Флемоклав - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

ФЛЕМОКЛАВ СОЛЮТАБ^®

( FLEMOCLAV SOLUTAB^® )

Склад:

діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота;

1 таблетка 125/31,25 містить 125 мг амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату),

31,25 мг клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату);

1 таблетка 250/62,5 мг містить 250 мг амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату), 62,5 мг клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату);

1 таблетка 500/125 мг містить 500 мг амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідрату),

125 мг клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату);

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, ванілін, ароматизатор абрикосовий, сахарин, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 125/31,25 мг – довгастої форми білого або майже білого кольору, без риски, мають маркування “421” та        ;  

таблетки 250/62,5 мг – довгастої форми білого або майже білого кольору, без риски, мають маркування “422” та       ;

таблетки 500/125 мг – довгастої форми білого або майже білого кольору, без риски, мають маркування “424” та       .

При зберіганні таблетки від білого до жовтого кольору; можливе утворення коричневих крапчастих плям.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамаз. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до β-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має β-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, а також здатність інактивувати β-лактамазні ферменти, властиві мікроорганізмам, які резистентні до пеніцилінів і цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних β-лактамаз, які часто відповідають за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складі препарату захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів β-лактамаз і розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та до інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Мікроорганізми, зазначені нижче, класифіковані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).

Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenza, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.

Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.

Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, види Porphyromonas, види Prevotella.

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klesiella pneumonia, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella,види Shigella.

Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium.

Нечутливі мікроорганізми

Грамнегативні аероби: види Acinetobacter,Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yesinia enterolitica.

Інші: Chlamydia pneumonia, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.

Фармакокінетика.

Всмоктування: амоксицилін і клавуланова кислота повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях рН. Обидва компоненти швидко і добре всмоктуються при пероральному застосуванні. Всмоктування амоксициліну/клавуланової кислоти  покращується при його застосуванні на початку прийому їжі. Після перорального прийому амоксициліну та клавуланової кислоти біодоступність становить приблизно 70 %. Профілі в плазмі обох компонентів препарату однакові і час пікової концентрації в плазмі (T_max) в кожному випадку становить приблизно 1 годину.

Результати фармакокінетичних досліджень при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти (500 мг/125 мг) 3 рази на добу натще здоровими добровольцями представлено в таблиці 2:

Таблиця 2

Середні (±SD) фармакокінетичні параметри

Активна речовина	Доза	Сmax	Tmax*	AUC (0-24 год)	T 1/2
	мг	мг/мл	год	мг.год/мл	год
Амоксицилін
AMX/CA 500мг/125 мг	500	7,19±2,26	1,5 (1,0-2,5)	53,5±8,87	1,15±0,20
Клавуланова кислота
AMX/CA 500 мг/125 мг	125	2,4±0,83	1,5 (1,0-2,0)	15,72±3,86	0,98±0,12
AMX – амоксицилін, CA – клавуланова кислота *медіана (межі)

Концентрація в плазмі крові  амоксициліну та клавуланової кислоти такі ж, як і при пероральному прийомі окремих еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти.

Розподіл.

Приблизно 25 % клавуланової кислоти і 18 % амоксициліну зв’язуються з білками крові. Об’єм розподілу 0,3-0,4 л/кг для амоксициліну та 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

Біотрансформація.

Амоксицилін частково виводиться нирками у вигляді неактивної пеніцилоїдної кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25 % прийнятої дози. Клавуланова кислота метаболізується і виділяється сечею і калом, а також повітрям, що видихається, у вигляді вуглекислого газу.

Виведення.

Амоксицилін виводиться в основному нирками, а клавуланова кислота – як нирками, так  і іншими шляхами.

Середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно 1 годину, середній кліренс – приблизно 25 л/год у здорових добровольців. Приблизно 60-70 % амоксициліну та 40-65 % клавуланової кислоти виводяться з сечею в незміненому вигляді протягом перших 6 годин після прийому разової дози 250 мг/125 мг – 500 мг/125 мг. Різні дослідження показують виведення з сечею 50-85 % амоксициліну і  27-60 % клавуланової кислоти протягом 24 годин. Велика кількість клавуланової кислоти виділяється протягом перших двох годин після прийому.

Одночасний прийом пробенециду затримує виведення амоксициліну, але не затримує виведення клавуланової кислоти нирками, (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вік.

Період напіввиведення амоксициліну однаковий для дітей віком від 3 місяців до 2 років, а також для дітей старшого віку та дорослих. У пацієнтів старшого віку частіше зустрічаються порушення функції нирок, на що слід звернути увагу при виборі дози препарату і при проведенні моніторингу функції нирок.

Стать.

Фармакокінетика амоксициліну/клавуланової кислоти не залежить від статі.

Ниркова недостатність.

Кліренс амоксициліну/клавуланової кислоти зменшується пропорційно нирковій недостатності.

Зменшення кліренсу більш характерно для амоксициліну, ніж для клавуланової кислоти, оскільки амоксицилін в основному виділяється нирками. Таким чином, при нирковій недостатності необхідно проводити корекцію дози  амоксициліну, але підтримувати адекватний рівень клавуланової кислоти (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Печінкова недостатність.

