Триквилар - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Триквілар

(Triquilar)

Склад:

діючі речовини: ethynylestradiol, levonorgestrel;

1 циклова упаковка містить 21 (6 світлокоричневих, 5 білих, 10 охрових (жовтих)) драже;

1 світлокоричневе драже містить

етинілест радіолу         0,030 мг;

левоноргестрелу          0,050 мг;

1 біле драже містить

етинілест радіолу         0,040 мг;

левоноргестрелу          0,075 мг;

1 охрове (жовте) драже містить

етинілест радіолу         0,030 мг;

левоноргестрелу          0,125 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25 000, тальк, магнію стеарат, сахароза, полівідон 700 000, макрогол 6 000, кальцію карбонат, гліцерин 85 %, титану діоксид, заліза оксид (пігмент червоний), заліза оксид (пігмент жовтий), віск монтангліколевий.

Лікарська форма.   Драже.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Гормональні контрацептиви для системного застосування.

Код АТС  G03A B03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Контрацепція.

Протипоказання.

Комбіновані пероральні контрацептиви (КПК) не можна застосовувати за наявності жодного із нижчезазначених станів або захворювань. У разі, якщо будь-який із цих станів або захворювань виникає вперше при застосуванні КПК,   приймання препарату слід негайно припинити.

• Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого із компонентів препарату.

• Венозні або артеріальні тромботичні/тромбоемболічні явища (наприклад, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда) або церебро-васкулярний розлад нині або в анамнезі.

• Наявність нині або в анамнезі продромальних симптомів тромбозу (наприклад, транзиторна ішемічна атака, стенокардія).

• Мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі.

• Цукровий діабет з ураженням судин.

• Наявність тяжких або множинних факторів ризику щодо венозного або артеріального тромбозу також може стати протипоказанням (див. розділ “Особливості застосування”).

• Панкреатит нині або в анамнезі, якщо він пов’язаний із тяжкою гіпертри гліцеридемією.

• Наявність нині або в анамнезі тяжких захворювань печінки, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень.

• Наявність нині або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

• Відомі або підозрювані гормонозалежні (від статевих гормонів) злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз).

• Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.

• Відома чи підозрювана вагітність.

Спосіб застосування та дози.

Як приймати препарат Триквілар

При правильному застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів (КПК) випадки неефективності становлять приблизно 1 % на рік. Неефективність може збільшуватися при пропуску приймання драже або внаслідок неправильного застосування.

Драже слід приймати щодня згідно з порядком, зазначеним на блістері, приблизно в один і той же час, запиваючи невеликою кількістю рідини. Препарат приймають по 1 драже на добу упродовж 21 дня поспіль. Приймання драже з кожної наступної упаковки слід розпочинати після закінчення 7-денної перерви у прийманні препарату.

Як починати приймання препарату Триквілар

Застосування препарату слід розпочинати у день 1 природного циклу жінки (тобто перший день менструальної кровотечі).

Рекомендації у випадку розладів з боку шлунково-кишкового тракту

У випадку тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту можливе неповне всмоктування препарату; у такому разі слід застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Якщо протягом 3-4 годин після приймання драже сталося блювання, доцільно скористатися рекомендаціями щодо пропуску приймання драже.

Побічні реакції.

Будь ласка, зверніть увагу на інформацію, описану в розділі “Особливості застосування”.

Повідомлялося про небажані ефекти при застосуванні КПК, однак їх зв'язок з прийманням КПК не був ані підтверджений, ані спростований:

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати його симптоми.

Передозування.

Про серйозні негативні ефекти внаслідок передозування не повідомлялось. Можуть спостерігатись такі симптоми передозування: нудота, блювання, а у молодих дівчат - незначна   кровотеча із піхви. Жодних антидотів не існує, лікування   симптоматичне.

Застосування у у період вагітності або годування груддю.

Препарат   протипоказаний   у період вагітності. У разі настання вагітності під час застосування препарату Триквілар, його приймання необхідно припинити. Проте результати епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, які народились від жінок, які приймали КПК до вагітності, так само як і на існування тератогенної дії при ненавмисному застосуванні КПК у ранні терміни вагітності.

КПК можуть впливати на лактацію, оскільки під їх впливом може зменшуватись кількість грудного молока, а також змінюватись його склад. Зважаючи на це, КПК не рекомендується приймати у період годування груддю. Діючі речовини, що входять до складу препарату та/або їх метаболіти у невеликих кількостях виділяються з грудним молоком, хоча немає даних, що це негативно впливає на здоров’я немовляти.

Особливості застосування.

• Циркуляторні порушення

На підставі результатів епідеміологічних досліджень припускається існування зв’язку між застосуванням КПК та підвищенням ризику виникнення венозних та артеріальних тромботичних і тромбоемболічних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен та емболія легеневої артерії. Наведені стани виникають рідко.

Ризик виникнення венозної тромбоемболії найвищий протягом першого року застосування будь-якого КПК.

