Глюкоза - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ГЛЮКОЗА

(GLUCOSE)

Склад:

діюча речовина: глюкоза;

100 мл розчину містять глюкози моногідрату в перерахунку на глюкозу безводну 10,0 г;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтуватого кольору рідина.

Фармакотерапевтична група.

Розчини для парентерального харчування.

Код АТХ V06D C01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Розчин глюкози має плазмозамінну, гідратуючу, метаболічну та дезінтоксикаційну дію. Підтримує об’єм циркулюючої крові та поповнює об’єм втраченої рідини. Він здатен викликати діурез залежно від клінічного стану пацієнта.

Глюкоза зазнає повного метаболізму, може зменшувати втрати протеїну та азоту, підтримує відкладення глікогену та зменшує або відвертає кетоз (надмірне утворення кетонових тіл) при призначенні достатніх доз. У процесі метаболізму глюкози у тканинах виділяється значна кількість енергії, необхідна для життєдіяльності організму.

Фармакокінетика.

Рівень глюкози у крові в нормі коливається в межах 45-85 мг/100 мл, що відповідає молярній концентрації 3–5,6 ммоль/л. Для підтримування таких рівнів у дорослої людини з масою тіла 60-100 кг її добовий прийом має становити 100-200 г. Внесок глюкози крові в загальну осмоляльність плазми – 290 мОсм/л – є незначним, всього лише 5,6 мОсм/л. Таким чином, вливання розчинів глюкози не має помітного впливу на збільшення осмолярності плазми, оскільки відбувається швидка утилізація глюкози. У пацієнтів прийом глюкози обмежений лише внутрішньовенними вливаннями, мінімальна добова потреба для профілактики ацидозу становить 100 г глюкози (2000 мл 5 % розчину глюкози або 1000 мл 10 % розчину глюкози).

Метаболізм глюкози в організмі завершується утворенням двоокису вуглецю (СО₂) та води; під час аеробного гліколізу одного моля глюкози виділяється 686 ккал або 4,1 ккал на 1 г.

Виведення глюкози практично повністю здійснюється шляхом метаболізму. У нормі у здорових людей глюкоза в сечі може бути виявлена лише у вигляді слідів, оскільки вона після клубочкової фільтрації потрапляє в первинну сечу – повністю всмоктаною в проксимальних канальцях; цей процес триває, поки рівень глюкози в крові не збільшиться до значень нижче 200-240 мг/100 мл.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Гіпоглікемія;

• парентеральне харчування;

• порушення, пов’язані з підвищеним розпадом білка внаслідок гіпоергозу.  

Протипоказання.

Розчин глюкози 10 % протипоказаний пацієнтам з:

– внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами, за винятком станів, пов’язаних з гіпоглікемією та необхідністю парентерального харчування;

– тяжкою гіпертонічною дегідратацією;

– гіперчутливістю до декстрози;

– діабетичною комою з гіперглікемією;

– гіперосмолярною комою;

– синдромом мальабсорбції глюкозо-галактози.

Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками і фуросемідом слід враховувати їх здатність впливати на рівень глюкози у сироватці крові.

Інсулін сприяє потраплянню глюкози в периферичні тканини, стимулює утворення глікогену, синтез білків та жирних кислот. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки.

Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном.

Особливості застосування.

При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.

При введенні препарату слід призначати інсулін під шкіру з розрахунку 1 ОД на 4-5 г глюкози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дані відсутні через виняткове застосування препарату в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовувати внутрішньовенно краплинно. Доза для дорослих становить до

1500 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих становить 2 000 мл. У разі необхідності максимальна швидкість введення для дорослих – 150 крапель за хвилину  

(500 мл/год).

Діти.

Дітям доза залежить від віку, маси тіла, стану та лабораторних показників.

Передозування.

Посилення проявів побічних реакцій. Тахіпное, набряк легень.

Можливий розвиток гіперглікемії та гіпергідратації. У разі передозування препарату призначати симптоматичне лікування та у разі необхідності – введення препаратів звичайного інсуліну.

Побічні реакції.  

З боку центральної нервової системи: дуже рідко – сплутаність або втрата свідомості.

З боку ендокринної системи та метаболізму: гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія.

З боку сечовидільної  системи: поліурія, глюкозурія.