З обережністю призначати пацієнтам з порушенням функції печінки і періодично контролювати функцію печінки у таких пацієнтів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами, таких як:

• підтверджений гострий бактеріальний синусит;

• гострий середній отит;

• підтверджене загострення хронічного бронхіту;

• негоспітальна пневмонія;

• цистити;

• пієлонефрити;

• інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;

• інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактерільних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).  

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату (див.розділ «Побічні реакції»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пероральні антикоагулянти.

У практичній медицині одночасно застосовують пероральні антикоагулянти та пеніциліни, не повідомлялося про їх взаємодії.

Описано окремі випадки збільшення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які одночасно приймали амоксицилін та аценокумарол або варфарин. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або МНВ з додаванням або припиненням лікування амоксициліном. Крім того, може виникати необхідність проведення корекції дози пероральних антикоагулянтів (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Метотрексат.

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

Пробенецид.

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду з амоксициліном   може призвести до підвищення рівня та більш тривалому знаходженню амоксициліну в крові, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити імовірність алергічних шкірних реакцій.

Як і інші антибіотики, може мати вплив на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетілом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не точно відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

Особливості застосування.

Перед початком лікування амоксициліном/клавулановою кислотою необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції»).

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі та в пацієнтів з атопією. У разі виникнення алергічної реакції терапію амоксициліном/клавуланатом слід припинити та призначити відповідне лікування.

У разі якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/клавуланова кислота на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Застосування амоксициліну/клавуланової кислоти не показано у разі високого ризику зниженої чутливості або резистентності мікроорганізмів чутливих до бета-лактамних антибіотиків, які нечутливі до пригнічення бета-лактамаз клавулановою кислотою.

Амоксицилін/клавуланову кислоту не слід застосувати для лікування пеніцилін-резистентного S.pneumoniae.

У пацієнтів з порушенням функції нирок або при прийомі високих доз можуть виникати судоми (див. розділ «Побічні реакції»).

Флемоклав Солютаб^® не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки кореподібних висипань.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до препарату Флемоклав Солютаб^® мікрофлори.

Поява на початку лікування генералізованої еритеми з гарячкою, асоційовано з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосовувати амоксицилін.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Побічні реакції»).

Зміни з боку печінки, про які повідомлялося переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, можуть бути пов’язані з лікуванням протягом тривалого часу. Ці зміни рідко спостерігались у дітей. У всіх популяціях прояви звичайно виникали під час або відразу ж після лікування препаратом, проте в деяких випадках можуть виникати протягом декількох тижнів після лікування. Ці явища звичайно оборотні. Зміни з боку печінки можуть бути серйозні, а в дуже рідких випадках повідомлялося про летальні випадки. Майже завжди зміни з боку печінки виникали у пацієнтів з серйозними основними захворюваннями та у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби з потенційним впливом на печінку (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про розвиток антибіотикоасоційованого коліту від легкого ступеня до такого, що становить загрозу життю (див. розділ «Побічні реакції»). Таким чином, слід завжди пам’ятати про антибіотикоасоційований коліт у пацієнтів, у яких відмічається діарея під час прийому або після прийому будь-яких антибактеріальних лікарських засобів. При виникненні антибіотикоасоційованого коліту, слід негайно припинити прийом амоксициліну/клавуланової кислоти, проконсультуватися з лікарем і вжити відповідних заходів. У цій ситуації протипоказані антиперистальтичні лікарські засоби.

При лікуванні протягом тривалого часу рекомендовано періодично оцінювати функцію систем організму, включаючи ниркову, печінкову та гемопоетичну систему.

Зрідка у пацієнтів, які приймають амоксицилін/клавуланову кислоту та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормоване подовження протромбінового часу. При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може бути потрібна корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» «Побічні реакції»).

Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні амоксициліну/клавуланової кислоти. Тому під час лікування високими дозами амоксициліну для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»). У пацієнтів з катетером у сечовому міхурі необхідно періодично своєчасно змінювати катетер у зв’язку з тим, що амоксицилін у високих концентраціях може осідати на стінках сечового катетера (див. розділ «Передозування»).

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати неферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки не ферментні методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, тому, як наслідок, можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Препарат Флемоклав Солютаб^® 125/31,25 містить 0,16 ммоль (6,13 мг) калію на 1 таблетку.

Препарат Флемоклав Солютаб^® 250/62,5 містить 0,32 ммоль (12,3 мг) калію на 1 таблетку.

Препарат Флемоклав Солютаб^® 500/125 містить 0,64 ммоль (24,53 мг) калію на 1 таблетку.

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок або у пацієнтів, які контролюють рівень калію дієтою, слід  пам’ятати  про кількість калію більше ніж 1 ммоль на добу.

Не застосовувати препарат після закінчення дати терміну придатності, вказаного на упаковці!

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дослідження на тваринах  не показують прямих чи непрямих шкідливих дій на вагітність, розвиток ембріона/плода чи постнатальний розвиток. Обмежені дані застосування амоксициліну/клавуланової кислоти під час вагітності не виявляли підвищеного ризику виникнення вроджених вад розвитку. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування амоксициліну/клавуланової кислоти може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Слід уникати застосування препарату під час вагітності, за винятком необхідності застосування у випадках, які оцінює лікар.

