Зофетрон - инструкция по применению

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

Зофетрон

(Zofetron)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: ondansetron; 1,2,3,9-тетрагідро-9-метил-3[(2-метил-1Н-імідазол-1-іл) метил]-4Н-карбозол-4-он гідро хлориду дигідрат;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 4 мг овальні, вкриті оболонкою жовто-бежевого кольору, з відтиском Р з одного боку і 4 – з іншого;

таблетки по 8 мг овальні, вкриті оболонкою жовто-бежевого кольору, з відтиском Р з одного боку і 8 – з іншого;

склад: 1 таблетка містить ондансетрону гідро хлориду дигідрату в еквіваленті 4 або 8 мг ондансетрону;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелози натрієва сіль, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, Опадрі II жовтий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Проти блювотні засоби та препарати, які усувають нудоту. Антагоністи 5НТ₃ серотонін ових рецепторів. Код АТС А 04А А 01

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ондансетрон гідро хлорид є антагоніст рецепторів серотоніну підтипу 5НТ₃. Механізми

проти блювотної дії остаточно не встановлені. Відомо, що застосування променевої і цитотоксичної хіміотерапії призводить до вивільнення серотоніну (5НТ) із ентерохромафінних клітин тонкого кишечнику. Ініціацію блювотного рефлексу пов’язують з взаємодією серотоніну з рецепторами 5НТ₃, розміщених на аферентних кінцівках блукаючого нерва. Активація аферентних кінцівок блукаючого нерва може викликати вивільнення серотоніну у центральній нервовій системі з хеморецепторної тригерної зони, розташованої у ділянці дна четвертого шлуночка головного мозку. Вважають, що ондансетрон блокує ініціацію блювотного рефлексу на рівні як аферентних кінцівок блукаючого нерва, так і рецепторів серотоніну, розташованих   в центральних відділах нервової системи.

Ондансетрон виявляє седативну дію, але не викликає зміни пролактину у плазмі крові, не знижує психомоторну активність пацієнта.

Що стосується механізмів проти блювотної дії ондансетрону у після операційному періоді, то це питання недостатньо вивчене.

Фармакокінетика.

Біодоступність ондансетрону після внутрішнього прийому становить 60 %. В організмі він активно метаболізується, метаболіти виводяться з калом та сечею. Після перорального прийому максимальна концентрація досягається через півтори години. Зв’язок з білками плазми крові складає близько 73 %. Більша частина введеної дози метаболізується у печінці.

Період напів виведення – 3 – 4 години; в осіб літнього віку – до 6 – 8 годин. Менше 10 % активної речовини виводиться із сечею у незмінному вигляді.

Дані дослідження метаболізму онданцентрону in vitro свідчать, що він є субстратом ферментів системи цитохрому Р₄₅₀ печінки людини, включаючи CYP1A2, CYP2D6 і

CYP3A4. Метаболізм ондансетрону здійснюється частіше ферментом CYP3A4. Оскільки метаболізм ондансетрону може здійснюватися декількома ферментами системи цитохрому Р₄₅₀, то при недостатності одного з ферментів сумарний кліренс ондансетрону суттєво не змінюється, оскільки недостача одного з ферментів буде компенсована іншими ферментами системи метаболізму.

Показання для застосування.

• Для попередження і лікування нудоти і блювання, викликаних променевою і цитостатичною хіміотерапією злоякісних пухлин, включаючи терапію високими дозами цисплатином у дорослих та дітей старше 4-х років..

• Для попередження і припинення блювання у після операційному періоді у дорослих.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовується перорально для дорослих і дітей старше 4-х років.

При хіміотерапії злоякісних пухлин.

Початкову дозу ондансетрону приймають до початку курсу хіміотерапії. Потім дозу призначають враховуючи тяжкість побічних дій при різних режимах хіміотерапії, які супроводжуються нудотою і блюванням. Доза для дорослих може коливатися від 8 до 32 мг на добу.

Дорослі.

При хіміотерапії, яка супроводжується максимально вираженими побічними діями у вигляді блювання (наприклад, при застосуванні схем лікування, включаючи цисплатин).

Через 24 години після застосування хіміотерапевтичного засобу приймають внутрішньо ондансетрон по 8 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.

Якщо хіміотерапія супроводжується сильним блюванням, дію ондансетрону можна посилити одноразовим внутрішньо венним введенням дексаметазону натрію фосфату у дозі 20 мг до початку хіміотерапії.

При хіміотерапії, яка супроводжується менш вираженими побічними діями у вигляді блювання (наприклад, при застосуванні схем лікування, включаючи циклофосфамід, доксорубіцин, епірубіцин, фтор урацил, карбоплатин).

Початкова доза ондансетрону становить 8 мг за 1 – 2 години до застосування хімі терапевтичного засобу, а потім 2 рази на добу по 8 мг 5 днів.

Діти.

Після застосування хіміотерапії ондансетрон дітям 4 – 12 років застосовують у дозі 4 мг 2 рази на добу   протягом 5 днів.

Пацієнти літнього віку.

