Амікацину сульфат - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АМІКАЦИНУ СУЛЬФАТ

(AMIKACINI SULFAS)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: amikacin;

D-стрептамін, О - 3 - аміно - 3 - деоксі - а - b - глюкопіранозил) 1 >6) - О - [6 - аміно - 6-

деоксі - а - D - глюкопіранозил (1>4)] - N1 - (4 - аміно - 2 - гідроксі - 1 - оксобутил) - 2 -

деоксі - (S) - сульфат;

основні фізико-хімічні властивості: порошок або пориста маса білого з жовтуватим відтінком кольору;

склад: 1 флакон містить амікацину сульфату, в перерахуванні на амікацин - 250 мг або 500 мг або 1,0 г амікацину сульфату;

допоміжні речовини: натрію мета бісульфіт, натрію цитрат.

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні препарати для системного застосування. Аміноглікозиди. Амікацин. Код АТС JO1G B06.

Фармакологічні властивості. Амікацину сульфат - напівсинтетичний антибіотик широкого спектру дії з групи аміноглікозидів III покоління, похідний канаміцину. Виявляє бактерицидну дію. Активно проникає через клітинну мембрану бактерій, необоротно зв'язується з 30S-субодиницею бактеріальних рибосом і тим самим пригнічує синтез білка збудника.

Амікацину сульфат активний щодо широкого ряду грам негативних мікро організмів: Escherichia Coll, Proteus spp. (індол позитивні та індол негативні), Klebsiella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Acinetobacter spp. і деяких грам позитивних збудників: Staphylococcus spp. (у т. ч. метицилінрезистентні штами); мікобактерій - M. tuberculosis, M. avium.

Фармакокінетика. Всмоктування. При внутрішньо венному краплинному введенні максимальна концентрація досягається через 30 хв. і становить понад 30 мкг/мл. Після внутрішньом'язового введення амікацину сульфат швидко всмоктується, утворюючи максимальну концентрацію (21 мкг/мл) через 1 год. після введення. Терапевтичні концентрації амікацину сульфату у плазмі крові утримуються протягом 10-12 год.

Розподіл. Середній об'єм розподілу амікацину сульфату дорівнює 24 л. Терапевтичні концентрації амікацину сульфату утворюються у легенях, печінці, міокарді, селезінці, кістковій тканині, плевральному та перитонеальному ексудатах, синовіальній рідині, бронхіальному секреті, жовчі, сечі. Амікацину сульфат проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. При запаленні менінгеальних оболонок проникнення амікацину сульфату в спинномозкову рідину. збільшується. Амікацину сульфат проникає крізь плацентарний бар'єр і виявляється в крові плода та амніотичній рідині.

Виведення. Виводиться у незміненому вигляді нирками шляхом клуб очкової фільтрації, утворюючи високу концентрацію в сечі. Період напів виведення амікацину сульфату у дорослих із нормальною функцією нирок дорівнює 2-4 год., у новонароджених - 5 - 8 год., у дітей - 2,5 - 4 год. При нирковій недостатності період напів виведення може збільшуватись до 70 год. і більше.

Показання для застосування. Інфекції тяжкого перебігу, спричинені чутливими до амікацину сульфату грам негативними та грам позитивними збудниками:

- менінгіт;

- септичний ендокардит;

- захворювання органів дихання (пневмонія, емпієма плеври, абсцес легенів);

- інтраабдомінальні інфекції (у т. ч. перитоніт);

- інфекції нирок і сечовивідних шляхів, особливо ускладнені та такі, що часто рецидивують (пієлонефрит, уретрит, цистит);

- інфекції шкіри, кісток і м'яких тканин;

- інфіковані опіки;

- сепсис (у т. ч. неонатальний);

- туберкульоз (при неефективності основних протитуберкульозних препаратів).

