Фосаванс - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФОСАВАНС  

(FOSAVANCE®)

Склад:

діючі речовини: alendronate sodium, colecalciferol;

1 таблетка містить 91,37 мг натрію алендронату (відповідає 70 мг алендронової кислоти) і колекальциферол 70 мкг (вітамін D3 -100 000 МО/г, що відповідає 2800 МО вітаміну D3);

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати.

Код АТС M05BA04.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Лікування остеопорозу в жінок у пост менопаузі з метою попередження розвитку переломів, у тому числі переломів стегна та компресійних переломів хребта, а також забезпечення адекватного потребам організму надходження вітаміну D.

• Лікування остеопорозу в чоловіків з метою запобігання виникнення переломів, а також забезпечення адекватного потребам організму надходження вітаміну D.

Протипоказання.

• Захворювання стравоходу, що сповільнюють його спорожнювання, наприклад, стриктури або ахалазія.

• Нездатність хворого залишатися у вертикальному положенні протягом  30 хв.

• Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату.

• Гіпокальціємія.

• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну < 35 мл/хв).

• Вагітність і період годування груддю.

• Дитячий вік (до 18 років).

Спосіб застосування та дози.

По 1 таблетці принаймні за 30 хв. до першого прийому їжі, рідини або лікарських засобів (включаючи антациди, препарати кальцію та вітаміни), запиваючи повною склянкою звичайної води (НЕ мінеральною водою). Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжу й деякі лікарські засоби можуть знизити всмоктування Фосавансу.

Для зменшення ризику виникнення подразнення стравоходу, Фосаванс варто приймати, виконуючи перераховані нижче правила:

     1. Приймати вранці принаймні за 30 хв. до першого прийому їжі, рідини або лікарських засобів, запивати повною склянкою води (не мінеральної) для полегшення надходження таблетки в шлунок.

     2. Не розжовувати таблетки й не розсмоктувати їх у роті через можливе утворення виразок у порожнині рота й глотці. Пацієнтам не слід приймати горизонтальне положення до першого прийому їжі, який варто робити як мінімум через 30 хв. після застосування Фосавансу.

     3. Фосаванс не слід приймати перед сном або одразу після сну.

Рекомендована доза становить 1 таблетку 1 раз на тиждень (в один і той же день тижня).

Пацієнтам варто додатково приймати препарати кальцію та/або вітаміну D, якщо надходження цих речовин з їжею не достатньо. Фосаванс забезпечує тижневу потребу у вітаміні D, виходячи із щоденної дози 400 МО.

Для пацієнтів літнього віку і пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну (КК) від 35 до 60 мл/хв) корекція дози не потрібна.

Рекомендована доза становить 1 таблетку (70 мг/70 мкг) 1 раз на тиждень.

При випадковому пропуску прийому препарату, необхідно прийняти 1 таблетку вранці найближчого дня. Не слід приймати 2 дози в один день, але надалі   треба повернутися до прийому препарату 1 раз на тиждень у той день тижня, що був обраний   на початку лікування.

Побічні реакції.

Можливі такі побічні реакції:

З боку шлунково-кишкового тракту: болі в животі, диспепсія,   ерозії стравоходу, виразка стравоходу, дисфагія, метеоризм,   запор, діарея, кисла відрижка, нудота, спотворення смаку, гастрит.

З боку опорно-рухової системи: кісткові, суглобові та/або м'язові болі.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.

Інші: реакції гіпер чутливості, включаючи кропив'янку.

Побічні реакції, що можуть виникати рідко (1/10 000, <1/1000):

З боку шлунково-кишкового тракту: езофагіт, стиктури або перфорація стравоходу, орофарингеальна виразка, виразка шлунка або дванадцяти палої кишки,   у тому числі виразкова хвороба шлунка ускладнена кровотечею (мелена), локальний остеонекроз щелепи, асоційований, головним чином, з попередньою екстракцією зуба та/або локальною інфекцією через несвоєчасне лікування.

