Зептол - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЗЕПТОЛ

(ZEPTOL)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: carbamazepine;

основні фізико-хімічні властивості:  білі, круглі, плоскі таблетки з фаскою, з   розподільчою   рискою   на   одному   боці,   на   іншому – від тиснуто “Zeptol-200”;

склад: 1 таблетка містить карбамазепіну 200 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію пропіл парабен, тальк очищений, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, натрію лаурилсульфат, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, бронопол.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Проти епілептичні засоби. Код АТС N03А F01.

Фармакологічні властивості. Активний компонент таблеток – карбамазепін має проти судомну та помірну антипсихотичну дію; має також аналгезуючу дію при невралгії, особливо трійчастого нерва. При нецукровому діабеті має антидіуретичну дію. Механізм дії карбамазепіну як проти судомного засобу, очевидно, ґрунтується на його здатності знижувати збудливість постсинаптичних мембран і блокувати проведення нервового імпульсу.

Фармакокінетика. Карбамазепін повільно, але майже повністю всмоктується   із шлунково-кишкового тракту. Зв’язування препарату з білками крові досягає 76%. Рівень карбамазепіну у сироватці крові змінюється в межах від 6,5 до 25 мкг/мл. У спинномозковій рідині утворюються концентрації пропорційно до частки незв’язаної з білками активної речовини (20 - 30%). Потрапляє у грудне молоко  (25 - 60% від рівня у плазмі) і через плацентарний бар’єр. Уявний об’єм розподілу становить 0,8 - 1,9 л/кг. Біотрансформується у печінці з утворенням основного метаболіту – карбамазепін-10,11-епоксиду. Період напів виведення – 20 - 65 год. При тривалому застосуванні – 8 - 29 год (внаслідок індукції ферментів метаболізму); у пацієнтів, у яких застосовують індуктори монооксигеназної системи (фенітоїн, фенобарбітал) період напів виведення становить 8 - 10 год. Після одноразового внутрішнього застосування 400 мг 72% застосованої дози виводиться нирками і 28% – через кишечник. У сечі виявляється 2% незміненого карбамазепіну, 1% – активного 10,11-епоксидного деривату і приблизно 30% інших метаболітів. У дітей екскреція прискорена. Початок проти судомної дії варіює від декількох годин до декількох діб (інколи до 1 міс.) анти невралгічна дія розвивається через 8 - 72 год, антипсихотична – через 7 - 10 діб.

Показання для застосування.

1. Епілепсія:

– фокальні епілептичні напади з простою або складною симптоматикою (психомоторні еквіваленти, скронева епілепсія);

– генералізовані тоніко-клонічні епілептичні напади (великі судомні напади); змішані епілептичні напади, у тому числі вищезазначені.

2. Невралгія трійчастого нерва, глософарингеальна невралгія.

3. Маніакально-депресивний психоз.

Спосіб застосування та дози.

1. Епілепсія.

Для дорослих початкова доза становить 200 мг 1 або 2 рази на день.

Потім дозу повільно збільшують до оптимальної, яка зазвичай становить 600 - 1 200 мг у декілька прийомів. Максимальна добова доза – 1 800 мг.

Середня добова доза для дітей становить 20 мг на 1 кг маси тіла:

– 3 - 5 років – 200 - 400 мг на добу,

– 5 - 10 років – 400 - 600 мг на добу,

– 10  - 15 років – 600 - 1 000 мг на добу.

Вказані добові дози приймаються у кілька прийомів.

2. Невралгії трійчастого нерва.

Початкова доза становить 200 - 400 мг на добу, якi розподiляють на 1 - 2 прийоми. Цю дозу пiдвищують аж до повного зникнення болю в середньому на 400 - 800 мг на добу, якi розподiляють на 2 - 4 прийоми. Пiсля цього у певної частини хворих лiкування може бути продовжене нижчою пiдтримуючою дозою, яка ще може застерігати напади болю i становить 400 мг, якi розподiляють на 2 прийоми.

Літнім i чутливим хворим Зептол призначають у початковiй дозi, яка становить 200 мг на добу (по ½ таблетки 2 рази на добу).

3. Маніакально-депресивний психоз.

Початкова доза препарату становить 400 мг на день за кілька прийомів з поступовим збільшенням до необхідної. Середня добова доза становить 400 - 600 мг. Максимальна добова доза – 1 600 мг за кілька прийомів.