Період годування груддю

Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.

Препарат у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не проводились дослідження впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Проте можуть виникати побічні реакції (наприклад алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть впливати на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами (див. розділ «Побічні ефекти»).  

Спосіб застосування та дози.

Дозу вказано відповідно до вмісту амоксициліну/клавуланової кислоти.

При виборі дози амоксициліну/клавуланової кислоти для лікування певних інфекцій слід брати до уваги очікувані патогени і можливу чутливість до антибактеріальних лікарських засобів (див. розділ «Особливості застосування»); ступінь тяжкості та локалізацію інфекційного процесу; вік, масу тіла та функцію нирок, як зазначено нижче.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми амоксициліну/клавуланової кислоти, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти (див. розділ «Особливості застосування», «Фармакодинамічні властивості»).

Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг Флемоклав Солютаб^® 500/125 забезпечує добову дозу, яка становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти.  

Для дітей з масою тіла <40 кг Флемоклав Солютаб^® 125/31,25 і 250 мг/62,5 мг забезпечують максимальну добову дозу 2400 мг амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти при застосуванні, як вказано нижче.

Тривалість лікування визначається відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції, (наприклад остеомієліт) потребують лікування протягом тривалого часу. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого (див. розділ «Особливості застосування» щодо тривалого застосування препарату).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

1 таблетка 500/125 3 рази на добу

Діти з масою тіла <40 кг

Від 20 мг/5 мг/кг/добу до 60 мг/15 мг/кг/добу, розділивши на 3 прийоми. Клінічні дані застосування амоксициліну/клавуланової кислоти із співвідношенням 4:1 у дітей віком до 2 років у дозі понад  40 мг/10 мг/кг маси тіла на добу відсутні.

Пацієнти літнього віку

Відсутня необхідність корекції дози.

Ниркова недостатність

Доза визначається відповідно до рівня амоксициліну

Немає необхідності змінювати дозу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 мл/хв.

Таблиця 3

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв	500 мг/125 мг 2 рази на добу
Кліренс креатиніну < 10 мл/хв	500 мг/125 мг 1 раз на добу
Гемодіаліз	500 мг/125 мг кожні 24 год плюс 500 мг/125 мг під час і повторно в кінці діалізу (концентрація амоксициліну та клавуланової кислоти знижується)

Таблиця 4

Дорослі та діти з масою тіла < 40 кг

Кліренс креатиніну: 10-30 мл/хв	15 мг/3,75 мг/кг 2 рази на добу (макс. 500 мг/125 мг 2 рази на добу)
Кліренс креатиніну < 10 мл/хв	15мг/3,75 мг/кг 1 раз на добу (макс. 500 мг/125 мг)
Гемодіаліз	15 мг/3,75 мг/кг 1 раз на добу Перед гемодіалізом - 15 мг/3,75 мг/кг. Для відновлення циркуляції препарату в крові - 15 мг/3,75 мг/кг після проведеного гемодіалізу.

Печінкова недостатність

Застосовувати з обережністю і періодично контролювати функцію печінки (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Спосіб застосування.

Флемоклав Солютаб^®  приймають всередину.

Флемоклав Солютаб^® призначають на початку прийому їжі, щоб зменшити диспепсичні симптоми та покращити всмоктування препарату.

Лікування можуть починати з парентерального застосування амоксициліну/клавуланової кислоти згідно з інструкцією для медичного застосування з подальшим переходом на пероральний прийом.

Таблетку ковтають цілою, запиваючи стаканом води, або розчиняють в невеликій кількості  води.

Для дітей з масою тіла < 40 кг рекомендовано розчинити в невеликій кількості  води.

Діти. Лікарський засіб у даній лікарській формі можливо застосовувати дітям з масою тіла більше 9 кг із розрахунку добової дози 40 мг/10 мг/кг/добу, розділивши на 3 прийоми.

Детальну інформацію щодо дозування у дітей див. у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту та порушенням водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії внаслідок прийому амоксициліну, що іноді можуть спричиняти ниркову недостатність (див. розділ «Особливості застосування»). У пацієнтів з порушенням функції нирок або при прийомі високих доз можуть виникати судоми. У пацієнтів з катетером в сечовому міхурі необхідно періодично своєчасно змінювати катетер у зв’язку з тим, що амоксицилін у високих концентраціях може осідати на стінках сечового катетера (див. розділ  «Особливості застосування»).

Лікування. Шлунково-кишкові симптоми лікують симптоматично,  приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Амоксицилін/клавуланову кислоту можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу.

Побічні реакції.

Найчастіше повідомлялось про такі побічні реакції: діарея, нудота та блювання.

Побічні реакції, що спостерігалися під час проведення клінічних досліджень амоксициліну/клавуланової кислоти та післяреєстраційного нагляду, згруповано відповідно до класифікації MEDDRA.

Побічні реакції класифіковано за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення визначають такі категорії: дуже часто ≥1/10, часто ≥1/100 та <1/10, нечасто ≥1/1000 та <1/100, рідко ≥1/10 000 та <1/1 000, дуже рідко <1/10 000, невідомо (неможливо оцінити при наявності  доступних даних).

