Кардіостад - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КАРДІОСТАД

     (CARDIOSTAD)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Carvedilol; (±)-1-(9Н-Карбазол-4-ілоки)-3-{[2- (2-метоксифенокси) этил]аміно}пропаном;

основні фізико-хімічні властивості: білі, овальні, двоопуклі таблетки, з рискою на одному боці та написом «S2» на другому (для таблеток по 6,25 мг); білі, овальні, двоопуклі таблетки, з рискою на одному боці та написом «S3»   на другому (для таблеток по 12,5 мг); білі, круглі, двоопуклі таблетки зі скошеними краями та рискою на одному боці (для таблеток по 25 мг);

cклад: 1 таблетка містить карведілолу 6,25мг або 12,5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, цукроза, повідон К 25, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Сполучені блокатори альфа- і бета- адренорецепторів.

КОД АТС C07AG02

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Карведілол є неселективним бета-блокатором з антиоксидантними властивостями. Його незначний вазодилатуючий ефект головним чином проявляється через селективну блокаду α1-рецепторів. Завдяки вазодилатації карведілол дещо знижує периферичний судинний опір. Крім того, він пригнічує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи за допомогою блокади бета-адренорецепторів. Карведілол не має власної симпатоміметичної активності і подібно до пропранололу має мембраностабілізуючу властивість. Карведілол є двустериоізомерним рацематом. Блокування адренергічних рецепторів бета-1 і бета-2 відбувається в основному завдяки енантіомеру S(-). Карведілол є потужним антиоксидантом і поглиначем вільних радикалів.

Карведілол поліпшує фракцію викиду і розміри лівого шлуночка в пацієнтів з дисфункцією

лівого шлуночка. Карведілол практично не має несприятливого впливу на склад ліпідів сироватки або електроліти.

Фармакокінетика. Абсолютна біодоступність близько 25%. Пік концентрації в сироватці досягається приблизно через одну годину. Співвідношення між дозою і концентрацією в сироватці є лінійним. Прийом їжі не впливає на біодоступність, хоча збільшує час до досягнення максимальної концентрації в плазмі. Карведілол є високоліпофільною сполукою. Приблизно 98-99% карведілолу зв'язуються з білками плазми. Його об’єм   розподілу приблизно 2 л/кг, у пацієнтів з цирозом печінки він вище. Ефект пре системного метаболізму при прийомі усередину дорівнює приблизно 60-75%.

Період напів виведення карведілолу становить 6-10 годин. Плазмовий кліренс близько

590 мол/хв. Виведення відбувається головним чином з жовчю і калом. Невелика частина дози

виводиться через нирки у вигляді різних метаболітів. Карведілол метаболізується в печінці, в основному за рахунок оксидації ароматичного кільця і глюкуронидації. Деметилювання   і гідроксилювання у феноловому кільці приводить до утворення трьох активних метаболітів, що впливають на бета-рецептори. 4-гідроксифенол-метаболіт як бета-адреноблокатор у 13 разів   активніше карведілолу. Порівняно з карведілолом ці три метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації в 10 разів нижче, ніж концентрації карведілолу. Два з гідроксикарбозольних метаболітів карведілолу є винятково потужними антиоксид антами, причому їхня активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує таку для карведілолу.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Кардіостаду треба приймати, запиваючи достатньою кількістю рідини. Однак пацієнти із серцевою недостатністю повинні приймати Кардіостад з їжею, щоб сповільнити його абсорбцію й, таким чином, зменшити ризик ортостатичної гіпотензії.

Артеріальна гіпертензія

Кардіостад може застосовуватись самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, особливо тіазидовими діуретиками. Рекомендується прийом однієї дози один раз на день, однак разова рекомендована доза 25 мг, максимальна добова доза 50 мг.

Дорослі:

Початкова рекомендована доза становить 12,5 мг один раз на день протягом перших двох днів, потім по 25 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшувати поступово з інтервалами у 2 тижні.

Літні пацієнти:

Початкова рекомендована доза при гіпертензії становить 12,5 мг один раз на день, що також може бути достатнім і для тривалого лікування. При необхідності дозу можна збільшувати поступово з інтервалами у 2 тижні.

Ішемічна хвороба серця

Дорослі:

Початкова доза становить 12,5 мг два рази на добу в перші два дні, після цього по 25 мг два рази на добу. Якщо необхідно, дозу можна збільшувати поступово з інтервалами збільшення в 2 тижні або ще рідше до рекомендованої максимальної дози 100 мг на день, розділеної на два прийоми.

Літні пацієнти:

Початкова доза становить 12,5 мг два рази на добу в перші два дні. Після цього лікування триває дозами 25 мг два рази на день, що є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Серцева недостатність

Початкова доза становить 3,125 мг два рази на день протягом двох тижнів. При добрій переносимості дозу збільшують із інтервалами не менш двох тижнів, до 6,25 мг два рази на добу, потім до 12,5 мг два рази на добу, потім до 25 мг два рази на добу. Дозу варто збільшувати до максимальної, переносимої хворим. У пацієнтів з масою тіла менш 85 кг максимальна рекомендована доза становить 25 мг два рази на добу, а в пацієнтів при масі тіла понад 85 кг 50 мг два рази на добу, з урахуванням індивідуальної чутливості. Підвищення дози до 50 мг двічі на добу повинно проводитися обережно під суворим наглядом лікаря.