З боку опорно-рухової системи: м'язові судоми, набряки суглобів, кісткові, суглобові та/або м'язові болі тяжкого ступеня, що можуть обмежувати рухливість.

З боку шкірних покривів: шкірні висипи, еритема, фото сенсибілізація, свербіж, тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, алопеція.

З боку органів чуттів:   увеїт, склерит, епісклерит.

Інші: ангіо невротичний набряк, минущі симптоми, що нагадують фазу гострої реакції (міалгія, нездужання, рідко - гарячка), периферичні набряки, смптоматична гіпокальціємія.

Також відмічалося зниження рівня кальцію й фосфатів у сироватці крові (звичайно легке, безсимптомне та транзиторне) на 18 % і 10 % відповідно.

Передозування.

Симптоми: гіпокальціємія, гіпофосфатемія, небажані явища з боку верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (печія, езофагіт, гастрит, виразка шлунка й стравоходу).

Лікування: специфічна інформація відсутня. Пацієнтові варто випити молоко або антациди для зв'язування натрію алендронату. Для запобігання подразнення стравоходу не слід викликати блювання. Пацієнти повинні зберігати вертикальне положення.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фосаванс не слід призначати жінкам   при вагітності та у період годування груддю               у зв'язку з відсутністю досвіду застосування препарату для цієї категорії пацієнтів.

Діти.

Фосаванс не показаний для застосування дітям віком до 18 років.

Особливості застосування.

Слід приймати з обережністю:

• При загостренні захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, таких, як дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт або виразка шлунку (у тому числі анамнестичні відомості про пептичну виразку, активні шлунково-кишкові кровотечі, хірургічні втручання на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту протягом   року до прийому Фосавансу).

• При захворюваннях, асоційованих з гіперпродукцією кальцитріолу (лейкоз, лімфома, саркоїдоз) та супутньою гіперкальціємією та/або гіперкальціурією.

Фосаванс, як і інші біофосфонати, може спричинити місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

У пацієнтів, які лікуються Фосавансом, можуть спостерігатись   такі побічні реакції, як езофагіт, виразка та ерозія стравоходу, що рідко спричиняють   виникнення стриктур або перфорації стравоходу. У деяких випадках ці небажані явища можуть бути тяжкими і може знадобитись госпіталізація. У зв'язку із цим лікарі повинні ретельно контролю вати появу будь-яких симптомів, що вказують на можливі порушення з боку стравоходу, а пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинити прийом Фосавансу та звернутися до лікаря у випадку розвитку в них дисфагії, болю при ковтанні або за грудниною, появи або посилення печії.

Ризик виникнення тяжких небажаних явищ із боку стравоходу вище в пацієнтів, які порушують рекомендації щодо прийому препарату та/або продовжують приймати його при появі симптомів подразнення стравоходу. Особливо важливо, щоб пацієнт дотримувався рекомендацій щодо прийому препарату, розумів їх і був проінформований, щодо ризику розвитку ураження стравоходу у випадку невиконання вимог щодо застосування.

Відомі поодинокі випадки   появи виразки шлунка та дванадцяти палої кишки, іноді тяжкої й ускладненої. Однак, у таких випадках причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлений.

Фосаванс варто призначати з обережністю пацієнтам із загостренням захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такими як дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт і виразки через можливу подразливу дію Фосавансу на слизову оболонку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та погіршенням перебігу основного захворювання.

Відомі випадки появи локального остеонекрозу щелепи, асоційованого, головним чином, з попередньою екстракцією зуба та/або локальною інфекцією, через несвоєчасне лікування, при пероральному прийомі біфосфонатів. Більшість таких випадків були зареєстровані в пацієнтів, хворих на рак, яким внутрішньо венно вводили біофосфонати. До відомих факторів ризику некрозу щелепи відносяться рак і відповідне лікування (хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди), погана гігієна порожнини рота й супутні захворювання (захворювання зубів, анемія, коагулопатія, інфекції). Пацієнти, у яких виявлений локальний остеонекроз щелепи повинні звернутися до щелепно-лицьового хірурга.

