Флюороурацил - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФЛЮОРОУРАЦИЛ ІН’ЄКЦІЙНИЙ

(FLUOROURACIL INJECTION)

Склад:

діюча речовина: fluorouracil;

1 мл розчину містить флюороурацилу 50 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.  

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код АТС L01B C02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Паліативна моно- або комбінована з іншими цитостатиками терапія ряду злоякісних пухлин, особливо раку товстої кишки і молочної залози.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до флюороурацилу або до інших компонентів препарату. Виснаження або   пригнічення кісткового мозку після променевої терапії або після лікування іншими протипухлинними засобами. Не застосовується для лікування доброякісних пухлин. Не можна приймати одночасно з бривудином, соривудином або з їх аналогами. Бривудин, соривудин та аналоги – потужні інгібітори ферменту дигідропіримідину дегідрогенази, що руйнує флуороурацил.

Препарат абсолютно протипоказаний у період вагітності і годування груддю.

Спосіб застосування та дози.

Флюороурацил ін’єкційний вводять шляхом внутрішньо венних ін’єкцій, або внутрішньо венних інфузій або інтраартеріальних інфузій.

Дорослі

Підбір відповідної дози і схема терапії визначаються індивідуально від стану пацієнта, типу раку, який необхідно лікувати, а також залежно від того, застосовується флюороурацил як моно терапія або у комбінації з іншими видами терапії.

Починати лікування необхідно в умовах стаціонару. Загальна добова доза не повинна перевищувати 1 г.

Зазвичай дози визначають із розрахунку на 1 кг реальної маси тіла пацієнта, однак хворим зі значною надмірною масою тіла, набряками, асцитом та іншими формами аномальної затримки рідини в організмі. Таким чином, дози визначають із розрахунку на 1 кг ідеальної маси тіла.

Зниження дози рекомендується хворим у наступних випадках:

1. Кахексія.

2. Тяжка   хірургічна операція у попередні 30 днів

3. Погіршення функції кісткового мозку.

4. Наявність порушень функції печінки або нирок.

Дози для дорослих

Рекомендується такий режим для застосування флюороурацилу у вигляді моно терапії.

Початок лікування

Під час початкового курсу терапії засіб можна вводити шляхом інфузії або ін’єкції. Інфузії краще, оскільки при такому способі введення виникає менше токсичних ефектів.

Внутрішньо венна інфузія

15 мг на 1 кг маси тіла, але не більше 1 г на інфузію, розводять 500 мл 5 % розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду і вводять шляхом внутрішньо венної інфузії по 40 крапель за хвилину протягом 4 годин.

Альтернативно добова доза може вводитися шляхом інфузії протягом 30 - 60 хв або шляхом безперервної 24-годинної внутрішньо венної інфузії. У наступні дні засіб вводять у тій же дозі, до появи токсичних ефектів або поки загальна доза не досягне 12 - 15 г.

Внутрішньо венна ін’єкція

Флюороурацил   розводиться тільки 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози.

Флюороурацил не можна змішувати з іншими препаратами в одному ін фузійному розчині.   По 12 мг на 1 кг маси тіла можна вводити щодня протягом 3 днів. При відсутності ознак токсичних ефектів альтернативно можна продовжувати введення в дозі 6 мг на 1 кг маси тіла у 3 наступних дозах ще протягом 3 днів.

Альтернативний режим – 15 мг на 1 кг маси тіла як одноразове внутрішньо венне введення 2 рази на тиждень.

Інтраартеріальна інфузія

Добову дозу 5 - 7,5 мг на 1 кг маси тіла вводять шляхом безперервної 24-годинної інтраартеріальної інфузії.

Підтримуюча терапія

Початковий інтенсивний курс може супроводжуватися підтримуючою терапією, якщо немає будь-яких значних токсичних ефектів. У таких випадках токсичні побічні ефекти повинні зникнути перед початком підтримуючої терапії.

Початковий курс лікування флюороурацилом можна повторити через 4 - 6 тижнів після отримання останньої дози або, альтернативно, лікування можна продовжити з подальшим внутрішньо венним введення 5 - 15 мг/кг маси тіла на тиждень.

Ця послідовність становить курс терапії. Деякі пацієнти отримали до 30 г препарату на курс, по 1 г на добу (максимальна добова доза). Більш сучасний альтернативний метод полягає в тому, щоб застосовувати дози 15 мг на 1 кг маси тіла внутрішньо венно 1 раз на тиждень протягом усього курсу лікування. Це усуває необхідність застосовувати препарат щоденно.

У комбінації з радіотерапією

Стандартні дози препарату можна застосовувати у комбінації з радіотерапією, за наявності у пацієнтів деяких типів метастаз у легенях і для полегшення болю, спричиненого рецидивуючим неоперабельним новоутворенням.

Літні пацієнти

Корекція дози не потрібна.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними ефектами є діарея, нудота. Лейкопенія також дуже часто спостерігається. Нижче описані небажані ефекти.

