Алка-зельтцер - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АЛКА-ЗЕЛЬТЦЕР®

(ALKA-SELTZER®)

Cклад лікарського засобу:

діючі речовини: 1 таблетка містить кислоти ацетил саліцилової 324 мг, кислоти лимонної (безводної)  965 мг,   натрію гідро карбонату 1743,87 мг (відповідає натрію гідро карбонату (сухому) 1625,00 мг) ;

допоміжні речовини: повідон, диметикон кальцію силікат 70/30, досс-натрію/бензоат, натрію сахарин, лимонний та лаймовий ароматизатори.

Лікарська форма. Таблетки шипучі.

Круглі таблетки білого кольору з написом ALKA-SELTZER на одному боці.

Назва і місцезнаходження виробника. Байєр Біттерфельд ГмбХ, Німеччина. D-06803, Греппін, Німеччина.

Bayer Bitterfeld GmbH, Germany. D-06803, Greppin, Germany.

Назва і місцезнаходження заявника. Байєр Консьюмер Кер АГ, Швейцарія. Петер Меріан-Штрассе 84, 4052 Базель, Швейцарія.

Bayer Consumer Care AG, Switzerland. Peter Merian-Strasse 84, 4052 Basel, Switzerland.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B A51.

Препарат Алка-Зельтцер^®, активними речовинами якого є ацетил саліцилова кислота, лимонна кислота і натрію гідро карбонат, має жарознижуючу, аналгезуючу та протизапальну дії, зменшує агрегацію тромбоцитів.

Ацетил саліцилова кислота належить до групи кислотних не стероїдних протизапальних засобів з аналгетичними, антипіретичними та протизапальними властивостями. Механізм дії полягає в не зворотному пригніченні циклооксигеназних ферментів, залучених до синтезу простагландинів.

Ацетил саліцилова кислота при пероральному застосуванні в дозі від 0,3 до 1,0 г сприяє полегшенню болю та усуває незначне підвищення температури, наприклад, при застуді чи грипі, для зниження температури та полегшення суглобового чи м’язового болю.

Вона також чинить знеболювальний ефект при гострих та хронічних запаленнях: ревматоїдний артрит, остеоартрит та анкілозуючий спондиліт. Як правило, при цих порушеннях застосовуються високі дози, від 4 до 8 г/добу, розділені на кілька прийомів.

Ацетил саліцилова кислота також пригнічує агрегацію тромбоцитів за рахунок блокування синтезу тромбоксану А₂ у тромбоцитах. Таким чином, вона застосовується при різних судинних симптомах у дозах, що зазвичай складають 75–300 мг/добу.

Натрію гідро карбонат нейтралізує вільну соляну кислоту в шлунку і захищає слизову оболонку шлунка від ушкоджень.

Лимонна кислота сприяє більш швидкому всмоктуванню препарату.

Після перорального застосування ацетил саліцилова кислота швидко та повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Протягом та після всмоктування вона перетворюється на свій основний активний метаболіт – саліцилову кислоту. Максимального рівня плазмової концентрації ацетил саліцилова кислота досягає через 10–20 хвилин, саліцилова кислота – через 0,3–2 години відповідно. Ацетил саліцилова та саліцилова кислоти значно зв’язуються з білками плазми та швидко розподіляються по організму. Саліцилова кислота потрапляє у грудне молоко та перетинає плацентарний бар’єр.

Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться переважно нирками. Її метаболітами є саліцилсечова кислота, саліцилфенол глюкуронід, саліцилацил глюкуронід, гентизинова та гентизинсечова кислоти.

Швидкість виведення саліцилової кислоти є дозозалежною, бо її метаболізм обмежений можливостями ферментів печінки. Тому період напів виведення коливається від 2 до 3 годин після застосування низьких доз і зростає майже до 15 годин після високих доз.

Лимонна кислота та натрію гідро карбонат не всмоктуються.

Показання для застосування.

Помірно виражений больовий синдром різного ґенезу (м’язовий та суглобовий біль, зубний біль, альгодисменорея, головний біль з розладами шлунка, що обумовлені надмірним вживанням їжі та алкогольних напоїв); застуда або гостре респіраторно-вірусне захворювання, яке супроводжується підвищенням температури (у дорослих і дітей віком від 15 років).