Ефективність ондансетрону та частота побічних явищ у пацієнтів старше 65 років, аналогічні таким, як і у хворих більш молодшого віку. Таким чином, при призначені ондансетрону цій категорії хворих корекція дози не потрібна.

При променевій терапії.

Дорослі.

Початкова доза ондансетрону становить 8 мг за 1 – 2 години перед сеансом променевої терапії, а потім – по 8 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.

Діти.

Досвід застосування ондансетрону для дітей при проведенні променевої терапії відсутній.

Пацієнти літнього віку.

Ефективність ондансетрону та частота побічних явищ у пацієнтів старше 65 років, аналогічні таким, як і у хворих більш молодшого віку. Таким чином, при призначені ондансетрону цій категорії хворих корекція дози не потрібна.

Для попередження і припинення блювання у після операційний період.

Дорослі.

Для попередження і припинення блювання у після операційному періоді ондансетрон можна призначати у разовій дозі 16 мг за годину до анестезії.

Діти.

Досвід по застосуванню ондансетрону для дітей у після операційному періоді відсутній.

Пацієнти літнього віку.

Досвід застосування ондансетрону людьми літнього віку для попередження і припинення блювання у після операційному періоді не достатній.

Застосування ондансетрону   хворими з порушеннями функції нирок і печінки.

Хворим з порушеннями функції нирок при вживанні препарату не потрібна зміна дози та схеми лікування, а з помірними і тяжкими порушення функції печінки рекомендовано зменшення дози, так щоб сумарна добова доза не перевищувала 8 мг. Цю дозу можна приймати 1 раз на добу.

Побічна дія.

При клінічних дослідженнях було встановлено, що найчастішими побічними діями були:

головний біль, запор, відчуття тепла або прилив крові до обличчя;

Рідко:

• біль у животі, слабкість, сухість у роті;

• порушення зору і запаморочення, мимовільні рухові розлади;

• транзиторне безсимптомне підвищення активності трансамінази у сироватці крові;

• алергічні реакції негайного типу, в окремих випадках тяжкі, включаючи анафілаксію, бронхоспазм, судинний набряк;

• біль в області грудей, аритмія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, брадикардія, зміни ЕКГ.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ондансетрону або до будь-якого компонента препарату, вагітність, годування груддю.

Передозування.

Досвід про випадки передозування обмежений. Специфічного антидоту для ондансетрону не існує.

Лікування: рекомендована симптоматична та підтримуюча терапія.

Особливості застосування.

Ондансетрон не ефективний для попередження нудоти і блювання при захитуванні.

Є досвід наявності перехресної гіпер чутливості до різних антагоністів рецепторів 5НТ_3. Тому за наявності гіпер чутливості до одного із антагоністів рецепторів 5НТ₃ аналогічна реакція до інших   антагоністів може бути більш виражена внаслідок перехресних реакцій.. За наявності навіть слабкої реакції гіпер чутливості до одного з препаратів антагоністів рецепторів 5НТ_3, не рекомендовано його змінювати на інший, враховуючи можливість посилення реакції гіпер чутливості.

Ондансетрон збільшує час проходження кишкового вмісту у товстому кишечнику, тому за наявності навіть слабких ознак кишкової непрохідності потрібен постійний нагляд за хворим, якщо він застосовує препарат.

Ондансетрон не впливає на систему цитохрому Р₄₅₀, але застосування інших препаратів, здатних впливати на активність цих ферментів, може призвести до зміни показників кліренсу та часу напів виведення ондансетрону.

Ондансетрон не викликає тератогенні ефекти у тварин, однак клінічних даних про безпеку застосування жінками підчас вагітності нема. Ондансетрон не слід призначати при вагітності. Не відомо чи проникає ондансетрон у грудне молоко, тому годування груддю у період лікування слід припинити.

Досвід застосування ондансетрону для дітей не достатній, однак вже показано, що препарат добре переноситься і виявляє потрібний ефект у дітей, віком від 4 до 12 років. Дані про рекомендації дозування дітям до 4-х років відсутні.

Ондансетрон виявляє пригнічуючу дію. Пацієнти, які приймали препарат, повинні утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребує підвищеної уваги, роботи з приладами, керування авто транспортом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При застосуванні ондансетрону з темазепаном, фуросемідом, трамадолом, пропофолом взаємодії не виявлено. Алкоголь також не змінює параметри фармакокінетики ондансетрону. Застосування препаратів – індукторів CYP3A4 (фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин ) супроводжується збільшенням кліренсу ондансетрону при його пероральному застосуванні і зниженням концентрації препарату у крові, але при спадковому дефіциті CYH2D6 зміни показників кліренсу ондансетрону не відмічено. Є обмежені дані, що ондансетрон може знижувати аналгезуючу дію трамадолу.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 15 - 30 °С.

Термін придатності – 5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Умови відпустку. За рецептом.

Упаковка. По 5 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Виробник. Фармасайнс Інк., Канада.

Адреса.

6111 Роялмаунт Авеню, № 100, Монреаль, Квебек Канада. Н 4Р 2Т 4.

Инструкция отсутствует