Якщо Кардіостад був відмінений, лікування повинне знову починатися з дози 3,125 мг двічі на добу з поступовим підвищенням як рекомендовано вище.

Побічна дія.

Можливі нижченаведені побічні ефекти.
З боку серцево-судинної системи
Поширені: периферичні набряки, брадикардія (ці симптоми як правило виникають на початку лікування);

Поодинокі: повна передсердно-шлуночкова блокада, погіршення перебігу серцевої недостатності.
З боку системи сечовиділення

Поодинокі: порушення функції нирок;  
Дуже поодинокі: порушення сечовипускання.
Судинні порушення
Дуже поширені: ортостатична гіпотензія;
Поодинокі: недостатність периферичного кровообігу.
З боку шлунково-кишкового тракту
Поширені: нудота, пронос, біль у животі;
Не поширені: запор;
Поодинокі: блювання;
Дуже поодинокі: сухість у роті.
З боку респіраторної системи
Поодинокі: закладання носа.  
При розладах репродуктивних органів і молочних залоз
Поширені: генітальний набряк;
Дуже поодинокі: імпотенція.
З боку опорно-рухового апарату
Дуже поширені: біль у суглобах.
Загальні розлади
Поширені: набряки, стомлюваність (ці симптоми як правило виникають на початку лікування);
Дуже поодинокі: стенокардія, порушення провідності імпульсу від верхньої до нижньої камери серця (атріовентрикулярна блокада) і погіршення симптомів певних судинних захворювань (перемежована кульгавість, синдром Рейно).
З боку дихальної системи
Поширені: астматична задишка у схильних пацієнтів.
З боку шкірних покривів
Алергійна реакція шкіри (псоріаз, кропивниця, свербіж й висипання за типом плоского лишаю, поява або загострення вже наявних псоріатичних елементів).
Бета-блокатори неселективної дії можуть призвести до загострення і прояву цукрового діабету і порушення балансу глюкози в крові. Легкі порушення балансу глюкози можливі, але не часті, особливо під час лікування Кардіостадом.

З боку органів кровотворення
Поширені: зниження числа тромбоцитів (тромбоцит опенія);
Поодинокі: зниження числа білих кров'яних тілець (лейкопенія).
При порушенні метаболізму й харчування
Поширені: підвищення рівня ліпідів у крові (гіперхолестеринемія);
Дуже поширені: підвищення рівня глюкози в крові (гіперглікемія) у пацієнтів хворих на
цукровий діабет, гіперволемія, затримка рідини;
Рідкі: периферичні набряки.
Психіатричні розлади
Рідкі: порушення сну, дипресії.
З боку центральної нервової системи
Поширені: запаморочення, головний біль;
Поодинокі: парестезія, непритомність.  
Ці симптоми як правило виникають на початку лікування.
З боку органів зору
Поширені: порушення зору, зниження сльозовиділення;
Поодинокі: подразнення слизової оболонки очей.

Протипоказання.

Серцева недостатність (ІV класу за NYHA), що вимагає внутрішньо венного інотропного лікування.

Клінічно значуща дисфункція печінки.
Бронхіальна астма.

Хронічне обструктивне легеневе захворювання з бронхіальною обструкцією.
Атріовентрикулярна блокада   ІІ й ІІІ ступеня.
Важка брадикардія (< 50 ударів на хвилину).
Синдром слабкості синусного вузла.
Кардіогенний шок.
Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 85 мм рт. ст.).
Стенокардія Принц метала.
Підвищена чутливість до карведілолу та інших допоміжних речовин, що
входять до складу препарату.
Метаболічний ацидоз.
Важкі порушення периферичного артеріального кровообігу.
Сполучене внутрішньо венне лікування верапамілом або   дилтіаземом.  
Вагітність та лактація (Кардіостад можна призначати під час вагітності тільки в тому випадку, якщо можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик).
Дитячий вік до 18 років.

Передозування.

Симптоми:   різка артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушення дихання, бронхоспазм, блювання, сплутаність свідомості, кома, судоми.

Лікування: необхідно проводити моніторинг і корекцію життєво важливих показників, при необхідності у відділенні інтенсивної терапії. Можна використовувати такі заходи: а) атропіну по 0,5-2 мг внутрішньо венно при вираженій брадикардії; б) глюкагон по 1-10 мг внутрішньо венно струйно, потім по 2-5 мг на годину у вигляді інфузії для підтримки серцево-судинної діяльності; в) симпатоміметики (добутамін, ізопреналін або адреналін) у різних дозах, залежно від маси тіла й ефективності.

