Амоксикомб - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АМОКСИКОМБ

(AMOXICOMB)

Склад:

діюча речовина:

1 таблетка містить амоксициліну тригідрат у кількості, еквівалентній амоксициліну 250 мг

або 500 мг,

калію клавуланат у кількості, еквівалентній кислоті клавулановій  125 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, Opadry White 06B58855.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Амоксицилін у комбінації з інгібіторами бета-лактамаз.  Код АТС J01C R02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікро організмами:

інфекції верхніх дихальних шляхів у тому числі інфекції ЛОР-органів (синусит, середній отит, рецидивуючий тонзиліт);

інфекції нижніх дихальних шляхів, загострення хронічного бронхіту, бронхопневмонія;

абдомінальні інфекції та інфекції сечостатевої системи, (цистити, уретрити, простатит), інфекції жіночих статевих органів, гонорея, септичний аборт, тазовий або післяпологовий сепсис і внутрішньочеревинний сепсис;  

інфекції шкіри і м’яких тканин, целюліт, дентальний абсцес;

інфекції опорно-рухового апарату, остеомієліти.

Протипоказання.

Гіпер чутливість до пеніциліні в та інших b-лактамних антибіотиків та компонентів препарату. Жовтяниця/порушення функції печінки, пов’язані із застосуванням амоксициліну або інших пеніциліні в в анамнезі.

Спосіб застосування та дози.

      Звичайне дозування для дорослих та дітей з масою тіла більше 40 кг - 1 таблетка 500 мг/125 мг кожні 12 годин або 1 таблетка 250 мг/125 мг кожні 8 годин. При тяжких інфекціях і інфекціях дихальних шляхів рекомендується застосовувати 1 таблетку 500 мг/125 мг кожні 8 годин.

Для пацієнтів з поруш енною функцією нирок коригування дози не потрібне, окрім випадків, де мають місце серйозні порушення. Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок зі швидкістю клуб очкової фільтрації від 10 до 30 мл/хв повинні приймати 500 мг/125 мг або 250 мг/125   мг кожні 12 годин, в залежності від тяжкості інфекції; пацієнти зі швидкістю клуб очкової фільтрації менше 10 мл/хв – 500 мг/125 мг або 250 мг/125 мг кожні 24 години, залежно сто від тяжкості інфекції.

Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, повинні отримувати 500 мг/125 мг або 250 мг/125 мг кожні 24 години, залежно від тяжкості інфекції. Такі пацієнти повинні прийняти додаткову дозу препарату під час їжі та після діалізу.

При порушенні функції печінки препарат призначають з обережністю, регулярно контролюючи функцію печінки.

Застосування.

Амоксикомб можна приймати незалежно від прийому їжі; всмоктування клавуланату калію прискорюється при прийомі препарату на початку їжі. Для мінімізації потенційної шлунково-кишкової непереносимості Амоксикомб рекомендується приймати на початку прийому їжі.

Тривалість лікування повинна відповідати показанням і не повинна перевищувати 14 днів без оцінки доцільності його тривалості.

Побічні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Діарея, нудота, блювання, кандидоз шкіри і слизових оболонок. Псевдомембранозний і геморагічний коліт.

У випадку розвитку побічних ефектів у ході перорального застосування вони можуть бути мінімізовані при застосуванні Амоксикомбу на початку прийому їжі.

Зміна кольору зубів.

З боку нирок та сечовидільної системи.

Кристалурія та інтерстиціальний нефрит.

З боку сечостатевої системи.

Вагінальний свербіж, виділення.

З боку гепатобіліарної системи.

Іноді можливе помірне підвищення рівня АСТ (аспартатамінотрансфер ази) і/або АЛТ (аланін амінотрансфер ази) і лужних фосфатів.

Дуже рідко виникають гепатит і холестатична жовтяниця.

Реакції гіпер чутливості.

Іноді можуть з’явитися кропив’янка або еритематозний шкірний висип; рідко - мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний бульозний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, сироваткоподібний синдром і алергічний васкуліт, ангіо невротичний набряк і анафілаксія. Зрідка може розвинутися інтерстиціальний нефрит.

З боку системи кровотворення.

Транзиторна лейкопенія, нейтропенія і агранулоцит оз, тромбоцит опенія і гемолітична анемія, подовження часу кровотечі і протромбі нового часу.