Фактори, що підвищують ризик виникнення венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних явищ або цереброваскулярного розладу:

• вік;

• паління (при інтенсивному палінні ризик зростає з віком, особливо у жінок після 35 років);

• сімейний анамнез (наприклад, випадки венозної або артеріальної тромбоемболії у братів чи сестер або батьків у відносно ранньому віці). Якщо існує підозра на спадкову схильність до цих порушень, жінка повинна звернутися за консультацією до фахівця перед вирішенням питання про застосування будь-якого КПК;

• ожиріння (індекс маси тіла - більше 30 кг/м²);

• дисліпопротеїнемія;

• артеріальна гіпертензія;

• мігрень;

• захворювання клапанів серця;

• фібриляція передсердь;

• тривала іммобілізація, радикальні хірургічні втручання, будь-які хірургічні операції на нижніх кінцівках, тяжкі травми. В цих випадках рекомендується припинити застосування КПК (при планових операціях як найменше за чотири тижні до її проведення) і не починати знову його прийом раніше 2 тижнів після повної ре мобілізації.

Немає єдиної думки щодо можливої ролі варикозних вен і поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії.

Необхідно брати до уваги підвищення ризику розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді.

До інших захворювань, які можуть бути асоційовані з циркуляторними розладами, належать: цукровий діабет; системний червоний вовчак; гемолітичний уремічний синдром; хронічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібна - клітинна анемія.

Підвищення частоти випадків виникнення мігрені або її загострення під час приймання КПК (що може бути передвісником порушення мозкового кровообігу) може вимагати термінового припинення застосування КПК.

• Пухлини

Найважливіший фактор ризику розвитку раку шийки матки є персистенція   папіломовірусу. Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення ризику розвитку раку шийки матки при тривалому застосуванні КПК, проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад, скринінг стану шийки матки та статеву поведінку, включаючи застосування бар’єрних методів контрацепції.

Мета-аналіз на підставі 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після припинення приймання КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок молодше 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які використовують у даний час або нещодавно застосовували КПК, є незначним щодо загального ризику раку молочної залози. Результати даних досліджень не надають доказів існування причинного взаємозв’язку. Підвищення ризику може бути обумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які приймають КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відмічено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які коли-небудь приймали КПК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КПК.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КПК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки, які в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі.

• Інші стани

Жінки з гіпертри гліцеридемією або сімейним анамнезом цього порушення становлять групу ризику розвитку панкреатиту при прийманні КПК.

Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску спостерігаються дуже рідко. Проте якщо тривала клінічно виражена гіпертензія виникає під час приймання КПК, краще відмінити КПК та лікувати гіпертензію. Якщо це доцільно, застосовувати КПК може бути відновлено після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії.

Повідомлялось про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при прийманні КПК, але їх взаємозв'язок із застосуванням КПК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом, утворення жовчних каменів, порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сіденгама, герпес вагітних, втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати його симптоми.

При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинити приймання КПК, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень. При рецидиві холестатичної жовтяниці, що вперше виникла під час вагітності або попереднього приймання статевих гормонів, застосування КПК слід припинити.

Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим у жінок з діабетом, які приймають низько дозовані КПК (< 0,05 мг етинілест радіолу). Проте жінки, які страждають на цукровий діабет повинні ретельно обстежувати ся протягом приймання КПК.

Хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути пов’язані із застосуванням КПК.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час приймання КПК.

Необхідно   попередити   жінку, що   пероральні   контрацептиви не захищають від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності

Ефективність комбінованих пероральних контрацептивів може знижуватись у випадку пропуску прийому таблетки, розладів шлунково-кишкового тракту або застосування інших лікарських засобів.

Послаблення   контролю за   циклом

При прийманні пероральних контрацептивів можуть спостерігатися між менструальні кров’янисті виділення (кровомазання або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців.

У деяких жінок може не настати менструальноподібна кровотеча під час перерви в прийманні препарату. У випадку приймання КПК відповідно до вказівок, вагітність малоймовірна. Проте, якщо контрацептив приймався нерегулярно або якщо менструальноподібні кровотечі відсутні протягом двох циклів перед продовженням приймання, КПК необхідно виключити вагітність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботу з іншими механізмами.

Не спостерігалося жодного впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія пероральних контрацептивів та інших лікарських засобів може призводити до проривної кровотечі та/або втрати ефективності контрацептиву. В літературі повідомляється про нижчезазначені взаємодії.

Печінковий метаболізм: може спостерігатися взаємодія з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти. До них належать, наприклад, фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і можливо також окскарбазепін, топірамат, фельбамат, ритонавір, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій. Така взаємодія може спричинювати зростання кліренсу статевих гормонів.

Також повідомлялось, що інгібітори ВІЧ протеази (наприклад, ритонавір) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) або їх комбінації потенційно можуть впливати на метаболізм у печінці.

Взаємодія з ентерогепатичною циркуляцією: результати деяких клінічних досліджень дають підстави припускати, що ентерогепатична циркуляція естрогенів може знижуватися при прийманні певних антибіотиків, що можуть знижувати концентрацію етинілест радіолу (наприклад, антибіотики пеніцилінового і тетрациклінового ряду).

Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших препаратів. Зважаючи на це, концентрації діючих речовин у плазмі та тканинах можуть збільшуватися (наприклад, циклоспорину) або знижуватися (наприклад, ламотрігіну).

• Вплив на результати лабораторних досліджень

Приймання контрацептивів може вплинути на результати деяких лабораторних аналізів.

