Циклосерин - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЦИКЛОСЕРИН

(CYCLOSERINЕ)

Склад:

діюча речовина: cycloserine;

1 капсула містить циклосерину 250 мг;

допоміжні речовини: гліцерол дибегенат, целюлоза мікрокристалічна, кальцію карбонат;

желатинова капсула містить: метилпарагідрокcибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), діамантовий синій (Е 133), еритрозин (Е 127), титану діоксид (Е 171), жовтий захід FCF   (E 110), тартразин (Е 102).

Лікарська форма.  Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з кришечкою синього кольору з лого «LUPIN» та корпусом жовтого кольору з написом «LUPIN», що містять порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що діють на мікобактерії.

Код АТХ  J04A B01.  

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат чинить бактеріостатичну та бактерицидну дію залежно від концентрації препарату у місці запалення та чутливості мікроорганізмів. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу клітинної стінки чутливих штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій та Mycobacterium tuberculosis. Циклосерин слід застосовувати у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо циклосерин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Рівень концентрації в плазмі, що визначається, досягається протягом години. Вільно розподіляється в тканинах та рідинах організму. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Концентрація препарату у спинномозковій рідині близька до концентрації в плазмі. У хворих на туберкульоз циклосерин визначається у мокротинні, препарат також потрапляє у плевральну та асцитну рідини, жовч, амніотичну рідину та кров плода, грудне молоко, тканини легень та лімфоїдну тканину.

Виводиться нирками, визначається в сечі через 30 хв після прийому. Приблизно 66 % циклосерину виводиться у незміненому стані з сечею протягом 24 годин. 10 % виводиться протягом наступних 48 годин. З калом виділяється незначна кількість препарату.

Приблизно 35 % циклосерину метаболізується, але метаболіти не ідентифіковані.

Період напіввиведення препарату становить 8-12 годин.

Клінічні характеристики.

Показання.

Активна форма легеневого та позалегеневого туберкульозу, у складі комбінованої терапії, за умови чутливості мікроорганізмів до циклосерину і після неефективного лікування основними лікарськими засобами (застосовують тільки препарат другого ряду).

Гострі інфекції сечовивідних шляхів, спричинені чутливими мікроорганізмами, тільки за умови, коли звичайна терапія виявилася неефективною і була визначена чутливість мікроорганізмів до цього препарату.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до циклосерину або до інших компонентів препарату. Органічні захворювання центральної нервової системи, депресія, порушення психіки, виражене збудження чи психоз, епілепсія, схильність до судомних нападів, відомості в анамнезі про психічні захворювання, тяжка ниркова недостатність, серцева недостатність, алкоголізм.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти циклосерину. Алкоголь та циклосерин несумісні, особливо під час прийому великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).

Хворі, які приймають циклосерин та ізоніазид, повинні перебувати під наглядом лікаря, оскільки при цій комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може виникнути необхідність у корекції дози.

Особливості застосування.

Лікування препаратом припиняють чи зменшують дозування у разі виникнення алергічних реакцій або симптомів ураження нервової системи. Отруєння може спостерігатися, якщо рівень препарату в крові вище 30 мг/л, що є результатом передозування чи порушення  кліренсу препарату. Терапевтичний індекс даного препарату низький.

Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки.

Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до даного препарату. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.

Під   час   лікування   пацієнтів   з порушеною функцією нирок, які приймають добову дозу понад 500 мг і у яких виявляються симптоми передозування, рівень циклосерину в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу корегують таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижче  30 мг/л.

Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.

Хворі, які приймають понад 500 мг циклосерину на добу, повинні перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.

Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг двічі на добу), піридоксин, глютамінову кислоту (1 г тричі на добу).

У деяких випадках застосування циклосерину та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У разі виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів потрібно провести відповідне лікування.