Побічна дія. Зазвичай Зептол добре переноситься хворими. Побічні явища, що зустрічаються найчастіше на фоні терапії препаратом, включають: запаморочення, сонливість, нудоту, блювання. В основному ці явища спостерігаються на початку терапії.

Щоб знизити інтенсивність цих проявів, необхідно починати терапію з низьких доз. Інші побічні явища спостерігаються рідко. До них належать зміни з боку таких органів і систем.

Кровотворна система: а пластична анемія, агранулоцит оз, панцитопенія, тромбоцит опенія, лейкопенія, лейкоцитоз, еозинофілі я.

Шкіра: свербіж, еритематозні висипання, кропив’янка, токсичний епідермальний некроз (синдром Лайєла), синдром Стівенса-Джонсона, зміни пігментації шкіри, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, алопеція, вовчакоподібний синдром. У деяких випадках інтенсивність проявів змушує припинити терапію.

Серцево-судинна система: застійна серцева недостатність, набряк, гіпотензія, колапс, посилення симптомів стенокардії, аритмія, атріовентрикулярна блокада і тромбофлебіт. У деяких випадках ці розлади призводили до смерті.

Печінка: зміни показників печінкових проб (тимчасове підвищення активності ферментів печінки), холестатична і гепатоцелюлярна жовтяниця, гепатит.

Система органів дихання: задишка, пневмонія.

Сечостатева система: прискорене сечовипускання, гостра затримка сечі, олігурія, що супроводжується підвищенням артеріального тиску, азотемія, ниркова недостатність, імпотенція. Є дані про випадки альбумінурії, глікурії, підвищення концентрації азоту сечовини у крові, збільшення мікроскопічного осаду сечі.

Нервова система: запаморочення, сонливість, порушення координації руху, сплутаність свідомості, головний біль, втома, порушення акомодації, зорові галюцинації, минуща диплопія, ністагм, розлад мови, мимовільні рухи, периферичний неврит, парастезії, тривога, депресія, шум у вухах, гіперакузія.

Травна система: нудота, блювання, неприємні відчуття в епігастрії, діарея, запор, зниження апетиту, сухість у роті, глосит, стоматит.

Кісткова система: біль у суглобах і м’язах, судоми ікроножних м’язів.

Ендокринна система: є дані про виникнення синдрому недостатності секреції антидіуретичного гормону на фоні терапії карбамазепіном, а також випадки гіпонатріємії.

Інші: у пацієнтів літнього віку може спостерігатися сплутаність свідомості та ажитація на фоні прийому препарату. Можлива екзацербація психотичних розладів.

Протипоказання. Розлади атріовентрикулярної провідності (за виключенням пацієнтів з імплантованим пейсмейкером); підвищена чутливість до   препарату або трициклічних антидепресантів; одночасне застосування інгібіторів моноамін оксидази; пригнічення функції кісткового мозку в анамнезі. Дитячий вік до 3 років.

Передозування.

Симптоми: сплутаність свідомості, атаксія і гіперкінези, у складніших випадках – пригнічення дихання, кома, судоми і зміни на електрокардіограмі.

Лікування: специфічний антидот відсутній. Показано визначення карбамазепіну в плазмі, промивання шлунка,   призначення активованого вугілля. Підтримуюча і симптоматична терапія. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз неефективні.

Особливості застосування. До групи ризику застосування препарату належать пацієнти, які мають в анамнезі випадки побічних гематологічних реакцій до будь-якого іншого лікарського засобу. Є відомості про тяжкі шкірні реакції, включаючи епідермальний некроліз (синдром Лайєла) і синдром Стівенса-Джонсона, на фоні прийому карбамазепіну. Проте подібні побічні ефекти зустрічаються дуже рідко. Було кілька повідомлень про випадки смерті на фоні терапії карбамазепіном.

Є дані про те, що карбамазепін має деяку холінолітичну активність, тому особливий контроль повинен бути встановлений за пацієнтами літнього віку з підвищеним внутрішньо очним тиском.

Запобіжні заходи.

До початку терапії потрібно зібрати докладний анамнез і провести обстеження пацієнта, щоб оцінити співвідношення ризик/користь. Призначати Зептол з обережністю   хворим за наявності в анамнезі захворювань серця, печінки, нирок та при гематологічних порушеннях.