Якщо в клінічній картині передозування домінує вазодилатація, вводять норадреналін або етилефрин. При резистентній до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. При бронхоспазмі вводять бета-симпатоміметики у вигляді аерозолю (при неефективності внутрішньо венно) або теофілін внутрішньо венно. У випадку судомів внутрішньо венно повільно вводять діазепам.

При важкому передозуванні із симптоматикою шоку підтримуючу терапію потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна чекати подовження періоду напів виведення карведілолу і його перерозподілу із глибокого компартменту. Підтримуючі заходи варто продовжувати поки стан пацієнта не стабілізується.

Кардіостад активно зв'язується з білком, тому його неможливо видалити за допомогою діалізу.

Особливості застосування.

Тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності може спостерігатися на початку лікування або при підвищенні дози, особливо в пацієнтів з важкою формою серцевої недостатності і/або тих, які приймають великі дози діуретиків. Хоча це, звичайно, не вимагає припинення лікування, дозу не слід збільшувати. Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря/кардіолога протягом мінімум двох годин після прийому початкової дози або підвищення дози. Перед кожним підвищенням дози варто здійснювати перевірку щодо можливості погіршення серцевої недостатності або симптомів надлишкової вазодилатації (ниркова функція, вага тіла, кров’яний тиск, пульс і ритм). Погіршення серцевої недостатності або затримка рідини лікуються підвищенням дози діуретика, а дозу карведілолу не підвищують або знижують до стабілізації клінічного стану хворого. Якщо з'являється брадикардія або у випадку подовження передсердно-шлуночкової провідності, іноді може виникнути необхідність знизити дозу карведілолу або тимчасово припинити лікування. Навіть у цих випадках можна успішно проводити титрацію доз карведілолу.

Ниркова функція, тромбоцити і глюкоза повинні регулярно контролю ватися при титрації дози. Однак після закінчення титрації частота контролю може бути знижена.

Ниркова недостатність

У пацієнтів із серцевою недостатністю і низьким тиском крові (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) може тимчасово погіршитися функція нирок під час лікування Кардіостадом.

Це стосується особливо пацієнтів, у яких є такі порушення, як, наприклад, коронарна хвороба серця, атеросклероз і/або раніше існуюче порушення функції нирок. Варто ретельно контролю вати функцію нирок під час титрації доз у таких пацієнтів. Якщо функція нирок значно погіршується, доза карведілолу повинна бути зменшена або лікування необхідно припинити.  

Помірна дисфункція печінки

Може знадобитися підбір дози.

У хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, що не одержують   пероральних або інгаляційних препаратів, карведілол призначають тільки в тому випадку, якщо можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик. При наявності тенденції до бронхоспазму в результаті підвищення опору дихальних шляхів при прийомі   карведілолу може розвинутися респіраторний дистрес-синдром. На початку прийому і при збільшенні дози Кардіостаду цих хворих потрібно ретельно спостерігати, знижуючи дозу препарату з появою початкових ознак бронхоспазму.

З обережністю препарат призначають хворим на цукровий діабет. Оскільки він може маскувати   симптоми гіпоглікемії. На початку терапії карведілолом або при зміні його дози рекомендується частий самоконтроль глікемії і при необхідності корекція дози цукрзнижуючих препаратів.

Кардіостад може зменшувати виразність симптомів тиреотоксикозу.

Кардіостад може приховувати або зменшувати симптоми підвищеної активності щитовидної залози.

Кардіостад може спричиняти брадикардію. При зниженні пульсу до рівня менш 55 ударів на хвилину і симптомів, пов'язаних з брадикардією, дозу карведілолу варто зменшити.
Особи, що користуються контактними лінзами, повинні бути поінформовані про можливе зменшення сльозовиділення.

Варто бути обережним при призначенні Кардіостаду пацієнтам, що страждають на алергічні реакції, і тим, що проходять курс десенсибілізації, тому що бета-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів і посилювати анафілактичні реакції.
Варто бути обережним при призначенні бета-блокаторів пацієнтам із псоріазом, тому що шкірні реакції можуть збільшуватися.

Обережність необхідна при призначенні Кардіостаду пацієнтам із захворюваннями периферичних судин, оскільки бета-блокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності і синдрому Рейно.

Пацієнти з поганим метаболізмом дебризохіну повинні перебувати під ретельним спостереженням лікаря на початку лікування.

Необхідна обережність при призначенні Кардіостаду хворим на лабільну і вторинну артеріальну гіпертензію, оскільки досвід його застосування у цих категорій пацієнтів недостатній.
Хворим на феохромоцитому до початку застосування будь-яких бета-блокаторів необхідно призначити альфа-адреноблокатор. Хоча карведілол має як бета-, так і альфа-блокуючі властивості, досвіду його застосування в таких хворих немає, тому його призначення хворим з підозрою на феохромоцитому повинно бути обережним.

У зв’язку з негативною дромотропною дією, Кардіостад повинен призначатися з обережністю пацієнтам із АВ-блокадою серця першого ступеня.