Інфекції та інвазії

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Невідомо: надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.

Кровоносна та лімфатична системи

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Невідомо: оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу (див. розділ «Особливості застосування»).

Імунна система

Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.

Нервова система

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Невідомо: оборотна гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

Травний тракт

Дуже часто: діарея.

Часто: нудота, блювання.

Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку травного тракту можна зменшити, якщо застосовувати препарат на початку прийому їжі.

Нечасто: порушення травлення.

Невідомо: антибіотикасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний волосатий язик.

Гепатобіліарні реакції

Нечасто: помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначалось у хворих, які лікувались антибіотиками групи бета-лактамів, однак клінічне значення цього не встановлено.

Невідомо: гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникали при застосуванні  інших пеніцилінів та цефалоспоринів (див. розділ «Особливості застосування»).

Шкіра та підшкірні тканини

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка.

Рідко: поліморфна еритема.

Невідомо: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Протипоказання»).

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

Нирки та сечовидільна система

Невідомо: інтерстиціальний нефрит, кристалурія (див. розділ «Передозування»).

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.  По 4 таблетки у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Астеллас Фарма Юроп Б.В.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Хогемат 2, 7942 ДЖ Меппел, Нідерланди.

ФЛЕМОКЛАВ

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. дисперг. 125 мг + 31,25 мг, № 20

Амоксициллин

125 мг

Кислота клавулановая

31,25 мг

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, кросповидон, ванилин, ароматизатор абрикосовый, сахарин, магния стеарат.

№  UA/4458/01/01 от 14.05.2010 до 14.05.2015

табл. дисперг. 250 мг + 62,5 мг, № 20

Амоксициллин

250 мг

Кислота клавулановая

62,5 мг

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, кросповидон, ванилин, ароматизатор абрикосовый, сахарин, магния стеарат.

№  UA/4458/01/02 от 14.05.2010 до 14.05.2015

табл. дисперг. 500 мг + 125 мг, № 20

Амоксициллин

500 мг

Кислота клавулановая

125 мг

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, кросповидон, ванилин, ароматизатор абрикосовый, сахарин, магния стеарат.

№  UA/4458/01/03 от 14.05.2010 до 14.05.2015

табл. дисперг. 875 мг + 125 мг, № 10, № 14

Амоксициллин

875 мг

Кислота клавулановая

125 мг

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, целлюлоза диспергированная, ароматизатор мандариновый, ароматизатор лимонный, кросповидон, ванилин, сахарин, магния стеарат.

№ UA/4458/01/04 от 27.12.2007 до 27.12.2012

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Амоксициллин — бактерицидный полусинтетический аминобензилпенициллин, антибиотик широкого спектра действия. Соединяясь с транспептидазой, тормозит образование поперечных связей между структурами стенок клетки, что приводит к неустойчивости и гибели клетки в процессе лизиса. Способность клавулановой кислоты угнетать β-лактамазы расширяет спектр действия амоксициллина, включающий более широкий круг микроорганизмов, в том числе многие из являющихся резистентными к другим β-лактамным антибиотикам.
Клавулановая кислота является продуктом жизнедеятельности грибов Streptomyces clavuligerus, а ее структура напоминает структуру ядра пенициллина. Сама по себе она оказывает слабое антибактериальное действие. Клавулановая кислота — β-лактамное соединение, по своей структуре относится к амоксициллину и другим пенициллинам, сохраняя амидную связь β-лактамной группы.
Основной характеристикой клавулановой кислоты является ингибирующее действие на ферменты, защищая амоксициллин от расщепления большинством широко распространенных стафилококовых β-лактамаз и большинством плазмидных β-лактамаз грамотрицательных бактерий.
Предельные значения
Предельные значения минимальной подавляющей концентрации амоксициллин/клавулановой кислоты (согласно данным Национального комитета по клиническим и лабораторным стандартам) относительно некоторых значимых патогенных микроорганизмов, приведены в таблице, что позволяет классифицировать микроорганизмы на чувствительные, умеренно чувствительные и резистентные.

Микроорганизмы	Чувствительные	Умеренно чувствительные	Резистентные
Кишечные бактерии	≤8/4 мкг/мл	16/8 мкг/мл	≥32/16 мкг/мл
Стафилококки	≤4/2 мкг/мл		≥8/4 мкг/мл
Гемофильные бактерии	≤4/2 мкг/мл		≥8/4 мкг/мл
Стрептококки	≤2/1 мкг/мл	4/2 мкг/мл	≥8/4 мкг/мл

Распространенность приобретенной резистентности по отдельным видам микроорганизмов может изменяться в зависимости от местности, а также со временем, поэтому желательно использовать данные о резистентности, касающиеся определенной местности, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости следует обратиться за консультацией к специалисту, если местный уровень распространенности резистентности вызывает сомнения относительно эффективности препарата, по крайней мере, некоторых типов инфекций.
Микроорганизмы, отнесенные к группе умеренно чувствительных или резистентных на основе общепринятых предельных значений (см. представленную выше таблицу) или общей информации, в клинической практике могут быть чувствительными, что зависит от локализации инфекции. В представленной ниже таблице лишь указывается на возможность того, будут ли микроорганизмы чувствительными к амоксициллину/клавулановой кислоте.
Чувствительность патогенных микроорганизмов к амоксициллину/клавулановой кислоте

