Альтарго - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АЛЬТАРГО™

(ALTARGO™)

Склад:

діюча речовина: ретапамулін;

1 г мазі містить 10 мг ретапамуліну;

допоміжна речовина: парафін білий м’який (містить бутилгідрокситолуол (Е 321)).

Лікарька форма. Мазь.

Фармакотерапевтична група. Дерматологічні засоби. Антибіотики для місцевого застосування. Код АТС  D06A X13.

Клінічні характеристики.

Показання.

Місцеве лікування бактеріальних інфекцій шкіри та підшкірних тканин:

• імпетиго;

• інфіковані травматичні ураження (невеликі рвані, абразивні або зашиті рани).

Протипоказання.

Гіпер чутливість до ретапамуліну або до іншого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.

Препарат лише для зовнішнього місцевого застосування.

Дорослі та діти старше 9 місяців

Тонкий шар мазі слід наносити на уражену ділянку 2 рази на день протягом 5 днів.

На оброблену маззю ділянку шкіри можна накладати пов’язку.

Ефективність та безпека застосування препарату не встановлені при:

- кількості уражень при імпетиго понад 10 см² та загальній площі уражень понад 100 см²;

- при вторинних інфікованих травматичних ураженнях, що мають довжину понад 10 см

  або загальну площу ураженої поверхні понад 100 см².

У пацієнтів віком до 18 років загальна площа поверхні тіла, що лікується, не повинна перевищувати 2 % поверхні тіла.

У разі відсутності клінічного ефекту протягом 3   днів лікування слід переглянути.

Хворі літнього віку

Корекція дози не потрібна.

Дозування при порушенні функції нирок  

Корекція дози не потрібна.

Дозування при порушенні функції печінки

Корекція дози не потрібна.

Побічні реакції.

Загальні та місцеві реакції

Поширені: подразнення у місці застосування.

Непоширені: свербіж, біль, еритема.

Шкіра та підшкірна тканина

Непоширені: контактний дерматит.

Передозування.

Не було зафіксовано випадків передозування ретапамуліну. У разі появи будь-яких ознак або симптомів передозування, як місцевих так і після випадкового застосування внутрішньо, слід проводити симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо застосування препарату у період вагітності у людини немає. За даними досліджень на тваринах був показаний незначний вплив ретапамуліну на розвиток плода після перорального застосування. Вплив препарату на постнатальний розвиток не вивчався. Ретапамулін у період вагітності слід застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері переважує потенційний ризик для плода.

Не відомо, чи екскретується ретапамулін у грудне молоко. Рішення про припинення годування груддю або припинення лікування препаратом приймається після оцінки співвідношення користь для матері/ризик для людини.

Діти.  

Оскільки безпека та ефективність застосування ретапамуліну для лікування дітей віком до 9 місяців не встановлені, застосовувати препарат у дітей цієї вікової групи не рекомендується.

Особливості застосування.

У разі появи випадків підвищеної чутливості або сильного місцевого подразнення після застосування ретапамуліну лікування слід припинити, мазь витерти та почати відповідне альтернативне лікування інфекції.

Не застосовувати мазь для лікування очей та слизових оболонок. Дотримуватись обережності з метою уникнення застосування внутрішньо.

Препарат не слід застосовувати для лікування інфекцій, спричинених метицилінрезистентними штамами Staphylococcus aureus.

У разі відсутності покращання або погіршення стану інфікованої поверхні протягом          3 днів після лікування, слід переглянути лікування.

Ретапамулін на застосовується для лікування абсцесів.

Мазь Альтарго містить бутильований гідрокситолуїн, що може спричинити місцеву шкірну реакцію (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок.

Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, тривале застосування може спричиняти надмірне зростання нечутливих мікро організмів, включаючи гриби.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив супутніх препаратів для місцевого застосування на одну й ту саму ділянку шкіри, що лікується ретапамуліном, не вивчався і не рекомендується.

Сумісне застосування з пероральним кетоконазолом у дозі 200 мг 2 рази на день збільшує сердній рівень AUC та максимальну концентрацію ретапамуліну на 81%. У зв’язку з низькою системною дією після місцевого застосування, змінювати дозу ретапамуліну під час системного застосування інгібіторів CYP3A4 немає потреби.  

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ретапамулін є синтетичним похідним речовини плевромутиліну, що була ізольована шляхом ферментації з Clitopilus passeckerianus.

Ретапамулін селективно інгібує синтез бактеріального білка шляхом взаємодії з специфічною ділянкою на 50S субодиниці бактеріальної   рибосоми, відмінної від інших місць з’єднання з іншими антибіотиками, що взаємодіють з рибосомою. Отримані дані свідчать, що у ділянку з’єднання включається рибосомальний протеїн L3, рибосомальна   P-ділянка та пептидилтрансфер азний центр. Шляхом зв’язування з цією ділянкою плевромутилін інгібує пептидилтрансфер азу, частково блокує взаємодію з Р-ділянкою та перешкоджає нормальному формуванню активної 50S субодиниці бактеріальної   рибосоми, тобто інгібує синтез бактеріального протеїну різноманітними механізмами. Завдяки такому особливому механізму дії in vitro ретапамулін демонструє відсутність перехресної чутливості з іншими антибіотиками.