Бета-блокатори знижують ризик аритмій при анестезії, однак ризик гіпотензій може   збільшитися. Тому слід дотримуватися обережності при використанні певних анестетик ів.
Як й інші бета-блокатори, лікування карведилолом не повинне припинятися різко раптово, у зв’язку з ризиком розвитку синдрому відміни. Лікування Кардіостадом повинне припинятися поступово протягом двох тижнів, тобто зменшенням добової дози наполовину кожні три дні. Якщо необхідно, може бути одночасно розпочата замісна терапія для запобігання загострення захворювання.

Літні пацієнти

Літні пацієнти можуть бути більш чутливі до дії Кардіостаду і тому повинні перебувати під спостереженням лікаря.

Препарат містить лактозу і сахарозу. Пацієнти з проблемами спадкоємної чутливості до галактози і фруктози, дефіцитом лактази, цукрози-ізомальтази чи мальабсорбцією глюкози-галактози, що виникають рідко, не повинні приймати ці ліки.

Вплив на здатність керувати авто транспортом і складними механізмами

Індивідуальна реакція на препарат   може змінити здатність реагування, тобто знизити здатність активної участі в дорожньому русі, керуванні автомобілем та іншими механізмами. Це особливо стосується початку лікування, зміни дозування, переходу на інші ліки або одночасному прийому алкоголю. Лікування Кардіостадом вимагає регулярного лікарського спостереження.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Анти аритмічні засоби

При одночасному призначенні карведілолу, як й інших бета-блокаторів, з антагоністами кальцію типу верапамілу або дилтіазему, а також антиаритміками, у тому числі аміодароном, через ризик виникнення порушення передсердно-шлуночкової провідності і ризик серцевої недостатності (синергічний ефект) необхідно ретельно відстежувати ЕКГ і артеріальний тиск. Під час лікування карведілолом ці препарати не слід призначати внутрішньо венно.

Циметидин повинен призначатися з обережністю, тому що дія Кардіостаду може підсилюватися.

Одночасне призначення резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацину й інгібіторів моноаміно оксидази (виключення МАО-В інгібіторів) може приводити до додаткового зменшення серцевого ритму.  

Дигідропіридин

Призначення дигідропіридинів та Кардіостаду повинне проводитися під ретельним спостереженням лікаря, тому що є повідомлення про серцеву недостатність і тяжку гіпотензію.

Нітрати

Супутнє застосування з Кардіостадом приводить до збільшення гіпотензивного ефекту.

Серцеві глікозиди

Прийом карведілолу і дигоксину може збільшити час атріовентрикулярного проведення. Крім того, рівноважні мінімальні концентрації дигоксину у хворих на артеріальну гіпертензію зростають приблизно на 16% і дигітоксину - на 13%. Рекомендується контроль концентрації дигоксину в плазмі крові при початку, закінченні або регулюванні лікування карведілолом.

Інші антигіпертензивні засоби

Кардіостад може потенціювати дію антигіпертензивних засобів, що призначаються одночасно з ним (наприклад, антагоністи α1-рецепторів) і ліків з антигіпертензивним додатковим ефектом, таких як барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, вазодилататори й алкоголь.

Циклоспорин

Рівень циклоспорину в плазмі збільшується, коли одночасно призначається Кардіостад. Рекомендується ретельно стежити за концентраціями циклоспорину.

Антидіабетичні лікарські засоби, включаючи інсулін

Кардіостад може підсилювати зниження рівня цукру в крові. Симптоми гіпоглікемії при цьому можуть бути замасковані. Тому необхідно регулярно здійснювати контроль рівня глюкози в крові у пацієнтів хворих на цукровий діабет.

Клонідин

У випадку припинення прийому Кардіостаду й клонідину приймання Кардіостаду повинно бути припинено за кілька днів до поступової відміни клонідину.

Анестезуючі засоби

Рекомендується обережність   при застосуванні анестезії через синергічний, інотропний й гіпотензивний ефект Кардіостаду й деяких анестетик ів.

Не стероїдні протизапальні засоби, естрагени й кортикостероїди

Антигіпертензивний ефект Кардіостаду зменшується через затримку води й натрію.

Ліки, що стимулюють й інгібують   цитохром ні P450 ензими

Пацієнти, що одержують ліки, які стимулюють (наприклад, рифампіцин й барбітурати) або пригнічують (наприклад, циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин) цитохром ні P450 ензими, повинні ретельно спостерігатися під час одночасного лікування Кардіостадом, тому що концентрації карведілолу в сироватці можуть знижуватися першими із зазначених ліків і підвищуватися інгібіторами ензимів.

Симпатоміметики з альфа-мім етичним і бета-мім етичним ефектом

Ризик гіпертензії й вираженої брадикардії.

Ерготамін

Посилюється вазоконстрикція.

Міо релаксанти

Кардіостад підсилює дію міо релаксантів.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ⁰С.