Пацієнт повинен повідомляти про будь-які ознаки патології з боку кровотворення (схильність до появи синців, петехіальні та пурпурні крововиливи), а також такі як пропасниця, фарингіт/ангіна, стоматит/гінгівіт.

У зв’язку із запамороченням і сонливістю, що можуть спостерігатися на фоні терапії карбамазепіном, пацієнти повинні бути попереджені, що небезпечно керувати автомобілем, працювати зі складними механізмами, брати участь у висотних роботах, що потребують концентрації уваги і с координованості рухів. До початку терапії Зептолом слід провести оцінку ниркової і печінкової функцій, а також рутинний аналіз крові. Зазначені аналізи слід періодично повторювати. При виявленні значних порушень препарат слід відмінити.

Моніторинг концентрації карбамазепіну в сироватці крові особливо корисний для перевірки виконання продиктованих схем приймання препарату, а також у разі раптового почастішання нападів.

Вагітність і лактація.

Даних про застосування карбамазепіну у вагітних недостатньо. Не рекомендується призначати препарат у перші три місяці вагітності. Призначаючи Зептол вагітним, слід уважно проаналізувати співвідношення ризик/користь для матері і плода. Катамнестичне обстеження хворих, які застосовують карбамазепін ізольовано та в комбінації з іншими проти судомними засобами, показало, що комбінована терапія може спричиняти тератогенні ефекти, у зв’язку з чим моно терапії карбамазепіном у вагітних жінок надають перевагу. Припиняти проти судомну терапію не можна, тому що існує можливість рецидиву епілептичного нападу, що супроводжується гіпоксією та небезпечністю для життя. В окремих випадках, коли припинення терапії внаслідок малої частоти виваженості нападів не може бути небезпечним для пацієнта, до настання вагітності або під час її можливе переривання терапії, проте не можна з упевненістю підтверджувати, що навіть незначний напад не несе в собі небезпеку для життя і розвитку плода. Дія препарату на пологи у жінок невідома. Під час лактації концентрація карбамазепіну у жіночому молоці становить 6% від концентрації препарату в сироватці, тому рекомендується припинити годування або приймати препарат, залежно від ступеня необхідності приймання препарату для матері.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування фенобарбіталу, фенітоїну і карбамазепіну спричиняє значне зниження концентрації карбамазепіну в сироватці. Періоди напів виведення фенітоїну, варфарину, доксицикліну і теофіліну значно скорочуються при одночасному застосуванні їх з карбамазепіном. При поєднанні карбамазепіну з галоперидолом рівень останнього в сироватці крові може знижуватися, у такому разі дозу галоперидолу слід збільшити. Рівень карбамазепіну в сироватці крові може підвищуватися при поєднаному застосуванні його з еритроміцином, циметидином, пропоксифеном, ізоніазидом, блокаторами кальцієвих каналів. У деяких випадках це може бути причиною виникнення токсичних реакцій. Одночасне застосування карбамазепіну і літію збільшує ризик нейротоксичних реакцій. Є дані про зміну функції щитовидної залози при комбінації карбамазепіну з іншими проти судомними засобами. При одночасному прийманні карбамазепіну з протизаплідними засобами може знизитися ефективність останніх. Описані випадки кровотеч.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 5 років.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток у стрипі, по 10 стрипів у картонній коробці.

Виробник. САН ФАРМАСЬЮТИКАЛ ІНДАСТРІЗ ЛТД.

Адреса. Офіс. Acme Plaza, Andheri-Kurla Road, Andheri East, Mumbai 400059, India.

Екме Плаза, Ендхері-Курла Роад, Ендхері Іаст, Мумбай 400059, Індія.

Завод:  Survey No 214, Government Industrial Area, Phase II, Silvassa – 326 230 (U.T. Dadra & Nagar Haveli), India.

Сурвей № 214, Гавернмент Індастріал Еріа, Фаза ІІ, Сілвасса – 396 230, (У. Т. Дадра & Нагар Хавелі), Індія.

