-
Албіопростадил
- AlprostadilМіжнародна назва
- Інші кардіологічні препаратиФарм. група
- C01EA01ATС-код
- за рецептомУмова продажу
- Немає в продажуНаявність в аптеках
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЛБІОПРОСТАДИЛ
(ALBIOPROSTADIL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: алпростадил; 7[(1R,2R,3R)-3-гідрокси-2-[(1Е,3S)-3-гідроксіокт-1-еніл]-5-оксоциклопентил] гептанова кислота).
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.
склад:1 ампула (0,2 мл) містить алпростадилу 0,1 мг;
допоміжні речовини: етанол абсолютний.
Форма випуску.
Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група.
Простагландини. Код АТС С 01ЕА 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Активна речовина препарату Албіопростадил - алпростадил (синтетичний аналог природного простагландина Е 1) має антиагрегантну, судинорозширювальну, ангіопротекторну дію. Дія алпростадилу комплексна і направлена на поліпшення мікро циркуляції та периферичного кровообігу завдяки поліпшенню реологічних властивостей крові, відкриття колатералей і ангіопротективної дії. Розширює артерії, артеріоли і розслаблює сфінктери пре капілярів, посилює колатеральний кровотік. Впливає на гемокоагуляцію, зменшує адгезію і агрегацію тромбоцитів, підвищує пластичність еритроцитів. Підвищує фібринолітичну активність крові.
На системному рівні діє як вазодилятатор. Спричиняє антиатерогенну дію завдяки уповільненню активації нейтрофілів, надмірної проліферації клітин судинної стінки, зниженню синтеза холестерину і його депонуванні в стінках сосудів.
При інтракавернозному введенні сприяє збільшенню кровотока і поліпшенню мікро циркуляції в кавернозних тілах.
При внутріартеріальному введенні у новонароджених дозволяє підтримувати функціонуючий артеріальний проток у відкритому стані, що поліпшує кровообіг та оксигенацію.
Фармакокінетика:
Алпростадил швидко метаболізується, період напів виведення складає біля 10 секунд. При внутрішньо венному введенні біля 60-90 % циркулюючого алпростадилу метаболізується в легенях при “першому проходженні” через них, головним чином, шляхом бета - і омега - окиснення. Під час першого метаболічного проходження в легенях розпадається до 60 – 90 %. Внаслідок ферментативного окиснення утворюються три біологічно активних метаболіти: 15-кето-простагландин Е 1, 15-кето-13,14-дигідропростагландин Е 1 та 13,14-дигідропростагландин Е 1.
Кетометаболіти мають біологічну активність нижчу, ніж албіопростадил, а дія метаболіту 13,14-дигідропростагландин Е 1 подібна до дії простогландину Е 1. Важливим є той факт, що 13,14-дигідропростагландин Е 1 діє довше, період його напів виведення становить приблизно 1 хв. (альфа-фаза) та 30 хв. (бета-фаза). Основні метаболіти виділяються з сечею (до 88 %) та калом (12 %).
Показання для застосування.
Хронічні облітеруючі захворювання артерій кінцівок , що супроводжуються болем в стані спокою або трофічними змінами: об літеруючий ендартеріїт з тяжкою “переміжною кульгавістю” (якщо не показано хірургічне втручання), атеросклероз артерій кінцівок; діабетична ангіопатія, хвороба Бюргера, синдром Рейно з трофічними порушеннями; васкуліт при системній склеродермії; порушення периферичного кровообігу внаслідок дії фізичних факторів, особливо над граничної вібрації.
Природжені дуктусзалежні вади серця у новонароджених (з метою тимчасової підтримки функціонування артеріальної протоки до проведення реконструктивної кардіохірургічної операції), в т. ч. мітральна атрезія, атрезія легеневої артерії, тристулкового клапана, тетрада Фалло.
Спосіб застосування та дози.
Щоб уникнути ускладнень, препарат слід застосовувати суворо за призначенням лікаря.