Циклосерин знижує вміст цукру як у здорових добровольців, так і у хворих на цукровий діабет. Циклосерин спричиняє загострення порфірії, тому не рекомендується застосовувати препарат хворим на порфірію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності препарат застосовують тільки тоді, коли немає альтернативних методів лікування та потенційна користь для вагітної перевищує ризик для плода.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю на цей період слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування необхідно утримуватись від керування автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньо незалежно від прийому їжі, але для запобігання побічних ефектів з боку травного тракту його краще застосовувати під час їди.

Дорослі. Звичайна доза становить від 500 мг до 1000 мг на добу за кілька прийомів. Початкова доза для дорослих найчастіше становить 250 мг двічі на добу з 12-годинним інтервалом протягом 2 тижнів. Добова доза не повинна перевищувати 1 г.

Діти від від 5 років. Звичайна доза становить від 10 мг/кг маси тіла на добу, за  2 прийоми, після цього її корегують залежно від концентрації препарату в плазмі крові та терапевтичного ефекту. Бажана пікова концентрація в плазмі – 15-40 мкг/мл. Добова доза не повинна перевищувати 750 мг.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років, а також з масою тіла менше 50 кг рекомендована доза дорівнює 250 мг циклосерину двічі на добу.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання, лабораторних та радіологічних даних та переносимості циклосерину.

Діти.

Достатнього досвіду застосування циклосерину дітям немає, тому тільки у разі нагальної потреби та під суворим наглядом лікаря з особливою обережністю призначають препарат дітям віком від 5 років.

Передозування.

Можливе гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв понад 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить понад 500 мг препарату. У разі застосування препарату хворими з порушенням функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Зазвичай токсичні ефекти виявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрії, психози. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.

Лікування. Рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У разі розвитку нейротоксичних ефектів вводити 200-300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу циклосерин виводиться з крові.

Побічні реакції.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тривожність, порушення сну, сонливість, парестезії, тремор, відчуття тривоги, підвищена дратівливість, погіршення пам’яті, дезорієнтація, психоз, можливі суїцидальні спроби, зміна характеру, агресія, периферичні неврити, гіперрефлексія, відчуття страху, дизартрія, шум у вухах, психомоторне збудження, атаксія, галюцинації, епілептиформні напади, судоми, великі та малі клонічні судоми, втрата свідомості, кома.

З боку травного тракту: блювання, нудота, сухість у роті, втрата апетиту, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ крові, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, свербіж, петехіально-папульозні висипи.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.

Інші: мегалобластна анемія, алергічні реакції, підвищення температури тіла.

Повідомлялося про раптовий розвиток хронічної серцевої недостатності у пацієнтів, які отримували циклосерин від 1 до 1,5 г на добу.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати  при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 40 капсул у банці, по 1 банці у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «ЛЮМ’ЄР ФАРМА», Україна (маркування, вторинне пакування із форми in bulk виробника Люпін Лімітед, Індія).

Місцезнаходження.

Україна, 04073, м. Київ, пр-т Московський, 13.

Форма выпуска, состав и упаковка

Капсулы твердые желатиновые, с белым или почти белым корпусом и красной крышечкой, размер №1; содержимое капсул - порошок от белого до светло-желтого цвета.

• 1 капс. циклосерин 250 мг

Вспомогательные вещества: магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, кальция фосфат, тальк.

Состав оболочки капсулы: титана диоксид, краситель пунцовый Понсо 4R, краситель хинолин желтый, желатин, вода.

Клинико-фармакологическая группа: Противотуберкулезный препарат

Фармакологическое действие

Антибиотик широкого спектра действия. Действует бактериостатически или бактерицидно в зависимости от концентрации в очаге воспаления и чувствительности микроорганизмов.

Нарушает синтез клеточной стенки, действуя как конкурентный антагонист D-аланина.

Подавляет активность ферментов, ответственных за синтез клеточной стенки. Активен в отношении грамотрицательных микроорганизмов, в концентрации 10-100 мг/л - Rickettsia spp., Treponema spp. МПК по отношению к Mycobacterium tuberculosis составляет 3-25 мг/л на жидкой и 10-20 мг/л и более - на плотной питательной среде. Лекарственная устойчивость возникает медленно (после 6 мес лечения развивается в 20-80% случаев).