Протипоказання. Ацетил саліцилова кислота протипоказана в наступних випадках:

• індивідуальна підвищена чутливість до ацетил саліцилової кислоти або інших саліцилатів, а також до інших компонентів препарату;

• випадки бронхіальної астми в анамнезі, спричинені застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо не стероїдних протизапальних засобів;

• активні пептичні виразки;

• геморагічні хвороби, такі як гемофілія;

• тяжка ниркова недостатність;

• тяжка печінкова недостатність;

• тяжка серцева недостатність;

• застосування одночасно з метотрексатом у дозах 15 мг/тиждень або більше (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

• останній триместр вагітності.

Належні заходи безпеки при застосуванні. Ацетил саліцилову кислоту потрібно застосовувати з особливою обережністю в наступних випадках:

• індивідуальна підвищена чутливість до інших аналгетиків / протизапальних засобів та наявністю інших видів алергії;

• шлунково-кишкові виразки в анамнезі, а також хронічна або рецидивуюча виразкова хвороба або шлунково-кишкові кровотечі;

• при супутньому лікуванні антикоагулянтами;

• погіршення функції нирок;

• погіршення функції печінки.

Ацетил саліцилова кислота може провокувати бронхоспазм та спричинити напади астми або інші реакції гіпер чутливості. Факторами ризику є наявність астми в анамнезі, поліноз, поліпи в носі чи хронічні захворювання дихальної системи. Це також стосується хворих, у яких виявляються алергічні реакції (наприклад, шкірні реакції, свербіж, кропив’янка) на інші речовини.

Внаслідок того, що ацетил саліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів, і цей ефект зберігається протягом кількох днів після застосування, вона може підвищувати схильність до кровотеч протягом та після хірургічних втручань (в тому числі малі оперативні втручання, наприклад, видалення зуба).

У низьких дозах ацетил саліцилова кислота зменшує виведення сечової кислоти, тому може провокувати напад подагри у схильних осіб.

Цей лікарський засіб містить в одній шипучій таблетці 477 мг натрію, що потрібно мати на увазі хворим, які перебувають на дієті з обмеженням натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. У декількох ретроспективних епідеміологічних дослідженнях застосування саліцилатів протягом перших трьох місяців вагітності було пов’язане з підвищенням ризику вад розвитку (вовча паща, вади серця). Щоб оцінити будь-який тератогенний вплив тривалих курсів лікування ацетил саліциловою кислотою в дозі вище, ніж 150 мг/добу, даних недостатньо. Після застосування звичайних терапевтичних доз ризик здається низьким. Дослідження, в якому брали участь близько 32 тисяч пар мати-дитина, не виявило зв’язку з підвищенням частоти вад розвитку.

Саліцилати не варто застосовувати під час вагітності, тільки після оцінки лікарем співвідношення ризик-користь; не потрібно застосовувати ацетил саліцилову кислоту, як запобіжний захід, при постійному лікуванні в дозі вище 150 мг/добу. В останні три місяці вагітності призначення саліцилатів у високих дозах (>300 мг/добу) може призводити до збільшення гестаційного періоду та пригнічення маткових скорочень у матері, а також кардіопульмональної токсичності (наприклад, внутрішньоутробне закриття артеріальної протоки) у дитини. Крім того,   у матері і дитини спостерігалось зростання схильності до кровотеч.

Призначення ацетил саліцилової кислоти у високих дозах невдовзі перед пологами може призводити до внутрішньо черепних геморагій, особливо у недоношених дітей. Тому, за винятком надзвичайно обмежених кардіологічних та акушерських показань, підтверджених попередніми медичними обстеженнями та спостереженнями лікаря, всі препарати, що містять у своєму складі ацетил саліцилову кислоту, протипоказані під час останнього триместру вагітності.

Лактація. Саліцилати та їх метаболіти потрапляють у грудне молоко у незначних кількостях.

Оскільки до теперішнього часу після випадкового застосування у новонароджених не спостерігалось ніяких небажаних ефектів, зазвичай немає потреби переривати годування груддю. Але при тривалому застосуванні або прийманні високих доз, годування груддю необхідно припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не виявлено.