З боку центральної нервової системи.

Дуже рідко - зворотна гіперактивність, запаморочення, головний біль і судоми.

Передозування.

Симптоми: можуть розвинутися порушення з боку шлунково-кишкового тракту і водно-електролітного балансу.

Лікування. Лікування симптоматичне, проводиться коригування водно-електролітних порушень.

Амоксикомб може бути виведений з організму за допомогою гемодіалізу. Ниркова недостатность.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

  В одиничному дослідженні у жінок з передчасним розривом навколоплідних оболонок профілактичне призначення Амоксикомбу асоціювалося зі збільшенням   ризику розвитку некротичного ентероколіту у новонароджених. Не застосовувати Амоксикомб в період вагітності  (особливо в І триместрі), крім випадків крайньої необхідності.

Амоксикомб можна застосовувати в період годування груддю з урахуванням співвідношення ризик/користь.

Діти.

Діти з масою тіла 40 кг і більше повинні приймати препарат відповідно до схеми дозування для дорослих.

Особливості застосування.

Амоксикомб з обережністю призначають пацієнтам з алергічними реакціями в анамнезі. Існує можливість перехресної алергії до інших β-лактамних антибіотиків, наприклад, цефалоспоринів.  

При застосуванні Амоксикомбу можуть спостерігатися зміни функціональних тестів печінки.   Відомі випадки розвитку холестатичної жовтяниці, яка може бути тяжкою, але зазвичай зворотна. Ознаки і симптоми можуть проявитися тільки через декілька тижнів після завершення лікування.

Пацієнтам з порушеною функцією нирок дозу слід знизити, враховуючи ступінь порушення.

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко   спостерігалися випадки кристалурії. При застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується підтримувати достатній рівень прийому рідини і діурезу з метою зниження ймовірності кристалурії, спричиненої амоксициліном.

Тяжкі та іноді фатальні реакції гіпер чутливості (анафілактоїдні) були відзначені при застосуванні пеніциліну. Такі реакції ймовірніші у пацієнтів з гіперчутливістю до пеніциліну. При виникненні алергічних реакцій слід припинити застосуваня Амоксикомбу та призначити альтернативну терапію.

Амоксикомб не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні   ампіциліну при цій патології відзначали випадки еритематозного висипу.

Тривале застосування препарату може спричинити надмірний ріст несприйнятливих до нього мікро організмів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Не відомо.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

У пацієнтів, які приймали Амоксикомб, відзначалося подовження часу кровотечі і протромбі нового часу. Цей препарат необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують антикоагулянти.

Одночасне застосування пробеніциду не рекомендується, оскільки він знижує секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Амоксикомбом може призвести до збільшення рівня амоксициліну в плазмі крові протягом тривалого часу.

Амоксикомб може впливати на кишкову мікрофлору, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів і зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів, про що необхідно повідомити пацієнтів.

Сумісне застосування з алопуринолом може збільшити ймовірність розвитку шкірних алергічних реакцій.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Амоксикомб – комбінований препарат, який містить амоксицилін (напівсинтетичний пеніциліновий   антибіотик із широким спектром бактерицидної дії) і клавуланову кислоту (інгібітор бактеріальних β-лактамаз).

Бактеріальні ферменти, які знищують антибіотик до початку його дії на патогени, викликають їх несприйнятливість до багатьох антибіотиків.

Клавуланат калію, який міститься в Амоксикомбі, попереджає цей захисний механізм, блокуючи ферменти  β-лактамази, таким чином, робить організми сприйнятливими до швидкої бактерицидної дії амоксициліну в концентраціях, які легко утворюються в організмі. Клавуланат сам по собі має низьку антибактеріальну активність. Сумісно з амоксициліном він виробляє антимікробний агент широкого спектра дії, який застосовується у лікарнях та повсякденній практиці.

Амоксикомб чинить бактерицидну дію відносно широкого спектра організмів, включаючи:

Грам позитивні:

Аероби - Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniaе, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus aureus*, Coagulase negative staphylococci* (включаючи Staphylococcus epidermidis*), Corynebacterium species, Bacillus anthracis*, Listeria monocytogenes;

Анаероби - Clostridium species, Peptococcus species, Peptostreptococcus.

