Колдфлю плюс - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КОЛДФЛЮ ПЛЮС

(COLDFLU PLUS)

Склад:

діючі речовини:

1 таблетка містить: парацетамолу 500 мг, фенілпропаноламіну гідро хлориду 15 мг, хлорфеніраміну малеату 4 мг, бромгексину гідро хлориду 4 мг, ефедрину сульфату 25 мг;

допоміжні речовини:

целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон, натрію бензоат (Е 211), магнію стеарат, натрію крохмальгліколят тип А, натрію лаурилсульфат, Понсо 4R (Е 124).

Лікарська форма.

Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що діють на респіраторну систему. Фенілпропаноламін, комбінації.

Код АТС R01B A51.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань верхніх дихальних шляхів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія; органічні захворювання серцево-судинної системи (в тому числі атеросклероз), декомпенсована серцева недостатність, тяжка артеріальна гіпертензія, тяжкі форми цукрового діабету, гіпертиреоз, безсоння, дитячий вік до 12 років, жінки у період вагітності та годування груддю. Не застосовувати разом з інгібіторами моноамін оксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО; протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета-блокатори.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим і дітям віком від 12 років – по 1 таблетці 3 рази на добу. Максимальна доза – 4 таблетки на добу. Курс лікування може тривати 5-7 днів.

Побічні реакції.

- алергічні реакції: шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (звичайно еритематозний, кропив'янка),   ангіо невротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона),   токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла), бронхоспазм, анафілактичні реакції, у т. ч. анафілактичний шок;

1. з боку ЦНС (звичайно розвиваються при прийомі високих доз):   головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, безсоння, дратівливість;

2. з боку органа зору: порушення акомодації;

3. з боку системи травлення: сухість у роті, нудота, блювання, диспептичні розлади, біль в епігастрії, діарея, підвищення активності “печінкових” ферментів, як правило, без розвитку жовтухи, гепатонекроз (дозозалежний ефект);

4. з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;

5. з боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія. При тривалому застосуванні у великих дозах - а пластична анемія, панцитопенія, агранулоцит оз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцит опенія.

6. з боку сечовидільної системи: (при прийомі великих доз): нефро токсичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), утруднене сечовипускання;

7. карді альні розлади: підвищення артеріального тиску, прискорене серцебиття;

8. інше: пропасниця, легке тремтіння, що швидко зникає.

Передозування.

Передозування, як правило, зумовлено парацетамолом і виявляється блідістю шкіри, анорекcією, нудотою, блюванням, болем у животі, гепатонекрозом, підвищенням активності “печінкових” трансаміназ, збільшенням протромбі нового індексу.

Симптоми ураження печінки спостерігаються через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати і призвести до розвитку токсичної енцефалопатії з порушенням свідомості, в окремих випадках – з летальним кінцем. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначали також серцеву аритмію. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла.

У разі передозування можуть спостерігатись підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми.

Передозування, обумовлене ефедрином: нервове збудження, безсоння, розлади кровообігу, втрата апетиту, блювання, затримка сечі, пітливість, висипання.

Передозування, обумовлене хлорфеніраміном, фенілпропаноламіном.

Гостре передозування може супроводжуватись сонливістю, сухістю в роті, запамороченням, нудотою, подразливістю, підвищенням артеріального тиску, серцебиттям, тахікардією, аритмією, судомами.

Передозування, обумовлене бромгексину гідро хлоридом:диспептичні розлади, запаморочення, головний біль, порушення свідомості, атаксія, диплопія, легкий метаболічний ацидоз та часте дихання.

Лікування: промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля, симптоматична терапія. Застосування метіоніну перорально або ацетил цистеїну внутрішньо венно є ефективним протягом 48 годин після передозування парацетамолу. Необхідно також вжити загально підтримуючих заходів.

При підвищенні артеріального тиску рекомендовано призначення фентоламіну або іншого блокатора   альфа-адренорецепторів. Форсований діурез і діаліз підсилюють екскрецію фенілпропаноламіну.