Микрооганизмы	Резистентность в ЕС
Обычно чувствительные виды	<1%
Аэробные грамположительные микроорганизмы Streptococcus faecalis Staphylococcus aureus (метициллин-S)* Staphylococcus epidermidis (метициллин-S) Streptococcus pyogenes*	<1%
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Haemophilus influenzae Moraxella catarrhalis* Proteus mirabilis	0%
Анаэробные микроорганизмы Бактероиды группы Bacteroides fragilis	2,7–3,6%
Виды с приобретенной резистентностью
Аэробные грамположительные микроорганизмы Streptococcus pneumoniae*†	0–16%
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Escherichia coli* Klebsiella pneumoniae* Proteus vulgaris	0–9,1%
Виды, резистентные по своей природе
Аэробные грамположительные микроорганизмы Staphylococcus aureus (метициллин-R) Staphylococcus epidermidis (метициллин-R)	до 79%
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Aerobacter aerogenes Бактерии Enterobacter cloacae Бактерии Morganella morganii Синегнойная паличка Бактерии Stenotrophomonas maltophilia	82%
Другие микроорганизмы Хламидии Хламидии рода Chlamydophila Микоплазмы Риккетсии	94,3%

*Активность была достаточным образом продемонстрирована в клинических исследованиях;
†высокий уровень резистентности отмечали в одной или нескольких странах ЕС.
Резистентность
Резистентность к амоксициллину развивается в результате продуцирования β-лактамаз и/или модифицированных пенициллинсвязывающих белков (ПСБ).
Может также возникать перекрестная резистентность, особенно к другим β-лактамным и макролидным антибиотикам, которая зависит от механизма резистентности патогенного микроорганизма.
Фармакокинетика
Амоксициллин. Абсолютная биодоступность амоксициллина зависит от дозы и варьирует приблизительно между 72 и 94%. В диапазоне дозирования от 250 до 750 мг биодоступность (параметр средней концентрации в моче и/или выведения с мочой) линейно пропорциональна дозе. При применении высоких доз объем абсорбции уменьшается. На абсорбцию не влияет прием пищи. Максимальная концентрация препарата в плазме крови достигается приблизительно через 1–2 ч после приема амоксициллина. После приема внутрь однократной дозы амоксициллина/клавулановой кислоты 500/125 мг средняя остаточная концентрация амоксициллина в плазме крови (через 8 ч) достигла 0,3 мг/л. Кажущийся объем распределения варьирует приблизительно между 0,3 и 0,4 л/кг, а связывание с белками плазмы крови составляет приблизительно 17–20%. Амоксициллин проникает через плацентарный барьер, в незначительном количестве — в грудное молоко.
Амоксициллин в основном выводится почками (52±15% дозы в неизменном виде на протяжении 7 ч), а незначительная часть — с желчью. Период полувыведения препарата из сыворотки крови у пациентов с нарушением функции почек составляет приблизительно 1 ч (0,9–1,2 ч), у пациентов с клиренсом креатинина 10–30 мл/мин составляет 6 ч, а при анурии — 10–15 ч. Выводится при гемодиализе.
Клавулановая кислота. Абсолютная биодоступность клавулановой кислоты составляет около 60% и значительно отличается у разных людей. На абсорбцию не влияет прием пищи. Максимальная концентрация клавулановой кислоты достигается приблизительно через 1–2 ч. После приема однократной пероральной дозы амоксициллина/клавулановой кислоты 500/125 мг средняя остаточная концентрация клавулановой кислоты в плазме крови (через 8 ч) достигает 0,08 мг/л. Связывание с белками плазмы крови составляет приблизительно 22%. Клавулановая кислота проникает через плацентарный барьер. Сейчас нет данных относительно экскреции с грудным молоком.
Вещество частично абсорбируется (около 50–70%), а приблизительно 40% выводится почками (18–38% дозы в неизмененном виде). Общий клиренс составляет приблизительно 260 мл/мин. Период полувыведения препарата из сыворотки крови у пациентов с нарушением функции почек составляет приблизительно 1 ч, у пациентов с клиренсом креатинина 20–70 мл/мин — около 2,6 ч, при анурии — варьирует между 3 и 4 ч. Вещество выводится во время гемодиализа.
Фармакологически значимого взаимодействия между амоксициллином и клавулановой кислотой не отмечено.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение бактериальных инфекций, вызванных грамотрицательными и грамположительными резистентными к амоксициллину микроорганизмами в случаях, когда резистентность обусловлена β-лактамазами, чувствительными к комбинации амоксициллина и клавулановой кислоты, в том числе:
•инфекции ЛОР-органов (например острый средний отит, острый синусит);
•инфекции нижних дыхательных путей, особенно тяжелые обострения хронического бронхита и негоспитальной пневмонии;
•инфекции мочеполового тракта (пиелонефрит, цистит);
•инфекции кожи и мягких тканей.
Перед применением препарата следует ознакомиться с информацией относительно предупреждения местной резистентности, а также рекомендациями по применению антибиотиков.