У разі лікування хронічних об літеруючих захворювань артерій кінцівок для дорослих Албіопростадил призначають внутрішньо венно в дозі від 50 до 200 мкг 1 раз на добу, або при більш тяжких станах − від 50 до 100 мкг 2 рази на добу при розведенні у 200 – 500 мл розчину – носія, в якості якого використовують фізіологічний розчин, 5 % розчин глюкози. Тривалість інфузії має становити не менше 2 год. Тривалість курсу лікування в середньому становить 14 днів. У разі позитивного ефекту лікування препаратом можна продовжити ще протягом 7–14 днів. Курс лікування не повинен перебільшувати 4 тижнів. При відсутності позитивного ефекту протягом 2 тижнів від початку лікування подальше застосування препарату слід припинити.
При лікуванні новонароджених дітей із вродженими вадами серця, пов’язаними з незарощенням боталової протоки, Албіопростадил вводять шляхом постійної інфузії крапельно в крупні вени або пупкову артерію. Початкова швидкість інфузії становить від 0,01 до 0,05 мкг/кг/хв. При досягненні терапевтичного ефекту дози зменшують до мінімальної підтримуючої (здебільшого 0,01 – 0,02 мкг/кг/хв.). У разі необхідності, як виняток, дозу можна збільшити до 0,1 мкг/кг/хв. При прояві виражених побічних ефектів дозу, що вводять, слід зменшити. Лікування препаратом Албіопростадил необхідно проводити під контролем гемодинамічних показників, кислотно-лужного балансу. Для новонароджених дітей препарат слід застосовувати під постійним контролем артеріального тиску, при наявності умов для проведення ШВЛ.
Рекомендації щодо розведення препарату Албіопростадил: при розведенні 1 ампули або флакону (0,2 мл) препарату Албіопростадил в 9,8 мл розчину – носія (фізиологічний розчин, 5% розчин глюкози) отримують концентрацію 100 мкг Албіопростадилу в 10 мл розчину Отриманий розчин можна розвести у більшому об’ємі розчину – носія. Отриманий розчин рекомендується використовувати зразу після приготування. Можливе тимчасове зберігання отриманого розчину не більше 24 годин з моменту приготування при температурі 2-8° С.
Побічна дія.
При внутрішньо венному введенні препарату можливе появлення ознак флебіту проксимальніше від місця введення (до 40 % хворих). Це, як правило, не зумовлює необхідності припинення лікування препаратом, ознаки запалення зникають через декілька годин після закінчення інфузії або при зміні місця введення. Проводити специфічне лікування у таких випадках не потрібно. Катетеризація центральної вени дозволяє знизити частоту цієї побічної дії препарату. В окремих випадках при лікуванні препаратом можливі: головна біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, відчуття нездужання, підвищене потовиділення, порушення із боку органів травлення (дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея), набряк кінцівки, у вену якої проводиться інфузія розчину препарату, артеріальна гіпотензія, тахікардія, напад стенокардії, підвищення температури тіла, алергійні реакції, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові, гіпербілірубінемія, гематурія. У виключно рідких випадках можливий розвиток набряку легенів, серцево – судинної недостатності. Тривалий курс лікування (4 тижні та більше) може ускладнитись оборотнім гіперостозом трубчатих кісток. Можливі зміни з боку крові у вигляді лейкоцитозу або лейкопенії, як виняток, можливе збільшення титру С-реактивного білка. У хворих з тяжкою серцевою недостатністю необхідно обмежувати збільшення об’єму інфузії через небезпеку набряку легень і можливої зупинки серця.
У новонароджених дітей серед побічних явищ відзначались: підвищення температури тіла, артеріальна гіпотензія, гіперемія шкіри, діарея, брадікардія, тахікардія, шкірні висипи, судоми, пригнічення дихання (аж до апное). У виключно рідких випадках можливий розвиток дисемінованої внутрішньо судинної коагулопатії. У разі тривалого курсу лікування (протягом декількох тижнів) можливо виникнення гіперостозу в кістках нижніх кінцівок.
