Волювен - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВОЛЮВЕН (VOLUVEN®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: hydroxyethylstarch;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, майже безбарвний розчин;

склад: 100 мл розчину містять гідроксиетилкрохмалю 130/0,4-6 г, натрію хлориду-0,9 г;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та пер фузійні розчини. Код АТС B05АA07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Волювен являє собою розчин гідроксиетиловогокрохмалю (ГЕК), який одержують з амілопектину і характеризують за молекулярною масою і ступенем заміщення. Для Волювену середня молекулярна маса становить 130000 Да, а ступінь заміщення – 0,38-0,45 (це означає, що на 10 глюкозних залишків амілопектину припадають приблизно чотири гідроксиетилові групи). Гідроксиетиловий крохмаль структурно подібний до глікогену, що пояснює його високу толерантність і низький ризик анафілактичних реакцій. Волювенвідрізняється високою стабільністю розчину і не дає флокуляції при коливаннях температури.

Фармакокінетика. Фармакокінетика гідроксиетилкрохмалів має складний характер і залежить від молекулярної маси і ступеня молекулярного заміщення речовини. Після внутрішньо венного введення гідроксиетилкрохмалів молекули розміром менше 60000-70000 Да (порогу ниркової фільтрації) швидко виводяться зсечею, а більші молекули, у тому числі і Волювен, розщеплюються α-амілазою плазми крові, після чого теж виводяться нирками.

Середня молекулярна маса Волювену в перші хвилини після інфузіїстановить в плазмі крові in vivo 70000-80000 Да і залишається вище порога ниркової фільтрації протягом усього періоду лікування.

Через 30 хв після закінчення інфузії Волювену його концентрація вплазмі крові становить 75% від максимальної, а через 6 год знижується до 14%. При одноразовому введенні 500 мл Волювену молекули гідроксиетилового крохмалю повністю виводяться з організму через 24 год.

Після введення 500 мл Волювену його кліренс з плазми крові становить 31,4 мл/хв. Після одноразового введення 500 мл препарату час його на півжиття в плазмі крові впершій фазі виведення становить 1,4 год, а в другій – 12,1 год.

Навіть при щоденному введенні добровольцям 500 мл 10% розчину ГЕК 130/0,4 протягом 10 днів істотного накопичення речовини в плазмі крові не було виявлено.

У хворих зі стабільними порушеннями функцій нирок (від слабких дотяжких) і кліренсом креатині ну (КК) < 50 мл/хв величина ППК була помірновище (у 1,7 рази), ніж у хворих з КК > 50 мл/хв при однаковій дозі препарату (500 мл). Порушення функції нирок не впливало на час напів виведення в кінцевій фазі виведення і на величину максимальної концентрації ГЕК у плазмі крові. ПриКК > 30 мл/хв із сечею виводилося 59% уведеної дози препарату, а при КК 15-30 мл/хв – 51%.

Порівняно з ГЕК 200/0,5 Волювен має поліпшену фармакокінетику (оптимізований метаболізм і виведення) при збереженні його плазмозамінного ефекту. При цьому відбулося ослаблення впливу препарату на систему гемостазу при багаторазовому введенні високих доз і зниження накопичення гідроксиетилового крохмалю в тканинах.

Показання для застосування.

– Лікування і профілактика гіповолемії і шоку при опіках, травмах, операціях.

– Гостра нормоволемічна гемодилюція.

– Терапевтична гемодилюція.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для тривалої внутрішньо венної інфузії. Початкову дозу 10-20 мл необхідно вводити повільно, пацієнт має перебувати під ретельним наглядом через можливість виникнення анафілактоїдних реакцій.

Добова доза і швидкість інфузії залежать від крововтрати, підтримання або відновлення гемодинаміки і від розведення крові (гемодилюції).

Максимальна добова доза становить 50 мл/кг маси тіла на добу.

У дітей до 2 років, які перенесли оперативні втручання (окрім кардіологічних), переносимість при застосуванні Волювену в процесі операцій була порівнянна з переносимістю 5% альбуміну.

Волювен застосовується для відновлення об’єму циркулюючої крові:

– у дорослих, максимальна добова доза – 50 мл/кг;

– у дітей віком 10-18 років, добова доза – 33 мл/кг;

– у дітей віком 2-10 років, добова доза – 25 мл/кг;

– у немовлят і дітей до 2 років, добова доза – 25 мл/кг.

Волювен можна вводити багаторазово протягом декількох днів, залежно відпотреб хворого. Тривалість лікування залежить від тривалості і тяжкостігіповолемії, від гемодинаміки і від гемодилюції.