Спосіб застосування та дози. Застосовують Амікацину Сульфат внутрішньо венно або внутрішньом'язово (у вигляді внутрішньо венних інфузій або ін'єкцій). Звичайна доза для дітей та дорослих із нормальною функцією нирок становить 15 мг/кг на добу: по 5 мг/кг кожні 8 год. або по 7,5 мг/кг кожні 12 год. (див. таблицю). Припускається введення добової дози Амікацину Сульфату за один раз.

Тривалість лікування звичайно становить 3-7 днів при внутрішньо венному введенні та 7 - 10 днів - при внутрішньом'язовому. Максимальна добова доза - 1,5 г. Максимальна курсова доза не повинна перевищувати 15 г.

Недоношеним новонародженим призначають початкову дозу 10 мг/кг, а потім кожні 18 - 24 год. по 7,5 мг/кг протягом 7 - 10 днів. Новонародженим спочатку призначають 10 мг/кг, потім 7,5 мг/кг кожні 12 год. протягом 7 - 10 днів.

Для дозування препарату залежно від маси тіла хворого можна використовувати таку схему:

Вводити Амікацину Сульфат шляхом внутрішньо венної інфузії дорослим і дітям треба, використовуючи об'єм рідини, достатній для краплинного вливання протягом 60 - 90 хв. (зі   швидкістю 50 крапель за  1   хв.), а новонародженим - протягом  1 - 2 год.

Внутрішньо венну ін'єкцію Амікацину Сульфату потрібно проводити дуже повільно (протягом 2-7 хв.).

Правила приготування розчину. Розчин для парентерального введення готують безпосередньо перед введенням і застосовують протягом 12 год. після приготування. Для внутрішньом'язового введення до вмісту флакона (250 мг або 500 мг або 1,0 г порошку) додають 2 - 3 мл води для ін'єкцій.

Для внутрішньо венного введення використовують ті самі препарати, що і для внутрішньом'язового введення, попередньо розбавивши їх 200 мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду. Концентрація препарату в розчині для внутрішньо венного введення не повинна перевищувати 5 мг/мл.

Побічна дія. При застосуванні Амікацину сульфату можуть спостерігатися:

- виявлення ото токсичності (частково відновлювальна або не відновлювальна глухота, шум у вухах, вестибулярні порушення);

- підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну в сироватці крові;

- шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання;

- нефротоксична дія, що виявляється у вигляді альбумінурії, гематурії, циліндрурії, гіперазотемії та олігурії;

- алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, пропасниця, набряк Квінке);

- зміни периферичної крові (анемія, лейкопенія, гранулоцит опенія, тромбоцит опенія);

- головний біль, сонливість, запаморочення, парестезії, тремор, гіпотензія;

- у поодиноких випадках - порушення нейром'язової передачі.

Імовірність виникнення побічних ефектів вища у пацієнтів з нирковою недостатністю; при наявності в анамнезі терапії ото- та/або нефро токсичними препаратами, а також у пацієнтів, які приймали Амікацину Сульфат протягом тривалого періоду та у високих дозах. Основним токсичним ефектом препарату при парентеральному введенні є його дія на VIII пару черепно-мозкових нервів, яка виявляється глухотою спочатку у діапазоні звуків високої частоти.

При появі ознак розвитку алергічних реакцій препарат відміняють і призначають десенсибілізуючу терапію.

Механізм розвитку нервово-м'язової блокади аналогічний дії міо релаксантів антидеполяризуючого типу. При перших ознаках блокади нервово-м'язової провідності необхідно припинити введення Амікацину Сульфату та негайно ввести розчин кальцію хлориду внутрішньо венне або розчин прозерину та атропін підшкірне. За необхідності хворого переводять на кероване дихання.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до амікацину сульфату або інших аміноглікозидів;

- неврит слухового нерва;

- порушення функції вестибулярного апарату;

- азотемія (залишковий азот вище 150 мг %);

- міастенія;

- вагітність, лактація.