Дуже рідко (до 1 % випадків) у новонародженних можуть спостерігатися: шок, гостра серцева недостатність, гіпербілірубінемія, кровотеча, сонлівість, зниження функції дихання (брадипноє, тахіпноє), порушення функції нирок ( аж до анурії), гіпоглікемія, фібриляція шлуночків серця, А-V блокада ІІ ступеню, надшлуночкова аритмія, напруження м`язів шиї, підвищена дратівливість, гіпотермія, гіперкапнія, гіперемія шкірних покровів, гематурія, перитонеальні симптоми, тахіфілаксія, підвищення рівня калію в крові, тромбоцит опенія, анемія.
Кількість небажаних реакцій може змінитися залежно від концентрації, об`єму и швидкості проведення інфузії. При появі побічних ефектів дозу препарату слід знизити.
Протипоказання.
Абсолютним протипоказанням для призначення препарату є підвищена чутливість до Албіопростадилу, вагітність, годування груддю. Відносним протипоказанням є гострий та під гострий інфаркт міокарда, тяжка чи нестабільна форма стенокардії, бронхообструктивний синдром тяжкого ступеня, порушення функції печінки, стани, пов’язані з ризиком виникнення кровотечі (виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, тяжке ураження судин головного мозку, проліферативна ретинопатія зі схильністю до кровотечі, значна травма тощо), виражена артеріальна гіпотензія.
Вік до 18 років ( за винятком неонатального періода) і старше 75 років.
В неонаталогії: підвищена чутливість до алпростадилу, пригнічення функції дихання, стан спонтанного стійко – відкритої артеріальної протоки.
Передозування.
У разі передозування (інтоксикації) препаратом Албіопростадилу можлива поява таких симптомів: зниження артеріального тиску, гіперемія шкіри, загальна слабкість. При наявності ознак передозування, інфузію препарату слід уповільнити або припинити. Специфічне лікування в таких випадках, як правило, проводити не потрібно. У разі появи ознак пригнічення дихального центру у новонароджених дітей необхідно провести штучну вентиляцію легень.
Особливості застосування.
З особливою обережністю слід застосовувати препарат для хворих на артеріальну гіпотензію, з серцево-судинною недостатністю (необхідно контролю вати навантаження “об’ємом” розчину-носія). У хворих, яким застосовують гемодіаліз, лікування Албіопростадилом слід проводити в післядіалізний період. Слід бути обережним при лікуванні цим препаратом людей літнього віку з інсулінзалежним цукровим діабетом, особливо при значних ураженнях судин. Слід дотримуватись обережності при призначенні цього препарату новонародженим у випадку появи ознак пригнічення дихання ( брадипное), артеріальної гіпотензії, тахікардії, гіпертермії.
Частота розвитку побічних ефектів може змінюватися залежно від концентрації розчину, об’єму та швидкості інфузії.
При лікуванні необхідно контролю вавти АТ, ЧСС, біохімічні показники і параметри системи зсідання крові (при її порушенні або при одночасній терапії лікарськими засобами, які впливають на систему згортання крові). Обов`язковою вимогою застосування у новонароджених є наявність можливості для проведення ШВЛ. Препарат необхідно застосовувати під пильним лікарським контролем.
Застосування препарату не впливає на здатність керувати авто транспортом та на роботу з рухомими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Введення препарату Албіопростадил посилює дію гіпотензивних і судинорозширюючих засобів. Слід дотримуватись обережності при одночасному введенні Албіопростадилу з препаратами, що перешкоджають зсіданню крові (антикоагулянтами та антиагрегантами) через можливе збільшення ризику кровотечі.
Фармацевтично несумісний з іншими розчинами (за виключенням 0,9% розчину натрію хлориду та 5 % розчину глюкози).
Умови та термін зберігання.