Фармакологічні властивості.  

Фармакодинаміка. Контрацептивна дія КПК базується на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є супресія овуляції і зміна церві кальної секреції. Окрім запобігання від вагітності, КПК мають ще низку позитивних властивостей, які можуть бути застосовані при виборі методу контрацепції. Менструальний цикл стає регулярнішим, менструація зазвичай менш болючою, зменшується крововтрата. Останнє сприяє зниженню частоти залізо дефіцитної анемії. Існують докази зниження ризику раку ендометрія і раку яєчників. Крім того, було доведено, що при застосуванні високо дозованих КПК (50 мкг етинілест радіолу) знижується ризик виникнення кіст яєчників, запальних захворювань органів таза, доброякісних захворювань молочних залоз і позаматкової вагітності. Чи стосується це низько дозованих КПК остаточно не з’ясовано.

Результати стандартних до клінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенності та репродуктивної токсичності не вказують на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму.   Проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту попередньо існуючих певних гормонозалежних тканин та пухлин.

Фармакокінетика.

• Левоноргестрел

Адсорбція

Після перорального приймання левоноргестрел швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація речовини у сироватці становить приблизно 2,3 нг/мл і досягається приблизно через 1 годину після початку приймання препарату. Біодоступність левоноргестрелу після перорального приймання практично повна.

Розподіл

Левоноргестрел зв'язується з сироватковим альбуміном і глобуліном, що зв'язує статеві стероїди (ГЗСС). Лише 1,4 % від загальної концентрації речовини в сироватці присутні у вигляді вільного стероїду, а приблизно 55 % специфічно зв'язані з ГЗСС та 44 % неспецифічно – з альбуміном. Індуковане етинілестрадіолом підвищення рівня ГЗСС впливає на розподіл левоноргестрелу між білками сироватки, спричиняючи збільшення ГЗСС-зв'язаної фракції і зниження альбумін-зв'язаної фракції.

Метаболізм

Левоноргестрел повністю метаболізується за відомими шляхами метаболізму стероїдів. Швидкість кліренсу із сироватки дорівнює приблизно 1,0 мл/хв/кг після одноразового перорального приймання драже препарату, що містить найвищу дозу левоноргестрелу.

Виведення з організму

Рівень левоноргестрелу в сироватці знижується за дві фази. Розподіл у кінцевій фазі характеризується періодом напів виведення майже 22 години. Левоноргестрел не екскретується в незміненій формі. Метаболіти виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 1:1. Період напів виведення метаболітів становить приблизно одну добу.

Стан рівноваги

Після щоденного застосування рівень речовини в сироватці зростає приблизно у 4 рази, досягаючи стану рівноваги у другій половині курсу приймання. При досягненні   стану рівноваги до зменшення кліренсу приблизно до 0,7 мл/хв/кг.

• Етинілестрадіол

Адсорбція

При пероральному введенні етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Пікова сироваткова концентрація становить приблизно 116 пкг/мл і досягається протягом 1,3 години. При абсорбції та первинному проходженні через печінку, етинілестрадіол значно метаболізуєтся, внаслідок чого середня біодоступність при пероральному прийманні становить приблизно 45 %.

Розподіл

Етинілестрадіол міцно, проте неспецифічно зв'язується із сироватковим альбуміном (приблизно 98 %) і спричиняє збільшення сироваткової концентрації ГЗСС. Визначено, що об'єм розподілу становить майже 2,8 – 8,6 л/кг.

Метаболізм

Етинілестрадіол метаболізується, головним чином, шляхом ароматичного гідроксилювання, проте додатково утворюється велика кількість гідроксильованих і м етильованих метаболітів, серед яких існують як вільні метаболіти, так і   кон'югати з глюкуронідами і сульфатами. Кліренс становить 2,3 - 7 мл/хв/кг.

Виведення з організму

Рівень етинілест радіолу в сироватці знижується за дві фази з періодами напів виведення приблизно 1 година і 10 – 20 годин відповідно. Речовина не виводиться з організму у незміненому вигляді, метаболіти етинілест радіолу виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Період напів виведення метаболітів становить приблизно один день.

Стан рівноваги

Відповідно до варіабельного часу напів виведення із сироватки і щоденного приймання рівноважна концентрація етинілест радіолу у сироватці досягається приблизно через тиждень. Наприкінці циклу застосування максимальна концентрація етинілест радіолу становить приблизно 132 пг/мл і досягається через 1,3 години.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

драже світлокоричневого, білого та охрового (жовтого) кольору.

Термін придатності.

5 років.

Умови   зберігання.

При температурі не вище 30 °С,   у недоступному   для дітей місці.

Упаковка. Блістер із 21 драже в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Schering AG (Шерінг АГ).

Місцезнаходження. D-13342 Berlin, Germany (Німеччина).

