Інфасурф - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ІНФАСУРФ  

(INFASURF)

Склад:

діючі речовини: 1 мл суспензії містить 35 мг фосфоліпідів (включаючи фосфатидилхоліну 26 мг, із яких двонасиченого фосфатидилхоліну 16 мг), протеїнів 0,65 мг, (включаючи сурфактант-асоційованих протеїнів В та С (SP-В та  SP-C) 0,26 мг);

допоміжні речовини: 0,9 % розчин натрію хлориду.

Лікарська форма. Стерильна суспензія для інтратрахеального введення.

Фармакотерапевтична група. Легеневі сурфактанти. Код АТС R07AА 02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Попередження респіраторного дистрес-синдрому (РДС) у недоношених дітей. Лікування новонароджених з розвинутою дихальною недостатністю.

Протипоказання. Не визначені.

Спосіб застосування та дози.

Профілактична терапія при народженні недоношених дітей сприяє попередженню ризику захворювання (РДС). Препарат слід прийняти як найшвидше, не пізніше ніж через 30 хв після народження дитини. Інфасурф значно знижує частоту виникнення і ступінь складності захворювання, а також знижує можливість летального кінця та недостатність повітря, що зв’язано з РДС.

Невідкладний курс лікування призначений для новонароджених дітей з діагнозом РДС, для яких потрібна ендотрахеальна інтубація, встановлюється клінічними і радіологічними методами.

У випадку невідкладної медичної допомоги новонародженим дітям із РДС при інтубації препарат слід застосовувати під наглядом лікарів. Швидке і суттєве підвищення оксигенації крові, а також покращення зміни об’єму легенів часто відбувається після інстиляції препарату протягом хвилини. Ретельний клінічний нагляд і контроль за застосуванням потрібний для підтримки необхідних кисневих та вентиляційних умов.

Рекомендована доза препарату - 3 мл/кг (105 мг/кг)   маси тіла. Препарат потрібно вводити тільки в трахею за допомогою інтубаційної трубки. Дозу вводять у шприц (20 мм) або у шприц з більшою крупною голкою з ампули одноразового використання, обережно, щоб запобігти утворенню піни. Суспензію вводять у повітровід.

Інтратрахеальна інстиляція препарату може бути проведена або за допомогою катетера, пропущеного через ендотрахеальну трубку і встановленого в її кінці, або за допомогою бокового порту адаптера на самій ендотрахеальній трубці.

Якщо застосування препарату здійснюється за допомогою катетера, вміщеного у ендотрахеальну трубку, то Інфасурф вводять 4 рази рівними дозами по 0,75 мл/кг з переміщенням катетера після кожної з 4-х інстиляцій для відновлення вентиляції на 0,5-2 хв. Кожна з 4-х рівних доз вводиться у положенні лежачи на животі, на спині, на правому або лівому боці для більш ефективного розподілення сурфактанту в організмі.

Якщо застосування препарату здійснюється за допомогою бокового порту, то Інфасурф вводять

2 рази рівними дозами по 1,5 мл/кг. Перша порція вводиться, коли дитина знаходиться на лівому боці, а друга - коли на правому, що сприяє рівномірному розподіленню сурфактанту в організмі.

Кожна доза вводиться, поки здійснюється вентиляція (20-30 вдихів). Для оцінки стану дихальної системи після кожної дози слід робити паузу.

Слід уникати змін положення тіла, якщо вони дестабілізують стан дитини.

Повторне введення препарату.  

Якщо новонародженому все ще потрібна інтубація, то виходячи із потреб у вентиляції легенів дитини, максимум із 4-х доз препарату можна вводити з інтервалами не менше 6 годин протягом перших 96 годин життя.

Не слід вводити препарат частіше ніж через 6 годин для запобігання перевантаження легенів рідиною.

Немовлятам у перші 96 годин життя з постійним і прогресуючим респіраторним дистрес-синдромом, на який вказують потреби у кисні і/або рівень механічної вентиляції, що може визначити необхідність негайного введення препарату, можна повторно ввести дозу.

Профілактика при народженні.

Доза препарату визначається або по перед пологовій оцінці ваги утробного тіла, або по дійсній массі тіла немовляти при народженні.

Інфасурф слід ввести якмога скоріше після народження, бажано протягом перших 30 хв. Якщо в організмі немовляти недостатня кількість сурфактанту, то ефективна вентиляція не може бути встановлена, поки не буде введений препарат.

Профілактичне болюсне введення.

Препарат можна ввести як один болюс тільки протягом 1-2 хв після народження або якщо порожнина легенів заповнена утробною рідиною. Дуже важливо впевнитися, що ендотрахеальна трубка знаходиться у трахеї, а її кінець - над кілем трахеї.

