Трописетрон - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТРОПІСЕТРОН

(TROPISETRON)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: tropisetron; {(1aН,5aН)-8-метил-8-азабіцикло- [3,2,1]-окт-3a-іл}1Н-індол-3-карбоксил ату гідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить 1,128 мг тропісетрону гідро хлориду, що дорівнює 1 мг тропісетрону.

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, натрію хлорид, натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова льодяна,   вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Проти блювотні засоби. Код АТС А 03А А 03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тропісетрон є високоактивним селективним конкурентним антагоністом серотонін ових рецепторів, які в своїй більшості знаходяться в тонкому кишечнику (до 90 %) та ЦНС. Препарат блокує блювотний рефлекс і супроводжуюче його відчуття нудоти, що спричиняються протипухлинними цито токсичними препаратами, променевою терапією та деякими наркотичними препаратами, які стимулюють вихід серотоніну з ентерохромафіноподібних клітин у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Дія Тропісетрону не зменшується протягом 24 годин, що дозволяє застосовувати його 1 раз на добу. Препарат Тропісетрон зберігає ефективність при використанні його під час повторних курсів хіміо- та променевої терапії. На відміну від інших проти блювотних засобів Тропісетрон не чинить єкстрапірамідних побічних явищ.

Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні препарату об’єм розподілу становить 7,9 л/кг. Препарат метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Враховуючи різну метаболізуючу активність печінки, що пов'язана з активністю монооксигеназ, період напів виведення (1/2Т) має розбіжність від 8 годин (для швидкого метаболізму) до 45 годин (для людей з низьким метаболізмом). Загальний кліренс Тропісетрону – близько 1 л/хв. У пацієнтів з низьким метаболізмом кліренс зменшується до (0,1 – 0,2) л/хв., AUC збільшується в 5-7 разів. Максимальна концентрація та рівень розподілу препарату не має відмінностей у людей зі швидким і повільним метаболізмом.

При прийомі per os Тропісетрон має високу біодоступність, досить швидко (період напівабсорбції 20 хв.) всмоктується (майже на 95%) із ШКТ. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 3 годин.

Зв'язування з білками плазми. З білками плазми неспецифічно зв'язується 71 % препарату (в основному з a-глікопротеїном).

Виведення з організму. Тропісетрон виводиться з організму в основному через нирки із сечею (70 % у вигляді метаболітів фармакологічно малоактивних, 8 % – в незміненому вигляді). З калом у вигляді метаболітів виводиться близько 15% введеної дози.

Виведення з організму при зниженій функції печінки. Метаболізм препарату в печінці зумовлює залежність його виведення від функціонального стану в системі неспецифічних монооксигеназ. У людей із зниженою детоксикаційною функцією печінки період напів виведення Тропісетрону зменшується у 5 разів. Але це не впливає на максимальну концентрацію та рівень розподілу, тому корекція дози не потрібна.

Показання до застосування.

Запобігання та лікування блювання і нудоти, які спричинені протипухлинною хіміо- та променевою терапією. Лікування та усунення нудоти і блювання, що виникають у після операційний період.  

Спосіб застосування та дози.

Дорослим Тропісетрон призначають курсами по 6 днів. Добова доза становить 5 мг Тропісетрону. В перший день за 30 хвилин до проведення хіміотерапії препарат Тропісетрон вводять внутрішньо венно: або повільно (1 хв.) струмино, або шляхом інфузії. Для приготування розчину для інфузії 5 мг розчину препарату (1 ампула) розчиняють у 100 мл фізіологічного розчину Рінгера, 5 % розчині глюкози або фруктози. На наступні 5 днів препарат призначають усередину (per os), в капсулах, за 1 годину до сніданку, запиваючи капсули водою. Хворим з порушенням функції печінки, нирок, а також хворим похилого віку немає необхідності знижувати дози нижче рекомендованих. Для дітей старше 2 років рекомендована доза Тропісетрону становить 0,2 мг/кг; максимальна добова доза – до 5 мг. У 1 -й день за 30 хвилин до проведення протипухлинної хіміотерапії рекомендується внутрішньо венне введення, а з 2-ї по 6-ту добу препарат призначають перорально. Тропісетрон можна призначати для перорального застосування одразу ж після розведення відповідної кількості Тропісетрону, який міститься в ампулі, апельсиновим соком. Приймати найкраще вранці, за годину до сніданку.

Побічна дія.

Можливі порушення з боку ЦНС: головний біль, запаморочення, відчуття втоми. З боку ШКТ: біль у шлунку, діарея, запор. Можливе підвищення артеріального тиску крові.

Протипоказання.

Тропісетрон протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до Тропісетрону чи інших компонентів його лікарської форми. Препарат не слід вживати вагітним та матерям-годувальницям, а також дітям до 2-х років.

Передозування.

Симптоми: зорові галюцинації, підвищення артеріального тиску, особливо у хворих на гіпертонію.

Лікування: симптоматичне (в умовах моніторингу життєво важливих функцій та нагляду за станом хворого).

Особливості застосування.

Слід бути обережним при призначенні Тропісетрону пацієнтам з артеріальною гіпертензією. У лікуванні цих хворих не слід використовувати добові дози Тропісетрону більш ніж 0,01 г, оскільки вищі дози можуть спричинити подальше підвищення артеріального тиску.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасне застосування Тропісетрону з препаратами, які є індукторами мікросомального окислення (фенобарбітал, рифампіцин), призводить до зменшення його концентрації в плазмі крові. В цьому випадку пацієнтам з високим рівнем мікросомального окислення слід підвищити дозу Тропісетрону. Препарати, які є інгібіторами мікросомального окислення в печінці, наприклад, циметедин, не впливають суттєво на концентрацію Тропісетрону в крові.

