Гідреа - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГІДРЕА

(HYDREA^®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: гідроксикарбамід;

основні фізико-хімічні властивості: желатинова капсула зі слабким желатиновим запахом, кришечка капсули матова зеленого кольору, корпус капсули матовий рожевого кольору, капсули мають маркування чорного кольору: «BMS 303»; капсули містять порошок білого кольору;

склад: 1 капсула містить 500 мг гідроксикарбаміду;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, натрію фосфат двозаміщений безводний, магнію стеарат, лактози моногідрат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Протипухлинні засоби. Код АТС L01XX05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Гідроксикарбамід являє собою фазоспецифічний цитостатичний препарат (антиметаболіт, ймовірно з алкілуючою дією), який діє у S-фазі клітинного циклу. Блокує ріст клітин в інтерфазі G1-S, що важливо при застосуванні одночасно з променевою терапією, оскільки з’являється синергічна чутливість пухлинних клітин у фазі G1 на опромінення. Гідроксикарбамід підсилює дію інгібітора РНК-редуктази – рибонуклеозиддифосфатредуктази, зумовлює пригнічення синтезу ДНК. Препарат не впливає на синтез РНК та білка.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування препарат швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 1 - 4 годин після застосування. Приймання їжі не впливає на всмоктування препарату. Швидко розподіляється в тканинах організму та проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. У спинномозковій рідини визначається 10 - 20%, та 15 - 50% в асцитичній рідині від концентрації у плазмі крові. Період напів виведення становить  3 - 4 години. Частково метаболізуєтся в печінці та нирках. 80% гідроксикарбаміду протягом 12 годин виводиться з сечею, при цьому 50% у незміненому вигляді та невелика кількість у вигляді сечовини. Препарат також виводиться дихальними шляхами у вигляді двоокису вуглецю. Через 24 години препарат у плазмі не визначається.

Показання для застосування.

• Меланома.

• Резистентна хронічна мієлоцитарна лейкемія.

• Рак яєчників (з метастазами або неоперабельний).

• Плоско клітинній рак голови та шиї, за винятком раку губи, рак шийки матки (у комбінації з променевою терапією).

Спосіб застосування та дози.

Дозові схеми препарату повинни підбиратись індивідуально. У педіатричної практиці, дози препарату не встановлені.

Препарат застосовується перорально. Під час лікування препаратом слід випивати достатню кількість води.

Солідні пухлини.

Переривчаста терапія в дозі 80 мг/кг маси тіла на добу одноразово кожного третього дня.

Не переривчаста терапія в дозі по 20 - 30 мг/кг маси тіла на добу одноразово, протягом 3 тижнів.

Переривчаста терапія має перевагу, оскільки зменшує токсичний вплив препарату, у тому числі на кістковий мозок.

Карциноми голови, шиї та шийки матки.

По 80 мг/кг маси тіла один раз на добу, кожний третій день у комбінації з променевою терапією.

Лікування препаратом призначають не менш як за 7 днів до початку променевої терапії і продовжують протягом променевої терапії. Після променевої терапії препарат продовжують приймати протягом необмеженого часу при постійному спостереженні за хворим та при відсутності у нього незвичних або тяжких проявів токсичного впливу препарату.

Резистентна хронічна мієлоцитарна лейкемія.

Безперервна терапія у дозі від 20 до 30 мг/кг маси тіла щоденно один раз на добу.

Оцінку ефективності препарату проводять після 6 тижнів лікування. При вираженій клінічній ремісії лікування може тривати необмежено довго. Лікування слід припинити, якщо вміст лейкоцитів стає менш за 2 500 в 1 мм³, тромбоцитів - менше 100 000 в 1 мм³. Через 3 дні повторно проводять аналіз крові. Лікування відновлюють тоді, коли вміст лейкоцитів та еритроцитів починає помітно зростати.

Побічна дія.

• Система кровотворення: пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія, анемія, епізодично - тромбоцит опенія).

• Шлунково-кишковий тракт: стоматит, анорексія, нудота, блювання, пронос і запор.

• Дерматологія: макульозно-папульозні висипання, еритема обличчя і периферична еритема. В окремих випадках відзначається алопеція. У ряді випадків у результаті щоденного застосування препарату протягом   декількох років у хворих спостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення, папули фіолетового кольору, шкірні токсичні васкуліти, включаючи васкуліт не виразкоутворення та гангрену. У поодиноких випадках відзначалась алопеція і рак шкіри.

• Нервова система: вживання великих доз препарату може призводити до помірної сонливості. Неврологічні порушення відзначалися в окремих випадках і обмежувалися головним болем, запамороченням, дезорієнтацією, галюцинаціями і судомами.

• Нирки: препарат епізодично може спричинити тимчасове порушення функції ниркових канальців, що супроводжується збільшенням вмісту   сечової кислоти в сироватці, азоту сечовини крові (АСК) і креатині ну. В окремих випадках відзначається дизурія.