При значному передозуванні слід проводити моніторинг серцево-судинної системи. Через високий ступінь зв'язування з білками плазми, великого об'єму розподілу та повільний зворотний розподіл бромгексину з тканин у кров, не слід очікувати прискорення його виведення при гемодіалізі або форсованому діурезі.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Жінкам в період вагітності або годування груддю застосовувати препарат протипоказано.

Діти.

Дітям до 12 років застосовувати препарат протипоказано.

Особливості застосування.

Через наявність в препараті парацетамолу підвищується ризик можливості розвитку гепатотоксичної дії у хворих з алкогольними ураженнями печінки. Парацетамол може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту в крові глюкози та сечової кислоти. При тривалому застосуванні необхідно контролю вати склад периферичної крові та функціональний стан печінки.

Присутність адреноміметика фенілпропаноламіну вимагає обережності при застосуванні у хворих з ішемічною хворобою серця, підвищеним внутрішньо очним тиском, гіпертрофією передміхурової залози.

В період лікування препаратом не слід вживати алкоголь або застосовувати седативні засоби (особливо барбітурати), які підсилюють седативну дію антигістамінних (хлорфеніраміну малеат).

При порушеній функції нирок або тяжкому захворюванні печінки препарат слід застосовувати з обережністю.

Наявність ефедрину сульфату в складі препарату вимагає обережності застосування при метаболічному ацидозі, гіперкапнії, гіпоксії, миготливій аритмії, закрито кутовій глаукомі, легеневій гіпертензії, гіповолемії, інфаркті міокарда, оклюзій них захворюваннях судин (в тому числі в анамнезі): артеріальній емболії, атеросклерозі, хворобі Бюргера, відмороженні,

діабетичному ендартеріїті, хворобі Рейно; захворюваннях серцево-судинної системи (в т. ч.

стенокардії, тахіаритмії, шлуночкові й аритмії, коронарній недостатності, артеріальній гіпертензії), цукровому діабеті, тиреотоксикозі, доброякісній гіперплазії передміхурової залози, одночасного застосування засобів для інгаляційного наркозу.

Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцяти палої кишки в анамнезі; а також якщо у хворого має місце порушення бронхіальної моторики, що супроводжується утворенням великої кількості бронхіального секрету.

У разі виникнення побічної дії з боку травного тракту препарат рекомендується приймати під час їжі. Не слід призначати одночасно з іншими препаратами, які містять   парацетамол, а також з кодеїном, оскільки це застосування може ускладнити від ходження розрідженого мокротиння. Не слід призначати прийом препарату перед сном, враховуючи можливість виникнення безсоння (наявність в складі засобу ефедрину сульфату).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікуванням препаратом пацієнт повинен уникати керування автомобілем та роботи з механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватись метоклопрамідом та домперідоном і зменшуватись холестираміном. Антикоагуляторний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному довго тривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі. Барбітурати знижують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Анти судомні препарати (включаючи фентоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з   гепато токсичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку   гепато токсичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Можлива взаємодія фенілпропаноламіну з іншими симпатомім етичними амінами, інгібіторами моноамін оксидази, β-адрено блокаторами. Взаємодія виражається у підвищенні артеріального тиску. Фенілпропаноламін знижує ефективність антигіпертензивних засобів.

Можливе підсилення седативної дії хлорфеніраміну при одночасному його застосуванні з алкоголем, транквілізаторами і снодійними препаратами. Трициклічні антидепресанти можуть підсилювати антимускаринову і седативну дію хлорфеніраміну, при одночасному застосуванні хлорфеніраміну з антимускариновими препаратами можуть підсилюватись побічні анти мускаринові ефекти препарату.

Бромгексин можна призначати в комбінації з бронходилататорами, антибактеріальними препаратами, засобами, які застосовують у кардіології.

Бромгексин не застосовують із засобами, що подразнюють слизову оболонку шлунка. Не застосовують також одночасно з лікарськими засобами, що містять кодеїн, оскільки це перешкоджає відкашлюванню розрідженого мокротиння.