Для введення болюсу шприц наповнюють таким чином, щоб розрахована доза препарату відповідала об’єму повітря. Болюс може бути введений прямо в ендотрахеальну трубку за допомогою адаптера, приєднаного до шприца, або за допомогою маленького катетера, пропущеного через ендотрахеальну трубку, з катетер ним наконечником в дистальному кінці трубки. Для профілактичного болюсного введення шприц з препаратом і повітрям тримають таким чином, щоб при вдавлюванні поршня всередину Інфасурф ввійшов у повітровід і досягнув периферії легені за допомогою інстиляції повітря від 5 до 20 секунд з цього ж шприца. Додаткове дихання (киснева подушка) використовується для ініціації ефективної вентиляції та газообміну.  

Побічні реакції. Передчасне народження і респіраторний дистрес-синдром супроводжуються високим коефіцієнтом захворювання та смертності. Терапія Інфасурфом знижує смертність та ймовірність деяких захворювань, але не всіх. Деякі немовлята, піддані лікуванню Інфасурфом вмирають, у деяких розвиваються тяжкі ускладнення, а деякі виживають із серйозними і постійними дефектами.

Клінічні дослідження показують, що при застосуванні Інфасурфу можливість захворювання синдромом витоку повітря значно менше, ніж при застосуванні штучного сурфактанту. Частота виникнення таких захворювань, як легенева кровотеча, пневмонія, апное, відкритий проток артерій, крововилив у шлуночки головного мозку і/або паравентрикулярна лейкомаляція, ретролетальна фіброплазія (синдром Тері), некротичний ентероколіт і сепсис при застосуванні Інфасурфу, як і при застосуванні штучного сурфактанту, однакова.

При прийомі препарату можуть виникнути перехідні приступи рефлюксу, ціанозу, брадикардії, гіповентиляції легенів, обструкції дихальних шляхів і зміщення ендотрахеальної трубки.

Передозування. Випадків передозування препаратом не встановлено. Передозування може виникнути у випадку перевантаження легенів ізотонічним розчином. Вентиляцію слід підтримувати до повного виведення надлишкової рідини з легенів.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Не застосовують.

Діти. Препарат застосовують дітям.

Особливості застосування. При введенні препарату можуть виникнути перехідні приступи рефлюксу, ціанозу, брадикардії або обструкції дихальних шляхів. У таких випадках слід зупинити застосування препарату і вжити відповідні заходи для покращення стану. Застосування препарату можна припинити тільки після стабілізації стану немовляти.

Інфасурф   чинить швидку дію на оксигенацію і збільшення об’єму легенів. Необхідний ретельний огляд за немовлятами, щоб можна було швидше однаковою мірою встановити кисневу терапію і вентиляційну підтримку відповідно до вимог.

Терапія Інфасурфом не замінює неонатальну інтенсивну терапію. Оптимальний догляд за недоношеними дітьми з підозрою на РДС та немовлятами з РДС, які потребують ендотрахеальної інкубації, проводиться в організованому, оснащеному відділенні неонатальної терапії з досвідченим медперсоналом.

Дані клінічних досліджень вказують на обмеження кількості препарату (не більше 4-х доз) –

3 мл/кг із 35 мг/мл суспензії, але такі способи застосування не рекомендовані.        

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не вивчалась.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не встановлено.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ендогенний легеневий сурфактант необхідний для ефективної вентиляції, оскільки він модифікує альвеолярне поверхневе натяжіння, стабілізуючи таким чином альвеоли. Недостатня кількість легеневого сурфактанту в організмі призводить до РДС у недоношених дітей. Інфасурф відновлює поверхневу активність легенів таких немовлят.

Препарат адсорбується поверхнею легенів і модифікує поверхневе натяжіння подібно натуральному легеневому сурфактанту. Іn vitro показано, що мінімальне поверхневе натяжіння

≤ 3 мН/м вимірюється за допомогою сурфактометра (Pulsating bubble surfactometer). Ex vivo показано, що препарат відновлює механізм тиску і об’єму, а також еластичність легенів пацюків при недостатності сурфактанту. Іn vivo показано, що Інфасурф покращує розтяжність легенів, респіраторний газообмін, виживання недоношених тварин з повною відсутністю сурфактанту в організмі.

Фармакокінетика. Інфасурф вводиться у поверхню легеневої порожнини (місце найбільш ефективної дії). Дослідження щодо абсорбування, біо трансформації або екскреції препарату на людині не проводилися. Введення препарату з міченими фосфоліпідами у легені дорослих кроликів як результат через 24 години показало збереження 50 % радіо активності в легеневій альвеолярній вистілці і 25 % радіо активності в легеневій тканині. Менше 5 % радіо активності знайдено в інших органах. У невиношених ягнят при критичному рівні сурфактанту у легеневій вистілці через 24 години присутні менше 30 % інстальованого препарату.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія брудно-білого кольору, яка міститься у 0,9 % розчині натрію хлориду.