Грам негативні:

Аероби - Haemophilus influenzae*, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Escherichia coli*, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris*, Klebsiella species*, Salmonella species*, Shigella species*, Bordetella pertussis, Brucella species, Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Vibrio cholerae, Pasteurella multocida;

Анаероб - Bacteroides species*( включаючи B.fragilis).

*Деякі представники цих видів бактерій виробляють β-лактамазу, що робить їх несприйнятливими до амоксициліну.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо обидва компоненти добре абсорбуються, пікова концентрація в сироватці крові настає через одну годину після прийому. Амоксикомб найефективніший, коли приймають його перед їдою.

Концентрація амоксициліну в сироватці крові при прийомі Амоксикомбу подібна до тієї, що досягається при пероральному прийомі еквівалентних доз самого амоксициліну.

При внутрішньому застосуванні терапевтичні концентрації амоксициліну і клавуланової кислоти визначаються у тканинах та інтерстіциальній рідині. Амоксицилін проникає в грудне молоко. Слідові кількості клавуланової кислоти також виявляються у грудному молоці.

Період напів виведення амоксициліну становить 1,3 години (78 хв), а клавуланової кислоти –

1 години.

Приблизно 50 % - 70 % амоксициліну та приблизно 25 % -40 % клавуланової кислоти виводиться з сечею в незміненому стані протягом перших 6 годин псля прийому таблеток 250 мг/125 мг та

500 мг/125 мг.

Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються з білками плазми крові. Дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками дорівнюють 25 % для клавуланової кислоти та

18 % - для амоксициліну від загальної   їх концентрації в плазмі крові.

Подвійне дозування Амоксикомбу приблизно подвоює досягнуті рівні в сироватці.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті   плівковою оболонкою, по 250 мг/125 мг:

білого кольору, овальної форми, вкриті плівковою оболонкою з тичненням “А” з одного боку та

“63” - з іншого;

таблетки, вкриті   плівковою оболонкою, по 500 мг/125 мг:

білого кольору, овальної форми, вкриті плівковою оболонкою з тичненням “А” з одного боку та

“64” - з іншого.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 30°С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Таблетки по 250 мг/125 мг - по 5 таблеток у блістері з маркуванням англійською та російською мовами, 4 блістери у картонній коробці з маркуванням російською мовою.

Таблетки по 500 мг/125 мг - по 5 таблеток у блістері з маркуванням англійською та російською мовами,  3 блістери у картонній коробці з маркуванням російською мовою.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Ауробіндо Фарма Лтд. / Aurobindo Pharma Ltd.

Місцезнаходження.

Плот № 2, Майтривіхар, Амерпет, Гідерабад -500 038, Індія/

Plot No. 2, Maitrivihar, Ameerpet, Hyderabad -500 038, India.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. п/плен. оболочкой 250 мг + 125 мг, № 20