Бромгексин сприяє проникненню антибіотиків (амоксицилін, еритроміцин, цефалексин, окситетрациклін), сульфаніламідних лікарських засобів у бронхіальний секрет у перші 4-5 днів протимікробної терапії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Парацетамол, що входить до складу Колдфлю плюс, має аналгетичну та жарознижувальну   дію. Пригнічує циклооксигеназу переважно в центральній нервовій системі, впливає на центри болю та терморегуляції (збільшує тепловіддачу). Гальмування активності циклооксигенази супроводжується пригніченням біосинтезу простагландинів у гіпоталамічних центрах терморегуляції.

Фенілпропаноламіну гідро хлорид – адреноміметик. Справляє судинозвужвальну дію шляхом стимуляції адренорецепторів, розташованих у пост капілярних судинах і кавернозно-венозних синусах слизової оболонки носової порожнини. Звуження кровоносних судин зменшує явища гіперемії слизової оболонки носоглотки, зменшує набряк, покращує прохідність дихальних шляхів.

Хлорфеніраміну малеат – блокатор Н₁-гіста мінових рецепторів. Чинить проти алергічну дію, зменшує виявлення місцевих ексудативних реакцій слизової оболонки носа і придаткових пазух. Пригнічує симптоматику риніту, ринорею, біль в очах, неприємні відчуття в носоглотці та гортані. Має помірно виражений седативний ефект.

Бромгексину гідро хлорид   має муколітичну (секретолітичну) і відхаркувальну дію. Муколітичний ефект зумовлений де полімеризацією і розрідженням мукополісахаридних і мукопротеїнових волокон бронхіального секрету. Збільшується вміст серозного компонента бронхіального секрету, поліпшується від ходження мокротиння за рахунок зниження його в’язкості та активізації миготливого епітелію. Значне місце в механізмі дії посідає здатність бромгексину стимулювати утворення сурфактанту (поверхнево-активної речовини ліпідно-білково-мукополісахаридної будови, яка синтезується в альвеолярних клітинах. Біосинтез сурфактанту порушується при бронхолегеневих захворюваннях, що призводить до порушення стабільності альвеол, ослаблює їх реакцію на несприятливі фактори). Бромгексин справляє слабку протикашльову дію.   Дія бромгексину проявляється через 1 – 2 доби від початку лікування.

Ефедрину сульфат стимулює α- і β-адренорецептори, чинить   звуження судин і зменшення запальних явищ при ринітах. Підвищує артеріальний тиск, розширює бронхи​, підвищує перистальтику кишечнику, розширює зіниці, збільшує вміст глюкози в крові. У комбінації   з іншими   засобами   застосовується   для лікування алергічних станів, таких як астма, сінна пропасниця, кропив’янка, сироваткова хвороба. Чинить також специфічний стимулюючий вплив на центральну нервову систему. Ефедрин, який має бронхорозширювальні властивості, у складі Колдфлю плюс у поєднанні з муколітиком бромгексином – доцільна комбінація.

Фармакокінетика. Не вивчалась.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

рожеві з вкрапленнями, плоскі, круглі, зі скошеними краями таблетки, з роз дільчою рискою з одного боку і гладенькі – з іншого.

Термін приданості.

4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 4 таблетки у стрипі; 1 стрип у картонному конверті. Групова упаковка: 50 конвертів в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Дженом Біотек ПВТ. ЛТД.

Місцезнаходження.

Плот номер Д-121-123,

ЕМ. АЙ. ДІ. СІ., Малегаон,

Колдфлю Плюс комбинированный лекарственный препарат, применяемый для симптоматического лечения острых респираторных заболеваний различной этиологии, которые сопровождаются воспалением и отеком слизистых оболочек дыхательных путей, в том числе вирусных и аллергических заболеваниях. В состав препарата входит пять активных компонентов, которые влияют на различные звенья в патогенезе заболевания. Фармакологические эффекты и механизм действия препарата обусловлены свойствами компонентов, входящих в состав препарата.