Діти. Не застосовувати препарат дітям віком до 15 років, за винятком спеціальних показань (наприклад, хвороба Кавасакі). Препарати, що містять ацетил саліцилову кислоту, не застосовують без консультації лікаря дітям та підліткам при вірусних захворюваннях з пропасницею чи без неї. При певних вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, В та вітряній віспі, виникає ризик синдрому Рейє.   Ризик може зростати, коли ацетил саліцилова кислота використовується додатково, але причинні зв’язки не підтверджені. Надмірне блювання, що зустрічається при цих захворюваннях, може бути симптомом синдрому Рейє.

Спосіб застосування та дози.

Дози препарату Алка-Зельтцер^® і тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта, з урахуванням картини і ступеня тяжкості патологічного процесу, особливостей перебігу захворювання, досягнутого терапевтичного ефекту та переносимості ацетил саліцилової кислоти.

Рекомендована доза Алка-Зельтцер^® для дорослих і дітей старше 15 років становить 1 таблетку з інтервалами між прийомами 4–8 годин. При сильному болю або підвищеній температурі застосовують по 2–3 таблетки. Максимальна добова доза ацетил саліцилової кислоти для дорослих – 4 г (12 таблеток).

Перед застосуванням розчинити 1 шипучу таблетку в склянці води (200 мл).

Тривалість курсу лікування препаратом Алка-Зельтцер^® не повинна перевищувати 3 доби.

Передозування. Токсичність саліцилатів може бути результатом інтоксикації внаслідок тривалого застосування терапевтичних доз або гострої інтоксикації (при застосуванні            >100 мг/кг/добу більше двох днів), що потенційно загрожує життю, від випадкового проковтування дітьми до випадкового отруєння.

Хронічне отруєння саліцилатами може проходити безсимптомно, бо не має специфічних симптомів. Інтоксикація саліцилатами середнього ступеня тяжкості, або саліцилізм, зазвичай розвивається лише після повторного застосування високих доз. Симптоми: запаморочення, шум у вухах, глухота, пітливість, нудота, блювання, головний біль та пригнічення свідомості, можуть контролю ватись шляхом зниження дози. Шум у вухах може виникати при плазмовій концентрації від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі побічні ефекти виникають при концентрації понад 300 мкг/мл.

Основною особливістю гострого отруєння є тяжке порушення кислотно-лужного балансу, яке може відрізнятися з віком та тяжкістю інтоксикації. Найрозповсюдженішою ознакою у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість отруєння не можна оцінити, використовуючи лише дані плазмової концентрації. Всмоктування ацетил саліцилової кислоти може сповільнюватись внаслідок гальмування спорожнення шлунка, формування конкрементів у шлунку або внаслідок застосування препаратів, вкритих ентеросолюбтивною оболонкою. Невідкладна допомога при отруєнні ацетил саліциловою кислотою визначається ступенем тяжкості, стадією та клінічними симптомами, та відповідає стандартним методам надання невідкладної допомоги при отруєннях. Першочергові заходи мають бути спрямовані на прискорення виведення лікарського засобу, а також відновлення електролітного та кислотно-лужного балансу.

Внаслідок комплексних патофізіологічних ефектів отруєння саліцилатами можуть виникнути наступні симптоми та лабораторні зміни:

Отруєння легкого та середнього ступеня тяжкості: тахіпное, гіпервентиляція, дихальний алкалоз, пітливість, нудота, блювання. Лабораторні дані: алкалоз, лужна реакція сечі. Невідкладна допомога: промивання шлунка, повторне призначення активованого вугілля, форсований лужний діурез.

Тяжке отруєння: дихальний алкалоз з компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія, відчуття шуму у вухах, глухота. Дихальна система: від гіпервентиляції, некардіогенного набряку легень до зупинки дихання та асфіксії; лабораторні дані – алкалоз, лужна реакція сечі. Серцевосудинна система: від порушень серцевого ритму, артеріальної гіпотензії до зупинки серця. Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність. Лабораторні дані – гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміна функції нирок. Порушення обміну глюкози, кетоз лабораторно проявляється у вигляді гіперглікемії, гіпоглікемії (особливо у дітей), підвищення рівня кетонових тіл. Шлунково-кишковий тракт: шлунково-кишкові кровотечі. Зміни з боку крові: від пригнічення функції тромбоцитів до коагулопатій. Лабораторні дані – подовження протромбі нового часу, гіпопротромбінемія. Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС від млявості, пригнічення свідомості до коми та нападу судом.