Несумісність. Не відома.

Термін придатності. 1,5 роки.

Умови зберігання. Зберігати у прохолодному місці при температурі 2 - 8 °С. Не заморожувати. Якщо невикористаний флакон був нагрітий до кімнатної температури (25 °С), препарат потрібно помістити у прохолодне місце на 24 години для подальшого застосування.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 3 мл або 6 мл суспензії у скляному флаконі, поміщеному у картонну пачку № 1 разом з інструкцією для медичного застосування.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ОНІ Інк.

ONY Inc.

Місцезнаходження.

Амберсі, Нью Йорк, 14228

Amberci, NY, 14228

Фармакодинамика. Эндогенный легочной сурфактант необходим для эффективной вентиляции, поскольку модифицирует альвеолярное поверхностное натяжение, стабилизируя таким образом альвеолы. Недостаточное количество легочного сурфактанта в организме приводит к респираторному дистресс-синдрому (РДС) у недоношенных детей. Инфасурф восстанавливает поверхностную активность легких у таких грудных детей.
Препарат абсорбируется поверхностью легких и модифицирует поверхностное натяжение подобно натуральному легочному сурфактанту. In vitro установлено, что минимальное поверхностное натяжение ≤3 мН/м измеряется с помощью сурфактометра (Pulsating bubble surfactometer). Ex vivo показано, что препарат восстанавливает механизм давления и объема, а также эластичность легких крыс при недостаточности сурфактанта. In vivo выявлено, что Инфасурф улучшает растяжимость легких, респираторный газообмен, выживание недоношенных животных при полном отсутствии сурфактанта в организме.
Фармакокинетика. Инфасурф вводится интратрахеально (место наиболее эффективного действия). Исследования относительно абсорбирования, биотрансформации или экскреции препарата на человеке не проводились. При введении препарата с мечеными фосфолипидами в легкие взрослых кроликов через 24 ч отмечено сохранение 50% радиоактивности в легочных альвеолах и 25% радиоактивности в остальной легочной ткани. Менее 5% радиоактивности выявлено в других органах. У недоношенных ягнят при критическом уровне сурфактанта в легочной ткани через 24 ч определяли менее 30% инстилированного препарата.

предупреждение РДС у недоношенных детей; лечение новорожденных с выраженной дыхательной недостаточностью.

профилактическая терапия при рождении недоношенных детей способствует предупреждению риска развития РДС. Препарат необходимо принять как можно раньше, не позже чем через 30 мин после рождения ребенка. Инфасурф значительно снижает частоту возникновения и степень сложности заболевания, а также снижает возможность летального исхода и кислородную недостаточность, связанную с РДС.
Неотложный курс лечения показан новорожденным с диагнозом РДС, у которых необходимо проведение эндотрахеальной интубации (на основании клинических и радиологических исследований).
В случае неотложной медицинской помощи новорожденным с РДС при интубации препарат необходимо применять под наблюдением врача. Быстрое и существенное повышение оксигенации крови, а также увеличение объема легких часто происходят после инстилляции препарата на протяжении минуты. Тщательное клиническое наблюдение и контроль за применением необходимы для поддержания требующихся кислородных и вентиляционных условий.
Рекомендованная доза препарата — 3 мл/кг (105 мг/кг) массы тела. Препарат следует вводить только в трахею с помощью интубационной трубки. Шприц (20 мм) или с большой иглой наполняют осторожно из ампулы одноразового использования для предотвращения образования пены. Суспензию вводят в воздуховод.
Интратрахеальная инстилляция препарата может быть проведена с помощью катетера, пропущенного через эндотрахеальную трубку и установленного в ее конце или с помощью бокового порта адаптера на эндотрахеальной трубке.
Если применение препарата осуществляется с помощью катетера, помещенного в эндотрахеальную трубку, то Инфасурф вводят 4 раза равными дозами по 0,75 мл/кг с перемещением катетера после каждой инстилляции для восстановления вентиляции на 0,5–2 мин. Каждая из 4 равных доз вводится в положении лежа на животе, спине, на правом или левом боку для более эффективного распределения сурфактанта в легочной ткани.
Если применение препарата осуществляется с помощью бокового порта, то Инфасурф вводят 2 раза в равных дозах по 1,5 мл/кг. Первая порция вводится, когда ребенок находится на левом боку, а вторая — на правом, что способствует равномерному распределению сурфактанта в легочной ткани.
Каждая доза вводится, пока осуществляется вентиляция (20–30 вдохов). Для оценки состояния дыхательной системы после каждой дозы нужно делать паузу.
Следует избегать изменений положения тела, если они дестабилизируют состояние ребенка.
Повторное введение препарата
Если новорожденному все еще необходимо проведение интубации, то исходя из потребности в вентиляции легких ребенка максимально до 4 доз препарата можно вводить с интервалами не меньше 6 ч на протяжении первых 96 ч жизни.
Не следует вводить препарат чаще чем через 6 ч для предотвращения перегрузки легких жидкостью.
Возможно повторное введение дозы детям грудного возраста в первые 96 ч жизни с постоянным и прогрессирующим РДС; необходимость немедленного повторного введения препарата определяется по степени оксигенации крови и/или уровню механической вентиляции легких.
Профилактика при рождении
Доза препарата определяется на основании предродовой оценки массы тела плода или по истинной массе тела ребенка при рождении.
Инфасурф следует ввести как можно раньше после рождения, желательно на протяжении первых 30 мин. Если в организме новорожденного недостаточное количество сурфактанта, то эффективная вентиляция не может быть установлена, пока не будет введен препарат.
Профилактическое болюсное введение
Препарат можно ввести как один болюс только в течение 1–2 мин после рождения или при наличии в полости легких амниотической жидкости. Очень важно убедиться, что эндотрахеальная трубка находится в трахее, а ее конец — над килем трахеи.
Для введения болюса шприц наполняют таким образом, чтобы рассчитанная доза препарата соответствовала объему воздуха. Болюс может быть введен прямо в эндотрахеальную трубку с помощью адаптера, присоединенного к шприцу, или с помощью катетера, пропущенного через эндотрахеальную трубку с катетерным наконечником на дистальном конце трубки. Для профилактического болюсного введения шприц с р-ром и воздухом в нем держат таким образом, чтобы при нажатии на поршень Инфасурф через воздуховод достиг периферических отделов легкого с помощью инстиляции воздуха от 5 до 20 с из этого же шприца. Дополнительное дыхание (кислород) используется для инициации эффективной вентиляции и газообмена.