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску.   За рецептом.

Упаковка. По 7 або 14   таблеток у   блістері; по 4 або 2 блістери у картонній коробці.

Виробник.

„СТАДА Арцнайміттель АГ”, Німеччина.

Адреса.

Німеччина, D-61118 Бад Фільбель, Стадаштрассе 2-18.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 6,25 мг, № 28

Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат, сахароза, повидон К 25, кросповидон, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат.

№ UA/3966/01/01 от 06.12.2005 до 06.12.2010

табл. 12,5 мг, № 28

Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат, сахароза, повидон К 25, кросповидон, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат.

№ UA/3966/01/02 от 06.12.2005 до 06.12.2010

табл. 25 мг, № 28

Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат, сахароза, повидон К 25, кросповидон, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат.

№ UA/3966/01/03 от 06.12.2005 до 06.12.2010

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Карведилол является неселективным блокатором β-адренорецепторов с антиоксидантными свойствами. Его незначительный вазодилатирующий эффект проявляется главным образом за счет блокады α₁-адренорецепторов. Благодаря вазодилатации карведилол несколько снижает периферическое сосудистое сопротивление. Кроме того, он угнетает активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы посредством блокады β-адренорецепторов. Карведилол не обладает собственной симпатомиметической активностью и подобно пропранололу оказывает мембраностабилизирующие свойства. Карведилол представляет собой двустериоизомерный рацемат. Блокирование β₁- и β₂-адренергических рецепторов происходит в основном за счет энантиомера S(–). Карведилол является мощным антиоксидантом и поглотителем свободных радикалов.
Карведилол улучшает показатели фракции выброса и размеров левого желудочка у пациентов с дисфункцией левого желудочка. Препарат практически не оказывает неблагоприятного влияния на состав липидов сыворотки крови или электролитный баланс.
Фармакокинетика. Абсолютная биодоступность — около 25%. C_max в сыворотке крови достигается приблизительно через 1 ч. Соотношение между дозой и концентрацией в сыворотке крови линейное. Прием пищи не влияет на биодоступность, хотя увеличивает время достижения C_max в плазме крови. Карведилол — высоколипофильное соединение. Приблизительно 98–99% карведилола связываются с белками плазмы крови. Его объем распределения составляет приблизительно 2 л/кг массы тела, у пациентов с циррозом печени он выше. Эффект пресистемного метаболизма при приеме внутрь составляет приблизительно 60–75%.
T_1/2 карведилола составляет 6–10 ч. Плазменный клиренс — около 590 мл/мин. Выведение происходит главным образом с желчью и калом. Небольшая часть дозы препарата выделяется почками в виде различных метаболитив. Карведилол метаболизируется в печени, в основном за счет оксидации ароматического кольца и глюкуронирования. Деметилирование и гидроксилирование в фенольном кольце приводит к образованию трех активных метаболитов, которые влияют на рецепторы β-адреноблокаторов. Гидроксифенольный метаболит как блокатор β-адренорецепторов в 13 раз активнее карведилола. По сравнению с карведилолом эти три метаболита оказывают слабое сосудорасширяющее действие. У человека их концентрация в 10 раз ниже, чем концентрация карведилола. Два из гидроксикарбозольных метаболитов карведилола являются исключительно мощными антиоксидантами, причем их активность в этом отношении в 30–80 раз превышает таковую карведилола.

ПОКАЗАНИЯ:

АГ, ИБС, хроническая сердечная недостаточность.

ПРИМЕНЕНИЕ:

таблетки Кардиостада принимают внутрь, запивая достаточным количеством жидкости. Однако пациентам с сердечной недостаточностью необходимо принимать Кардиостад с пищей, чтобы замедлить его абсорбцию и таким образом снизить риск развития ортостатической гипотензии.
АГ
Кардиостад можно применять самостоятельно или в комбинации с другими антигипертензивными средствами, особенно тиазидными диуретиками. Рекомендуется прием 1 раз в сутки, разовая рекомендуемая доза — 25 мг, максимальная суточная доза — 50 мг.
Взрослые
Начальная рекомендуемая доза составляет 12,5 мг 1 раз в сутки на протяжении первых 2 дней, потом — по 25 мг 1 раз в сутки. При необходимости дозу можно постепенно повышать с интервалом 2 нед.
Пациенты пожилого возраста
Начальная рекомендуемая доза при АГ составляет 12,5 мг 1 раз в сутки, которой также может быть достаточно и для продолжительного лечения. При необходимости дозу можно постепенно повышать с интервалом 2 нед.
ИБС
Взрослые
Начальная доза составляет 12,5 мг 2 раза в сутки в первые 2 дня, после этого — по 25 мг 2 раза в сутки. При необходимости дозу можно постепенно повышать с интервалом 2 нед до рекомендуемой максимальной дозы 100 мг/сут, разделенной на 2 приема.
Пациенты пожилого возраста
Начальная доза составляет 12,5 мг 2 раза в сутки в первые 2 дня. После этого лечение продолжают в дозе 25 мг 2 раза в сутки, которая является рекомендуемой максимальной суточной дозой.
Сердечная недостаточность
Начальная доза составляет 3,125 мг 2 раза в сутки на протяжении 2 нед. При хорошей переносимости дозу повышают с интервалами не менее 2 нед до 6,25 мг 2 раза в сутки, позже — до 12,5 мг 2 раза в сутки, потом — до 25 мг 2 раза в сутки. Дозу следует повышать к максимальной, хорошо переносимой больным. У пациентов с массой тела <85 кг максимальная рекомендуемая доза составляет 25 мг 2 раза в сутки, а у пациентов с массой тела >85 кг — 50 мг 2 раза в сутки с учетом индивидуальной чувствительности. Повышать дозу до 50 мг 2 раза в сутки необходимо с осторожностью под врачебным контролем.
Если Кардиостад был отменен, лечение следует возобновлять с дозы 3,125 мг 2 раза в сутки с постепенным повышением, как рекомендовано выше.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

