливом знеболювальних засобiв, і не стероїдних протизапальних і протиревматичних препаратів (наприклад салiцилатів, iндометацину). У разi одночасного застосування з Триампуром® композит ум iндометацин може негативно впливати на функцiю нирок (пониження клуб очкової фiльтрацiї). Холестирамiн і холестипол зменшують всмоктування гiдрохлортiазиду у шлунково-кишковому трактi, що призводить до послаблення її дiї та до пiдвищення концентрацiї калiю у кровi.

Рiдко, при одночасному застосуванні Триампуру® композит ум з гiпотензивним засобом метилдопи, спостерiгалися ураження кровi (гемолiз, що виникав унаслiдок появи у кровi автоантитiл гiдрохлортiазиду). Дуже високий вмiст калiю у кровi може спостерiгатися при прийомi солей калiю, при лiкуванні калiйзберiгaючими лiкарськими засобами або певними гiпотензивними препаратами (iнгiбiторами ангiотензинпeретворюючого ферменту). Дуже низький вмiст калiю у кровi може вiдмiчатися при одночасному лiкуваннi гормонами кори надниркових залоз (глюкокортикоїдами) або проносними засобами (при зловживаннi).

Тріамтерен може знижувати нирковий кліренс амантадину, що призводить до підвищення концентрації амантадину в плазмі крові і можливої токсичній дії.

Одночасне застосування літію не рекомендується, оскільки в зв’язку з ослабленням ниркового кліренсу може виявитися токсична дія літію.

Антикоагулянт ний ефект гепарину може знижуватись у результаті зменшення об’єму плазми.

Триампур® композит ум при одночасному застосуванні з iншими лiкарськими засобами може спричинити:

–послаблення впливу лiкарських засобiв, якi застосовуються для лiкування діабету та подагри, а також медикаментiв, що мiстять норадреналiн або адреналiн;

–посилення небажаних побiчних дiй лiтiю при одночасному застосуваннi препаратiв лiтiю у високих дозах;

–посилення побiчних ефектiв салiцилатiв на центральну нервову систему при одночасному застосуваннi їх у високих дозах;

–посилення дiї м'язових релаксантiв (курареподiбних);

–посилення дiї та побiчних впливiв серцевих глiкозидiв за наявностi дефiциту калiю

та/або магнiю в органiзмi;

–зменшення видiлення хiнiдину з органiзму при одночасному лiкуваннi препаратами

хiнiдину;

–посилення дiї цитостатикiв, що   уражає кiстковий мозок, при одночасному їх застосуваннi;

–порушення потенцiї при одночасному прийомi бета-адреноблокаторiв (серцево-судинних

засобів).

Гiпотензивну дiю Триампуру® композит ум може посилювати алкоголь.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності -  3 роки.

Умови відпуску.   За рецептом.

Упаковка.

По 50 таблеток в упаковці.

Заявник.        АВД. фарма ГмбХ  & Cо. KG

                   AWD.pharma GmbH & Co. KG

Адреса заявника.    Вазаштрассе, 50, 01445 Радебойль, Німеччина

Wasastrabe 50, 01445, Radebeul, Germany

   Виробник.   ТОВ “ПЛІВА Хорватія”.

                         LTD “PLIVA Croatia”

Адреса виробника.  вул. гр. Вуковара, 49, 10 000 Загреб, Хорватія

                                   ul.grada Vucovara, 49, 10000, Zagreb, Croatia

ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению
лекарственного препарата

ТРИАМПУР   КОМПОЗИТУМ®

Торговое название:

ТРИАМПУР   КОМПОЗИТУМ

Рег: П № 015340/01 от 10.11.2003

Лекарственная форма:

таблетки

Состав

Одна таблетка содержит активные вещества:
25 мг триамтерена и
12,5 мг гидрохлортиазида,

а также вспомогательные вещества:

лактозы моногидрат, крахмал картофельный, повидон К 25, кремния диоксид высокодисперсный, карбоксиметил крахмал натрия, магния стеарат.

Описание

Желтые, круглые, плоские таблетки с риской на одной стороне и со скошенными краями, гладкими поверхностями, цельными краями и одинакового вида.