Фосаванс не рекомендується призначати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну <35 мл/хв) у зв'язку з відсутністю досвіду застосування препарату пацієнтам.

Варто враковувати й інші причини остеопорозу, крім дефіциту естрогенів, віку та застосування глюкокортикостероїдів.

За наявності гіпокальціємії рівень кальцію в крові необхідно нормалізувати до початку лікування Фосавансом. Інші порушення мінерального обміну (наприклад, дефіцит вітаміну D) також повинні бути усунуті. У пацієнтів з такими порушеннями необхідно контролю вати рівень кальцію в крові й появу симптомів гіпокальціємії.

Оскільки натрію алендронат збільшує вміст мінеральних речовин у кістках, може спостерігатися незначне безсимптомне зниження рівня кальцію та фосфору в сироватці крові.

Необхідність додаткового застосування вітаміну D може визначатися для кожного пацієнту індивідуально.

Вітамін D3 може сприяти підвищенню виразності гіперкальціємії та/або гіперкальціурії при застосуванні пацієнтам із захворюваннями, асоційованими з гіперпродукцією кальцитріолу (лейкоз, лімфома, саркоїдоз). У таких пацієнтів треба моні торувати вміст кальцію в плазмі та сечі.

У пацієнтів з мальабсорбцією може спостерігатись порушення усмоктування вітаміну D.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботи з іншими механізмами.

Немає даних про те, що   Фосаванс впливає   на здатність керувати автомобілем або роботу з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Всмоктування Фосавансу може порушуватися, якщо препарат приймається одночасно із препаратами кальцію, антацидами та іншими лікарськими засобами для перорального застосування. У зв'язку з цим інтервал між прийомом Фосавансу та інших пероральних лікарських засобів, повинен становити не менше 30 хв.

При сумісному застосуванні Фосавансу з гормонозамісною терапією

(естроген + прогестин) безпека та переносимість комбінованої терапії відповідають таким при застосуванні кожного із цих препаратів окремо.

Олестра, мінеральні масла, орлистат, а також секвестр анти жовчних кислот (Колестирамін, Колестипол) можуть утруднювати всмоктування вітаміну D. Проти судомні препарати, циметидин, тіазидні діуретики можуть прискорювати катаболізм вітаміну D.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Натрію алендронат відноситься до біофосфонатів – сполук, які, локалізуючись у зонах активної резорбції кістки, під остеокластами, інгібують процес резорбції кісткової тканини, обумовлений остеокластами, не виявляючи прямого впливу на процес утворення нової кісткової тканини. Оскільки резорбція кістки й утворення нової кісткової тканини взаємозалежні, утворення кісткової тканини також знижується, але меншою мірою, ніж резорбція, що спричиняє прогресуюче збільшення кісткової маси. Під час лікування натрію алендронатом формується нормальна кісткова тканина, у матрикс якої вбудовується алендронат, залишаючись фармакологічно неактивним. У терапевтичних дозах алендронат не спричиняє остеомаляцію.

Колекальциферол продукується в шкірі шляхом перетворення 7-дегідрохолекальциферолу у вітамін D3 при впливі ультрафіолету. У відсутності достатньої кількость сонячного світла, вітамін D3 є незамінним компонентом харчового раціону. Вітамін D3 метаболізується до 25-гідроксивітаміну D у печінці, де й відбувається його накопичення. Перетворення його в активний кальцій- мобілізуючий гормон 1,25-дигідровітамін D (кальцитріол), відбувається в нирках і ретельно регулюється. Механізм дії 1,25-дигідровітаміну D полягає в збільшенні кишкової абсорбції кальцію та фосфатів, а також регуляції рівня кальцію в плазмі крові, виведення кальцію та фосфатів нирками, формуванні кісткової тканини і її резорбції.