сердечная недостаточность (IV класс по NYHA), требующая в/в введения инотропных средств; клинически значимая дисфункция печени; БА; ХОБЛ; АV-блокада II–III степени; выраженная брадикардия (ЧСС <50 уд./мин); синдром слабости синусного узла; кардиогенный шок; выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД <85 мм рт. ст.); стенокардия Принцметала; повышенная чувствительность к карведилолу и вспомогательным веществам, входящим в состав препарата; метаболический ацидоз; тяжелые нарушения периферического артериального кровообращения; одновременное в/в введение верапамила или дилтиазема; период беременности и кормления грудью (Кардиостад можно назначать в период беременности только в том случае, если возможные преимущества его применения для матери превышают потенциальный риск для плода); возраст младше 18 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны сердечно-сосудистой системы
Распространенные: периферические отеки, брадикардия (эти симптомы возникают, как правило, в начале лечения).
Редкие: полная предсердно-желудочковая блокада, прогрессирование сердечной недостаточности.
Со стороны мочевыделительной системы
Редкие: нарушение функции почек.
Очень редкие: нарушение мочеиспускания.
Сосудистые нарушения
Очень распространенные: ортостатическая гипотензия.
Редкие: недостаточность периферического кровообращения.
Со стороны ЖКТ
Распространенные: тошнота, диарея, боль в животе.
Нераспространенные: запор.
Редкие: рвота.
Очень редкие: сухость во рту.
Со стороны респираторной системы
Редкие: заложенность носа.
Со стороны репродуктивной системы
Распространенные: генитальный отек.
Очень редкие: импотенция.
Со стороны опорно-двигательного аппарата
Очень распространенные: артралгия.
Общие расстройства
Распространенные: отеки, повышенная утомляемость (эти симптомы, как правило, возникают в начале лечения).
Очень редкие: стенокардия, нарушения предсердно-желудочковой проводимости (AV-блокада) и ухудшение симптоматики заболеваний периферических сосудов (перемежающаяся хромота, синдром Рейно).
Со стороны дыхательной системы
Распространенные: приступы БА у предрасположенных пациентов.
Со стороны кожных покровов
Кожно-аллергические реакции (псориаз, крапивница, зуд и сыпь по типу плоского лишая, появление или обострение ранее имевшихся псориатических элементов). Неселективные блокаторы β-адренорецепторов могут привести к обострению и проявлению сахарного диабета и нарушению баланса глюкозы в крови. Нарушения баланса глюкозы в период лечения Кардиостадом обычно редки и незначительно выражены.
Со стороны кроветворных органов
Распространенные: тромбоцитопения.
Редкие: лейкопения.
Нарушения метаболизма
Распространенные: гиперхолестеринемия.
Очень распространенные: гипергликемия у больных сахарным диабетом, гиперволемия, задержка жидкости в организме.
Редкие: периферические отеки.
Психические расстройства
Редкие: нарушение сна, депрессия.
Со стороны ЦНС
Распространенные: головокружение, головная боль.
Редкие: парестезия, потеря сознания. Указанные симптомы, как правило, возникают в начале лечения.
Со стороны органа зрения
Распространенные: нарушение зрения, снижение слезоотделения.
Редкие: раздражение слизистой оболочки глаз.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