контрацептивное действие комбинированных пероральных контрацептивов (КПК) основано на взаимодействии различных факторов, важными среди которых явлются супрессия овуляции и изменение цервикальной секреции. Кроме предупреждения беременности, КПК имеют еще ряд положительных свойств, которые могут быть учтены при выборе метода контрацепции. Менструальный цикл становится регулярным, менструации обычно менее болезненные, уменьшается кровопотеря (тем самым снижается частота развития железодефицитной анемии). Существуют доказательства снижения риска развития рака эндометрия и рака яичника. Кроме того, при применении высокодозированных КПК (50 мкг этинилэстрадиола) снижается риск возникновения кисты яичника, воспалительных заболеваний тазовых органов, доброкачественных заболеваний молочной железы и внематочной беременности. Результаты стандартных доклинических исследований токсичности при многократном применении, генотоксичности, канцерогенности и репродуктивной токсичности не указывают на существование какого-либо специфического риска для человеческого организма. Тем не менее следует заметить, что половые стероиды могут способствовать росту определенных гормонозависимых тканей и опухолей, существовавших до этого.
Левоноргестрел
После перорального применения левоноргестрел быстро и полностью всасывается. Максимальная концентрация вещества в сыворотке крови составляет около 3–4 нг/мл и достигается приблизительно через 1 ч после однократного применения. Биодоступность левоноргестрела после перорального применения практически полная.
Левоноргестрел связывается с плазменным альбумином и глобулином, связывающим половые стероиды (ГСПС). Только 1,3% общей концентрации вещества в сыворотке крови содержится в виде свободного стероида, а около 64% специфически связаны с ГСПС и 35% неспецифически связаны с альбумином. Индуцированное этинилэстрадиолом повышение уровня ГСПС влияет на распределение между белками плазмы крови, оказывающее увеличение ГСПС-связанной фракции и уменьшение альбумин-связанной фракции. Ожидаемый объем распределения левоноргестрела составляет 184 л после однократного введения.
Левоноргестрел полностью метаболизируется. Клиренс из сыворотки крови составляет 1,3–1,6 мл/мин/кг.
Уровень левоноргестрела в сыворотке крови снижается в две фазы. Распределение в конечной фазе характеризуется периодом полувыведения почти 20–23 ч. Левоноргестрел не экскретируется в неизмененной форме. Метаболиты выводятся с мочой и желчью в соотношении 1:1. Период полувыведения метаболитов составляет около 1 сут.
После ежедневного применения уровень препарата в сыворотке крови повышается приблизительно в 3–4 раза, достигая состояния равновесия во второй половине курса приема. На фармакокинетику левоноргестрела влияет уровень ГСПС, повышающийся приблизительно в 1,7 раза после перорального применения препарата Триквилар. Это приводит к уменьшению клиренса приблизительно до 0,7 мл/мин/кг при достижении состояния равновесия.
Этинилэстрадиол
При пероральном применении этинилэстрадиол быстро и полностью всасывается. Максимальная концентрация составляет почти 95 пкг/мл и достигается на протяжении 1–2 ч. При абсорбции и первичном прохождении через печень этинилэстрадиол значительно метаболизируется, вследствие чего средняя пероральная биодоступность составляет около 45%.
Этинилэстрадиол прочно и неспецифически связывается с альбумином плазмы крови (около 98%) и вызывает повышение концентрации ГСПС. Объем распределения составляет около 2,8–8,6 л/кг.
Этинилэстрадиол метаболизируется главным образом путем ароматического гидроксилирования, тем не менее дополнительно образовывается большое количество гидроксильных и метильных метаболитов, среди которых существуют как свободные метаболиты, так и конъюгаты с глюкуронидами и сульфатами. Клиренс составляет 2,3–7 мл/мин/кг.
Уровень этинилэстрадиола в сыворотке крови снижается за две фазы с периодами полувыведения около 1 ч и 10–20 ч соответственно. Препарат не выводится из организма в неизменном виде, метаболиты этинилэстрадиола выводятся с мочой и желчью в соотношении 4:6. Период полувыведения метаболитов — около 1 сут.
Концентрация этинилэстрадиола в сыворотке крови несколько повышается после перорального приема. Максимальная концентрация составляет около 114 пг/мл и ее отмечают в конце цикла. Соответственно к вариабельности времени полувыведения из сыворотки крови и ежедневному приему препарата равновесная концентрация этинилэстрадиола в сыворотке крови достигается приблизительно через неделю.

предупреждение беременности (контрацепция).