Вітамін D3 необхідний для нормального формування кісткової тканини. Недостатність вітаміну D розвивається при неадекватній експозиції сонячного світла та/або погрішностях у дієті. Недостатність вітаміну D асоційована з негативним балансом кальцію, втратою кісткової маси, підвищеним ризиком переломів. У гострих випадках недостатність вітаміну D асоційована із вторинним гіпопар атиреозом, гіпофосфатемією, міастенією, остеомаляцією, подальшим зростанням ризику падінь та переломів у пацієнтів з остеопорозом.

Фармакокінетика

Усмоктування

Натрію алендронат.

При прийомі внутрішньо 5 - 70 мг натрію алендронату натщесерце не пізніше ніж за 2 години до звичайного сніданку, біодоступність речовини становить 0,64 % у жінок і 0,6 % у чоловіків.

При прийомі натрію алендронату натщесерце за 1-1,5 години до стандартного сніданку біодоступність знижується приблизно на 40 %. У пацієнтів з остеопорозом натрію алендронат ефективний при застосуванні натщесерце, не пізніше ніж за 30 хв. до першого прийому їжі або рідини.

Біодоступність натрію алендронату не значна, якщо його застосовувати під час прийому їди або протягом   двох годин після прийому їжі. Одночасний прийом з кавою або апельсиновим соком   знижує біодоступність препарату приблизно на 60 %.

При прийомі преднізолону в дозі 20 мг 3 рази на день протягом  5 днів не відбувається клінічно значущої зміни біодоступності натрію алендронату.

Колекальциферол.

При застосуванні Фосавансу після ранкового сну натщесерце за 2 години до стандартного сніданку, величина середньої площі під кривою " концентрація – час" (AUC0-120 годин) для вітаміну D3 становить 296,4 нг-година/мл. Середня максимальна концентрація (Cmax) вітаміну D3 становить 5,9 нг/мл, середній час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (Tmax) - 12 годин. Біодоступність 2800 МО вітаміну D3 у таблетці Фосавансу подібна 2800 МЕ вітаміну D3.

Розподіл

Натрію алендронат.

Середній об'єм розподілу натрію алендронату в рівноважному стані (за винятком кісткової тканини) становить щонайменше 28 л. При прийомі в терапевтичних дозах концентрація препарату в плазмі крові не значна (менше 5 нг/мл). Зв'язування натрію алендронату з білками плазми становить приблизно 78 %.

Колекальциферол.

Після абсорбції в кишечнику вітамін D3 потрапляє в кров у складі хіломікронів. Вітамін D3 швидко розподіляється, головним чином, у печінку, де він метаболізується до 25- гідроксивітаміну D3 - основна форма накопичення вітаміну D. Менші кількості вітаміну D3 розподіляються в жирову й м'язову тканини, де акумулюються в нативному вигляді для подальшого поступового надходження в кровоток. Вітамін D3 циркулює в кровотоці, сполучений з вітамін-D-зв'язуючим білком.

Метаболізм

Натрію алендронат.

Немає даних про те, що натрію алендронат піддається метаболізму в організмі людини або тварин.

Колекальциферол.

Вітамін D3 швидко метаболізується шляхом гідроксилювання в печінці до

25-гідроксивітаміну D3 і поступово метаболізується в нирках до 1,25-дигідроксивітаміну D3, що і є активною формою вітаміну. Перед виведенням вітаміну відбувається його подальше гідроксилювання. Незначна кількість вітаміну D3 перед виведенням піддається глюкуронюванню.

Виведення

Натрію алендронат.

Після одноразового внутрішньо венного введення натрію алендронату, міченого атомами вуглецю ¹⁴С, приблизно 50 % препарату виводиться із сечею протягом  72 годин; виведення міченого препарату з калом було незначним або не визначалося. Після однокразового внутрішньо венного введення натрію алендронату в дозі 10 мг його нирковий кліренс становить 71 мл/хв.   Через 6 годин після внутрішньо венного ведення концентрація в плазмі крові знижується більш ніж на 95 %. Кінцевий період напів виведення перевищує 10 років, що відповідає терміну вивільнення препарату з кісткової тканини.

Колекальциферол.