временное усиление симптомов сердечной недостаточности возможно в начале лечения или при повышении дозы препарата, особенно у пациентов с тяжелой формой сердечной недостаточности и/или у принимающих диуретики в высоких дозах. Хотя это обычно не требует прекращения лечения, дозу препарата повышать не следует. Пациент должен находиться под наблюдением врача-кардиолога на протяжении как минимум 2 ч после приема начальной дозы или повышения дозы препарата. Перед каждым повышением дозы следует контролировать состояние больного относительно возможности ухудшения сердечной недостаточности или симптомов избыточной вазодилатации (функция почек, масса тела, уровень АД, пульс и ЧСС). При ухудшении состояния при сердечной недостаточности или задержке жидкости в организме повышают дозу диуретика, а дозу карведилола не повышают или снижают до стабилизации клинического состояния больного. При появлении брадикардии или замедлении передсердно-желудочковой проводимости иногда может возникнуть необходимость в снижении дозы карведилола или временной его отмене. Даже в этих случаях можно успешно проводить титрацию дозы карведилола. При титрации дозы карведилола следует регулярно контролировать функцию почек, количество тромбоцитов и уровень глюкозы в крови. Однако после окончания титрации частота контроля указанных показателей может быть снижена.
Почечная недостаточность
У пациентов с сердечной недостаточностью и низким АД (систолическое АД <100 мм рт. ст.) может временно ухудшаться функция почек в период лечения Кардиостадом.
Это особенно касается пациентов с ИБС, атеросклерозом и/или ранее существовавшим нарушением функции почек. Следует тщательно контролировать функцию почек во время титрации доз у этих пациентов. Если функция почек значительно ухудшается, следует снизить дозу карведилола или отменить препарат.
Умеренно выраженное нарушение функции печени
Может потребоваться коррекция дозы препарата. У пациентов с ХОБЛ, не применяющих пероральных или ингаляционных бронходилатирующих препаратов, карведилол назначают только в том случае, если возможные преимущества его применения превышают потенциальный риск. При склонности к бронхоспазму в результате гиперреактивности бронхов при приеме карведилола может развиться респираторный дистресс-синдром. В начале приема и при повышении дозы Кардиостада эти больные нуждаются в наблюдении, дозу препарата снижают с появлением начальных признаков бронхоспазма.
С осторожностью препарат назначают больным сахарным диабетом, поскольку он может маскировать симптомы гипогликемии. В начале терапии карведилолом или при изменении его дозы рекомендуется частый самоконтроль гликемии и при необходимости — коррекция дозы гипогликемизирующих препаратов.
Кардиостад может уменьшать выраженность симптомов тиреотоксикоза.
Кардиостад может маскировать или уменьшать выраженность симптомов гипертиреоза.
Кардиостад может обусловить развитие брадикардии. При снижении ЧСС до уровня <55 уд./мин и появлении симптомов, связанных с брадикардией, дозу карведилола следует снизить. Лица, пользующиеся контактными линзами, должны быть проинформированы о возможном уменьшении слезоотделения в период лечения препаратом.
Следует соблюдать осторожность при назначении Кардиостада пациентам с аллергическими реакциями и лицам, проходящим курс десенсибилизации, поскольку блокаторы β-адренорецепторов могут повышать чувствительность к аллергенам и усиливать выраженность анафилактических реакций. Соблюдать осторожность при назначении блокаторов β-адренорецепторов пациентам с псориазом, ибо выраженность кожных проявлений заболевания при этом может усиливаться.
Осторожность необходима при назначении Кардиостада пациентам с заболеваниями периферических сосудов, поскольку блокаторы β-адренорецепторов могут усиливать симптомы артериальной недостаточности и синдрома Рейно.
Пациентам со слабым метаболизмом дебризохина необходимо тщательное наблюдение врача в начале лечения.
Требуется осторожность при назначении Кардиостада больным с лабильной и симптоматической АГ, поскольку опыт его применения у этих пациентов недостаточен. Больным с феохромоцитомой до начала применения любых блокаторов β-адренорецепторов необходимо назначить блокатор α-адренорецепторов. Хотя карведилол обладает как β-, так и α-адреноблокирующими свойствами, опыта его применения у этих больных нет, поэтому назначать его пациентам с подозрением на феохромоцитому следует с осторожностью.
В связи с негативным дромотропным действием Кардиостад следует назначать с осторожностью пациентам с AV-блокадой I степени.
Блокаторы β-адренорецепторов снижают риск развития аритмии при анестезии, однако риск развития гипотензии при этом может повышаться. Поэтому необходимо соблюдать осторожность при применении определенных анестетиков. Как и при использовании других блокаторов β-адренорецепторов, лечение карведилолом не следует прекращать внезапно в связи с риском развития синдрома отмены. Лечение Кардиостадом следует прекращать постепенно на протяжении 2 нед, то есть, снижая суточную дозу наполовину каждые 3 дня. При необходимости одновременно можно назначить препарат другой группы для предотвращения ухудшения состояния.
Пациенты пожилого возраста
Пациенты пожилого возраста могут быть более чувствительны к действию Кардиостада, поэтому они нуждаются в наблюдении врача.
Препарат содержит лактозу и сахарозу. Назначать его пациентам с наследственными нарушениями метаболизма галактозы и фруктозы, дефицитом лактазы, сахарозы-изомальтозы или синдромом мальабсорбции глюкозы-галактозы не следует.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами
Индивидуальная реакция на препарат может снижать способность к активному участию в дорожном движении, управлению транспортными средствами и работе с механизмами. Эти изменения особенно выражены в начале лечения, при изменении дозы, переходе на другое лекарственное средство или при одновременном приеме алкоголя. Лечение Кардиостадом требует регулярного врачебного контроля.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