Умови та термін зберігання.   Зберігати   в   сухому,   захищеному від світла та недоступному

для дітей місці, при температурі від +4 °С до +15 °С, не допускати заморожування.

Термін зберігання – 3 роки.

Тропісетрон не повинен зберігатися у відкритих ампулах, і має бути використаним одразу після розкриття ампули.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 2 мл або 5 мл в ампулах, по 5 ампул у коробці з картону.

Виробник. ЗАТ " Біолік".

Адреса. 61070, Україна, м. Харків, Помірки.

трописетрон — высокоактивный селективный конкурентный антагонист периферических и центральных серотониновых 5-НТ₃-рецепторов. Блокируя эти рецепторы, трописетрона гидрохлорид предупреждает возникновение рвотного рефлекса, вызываемого приемом химиотерапевтических противоопухолевых препаратов, которые стимулируют выделение серотонина из энтерохромаффинных клеток слизистой оболочки пищеварительного тракта. Кроме того, трописетрон угнетает центральные звенья рвотного рефлекса, блокируя 5-НТ₃-рецепторы в ЦНС, в частности в area postrema (дно IV желудочка головного мозга).
После приема внутрь 95% препарата всасывается в пищеварительном тракте (период полуабсорбции в среднем составляет около 20 мин). Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается в течение 3 ч. Биодоступность зависит от дозы и достигает около 60% после приема 5 мг, повышаясь до 100% после приема 45 мг. Связывание с белками плазмы крови составляет 71%, объем распределения — 7,9 л/кг.
Метаболизируется в печени путем гидроксилирования с последующей конъюгацией с глюкуроновой или серной кислотой и выводится с мочой или желчью.
У лиц с ненарушенным метаболизмом период его полувыведения составляет 8 ч, у лиц с низкой скоростью метаболизма период полувыведения может увеличиваться до 43 ч. Общий клиренс трописетрона гидрохлорида составляет около 1 л/мин, около 10% приходится на почечный клиренс. Выводится из организма медленно.
У больных с нарушенным метаболизмом общий клиренс снижен до 0,1–0,2 л/мин при неизмененном почечном клиренсе.

профилактика тошноты и рвоты при проведении противоопухолевой химиотерапии и в послеоперационный период (профилактика и лечение).

внутрь, назначают курсами по 5 дней.
Для детей в возрасте старше 2 лет рекомендуемая доза составляет 0,2 мг/кг массы тела, максимальная доза — до 5 мг/сут; схема лечения: после предварительного в/в капельного или струйного введения 5 мл инъекционного р-ра трописетрона в 1-й день лечения (используется р-р для инъекций с концентрацией 1 мг/мл, ампулы по 5 мл) в последующие дни (2–6-й) препарат назначают внутрь (содержимое капсулы смешивают с апельсиновым соком или с напитком типа колы).
Суточная доза для взрослых составляет 5 мг. Капсулы назначают внутрь со 2-го по 6-й день после предварительного в/в капельного или струйного введения инъекционного р-ра препарата в 1-й день лечения (1 мг/мл, ампулы по 5 мл). Капсулы следует принимать утром, непосредственно после пробуждения, или за 1 ч до завтрака, запивая водой.
У лиц со сниженной способностью к метаболизму снижения обычной суточной дозы не требуется.
Продолжительность действия Трописетрона составляет 24 ч, что позволяет назначать его 1 раз в сутки. Назначение препарата на протяжении множественных циклов химиотерапии не влияет на его эффективность. Широкий терапевтический индекс Трописетрона обусловливает отсутствие необходимости изменения дозы у больных пожилого возраста, у лиц с нарушением функций печени или почек.

повышенная чувствительность к трописетрону, период беременности и кормления грудью (на время приема следует прервать грудное вскармливание), возраст до 2 лет.

переносится хорошо. Возможны нарушения со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, повышенная утомляемость; со стороны ЖКТ: боль в животе, запор, диарея,
Редко отмечают реакции гиперчувствительности немедленного типа (гиперемия кожи лица, распространенная крапивница, ощущение нехватки воздуха, одышка, бронхоспазм), в единичных случаях — коллапс, остановка сердечной деятельности, однако точной причинно-следственной связи их с приемом препарата не установлено. Некоторые побочные эффекты могут быть обусловлены одновременно проводимой химиотерапией или основным заболеванием.

больным с неконтролируемой АГ не следует превышать суточную дозу 10 мг.

рифампицин, фенобарбитал и другие препараты, индуцирующие активность микросомальных ферментов печени, снижают концентрацию Трописетрона в плазме крови, что может привести к необходимости повышения дозы у лиц с активным метаболизмом, тогда как при сниженной скорости метаболизма препарата этого не требуется.
Препараты, ингибирующие микросомальные ферменты печени, не оказывают существенного влияния на концентрацию Трописетрона в плазме крови. Терапевтическая эффективность препарата усиливается при одновременном применении дексаметазона. Прием с пищей может несколько повысить биодоступность Трописетрона, что не имеет клинического значения.

при повторном приеме в очень высоких дозах возможны зрительные галлюцинации, повышение АД (у больных с АГ). Лечение симптоматическое (в условиях мониторинга жизненно важных функций и наблюдения за состоянием больного).

в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.