При прийманні радіо активного вітаміну D3 у здорових осіб середня екскреція радіо активного препарату із сечею через 48 годин становила 2,4 %, з калом - 4,9 % через

4 доби. В обох випадках препарат виводився переважно у вигляді метаболітів. Середній період напів виведення вітаміну D3 після перорального застосування Фосавансу становить приблизно 24 години.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки від білого до майже білого кольору, капсуловидной форми з відбитком "710" з одного боку та малюнком у вигляді кістки з іншіого боку.

Термін придатності.

18 місяців.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місціпри температурі не вище 25° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 4 таблетки в блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги, що запаяний у картонну обгортку. По 1 блістеру в картонній обгортці в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Мерк Шарп и Доум Б. В./ Merk Sharp & Dohme B.V.

Місцезнаходження.

Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди /

Waarderweg 39, 2031 BN Haarlem, The Netherlands

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл., № 4

№ UA/9298/01/01 от 02.02.2009 до 02.02.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Натрия алендронат относится к биофосфонатам — соединениям, которые, локализуясь в зонах активной резорбции кости, под остеокластами, ингибируют процесс резорбции костной ткани, обусловленный остеокластами, не оказывая прямого влияния на процесс образования новой костной ткани. Поскольку резорбция кости и образование новой костной ткани взаимосвязаны, образование костной ткани также снижается, но в меньшей степени, чем резорбция, что вызывает прогрессирующее увеличение костной массы. Во время лечения алендронатом натрия формируется нормальная костная ткань, в матрикс которой встраивается алендронат, оставаясь фармакологически неактивным. В терапевтических дозах алендронат не вызывает остеомаляцию.
Колекальциферол продуцируется в коже путем превращения 7-дегидроколекальциферола в витамин D₃ при воздействии ультрафиолета. В отсутствие достаточного количества солнечного света, витамин D₃ является незаменимым компонентом метаболизма. Витамин D₃ метаболизируется до 25-гидроксивитамина D в печени, где и происходит его накопление. Превращение его в активный кальциймобилизующий гормон 1,25-дигидровитамин D (кальцитриол) и регуляция метаболита происходит в почках. Механизм действия 1,25-дигидровитамина D заключается в увеличении кишечной абсорбции кальция и фосфатов, а также регуляции уровня кальция в плазме крови, выделение кальция и фосфатов почками, формирования костной ткани и ее резорбции.
Витамин D₃ необходим для нормального формирования костной ткани. Недостаточность витамина D развивается при неадекватной экспозиции солнечного света и/или погрешностях в диете. Дефицит витамина D ассоциирован с отрицательным балансом кальция, снижением костной массы, повышенным риском переломов. В острых случаях дефицит витамина D ассоциирован со вторичным гипопаратиреозом, гипофосфатемией, миастенией, остеомаляцией, дальнейшим ростом риска падений и переломов у пациентов с остеопорозом.
Фармакокинетика
Всасывание
Алендронат натрия
При приеме внутрь 5–70 мг алендроната натрия натощак не позднее чем за 2 ч до обычного завтрака, биодоступность вещества составляет 0,64% у женщин и 0,6% у мужчин.
При приеме алендроната натрия натощак за 1–1,5 ч до стандартного завтрака биодоступность снижается приблизительно на 40%. У пациентов с остеопорозом алендронат натрия эффективен при применении натощак, не позднее чем за 30 мин до первого приема пищи или жидкости.
Биодоступность алендроната натрия незначительна, если его применять во время или в течение 2 ч после еды. Одновременный прием с кофе или апельсиновым соком снижает биодоступность препарата приблизительно на 60%.
При приеме преднизолона в дозе 20 мг 3 раза в сутки в течение 5 дней не происходит клинически значимого изменения биодоступности натрия алендроната.
Колекальциферол
При применении Фосаванса утром натощак за 2 ч до стандартного завтрака, величина AUC_0-120 для витамина D₃ составляет 296,4 нг·ч/мл. C_max витамина D₃ составляет 5,9 нг/мл, T_max — 12 ч. Биодоступность 2800 МЕ витамина D₃ в таблетке Фосаванса подобна 2800 МЕ витамина D₃.
Распределение
Алендронат натрия
Средний объем распределения алендроната натрия в равновесном состоянии (за исключением костной ткани) составляет <28 л. При приеме в терапевтических дозах концентрация препарата в плазме крови незначительна (<5 нг/мл). Связывание алендроната натрия с белками плазмы крови составляет около 78%.
Колекальциферол
После абсорбции в кишечнике витамин D₃ попадает в кровь в составе хиломикронов. Витамин D₃ быстро распределяется, главным образом, в печень, где он метаболизируется до 25-гидроксивитамина D₃ — основной формы накопления витамина D. В меньшем количестве витамин D₃ распределяется в жировую и мышечную ткани, где аккумулируются в нативном виде для дальнейшего постепенного поступления в системный кровоток. Витамин D₃ циркулирует в кровотоке, соединенный с витамин-D-связывающим белком.
Метаболизм
Алендронат натрия
Нет данных о том, что алендронат натрия подвергается метаболизму в организме человека или животных.
Колекальциферол
Витамин D₃ быстро метаболизируется путем гидроксилирования в печени до 25-гидроксивитамина D₃ и постепенно метаболизируется в почках до 1,25-дигидроксивитамина D₃, который и является активной формой витамина. Перед выведением витамина происходит его дальнейшее гидроксилирование. Незначительное количество витамина D₃ перед выведением подвергается глюкуронированию.
Выведение
Алендронат натрия
После однократного введения алендроната натрия, меченного атомами углерода ¹⁴C, около 50% препарата выводится с мочой в течение 72 ч; выведение меченного препарата с калом было незначительным или не определялось. После однократного введения алендроната натрия в дозе 10 мг его почечный клиренс составлял 71 мл/мин. Через 6 ч после в/в ведения концентрация в плазме крови снижается более чем на 95%. Конечный Т_½ превышает 10 лет, что соответствует времени высвобождения препарата из костной ткани.
Колекальциферол
При приеме радиоактивного витамина D₃ у здоровых лиц средняя экскреция радиоактивного препарата с мочой через 48 ч составила 2,4%, с калом — 4,9% через 4 сут. В обоих случаях препарат выводился преимущественно в виде метаболитов. Т_½ витамина D₃ после перорального применения Фосаванса составляет около 24 ч.