Антиаритмические средства
При одновременном применении карведилола, как и других блокаторов β-адренорецепторов, с такими антагонистами кальция, как верапамил или дилтиазем, а также антиаритмическими средствами, в том числе амиодароном, из-за риска возникновения нарушений передсердно-желудочковой проводимости и сердечной недостаточности (синергический эффект) необходимо регулярно контролировать ЭКГ и уровень АД. В период лечения карведилолом эти препараты не следует назначать в/в.
Циметидин следует назначать с осторожностью, поскольку действие Кардиостада может усиливаться.
Одновременное применение резерпина, гуанетидина, метилдопы, гуанфацина и ингибиторов МАО (за исключением ингибиторов МАО-В) может приводить к дополнительному снижению ЧСС.
Дигидропиридины
Назначение дигидропиридинов и Кардиостада необходимо проводить под наблюдением врача, поскольку имеются сообщения о развитии сердечной недостаточности и тяжелой артериальной гипотензии.
Нитраты
Одновременное применение с Кардиостадом приводит к повышению гипотензивного эффекта.
Сердечные гликозиды
Прием карведилола и дигоксина может замедлять AV-проводимость. Кроме того, равновесные минимальные концентрации дигоксина у больных с АГ возрастают приблизительно на 16%, дигитоксина — на 13%. Рекомендуется контроль концентрации дигоксина в плазме крови в начале лечения, при его окончании или коррекции дозы карведилола.
Другие антигипертензивные средства
Кардиостад может потенцировать действие антигипертензивных средств, применяемых одновременно (например антагонисты α₁-адренорецепторов) и средств с гипотензивным эффектом, таких как барбитураты, фенотиазины, трициклические антидепрессанты, вазодилататоры и алкоголь.
Циклоспорин
Уровень циклоспорина в плазме крови при одновременном применении Кардиостада повышается. Рекомендуется регулярный контроль концентрации циклоспорина.
Антидиабетические препараты, включая инсулин
Кардиостад может усиливать снижение уровня глюкозы в крови. Симптомы гипогликемии при этом могут маскироваться. Поэтому необходим регулярный контроль уровня глюкозы в крови у пациентов с сахарным диабетом.
Клонидин
В случае прекращения лечения Кардиостадом и клонидином необходимо прекратить прием Кардиостада за несколько дней до постепенной отмены клонидина.
Анестезирующие средства
Рекомендуется соблюдать осторожность при проведении анестезии ввиду синергического отрицательного инотропного и гипотензивного эффектов Кардиостада и некоторых анестетиков.
НПВП, эстрогены и ГКС
Антигипертензивный эффект Кардиостада уменьшается из-за задержки воды и натрия в организме.
Лекарственные средства, индуцирующие и ингибирующие ферменты цитохрома P450
Пациенты, которые получают препараты, являющиеся индукторами (например рифампицин и барбитураты) или ингибиторами (например циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапамил, эритромицин) ферментов цитохрома P450, требуют наблюдения врача в период одновременного лечения Кардиостадом, поскольку концентрация карведилола в сыворотке крови может снижаться индукторами и повышаться ингибиторами микросомальных ферментов печени.
α- и β-симпатомиметики
Риск развития гипертензии и выраженной брадикардии.
Эрготамин
Усиливается вазоконстрикция.
Миорелаксанты
Кардиостад усиливает действие миорелаксантов.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: тяжелая артериальная гипотензия, брадикардия, сердечная недостаточность, кардиогенный шок, остановка сердца; возможны нарушения дыхания, бронхоспазм, рвота, спутанность сознания, кома, судороги.
Лечение: необходимо проводить мониторинг и коррекцию жизненно важных функций организма, при необходимости в отделении интенсивной терапии. Показано проведение следующих мероприятий: в/в введение 0,5–2 мг атропина при выраженной брадикардии; в/в струйное введение 1–10 мг глюкагона, затем повторное его введение по 2–5 мг/ч в форме в/в инфузии; применение симпатомиметиков (добутамин, изопреналин или эпинефрин) в дозе, соответствующей массе тела и эффективности терапии.
Если в клинической картине передозировки доминирует вазодилатация, вводят норэпинефрин или этилэфрин. При резистентной к лечению брадикардии показано применение искусственного водителя ритма сердца. При бронхоспазме вводят β-адреномиметики в форме аэрозоля (при неэффективности — в/в) или теофиллин в/в. При судорогах в/в медленно вводят диазепам.
При выраженной передозировке с симптоматикой шока поддерживающую терапию необходимо продолжать достаточно долго, поскольку можно ждать увеличения T_1/2 карведилола и его перераспределения из депо. Поддерживающие мероприятия следует продолжать до тех пор, пока состояние пациента не стабилизируется. Кардиостад активно связывается с белками плазмы крови, поэтому использование диализа для его удаления из циркуляции неэффективно.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.