Калію хлорид - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

КАЛІЮ ХЛОРИД

(POTASSIUM CHLORIDЕ)

Склад:

діюча речовина: potassium chloride;

1 мл розчину містить калію хлориду 75 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

іонний склад: калій-іон – 1,01 ммоль/мл; хлорид-іон – 1,01 ммоль/мл.

Фармакотерапевтична група. Розчини електролітів. Калію хлорид.

Код АТХ В05Х А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Засіб, що відновлює дефіцит калію. Сприяє підтриманню належного внутрішньо- і позаклітинного рівня калію, який є основним внутрішньоклітинним іоном, що відіграє важливу роль у клітинному метаболізмі і регуляції різних функцій організму. Іони калію активують велику кількість цитоплазматичних ферментів, регулюють внутрішньоклітинний осмотичний тиск, підвищують тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, збільшують продукування адреналіну наднирковими залозами, стимулюють синтез АТФ, глікогену, білків, ацетилхоліну. Знижують частоту серцевих скорочень, зменшують скоротливу активність, провідність, автоматизм і збудливість міокарда. У низьких дозах калій розширює коронарні судини, у високих – звужує. Препарат усуває електролітний дисбаланс в організмі, поліпшує обмін речовин у міокарді і його енергозабезпечення, має протиаритмічні властивості. Знижує підвищену чутливість до серцевих глікозидів і зменшує їх кардіотоксичні ефекти.

Фармакокінетика.

При інфузійному введенні препарат надходить з крові всередину клітин, зокрема кардіоміоцитів, у формі іонів калію. Калій залучається до клітинного метаболізму. Виводиться із сечею.

Клінічні характеристики.

Показання.

Тахікардія, екстрасистолічна аритмія, зумовлені гіпокаліємією, у тому числі інтоксикація серцевими глікозидами. Тяжка гіпокаліємія (концентрація калію у сироватці крові менше 2,5 ммоль/л).

Протипоказання.

Гостра і хронічна ниркова недостатність, повна блокада серця, порушення атріовентрикулярної провідності, гіперкаліємія, гіперхлоремія, метаболічні порушення (гіповолемія з гіпонатріємією), гіпергідратація, системний ацидоз, діабетичний ацидоз, гостра дегідратація, значні опіки, кишкова непрохідність, набряк мозку, хвороба Аддісона. Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарат поліпшує переносимість серцевих глікозидів, що дозволяє у разі необхідності одночасно вводити строфантин або препарати наперстянки. Калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, триметоприм збільшують  ризик розвитку гіперкаліємії, що потребує контролю рівня калію у крові при їх одночасному застосуванні з концентратом калію хлориду.

При одночасному застосуванні калію хлориду з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) підвищується ризик розвитку гіперкаліємії (необхідно контролювати рівень калію у сироватці крові). Під впливом препаратів калію посилюється дія хінидину на серце, а також небажана дія дизопіраміду на серцево-судиину систему.

Особливості застосування.

З обережністю призначати при порушенні AV-провідності. Необхідно враховувати, що токсичність солей калію підвищується при недостатності надниркових залоз. Препарат обережно слід застосовувати хворим із внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами.

Необхідно лікувати також нестачу магнію, яка може супроводжувати нестачу калію.

У пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок або при інших захворюваннях, що супроводжуються порушенням виведення калію з організму, або при дуже швидкому внутрішньовенному введенні Калію хлориду 75 мг/мл, можливий розвиток гіперкаліємії, яка потенційно може призвести до летального наслідку.

У період лікування рекомендується регулярно контролювати рівень калію в сироватці крові, а також кислотно-лужний баланс крові, проводити періодичний моніторинг ЕКГ, особливо для пацієнтів із захворюваннями серцево-судиної системи та нирок.

З обережністю застосовувати при захворюваннях серцево-судинної системи, при одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків.

Одночасне парентеральне застосування іонів кальцію може спричиняти аритмію.

Різка відміна Калію хлориду при його одночасному застосуванні з серцевими глікозидами потребує особливої обережності, оскільки гіпокаліємія, яка при цьому розвивається, посилює токсичність наперстянки.

Вміста флакона може бути використаний лише одному пацієнту, невикористану частину слід утилізувати.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Даних про протипоказання у період вагітності або годування груддю немає, однак слід пам’ятати, що препарати калію знижують тонус матки. З обережністю і при наявності життєвих показань застосовувати при наявності нефропатії у вагітних.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами. Оскільки препарат призначений для застосовання в умовах стаціонару, даних про такі впливи немає.

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування та терміни застосування встановлює лікар індивідуально під контролем результатів електрокардіографії і рівня калію в сироватці крові. Як правило, дорослим слід призначати від 0,5 до 2 г калію хлориду на добу. Як розчинник можна використовувати    200-250 мл розчину натрію хлориду 0,9 % або глюкози 5 %. Швидкість введення – 20-30 крапель за 1 хвилину.

Діти. Дані щодо застосування препарату дітям відсутні.

Передозування.

Довгий час залишається безсимптомним, поки концентрація калію в сироватці крові не досягне високого рівня (6,5-8 ммоль/л). Проявляється посиленням проявів побічних реакцій. Можливий розвиток гіперкаліємії та гіпергідратації. При цьому у пацієнтів спостерігається м’язова слабкість, біль у животі, парестезії, часте поверхневе дихання, аритмія, можлива втрата свідомості, підвищення температури тіла, апатія, зниження артеріального тиску та маси тіла, психічні розлади.

На електрокардіограмі реєструється підвищення амплітуди зубця Т, депресія сегмента ST, розширення комплексу QRS.