блистерная упаковка препарата Триквилар содержит 21 драже, расположенные по кругу. Первое драже всегда принимается из поля «Старт». В дальнейшем принимают каждый день по одному драже по направлению стрелки.
Упаковка комплектуется самоклеящимся диском с нанесенными на нем днями недели. После снятия защитной пленки нужно наклеить диск на блистер с драже таким образом, чтобы первый день приема находился под красным полем с пометкой «Старт». Таким образом каждое следующее драже обозначается соответствующим днем недели, в который оно должно быть принято; всегда есть возможность визуально проконтролировать, было ли принято очередное драже.
Драже следует принимать каждый день согласно порядку, указанному на блистере, приблизительно в одно и то же время, запивая небольшим количеством жидкости. Препарат принимают по 1 драже в сутки на протяжении 21 дня. Прием драже из каждой следующей упаковки нужно начинать после окончания 7-дневного перерыва в приеме препарата, во время которого обычно происходит менструальноподобное кровотечение. Как правило, оно начинается на 2–3-й день после приема последнего драже и может не закончиться до начала приема драже из следующей упаковки.
Как начинать прием препарата Триквилар
1. Гормональный контрацептивный препарат в предыдущий период (прошлый месяц) не применялся.
Прием драже нужно начинать в первый день естественного цикла женщины (то есть в первый день менструального кровотечения). Можно начать прием и с 5-го дня, однако в таком случае на протяжении первого цикла рекомендуется дополнительно использовать барьерный метод контрацепции на протяжении первых 7 дней применения препарата.
2. Переход с другого КПК.
Желательно, чтобы женщина начала принимать Триквилар на следующий день после приема последнего активного драже предыдущего КПК, по крайней мере не позднее следующего дня после перерыва в приеме драже или после приема драже плацебо ее предыдущего КПК.
3. Переход из метода, базирующегося на применении только прогестагена (мини-пили, инъекции, импланты) или внутриматочной системы с прогестагеном.
Женщина может начать принимать препарат Триквилар в любой день после прекращения приема мини-пили (в случае имплантата или внутриматочной системы — в день их удаления, в случае инъекции — вместо следующей инъекции). Тем не менее во всех случаях рекомендуется дополнительно использовать барьерный метод контрацепции на протяжении первых 7 дней приема драже.
4. После аборта в I триместр беременности.
Женщина может начинать принимать препарат Триквилар непосредственно после аборта. В таком случае у нее нет необходимости применять дополнительные средства контрацепции.
5. После родов или аборта во II триместр беременности.
В случае кормления грудью см. Период беременности и кормления грудью.
Женщинам необходимо рекомендовать начинать принимать препарат Триквилар с 21–28-го дня после родов или аборта во II триместр беременности. При более позднем начале приема драже дополнительно нужно использовать барьерный метод контрацепции на протяжении первых 7 дней приема препарата. Однако если половой акт уже состоялся, то перед началом использования КПК нужно исключить возможную беременность или женщине следует дождаться менструации.
Что делать в случае пропуска приема драже
Если опоздание в приеме драже не превышает 12 ч, противозачаточное действие препарата не снижается. Пропущенное драже необходимо принять как можно скорее. Следующее драже из этой упаковки нужно принимать в обычное время.
Если опоздание с приемом забытого драже превышает 12 ч, контрацептивная защита может снизиться. В таком случае можно руководствоваться двумя основными правилами:
перерыв в приеме драже никогда не может превышать 7 дней;
адекватное угнетение системы гипоталамус — гипофиз — яичники достигается при беспрерывном приеме драже на протяжении 7 дней.
Согласно этому необходимо руководствоваться нижеприведенными рекомендациями:
1-я неделя
Женщина должна принять последнее пропущенное драже как можно скорее, даже если придется принять два драже одновременно. После этого она продолжает принимать драже в обычное время. Кроме того, на протяжении следующих 7 дней нужно использовать барьерный метод контрацепции, например презерватив. В случае если в предыдущие 7 дней состоялся половой акт, нужно учитывать возможность наступления беременности. Чем больше драже пропущено и чем ближе перерыв в приеме препарата, тем выше риск наступления беременности.
2-я неделя
Женщина должна принять последнее пропущенное драже как можно скорее, даже если придется принять два драже одновременно. После этого она продолжает принимать драже в обычное время. При условии, что женщина правильно принимала драже на протяжении 7 дней перед первым пропуском, нет необходимости использовать дополнительные противозачаточные средства. В ином случае или при пропуске более чем одного драже рекомендуется дополнительно использовать барьерный метод контрацепции на протяжении 7 дней.
3-я неделя
Риск снижения надежности повышается при приближении перерыва в приеме драже. Однако при соблюдении схемы приема драже можно избежать снижения контрацептивной защиты. Если придерживаться одного из нижеследующих вариантов, не возникнет необходимости использования дополнительных контрацептивных средств при условии правильного приема драже на протяжении 7 дней до пропуска. Если это не так, нужно придерживаться первого из нижеследующих вариантов и использовать дополнительные методы контрацепции на протяжении следующих 7 дней.
1. Женщина должна принять последнее пропущенное драже как можно скорее, даже если необходимо принять два драже одновременно. После этого она продолжает принимать драже в обычное время. Драже из следующей упаковки нужно начать принимать сразу же после окончания предыдущей, то есть не должно быть перерыва между упаковками. Маловероятно, что у женщины начнется менструальноподобное кровотечение до окончания приема второй упаковки, хотя в период приема драже могут отмечать кровомазание или прорывное кровотечение.
2. Женщине можно также посоветовать прекратить принимать драже из текущей упаковки. В таком случае перерыв в применении препарата должен составлять до 7 дней, включая дни пропуска драже; прием драже нужно начать из следующей упаковки.
Если женщина пропустила прием драже и у нее нет менструальноподобного кровотечения во время первого обычного перерыва в приеме препарата, нужно рассмотреть вероятность беременности.
Рекомендации в случае нарушений со стороны ЖКТ
В случае тяжелых нарушений функций возможно неполное всасывание препарата; в таком случае нужно применять дополнительные средства контрацепции.
Если на протяжении 3–4 ч после приема драже возникла рвота, целесообразно воспользоваться рекомендациями относительно пропуска приема драже. Если женщина не хочет изменять свою обычную схему применения препарата, ей необходимо принять дополнительное(-ые) драже из другой упаковки.
Как изменить время возникновения менструации или как задержать менструацию
Чтобы задержать возникновение менструации, женщине нужно продолжать принимать драже Триквилар из новой упаковки и не делать перерыва в приеме препарата. По желанию срок приема можно продолжить вплоть до окончания второй упаковки. При этом нельзя исключить прорывное кровотечение или кровомазание. Обычный прием препарата Триквилар продолжается после 7-дневного перерыва в приеме драже.
Чтобы сместить время наступления менструации на другой день недели, рекомендуется сократить перерыв в приеме драже на необходимое количество дней. Следует отметить, что чем короче будет перерыв, тем чаще отмечают отсутствие менструальноподобного кровотечения и прорывного кровотечения или кровомазания на протяжении приема драже из второй упаковки (как и в случае задержки наступления менструации).