Зберігати у захищеному від світла місці, при температурі (5±3) 0С. Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску
За рецептом.
Упаковка.
По 0.2 мл в ампулі або флаконі. По 5 або 10 ампул або флаконів у картонній пачці.
Виробник. ВАТ „Біофарма”,
Адреса.
03038 Україна, м. Київ-38, вул. М. Амосова, 9.
Общая характеристика:
международное и химическое название: алпростадил, 7 [(1R, 2R, 3R)-3-гидрокси-2-[(1Е, 3S)-3-гидроксиокт-1-енил]-5-оксоциклопентил] гептанова кислота).
основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость.
1 ампула (0,2 мл) содержит алпростадила 0,1 мг;
этанола абсолютный.
Форма выпуска.
Концентрат для приготовления раствора для инфузий.
Фармакотерапевтическая группа.
Простагландины. Код АТС С01ЕА01.
Фармакологические свойства.
Фармакологические
Активное вещество препарата Албиопростадил - алпростадил (синтетический аналог природного простагландина Е1) имеет антиагрегантное, сосудорасширяющее, ангиопротекторным действие. Действие алпростадила комплексная и направлена на улучшение микроциркуляции и периферического кровообращения благодаря улучшению реологических свойств крови, открытие коллатералей и ангиопротективное действия. Расширяет артерии, артериолы и расслабляет сфинктеры прекапилляров, усиливает коллатеральное кровоток. Влияет на гемокоагуляцию, уменьшает адгезию и агрегацию тромбоцитов, повышает пластичность эритроцитов. Повышает фибринолитическую активность крови.
На системном уровне действует как вазодилятаторов. Влечет антиатерогенное действие благодаря замедлению активации нейтрофилов, чрезмерной пролиферации клеток сосудистой стенки, снижению синтеза холестерина и его депонировании в стенках сосудов.
При интракавернозном введении способствует увеличению кровотока и улучшению микроциркуляции в кавернозных телах.
При внутриартериальном введении у новорожденных позволяет поддерживать функционирующий артериальный проток в открытом состоянии, улучшает кровообращение и оксигенацию.
Фармакокинетика:
Алпростадил быстро метаболизируется, период полувыведения составляет около 10 секунд. При внутривенном введении у 60-90% циркулирующего алпростадила метаболизируется в легких при первом прохождении через них, главным образом, путем бета - и омега - окисления. Во время первого метаболического прохождения в легких распадается до 60 - 90%. Вследствие ферментативного окисления образуются три биологически активных метаболита: 15-кето-простагландин Е1, 15-кето-13 ,14-дигидропростагландин Е1 и 13,14-дигидропростагландин Е1.
Кетометаболиты имеют биологическую активность ниже, чем Албиопростадил, а действие метаболита 13,14-дигидропростагландин Е1 подобно действию простогландин Е1. Важен тот факт, що13 ,14-дигидропростагландин Е1 действует дольше, период его полувыведения составляет приблизительно 1 мин. (Альфа-фаза) и 30 мин. (Бета-фаза). Основные метаболиты выделяются с мочой (до 88%) и калом (12%).
Показания к применению.
Хронические облитерирующие заболевания артерий конечностей, сопровождающиеся болью в состоянии покоя или трофическими изменениями: облитерирующий эндартериит с тяжелой "перемежающейся хромотой" (если не показано хирургическое вмешательство), атеросклероз артерий конечностей; диабетическая ангиопатия, болезнь Бюргера, синдром Рейно с трофическими нарушениями; васкулит при системной склеродермии, нарушения периферического кровообращения в результате воздействия физических факторов, особенно сверхпредельной вибрации.
Врожденные дуктусзависимые пороки сердца у новорожденных (с целью временного поддержания функционирования артериального протока до проведения реконструктивной кардиохирургической операции), в т.ч. митральная атрезия, атрезия легочной артерии, трехстворчатого клапана, тетрада Фалло.
Способ применения и дозы.