ПОКАЗАНИЯ:

• лечение остеопороза у женщин в постменопаузальный период с целью предупреждения развития переломов, в том числе переломов бедра и компрессионных переломов позвоночника, а также обеспечение адекватного потребностям организма поступления витамина D;
• лечение остеопороза у мужчин с целью предотвращения возникновения переломов, а также обеспечение адекватного потребностям организма поступления витамина D.

ПРИМЕНЕНИЕ:

по 1 таблетке за 30 мин до первого приема пищи, жидкости или лекарственных средств (включая антациды, препараты кальция и витамины), запивая полным стаканом обычной воды (НЕ минеральной водой). Другие напитки (включая минеральную воду), еду и некоторые лекарственные средства могут снизить всасывание Фосаванса.
Для снижения риска возникновения раздражения пищевода Фосаванс следует принимать, выполняя перечисленные ниже правила:
1. Принимать утром по крайней мере за 30 мин до первого приема пищи, жидкости или лекарственных средств, запивать полным стаканом воды (НЕ минеральной) для более быстрого прохождения таблетки в желудок.
2. Не разжевывать таблетки и не рассасывать их во рту из-за возможного образования язв в полости рта и глотке. Пациентам не следует принимать горизонтальное положение до первого приема пищи, который следует делать как минимум через 30 мин после применения Фосаванса.
3. Фосаванс не следует принимать перед сном или сразу после сна.
Рекомендуемая доза составляет 1 таблетку 1 раз в неделю (в один и тот же день недели).
Пациентам следует дополнительно принимать препараты кальция и/или витамина D, если поступление этих веществ с пищей недостаточно. Фосаванс обеспечивает недельную потребность в витамине D, исходя из ежедневной дозы 400 МЕ.
Для пациентов пожилого возраста и пациентов с легкой и умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина 35–60 мл/мин) коррекции дозы не требуется. Рекомендуемая доза — 1 таблетка (70 мг/70 мкг) 1 раз в неделю.
При случайном пропуске приема препарата, необходимо принять 1 таблетку утром ближайшего дня. Не следует принимать 2 дозы в сутки, но в дальнейшем необходимо вернуться к приему препарата 1 раз в неделю в тот день недели, который был выбран в начале лечения.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