Оцінка   частоти:   дуже   поширені  (³ 1/10),   поширені  (³ 1/100,  < 1/10),   непоширені   (³ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (³ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000).

Інфекції та інвазії: дуже поширені – інфекції; непоширені – сепсис.

Кров і лімфатична система: дуже поширені – лейкопенія, мієлосупресія, нейтропенія, гранулоцит опенія, тромбоцит опенія, анемія, панцитопенія; рідко поширені – агранулоцит оз.

Імунна система: дуже поширені – імуносупресія; дуже рідко поширені – анафілактичні реакції, анафілактичний шок.

Ендокринні розлади: рідко поширені – збільшення загальної кількості тироксину (Т 4), збільшення загальної кількості трийодтироніну (Т 3).

Метаболізм: непоширені – гіперурикемія.

Психічні розлади: рідко поширені – сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи: рідко поширені – атаксія, екстра пірамідні розлади, мозочкові порушення, кіркові порушення, ністагм, головний біль, вертиго, паркінсонподібний синдром, пірамідні симптоми, ейфорія, лейкоенцефалопатія, порушення мови, афазія, судоми, кома, ураження зорового нерва, периферична нейропатія.

Орган зору: поширені – кон’юнктивіт; непоширені – підвищена сльозотеча, дакріостеноз (звуження нососльозової протоки), порушення зору, фотофобія, диплопія, зниження зору, блефарит, ектропіон (виворот повіки).

Серцево-судинні розлади: поширені – біль у грудях, тахікардія, зміни на ЕКГ, стенокардія; рідко поширені – аритмія, інфаркт міокарда, міокардит, серцева недостатність, кардіоміопатія, відчуття серцебиття, зупинка серця, раптова серцева смерть; васкуліт, синдром Рейно, мозкова ішемія, шлуночкова ішемія, периферична ішемія, тромбоемболія.

Органи дихання: непоширені – носова кровотеча, диспное, бронхоспазм.

Шлунково-кишкові розлади: дуже поширені – діарея, нудота, блювання, запалення слизової оболонки, стоматит; непоширені – виразка шлунка, шлунково-кишкова кровотеча.

Печінка: непоширені – порушення функції печінки; рідко поширені – некроз печінки.

Шкіра та підшкірні тканини: дуже поширені – алопеція, долонно-підошовна еритродизестезія; непоширені – дерматит, гіперпігментація, гіпопігментація, зміна нігтьових пластинок, нігтьова гіперпігментація, нігтьова дегенерація, біль нігтьового ложа, часткова втрата нігтів, оніхолізис, екзантема, сухість шкіри, кропив’янка, фото чутливість.

Інші: дуже поширені – гарячка, втомлюваність; непоширені – тромбофлебіт, дегідратація, розширення вен.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, виразка шлунка і кровотеча, пригнічення діяльності кісткового мозку (включаючи тромбоцит опенію, лейкопенію і агранулоцит оз).

Лікування: специфічний антидот не відомий. Пацієнтам, які піддалися передозуванню, необхідно проводити аналізи крові протягом 4 тижнів. Якщо симптоми передозування ще проявляються, слід проводити відповідну терапію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосовування препарату категорично протипоказане у період вагітності. На час лікування необхідно припинити годування груддю.

Діти.

Немає рекомендацій щодо лікування дітей, тому не слід застосовувати препарат у педіатричній практиці.

Особливості застосування.

Лікування флюороурацилом повинно здійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога, який має досвід застосування   антиметаболітів.

Хворі повинні знаходитися в умовах стаціонару.

При адекватному лікуванні флюороурацилом зазвичай розвивається лейкопенія. Мінімальну кількість лейкоцитів зазвичай відзначають у період між 7-м і 14-м днем першого курсу лікування, але іноді мінімум може спостерігатися і через 20 днів. Кількість лейкоцитів зазвичай нормалізується до 30-го дня.

Рекомендується щодні контролю вати кількість тромбоцитів і лейкоцитів і припиняти лікування у разі зменшення кількості тромбоцитів до рівня менше 100 × 10⁹/л, а лейкоцитів – менше 3 × 10⁹/л. При зменшенні кількості лейкоцитів менше 2 × 10⁹/л, особливо   при наявності гранулоцит опенії, рекомендується госпіталізувати пацієнтів у лікарняний ізолятор і вжити заходів для запобігання розвитку системних інфекцій.

Лікування також необхідно припиняти при появі перших ознак стоматиту або виразок слизової оболонки ротової порожнини, тяжкої діареї, виразок травного тракту, кровотечі з шлунково-кишкового тракту, а також при кровотечі і крововиливах будь-якої локалізації. Різниця між терапевтичними і токсичними дозами невелика. Малоймовірно, що можна досягти терапевтичного ефекту буз деякої токсичної дії, тому необхідно ретельно відбирати пацієнтів для терапії і підбирати дози.