Парацетамол – нестероидное противовоспалительное лекарственное средство, обладающее выраженной анальгетической и антипиретической активностью. При этом в отличие от других нестероидных анальгетиков противовоспалительная активность парацетамола слабо выражена. Парацетамол – синтетическое производное парааминофенола. Механизм действия препарата основан на его способности ингибировать ферментативную активность циклооксигеназы-1 и циклооксигеназы-2, вследствие чего происходит нарушение синтеза эндогенных биологически активных веществ из арахидоновой кислоты. В частности парацетамол угнетает синтез тромбоксана и простагландинов E и F. Препарат в значительной степени нарушает синтез простагландинов в тканях центральной нервной системы и снижает чувствительность рецепторов к химическим раздражителям, уменьшая таким образом болевые ощущения. Парацетамол оказывает прямое влияние на центр терморегуляции гипоталамусе и способствует снижению температуры тела при лихорадке. Слабое противовоспалительное действие препарата обусловлено способностью клеточных пероксидаз инактивировать парацетамол, снижая, таким образом, его влияние на циклооксигеназу.

Хлорфенирамина малеат – противоаллергический препарат группы блокаторов Н1-гистаминовых рецепторов. Хлорфенирамина малеат конкурентно блокирует Н1-гистаминовые рецепторы. Однако, препарат обладает значительно меньшим сродством к рецепторам чем гистамин, поэтому его применение наиболее эффективно для профилактики и предотвращения дальнейшего развития аллергической реакции. Препарат способствует нормализации проницаемости сосудистой стенки, снижает интенсивность местных экссудативных реакций слизистой оболочки носа, уменьшает симптомы ринореи. Препарат также оказывает спазмолитическое действие, расслабляя гладкую мускулатуру, уменьшает зуд и другие эффекты, вызванные гистамином. Кроме того, хлорфенирамина малеат блокирует серотониновые и м-холинорецепторы, обладает седативным действием.

Фенилпропаноламина гидрохлорид – лекарственное средство, обладающее адреномиметической активностью. Механизм действия препарата связан со стимуляцией выхода норадреналина в синаптическую щель. Препарат непосредственно стимулирует альфа-адренорецепторы гладкомышечного слоя сосудов находящихся в слизистой оболочке носа, вследствие чего происходит сужение сосудов. Фенилпропаноламина гидрохлорид способствует уменьшению отека и гиперемии слизистой оболочки носа, улучшает проходимость дыхательных путей, снижает выраженность ринореи.

Бромгексина гидрохлорид – эфферентный противокашлевый препарат периферического действия. Препарат обладает муколитическим и отхаркивающим действием, способствует увеличению объема и разжижению бронхиального секрета. Фармакологической активностью обладает метаболит бромгексина – амброксол. Механизм действия препарата связан с его способностью разрушать дисульфидные связи мукополисахаридов и мукопротеинов, а также стимулировать выработку сурфактанта. Амброксол за счет влияния на цилиарную систему улучшает мукоцилиарный транспорт и стимулирует активность реснитчатого эпителия. Таким образом, препарат улучшает отхождение мокроты, снижает действие раздражающих факторов на рецепторы слизистой оболочки дыхательных путей. Бромгексин не оказывает протеолитического действия на эпителий бронхов.
Эфедрина сульфат – препарат является неселективным блокатором альфа- и бета-адренорецепторов. Препарат стимулирует выход медиатора в синаптическую щель и стимулирует адренорецепторы, которые расположены в гладкомышечном слое сосудов, миокарде и бронхах. Действие препарата несколько уступает по силе действию адреналина, однако, действие эфедрина сульфата более продолжительное. При применении препарата отмечается повышение тонуса периферических сосудов, расслабление гладкой мускулатуры и увеличение просвета бронхов, повышение ударного объема сердца, стимуляция дыхательного центра и углубление дыхания. За счет повышения тонуса сосудов находящихся в слизистой оболочке носа препарат способствует уменьшению симптомов ринита и облегчению дыхания. Кроме того, препарат устраняет бронхоспазм и применяется для терапии аллергических заболеваний. Отмечено стимулирующее действие препарата на центральную нервную систему.