У разі передозування препарату призначати симптоматичне лікування, спрямоване на підтримку життєво важливих функцій. Парентерально вводити препарати звичайного інсуліну і препарати кальцію. У разі необхідності проводити гемодіаліз.

Побічні реакції.

Порушення електролітного балансу:

– гіпофосфатемія;

– гіпомагніємія;

– гіперкаліємія;

– гіпонатріємія.

З боку травного тракту:

– диспептичні розлади (нудота, біль у животі).

З боку серцево-судинної системи:

– брадикардія;

– порушення провідності серця, аритмія, екстрасистолія;

– артеріальна гіпотензія.

З боку імунної системи:

– алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).

З боку нервової системи: у поодиноких випадках при застосуванні високих доз може виникнути слабкість, парестезія, сплутаність свідомості.

Загальні реакції організму:

– гіперволемія;

– ядуха;

– біль у горлі.

Зміни у місці введення, включаючи біль, почервоніння, флебіти.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити.                                   Терапія – симптоматична.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Не змішувати з іншими лікарськими засобами. Як розчинник не застосовувати інші лікарські засоби, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка. По 10 мл або 20 мл у флаконах; по 10 мл або 20 мл у контейнерах.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108.

Тел. (044) 281-01-01.

Описание и инструкция по применению калия хлорида

Kalii chloridum. Kalium chloratum.

Хлористый калий

Состав и форма выпуска

Калия хлорид — 4% и 10% растворы на 33,4% растворе глюкозы в ампулах по 20 мл и 50 мл, в упаковках по 10 ампул.

Лечебные свойства

Калий — основной внутриклеточный ион, играющий важную роль в регулировании функций организма.

Показания к применению калия хлорида

Калия хлорид назначается при недостаточности калия (гипокалиемия) в организме, которая может быть вызвана увеличением объёма плазмы, потерей калия с мочой, с пищеварительными соками (неукротимая рвота, профузный понос), при лечении кортикостероидами, применении мочегонных средств ртутного и тиазидного ряда и др.

При интоксикации (передозировка, «редигитализация») препаратами сердечных гликозидов (наперстянка и др.).

При сердечных аритмиях (мерцательная аритмия, парокеизмальная тахикардия), вызванных введением адреналина, кортизона, дезоксикортикостерона ацетата и инсулина (в основе последних предполагается относительный недостаток калия в организме).

Правила применения

Калия хлорид назначается 3–4 раза в сутки в облатках по 0,3–0,5 г или в виде 10% раствора на воде или фруктовом соке по 1 столовой ложке (15 мл) на приём после еды (при необходимости разовую дозу увеличивают до 60–120 мл). По достижении терапевтического эффекта дозу препарата уменьшают или отменяют его приём.

В случаях упорной рвоты и тяжёлых формах интоксикации показано внутривенное введение препарата. Содержимое ампулы ёмкостью 50 мл с 4% раствором разводят водой для инъекций в 10 раз (до объёма 500 мл) — при этом концентрация калия хлорида составляет 0,4%, глюкозы — 3,34%, чем достигается изотоничность раствора. Приготовленный раствор вводя внутривенно капельно со скоростью 20–30 капель в минуту, одновременно — не более 100 мл. При необходимости внутривенное вливание можно повторить, но с расчётом, чтобы суточная доза не превышала 300 мл.

При опасности развития редигитализации хлорид калия назначают по 1 г на приём 4–7 раз в сутки накануне введения мочегонных средств и в день их применения.

При тяжёлых формах интоксикации наперстянкой изредка прибегают к капельному внутривенному введению 2,0–2,5 г хлорида калия в 500 мл изотонического раствора натрия хлорида или в 5% растворе глюкозы. Возможно повторное введение раствора, но его общее количество не должно превышать 1500 мл в сутки.

При экстрасистолии и пароксизмальной тахикардии рекомендуется прием в 1-й день 60–120 мл 10% раствора калия хлорида, а со следующего дня — 15–20 мл 10% раствора 3–4 раза в день (или соответствующее количество хлористого калия в облатках). Приём калия хлорида особенно эффективен в случае возникновения эктопического ритма на фоне поражения сердечной мышцы.

Побочные явления

Токсическое действие хлорида калия, признаками которого являются парестезии, сердечная аритмия, в редких случаях парадоксальная реакция (увеличение числа экстрасистол); при приёме внутрь — диспепсические явления (тяжесть в подложечной области, тошнота, рвота, понос). В этих случаях приём калия хлорида следует прекратить либо уменьшить его дозу.

Противопоказания к применению калия хлорида

Нарушения выделительной функции почек (опасность задержки избытка калия в крови), полная блокада сердца; необходима осторожность при нарушениях атриовентрикулярной проводимости.

Беременность и лактация

Нет данных.

Взаимодействие с алкоголем

Нет данных.

Особые указания

Нет данных.

Срок годности и условия хранения

Хранить в сухом месте в хорошо укупоренной таре. Срок годности калия хлорида: ампулы, 4% раствор — 3 года, ампулы, 10% раствор — 1 год.

Свойства

Калия хлорид — KCl — белый кристаллический порошок или бесцветные кристаллы солёного вкуса, хорошо растворимые в воде.

Хлорид калия, принятый внутрь, быстро и полностью всасывается из желудочно-кишечного тракта, что сопровождается постепенным повышением содержания ионов калия в крови. Избыток калия быстро выводится почками.

Лечебное действие хлорида калия связано с восстановлением нормальных K/Na соотношений в эктопическом очаге. Хлорид калия играет важную роль в нормализации нарушений баланса электролитов и в восстановлении компенсации сердечной деятельности.