• Інші ефекти. Також повідомлялося про пропасницю, озноб, відчуття нездужання і збільшення ШОЕ. В окремих випадках   були описані гострі легеневі реакції, включаючи дифузну інфільтрацію легень, пропасницю і задишку, що пов'язані із застосуванням препарату.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гідроксикарбаміду або будь-якої допоміжної речовини, яка входить до складу препарату.

Вагітність та період годування груддю.

Лейкопенія нижче за 2 500 в 1 мм³ та/або тромбоцит опенія нижче за 100 000 в 1 мм³.

Гостра ниркова та печинкова недостатність.

Передозування.

У хворих, що   застосовували препарат у дозах, які в декілька разів перевищували звичайні рекомендовані, розвивалася гостра токсичність, яка проявлялась змінами слизових оболонок і шкіри. Спостерігалися болісність, фіолетова еритема, набряк долонь рук і підошов ніг з наступним лущенням шкіри рук і ніг, інтенсивна генералізована гіперпігментація шкіри   та тяжкий гострий стоматит. Специфічний антидот не відомий. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування.

Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. Перед початком і періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функції кісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів повинно проводитися принаймні   щотижня протягом   усього періоду лікування препаратом. При зменшенні вмісту лейкоцитів до рівня менше 2 500 в 1 мм³ або тромбоцитів до рівня менше 100 000 в 1 мм³ лікування слід припинити, доки вміст їх не відновиться до норми.

Як що хворий не може проковтнути капслулу її можно обережно розкрити, вміст капсули розчинити у склянці води, при цому деякі нерозчинні допоміжні речовини можуть плавати на поверхні води, та негайно випити. Гідреа має цитотоксичну дію, тому слід уникати потраплянню вмісту капсул на шкірні покрови та слизові оболонки або його вдихати. Якщо вміст капсули випадково розсипався, то його слід негайно зібрати серветкою у поліетиленовий пакет, зав’язати та викинути. Анемія не є протипоказанням для лікування препаратом, однак перед початком лікування прояви останньої повинні бути від кореговані.

Лікування препаратом не варто розпочинати у випадку наявності у хворого пригнічення функції кісткового мозку. Під час лікування препаратом може розвиватися подальше пригнічення функції кісткового мозку, і, звичайно, лейкопенія є першим і найбільш типовим проявом цього стану. Тромбоцит опенія й анемія відзначаються рідше та іноді спостерігаються без попередньої лейкопенії. Якщо припинити лікування препаратом, прояви мієлосупресії швидко минають. Препарат варто застосовувати з обережністю у хворих, що раніше одержували променеву терапію або хіміотерапію. У хворих, що в минулому одержували променеву терапію, може загострюватися після радіаційна еритема.

На ранніх стадіях лікування гідроксикарбамідом часто спостерігається мегалобластичний еритропоез, який має   помірний характер. Морфологічні зміни при цьому нагадують злоякісну анемію, однак вони не пов'язані з дефіцитом вітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти.

Препарат може також знижувати кліренс заліза з плазми і знижувати ефективність утилізації заліза еритроцитами, однак він не впливає на тривалість життя еритроцитів.

Хворі літнього віку можуть бути більш чутливими до дії гідроксикарбаміду, тому може знадобитися зниження доз препарату.

З обережністю препарат призначається хворим з печінковою та/або нирковою недостатністю. У хворих з нирковою недостатністю доза препарату може бути знижена.

Під час лікування препаратом у хворих на мієлопроліферативні захворювання відзначались токсичні васкуліти, включаючи васкуліт ні виразкоутворення та гангрену. Найбільш часто токсичні васкуліті виникали у пацієнтів, що отримували інтерферон або приймали його раніше. При прогресу ванні васкуліт них виразок   у хворих на мієлопроліферативні захворювання приймання препарату слід припинити.

Під час застосування препарату необхідно вживати досить велику кількість рідини.

Ниркова недостатність збільшує величину площі під кривою (AUC), тому одноразова доза препарату повинна бути знижена до 15 мг/кг маси тіла, за гематологічними показниками хворих з нирковою недостатністю потрібен постійний моніторинг ні рідше 1 разу на тиждень.

Печінкова недостатність. Даних стосовно корегування дози препарату у хворих з печінковою недостатністю не має однак вони потребують постійного гематологічного моніторингу (не рідше 1 разу на тиждень).

Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні, подібні до тих, що описані при   моно терапії препаратом: головним чином, пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. У разі сполучення застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявності вираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000 в 1 мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватися деякі побічні реакції, що виникають у разі проведення лише променевої терапії, наприклад порушення функції шлунка та мукозити.

Застосування в педіатрії. Безпека та ефективність лікування препаратом дітей не встановлена.