Фармакокинетика

Абсорбция после перорального приема - 70-90%. Практически не связывается с белками плазмы.

TCmax- 3-4 ч; пропорционально принятой дозе 0.25, 0.5 и 1 г Сmaxсоставляет 6, 24 и 30 мкг/л соответственно. После приема 250 мг каждые 12 ч Сmax- 25-30 мкг/мл. Хорошо проникает в жидкости и ткани организма, включая спинно-мозговую жидкость, грудное молоко, желчь, мокроту, лимфатическую ткань, легкие, асцитическую и синовиальную жидкости, плевральный выпот, проходит через плаценту. В брюшной и плевральной полостях содержится 50-100% от концентрации препарата в сыворотке крови.

Метаболизируется до 35% веденной дозы. Т1/2 при нормальной функции почек -10 ч.

Выводится путем клубочковой фильтрации в неизмененном виде: 50% через 12 ч, 65-70% в пределах 24-72 ч, небольшие количества - с каловыми массами.

При хронической почечной недостаточности через 2-3 дня могут возникнуть явления кумуляции.

Показания

• туберкулез (хронические формы, препарат резерва, в составе комбинированной терапии);
• атипичные микобактериальные инфекции (в т.ч. вызванные Mycobacteriumavium);
• инфекции мочевыводящих путей.

Режим дозирования

Внутрь, непосредственно перед приемом пищи (при раздражении слизистой оболочки ЖКТ - после еды), взрослым - по 0.25 г каждые 12 ч в течение первых 12 ч, затем при необходимости с учетом переносимости дозу осторожно увеличивают до 250 мг каждые 6-8 ч под контролем концентрации препарата в сыворотке крови.

Максимальная суточная доза - 1 г. Пациентам старше 60 лет, а также с массой тела менее 50 кг - по 0.25 г 2 раза/сут. Суточная доза для детей - 0.01-0.02 г/кг (не выше 0.75 г/сут.).

Побочное действие

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница или сонливость, кошмарные сновидения, тревожность, раздражительность, снижение памяти, парестезии, периферический неврит, тремор, эйфория, депрессия, суицидальная настроенность, психоз, эпилептиформные судороги.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: обострение хронической сердечной недостаточности у больных, принимавших от 1 до 1.5 г циклосерина в сутки.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, изжога, диарея.

Аллергические реакции: (кожная сыпь, зуд), мегалобластная анемия и увеличение уровня аминотрансфераз печени, тошнота, изжога, диарея в особенности у пожилых больных с ранее существовавшими заболеваниями печени.

Прочие: лихорадка, усиление кашля.

Противопоказания

• гиперчувствительность;
• органические заболевания ЦНС;
• эпилепсия;
• эпилептические припадки (в т.ч. в анамнезе);
• нарушения психики (тревожность, психоз, депрессия, в т.ч. в анамнезе);
• хроническая сердечная недостаточнсть;
• хроническая почечная недостаточность (КК менее 50 мл/мин);
• алкоголизм.

С осторожностью применять в детском возрасте.

Беременность и лактация

Применяется только в случаях жизненно важной необходимости.

Применение при нарушениях функции почек

Противопоказание: хроническая почечная недостаточность (КК менее 50 мл/мин).

При лечении пациентов со сниженной функцией почек, принимающих суточную дозу более 500 мг, и у которых предположительно обнаруживаются признаки и симптомы передозировки, уровень препарата в крови необходимо контролировать, по крайней мере, один раз в неделю. Дозу необходимо корректировать таким образом, чтобы поддерживать уровень препарата в крови ниже 30 мг/л.

Особые указания

Перед началом терапии циклосерином необходимо выделить культуры микроорганизмов и определить чувствительность штаммов к данному препарату. В случае туберкулезной инфекции необходимо определить чувствительность штамма к другим противотуберкулёзным препаратам.