Передозування. Можлива поява ознак ото- та нефротоксичної дії препарату: шум у вухах, слухові розлади, шкірні висипання, головний біль, запаморочення, пропасниця, парестезії, зниження функції нирок (аж до ниркової недостатності). Амікацин видаляють з організму шляхом проведення перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рівень антибіотика в крові можна знизити шляхом безперервної артеріовенозної гемофільтрації. У новонароджених можливо також проведення обмінної гемотрансфузії.

Особливості застосування. Вагітність є протипоказанням щодо застосування препарату. За необхідності застосування у період лактації потрібно вирішити питання про припинення годування груддю.

Для профілактики ускладнень препарат треба застосовувати під контролем функції нирок, слуху та вестибулярного апарату (не рідше 1 разу на тиждень). У зв'язку з варіабельністю фармакокінетики (особливо при порушеннях функції нирок) лікування слід здійснювати при постійному контролі вмісту амікацину сульфату в плазмі крові (концентрація не повинна перевищувати 30 мкг/мл).

У пацієнтів похилого віку є ймовірність зниження видільної функції нирок, що призводить до

уповільнення виведення та збільшення концентрації амікацину сульфату у плазмі крові.

Тому перед призначенням препарату слід обов'язково визначити екскреторну функцію нирок пацієнта.

У пацієнтів з порушенням функції нирок ризик розвитку ото токсичних ускладнень значно вищий, тому до початку лікування Амікацином сульфатом необхідно провести корекцію водно-електролітного балансу у пацієнта, а в період застосування препарату - забезпечити достатню гідратацію, періодично визначати концентрацію креатині ну в плазмі крові або кліренс креатині ну та за необхідності коригувати схему дозування. Дозу препарату коригують

а)   або шляхом зменшення його разової дози, не змінюючи інтервалів між введеннями; при цьому скорочену разову дозу для введення кожні 12 год. розраховують, використовуючи рівень кліренсу креатині ну (КК) хворого у мл/хв за допомогою такої формули:

Фактичний КК (мл/хв)

Скорочена разова доза (мг) =         х Розрахована звичайна доза (мг);

Нормальний КК (мл/хв)

б)  або збільшенням інтервалів між введеннями звичайних доз, розрахованих для пацієнтів з нормальною функцією нирок. У цьому випадку інтервал між введеннями
антибіотика розраховують шляхом множення значення рівня креатині ну у плазмі
крові хворого (мг/100 мл) на 9; наприклад, якщо рівень креатині ну у сироватці становить
2 мг/100 мл, разову дозу препарату треба вводити кожні 18 год.

Потрібно   з   обережністю   призначати Амікацину сульфат пацієнтам,   які   раніше отримували лікування ото- та/або нефро токсичними препаратами. При появі ознак нефротоксичності дозу препарату потрібно зменшити, а введення рідини - збільшити. У випадку розвитку гіперазотемії або олігурії лікування препаратом потрібно припинити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

-  Одночасне введення Амікацину сульфату з анестетиками та міо релаксантами може
спричинити блокаду нейром'язової передачі та параліч дихальних м'язів;

• не слід одночасно використовувати інші ото токсичні та/або нефротоксичні засоби, а саме
  антибіотики, такі як стрептоміцин, полі міксин В, неоміцин, гентаміцин, через імовірність
  посилення токсичних явищ;

• одночасне застосування Амікацину сульфату та діуретиків швидкої дії, наприклад похідних
  етакринової кислоти, фуросеміду, маніту (особливо якщо діуретик вводять внутрішньо венне), може призвести до розвитку оборотної глухоти.

Внаслідок можливої фармацевтичної несумісності Амікацину сульфат не можна змішувати в одному шприці з іншими лікарськими препаратами.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, темному, недоступному для дітей місці при температурі 15-25 °С. Термін придатності - 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 250 мг або 500 мг або 1,0 г у флаконах.

Виробник. ТОВ «Фарма Лайф».

Адреса. вул. Д. Апостола, 2, м. Львів, Україна, 79040.