№ UA/9525/01/01 от 09.04.2009 до 09.04.2014

табл. п/плен. оболочкой 500 мг + 125 мг, № 15

№ UA/9525/01/02 от 09.04.2009 до 09.04.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Амоксикомб — комбинированный препарат, содержит амоксициллин (полусинтетический пенициллиновый антибиотик широкого спектра бактерицидного действия) и клавулановую кислоту (ингибитор бактериальных β-лактамаз).
Бактериальные ферменты, инактивирующие антибиотик до начала его действия на патогены, обусловливают невосприимчивость микроорганизмов к многим антибиотикам.
Клавуланат калия, входящий в состав Амоксикомба, предупреждает этот защитный механизм, блокируя ферменты β-лактамазы, и таким образом делает организмы восприимчивыми к быстрому бактерицидному действию амоксициллина в концентрациях, которые легко достигаются в организме. Клавуланат сам по себе имеет низкую антибактериальную активность. В сочетании с амоксициллином образует антимикробное средство широкого спектра действия.
Амоксикомб оказывает бактерицидное действие относительно широкого спектра организмов, включая:
•Грамположительные:
аэробы — Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniaе, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus aureus*, Coagulase negative staphylococci* (включая Staphylococcus epidermidis*), Corynebacterium species, Bacillus anthracis*, Listeria monocytogenes;
анаэробы — Clostridium species, Peptococcus species, Peptostreptococcus.
•Грамотрицательные:
аэробы — Haemophilus influenzae*, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Escherichia coli*, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris*, Klebsiella species*, Salmonella species*, Shigella species*, Bordetella pertussis, Brucella species, Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Vibrio cholerae, Pasteurella multocida;
анаэробы — Bacteroides species*(включая B. fragilis).
*Некоторые представители этих видов бактерий вырабатывают β-лактамазу, что делает их невосприимчивыми к амоксициллину.
Фармакокинетика. После приема внутрь оба компонента препарата хорошо абсорбируются, C_max в плазме крови достигается через 1 ч после приема. Амоксикомб наиболее эффективен при приеме до еды.
Концентрация амоксициллина в плазме крови при приеме Амоксикомба подобна той, что достигается при пероральном приеме эквивалентных доз амоксициллина.
При приеме внутрь терапевтические концентрации амоксициллина и клавулановой кислоты определяют в тканях и интерстициальной жидкости. Амоксициллин проникает в грудное молоко. Следы клавулановой кислоты также выявляют в грудном молоке.
T_1/2 амоксициллина составляет 1,3 ч (78 мин), а клавулановой кислоты — 1 ч.
Около 50–70% амоксициллина и 25–40% клавулановой кислоты выводится с мочой в неизмененном виде в первые 6 ч после приема таблеток 250 мг/125 мг и 500 мг/125 мг.
Амоксициллин и клавулановая кислота слабо связываются с белками плазмы крови. В исследованиях установлено, что показатели связывания с белками плазмы крови составляют 25% для клавулановой кислоты и 18% — для амоксициллина от общей концентрации веществ в плазме крови.
При применении удвоенной дозы Амоксикомба приблизительно удваиваются уровни действующих веществ в плазме крови.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение бактериальных инфекций, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:
•инфекции верхних дыхательных путей, в том числе инфекции ЛОР-органов (синусит, средний отит, рецидивирующий тонзиллит);
•инфекции нижних дыхательных путей, обострение хронического бронхита, бронхопневмония;
•абдоминальные инфекции и инфекции мочеполовой системы, (цистит, уретрит, простатит), гинекологические инфекции, гонорея, септический аборт, тазовый или послеродовой сепсис и внутрибрюшинный сепсис;
•инфекции кожи и мягких тканей, целлюлит, дентальный абсцесс;
•инфекции опорно-двигательного аппарата, остеомиелит.

ПРИМЕНЕНИЕ:

обычное дозирование для взрослых и детей с массой тела >40 кг — 1 таблетка 500 мг/125 мг каждые 12 ч или 1 таблетка 250 мг/125 мг каждые 8 ч. При тяжелых инфекциях и инфекциях дыхательных путей рекомендуют применять 1 таблетку 500 мг/125 мг каждые 8 ч.
Для пациентов с нарушением функции почек корригировать дозу не нужно, кроме случаев тяжелых нарушений. Пациенты с тяжелым нарушением функции почек со скоростью клубочковой фильтрации 10–30 мл/мин принимают 500 мг/125 мг или 250 мг/125 мг каждые 12 ч в зависимости от тяжести инфекции; пациенты со скоростью клубочковой фильтрации <10 мл/мин — 500 мг/125 мг или 250 мг/125 мг каждые 24 ч в зависимости от тяжести инфекции.
У пациентов, находящихся на гемодиализе, применяют 500 мг/125 мг или 250 мг/125 мг каждые 24 ч в зависимости от тяжести инфекции. Такие пациенты должны принять дополнительную дозу препарата во время еды после диализа.
При нарушении функции печени препарат назначают с осторожностью, регулярно контролируя функцию печени.
Амоксикомб можно принимать независимо от приема пищи; всасывание клавуланата калия ускоряется при приеме препарата в начале еды. Для минимизации потенциальной непереносимости Амоксикомба со стороны ЖКТ препарат рекомендуют принимать в начале приема пищи.
Продолжительность лечения должна отвечать показаниям и не должна превышать 14 дней без оценки целесообразности продолжительности терапии.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к пенициллинам и другим β-лактамным антибиотикам и компонентам препарата. Желтуха/нарушения функции печени, связанные с применением амоксициллина или других пенициллинов в анамнезе.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