заболевания пищевода, которые могут замедлить прохождение препарата через него (стриктуры, ахалазия); неспособность больного оставаться в вертикальном положении в течение 30 мин; повышенная чувствительность к любому компоненту препарата; гипокальциемия; тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина <35 мл/мин); период беременности и кормления грудью; детский возраст (до 18 лет).

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Возможные побочные реакции
Со стороны ЖКТ: боль в животе, диспепсия, эрозии пищевода, язва пищевода, дисфагия, метеоризм, запор, диарея, кислая отрыжка, тошнота, изменение вкуса, гастрит.
Со стороны опорно-двигательной аппарата: боль в костях, суставная и/или мышечная боль.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение.
Другие: реакции повышенной чувствительности, включая крапивницу.
Побочные реакции, которые возникают редко (1/10 000, <1/1000)
Со стороны ЖКТ: эзофагит, стиктуры или перфорация пищевода, орофарингеальная язва, язва желудка или двенадцатиперстной кишки, в том числе язва желудка, осложненная кровотечением, мелена, локальный остеонекроз челюсти, ассоциированный главным образом с предшествующей экстракцией зуба и/или локальной инфекцией из-за несвоевременного лечения.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: судороги, отеки суставов, боль в костях, суставная и/или мышечная боль тяжелой степени, которые ограничивают подвижность.
Со стороны кожных покровов: сыпь на коже, эритема, фотосенсибилизация, зуд, кожные реакции, включая синдром Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз, алопеция.
Со стороны органов чувств: увеит, склерит, эписклерит.
Другие: ангионевротический отек, преходящие симптомы, напоминающие фазу острой реакции (миалгия, недомогание, редко — лихорадка), периферические отеки, симптоматическая гипокальциемия.
Также отмечали снижение уровня кальция и фосфатов в плазме крови (обычно легкое, бессимптомное и транзиторное) на 18 и 10% соответственно.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

следует принимать с осторожностью:

• при обострении заболеваний верхних отделов ЖКТ, таких как дисфагия, заболевания пищевода, гастрит, дуоденит или язва желудка (включая анамнестические сведения о пептической язве, активном желудочно-кишечном кровотечении, хирургические вмешательства на верхних отделах ЖКТ за 1 год до приема Фосаванса);
• при заболеваниях, ассоциированных с гиперпродукцией кальцитриола (лейкоз, лимфома, саркоидоз) и сопутствующей гиперкальциемией и/или гиперкальциурией.