З боку шлунково-кишкового тракту: полідепсія, нудота.

З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи гіпертермію, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).

Загальні реакції організму: гіперволемія, відчуття припливів та почервоніння шкіри.

Побічні реакції у місці введення: біль у місці введення, подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати відповідну допомогу.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Зберігати в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном.

Не застосовувати в одній системі одночасно, перед або після гемотрансфузії через можливість виникнення псевдоаглютинації.

Упаковка.

По 100 мл або по 200 мл, або по 250 мл, або по 400 мл, або по 500 мл у контейнерах ПВХ.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Дочірнє підприємство «Фарматрейд».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

вул. Самбірська, 85, м. Дрогобич, Львівська обл.,Україна, 82111.

Заявник.

Дочірнє підприємство «Фарматрейд».

Місцезнаходження заявника.

вул. Самбірська, 85, м. Дрогобич, Львівська обл.,Україна, 82111.

Состав

1 мл глюкозы моногидрат 0,05 г;

Вспомогательные вещества: вода для инъекций.

Форма выпуска. Раствор для инфузий.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика
5% раствор глюкозы изотонический относительно плазмы крови и при его внутривенном введении хорошо восполняет объем циркулирующей крови при ее потере является источником питательного материала, а также способствует обезвреживанию и выведению ядов из организма. Глюкоза обеспечивает субстратное пополнение энергозатрат. При внутривенных инъекциях увеличивает осмотическое давление крови, активизирует метаболические процессы, улучшает антитоксическую функцию печени, усиливает сократительную активность миокарда, расширяет сосуды, увеличивает диурез.

Фармакокинетика
После введения быстро распределяется в тканях организма. Экскретируется почками.

Показания к применению.

Пополнение объема циркулирующей крови (при дегидратации вследствие рвоты в послеоперационном периоде, поноса, при шоке, коллапсе). Болезни печени, токсикоинфекции и другие интоксикации, шок, коллапс, геморрагический диатез. Раствор глюкозы также используют как растворитель или инфузионная среда для введения лекарственных препаратов.

Способ применения и дозы.

Изотонический раствор глюкозы вводят подкожно, внутривенно капельно и ректально.

Взрослым и детям старше 15 лет подкожно и внутривенно капельно вводят 300 -500 мл и более в сутки, ректально от 300 - 500 мл до 1000 - 2000 мл в сутки, желательно капельно.

Максимальная доза жидкости для клинического применения у взрослых не должна превышать 2 л/24 ч, в случае шокового состояния - максимум 2 л / ч Максимальная суточная доза глюкозы составляет 0,75 г / кг массы тела в час.

Детям в случае необходимости пополнения объема циркулирующей крови дозирование 5% раствора глюкозы проводят с учетом дефицита жидкости в организме и суточной потребности в жидкости ребенка, составляет у детей до 1 года 130 - 150 мл / кг / сут; у детей старше 1 года , как и у взрослых - 20 - 30 мл / кг / сут.

Объем для ректального введения 5% раствора глюкозы должен соответствовать возрасту ребенка в той же дозе, что для внутривенных инфузий, желательно капельно.

Побочное действие.

Возможны нарушения ионного баланса, аллергические реакции.

Противопоказания.

Сахарный диабет и различные состояния, сопровождающиеся гипергликемией.

Передозировки.

Возможно развитие гипергликемии и гипергидратации. При этом у пациентов наблюдается сухость кожи и слизистых оболочек, снижение напряжения глазного яблока, частое поверхностное дыхание, тахикардия, аритмия, возможна потеря сознания, повышение температуры тела. В случае передозировки препарата назначают симптоматическое лечение и введение препаратов обыкновенного инсулина в дозе 0,1 ЕД / кг внутримышечно или внутривенно.

Особенности применения.

При длительном внутривенном применении препарата необходим контроль уровня сахара в крови. Для повышения осмолярности 5% раствор Глюкозы можно комбинировать с изотоническим раствором хлорида натрия.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами.

Глюкоза несовместима в растворах с аминофиллином, растворимыми барбитуратами, эритромицином, гидрокортизоном, варфарином, канамицин, растворимыми сульфаниламидами, цианкобаламин.

Условия хранения.

Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25 ° С. Срок годности - 1 год.