Торговое название
 Зептол СР 200
Зептол СР 400
 
Международное непатентованное название  
Карбамазепин
 
Лекарственная форма
Таблетки с контролируемым высвобождением, покрытые пленочной оболочкой , 200 мг
Таблетки с контролируемым высвобождением, покрытые пленочной оболочкой , 400 мг
 
Состав 
Одна таблетка содержит
активное вещество– карбамазепин  200 мг, 400 мг

вспомогательные вещества:этилцеллюлоза М 50, микрокристаллическая целлюлоза,крахмал,тальк, стеарат магния ВР,коллоидный силикон безводный ВР, натриевая кроскармелоза,гипромеллоза 2910 USPNF(метоцел Е 5),

титана диоксид ВР, полиэтиленгликоль  6000 ВР,  оксид железа красный, оксид железа желтый
 
Описание
Коричневые, округлые, двояковыпуклые, покрытые пленочной оболочкой таблетки с риской на одной стороне и гладкие – с другой стороны.
 
Фармакотерапевтическая группа 
Противоэпилептические препараты. Производные карбоксамида.
Код АТСN03AF01
 
Фармакологические свойства
Фармакокинетика
После пероралного приема всасывается от 72 до 96% дозы карбамазепина. Максимальная концентрация карбамазепина в плазме крови наблюдается в период между 6 – 24 часами после приема  препарата, связывание с белками плазмы крови составляет 75%, объем распределения равен 21 /кг массы тела.
Концентрация неизмененной субстанции в цереброспинальной жидкости и в амниотической жидкости отражает величину несвязанной порции в плазме 17-31%. Концентрация в грудном молоке эквивалентна 60% и слюне 20-30% соответствующих уровней в плазме крови. Карбамазепин метаболизируется в печени с образованием 10,11-дигидрокси-деривата и его глюкуронида в качестве основных метаболитов. Дигидрокси-дериват формируется через стадию образования стабильного эпоксида (карбамазепин-10,11-эпоксида), который обладает противосудорожной активностью. В преобразовании карбамазепина в 10,11-эпоксид- карбамазепина ответственна основная изоформа цитохрома Р450 3А4. Образуются также фармакологически неактивные метаболиты (9-гидрокси-метил-10-карбамоил акридан, моногидроксилированные компоненты, N-глюкуронид карбамазепина).

Устойчивая терапевтическая концентрация карбамазепина в плазме, имеет существенные индивидуальные колебания. Считается, что для большинства пациентов она находится в пределах 4-12 мкг/мл, дозы 15 мкг/мл и выше являются токсичными. Концентрация 10,11-эпоксид-карбамазепина составляет около 30% уровня карбамазепина в плазме. Период полувыведения неизмененного карбамазепина составляет 30—40 часов, а 10,11-эпоксид метаболита - около 6 часов после однократной дозы препарата.

С мочой выводится 1% не измененного препарата.
В связи со способностью карбамазепина индуцировать активность микросомальных ферментов печени при постоянном приеме период полувыведения его  снижается и составляет в среднем 16-24 часа. У пациентов, получающих сопутствующую терапию другими энзим-индуцирующими препаратами (например, фенитоином, фенобарбитоном), установленный период полужизни составляет в среднем 9-10 часов.
После однократного орального приема 400 мг карбамазепина 72 % (из них 30% в виде  эпоксид-метаболитов) выводится  с мочой и  28% с фекалиями.
В почках около 2% обратно всасывается в виде неизмененного карбамазепина и около 1% в виде фармакологически активного 10,11-эпоксид метаболита.
Зептол СР  - лекарственная форма карбамазепина с контролируемым высвобождением  для перорального применения, что способствует сглаживанию пика концентрации  и  отсутствию колебаний концентрации  в плазме крови  в течение дня.

Фармакодинамика

Действующим веществом в Зептоле СР является карбамазепин, который оказывает выраженное противосудорожное, антидепрессивное и нормотимическое  действие. Механизм действия связан с подавлением полисинаптического рефлекса и  обусловлено свойствами карбамазепина обладать свойствами гамма-аминомасляной кислоты, а также его взаимодействием с центральными аденозиновыми рецепторами. Обладает анальгезирующим действием при невралгии тройничного нерва, предупреждает появление пароксизмальных болей. Наряду с противоэпилептическим эффектом Зептол проявляет и антиманиакальные свойства. Это проявляется в том, что после приема препарата у больных улучшается настроение, они становятся более общительными и деятельными.
При несахарном диабете приводит к нормализации водного баланса.
 