Фармакотерапевтическан группа:

диуретическое комбинированное средство

Код АТХ

СОЗЕА01

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Комбинированный препарат, действие которого обусловлено свойствами компонентов, входящих в его состав; оказывает диуретическое и гипотензивное действие. Содержит гидрохлортиазид - диуретик средней силы действия и калийсберегающий диуретик триамтерен,

Гирохлортиазид - тиазидный диуретик, диуретический эффект которого связан с нарушением реабсорбции ионов натрия, хлора, магния, воды в дистальном отделе нефрона; задерживает выведение ионов кальция, мочевой кислоты. Обладает антигипертензивным действием; гипотензивное действие развивается за счет расширения артериол. Практически не оказывает влияния на нормальное артериальное давление (АД). Диуретический эффект проявляется через 1-2 часа и достигает максимума - через 4 ч, продолжительность действия в зависимости от дозы - 10 - 12 часов. Антигипертензивное действие -проявляется более длительно (до 24 часов).

Триамтерен – калийсберегающий диуретик, уменьшает проницаемость клеточных мембран дистальных канальцев для ионов натрия и усиливает их выделение с мочой без увеличения выделения ионов калия. Секреция ионов калия в дистальных канальцах снижается. В комбинации с гидрохлортиазидом триамтерен способен уменьшить гипокалиемию, вызываемую тиазидными диуретиками и усиливать диуретический эффект гидрохлортиазида.

Диуретическое действие триамтерена после приема внутрь отмечается через 15-20 мин. Максимальный эффект - через 2-3 час, длительность действия - 12 часов. Фармакокинетика

Гидрохлортиазип быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта, абсорбция составляет 80% от принятой внутрь дозы. Связь с белками плазмы крови - 60-80%. Биодоступность составляет 70% . Максимальная концентрация его в плазме после приема 25 мг гидрохлортиазида достигает 142 нг/мл через 2-5 часов. В терапевтическом диапазоне доз средняя величина площади под кривой «концентрация - время» (AUC) возрастает прямо пропорционально увеличению дозы. При однократном назначении гидрохлортиа-зида в сутки кумуляция незначительна.

Проникает через гематоплацентарный барьер и в грудное молоко.

Период полувыведения (Т 1/2)- от 6 до 8 часов. Не метаболизируется. Выводится через почки - 95% в неизменном виде и около 4% в виде гидролизата -2 - амино - 4-хлоро -т- бензенедисульфонамида путем клубочковой фильтрации и активной канальцевой секреции в проксимальном отделе нефрона. Через 60 минут после приема внутрь отмечается в моче и уже в течение 24 часов выделяется до 50-70% от введенной дозы.

Триамтерен быстро всасывается из желудочно - кишечного тракта (80% от принятой дозы). Около 60% связывается с белками плазмы крови. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 2-4 час. Т 1/2 в плазме крови составляет 4-7 часов. При циррозе печени Т 1/2 может увеличиться в 4 раза.

Метаболизируется в печени. Основным активным метаболитом является 4-гидрокситриамтерен, Т !/2 которого в плазме крови составляет 2-3 часа.

Выделяется триамтерен в неизменном виде и в небольших количествах через почки и с желчью, активный метаболит - в основном почками и незначительная часть - вместе с желчью.

Показания к применению

артериальная гипертензия

отечный синдром различного генеза (сердечная недостаточность, нефротический синдром, цирроз печени).

Противопоказания

Повышенная чувствительность к активным веществам или к сульфаниламидам, хроническая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин, креатинин сыворотки более 1.8 мг/дл), анурия, острый гломерулонефрит, тяжелые нарушения функции печени (прекома и печёночная кома), нарушения водно-электролитного равновесия (ги-перкалиемия, гиперкальциемия или гипокалиемия, гипонатриемия), гиповолемия, беременность, период лактации (в случае необходимости назначения препарата решить вопрос о прекращении грудного вскармливания).

С осторожностью препарат следует применять при нарушенной функции почек и/или печени, мочекаменной болезни, подагре, сахарном диабете и при подозрении на дефицит фолиевой кислоты в организме (например, при циррозе печени, обусловленном хроническим злоупотреблением алкоголем), возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлена), риск развития ацидоза.