Фармакокинетика препарата зависит от фармакокинетических особенностей компонентов, входящих в состав препарата Колдфлю Плюс.
Парацетамол после перорального применения хорошо абсорбируется в желудочно-кишечном тракте, наиболее активно абсорбция препарата происходит в тонкой кишке. Максимальная плазменная концентрация препарата достигается в течение 10-60 минут. Препарат равномерно распределяется в биологических жидкостях и тканях организма, препарат не проникает в спинномозговую жидкость и жировую ткань. Для парацетамола характерна низкая степень связи с белками плазмы (не более 10%). Метаболизм препарата проходит в печени. Метаболиты парацетамола не обладают фармакологической активностью, однако, гидроксилированный метаболит, который образуется в небольших количествах, оказывает токсическое действие на органы и ткани. При применении рекомендованных доз препарата этот метаболит детоксифицируется в организме, однако, при передозировке возможно проявление негативного воздействия на ткани. Период полувыведения составляет около 1-3 часов, у пациентов с тяжелыми заболеваниями печени отмечается удлинение периода полувыведения. Выводится преимущественно почками в виде метаболитов, не более 5% препарата выводятся почками в неизменном виде.
Фенилпропаноламина гидрохлорид после перорального применения быстро и полностью абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Биодоступность препарата достигает 100%. Максимальная плазменная концентрация препарата достигается в течение 1-2 часов. Препарат не подвергается метаболизму в организме. Период полувыведения составляет от 3 до 5 часов. Выводится фенилпропаноламина гидрохлорид преимущественно почками в неизменном виде.

Хлорфенирамина малеат после перорального приема быстро всасывается в желудочно-кишечном тракте. Действие препарата развивается через 30 минут после приема. Прием пищи уменьшает биодоступность препарата. Действие препарата отмечается в течение 3-6 часов после перорального применения. Метаболизируется хлорфенирамина малеат в печени вследствие первого прохождения через печень. Выводится преимущественно с мочой в виде метаболитов. Незначительное количество препарата выводится с мочой в неизменном виде.
Бромгексина гидрохлорид после перорального применения быстро абсорбируется в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность препарата составляет около 20%. Для препарата характерен эффект первого прохождения через печень. Максимальная концентрация в плазме крови отмечается через 60 минут после перорального приема. Метаболизируется с образованием фармакологически активного метаболита – амброксола. Препарат равномерно распределяется в тканях и биологических жидкостях организма, в том числе проникает через гематоэнцефалический и плацентарный барьеры. Обладает высокой степенью связи с белками плазмы. Период полувыведения составляет около 12 часов. Выводится преимущественно с мочой в виде метаболитов.
Эфедрина сульфат хорошо абсорбируется в желудочно-кишечном тракте, прием пищи усиливает абсорбцию препарата. Метаболизируется в печени. Выводится преимущественно почками в неизменном виде, отмечено, что при кислой моче скорость выведения эфедрина увеличивается. Период полувыведения составляет от 3 до 6 часов, в зависимости от принятой дозы препарата и рН мочи. При повторном применении препарата изменений фармакокинетики эфедрина не отмечалось.

Показания к применению:
Препарат Колдфлю плюс применяют для лечения симптомов острых вирусных респираторных заболеваний и гриппа. Кроме того, препарат применяют для симптоматической терапии ринитов различной этиологии, в том числе вирусных, бактериальных и аллергических ринитов.
Препарат может применяться в комплексной терапии заболеваний, которые сопровождаются повышением температуры тела и воспалительных заболеваний дыхательных путей и ЛОР-органов.
Препарат Колдфлю Плюс используют также для лечения головной боли.

Способ применения:
Препарат принимают перорально, таблетку рекомендуется глотать целиком, не разжевывая и не измельчая. При необходимости таблетку можно делить. Препарат принимают независимо от приема пищи и запивают необходимым количеством воды. Пациентам с повышенной чувствительностью желудочно-кишечного тракта для снижения риска развития побочных эффектов рекомендуется принимать препарат после еды.
Длительность курса лечения и дозы препарата определяет лечащий врач индивидуально для каждого пациента.
Обычно взрослым и детям в возрасте старше 12 лет назначают по 1 таблетке препарата 3-4 раза в сутки.
Детям в возрасте от 6 до 12 лет обычно назначают по ½ таблетки препарата 3-4 раза в день.

Побочные действия:
При применении препарата у пациентов возможно развитие таких побочных эффектов:
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, анорексия, диспепсия, боль и чувство дискомфорта в эпигастральной области, сухость во рту.
Со стороны центральной нервной системы: нарушение режима сна и бодрствования, сонливость или повышенная возбудимость, головная боль, головокружение, повышенная утомляемость.
Со стороны системы кроветворения: анемия, тромбоцитопения.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница. В единичных случаях, преимущественно у пациентов с повышенной индивидуальной чувствительностью, возможно развитие анафилактических реакций.
Другие: нарушение мочеиспускания, нарушение аккомодации, повышение внутриглазного давления.