Показания к применению
- парциальные приступы с осложненной симптоматикой (психомоторная и височная эпилепсия) 
- генерализованные тонико-клонические судороги ( тип grandmal)
- судороги смешанного типа, включающие вышеназванные и другие парциальные или генерализованные судороги
- тригеменальная невралгия.
 
Способ применения и дозы
Таблетку проглатывают целиком, не разжевывая, с небольшим количеством жидкости во время или после еды. Начальная доза – 100- 200 мг 1 или 2 раза в день. Осуществляют медленное увеличение дозы на 200 мг/неделю до наступления максимального эффекта, который наблюдается обычно при 800 – 1 200 мг/день (400 мг дважды в день или 600 мг  дважды в день).
Для пожилых пациентов:нет необходимости в корректировке дозы, если пациент не имеет нарушений со стороны печени, почек или сердца. Тем не менее, рекомендуется  меньшая первоначальная доза.  
Для детей старше 5 летдозу подбирают из  расчета 10-20 мг/кг массы тела, разделенная на 2 дозы. Максимальные суточные дозы, рекомендуемые для  детей 5 – 10 лет и 10 – 15 лет составляют 400-600 мг/день и 600-1000 мг/день, соответственно, старше 15 лет – 1200 мг. Для взрослых максимальная суточная доза – 1600 мг.
При воспалении тройничного нерва дозы различны и должны подбираться индивидуально в зависимости от веса, возраста и интенсивности болей. Начальная доза составляет 200 мг. Для большинства пациентов доза Зептола СР – 600 – 800 мг/день – достаточна для полного избавления от болей, не следует превышать суточную дозу 1200 мг. Зептол СР рекомендуется исключительно для лечения боли в период обострения, для профилактики не используется.
 
Побочные действия
- апластическая анемия, агранулоцитоз, панцитопения, тромбоцитопения, лейкопения, лейкоцитоз, эозинофилия, угнетение костного мозга
- крапивница, эксфолиатиынй дерматит, эритродермия, волчаночнообразный синдром, зуд, синдром Стивенсена-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайела), фоточувствительность, мультиформная и узловатая эритема, нарушения пигментации кожи, пурпура, акне, поливость, выпадение волос
- головная боль, головокружение, атаксия, сонливость диплопия, нарушения аккомодации
 - непроизвольные движения, нистагм
- периферические невриты, парестезии, мышечная слабость, депрессия, чувство усталости, агрессивное поведение, нарушения вкусовых ощущений, конъюнктивит, шум в ушах
- нарушения проводимости миокарда, брадикардия, аритмии, AV блокада с синкопе, сердечная недостаточность, проявления коронарной недостаточности
-  артралгии, мышечные боли или судороги
- потеря аппетита, тошнота, рвота, диарея, запор, желтуха, повышение уровня щелочной фосфатазы, трансаминаз
-  гипонатриемия, задержка жидкости, отеки, увеличение массы тела
- дефицит фолиевой кислоты, нарушения обмена кальция, повышение уровня холестерина и триглицеридов
- интерстициальный нефрит и почечная недостаточность
- диспноэ, пневмонии, гинекомастия, галакторея, снижение способности спермы к оплодотворению, снижение либидо.
 
Противопоказания
-гиперчувствительность к  Карбамазепина или другим трицикличным антидепрессантам
- не должен применяться одновременно с ингибиторами МАО
-атриовентрикулярная блокада  (за исключением пациентов с 
  нарушениями водителей ритма)
- пациентам с нарушениями костно-мозгового кроветворения, с острой перемежающей порфирией в анамнезе
- дети до 5 лет.
 