Ретапамулін проявляє активність проти більшості штамів таких поширених патогенних мікро організмів шкіри та підшкірних тканин, як Staphylococcus aureus та Staphylococcus pyogenes як in vitro, так і в клінічних дослідженнях. Однак за даними клінічних досліджень ретапамулін був менш ефективний щодо деяких метицилінрезистентних штамів Staphylococcus aureus.

Препарат також активний in vitro проти деяких грам позитивних, грам негативних та анаеробних мікро організмів.

Ретапамулін головним чином чинить бактеріостатичну дію щодо  Staphylococcus aureus та Staphylococcus pyogenes. Мінімальна бактерицидна концентрація (МБК) проти S. aureus та S. pyogenes у 512 та 1024 рази перевищувала мінімальну інгібітор ну концентрацію (МІК).

За даними in vitro ретапамулін проявляє активність проти штамів Staphylococcus epidermidis, Streptococcus agalactiae, Streptococci viridans, Propionibacterium acnes, Peptostreptococcus, Prevotella, Fusobacterium, Porphyromonas, але клінічне значення цього невідоме.

Резистентність

Зменшення in vitro активності ретапамуліну опосередковується через мутацію у рибосомальному білку L3. Однак за даними глобального спостереження за понад         7000 штамами або за даними клінічних досліджень ІІ та ІІІ фази не було виявлено жодного штаму з підвищеним МІК до ретапамуліну (> 2 мкг/мл).

Ретапамулін продемонстрував низький потенціал   розвитку резистентності in vitro.

Найбільший рівень МІК ретапамуліну у серіях з пасажів S. aureus та S. pyogenes при наявності субмінімальної інгібіторної активності ретапамуліну був 2 мкг/мл. Фармакокінетика.

Абсорбція. Системний вплив 1% ретапамуліну вивчався при застосуванні на неушкодженій шкірі та абразивних ранах протягом 7 днів. Системний вплив при застосуванні на неушкодженій шкірі був дуже низьким. Середнє геометричне значення максимальної концентрації препарату у плазмі після застосування на 200 см² ушкодженої шкіри було 9,75 нг/мл у 1-й день і 8,79 нг/мл – на 7-й день з максимальним індивідуальним значенням  22,1 нг/мл.

Були проведені одноразові визначення концентрації препарату у плазмі крові                  516 дорослих та педіатричних пацієнтів із вторинними інфікованими ранами, які лікувались   1 % ретапамуліном 2 рази на день протягом 5 днів. Визначення проводилось перед нанесенням мазі на 3-й або 4-й день у дорослих та між 0 та 12 годинами після останнього нанесення мазі на 3-й або 4-й день у дітей. У більшості зразків (89 %)   концентрація препарату була нижче рівня вимірюваності (0,5 нг/мл). Серед тих зразків, що піддавались вимірюванню, у 90 % випадків концентрація ретапамуліну становила менше 2,5 нг/мл. Максимальна вимірювана концентрація ретапамуліну становила 10,7 нг/мл у дорослих і 18,5 нг/мл – у дітей.

Розподіл. У зв’язку з дуже низьким системним впливом препарату, розподіл препарату у тканинах людини не вивчався. У дослідженнях in vitro ретапамулін є субстратом та інгібітором Р-глікопротеїну. Однак системний вплив ретапамуліну після місцевого застосування у 660 разів нижчий за концентрацію ретапамуліну (ІС₅₀), необхідну для інгібування Р-глікопротеїну.

Ретапамулін приблизно на 94 % зв’язується з білками плазми.

Метаболізм. In vitro метаболізм ретапамуліну у мікро сомах печінки людини головним чином медіюється за допомогою CYP3A4, значно меншою мірою – CYP2C8 та CYP2D6.

Виведення. Виведення препарату з організму людини не вивчалось.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: однорідна мазь білуватого кольору.

Термін придатності.

2 роки. Пісдя відкриття туби термін зберігання – 7 днів.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Упаковка. Алюмінієва туба місткістю 5 г з пластиковою кришечкою, що закручується, у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.  „ГлаксоОперейшнс ЮК Лімітед”, Великобританія.

                    „Glaxo Operetaions UK Limited”, Great Britain.

Місцезнаходження.  

„Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед”, Барнард Кастл, Дюрхем, DL12 8DT, Великобританія.

„Glaxo Opereations UK Limited”, Barnard Castle, Durham, DL12 8DT,  UK.

Інструкція відсутня