Противопоказания:
- Повышенная индивидуальная чувствительность к компонентам препарата;
- период беременности и лактации;
- детский возраст до 6 лет;
- тяжелые нарушения функции печени.

Препарат не рекомендуется назначать пациентам, работа которых связана с управлением потенциально опасными механизмами или вождением автомобиля.
С осторожностью препарат назначают пациентам с нарушением функции печени и/или почек, артериальной гипертонией, хронической сердечной недостаточностью, сахарным диабетом, гипертиреозом и аденомой предстательной железы.

Беременность:
Препарат противопоказан к применению в период беременности.
При необходимости назначения препарата в период лактации необходимо решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
В связи с тем, что в состав препарата входит несколько лекарственных веществ необходимо соблюдать осторожность при назначении других лекарственных препаратов одновременно с Колдфлю Плюс, так как возможно развитие нежелательных лекарственных взаимодействий, в частности:
При одновременном применении препарат усиливает эффекты кумариновых антикоагулянтов, повышает риск развития токсических поражений печени при применении с препаратами, имеющими гепатотоксическое действие.
Спазмолитики способствуют увеличению времени достижения максимальных концентраций парацетамола.
Рифампицин, барбитураты, противоэпилептические препараты и этанол усиливают расщепление парацетамола до гепатотоксических метаболитов, повышая, таким образом, риск развития токсических поражений печени.
Одновременное применение препарата с ингибиторами моноаминооксидазы, фуразолидоном и резерпином повышается риск развития гипертонического криза, гиперпирексии, артериальной гипертензии, рвоты, аритмии и головной боли.
При одновременном применении препарата с фенитоином возможно резкое снижение артериального давления и развитие брадикардии.

Препарат усиливает действие препаратов содержащих гормоны щитовидной железы.
Не рекомендуется назначать препарат одновременно с кальция хлоридом, канамицина сульфатом, фенобарбиталом и норадреналином.
Резерпин снижает эффективность фенилпропаноламина при одновременном применении.
При применении препарата одновременно с леводопой, бета-адреноблокаторами, нитратами и препаратами наперстянки возможно развитие аритмии, повышения артериального давления и брадикардии с возможной блокадой сердца.
При одновременном применении препарат уменьшает эффективность наркотических анальгетиков и других лекарственных препаратов, угнетающих центральную нервную систему.
Препарат не назначают одновременно с другими препаратами содержащими парацетамол.
Не рекомендуется одновременное назначение препарата Колдфлю Плюс с препаратами, содержащими кофеин.

Передозировка:
При приеме завышенных доз препарата возможно усиление побочных эффектов и развитие таких симптомов как потеря аппетита, тошнота, рвота, головная боль, аритмия, повышенная возбудимость, нарушение координации движений, усиленное потоотделение. При тяжелой передозировке препарата возможно развитие резкого повышения артериального давления, гипертонического криза, бессонницы, сонливости, бледности кожных покровов и нарушения мочеиспускания.
Специфического антидота нет. При передозировке показано промывание желудка, прием энтеросорбентов и симптоматическая терапия. При необходимости проводят мероприятия по поддержанию нормальной функции сердца.
Гемодиализ и перитонеальный диализ не эффективны.

Форма выпуска:
Таблетки по 4 штуки в стрипах, по 1 стрипу в конверте.

Условия хранения:
Препарат рекомендуется хранить в сухом, защищенном от света месте, при температуре от 15 до 25 градусов Цельсия.
Срок годности – 4 года.

Состав:
1 таблетка содержит:
Парацетамола – 500 мг;
Эфедрина сульфата – 25 мг;
Фенилпропаноламина гидрохлорида – 15 мг;
Хлорфенирамина малеата – 4 мг;
Бромгексина гидрохлорида – 4 мг;
Вспомогательные вещества.

Внимание!
Перед применением препарата Колдфлю Плюс вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция приведена в свободном переводе и предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.