Лекарственные взаимодействия
Карбамазепин может усиливать метаболизм и снижать эффективность некоторых лекарственных препаратов, метаболизирующихся в печени, а именно: клобазама, клоназепама, этосукцимида, примидона, вальпроевой кислоты, алпразолама, кортикостероидов, гормональных контрацептивов, циклоспорина, дигоксина, доксициклина, фелодипина, галоперидола, имипрамина, метадона, теофиллина, варфарина. Сообщалось о том, что конкурентное назначение карбамазепина может как повышать, так и снижать уровень фенитоина, и в редких случаях повышать уровень мефенитоина в плазме крови.
Уровень карбамазепина в плазме может снижаться при применении фенобарбитала, фенитоина, примидона, теофиллина, а также возможно клоназепама и вальпроевой кислоты (данные по последним двум препаратам противоречивые).
Антибиотики-макролиды (эритромицин), изониазид, антагонисты кальция (верапамил, дилтиазем), декстропропоксифен, вилоксазин, флуокситин, циметидин, ацетазоламид, даназол, а также возможно дезипрамин и никотинамид (только у взрослых и только в высоких дозах) способны увеличивать сывороточный уровень карбамазепина.
Комбинированное применение карбамазепина с метаклопрамидом или большими транквилизаторами, например, галоперидолом, тиоридазином, может привести к усилению побочных неврологических эффектов.
Одновременная терапия карбамазепином и некоторыми диуретиками (гидрохлортиазид, фуросемид) может привести к симптоматической гипонатриемии.
Алкоголь может обострять побочные эффекты со стороны ЦНС психоактивных препаратов, включая карбамазепин.
 
Особые указания
Следует соблюдать осторожность при назначении этого препарата пациентам с высоким внутриглазным давлением, особенно пожилым пациентам, пациентам со смешанным типом судорог. Перед началом лечения карбамазепином следует провести общий анализ крови, подсчет тромбоцитов и биохимический анализ крови, включая электролиты и показатели функции печени. Анализы крови необходимо проводить до лечения и периодически в ходе лечения. В случае развития у пациента тяжелой, прогрессирующей или сопутствующей лейкопении с такими клиническими проявлениями как лихорадка или ангина, а также при развитии симптомов выраженного угнетения костномозгового кроветворения, лечение следует немедленно прекратить. Карбамазепин назначают только после критической оценки возможных выгод и рисков и при тщательном наблюдении пациентов, имеющих  в анамнезе серьезные заболевания сердца, печени и почек, побочные реакции на другие лекарственные препараты или случаи прерывания терапии карбамазепином. Следует иметь ввиду, возможность, активации латентных психозов, а у пожилых пациентов возможность развития ажитации или спутанности сознания, особенно при назначении высоких доз
Сообщалось о резких дерматологических реакциях, включая токсический эпидермальный некроз (синдром Льелла и Стивенса-Джонсона) у больных, принимавших Карбамазепин.  Несмотря на малочисленность таких реакций, сообщалось о смертных случаях.  В период лечения не допускать употребления алкоголя.
Беременност и лактация
Зептол СР следует принимать беременным женщинам только в случае, если потенциальный положительный эффект превысит возможный риск вреда плоду. При комбинированном использовании противосудорожных препаратов может наблюдаться тератогенный эффект. Беременным женщинам рекомендуется монотерапия.
Из-за большой  вероятности усиления эпилепсии с сопровождающейся гипоксией и угрозой жизни, не следует резко отменять противосудорожные препараты. В индивидуальных случаях при тяжелых и частых припадочных расстройствах, когда отмена препарата не представляет серьезной угрозы пациенту, возможна отмена  препарата перед и на время беременности.
В период лактации концентрация карбамазепина в молоке кормящей матери составляет приблизительно 60% от  концентрации препарата в плазме крови матери, поэтому следует отказаться от кормления ребенка грудью, если прием Зептола  СР необходим для матери.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Следует воздержаться от потенциально опасных видов деятельности , а именно от вождения автомобиля или управления оборудованием
 
Передозировка
Симптомы:  тремор, возбуждение, конвульсии, нестабильное артериальное давление, сердечный аритмии, кома.   Осложнения со стороны сердца возможны при введении очень высокой дозы (< 60 мг).
Иногда наблюдается неровное дыхание, подавление дыхания, тошнота, рвота и задержка мочи.
Лечение 
Специфического антидота не существует, назначается  активированный уголь,  промывание желудка и проводится симптоматическая поддерживающая терапия.
 
Форма выпуска  и упаковка
Таблетки по 200 мг и 400 мг в стрипах по 10 таблеток, в упаковке 30 таблеток вместе с инструкциями.
 
Условия хранения
В сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 250С.
Хранить в недоступном от детей месте!
 
Срок годности
2 года
 Не использовать по истечении срока годности.
 
Условия отпуска из аптек
 По рецепту