Латинское название препарата Амикацина сульфат

Amikacini sulfas

АТХ:

J01GB06 Амикацин

Фармакологическая группа

• Аминогликозиды

Нозологическая классификация (МКБ-10)

• A41.9 Септицемия неуточненная
• A49 Бактериальная инфекция неуточненной локализации
• G00 Бактериальный менингит, не классифицированный в других рубриках
• I33 Острый и подострый эндокардит
• J18 Пневмония без уточнения возбудителя
• J85 Абсцесс легкого и средостения
• J86 Пиоторакс
• K65 Перитонит
• N10 Острый тубулоинтерстициальный нефрит
• N11 Хронический тубулоинтерстициальный нефрит
• N12 Тубулоинтерстициальный нефрит, не уточненный как острый или хронический
• N30 Цистит
• N34 Уретрит и уретральный синдром
• N39.0 Инфекция мочевыводящих путей без установленной локализации
• N49 Воспалительные болезни мужских половых органов, не классифицированные в других рубриках
• N61 Воспалительные болезни молочной железы
• N73.9 Воспалительные болезни женских тазовых органов неуточненные
• O85 Послеродовой сепсис
• T30 Термические и химические ожоги неуточненной локализации

Состав и форма выпуска

1 флакон с лиофилизированным порошком для приготовления раствора для инъекций для в/в и в/м введения содержит амикацина сульфата 250 или 500 мг; во флаконах по 10 мл; в картонной пачке 1 или 10 флаконов или в коробке 50 флаконов.

Характеристика

Порошок или пористая масса белого или белого с желтоватым оттенком цвета, гигроскопичен.

Фармакологическое действие

Фармакологическое действие - антибактериальное широкого спектра.

Фармакокинетика

При в/м введении быстро всасывается, Cmax достигается через 1 ч. При в/в капельном введении концентрация в крови превышает наблюдаемую при в/м введении. Динамика снижения уровня в крови при в/в капельном введении сходна с таковой при в/м введении, терапевтические концентрации при в/м и в/в капельном введении сохраняются до 10–12 ч. Антибиотик обнаруживается в ткани легких, печени, миокарде, селезенке, костной ткани, плевральном и перитонеальном экссудатах, синовиальной жидкости, бронхиальном секрете, желчи. Избирательно накапливается в корковом слое почек. Проникает через ГЭБ и обнаруживается в ликворе. При воспалении менингеальных оболочек проникновение в спинномозговую жидкость увеличивается. Проникает через плаценту и обнаруживается в крови плода и амниотической жидкости. Выводится в активной форме почками путем клубочковой фильтрации, создает высокую концентрацию в моче. У больных с нарушением функции почек повышается концентрация препарата в крови и значительно увеличивается время циркуляции в организме.

Фармакодинамика

Активен в отношении грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов: Staphylococcus, включая пенициллино- и метициллин-устойчивые штаммы, Escherichia coli, Proteus spp., Providencia, микроорганизмов группы Serratia, Klebsiella, Enterobacter, Citrobacter, Salmonella, Shigella, Pseudomonas aeruginosa, в т.ч. гентамицино-, тобрамицино- и сизомициноустойчивые штаммы. Умеренно активен в отношении стрептококков, энтерококков, пневмококков. Неактивен в отношении неспорообразующих грамотрицательных анаэробов и простейших.

Показания препарата Амикацина сульфат

Тяжелые инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами: сепсис, менингит, перитонит, септический эндокардит, инфекционно-воспалительные заболевания органов дыхания (пневмония, эмпиема плевры, абсцесс легкого); инфекции почек и мочевыводящих путей, особенно осложненные и часто рецидивирующие (пиелонефрит, уретрит, цистит); инфицированные ожоги и др.

Противопоказания

Гиперчувствительность, неврит слухового нерва, нарушения вестибулярного аппарата, азотемия (остаточный азот выше 150 мг%), миастения, беременность.