КПК не должны использоваться при наличии одного из нижеприведенных состояний или заболеваний. В случае если любое из этих состояний или заболеваний возникает впервые во время применения КПК, прием препарата необходимо немедленно прекратить:
венозные или артериальные тромботические/тромбоэмболические явления (например тромбоз глубоких вен, легочная эмболия, инфаркт миокарда) или цереброваскулярные нарушения, в том числе в анамнезе;
продромальные симптомы тромбоза (например транзиторная ишемическая атака, стенокардия), в том числе в анамнезе;
мигрень с очаговыми неврологическими симптомами в анамнезе;
сахарный диабет с поражением сосудов;
наличие тяжелых или множественных факторов риска относительно венозного или артериального тромбоза также может стать противопоказанием (см. ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ);
панкреатит (в том числе в анамнезе), связанный с тяжелой гипертриглицеридемией;
тяжелые заболевания печени (пока показатели функции печени не возвратятся к нормальным значениям);
опухоли печени (доброкачественные или злокачественные), в том числе в анамнезе;
известные или подозреваемые гормонозависимые злокачественные опухоли (например половых органов или молочных желез);
вагинальное кровотечение невыясненной этиологии;
период беременности;
повышенная чувствительность к действующим веществам или к любому из компонентов препарата.

сообщалось о нежелательных эффектах при применении КПК, однако их связь с приемом КПК не была ни подтверждена, ни опровергнута:

при наличии любого из указанных ниже состояний/факторов риска необходимо взвесить пользу от применения КПК и возможный риск с учетом индивидуальных особенностей каждой пациентки и обсудить это с женщиной до того, как она решит принимать КПК. При обострении, ухудшении или первом возникновении любого из указанных ниже состояний или факторов риска женщине рекомендуется обратиться к врачу. Врач должен принять решение о прекращении применения КПК.
Циркуляторные нарушения
На основании результатов эпидемиологических исследований допускается существование связи между применением КПК и повышением риска возникновения венозных и артериальных тромботических и тромбоэмболических заболеваний, таких как инфаркт миокарда, инсульт, тромбоз глубоких вен и эмболия легочной артерии. Приведенные состояния возникают редко.
Венозная тромбоэмболия (ВТЭ) — острый тромбоз вен и/или легочная эмболия — может возникнуть при использовании любого КПК.
Риск возникновения ВТЭ очень высок на протяжении первого года применения КПК. Частота ВТЭ у женщин, принимающих пероральные контрацептивные препараты с низкой дозой эстрогенов (≤0,05 мг этинилэстрадиола), — до 4 случаев на 10 000 женщин/год сравнительно с 0,5–3 случаями на 10 000 женщин/год у тех женщин, которые не используют пероральные контрацептивы. Частота ВТЭ, ассоциированная с беременностью, составляет 6 случаев на 10 000 женщин/год.
Чрезвычайно редко сообщалось о возникновении тромбоза других кровеносных сосудов, например артерий и вен печени, почек, мезентериальных сосудов, сосудов головного мозга или сетчатки у женщин, которые применяют КПК.
Относительно связи этих осложнений с использованием КПК общего заключения нет.
Симптомами венозных или артериальных тромботических/тромбоэмболических явлений или цереброваскулярных нарушений могут быть: односторонняя боль в нижних конечностях или их отек; внезапная сильная боль в груди, которая может иррадиировать в левую руку; внезапная одышка; внезапно начавшийся кашель; любая непривычная, сильная, продолжительная головная боль; внезапное снижение или полная потеря зрения; диплопия; нарушение речи или афазия; вертиго; коллапс с парциальным эпилептическим приступом или без него; слабость или очень выраженное внезапное онемение одной стороны или одной части тела; нарушение моторики; острый живот.
Факторы, повышающие риск возникновения венозных или артериальных тромботических/тромбоэмболических явлений или цереброваскулярных нарушений: возраст; курение (при интенсивном курении риск повышается с возрастом, особенно у женщин после 35 лет); семейный анамнез (например случаи венозной или артериальной тромбоэмболии у братьев или сестер, или родителей в относительно раннем возрасте); ожирение (индекс массы тела 30 кг/м²); дислипопротеинемия; АГ; мигрень; заболевание клапанов сердца; фибрилляция предсердий; продолжительная иммобилизация, радикальные хирургические вмешательства, любые хирургические операции на нижних конечностях, значительные травмы. В этих случаях рекомендуется прекратить использование КПК (при плановых операциях по меньшей мере за 4 нед до ее проведения) и не восстанавливать его раньше 2 нед после полной ремобилизации.
Нет единого мнения о возможной роли варикозных вен и поверхностного тромбофлебита в развитии венозной тромбоэмболии.
Необходимо принимать во внимание повышение риска развития тромбоэмболии в послеродовой период.
К другим заболеваниям, которые могут быть ассоциированы с циркуляторными нарушениями, относятся сахарный диабет; системная красная волчанка; гемолитический уремический синдром; хронические воспалительные заболевания кишечника (болезнь Крона или язвенный колит) и серповидно-клеточная анемия.
При повышении частоты случаев возникновения мигрени или ее обострений во время использования КПК (что может свидетельствовать о возможном нарушении мозгового кровообращения) может потребоваться срочное прекращение использования КПК.
Биохимические показатели, которые могут быть характерными при наследственной или приобретенной склонности к венозным или артериальным тромбозам включают резистентность к активированному протеину С (АРС), гипергомоцистеинемию, дефицит антитромбина III, дефицит протеина С, дефицит протеина S, антифосфолипидные антитела (антикардиолипиновые антитела).
Анализируя соотношение риск/польза, врач должен учитывать тот факт, что адекватное лечение состояний, о которых упоминалось выше, может снижать связанный с ними риск возникновения тромбозов, а также и то, что риск возникновения тромбозов, ассоциированных с беременностью, выше, чем при использовании низкодозированных КПК (≤0,05 мг этинилэстрадиола).
Опухоли
Важным фактором риска развития рака шейки матки является персистенция папилломовируса. Результаты некоторых эпидемиологических исследований указывают на дополнительное повышение этого риска при продолжительном использовании КПК, тем не менее это утверждение остается противоречивым, поскольку окончательно не выяснено, насколько результаты исследований учитывают сопутствующие факторы риска, например скрининг состояния шейки матки и половое поведение, включая применение барьерных методов контрацепции.
54 проведенных эпидемиологических исследования указывают на незначительное повышение риска (ОР=1,24) развития рака молочной железы у женщин, которые применяют КПК. Это повышение риска постепенно снижается на протяжении 10 лет после окончания приема КПК. Поскольку рак молочной железы у женщин в возрасте младше 40 лет возникает редко, повышение количества случаев диагностики рака молочной железы у женщин, использующих в данное время или недавно использовавших КПК, является незначительным относительно общего риска развития рака молочной железы. Результаты данных исследований не предоставляют доказательств существования причинной взаимосвязи. Повышение риска может быть обусловлено как более ранней диагностикой рака молочной железы у женщин, использующих КПК, так и биологическим действием КПК или объединением обоих факторов. Отмечена тенденция, что рак молочной железы, выявленный у женщин, когда-либо принимавших КПК, клинически менее выражен, чем у тех, кто никогда не принимал КПК.
В единичных случаях у женщин, принимающих КПК, отмечали доброкачественные и реже — злокачественные опухоли печени, которые в отдельных случаях приводили к угрожающему жизни внутрибрюшному кровотечению. В случае возникновения жалоб на сильную боль в эпигастральной области, увеличение печени или признаков внутрибрюшного кровотечения при дифференциальной диагностике нужно учитывать возможность наличия опухоли печени у женщин, которые принимают КПК.
Другие состояния
Женщины с гипертриглицеридемией (в том числе в семейном анамнезе) относятся к группе риска развития панкреатита при применении КПК.
Сообщалось о незначительном повышении АД у многих женщин, принимающих КПК, но клинически значимое повышение АД отмечали крайне редко. Тем не менее если продолжительная клинически выраженная АГ возникает во время приема КПК, необходимо отменить КПК и лечить АГ. Если это целесообразно, использование КПК может быть восстановлено после нормализации АД.
Сообщалось о возникновении или обострении указанных ниже заболеваний в период беременности и при использовании КПК, но их взаимозвязь с использованием КПК окончательно не выяснена: желтуха и/или зуд кожи, связанный с холестазом, образование желчных камней, порфирия, системная красная волчанка, гемолитико-уремический синдром, хорея Сиденгама, герпес беременных, потеря слуха, связанная с отосклерозом.
При острых или хронических нарушениях функции печени может возникнуть необходимость прекращения приема КПК, пока показатели функции печени не возвратятся к нормальным значениям. При рецидиве холестатической желтухи, впервые возникшей в период беременности или предыдущего приема половых гормонов, прием КПК нужно прекратить.
Хотя КПК могут влиять на периферическую инсулинорезистентность и толерантность к глюкозе, нет данных относительно необходимости изменять терапевтический режим у женщин с сахарным диабетом, которые принимают низкодозированные КПК (≤0,05 мг этинилэстрадиола). Тем не менее женщины с сахарным диабетом должны находиться под наблюдением в период приема КПК.
Болезнь Крона и язвенный колит могут быть связаны с применением КПК.
Иногда может возникать хлоазма, особенно у женщин с хлоазмой беременных в анамнезе. Женщинам, склонным к развитию хлоазмы, следует избегать действия прямых солнечных лучей или ультрафиолетового облучения во время приема КПК.
Медицинское обследование
Перед началом или возобновлением приема препарата Триквилар необходимо провести полное медицинское обследование и подробно изучить анамнез пациентки, принимая во внимание противопоказания (см. ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ) и предостережения (см. ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ). При применении КПК рекомендуют проводить периодические обследования, поскольку состояния, указанные в разделе ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ (например транзиторное нарушение кровообращения и т.д.), или факторы риска (например семейный анамнез венозного или артериального тромбоза) могут впервые возникнуть уже во время приема КПК. Частота и характер этих обследований должны основываться на существующих нормах медицинской практики с учетом индивидуальных особенностей каждой женщины. Особое внимание уделяют обследованию органов таза, включая стандартный цитологический анализ шейки матки, органов брюшной полости, молочных желез, контролю АД.
Необходимо предупредить женщину, что пероральные контрацептивы не защищают от ВИЧ-инфекции и других заболеваний, передающихся половым путем.
Снижение эффективности
Эффективность комбинированных пероральных контрацептивов может снижаться при пропуске приема таблетки, нарушении функции ЖКТ или применении других лекарственных средств.
Контроль цикла
При приеме пероральных контрацептивов могут отмечать межменструальные кровянистые выделения (кровомазания или прорывные кровотечения), особенно на протяжении первых нескольких месяцев. Учитывая это, обследование при появлении любых межменструальных выделений необходимо проводить только после периода адаптации организма к препарату (около трех циклов).
Если нарушение цикла продолжается или возникло после нескольких нормальных циклов, нужно рассмотреть вопрос о негормональных причинах кровотечений и провести соответствующие обследования с целью исключения наличия опухолей и беременности. В диагностику можно включить кюретаж.
У некоторых женщин может не наступить менструальноподобное кровотечение во время перерыва в приеме препарата. В случае приема КПК согласно указаниям беременность маловероятна. Тем не менее если прием контрацептива происходил нерегулярно или менструальноподобные кровотечения отсутствуют на протяжении двух циклов перед продолжением приема КПК, необходимо исключить беременность.
Период беременности и кормления грудью
Препарат противопоказан к применению в период беременности. Если беременность наступила во время применения препарата Триквилар, его прием необходимо прекратить. Тем не менее результаты эпидемиологических исследований не указывают на повышение риска появления врожденных патологий у детей, которые родились от женщин, принимавших КПК до беременности, равно как и на существование тератогенного действия при непреднамеренном приеме КПК в ранние сроки беременности.
КПК могут влиять на лактацию, поскольку под их воздействием может уменьшаться количество грудного молока, а также изменяться его состав. Учитывая это, КПК не рекомендуется принимать при кормлении грудью. Действующие вещества, входящие в состав препарата, и/или их метаболиты в небольшом количестве выделяются с грудным молоком, хотя нет данных, что это отрицательно влияет на здоровье грудного ребенка.
Препарат не влияет на способность управлять автотранспортными средствами и работать с механизмами.