ПРИМЕНЕНИЕ:

для уменьшения выраженности диспептических симптомов принимают в начале приема пищи. Таблетку можно проглотить целой или разжевать, запивая стаканом воды, или растворить ее в ¹/₂ стакана воды (не менее 30 мл) и тщательно перемешать перед применением.
Как правило, Флемоклав Солютаб принимают на протяжении 3–4 дней после устранения клинических симптомов. Показан курс продолжительностью как минимум 10 дней при лечении инфекций, вызванных β-гемолитическим стрептококком, с целью предупреждения возникновения поздних осложнений (например ревматизм, гломерулонефрит). Однако Флемоклав Солютаб не следует принимать дольше 14 дней без контроля функции печени.
Дозирование: взрослые и дети с массой тела >40 кг: обычная доза составляет 500/125 мг 3 раза в сутки. Разовую дозу следует принимать в течение дня регулярно (с 8-часовым интервалом).
Эта доза может быть удвоена в случае тяжелых, хронических и рецидивирующих инфекций.
Дети в возрасте от 2 до 12 лет: с массой тела 13–37 кг — доза составляет 20–30 мг амоксициллина и 5–7,5 мг клавулановой кислоты на 1 кг массы тела в сутки. Обычно для детей в возрасте 2–7 лет (масса тела приблизительно 13–25 кг) — по 125/31,25 мг 3 раза в сутки; для детей в возрасте 7–12 лет (масса тела приблизительно 25–37 кг) — 250/62,5 мг 3 раза в сутки.
В случае тяжелых инфекционных заболеваний дозу следует удвоить (максимально до 60 мг амоксициллина и 15 мг клавулановой кислоты на 1 кг массы тела в сутки).
Пациенты пожилого возраста: дозирование как для взрослых.
Пациенты с нарушением функции почек: при почечной недостаточности выведение клавулановой кислоты и амоксициллина почками замедляется. В зависимости от степени тяжести почечной недостаточности общая суточная доза Флемоклава Солютаб (выраженная в амоксициллине) не должна превышать значений, приведенных в таблице.
Рекомендации относительно дозирования у детей базируются на теоретических соображениях и данных о фармакокинетических свойствах.

Скорость клубочковой фильтрации	Взрослые	Дети
10–30 мл/мин	500 мг 2 раза в сутки	15 мг/кг 2 раза в сутки
<10 мл/мин	500 мг 1 раз в сутки	15 мг/кг в сутки
Гемодиализ	500 мг 1 раз в сутки и 500 мг во время и после диализа	15 мг/кг в сутки и 15 мг/кг во время и после диализа

Пациенты с нарушением функции печени: при печеночной недостаточности амоксициллин/клавулановую кислоту следует применять с осторожностью. Необходимо регулярно контролировать функцию печени. Сейчас нет достаточных данных, которые могут быть использованы для предоставления рекомендаций относительно дозирования.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к амоксициллину, клавулановой кислоте и другим компонентам препарата, а также к другим β-лактамным антибиотикам (пенициллины, цефалоспорины); развитие желтухи или нарушения функции печени после приема амоксициллина или клавулановой кислоты в анамнезе.
У пациентов с инфекционным мононуклеозом или лимфолейкозом повышается риск экзантемы, поэтому при этих заболеваниях амоксициллин/клавулановая кислота противопоказаны из-за сопутствующих бактериальных инфекций.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