Інструкції для персоналу

Слід уникати змішування препарату з іншими речовинами. Якщо у виняткових випадках в цьому є потреба, необхідно перевірити сумісність препаратів (судячи з появи каламутності або осаду), дотримуватися правила септики при змішуванні і забезпечити добре перемішування.

Використовувати негайно після відкриття флакона. Невикористаний розчинмає бути знищений. Застосування дозволяється, якщо розчин прозорий, а упаковка неушкоджена.

Побічна дія.

При застосуванні гідроксиетилкрохмалю в поодиноких випадках можуть спостерігатися реакції підвищеної чутливості різного ступеня тяжкості, зокрема анафілактоїдніреакції (нудота, блювання, кропив’янка тощо), грипоподібні симптоми (головний біль, м’язовий біль), набряк нижніх кінцівок.

У разі виникнення реакції непереносимості інфузію необхідно негайно припинити і вжити відповідних невідкладних медичних заходів.

Під час уведення гідроксиетилового крохмалю може підвищуватися рівень амілази в сироватці крові, що може заважати діагностиці панкреатиту.

Відомим побічним ефектом після тривалого уведення високих дозгідроксиетилкрохмалю є шкірний свербіж.

При високих дозах ефект дилюції може спричиняти розведення компонентів крові, зниження гематокриту, а також факторів коагуляції та інших протеїнів плазми.

При введенні гідроксиетилового крохмалю можуть спостерігатися порушення згортання крові, які залежать від дози препарату.

Протипоказання.

– Підвищена індивідуальна чутливість до препарату;

– гіпергідратація;

– гіперволемія;

– хронічна серцева недостатність;

– тяжкі порушення системи згортання крові;

– внутрішньо черепна кровотеча;

– стан дегідратації, коли потрібна корекція водно-електролітного балансу;

– тяжка ниркова недостатність з олігурією або анурією;

– застосування у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі.

Передозування.

Як і при введенні інших плазмозамінних розчинів, передозування Волювенуможе призвести до перевантаження системи кровообігу (наприклад, до набряку легенів). У такому випадку інфузію необхідно негайно припинити і, при необхідності, ввести діуретик.

Особливості застосування.

При появі початкових симптомів анафілактоїдних реакцій введення препарату повинно бути припинено.

Як і при введенні інших розчинів, при проведенні плазмозамінної терапії необхідно уникати перевантаження рідиною. Ризик гіпергідратації особливо зростає у разі серцевої недостатності або тяжких порушень функції нирок. При лікуванні таких пацієнтів показання для вливання повинні бути уточнені.

При тяжкій дегідратації перевага повинна надаватися сольовим розчинам. Особлива обережність необхідна у разі тяжкої печінкової недостатності або розладів згортання крові, зокрема в тяжких випадках хвороби Віллебранда. Важливо вводити достатню кількість рідини та регулярно контролю вати функцію нирок і баланс рідини в організмі.

Потрібно контролю вати електроліти сироватки крові.

Дози для дітей необхідно визначати індивідуально відповідно до потреб дитини в колоїдах і з урахуванням тяжкості основного захворювання, показниківгемодинаміки і водного балансу.

Волювен можна вводити недоношеним дітям тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь.

Вагітність і лактація

Клінічних даних щодо застосування Волювену в період вагітності немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливуна перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи і постнатальний розвиток. Також не спостерігалося ознак тератогенності.

Волювен можна застосовувати під час вагітності тільки у випадках, коли очікувана користь від лікування переважає можливий ризик для плода.

Дотепер відсутні клінічні дані щодо застосування Волювену в період лактації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При лікуванні пацієнтів, група крові яких не визначена, необхідно матина увазі, що введення великих об’ємів гідроксиетилкрохмалю може впливати нареакцію аглютинації і давати хибно позитивні результати при визначенні групи крові.

Уведення гідроксиетилкрохмалю може спричиняти підвищення рівня сироваткової амілази. Цей ефект повинен розглядатися не як порушення з боку функції підшлункової залози, а як результат утворення комплексугідроксиетилкрохмалю з амілазою з наступною затримкою його виведення через нирки і не нирковими шляхами.

Дотепер випадки взаємодії Волювену з іншими лікарськими засобами невідомі.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°C. Не заморожувати!

Термін придатності – 3 роки. Препарат не дозволяється використовувати після закінчення терміну придатності.

ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению препарата
(информация для специалистов)

Волювен

Регистрационный номер: П №011337/01-2001 от 28.11.2001

Торговое (патентованное) название: Волювен

Лекарственная форма: раствор для инфузий.

Состав.