со стороны ЖКТ: диарея, тошнота, рвота, кандидоз кожи и слизистых оболочек, псевдомембранозный и геморрагический колит. Выраженность побочных эффектов при приеме препарата внутрь может быть минимизирована приемом Амоксикомба в начале приема пищи. Изменение цвета зубов.
Со стороны почек и мочевыделительной системы: кристаллурия и интерстициальный нефрит.
Со стороны мочеполовой системы: вагинальный зуд, выделения.
Со стороны гепатобилиарной системы: иногда возможно умеренное повышение уровня АсАТ и/или АлАТ и ЩФ. Очень редко возникают гепатит и холестатическая желтуха.
Реакции гиперчувствительности: иногда могут возникать крапивница или эритематозная кожная сыпь; редко — мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, эксфолиативный буллезный дерматит, острый генерализованный экзантематозный пустулез, сывороточноподобный синдром и аллергический васкулит, ангионевротический отек и анафилаксия. Иногда может развиваться интерстициальный нефрит.
Со стороны системы кроветворения: транзиторная лейкопения, нейтропения и агранулоцитоз, тромбоцитопения и гемолитическая анемия, удлинение времени кровотечения и протромбинового времени.
Со стороны ЦНС: очень редко — обратимая гиперактивность, головокружение, головная боль и судороги.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Амоксикомб с осторожностью применяют у пациентов с аллергическими реакциями в анамнезе. Существует вероятность перекрестной аллергии к другим β-лактамным антибиотикам, например цефалоспоринам.
При применении Амоксикомба могут возникать изменения функциональных тестов печени. Известны случаи развития холестатической желтухи, которая может быть тяжелой, но как правило обратимой. Признаки и симптомы могут проявиться только через несколько недель после завершения лечения.
При нарушении функции почек дозу следует снижать, учитывая степень нарушения.
У пациентов со сниженным диурезом очень редко развивалась кристаллурия. При применении амоксициллина в высоких дозах рекомендуют принимать достаточное количество жидкости и поддерживать уровень диуреза с целью снижения вероятности возникновения кристаллурии, вызванной амоксициллином.
Тяжелые и иногда с летальным исходом реакции гиперчувствительности (анафилактоидные) были отмечены при применении пенициллина. Развитие таких реакций более вероятно у пациентов с гиперчувствительностью к пенициллину. При возникновении аллергических реакций следует прекратить применение Амоксикомба и назначить альтернативную терапию.
Амоксикомб не следует назначать при подозрении на инфекционный мононуклеоз, поскольку при применении ампициллина при этой патологии отмечали случаи возникновения эритематозной сыпи.
Продолжительное применение препарата может приводить к чрезмерному росту нечувствительных к нему микроорганизмов.
Дети. У детей с массой тела ≥40 кг препарат применяют согласно схеме дозирования для взрослых.
Период беременности и кормления грудью. В единичном исследовании у женщин с преждевременным разрывом околоплодных оболочек профилактическое назначение Амоксикомба ассоциировалось с повышением риска развития некротического энтероколита у новорожденных. Не следует применять Амоксикомб в период беременности (особенно в І триместр), кроме случаев крайней необходимости.
Амоксикомб можно применять в период кормления грудью с учетом соотношения риск/польза.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. Неизвестно.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

у пациентов, принимавших Амоксикомб, отмечали удлинение времени кровотечения и протромбинового времени. Препарат необходимо с осторожностью применять у пациентов, применяющих антикоагулянты.
Одновременное применение пробеницида не рекомендуют, поскольку он снижает канальцевую секрецию амоксициллина, что может приводить к повышению уровня амоксициллина в плазме крови на протяжении длительного времени.
Амоксикомб может влиять на кишечную микрофлору, что приводит к уменьшению реабсорбции эстрогенов и снижению эффективности комбинированных пероральных контрацептивов, о чем необходимо сообщать пациенткам.
При одновременном применении с аллопуринолом может повышаться вероятность развития кожных аллергических реакций.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: могут возникать нарушения со стороны ЖКТ и водно-электролитного баланса.
Лечение симптоматическое, проводят коррекцию водно-электролитных нарушений.
Амоксикомб может быть выведен из организма с помощью гемодиализа.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в сухом месте при температуре не выше 30 °С.