Невідкладна допомога: промивання шлунка, повторне призначення активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз у тяжких випадках, інфузія рідини та електролітів.

Побічні ефекти. Шлунково-кишковий тракт. Диспепсія, шлунково-кишкові болі та біль у животі. Рідко можливе запалення   та ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, яке у поодиноких випадках призводить до кровотечі та перфорації із відповідними лабораторними та клінічними ознаками та симптомами.

Дуже рідко повідомлялось про транзиторне порушення функції печінки з підвищенням трансаміназ.

Система крові. Внаслідок того, що ацетил саліцилова кислота пригнічує функцію тромобоцитів, її застосування може бути пов’язане з підвищенням ризику кровотечі. Спостерігались такі види кровотеч: під час та після операції, гематоми, носові, урогенітальні, кровотечі з ясен. У рідких та поодиноких випадках повідомлялось про важкі кровотечі, такі як шлунково-кишкові, черепно-мозкові крововиливи (особливо у хворих із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при супутньому застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках можуть потенційно загрожувати життю.

Кровотечі можуть призводити до гострої та хронічної постгеморагічної анемії / залізо дефіцитної анемії (внаслідок, наприклад, прихованих мікро кровотеч) із відповідними лабораторними та клінічними ознаками та симптомами, такими як астенія, блідість та гіпоперфузія.

Алергічні реакції. Можливі також реакції гіпер чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами: синдром астми, легкі та середньої тяжкості реакції, що потенційно вражають шкіру, дихальну, серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, і проявляються у вигляді висипу, кропив’янки, набряку, свербежу, некардіогенного набряку легень, і дуже рідко – тяжких реакцій, таких як анафілактичний шок.

Нервова система. Повідомлялось про запаморочення та шум у вухах, що може бути ознаками передозування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказана взаємодія: Метотрексат у дозі 15 мг/тиждень або вище: підвищує гемотоксичний ефект метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними препаратами загалом та витіснення його з білків плазми, які зв’язуються з саліцилатами).

Поєднання, що потребують дотримання заходів безпеки при застосуванні:

Метотрексат, що застосовується в дозі менше ніж 15 мг/тиждень: підвищує гемотоксичний ефект метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними препаратами загалом, та витіснення його з білків плазми, які зв’язуються з саліцилатами).

Антикоагулянти, тромболітики/інші інгібітори агрегації тромбоцитів/гемостаз: підвищує ризик кровотечі.

Інші не стероїдні протизапальні засоби з саліцилатами у більших дозах: підвищує ризик утворення виразки та виникнення шлунково-кишкової кровотечі внаслідок синергічної дії.

Урикозуричні засоби, такі як бензобромарон, пробенецид: знижує урикозуричний ефект (внаслідок конкурентної ниркової тубулярної елімінації сечової кислоти).

Дигоксин: підвищує плазмову концентрацію дигоксину через зменшення виведення нирками.

Протидіабетичні засоби, наприклад, інсулін, сульфонілсечовина: застосування високих доз ацетил саліцилової кислоти посилює дію гіпоглікемічних препаратів за рахунок її гіпоглікемічної дії та витіснення сульфонілсечовини із зв’язку з білками плазми крові.

Сечогінні в комбінації з ацетил саліциловою кислотою у високих дозах: знижує ниркову фільтрацію шляхом зменшення синтезу ниркового простагландину.

Глюкокортикоїди, крім гідрокортизону, що застосовується як замісна терапія при хворобі Аддисона: знижують рівень саліцилату в крові за рахунок збільшення виведення його нирками протягом лікування кортикостероїдами, тому виникає ризик передозування саліцилату після їх відміни.

Антигіпертензивні засоби, такі як інгібітори АПФ у комбінації з ацетил саліциловою кислотою у високих дозах: знижує ниркову фільтрацію за рахунок пригнічення простагландинів, що мають судинорозширювальний ефект. Крім того, зменшує гіпотензивну дію.

Проти судомні засоби: ацетил саліцилова кислота підсилює дію деяких проти судомних препаратів, таких як вальпроєва кислота та фенітоїн; підсилює токсичність вальпроєвої кислоти внаслідок витіснення зі зв’язаного з білками стану.