Флюороурацил слід з обережністю призначати хворим з порушеннями функції нирок або печінки, а також жовтухою. При лікування препаратом виникали ангіна, зміні на ЕКГ, і рідко – інфаркт міокарда. Обережність також необхідна при терапії пацієнтів, у яких під час попередніх курсів терапії виникав біль у грудях, а також хворим із кардіологічними захворюваннями в анамнезі.

Були повідомлення про збільшення токсичних ефектів у хворих з дефіцитом ферменту дегідропіримідиндегідрогенази.

Фермент дегідропіримідиндегідрогенази (ДПД) відіграє важливу роль у розпаді флюороурацилу. Нуклеозидні аналоги, такі як бривудин і соривудин можуть спричинити гостре підвищення концентрації 5-флюороурацилу або будь-якого флуоропіримідину в плазмі, що супроводжується токсичними ефектами. За цієї причини інтервал між застосуванням флюороурацилу і застосуванням бривудину і соривудину, а також їх аналогів, повинен становити 4 тижні.

У разі випадкового застосування бривудину, пацієнтам, які лікуються флюороурацилом необхідно вжити ефективних заходів, щоб зменшити токсичність флюороурацилу. Рекомендується негайна госпіталізація. Всі заходи повинні бути спрямовані на запобігання системним інфекціям та дегідратації.

За пацієнтами, які приймають фенітоїн одночасно з флюороурацилом, слід встановити регулярне спостереження, оскільки існує можливе підвищення фенітоїну в плазмі

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час   лікування необхідно утримуватися від керування авто транспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Було відмічено біохімічний вплив різних агентів на анти пухлинну ефективність або токсичність флюороурацилу. Загальні препарати, включаючи метотрексат, метронідазол, лейковорін так само як алопуринол і циметидин, можуть впливати на доступність активної речовини. Для досягнення максимальної ефективності при комбінованому застосуванні флюороурацилу з метотрексатом останній повинен бути застосований за 24 години до введення флюороурацилу, а не навпаки. У разі комбінації флюороурацилу з препаратами, які мають мієлосупресивні властивості, а також при одночасній променевій терапії або променевій терапії, яка проводилася раніше, потрібна корекція дози флюороурацилу. Флюороурацил може сприяти підвищенню кардіотоксичності препаратів антрациклінового ряду. Амінофеназон, фенілбутазон і сульфаніламіди не слід приймати перед або під час лікування флюороурацилом. Алопуринол знижує токсичність та ефективність флюороурацилу. Хлордіазепоксид, дисульфірам, гризеофульвін, ізоніазид можуть підвищувати активність флюороурацилу. Після тривалого лікування флюороурацилом у поєднанні з мітоміцином спостерігається гемолітичний уремічний синдром. Під час лікування флюороурацилом не можна проводити вакцинацію живими вакцинами; це стосується також осіб, які контактують із пацієнтами. Препарат посилює дію седативних препаратів, алкоголю. Вінорелбін в поєднанні з флюороурацилом може спричинити запалення слизових оболонок.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Флюороурацил відноситься до структурних аналогів піримідину і виявляє протипухлинну активність як антиметаболіт нуклеїнового обміну.

Флюороурацил пригнічує ріст епітеліальних новоутворень і меншою мірою впливає на пухлини залозного походження. Препарат ін активується в печінці і виявляє виражену гепато токсичність. Пригнічує імунологічну активність організму.

Фармакокінетика. Легко проходить через гістогематичні бар’єри, включаючи гематоенцефалічний бар’єр, і розподіляється у тканинах (пухлини, кістковий мозок, печінки) і рідинам організму (спиномозкова, в неклітинна). При внутрішньо венному введенні період напів виведення флюоуроурацилу із плазми становить приблизно 16 хв (у діапазоні 8 - 20 хв), залежить від введеної дози. Виводиться через дихальні шляхи (60 - 80 % у вигляді вуглеводу діоксиду) і нирками (приблизно 7 - 20 % в незміненому вигляді, 90 % – протягом першої години). Протягом 6 годин в незміненому вигляді виводиться з сечею менше 20 % одноразової дози (внутрішньо венне введення). Невелика кількість флюороурацилу виводиться з жовчю.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або майже безбарвна рідина.

Несумісність.

Несумісний з кальцію фолінатом, карбоплатином, цисплатином, цитарабіном, діазепамом, доксорубіцином, дроперидолом, галію нітратом, метотрексатом, метоклопрамідом, морфієм, ондансетроном, з продуктами для парентерального харчування, вінорельбіном, іншими антрациклінами.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Не заморожувати.

Упаковка. По 1 флакону, що містить 250 мг (5 мл), 500 мг (10 мл), 1000 мг (20 мл), 5000 мг

(100 мл) розчину для ін’єкцій у картонній коробці № 1.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. медак   ГмбХ.

Місцезнаходження. Феландштрассе, 3, Д-20354 Гамбург, Німеччина.

Інструкція відсутня