Лечение циклосерином необходимо отменить или следует уменьшить дозу, если у пациента развиваются аллергический дерматит или симптомы поражения центральной нервной системы, а именно: головная боль, головокружение, сонливость, спутанность сознания, тремор, периферические парезы, дизартрия, судороги и психоз. Ввиду низкого терапевтического индекса циклосерина опасность развития судорог увеличивается у больных хроническим алкоголизмом.

Отравление обычно наблюдается при концентрациях препарата в крови более 30 мг/л, что может быть результатом передозировки или нарушенного клиренса почек. При приеме препарата следует контролировать гематологические показатели, функцию почек (концентрацию креатинина и азота мочевины в крови), концентрацию препарата в крови и функцию печени.

При лечении пациентов со сниженной функцией почек, принимающих суточную дозу более 500 мг и у которых предположительно обнаруживаются признаки и симптомы передозировки, уровень препарата в крови необходимо контролировать, по крайней мере, один раз в неделю. Дозу необходимо корректировать таким образом, чтобы поддерживать уровень препарата в крови ниже 30 мг/л.

Для профилактики симптомов поражения центральной нервной системы, в частности, судорог, состояния возбуждения или тремора, возможно использование противосудорожных или седативных препаратов. Пациенты, получающие более 500 мг циклосерина в сутки, должны находиться под непосредственным наблюдением врача из-за возможного развития подобных симптомов. Предупредить или уменьшить токсическое действие циклосерина можно, назначая в период лечения глутаминовую кислоту по 500 мг 3-4 раза/сут. (до еды), и ежедневным в/м введением натриевой соли АТФ (1 мл 1% раствора), а также пиридоксина в дозе 200-300 мг/сут.

Для профилактики побочных нейротоксических эффектов назначают психотропные препараты бензодиазепинового ряда диазепам (5 мг) или феназепам (1 мг) на ночь, а также пирацетам в дозе 800 мг 2 раза/сут. В некоторых случаях применение циклосерина может вызвать развитие недостаточности витамина В12 и/или фолиевой кислоты, мегалобластной и сидеробластной анемий. В случае возникновения анемии во время лечения необходимо провести соответствующее обследование и лечение пациента.

Следует ограничить психическое напряжение пациентов и исключить возможные факторы перегрева (пребывание на солнце с непокрытой головой, горячий душ).

В связи с быстрым развитием устойчивости при монотерапии циклосерином рекомендуется его сочетание с другими противотуберкулезными лекарственными средствами.

Влияние приема циклосерина на способность вождения автомобиля и использования механизмов не установлено.

Передозировка

Передозировка наблюдается при концентрации циклосерина в плазме 25-30 мг/мл в результате приема циклосерина в высоких дозах и/или нарушения почечного клиренса.

Острое отравление может возникнуть при приеме внутрь более 1 г/ Симптомы хронической интоксикации при длительном приеме в дозе более 500 мг/: головная боль, головокружение, спутанность сознания, повышенная раздражительность, парестезии, психоз, дизартрия, парез, судороги, кома.

Лечение: симптоматическое, активированный уголь, противоэпилептические лекарственные средства. Для профилактики нейротоксических эффектов вводят пиридоксин в дозе 200-300 мг/, противосудорожные и седативные лекарственные средства.

Лекарственное взаимодействие

Увеличивает скорость выведения пиридоксина почками (может вызывать развитие анемии и периферического неврита, требуется увеличение дозы пиридоксина). Этанол увеличивает риск развития эпилептических припадков, особенно у лиц, страдающих хроническим алкоголизмом.

Этионамид повышает риск возникновения побочных эффектов со стороны ЦНС, особенно судорожного синдрома.

Изониазид увеличивает частоту возникновения головокружения, сонливости.

Условия и сроки хранения

Хранить в сухом, защищенном от света месте, при температуре не выше 25°С.

Хранить в местах, недоступных для детей.

Срок годности 2 года.

Не использовать по истечении срока годности, указанного на упаковке.