Фосаванс, как и другие биофосфонаты, может вызвать местное раздражение слизистой оболочки верхних отделов ЖКТ.
У пациентов, которые лечатся Фосавансом, могут отмечать такие побочные реакции, как эзофагит, язва и эрозия пищевода, редко выявляют возникновение стриктур или перфорацию пищевода. В некоторых случаях эти нежелательные явления могут быть тяжелыми и возможно потребуется госпитализация. В связи с этим необходим постоянный контроль за появлением симптомов, указывающих на возможные нарушения со стороны пищевода, а пациент должен быть предупрежден о необходимости прекратить прием Фосаванса и обратиться к врачу в случае развития у них дисфагии, боли при глотании или за грудиной, появления или усиления изжоги.
Риск возникновения тяжелых нежелательных явлений со стороны пищевода выше у пациентов, которые нарушают рекомендации по приему препарата и/или продолжают принимать его при появлении симптомов раздражения пищевода. Особенно важно, чтобы пациент придерживался рекомендаций по приему препарата, понимал их и был проинформирован относительно риска развития поражения пищевода в случае невыполнения требований по применению.
Сообщалось о редких случаях появления язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, иногда осложненной. Однако в таких случаях причинно-следственная связь с приемом препарата не установлена.
Фосаванс следует с осторожностью назначать пациентам с обострением заболеваний верхних отделов ЖКТ, таких как дисфагия, заболевания пищевода, гастрит, дуоденит и язвы из-за возможного раздражающего действия Фосаванса на слизистую оболочку верхних отделов ЖКТ и ухудшения течения основного заболевания.
Известны случаи появления локального остеонекроза челюсти, ассоциированного, главным образом, с предварительной экстракцией зуба и/или локальной инфекцией, из-за несвоевременного лечения, при пероральном приеме бисфосфонатов. Большинство таких случаев были зарегистрированы у пациентов с раком, которым в/в вводили бисфосфонаты. К известным факторам риска некроза челюсти относятся рак и соответствующее лечение (химиотерапия, радиотерапия, применение ГКС), некачественная гигиена полости рта и сопутствующие заболевания (заболевания зубов, анемия, коагулопатия, инфекции). Пациенты, у которых выявлен локальный остеонекроз челюсти, должны обратиться к челюстно-лицевому хирургу.
Фосаванс не рекомендуется назначать пациентам с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <35 мл/мин) в связи с отсутствием опыта применения препарата у этой категории больных.
Стоит учитывать и другие причины остеопороза, помимо дефицита эстрогенов, возраста и применения ГКС.
При наличии гипокальциемии уровень кальция в крови необходимо нормализовать до начала применения Фосавансом. Другие нарушения минерального обмена (например дефицит витамина D) также должны быть устранены. У пациентов с такими нарушениями необходимо контролировать уровень кальция в крови и появление симптомов гипокальциемии.
Поскольку алендронат натрия увеличивает содержание минеральных веществ в костной ткани, могут отмечать незначительное бессимптомное снижение уровня кальция и фосфора в плазме крови.
Необходимость дополнительного применения витамина D может определяться для каждого пациента индивидуально.
Витамин D₃ может способствовать увеличению выраженности гиперкальциемии и/или гиперкальциурии при применении у пациентов с заболеваниями, ассоциированными с гиперпродукцией кальцитриола (лейкоз, лимфома, саркоидоз). У таких пациентов следует мониторировать содержание кальция в плазме крови и моче.
У пациентов с мальабсорбцией могут выявлять нарушение всасывания витамина D.
Период беременности и кормления грудью. Фосаванс не следует назначать в период беременности и кормления грудью в связи с отсутствием опыта применения препарата у этой категории пациентов.
Дети. Фосаванс не показан для применения у детей в возрасте до 18 лет.
Влияние на способность управлять транспортными средствами или работать с механизмами. Нет данных о том, что Фосаванс влияет на способность управлять автомобилем или работать с механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

всасывание Фосаванса может нарушаться, если препарат принимается одновременно с препаратами кальция, антацидами и другими лекарственными средствами для перорального применения. В связи с этим интервал между приемом Фосаванса и другими пероральными лекарственными средствами должен составлять не менее 30 мин.
При одновременном применении Фосаванса с гормонозаместительной терапией (эстроген + прогестин) безопасность и переносимость комбинированной терапии соответствуют таковой при применении каждого из этих препаратов отдельно.
Олестра, минеральные масла, орлистат, а также секвестранты желчных кислот (колестирамин, колестипол) могут нарушать всасывание витамина D. Противосудорожные препараты, циметидин, тиазидные диуретики могут ускорять катаболизм витамина D.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

симптомы: гипокальциемия, гипофосфатемия, нежелательные явления со стороны верхнего отдела ЖКТ (изжога, эзофагит, гастрит, язва желудка и пищевода).
Лечение: специфическая информация отсутствует. Пациенту следует выпить молоко или антациды для связывания алендроната натрия. Для предотвращения раздражения пищевода не следует вызывать рвоту. Пациенты должны сохранять вертикальное положение.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.