Способ применения и дозы

Таблетки принимают внутрь после еды, не разжевывая и запивая небольшим количеством жидкости. Во время лечения необходимо употреблять достаточное количество жидкости.

Дозы препарата подбираются врачом индивидуально для каждого больного. Отёки:

В начале лечения назначают по 2 - 4 таблетки препарата (утром и в полдень). Дальнейшие дозы назначают в зависимости от степени обезвоживания организма. Поддерживающая доза - 1 таблетка в день, которую принимают каждый день утром, или по 2 таблетки через день (по 1 таблетке утром и в полдень). При необходимости эту поддерживающую дозу можно увеличить до 4 таблеток в день (по 2 таблетки утром и в полдень). Артериальная гипертеизия:

Начальная доза препарата составляет 2 таблетки утром и 2 таблетки в полдень. При дополнительном приеме других гипотензивных средств или для проведения длительной терапии достаточны 2 таблетки Триампура композитум в день (по 1 таблетке утром и в полдень).

Сопутствующая терапия при лечении сердечной недостаточности сердечными гликози-дами: дозы препарата подбирают в зависимости от данных обследования больного: назначают по 2 таблетки в день, при необходимости, дозу увеличивают максимально до 4-х таблеток в день (по 1 таблетке или максимально по 2 таблетки утром и в полдень). При сниженной функции почек (креатинин сыворотки 1,5 -1,8 мг/дл или клиренс креатинина (30 - 50мл/мин) суточную дозу, составляющую 1 таблетку, не следует превышать.

Побочное действие

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота и иногда диарея (при приеме препарата перед едой), боли и дискомфорт в зпигастральной области, коликообразные боли в животе, запор, сухость во рту. жажда, в единичных случаях - геморрагический панкреатит, а при наличии жёлчных камней - острый холецистит.

Со стороны центральной нервной системы: некоординированные движения, сонливость, чувство усталости, головная боль, нервозность,

Со стороны опорно-двигательной системы: напряжения мышц, мышечная слабость, судороги икроножных мышц.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, снижение АД, нарушения сердечного ритма и нарушения регуляции кровообращения с головокружениями, оглушённостью сознания или склонностью к обморокам. В связи с большой потерей жидкости и уменьшением объёма циркулирующей крови на фоне применения препарата в высоких дозах и обильного выделения мочи могут отмечаться тромбоэмболия, в редких случаях -судороги, спутанность сознания, сосудистый коллапс и острая почечная недостаточность.

Со стороны обмена веществ: временное повышение концентрации азотсодержащих веществ, выделяемых с мочой (мочевина, креатинина), в крови (в основном в начале лечения), нарушения водно-электролитного равновесия, в основном уменьшение содержания натрия, магния, хлоридов в крови, понижение или повышение содержания калия (при длительном непрерывном применении препарата), гиперкальциемия, снижение толерантности к глюкозе. Возможно увеличение содержания мочевой кислоты в крови, на основе чего у некоторых особенно предрасположенных больных могут быть спровоцированы приступы подагры, может отмечаться образование мочевых камней. У чувствительных больных в зависимости от принятой суммарной дозы препарата может наблюдаться повышение содержания липидов в крови. В связи с повышением концентрации сахара в крови может проявиться латентная или усугубиться уже существующая форма сахарного диабета. Лекарственное средство может способствовать накоплению нелетучих кислот в крови (метаболический ацидоз).

Со стороны органов зрения: нарушения зрения, ухудшение уже имеющейся близорукости или уменьшение продукции слёзной жидкости.