Вплив на керування транспортним засобом. Вплив препарату на здатність керувати транспортним засобом або працювати з механізмами не вивчалися, однак відомо що препарат може спричиняти сонливість та зменшувати уважність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

В разі одночасного застосування препарату з іншими мієлосупресивними препаратами або променевою терапією ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.

Оскільки є ймовірність того, що вживання препарату призведе до збільшення вмісту сечової кислоти в крові, може знадобитися коригування дози урикозуричних препаратів (препарати, що підвищують виділення сечової кислоти з організму).

У ВІЛ-інфікованих хворих у комбінації з диданозином та ставудином можливий розвиток тяжкого панкреатиту, а також гепатотоксичний ефект та периферична нейропатія, можливе суттеве зниження рівня CD4 - клітин .

Умови та термін зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі 15–25°С у захищеному від світла місці.

Термін придатності 5 років.

Умови відпуску.

За рецептом.

Упаковка.

Флакон із темного скла, що містить 100 капсул по 500 мг у картонній коробці.

Виробник.

Брістол-Майєрс Сквібб С. р. Л.

Адреса.

Італія, 04010, м. Сермонета (ЛТ), Віа Дел Муріло, км 2,800.

Состав и форма выпуска лекарственного препарата Гидреа   
Гидреа синтетический препарат. Действующее вещество — гидроксикарбамид. Выпускают капсулы по 0,5 г — 100 шт. в упаковке.
Лечебные свойства
Препарат гидреа оказывает противоопухолевое действие.
Показания к применению
— меланома;
— острый и хронический миелолейкоз;
— лимфогранулематоз;
— метастазы при раке молочной железы и желудка;
— рецидивы острого лимфобластного лейкоза у детей;
— остеомиелофиброз;
— эритремия;
— тромбоцитоз в программе миелопролиферативного синдрома;
— опухоли головы (за исключением губ) и шеи при невозможности радикального хирургического лечения или лучевой терапии;
— рак толстой кишки;
— рак предстательной железы;
— рак легкого;
— рак яичников;
— хорионкарцинома матки;
— рак шейки матки (для повышения эффективности лучевой терапии).
Правила применения
Капсулы гидреа принимать до еды. По желанию пациента либо при невозможности проглатывания капсулы содержимое ее можно высыпать в стакан с водой и немедленно принять, не дожидаясь полного растворения. Лечение обычно курсовое. Существуют два основных режима приема: прерывистый — 80 мг на 1 кг массы тела однократно внутрь 1 раз в 3 дня, часто используется при комбинированном лечении больших опухолей (в сочетании с лучевой терапией) и имеет определенные преимущества в плане снижения токсичности препарата, а также продолжительный — ежедневный однократный прием препарата гидреа в дозе 20-30 мг на 1 кг массы тела. Рекомендуемые схемы назначения при продолжительном режиме приема: при миелозе и тромбоцитозе начальная доза — 20-40 мг на 1 кг массы тела в сутки, далее — 10-30 мг на 1 кг массы тела, при обострении — 25-60 мг на 1 кг массы тела; при миелофиброзе начальная доза — 20 мг на 1 кг массы тела, поддерживающая доза — 10 мг на 1 кг массы тела; при эритремии начальная доза — 15-20 мг на 1 кг массы тела, поддерживающая доза —10 мг на 1 кг массы; при меланокарциноме — 20-30 мг на 1 кг в сутки.
Побочные явления
— диспепсические нарушения;
— стоматит;
— лихорадка;
— головная боль;
— головокружение;
— дезориентация;
— галлюцинации;
— интерстициальный нефрит;
— гиперурикемия;
— повышение уровня трансаминаз в сыворотке крови;
— алопеция;
— эритема лица;
— кожные аллергические реакции (редко).
Противопоказания
— повышенная чувствительность к препарату;
— острая почечная или печеночная недостаточность;
— тромбоцитопения;
— выраженная лейкопения;
— глубокая анемия.
Беременность и лактация
В периоды беременности и лактации применение препарата гидреа противопоказано.
Взаимодействие с алкоголем
В период лечения препаратом гидреа не рекомендуется употребление алкоголя.
Особые указания
Соблюдать осторожность при назначении препарата людям пожилого возраста и детям, пациентам, которым ранее проводилась лучевая терапия или терапия цитостатиками (требуется уменьшение доз). В процессе лечения необходимо регулярно контролировать показатели крови. Рекомендуется также динамический контроль за уровнем мочевой кислоты, креатина, трансаминаз. Во время лечения больные должны употреблять достаточное количество жидкости, В сочетании с антидепрессантами, антигистаминными, седативными, снотворными, наркотическими препаратами и алкоголем усиливает торможение скорости реакции.
Условия хранения
Хранить в сухом месте при температуре 15-25 °С. Срок годности — 5 лет.
Условия отпуска из аптек
Капсулы гидреа отпускаются по рецепту.