Чтобы избежать осложнений, препарат следует применять строго по назначению врача.
В случае лечения хронических облитерирующих заболеваний артерий конечностей для взрослых Албиопростадил назначают внутривенно в дозе от 50 до 200 мкг 1 раз в сутки, или при более тяжелых состояниях - от 50 до 100 мкг 2 раза в сутки при разведении в 200 - 500 мл раствора-носителя , в качестве которого используют физиологический раствор, 5% раствор глюкозы. Продолжительность инфузии должна составлять не менее 2 ч. Продолжительность курса лечения в среднем составляет 14 дней. В случае положительного эффекта лечения препаратом можно продолжить еще в течение 7-14 дней. Курс лечения не должен превышать 4 недели. При отсутствии положительного эффекта в течение 2 недель от начала лечения дальнейшее применение препарата следует прекратить.
При лечении новорожденных с врожденными пороками сердца, связанными с незаращением Баталового пролива, Албиопростадил вводят путем постоянной инфузии капельно в крупные вены или в пупочную артерию. Начальная скорость инфузии составляет от 0,01 до 0,05 мкг / кг / мин. При достижении терапевтического эффекта дозу снижают до минимальной поддерживающей (обычно 0,01 - 0,02 мкг / кг / мин). В случае необходимости, как исключение, дозу можно увеличить до 0,1 мкг / кг / мин. При проявлении выраженных побочных эффектов вводимую дозу необходимо уменьшить. Лечение препаратом Албиопростадил необходимо проводить под контролем гемодинамических показателей, кислотно-щелочного баланса. Для новорожденных детей препарат следует применять под постоянным контролем артериального давления, при наличии условий для проведения ИВЛ.
Рекомендации по разведению препарата Албиопростадил: при разведении 1 ампулы или флакона (0,2 мл) препарата Албиопростадил в 9,8 мл раствора-носителя (физиологический раствор, 5% раствор глюкозы) получают концентрацию 100 мкг Албиопростадила в 10 мл раствора Полученный раствор можно развести в большем объеме раствора-носителя. Полученный раствор рекомендуется использовать сразу после приготовления. Возможно временное хранение полученного раствора не более 24 часов с момента приготовления при температуре 2-8 ° С.
Побочное действие.
При внутривенном введении препарата возможно появление признаков флебита проксимальнее места введения (до 40% больных). Это, как правило, не вызывает необходимости прекращения лечения препаратом, признаки воспаления исчезают через несколько часов после окончания инфузии или при изменении места введения. Проводить специфическое лечение в таких случаях не требуется. Катетеризация центральной вены позволяет снизить частоту этого побочного действия препарата. В отдельных случаях при лечении препаратом возможны головная боль, головокружение, повышенная утомляемость, чувство недомогания, повышенное потоотделение, нарушения со стороны органов пищеварения (дискомфорт в эпигастральной области, тошнота, рвота, диарея), отек конечности, в вену которой проводится инфузия раствора препарата , артериальная гипотензия, тахикардия, приступ стенокардии, повышение температуры тела, аллергические реакции, транзиторное повышение активности печеночных трансаминаз в сыворотке крови, гипербилирубинемия, гематурия. В исключительно редких случаях возможно развитие отека легких, сердечно-сосудистой недостаточности. Длительный курс лечения (4 недели и более) может осложниться обратимым гиперостоз трубчатых костей. Возможны изменения со стороны крови в виде лейкоцитоза или лейкопении, как исключение, возможно увеличение титра С-реактивного билка.У больных с тяжелой сердечной недостаточностью необходимо ограничивать увеличение объема инфузии за опасности отека легких и возможной остановки сердца.
У новорожденных детей среди побочных явлений отмечались: повышение температуры тела, артериальная гипотензия, гиперемия кожи, диарея, брадикардия, тахикардия, кожные высыпания, судороги, угнетение дыхания (вплоть до апноэ). В исключительно редких случаях возможно развитие диссеминированной внутрисосудистой коагулопатии. При длительном курсе лечения (в течение нескольких недель) возможно возникновение гиперостоз в костях нижних конечностей.