в каждой группе побочные реакции приведенные в порядке снижения тяжести. Нежелательные явления, классифицированные по органам и системам, перечислены ниже в порядке снижения частоты выявления: очень часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), редко (>1/10 000, <1/1000), очень редко (<1/10 000), неизвестно (для установления частоты данных недостаточно).
Инфекции и инвазии
Нечасто: продолжительное и многократное применение таблеток Флемоклав Солютаб может привести к возникновению суперинфекции и колонизации резистентных микроорганизмов, в том числе дрожжевых грибов.
Со стороны системы крови и лимфатической системы
Редко: тромбоцитоз, гемолитическая анемия.
Очень редко: изменения результатов гемограммы в виде лейкопении, гранулоцитопении, тромбоцитопении, панцитопении, анемии или миелосупрессии, а также удлинение времени кровотечения и протромбинового времени. Эти проявления являются обратимыми при прекращении лечения.
Со стороны иммунной системы
Часто: существует возможность возникновения кожных реакций в виде экзантемы и зуда. Типичная, подобная коревой сыпи, экзантема возникает через несколько (от 5 до 11) дней от начала лечения.
Уртикарная реакция (крапивница) свидетельствует об истинной аллергии на пенициллин и требует отмены лечения препаратом, в дальнейшем следует не применять β-лактамные антибиотики у этого пациента.
Частота возникновения экзантемы выше у пациентов с инфекционным мононуклеозом и лимфолейкозом.
Также существует возможность возникновения энантемы, особенно в области слизистой оболочки полости рта. Возможны сухость во рту и нарушение вкусовых ощущений.
Редко: есть данные о редких случаях возникновения буллезных или эксфолиативных кожных реакций (например экссудативная мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз), острого генерализованного экзантематозного пустулеза и анафилактического шока.
Отмечали тяжелые аллергические реакции вследствие сенсибилизации к препаратам 6-аминопенициллановой группы, например, в виде медикаментозной лихорадки, эозинофилии, ангионевротического отека (отек Квинке), отека гортани, сывороточной болезни, гемолитической анемии, аллергического васкулита или интерстициального нефрита.
Возможна антигенная связь между грибками и пенициллином, поэтому возникновение микотических реакций нельзя исключать даже после первого приема пенициллина.
Со стороны нервной системы
Редко: головокружение, головная боль, судороги (при нарушении функции почек или передозировке). Очень редко: гиперактивность, тревога, бессонница, спутанность сознания, агрессия и судороги.
Со стороны сосудов
Редко: васкулит.
Со стороны ЖКТ
Часто: возможны гастралгия, тошнота (чаще при приеме препарата в высоких дозах), рвота, метеоризм, послабление стула или диарея. Обычно эти проявления возникают в легкой форме и часто регрессируются во время или вскоре после прекращения лечения. Переносимость препарата можно улучшить, принимая таблетки Флемоклав Солютаб во время еды.
Следует заподозрить псевдомембранозный колит, если во время лечения или на протяжении первых нескольких недель после лечения возникает выраженная и непрерывная диарея (в большинстве случаев вызванная бактерией Clostridium difficile).
Нечасто: диспепсия.
Редко: кишечный кандидоз, геморрагический колит и поверхностное обесцвечивание зубов.
Со стороны гепатобилиарной системы
Часто: умеренное повышение концентрации печеночных ферментов.
Редко: гепатит, транзиторная печеночная и холестатическая желтуха. Симптомы/признаки нарушения функции печени могут возникать во время или вскоре после лечения Флемоклавом Солютаб, однако в некоторых случаях не проявляются на протяжении нескольких недель после прекращения курса терапии. Такие нарушения функции печени возникают в основном у мужчин или пациентов пожилого возраста (60 лет и старше) и могут быть тяжелыми. Такие реакции очень редко (<1/10 000) отмечали у детей. Риск возникновения нарушений со стороны печени повышается, если период лечения превышает 14 дней. Они, как правило, обратимы.
Однако в очень редких случаях (<1/10 000) отмечали смерть, что почти всегда ассоциировалось с тяжелым первичным заболеванием или одновременным применением других препаратов.
Со стороны мочеполовой системы
Нечасто: возможны вагинальный зуд, раздражение и бели.
Редко: интерстициальный нефрит.
Очень редко: кристаллурия.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

серьезные и иногда с летальным исходом случаи гиперчувствительности (анафилактическая реакция) отмечали у пациентов, которым проводили терапию пенициллином. Такие ситуации возникают чаще у пациентов с реакциями гиперчувствительности в анамнезе. Лечение препаратом Флемоклав Солютаб следует немедленно прекратить и заменить другим соответствующим лечением. Может быть необходимо купирование симптомов анафилактической реакции, например, немедленное введение эпинефрина, стероидов (в/в) и неотложная терапия дыхательной недостаточности.
У пациентов с известной тяжелой аллергией или астмой в анамнезе препарат Флемоклав Солютаб применяют с осторожностью, поскольку существует высокая вероятность развития аллергических реакций.
Может существовать перекрестная гиперчувствительность и перекрестная резистентность между пенициллинами и цефалоспоринами.
Как и в случае с другими антибиотиками широкого спектра действия, могут возникать суперинфекции, особенно у пациентов с хроническими заболеваниями и/или дисфункцией иммунной системы. Отмечали кандидозные инфекции кожи и слизистых оболочек. При возникновении суперинфекции применение препарата следует прекратить и/или начать лечение другим соответствующим препаратом.
Пациентам с тяжелыми желудочно-кишечными нарушениями, сопровождающимися рвотой и/или диареей, не следует принимать Флемоклав Солютаб, поскольку нет гарантии адекватной абсорбции. Диарея может уменьшить абсорбцию других препаратов.
При возникновении геморрагического колита применяют соответствующие меры. В таких случаях противопоказан прием антиперистальтических средств.
При нарушении функции печени амоксициллин/клавулановую кислоту применяют с осторожностью. Необходимо осуществлять регулярный мониторинг функции печени.
У пациентов с почечной недостаточностью доза должна быть скорректирована в зависимости от степени тяжести. Это касается пациентов со скоростью клубочковой фильтрации <30мл/мин.
В случае длительного лечения необходимы регулярный контроль функции почек и печени и проведение гематологических исследований.
Применять амоксициллин/клавулановую кислоту у больных, принимающих антикоагулянты, следует с осторожностью, поскольку отмечены редкие случаи удлинения протромбинового времени.
Высокая концентрация амоксициллина в моче может привести к его оседанию в катетерах для мочи, поэтому нужно регулярно проверять катетеры. При применении препарата в высоких дозах желательно употреблять достаточное количество жидкости для профилактики кристаллурии, которая может быть вызвана амоксициллином.
Форсированный диурез приводит к более интенсивному выделению амоксициллина, в результате чего снижается его концентрация в плазме крови.
При развитии судорог лечение амоксициллином/клавулановой кислотой следует прекратить.
Препарат Флемоклав Солютаб содержит калий из рассчета на одну таблетку: дозирование 125/31,25 мг — 6,13 мг, 250/62,5 мг — 12,3 мг, 500/125 мг — 24,53 мг соответственно.
Дети. Таблетки Флемоклав Солютаб с дозированием 125/31,25 мг, как правило, назначают для лечения детей в возрасте 2–7 лет, а таблетки Флемоклав Солютаб с дозированием 250/62,5 — для лечения детей в возрасте 7–12 лет.
Таблетки Флемоклав Солютаб с дозированием 125/31,25 мг не назначают детям с массой тела <13 кг в связи с трудностью точного дозирования.
Таблетки Флемоклав Солютаб с дозированием 500/125 мг назначают для лечения детей в возрасте старше 12 лет, а также взрослых.
Период беременности и кормления грудью. При применении комбинации амоксициллин/клавулановая кислота в период беременности не было отмечено отрицательного влияния на плод или новорожденного.
В единичном исследовании профилактический прием комбинации амоксициллин/клавулановая кислота у женщин с преждевременным разрывом плодных оболочек повышал риск развития некротизирующего энтероколита у новорожденного. Применение во II и III триместр беременности возможно после оценки врачом соотношения польза/риск лечения. В I триместр беременности назначения комбинации амоксициллин/клавулановая кислота следует избегать.
Оба компонента препарата проникают через плацентарный барьер и эскретируются в грудное молоко (отсутствуют данные относительно влияния клавулановой кислоты на ребенка, находящегося на грудном вскармливании). Возможно возникновение у ребенка, находящегося на грудном вскармливании, диареи или грибковой инфекции слизистых оболочек, в таком случае грудное вскармливание следует прекратить. Необходимо также учитывать возможность сенсибилизации ребенка компонентами препарата во время кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Амоксициллин/клавулановая кислота оказывают незначительное или умеренное влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с другими механизмами.
При применении амоксициллина/клавулановой кислоты иногда могут развиваться побочные эффекты, например, спутанность сознания, редко — головокружение и очень редко — судороги, которые могут снизить способность управлять транспортными средствами, работать с техникой (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ)