Применение при беременности и кормлении грудью

При беременности применяют только по жизненным показаниям.

Побочные действия препарата Амикацина сульфат

Со стороны нервной системы и органов чувств: головная боль, ототоксическое действие (понижение слуха — снижение восприятия высоких тонов, расстройства вестибулярного аппарата — головокружение); очень редко — блокада нервно-мышечной проводимости.

Со стороны мочеполовой системы: нефротоксическое действие (повышение остаточного азота сыворотки крови, снижение клиренса креатинина, олигурия, протеинурия, цилиндрурия) — обычно обратимое.

Аллергические реакции: кожная сыпь, лихорадка и др.

Прочие: флебит и перифлебит (при в/в введении).

Взаимодействие

Стрептомицин, канамицин, мономицин, гентамицин, тобрамицин, виомицин, полимиксин В, а также диуретики (фуросемид, этакриновая кислота) увеличивают риск ото-/нефротоксичности (нельзя назначать одновременно или последовательно). Фармацевтически несовместим с др. ЛС (нельзя вводить в одном шприце).

Способ применения и дозы

В/м или в/в (капельно). Взрослым и подросткам с нормальной функцией почек — 15 мг/кг/сут (по 5 мг/кг каждые 8 ч или по 7,5 мг/кг каждые 12 ч), детям начальная разовая доза — 10 мг/кг, в дальнейшем — по 7,5 мг/кг каждые 12 ч. Максимальная суточная доза — 1,5 г, общая курсовая доза — не более 15 г. При отсутствии эффекта в течение 5 дней переходят на лечение другими препаратами. Продолжительность лечения — 7–10 дней.

Больным с почечной недостаточностью необходимо уменьшение дозы или увеличение интервалов между введениями без изменения разовой дозы. Интервал рассчитывают по формуле: концентрация креатинина в сыворотке крови х 9. Первая доза больным с почечной недостаточностью составляет 7,5 мг/кг, для расчета последующих доз используют формулу: Cl креатинина (мл/мин) х первоначальная доза (мг)/Cl креатинина в норме (мл/мин).

Меры предосторожности

У больных с повышенной чувствительностью к др. аминогликозидам возможно развитие перекрестной аллергической реакции на амикацин. При появлении аллергических реакций препарат отменяют и назначают димедрол, кальция хлорид и др. Для предупреждения осложнений рекомендуется применять препарат под контролем функции почек, слуха и вестибулярного аппарата (не реже 1 раза в неделю). Частота возникновения вестибулярных и слуховых расстройств повышается при почечной недостаточности. Вероятность развития ото- и нефротоксического действия повышается при длительном применении и высоких дозах. При первых признаках блокады нервно-мышечной проводимости необходимо прекратить введение препарата и немедленно ввести в/в раствор кальция хлорида или п/к раствор прозерина и атропина; при необходимости больного переводят на управляемое дыхание.

Особые указания

Перед применением препарата необходимо определить чувствительность микроорганизмов к антибиотику (используют диски, содержащие 30 мкг амикацина сульфата). При диаметре зон 17 мм и более — микроорганизм считается чувствительным, 15–16 мм — умеренно чувствительным, менее 14 мм — устойчивым. Во время лечения следует контролировать содержание антибиотика в плазме крови (концентрация не должна превышать 30 мкг/мл).

Для в/м введения используют раствор, приготовленный ex tempore из лиофилизированного порошка с добавлением к содержимому флакона (250 мг или 500 мг порошка) 2–3 мл воды для инъекций. Для в/в введения разбавляют в 200 мл 5% раствора глюкозы или 0,9% раствора натрия хлорида. Концентрация амикацина в растворе для в/в введения не должна превышать 5 мг/мл.

Условия хранения препарата Амикацина сульфат

Список Б.: В сухом, защищенном от света месте, при температуре 15–25 °C.

Срок годности препарата Амикацина сульфат

2 года