1000 мл Волювена содержат:

Поли(0-2-гидроксиэтил)крахмал      60,0 г (степень замещения 0,38-0,45; средний молекулярный вес 130 000) Натрия хлорид      9,0 г Прочие компоненты: Вода для инъекций      до 1000 мл Электролиты:     Na+      154 ммоль/л     Сl-      154 ммоль/л Теоретическая осмолярность      308 мосм/л Титруемая кислотность      менее 1 ммоль NaOH/л рН      4,0-5,5

Фармакотерапевтическая группа. Плазмозамещающее средство.

Код АТХ: В05АА

Фармакологические свойства.

Волювен является раствором гидроксиэтилового крахмала (ГЭК), который получают из амилопектина и характеризуют по молекулярному весу и степени замещения. Для Волювена средний молекулярный вес составляет 130000 Да, а степень замещения – 0,38-0,45, что означает, что на 10 глюкозных остатков амилопектина приходится около 4 гидроксиэтиловых групп. Гидроксиэтилкрахмал структурно родственен гликогену, что объясняет его высокую толерантность и низкий риск анафилактических реакций. Волювен отличается высокой стабильностью раствора и не дает флокуляции при колебаниях температуры.

Фармакокинетика.
Фармакокинетика гидроксиэтилкрахмалов имеет сложный характер и зависит от молекулярного веса и степени молекулярного замещения вещества. После внутривенного введения гидроксиэтилкрахмалов молекулы размером менее 60 000 - 70 000 Да (порога почечной фильтрации) быстро выводятся с мочой, а более крупные молекулы, в том числе и Волювен, расщепляются α-амилазой плазмы крови, после чего тоже выводятся через почки.
Средний молекулярный вес Волювена в первые минуты после инфузии составляет в плазме крови in vivo 70 000 – 80 000 Да и остается выше порога почечной фильтрации в течение всего периода лечения.
Через 30 минут после окончания инфузии Волювена его концентрация в плазме крови составляет 75% от максимальной, а через 6 часов снижается до 14%. При однократном введении 500 мл Волювена молекулы гидроксиэтилового крахмала полностью выводятся из организма через 24 часа.
После введения 500 мл Волювена его клиренс в плазме крови составляет 31,4 мл/мин. После однократного введения 500 мл препарата время его полужизни в плазме крови в первой фазе выведения составляет 1,4 часа, а во второй фазе – 12,1 часа.
Даже после ежедневного введения добровольцам 500 мл 10% раствора ГЭК 130/0,4 в течение 10 дней существенного накопления вещества в плазме крови не обнаружено.
У больных со стабильным нарушением функций почек (от слабого до тяжелого) и клиренсом креатинина (КК) < 50 мл/мин величина ППК была умеренно выше (в 1,7 раза), чем у больных с КК > 50 мл/мин при одной и той же дозе препарата (500 мл). Нарушение функций почек не влияло на время полувыведения в конечной фазе выведения и на величину максимальной концентрации ГЭК в плазме крови. При КК > 30 мл/мин с мочой выводилось 59% введенной дозы препарата, а при КК 15-30 мл/мин - 51%.
По сравнению с ГЭК 200/0,5 Волювен обладает улучшенной фармакокинетикой (оптимизирован метаболизм и выведение), при сохранении его плазмозамещающего эффекта. При этом произошло ослабление влияния препарата на систему гемостаза при многократном введении высоких доз и снижение накопления гидроксиэтилового крахмала в тканях.

Показания к применению.

• Лечение и профилактика гиповолемии.
• Острая нормоволемическая гемодилюция.
• Терапевтическая гемодилюция.

Противопоказания.

• повышенная индивидуальная чувствительность к препарату
• гипергидратация
• гиперволемия
• застойная сердечная недостаточность
• тяжелые нарушения свертывающей системы крови
• внутричерепное кровотечение
• состояние дегидратации, когда требуется коррекция водно-электролитного баланса
• почечная недостаточность тяжелой степени с олигурией или анурией
• применение у пациентов, находящихся на гемодиализе.

Способ применения и дозы.

Длительная внутривенная инфузия: начальную дозу 10-20 мл нужно вводить медленно, пациент должен находиться под тщательным наблюдением из-за возможности возникновения анафилактоидных реакций.
Суточная доза и скорость инфузии зависят от кровопотери, поддержания или восстановления гемодинамики и от разведения крови (гемодилюции).
Максимальная суточная доза составляет 50 мл/кг массы тела в сутки.
У детей в возрасте младше 2 лет, перенесших оперативные вмешательства (исключая кардиологические), переносимость при применении Волювена в процессе операций была сопоставимой с переносимостью 5% альбумина.
Волювен применяется для восполнения объема циркулирующей крови:

• У взрослых максимальная суточная доза – 50 мл/кг
• у детей в возрасте 10-18 лет суточная доза - 33 мл/кг
• у детей 2-10 лет суточная доза – 25 мл/кг
• у новорожденных и детей до 2 лет суточная доза - 25 мл/кг.
  Волювен можно вводить многократно в течение нескольких дней, в зависимости от потребностей больного. Длительность лечения зависит от продолжительности и тяжести гиповолемии, от гемодинамики и от гемодилюции.