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

Другие антибиотики или химиотерапия. Амоксициллин/клавулановую кислоту не следует применять одновременно с бактериостатическими препаратами/химиотерапией/антибиотиками (такими как тетрациклины, макролиды, сульфаниламиды или хлорамфеникол), поскольку в лабораторных условиях отмечены антагонистические эффекты.
Дисульфирам. Амоксициллин/клавулановую кислоту не следует принимать одновременно с дисульфирамом.
Пробенецид, фенилбутазон, оксифенбутазон. Одновременное применение пробенецида, бутадиона или оксифенбутазона (а также в меньшей степени ацетилсалициловой кислоты, индометацина и сульфинпиразона) приводит к повышению концентрации, а также более длительному нахождению амоксициллина в сыворотке крови и желчи за счет торможения почечной экскреции. Однако это не влияет на выведение клавулановой кислоты из организма.
Аллопуринол. Одновременный прием аллопуринола во время лечения амоксициллином/клавулановой кислотой может способствовать возникновению аллергических кожных реакции (экзантема).
Сульфасалазин. Аминопенициллин может снижать концентрацию сульфасалазина в плазме крови.
Метотрексат. Есть сообщения о взаимодействии между амоксициллином и метотрексатом, что приводило к токсичности метотрексата. Следует тщательно контролировать уровень метотрексата в сыворотке крови у пациентов, одновременно принимающих амоксициллин. Амоксициллин снижает почечный клиренс метотрексата, возможно, из-за конкуренции в общей канальцевой системе секреции.
Дигоксин. Возможно увеличение всасывания дигоксина при одновременном применении с амоксициллином/клавулановой кислотой.
Антикоагулянты. Склонность к кровотечениям может повыситься при одновременном применении амоксициллина/клавулановой кислоты и антикоагулянтов кумаринового ряда (см. ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ).
Гормональные контрацептивы. В редких случаях амоксициллин может отрицательно влиять на эффективность гормональных контрацептивов. Необходимо применять дополнительные негормональные средства контрацепции.
Влияние на результаты диагностических лабораторных исследований. Неферментативные методы определения уровня глюкозы в моче могут дать ложноположительный результат. Подобные результаты могут быть и при исследовании уровня уробилиногена.
При применении ампициллина у беременных отмечали кратковременное снижение уровня эстриола и конъюгатов в моче. Такой эффект возможен и при применении амоксициллина/клавулановой кислоты.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы передозировки в значительной степени совпадают с побочными эффектами (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ).
Передозировка может привести к возникновению нарушений со стороны ЖКТ, таких как тошнота, рвота и диарея с возможным нарушением водного и электролитного баланса. Также могут возникать судороги. Возможны нарушения сознания, мышечные фасцикуляции, судороги мышц, вялость, гемолитические реакции, почечная недостаточность и ацидоз. В отдельных случаях через 20–40 мин может развиться шок. Сообщалось о развитии кристаллурии, иногда приводившей к почечной недостаточности.
Лечение. Специфического антидота нет.
Следует вызвать рвоту или провести промывание желудка, после чего применяют активированный уголь и осмотические слабительные средства (сульфат натрия). Необходимо поддерживать водный и электролитный баланс. Для купирования судорог можно применят диазепам. Лечение симптоматическое.
При развитии тяжелой почечной недостаточности следует провести гемодиализ.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.