с другими лекарственными средствами может приводить к прорывному кровотечению и/или потере эффективности контрацептива.
Могут отмечать взаимодействие с лекарственными препаратами, индуцирующими микросомальные ферменты. К ним относятся, например, фенитоин, барбитураты, примидон, карбамазепин, рифампицин и (возможно) окскарбазепин, топирамат, фельбамат, ритонавир, гризеофульвин, а также лекарственные средства, содержащие зверобой. Такое взаимодействие может вызывать повышение клиренса половых гормонов.
Результаты некоторых клинических исследований дают возможность предположить, что уровень этинилэстрадиола может снижаться при приеме некоторых антибиотиков (например антибиотики пенициллинового и тетрациклинового ряда).
При лечении любым из приведенных выше препаратов женщина должна временно применять барьерный метод контрацепции дополнительно к приему КПК или выбрать другой метод контрацепции. При лечении препаратами, которые индуцируют микросомальные ферменты, барьерный метод нужно применять на протяжении всего срока лечения соответствующим препаратом и еще на протяжении 28 дней после прекращения его применения. При лечении антибиотиком (за исключением рифампицина и гризеофульвина) барьерный метод нужно использовать еще на протяжении 7 дней после его отмены. В случае если барьерный метод все еще применяется, а драже в упаковке КПК уже закончились, прием драже из следующей упаковки нужно начинать без обычного перерыва.
Пероральные контрацептивы могут влиять на метаболизм других препаратов. Учитывая это, может изменяться концентрация действующих веществ в плазме крови и тканях (например циклоспорина).
Примечание. Для установления потенциальной возможности взаимодействия с лекарственными средствами, которые принимают одновременно с КПК, рекомендуется ознакомиться с инструкциями для медицинского применения этих препаратов.
Влияние на результаты лабораторных исследований
Прием контрацептивов может повлиять на результаты некоторых лабораторных анализов, в том числе на биохимические параметры функции печени, щитовидной железы, надпочечников и почек, показатели содержания в плазме крови белков (носителей), таких как глобулин, связывающий половые гормоны и фракции липидов/липопротеинов, параметры углеводного обмена, а также параметры коагуляции и фибринолиза. Обычно такие изменения находятся в пределах нормы.

о серьезных отрицательных эффектах вследствие передозировки не сообщалось. Могут отмечать такие симптомы передозировки: тошноту, рвоту, а у пациенток молодого возраста — незначительное кровотечение из влагалища. Специфического антидота нет, лечение симптоматическое.

при температуре до 30 °С.