не определены.

преждевременное рождение и РДС сопровождаются высоким коэффициентом заболеваемости и смертности. Терапия Инфасурфом снижает смертность и вероятность некоторых заболеваний, но не всех. Некоторые новорожденные, которым проведено лечение препаратом Инфасурф, умирают, у некоторых развиваются тяжелые осложнения, а у некоторых остаются серьезные и стойкие дефекты (нарушение функции).
Клинические исследования показывают, что при применении Инфасурфа возможность появления синдрома утечки воздуха (пневмоторакса, интерстициальной эмфиземы) значительно меньше, чем при применении искусственного сурфактанта. Частота возникновения таких заболеваний, как легочное кровотечение, пневмония, апноэ, открытый артериальный проток, кровоизлияние в желудочки головного мозга и/или перивентрикулярная лейкомаляция, ретролентальная фиброплазия (синдром Терри), некротический энтероколит и сепсис при применении Инфасурфа, как и при применении искусственного сурфактанта, одинакова.
При приеме препарата могут возникнуть преходящие приступы гастроэзофагеального рефлюкса, цианоза, брадикардии, гиповентиляции легких, обструкции дыхательных путей и смещения эндотрахеальной трубки.

при введении препарата могут возникнуть преходящие приступы гастроэзофагеального рефлюкса, цианоза, брадикардии, обструкции дыхательных путей. В таких случаях нужно временно прекратить применение препарата и принять соответствующие меры для улучшения состояния. Применение препарата можно прекратить только после стабилизации состояния ребенка.
В результате действия Инфасурфа происходит быстрое повышение оксигенации и увеличение объема легких. Необходим строгий контроль состояния новорожденного, целью которого является наиболее быстрое, в соответствии с потребностью ребенка, обеспечение кислородной терапии и вентиляционной поддержки.
Терапия Инфасурфом не заменяет интенсивную терапию в неонатальный период. Оптимальный уход за недоношенными с подозрением на РДС и грудными детьми с РДС, нуждающимися в эндотрахеальной интубации, проводится в оснащенном отделении неонатальной терапии опытным медперсоналом.
Данные клинических исследований указывают на необходимость ограничения количества препарата — 3 мл/кг — 35 мг/мл суспензии (не более 4 доз), но такие методы применения не рекомендованы.
Препарат применяют только у детей.

не установлены.

не установлена. Передозировка может возникнуть в случае перегрузки легких изотоническим р-ром. Вентиляцию нужно поддерживать до полного выведения избыточной жидкости из легких.

хранить в прохладном месте при температуре 2–8 °С. Не замораживать. Если неиспользованный флакон был нагрет до комнатной температуры (25 °С), препарат следует поместить в прохладное место на 24 ч для дальнейшего применения.