Очень редко (до 1% случаев) у новорожденных могут наблюдаться: шок, острая сердечная недостаточность, гипербилирубинемия, кровотечение, сонливисть, снижение функции дыхания (брадипноэ, тахипноэ), нарушение функции почек (вплоть до анурии), гипогликемия, фибрилляция желудочков сердца, А -V блокада II степени, наджелудочковая аритмия, напряжение мышц шеи, повышенная раздражительность, гипотермия, гиперкапния, гиперемия кожных покровов, гематурия, перитонеальные симптомы, тахифилаксия, повышение уровня калия в крови, тромбоцитопения, анемия.
Количество нежелательных реакций может измениться в зависимости от концентрации, объема и скорости проведения инфузии. При появлении побочных эффектов дозу препарата следует снизить.
Противопоказания.
Абсолютным противопоказанием для назначения препарата является повышенная чувствительность к Албиопростадила, беременность, кормление грудью. Относительным противопоказанием является острый и подострый инфаркт миокарда, тяжелая или нестабильная форма стенокардии, бронхообструктивный синдром тяжелой степени, нарушения функции печени, состояния, связанные с риском возникновения кровотечения (язва желудка и двенадцатиперстной кишки, тяжелое поражение сосудов головного мозга, пролиферативная ретинопатия со склонностью к кровотечению, значительная травма и др.), выраженная артериальная гипотензия.
Возраст до 18 лет (за исключением неонатального периода) и старше 75 лет.
В неонаталогии: повышенная чувствительность к алпростадила, угнетение функции дыхания, состояние спонтанного стойко - открытого артериального протока.
Передозировки.
В случае передозировки (интоксикации) препаратом Албиопростадила возможно появление таких симптомов: снижение артериального давления, гиперемия кожи, общая слабость. При наличии признаков передозировки, инфузию препарата следует замедлить или прекратить. Специфическое лечение в таких случаях, как правило, проводить не нужно. В случае появления признаков угнетения дыхательного центра у новорожденных детей необходимо провести искусственную вентиляцию легких.
Особенности применения.
С особой осторожностью следует применять препарат для больных артериальной гипотензии, с сердечно-сосудистой недостаточностью (необходимо контролировать нагрузку "объемом" раствора-носителя). У больных, которым применяют гемодиализ, лечение Албиопростадил следует проводить в пислядиализний период. Следует быть осторожным при лечении этим препаратом людей пожилого возраста с инсулинозависимым сахарным диабетом, особенно при обширных поражениях сосудов. Следует соблюдать осторожность при назначении этого препарата новорожденным в случае появления признаков угнетения дыхания (брадипноэ), артериальной гипотензии, тахикардии, гипертермии.
Частота развития побочных эффектов может меняться в зависимости от концентрации раствора, объема и скорости инфузии.
При лечении необходимо контролювавты АД, ЧСС, биохимические показатели и параметры системы свертывания крови (при его возбуждении или при одновременной терапии лекарственными средствами, которые влияют на систему свертывания крови). Обязательным требованием применения у новорожденных является наличие возможности для проведения ИВЛ. Препарат необходимо применять под строгим врачебным контролем.
Применение препарата не влияет на способность управлять автотранспортом и на работу с движущимися механизмами.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами.
Введение препарата Албиопростадил усиливает действие гипотензивных и сосудорасширяющих средств. Следует соблюдать осторожность при одновременном введении Албиопростадила с препаратами, препятствующими свертыванию крови (антикоагулянтами и антиагрегантами) за возможного увеличения риска кровотечения.
Фармацевтически несовместим с другими растворами (за исключением 0,9% раствора натрия хлорида и 5% раствора глюкозы).
Условия хранения.
Хранить в защищенном от света месте при температуре (5 ± 3) ° С. Срок годности - 2 года.
Реклама