Со стороны системы кроветворения: апластическая анемия, лейкопения, тромбоцитопе-ния, агранулоцитоз. мегалобластная анемия при предшествующем дефиците фолиевой кислоты в организме, гемолиз, возникающий в результате появления в крови аутоантител к активному веществу гидрохлортиазиду при одновременном применении метилдопы, Аллергические реакции: покраснение кожи, зуд, крапивница, системная красная волчанка, фотоаллергическая экзантема, лихорадка, реакции повышенной чувствительности (анафи-лактоидные реакции), тяжелые воспаления кровеносных сосудов и небактериальные воспаления ткани почек (асептический интерстициальный нефрит). В единичных случаях был описан внезапно развивающийся отёк лёгкого. Причиной этого, вероятно, является аллергическая реакция больных на активное вещество гидрохлортиазид. Прочие: желтушная окраска кожи, слизистых оболочек и склер.

Передозировка

Симптомы:
частые позывы к мочеиспусканию, слабость, усталость, спутанность сознания, парестезии, выраженное снижение АД, нарушения ритма сердца и иногда - судороги.

Лечение:
показано промывание желудка и симптоматическая терапия.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

• гипотензивное действие усиливается при одновременном применении с другими гипотензивными, мочегонными, сосудорасширяющими, седативными средствами (например, барбитураты), препаратами, угнетающими функцию центральной нервной системы средствами (фенотиазины), трициклическими антидепрессантами или этанолом.
• При одновременном приеме ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента (АПФ) в начале лечения возможно резкое снижение АД.
• Гипотензивное и диуретическое действие гидрохлортиазида может ослабевать под влиянием нестероидных противовоспалительных и противоревматических препаратов, например, салицилатов, индометацина).
• При одновременном применении с нестероидными противовоспалительными препаратами (индометацин) возможно развитие острой почечной недостаточности.
• Усиливает нейротоксичность салицилатов.
• Усиливает кардио- и нейротоксическое действие препаратов лития.
• Колестирамин и колестипол (средства, применяемые при гиперлипопротеинемии II а типа) уменьшают абсорбцию гидрохлортиазида из ЖКТ.
• При одновременном назначении с метилдопой возможен гемолиз.
• Гиперкалиемия может наблюдаться при одновременном приеме солей калия, при лечении калийсберегающими лекарственными средствами или определенными гипотензивными препаратами (ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента).
• Одновременный прием с глюкокортикоидами или слабительными средствам может привести к гипокалиемии.
• Хлорпропамид может привести к выраженной гипокалиемии.
• Усиливает действие курареподобных миорелаксантов
• Усиливает действие и побочное влияние сердечных гликозидов при наличии дефицита калия и/или магния в организме,
• Ослабляет  действие  пероральных  гипогликемических  средств,   норэпинефрина, эпинефрина и противоподагрических средств,
• Снижает выведение хинидина из организма.
• Усиливает влияние цитостатиков на костный мозг
• Выраженность снижения   потенции возрастает при одновременном приеме бета-адреноблокаторов.

Особые указания

При длительном лечении необходимо периодически контролировать в крови содержание калия, натрия, хлора, мочевины, креатинина, глюкозы, мочевой кислоты, картины периферической крови (в случае подозрения на недостаток фолиевой кислоты), особенно при одновременном лечении сердечными гликозидами, гормонами коры надпочечников или слабительными средствами.

При подозрении на дефицит фолиевой кислоты (недостаток витамина В, например, при алкогольном циррозе печени) следует регулярно контролировать картину периферической крови.

Перед исследованием функции паращитовидной железы и не менее чем за три дня до проведения пробы с сахарной нагрузкой лечение препаратом прерывают, так как в противном случае результаты исследований могут быть искажены. Лечение проводят под постоянным врачебным контролем.

Нельзя принимать 2 дозы препарата одновременно, если пропущен прием препарата. Следует избегать потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций (на фоне снижения АД возможно замедление скорости реакции. Это особенно сильно выражено в начале лечения, при повышении дозы и замене одного препарата другим, а также при одновременном употреблении с алкоголем).

У пациентов, носящих контактные линзы, во время лечения может уменьшаться продукция слезной жидкости.

Форма выпуска

50 таблеток во флакон бесцветного стекла с полиэтиленовой пробкой.
1 флакону в картонную пачку вместе с инструкцией по применению.

Условия хранения

Список Б.
При температуре не выше 30°С.
Хранить в недоступном для детей месте!

Срок годности

3 года.
Не применять по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Условия отпуска из аптек

По рецепту.