Алкоголь: підвищує пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і збільшує тривалість кровотечі внаслідок адитивного ефекту.

Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка. По 2 таблетки у стрип-упаковці; по 5 стрип-упаковок у картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Алка-Зельтцер

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. шип. стрип, № 2, № 10

№ UA/9844/01/01 от 07.07.2009 до 07.07.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

препарат Алка-Зельтцер, активными компонентами которого являются ацетилсалициловая, лимонная кислота и натрия гидрокарбонат, оказывает жаропонижающее, анальгезирующее и противовоспалительное действие, тормозит агрегацию тромбоцитов. Основной механизм действия ацетилсалициловой кислоты — инактивация фермента ЦОГ, в результате чего изменяется синтез простагландинов, простациклинов и тромбоксана. Анальгезирующее действие препарата обусловлено нарушением синтеза простагландинов, поскольку уменьшается сенсибилизирующее влияние простагландинов на болевые рецепторы, что приводит к снижению чувствительности последних к медиаторам боли. Вследствие снижения продукции простагландинов снижается их пирогенное влияние на центр терморегуляции. Воздействие на тромбоксан А2 в тромбоцитах предопределяет антиагрегантное действие ацетилсалициловой кислоты.
Входящий в состав препарата натрия гидрокарбонат нейтрализует свободную соляную кислоту в желудке, что снижает риск развития ульцерогенного действия ацетилсалициловой кислоты. Лимонная кислота способствует более быстрому всасыванию препарата.
После приема ацетилсалициловой кислоты начинается процесс ее превращения в основной метаболит — салициловую кислоту. Абсорбция ацетилсалициловой и салициловой кислоты в пищеварительном тракте происходит быстро и полностью. Максимальный уровень концентрации в плазме крови достигается через 10–20 мин (ацетилсалициловая кислота) или 45–120 мин (общий уровень салицилатов). Степень связывания ацетилсалициловой кислоты с белками плазмы крови составляет 50–98%. 50% введенной дозы ацетилсалициловой кислоты метаболизируется при первом прохождении через печень. Метаболитами ацетилсалициловой и салициловой кислот являются глицинконъюгат салициловой кислоты, гентизиновая кислота и ее глицинконъюгат. Препарат проникает через ГЭБ, попадает в грудное молоко, синовиальную жидкость. Выделяется преимущественно почками в виде метаболитов. Период полувыведения ацетилсалициловой кислоты составляет 20 мин. Период полувыведения салициловой кислоты увеличивается пропорционально принятой дозе препарата.
Лимонная кислота способствует более быстрому всасыванию препарата.

ПОКАЗАНИЯ:

умеренно выраженный болевой синдром различного генеза (мышечная и суставная боль, альгодисменорея, головная боль), диспептические явления, обусловленные чрезмерным употреблением алкогольных напитков, простуда или острое инфекционное респираторное заболевание, сопровождающееся повышением температуры тела (у взрослых и детей в возрасте старше 15 лет).

ПРИМЕНЕНИЕ:

дозы препарата Алка-Зельтцер и продолжительность курса лечения определяют индивидуально с учетом характера и степени тяжести патологического процесса, достигнутого терапевтического эффекта и переносимости ацетилсалициловой кислоты.
Рекомендуемая доза Алка-Зельтцер для взрослых и детей в возрасте старше 15 лет составляет 1 таблетку с интервалами между приемами 4–8 ч. При сильной боли и повышенной температуре тела применяют по 2–3 таблетки. Максимальная суточная доза ацетилсалициловой кислоты для взрослых — 4 г (12 таблеток).
Перед применением 1 шипучую таблетку растворить в стакане воды (200 мл). Длительность лечения препаратом Алка-Зельтцер не должна превышать 3 сут.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

не следует применять при таких состояниях, как повышенная индивидуальная чувствительность к ацетилсалициловой кислоте и другим салицилатам, а также прочим НПВП, при геморрагическом диатезе, пептической язве желудка и/или двенадцатиперстной кишки, а также при эрозивно-язвенных поражениях органов ЖКТ в анамнезе, декомпенсированных нарушениях функции почек и/или печени, III триместр беременности.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