  Побочное действие.

  При применении гидроксиэтилкрахмала в редких случаях могут возникать реакции повышенной чувствительности разной степени тяжести.
  В случае возникновения реакции непереносимости инфузию следует немедленно прекратить и начать соответствующие неотложные медицинские мероприятия.
  Во время введения гидроксиэтилового крахмала может повышаться уровень амилазы в сыворотке крови, что может мешать диагностике панкреатита.
  Известным побочным эффектом после длительного введения высоких доз гидроксиэтилкрахмала является кожный зуд.
  При высоких дозах эффект дилюции может приводить к разведению компонентов крови, снижению гематокрита, а также факторов коагуляции и других протеинов плазмы.
  При введении гидроксиэтилового крахмала встречающиеся нарушения свертывания крови могут зависеть от дозы препарата.

  Особые предупреждения и меры предосторожности.

  Как и в случае других растворов, при проведении плазмозамещающей терапии необходимо избегать перегрузки жидкостью. Риск гипергидратации особенно возрастает для пациентов с сердечной недостаточностью или тяжелыми нарушениями функции почек. В этом случае показания для вливания должны быть уточнены.
  В случаях тяжелой дегидратации предпочтение должно быть отдано солевым растворам. Особая осторожность требуется при тяжелой печеночной недостаточности или расстройствах свертывания крови, в том числе в тяжелых случаях болезни Виллебранда. Важно соблюдать обеспечение достаточным количеством жидкости, регулярный контроль функции почек и баланса жидкости. Следует контролировать электролиты сыворотки крови.
  Дозировку для детей следует подбирать индивидуально в соответствии с потребностями ребенка в коллоидах и с учетом тяжести основного заболевания, показателей гемодинамики и водного баланса.
  Волювен можно применять у недоношенных детей только после тщательной оценки соотношения риск/польза.

  Взаимодействие с другими лекарственными препаратами и другие виды взаимодействия.

  При лечении пациентов, группа крови которых не установлена, необходимо иметь в виду, что введение больших объемов гидроксиэтилкрахмала может влиять на реакцию агглютинации и давать ложно положительные результаты при определении группы крови. Введение гидроксиэтилкрахмала может приводить к увеличению уровня сывороточной амилазы. Этот эффект не должен рассматриваться как нарушение со стороны функции поджелудочной железы, а как результат образования комплекса гидроксиэтлкрахмала с амилазой с последующей задержкой его выведения через почки и внепочечными путями. В настоящее время случаи такого взаимодействия неизвестны.

  Беременность и лактация.

  Клинических данных о применении Волювена у беременных женщин не имеется. Исследования на животных не выявили прямого или опосредованного неблагоприятного влияния на течение беременности, развитие эмбриона/плода, роды и постнатальное развитие. Также не наблюдалось признаков тератогенности.
  Волювен можно применять во время беременности, только если возможная польза от этого оправдывает возможный риск для плода.
  В настоящее время отсутствуют клинические данные о применении Волювена у кормящих матерей.

  Передозировка.

  Как и в случае других плазмозамещающих растворов, передозировка Волювена может привести к перегрузке системы кровообращения (напр., к отеку легких). В этом случае инфузию следует немедленно прекратить и, при необходимости, ввести диуретик.

  Примечание.

  Следует избегать смешивания препарата с другими веществами. Если в исключительных случаях это требуется, то следует проверить совместимость (появление мути или осадка), соблюдать при смешивании правила асептики и обеспечить хорошее перемешивание. Использовать немедленно после вскрытия флакона или мешка. Неиспользованный раствор должен быть уничтожен. Применение возможно, если раствор прозрачен, а упаковка неповреждена.

  Условия хранения.

  Хранить в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25°С.
  Не замораживать. Хранить в недоступном для детей месте.

  Форма выпуска.

• стеклянные флаконы по 250 мл и 500 мл;
• мешки для инфузионных растворов “фрифлекс” по 250 мл и 500 мл;
• пластиковые флаконы по 250 мл и 500 мл.
  По 10 или 15 флаконов или мешков в картонной коробке с инструкциями по применению.

  Срок годности.

  3 года. Препарат не должен использоваться по истечении срока годности.

  Условия отпуска. Для стационаров.