наиболее частые побочные эффекты при применении препарата — анорексия, тошнота, рвота, диарея, боль в эпигастральной области. В отдельных случаях, особенно при частом и продолжительном применении препарата, возможны эрозивно-язвенные поражения ЖКТ, иногда осложненные перфорацией, желудочно-кишечным кровотечением, тромбоцитопенией и анемией. При индивидуальной повышенной чувствительности к ацетилсалициловой кислоте или другим компонентам препарата возможно развитие аллергических реакций в виде кожной сыпи или бронхоспазма (особенно у больных БА). В отдельных случаях отмечали нарушение функции печени (повышение активности печеночных трансаминаз), почек, а также гипогликемию. После отмены препарата побочные эффекты в большинстве случаев полностью исчезали.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

специальные предупреждения и предупредительные меры. Детям в возрасте старше 15 лет с заболеваниями, сопровождающимися гипертермией, рекомендуется назначать Алка-Зельтцер только в случае неэффективности других противовоспалительных и антипиретических средств. Если после приема препарата возникает рвота, это может быть признаком синдрома Рея, угрожающего жизни ребенка и требующего неотложной помощи.
У пациентов с аллергическими заболеваниями, в том числе БА, аллергическим ринитом, крапивницей, кожным зудом, отеком слизистой оболочки и полипозом носа, особенно в сочетании с хроническими инфекциями дыхательных путей, а также у больных с повышенной чувствительностью к НПВП на фоне лечения ацетилсалициловой кислотой возможно развитие астматических приступов (бронхоспазма), крапивницы или отека Квинке.
В период применения препарата следует воздержаться от употребления алкоголя.
Таблетки Алка-Зельтцер содержат натрий, что следует учитывать пациентам, соблюдающим диету с ограничением натрия.
Применение препарата в период беременности и кормления грудью. Применение салицилатов в I триместр беременности связывают с повышенным риском развития врожденных пороков (волчья пасть, пороки сердца), тем не менее при применении ацетилсалициловой кислоты в терапевтических дозах такой связи выявлено не было. В III триместр беременности применение салицилатов противопоказано, поскольку оно может привести к перенашиванию беременности и слабости родовой деятельности.
В период кормления грудью при приеме ацетилсалициловой кислоты в средних дозах прерывание грудного вскармливания, как правило, не требуется. При регулярном приеме препарата в высоких дозах следует решить вопрос о прекращении кормления грудью.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

при сочетанном применении ацетилсалициловой кислоты отмечают усиление фармакологических эффектов таких препаратов, как антикоагулянты, НПВП, пероральные противодиабетические средства группы производных сульфонилмочевины, метотрексата, сульфаниламидов и их комбинаций, а также повышение концентрации дигоксина, барбитуратов и лития в плазме крови. При сочетанном применении с ГКС или при одновременном употреблении алкоголя повышается риск развития желудочно-кишечного кровотечения.
При сочетанном применении с препаратом Алка-Зельтцер отмечают уменьшение выраженности действия антагонистов альдостерона (спиронолактона) и петлевых диуретиков (фуросемида), антигипертензивных препаратов и средств, способствующих выведению мочевой кислоты.
Применение антацидных препаратов во время лечения Алка-Зельтцер может привести к снижению уровня салицилатов в плазме крови. Препараты ацетилсалициловой кислоты в незначительных дозах снижают экскрецию мочевой кислоты.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: при умеренном превышении рекомендованных доз возможны тошнота, рвота, боль в эпигастральной области, а также (особенно у детей и больных пожилого возраста) шум в ушах, головокружение, головная боль, снижение остроты зрения и слуха. При хронической передозировке (вследствие длительного применения препарата в повышенных дозах) отмечают бессвязное мышление, спутанность сознания, сонливость, коллапс, тремор, одышку, удушье, обезвоживание, гипертермию, щелочную реакцию мочи, метаболический ацидоз, дыхательный (газовый) алкалоз, нарушение углеводного обмена. При острой тяжелой интоксикации (однократный прием более 10 г ацетилсалициловой кислоты взрослым и 4 г — ребенком) отмечают развитие дыхательной недостаточности и коматозного состояния с возможным летальным исходом.
Лечение: в зависимости от состояния КОР и электролитного баланса применяют форсированный диурез и инфузионное введение р-ров натрия гидрокарбоната, натрия цитрата или натрия лактата, поддерживают водно-электролитный баланс, адекватную дыхательную функцию и оптимальную температуру тела.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре до 25 °С.